Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет
Сторінка5/5
Дата04.08.2012
Розмір0.64 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5
^

МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ


  1. Успіхи молекулярної біології у вивченні структури біополі мерів. Основні клітинні макромолекули, єдність структури і функції на молекулярному і надмолекулярному рівнях. Методи молекулярної біології, що використовуються для вивчення структури біополімерів. Загальні принципи виділення та очистки білків і нуклеїнових кислот. Методи визначення форми, розмірів та молекулярної маси біополімерів. Методи вивчення первинної структури макромолекул. Методи визначення конформації макромолекул. Методи з’ясування функціональної активності макромолекул та надмолекулярних структур.


^ 2. Білки та їх роль у забезпеченні біологічної специфічності. Взаємозв’язок структури і функцій поліпептидів. Первинна, вторинна, третинна та четвертинна структури білків. Функції білків, що забезпечують основні молекулярно-біологічні процеси.

^ 3. Досягнення молекулярної біології у вивченні біокаталізу. Роль активного центра в забезпеченні специфічності ензимів. Видові особливості структури ферментів. Ізоферменти та алоферменти, важливість їх вивчення у молекулярній біології та генетиці.

^ 4. Механохімічна функція білків, її вивчення методами молекулярної біології. Структура м’язового волокна. Молекулярна організація м’язів.

5. Регуляторна функція білків як об’єкт вивчення молекулярної біології. Успіхи молекулярної біології у вивченні структури і функцій гормонів. Взаємозв’язок структури і функцій на прикладах конкретних гормонів (інсулін, соматотропін, вазопресин, окситоцин та ін

^ 6. Нуклеїнові кислоти і їх роль у збереженні спадкової інформації.

Первинна структура нуклеїнових кислот. Конформація нуклеотидів. Конформація пентоз та азотистих основ у нуклеотидах. Утворення полінуклеотиду. Міжмолекулярні зв’язки. Просторова структура ДНК. Макромолекулярна структура одноланцюгових та дволанцюгових РНК..

^ 7. Ферментативні механізми реплікації ДНК. Реплікація ДНК як передумова передачі генетичної інформації нащадкам. Загальна характеристика процесів реплікації. Особливості будови ДНК- полімераз про- і еукаріотів.

^ 8. Генетичні механізми збереження стабільності геному. Ушкодження ДНК (апуринізація, дезамінування, алкілування; розрив пуринового кільця, утворення піримідинових димерів).

^ 9. Молекулярні механізми генетичної рекомбінації. Механізми загальної генетичної рекомбінації і конверсії генів. Молекулярні механізми транспозиції мігруючих генетичних елементів.

^ 10. Транскрипція як перша стадія реалізації генетичної інформації. Будова та функція ДНК-залежних РНК-полімераз. Особливості синтезу бактеріальних ферментів.

^ 11. Процесинг первинних транскриптів. Особливості дозрівання про-РНК прокаріотів. Процесинг р-РНК, т-РНК, м-РНК еукаріотів..

12. Шляхи регуляції генної активності у еукаріотів, прокаріотів та вірусів.

Регуляція транскрипції на рівні промоторів. Позитивно-негативний контроль активності регулонів. Регуляція активності генів по типу катаболічної репресії. Аутогенний контроль трансляції рибосомних білків.

^ 13. Зворотна транскрипція та її біологічне значення. Поняття про зворотну транскрипцію. Будова РНК-залежних ДНК-полімераз.

14. Молекулярні механізми трансляції. Роль різних видів РНК в реалізації генетичної інформації. Інформаційна РНК як матриця для синтезу білка. Основні властивості генетичного коду.

^ 15. Надмолекулярна організація рибосом.

16. Надмолекулярна організація біомембран

17. Міжмолекулярні взаємодії, їх роль у функціонуванні живих систем. Білок-білкові взаємодії та їх значення для збирання білків-мультимерів і надмолекулярних білкових структур. Адсорбційні та інтегральні білково-ферментні ансамблі, метаболони, поліізоферментні комплекси. Білково-нуклеїнові взаємодії в процесі регуляції активності геному, за самозбірки субклітинних структур, вірусів і фагів. Роль алостеричних взаємодій у процесах реконструкції біологічних структур.


ГЕНЕТИКА


Зв'язок генетики з іншими науками. Методи генетики. Окремі поняття та термінологія. Алельність гена та множинний алелізм. Скорочене позначення генів у генетиці. Хромосомна теорія спадковості і розвиток уявлення про ген. Ген з позицій молекулярної генетики. Основні етапи розвитку генетики. Розвиток генетики в Україні.


1. ^ Клітина як носій генетичної інформації. Роль ядра і цитоплазми в спадковості. Нуклеїнові кислоти як носії і гаранти реалізації генетичної інформації

2. Організація і функція геномів. Деякі загальні риси організації та функції геномів вірусів, бактерій, еукаріотів.

^ 3. Реплікація ДНК як передумова передачі генетичної інформації нащадкам. Загальна характеристика реплікативних процесів. Білки реплікації, їх генна детермінація. Механізми реплікації ДНК у кишкової палички. Особливості реплікації ДНК еукаріотів.

^ 4. Генетичні процеси, що забезпечують відносну стабільність геному. Системи рестрикції та модифікації ДНК у бактерій. Системи виправлення помилок реплікації.

^ 5. Механізми реалізації генетичної інформації. Транскрипція. Промотори і термінатори транскрипції.

6. Незалежне (менделівське) успадковування. Гібридологічний аналіз та типи схрещувань. Закономірності незалежного (менделівського) успадковування. Відхилення від менделівських формул розщеплення за незалежного успадковування генів.

^ 7. Зчепне успадковування і кросинговер. Закономірності успадковування за повного і неповного зчеплення генів.

8. Стать і зчеплене зі статтю успадковування. Генетика статі. Типи хромосомного визначення статі. Гени, що визначають та змінюють стать.

^ 9. Нехромосомне успадковування. Цитоплазматична спадковість. Мітохондрії і хлоропласти як носії генетичної інформації.

10. Типи мінливості. Модифікації і мутації. Класифікація мінливості. Модифікаційна мінливість. Модифікації та їх відмінності від мутацій. Мутаційна мінливість.. Анеуплоїдія. Поліплоїдія: автополіплоїдія, алополіплоїдія. Поліплоїдія і еволюція. Гаплоїдія і селекційний процес. Механізми спонтанного та індукованого мутагенезу. Передмутаційні зміни генетичного матеріалу. Фізіологічна теорія мутагенезу. Мутагенні фактори і ДНК. Екологія і мутагенез.

^ 11. Генетична рекомбінація як механізм комбінаційної мінливості та шлях до побудови генетичних карт. Молекулярні механізми загальної генетичної рекомбінації і конверсії генів.

^ 12. Проблеми дослідження гена. Хромосомна теорія спадковості і класичні уявлення про ген. Непрямі методи дослідження гена. Критерії алелізму. Концепція ступінчастого алелізму і псевдоалелізму

^ 13. Генетичні аспекти онтогенезу. Онтогенетика. Об’єкти і методи. Деякі загальні закономірності та стадії індивідуального розвитку. Генетична детермінація і диференціація клітин. Тотипотентність

^ 14. Генетика популяцій. Генетика популяцій і її значення. Популяція – одиниця еволюційного процесу.

15. Генетичні основи селекції. Селекція як наука. Сорти, породи і штами як засоби виробництва

^ 16. Генетика людини та медична генетика. Історія генетики людини, співіснування двох концепцій. Основні напрямки наукових досліджень. Методи генетики людини. Типи успадковування. Хромосоми людини та методи їх дослідження. Геном і картування генів людини. Спадково обумовлені реакції людини на дію зовнішних факторів. Екогенетика.


ВІРУСОЛОГІЯ


Основна мета і проблеми вірусології. Зв’язок вірусології з іншими дисциплінами. Методи вірусології. Поняття про неклітинні форми збудників захворювань біологічних систем різних рівнів організації. Основні етапи розвитку вірусології. Розвиток вірусології в Україні.

^ 1.Вірусні хвороби в історії людстваРозробка та впровадження методу вакцинації проти натуральної віспи. Розробка методів культивування збудника сказу та впровадження вакцини. Відкриття перенощиків збудника жовтої лихоманки. Перша характеристика вірусів як субмікроскопічних організмів, що здатні розмножуватися виключно у клітинах.

^ 3. Об’єкти вірусологічних досліджень. Вірусологія – наука про структуру та функції неклітинних біологічних систем (вірусів, віроїдів, пріонів), здатних модифікувати життєдіяльність клітинних організмів, забезпечуючи своє копіювання та еволюційні зміни.

^ 4. Класифікація вірусів. Принципи біологічної класифікації. Номенклатура вірусів.

5. Методи вірусологічних досліджень. Методи молекулярної біології, біохімії, генетики, цитології, імунології, електронної, світової мікроскопії та ін. як складова частина вірусологічних досліджень.



  1. ^ Структурна та функціональна характеристика віроїдів. Загальні риси структури та хімічного складу вірусів. Реплікація віроїдів.

  2. Пріони. Історія відкриття. Характеристика основних клінічних та патоморфологічних ознак захворювань: скрейпи, губчаста енцефалопатія, Куру, захворювання Крейцфельда-Якоба. Біологічні та фізико-хімічні властивості пріонів.

^ 8. Основні відмінності про- та еукаріотів від вірусів. Структура геномів. Будова оболонок (капсидів) вірусів та клітинних організмів. Порівняльна характеристика функцій ферментів вірусів та клітин. Загальна характеристика геномів вірусів, про- та еукаріотних організмів.

^ 9. Геометрична структура віроїдів

10. Вірусні геноми. Варіанти структури та нуклеотидного складу геномів вірусів. Гени-трансактиватори. Організація геномів на прикладі геномів вірусів гепатиту А, грипу, вірусів імунодефіциту людини (ВІЛ) та вірусів герпесу.

^ 11. Вірусні білки. Вірусні білки структурні та неструктурні. Функції вірусних білків (стабілізуюча, захисна, рецепторна, ферментативна).

12. Фактори, що визначають популяційну структуру вірусів. Фенотипові прояви мутацій у вірусів. Джерела формування та поповнення генофонду вірусних популяцій: мутації, рекомбінації, включення у вірусний геном генетичного матеріалу клітини - господаря, потік генів

^ Характер генетичних взаємодій між вірусами. Кооперативні взаємодії, фенотипове змішування та фенотипове маскування. Інтерференція вірусів: гомологічна та гетерологічна. Горизонтальний “потік генів” як фактор еволюції вірусів.

^ 14. Фактори, що забезпечують стійкість вірусів (особливі риси структури та хімічного складу вірусних білків та нуклеїнових кислот). Засоби стерилізації матеріалів, що утримують вірус. Правила роботи з матеріалами, що утримують вірус та живими вірусами. Робота з лабораторними тваринами та клітинними культурами.

^ 15. Обеззараження вірусвміщуючих матеріалів та середовищ. Вплив, умови та механізми дії ультрафіолетового опромінення. Хімічні стерилізуючі засоби. -опромінення. Стерилізація автоклавуванням та сухожарова стерилізація. Методи промислового та побутового обеззараження питної води.

^ 16. Загальні закономірності розмноження вірусів. Типи взаємодії вірусів та клітин: інтеграційний та продуктивний типи.

17. Етапи взаємодії вірусу та клітини. Адсорбція вірусів. Механізми та етапи. Роль фізичних та біологічних факторів у адсорбції. Структура клітинних рецепторів. Структура та роль вірусних рецепторів.

^ 18. Проникнення вірусу у клітину. Механізми ендоцитарного піноцитозу, проникнення вірусу шляхом злиття мембран, активне проникнення вірусної нуклеїнової кислоти (на моделі Т-фагів кишкової палички), роль клітинних плазмодесм у транспорті вірусних часток. Механізми проникнення вірусів у клітини рослинних організмів.

19. “Роздягання” вірусів. Участь у “роздяганні” вірусів вірус-кодованих протеаз та протеаз клітини-хозяїна.

^ 20. Формування зрілих вірусних часток та вихід вірусу з клітини. Лімітуючі фактори у збиранні вірусів. Механізми складання вірусів та одягання суперкапсидної оболонки.

^ 21. Тропізм вірусів. Видова специфічність взаємодії вірусів з чутливими клітинами. Будова рецепторів вірусів та клітин.

22. Швидкість вірусної репродукції. Типи вірусних інфекцій. Кількість вірусних часток у потомстві. Інкубаційний період. Гостра та інапарантна інфекція. Латентні, хронічні та повільні інфекції.

^ 23. Шляхи проникнення вірусу до організмів тварин, рослин та мікроорганізмів. Повітряно-краплинний. Аліментарний або фекально-оральний. Парентеральний. Статевий. Через шкіру і кон'юнктиву. Трансмісивний. Вертикальний. Шляхи проникнення вірусу в рослини та в організми комах. Відношення комах до вірусів. Шляхи проникнення вірусів до бактерій. Вірусні засоби боротьби з комахами-шкідниками сільськогосподарських культур.

^ 24. Виділення вірусів. Фізико-хімічні методи діагностики. Вірусологічні методи. Молекулярно-гібридологічні методи. Серологічні методи досліджень. Виділення вірусів з питної та стічної води, грунту, поверхні предметів побуту, харчових продуктів організмів тварин, рослин та бактерій.

25. Цитолітичний (цитоцидний) - руйнуючий ефект. Трансформуючий ефект. Персистентна інфекція. Індуктивна дія вірусу. Синтез інтерферонів. Класифікація та механізми дії інтерферонів.

^ 26. Неспецифічний та специфічний імунітет. Роль шкіри, слизової оболонки, слини, сльозної рідини, підвищення температури тіла у противірусному імунітеті. Фактори гуморального та клітинного імунітету.

^ 27. Противірусні вакцини та сироватки. Типи противірусних вакцин. Аттенуйовані віруси. Рекомбінантні та синтетичні вакцини. Противірусні антитіла та сенсибілізовані Т-лімфоцити у терапії вірусних хвороб. Генетично модифіковані рослини – продуценти вірусних антигенів.

^ 28. Механізми захисту вірусів від дії імунних факторів. Маскування вірусів. Пригнічення клітинних синтезів. Зараження вірусом імунних клітин. Зміна структури білків вірусної оболонки.

^ 29. Засоби лікування вірусних хвороб. Мішень у реплікативному циклі вірусу. Препарати, які блокують клітинні рецептори, транскрипцію та трансляцію. Основні напрямки неспецифічної противірусної терапії. Опортуністичні інфекції та методи боротьби з ними.

^ 30. Гіпотези регресивної та паралельної еволюції.

31. Ентеровіруси людини. Віруси поліоміеліту та гепатиту А. Резистентність в умовах навколишнього середовища. Морфологія та генетика вірусів. Епідеміологія та молекулярні механізми патогенезу. Методи лабораторної діагностики. Противірусна профілактика.

^ 32. Збудники вірусних гастроентеритів. Систематичне положення. Структура та хімічний склад. Епідеміологія. Механізми патогенезу. Методи лабораторної діагностики, методи лікування та профілактики.

^ 33. Віруси грипу, парагрипу та РС-інфекції. Систематичне положення. Структура та хімічний склад. Епідеміологія. Механізми патогенезу. Методи лабораторної діагностики. Методи лікування та профілактики.

^ 34. Родина вірусів герпесу. ВПГ 1, ВПГ 2, ЦМВ, вірус Епштейна-Бар. Систематичне положення. Структура та хімічний склад. Епідеміологія. Механізми патогенезу. Методи лабораторної діагностики. Методи лікування та профілактики.

^ 35. Вірусні гепатити. Систематичне положення. Шляхи передачі. Антигенна структура вірусів гепатитів A, B, C, D, E, F, G, TT.

36. Вірус натуральної віспи. Морфологія, хімічний склад та фізико-хімічні властивості.

37. Онкогенні віруси. Теорія вірусного канцерогенезу. РНК та ДНК-вміщуючі онкогенні віруси людини.

^ 38. Арбовірусні інфекції. Вірус кліщового енцефаліту. Віруси Конго-Кримської геморагічної пропасниці та геморагічної пропасниці з нирковим синдромом.

39. Збудники повільних інфекцій І та II групи. Вірус кору - збудник підгострого склерозіруючого паненцефаліту людини, лентивіруси, паповавіруси. Вірус Вілюйського енцефаліту. ВІЛ.


БІОХІМІЯ


Хімічна еволюція. Сучасні уявлення про походження життя. значення біохімії для біології, медицини, народного господарства. Історія біохімії.

^ 1. Загальна характеристика речовин, які входять до складу живих клітин. Вода, мінеральні солі, білки та їх функції в клітині. Ліпіди, вуглеводи, вітаміни, їх біологічна роль. Фізико-хімічні властивості амінокислот, жирних кислот, вуглеводів. Пуринові та піримідинові основи. Нуклеотиди. Нуклеїнові кислоти.

  1. Основні хімічні реакції, які відбуваються в клітині.

  2. Ферменти та їх розподіл в органелах клітини. Класифікація ферментів. Гідролази, оксидоредуктази, трансферази, ізомерази, ліази та лігази.

  3. Структура та біологічна специфічність протеїнів. Класифікація білків. Альбуміни, глобуліни, протаміни та гістони.

  4. Вторинна структура протеїнів. Будова протеїнових спіралей. β-зморшкувата структура.

  5. Третинна структура протеїнів, їх конформації. Загальне поняття про третинну структуру білків.

  6. Четвертинна структура білків, їх біологічна активність. Четвертинна структура білків, її види. Значення четвертинної структури для реалізації біохімічних функцій білків.

^ Нуклеїнові кислоти і механізми біосинтезу білків. Структура нуклеїнових кислот. Складові хімічні компоненти нуклеїнових кислот. Пуринові та піримідинові основи

  1. ^ Біологічна цінність білків. Основні теорії харчування. Харчова цінність білків різного походження. Замінні та незамінні амінокислоти. Термін існування різних білків у клітині.




  1. ^ Ензиматичний гідроліз протеїнів. Властивості протеїназ. Деградація білків у шлунково-кишковому тракті

  2. Обмін амінокислот. Всмоктування амінокислот. Типи катаболізму амінокислот. Механізми декарбоксилювання амінокислот

  3. Біосинтез та розпад пуринів і піримідмнів. Основні механізми утворення нуклеотидів

  4. Вітаміни. Класифікація вітамінів. Авітамінози, гіповітамінози, гіпервітамінози. Водорозчинні вітаміни. Жиророзчинні вітаміни.

  5. ^ Вуглеводи та їх перетворення в організмі. Будова, класифікація і похідні. Проникність мембран для моносахаридів. Внутрішньоклітинне окиснення глюкози. Гліколіз, глікогеноліз, бродіння. Аеробне окиснення глюкози. Цикл трикарбонових кислот. Пряме окиснення глюкози. Пентозофосфатний цикл. Регуляція обміну вуглеводів в організмі. Ключові ферменти обміну вуглеводів. Зв'язок обміну вуглеводів і білків. Головні порушення обміну вуглеводів.

  6. ^ Ліпіди, їх перетворення в організмі. Класифікація ліпідів та ліпоїдів. Будова, властивості, біологічна роль.

  7. Гормони. Поняття про гормони. Класифікація. Основні гормони організма людини. Гормони гіпофізу. Інсулін. Адреналін. Стероїдні гормони. Механізми дії гормонів. роль цАМФ та простагландинів.

  8. ^ Сучасні уявлення про біологічне окиснення. Біологічні мембрани та їх функції. Сучасні уявлення про структуру та функції мітохондрій. Субстратне фосфорилювання. Окиснювальне фосфорилювання. Хеміосмотична гіпотеза Мітчела-Скулачова. Електрохімічний потенціал.




  1. ^ Механізми інтеграції метаболізму в клітинах. Зв’язок обмінів білків, ліпідів та вуглеводів. Мультиферментні ансамблі. Основні типи регуляції метаболізму в організмі.



БІОФІЗИКА

^ 1. Загальні уяви про кінетику. Фізична, хімічна та біологічна кінетика. Біологічна кінетика та її розділи: молекулярна, ферментативна, клітинна, мікробіологічна, популяційна кінетика. Хімічна кінетика. Порядок і молекулярність реакцій. Основні кінетичні рівняння хімічних реакцій. Основні методи визначення швидкості хімічних реакцій.


^ 2. Ферментативна кінетика та методи її визначення. Струмові методи (методи зупиненого та безперервного потоку), релаксаційні методи, методи ізотопної рівноваги.

^ 3. Гетерогенні реакції та їх характеристика. Закон Фіка. Енергетичний профіль та енергетичний бар'єр реакції. Енергія активації та її фізичний смисл. Залежність швидкості реакції від температури. Рівняння та діаграма Арреніуса

^ 4. Типи біохімічних процесів. Послідовні, паралельні, циклічні, аутокаталітичні, ланцюгові процеси, їх кінетичні характеристики. Загальні уявлення про регуляцію швидкостей ферментативних реакцій. Принцип Лешательє-Брауна. Вплив активаторів та інгібіторів, біосинтез ферментів de novo.

^ 5. Термодинаміка, її визначення як окремої галузі науки. Історія формування термодинамікиТермодинамічна класифікація систем. Ізольовані, замкнені та відкриті системи. Робота та її види. Основні термодинамічні параметри систем. Інтенсивні та екстенсивні параметри.

^ 6. Перший закон термодинаміки.

7. Другий закон термодинаміки.

8. Термодинаміка нерівноважних процесів. Стабільний та нестабільний стаціонарний стан системи. Уявлення про негентропію.

9. Інформація та її термодинамічне визначення. Негентропія й інформація. Роботи Шенона та його визначення інформації. Розрахунки інформації. Обсяг і кодування інформації в живих системах. Код. Властивості коду. Значення символів і позицій для формування коду.

^ 10. Передача інформації. Загальні уяви про систему зв'язку: джерело інформації, кодуючий апарат, канал зв'язку, декодуючий апарат, одержувач інформації. Відповідність принципів кодування фізичному носію інформації в каналі зв’язку. Ефективність систем зв'язку.

^ 11. Загальна будова системи управління. Зв'язок прямий, зворотній, позитивний, негативний..

12. Енергетична характеристика атомів та молекул. Енергетичні рівні. Електронні, теплові енергетичні рівні. Характеристика електронних рівнів та підрівнів.

^ 13. Біофізика світла. Закон поглинання світла Ламберта-Бера. Практичне значення закону для визначення концентрацій сполук в біологічних та біофізичних дослідженнях. Практичне використання явища люмінесценції. Фотобіологічні явища.

^ 14. Біофізика іонізуючого випромінювання. Типи та види випромінювання. Електромагнітні та корпускулярні випромінювання. Основні принципи і методи дозиметрії. Механізми поглинання і випромінювання речовиною.

^ 15. Молекулярна біофізика. Конформація та комплементарність в молекулярній біофізиці. Механізми міжмолекулярного впізнавання.

16. Біофізика макромолекул. Роль різних видів зв'язку та взаємодій в формуванні нативної конформації біомолекул. Сучасні методи вивчення структури біомолекул. Рентгеноструктурний аналіз, електронний парамагнітний резонанс, ядерний магнітний резонанс, томографія, спектроскопічні методи, оптичні методи, електронна мікроскопія та ін.

^ 17. Будова біомембран. Моделі будови (моделі "сандвіча", слоїсто-секційні, міцелярні, мозаїчні, рідинно-мозаїчні). Хімічний склад біомембран. Асиметрія мембранних компонентів.

^ 18. Основні фізико-хімічні властивості біомембран. Рухомість ліпідів та білків. Методи дослідження мембран і отримання штучних мембран. Властивості штучних мембран.

^ 19. Транспорт речовин через мембрани. Види транспорту. Пасивний транспорт. Фізичні складові пасивного транспорту. Дифузія. Полегшена дифузія. Осмос. Фільтрація. Активний транспорт.

^ 20. Електрокінетичні явища в природі. Електрофорез, електроосмос, потенціали течії та седиментації.

21. Біопотенціали. Класифікація біопотенціалів. Потенціали покою, дії, стаціонарні та демаркаційні.. Явища поляризації в живих тканинах.




БІОТЕХНОЛОГІЯ



Розділи біотехнології: технічна мікробіологія, технічна біохімія, генетична та клітинна інженерія. Предмет біотехнології, “біотехнологічна” ї “технологічна” частини.

Передумови виникнення біотехнології і основні етапи її розвитку. Донауковий етап біотехнології, розвиток землеробства та тваринництва. Значення примітивної біотехнології. Роль науково-технічного прогресу в появі якісно нового етапу розвитку біотехнології. Створення “штучних” організмів – третій етап в розвитку біотехнології. Небезпека використання трансформованих організмів в неконтрольованих умовах зовнішнього середовища. Отримання за допомогою трансформованих організмів принципово нових речовин, що не мають природних аналогів – майбутні етапи розвитку біотехнології.

Роль біотехнології в вирішенні продовольчої та енергетичної проблем, проблем медицини, екології та охорони довкілля.

^ 1. Мікроорганізми як основні об’єкти біотехнологічних виробництв. Характеристика мікроорганізмів, що становлять інтерес для біотехнології.

2. Виробництво продуктів мікробіологічного походження. Перспективні напрямки біотехнології у забезпеченні людства продовольством.

^ 3. Промислове виробництво та використання ферментів.

4. Біотехнологія перетворення сонячної енергії.

5. Характеристика ферментів, що використовуються в генетичній інженерії. Визначення поняття генетичної інженерії.

6. Способи отримання генів. Методи безпосереднього отримання генів з природного генетичного матеріалу та їх обмеженість у зв’язку з мозаїчною будовою генів еукаріотів. Отримання генів шляхом хіміко-ферментативного синтезу. Суть ди- та триефірного методів хімічного синтезу полінуклеотидів. Метод ферментативного синтезу генів. Виділення мРНК та використання її за матрицю для отримання кДНК шляхом зворотної транскрипції.

^ 7. Конструювання та клонування рекомбінантних ДНК.

Досягнення генетичної інженерії мікроорганізмів. Синтез білкових та пептидних гормонів методами генетичної інженерії. Створення штамів мікроорганізмів, що синтезують інсулін, соматотропін, лей-енкефалін, брадикулін, ангіотензін, соматостатин, соматомедін, аурікулін та ін. Можливість отримання удосконалених інтерферонів. Перспективи отримання інтерлейкінів.


8. Досягнення генетичної інженерії рослин.

9. Клітинна інженерія рослин. Перспективи використання культивованих клітин рослин в біотехнології.

10. Перспективи використання культур клітин людини та тварин в біотехнології
1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр” за напрямком...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Кафедра соціальної І прикладної психології робоча програма та методичні вказівки до курсу основи економічної психології
Вісковатова Т. П., доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри диференціальної та спеціальної психології Одеського національного...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет iconНауки молоді та спорту україни одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Програма вступного екзамену з географії для одержання освітньо-кваліфікаційного рівня Спеціаліст та магістр зі спеціальності “Географія”...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет iconМіністерство освіти І науки україни одеський національний університет імені І.І. Мечникова геолого-географічний факультет кафедра педагогіки щоденик педагогічної практики (психолого-педагогічний модуль)
Керівник від геолого-географічного факультету
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет iconІнформація про результати процедури запиту цінових пропозицій Замовник: > Найменування. Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Головний розпорядник коштів (повне найменування та ідентифікаційний код за єдрпоу). Міністерство освіти І науки молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Кафедра соціальної І прикладної психології робоча програма та методичні вказівки до курсу пп-17 психолінгвістика
Автор: Сапригіна Н. В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціальної І прикладної психології
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Кафедра соціальної І прикладної психології робоча програма та методичні вказівки до курсу патопсихологія
Автор: Родіна Н. В., кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної І прикладної психології
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Кафедра соціальної І прикладної психології робоча програма та методичні вказівки до курсу соціальна психологія
Автор: Бефані А. А кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної І прикладної психології
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Кафедра соціальної І прикладної психології робоча програма та методичні вказівки до курсу соціальна психологія
Автор: : Яремчук О. В., кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної І прикладної психології
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Біологічний факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Кафедра соціальної І прикладної психології робоча програма та методичні вказівки до курсу психологія праці
Автор: Санніков О.І., кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної І прикладної психології
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи