Науки молоді та спорту україни одеський національний університет імені І.І. Мечникова
Скачати 243.68 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Одеський національний університет імені І.І.Мечникова Затверджую Ректор університету ________________проф. Коваль І.М “____”____________________2012 р. ПРОГРАМА вступних випробувань з Географії(для іноземних студентів) для вступників до вищих навчальних закладів Одеса -2012 Програма вступного екзамену з географії для одержання освітньо-кваліфікаційного рівня Спеціаліст та магістр зі спеціальності “Географія” –ОНУ імені І.І. Мечникова - 2012р. Шифр та найменування галузі знань: 0401 Природничі науки Напрям підготовки: 8.04010401 та 7.04010401 Географія Спеціальність: Географія Освітньо-кваліфікаційний рівень: Магістр, Спеціаліст Кваліфікація: Географ. Форма навчання: денна. Укладачі: д.г.н. проф. Топчієв О.Г, д.б.н. проф. Красеха Є.Н.. д.г.н. проф.. Шуйський Ю.Д. к.г.н., доц. Біланчин Я.М. к.г.н., доц. Яворська В.В. ^ від ____ березня2012 року, протокол №___. ЗМІСТ Стор. П  ояснювальна записка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 І. Основні вимоги до знань і умінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. 4 ІІ. Критерії оцінювання знань і вмінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 ІІІ. Форма проведення вступного екзамену, структура завдань. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6 IV. Зміст навчального матеріалу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..7 1. Загально географічні питання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7 2. Фізична географія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 3. Економічна та соціальна географія світу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …. 9 4. Економічна та соціальна географія країн і регіонів світу ……………………………...10 5. Економічна та соціальна географія України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 V. Список рекомендованої літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 ^ Программа вступного іспиту з географії включає найважливіші розділи таких географічних дисциплін як загальне землезнавство, фізична географія материків та океанів, фізична географія України, геологія, економічна і соціальна географія світу, економічна та соціальна географія країн і регіонів світу, економічна та соціальна географія України, географія населення, рекреаційна географія. Об’єм та зміст навчальної програми з вищезазначених курсів узгоджено з діючими програмами, що дозволяє скорегувати міжпредметні зв’язки. На вступному іспиті з географії студент-бакалавр має показати розуміння основних законів, закономірностей науки, її практичного значення, перспектив розвитку. Водночас він має продемонструвати своє вміння орієнтуватися в фактичному матеріалі, знання найважливіших джерел його поновлення і оновлення, показати свою обізнаність з роботами визначних вчених, фундаментальних наукових установ, періодичних видань. Попри те, що дано програма охоплює майже всі географічні дисципліни, перевага віддана питанням теоретичного, типологічного характеру, для розкриття яких необхідно залучати знання великих регіонів і субрегіонів світу, країн, районів, а також на практиці застосовувати знання, отримані під час вивчення географічних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”. . ^
1.2. Абітурієнти-бакалаври повинні мати такі навички та вміння: ♦ користуватися географічними картами та атласами, визначати географічні координати;
ІІ. Критерії оцінювання знань і вмінь Оцінка “відмінно” виставляється за ґрунтовну відповідь, коли студент вільно володіє матеріалом, логічно і послідовно його розкриває, оперує науковою термінологією, використовує й дає критичну оцінку широкого кола наукових джерел, здійснює самостійний аналіз засвоєного матеріалу, супроводжує виклад матеріалу статистичним цифровим матеріалом, використовує сучасні теорії та методи наукових досліджень, вміє застосовувати теоретичні знання на практиці. Оцінка “добре” виставляється за ґрунтовну відповідь, послідовний і систематизований виклад матеріалу. Однак при відповіді студент допускає певні неточності в трактуванні окремих питань чи проблем, у викладі фактів, визначень чи понять, поясненні класифікацій, відчуває труднощі при проведенні теоретичних узагальнень, не використовує достатньої кількості наукових джерел і статистичного матеріалу. Оцінка “задовільно” виставляється тоді, коли студент в основному орієнтується у суті питання чи проблеми, але не може достатньо аргументовано сформулювати висновки, провести певні узагальнення, вміло пов’язати теоретичні узагальнення з практикою, відчуває значні труднощі у логічному викладі змісту питання, недостатньо переконливо і впевнено висловлює свої думки. Оцінка “незадовільно” виставляється у тому разі, коли студент зовсім не орієнтується у суті питань, не володіє необхідним понятійним апаратом, не опанував мінімуму наукових джерел, не знає основоположних питань географічної науки, не може дати відповіді на додаткові запитання. Відповідь відсутня. ІІІ. Форма проведення вступного екзамену, структура завдань. Екзамен з географії проводиться в усній формі. Кожен екзаменаційний білет включає три питання теоретичного змісту з дисциплін, питання яких винесені на екзамен. Наприклад:
На екзамені студенту дозволяється користуватися картами, які використовувалися у навчальному процесі. ІV. Зміст навчального матеріалу ^ Етапи формування сучасної географії. Розвиток географічної науки. Сучасні уявлення про систему географічних наук, її методологічні основи. Об’єкт і предмет дослідження географії. Місце географії у вирішенні проблеми “суспільство-природа”. Фізична географія (загальна землезнавство, регіональна фізична географія). Економічна географія (загальна і регіональна економічна географія, галузеві економіко-географічні дисципліни). Картографія. Сутність і властивості географічних карт, їх практичне і наукове значення. Карта як джерело знань. Класифікація карт. Тематичне картографування. Географічні атласи. Поняття про міждисциплінарні напрямки розвитку географічної науки. Країнознавство і краєзнавство., їх зміст. Історична географія. Географічне ресурствознавство. Медична географія. Рекреаційна географія. Роль географії в епоху науково-технічної революції, посилення її перетворюючого (конструктивного) значення. Проблема взаємодії суспільства і природи. Охорона і перетворення оточуючого середовища, раціональне використання природних ресурсів - загальне завдання фізичної і економічної географії. Сучасні методи географічних досліджень. Географічний прогноз. Географічна експертиза. Географічна література. Географічні організації в Україні і за кордоном. ^ Загальний географічний огляд Землі. Теоретичні основи фізичної географії. Земля як планета. Положення Землі у просторі. Фізичні властивості Землі (форма, розміри, густина, тиск, температура). Рух Землі і його наслідки (зміна дня і ночі, пори року). Оболонки Землі (сфери). Літосфера, атмосфера, гідросфера, біосфера. Поняття про географічну оболонку. Літосфера. Внутрішня будова Землі. Поняття про літосферу та земну кору. Континентальний, океанічний, перехідний типи земної кори. Склад земної кори. Мінерали і гірські породи. Діагностичні ознаки мінералів. Генетична класифікація гірських порід. Ендогенні й екзогенні геологічні процеси. Тектонічні рухи та їх види. Інтрузивний та ефузивний магматизм. Основні структурні елементи земної кори. Древні та молоді платформи (плити); складчасті пояси і області; сучасні геосинклінальні пояси, рифтові зони. Землетруси та їх види. Теорія глобальної тектоніки плит. Головні етапи геологічної історії Землі. Події неоген-антропогенового часу і їх значення для формування сучасних природних умов Землі. Сучасна геохронологічна шкала. Корисні копалини. Генетичні типи корисних копалин: осадочні, метаморфічні, магматичні. Горючі, металічні (рудні) і неметалічні (нерудні) корисні копалини. Корисні копалини платформенних і складчастих областей. ^ . Зміст таких понять як “рельєф”, “форми рельєфу”. Процеси і фактори рельєфоутворення. Генетичні типи рельєфу за І.П.Герасимовим і Ю. А. Мещеряковим. Поняття про геотектуру, морфоструктуру, морфоскульптуру. Типи морфоструктури платформенних і складчастих областей Землі. Типи морфосткульптури і закономірності їх поширення. Особливості макрорельєфу материків. Основні геотектури дна Світового океану: підводна окраїна материка; перехідна зона; ложе океану; серединні хребти. Морфоструктури дна Світового океану. Геологічні, тектонічні та геоморфологічні карти, їх зміст і легенда . Атмосфера. Межі, склад, будова атмосфери. Походження атмосфери та її роль у житті на Землі. Взаємодія атмосфери з іншими оболонками Землі. Радіаційний і тепловий баланс Землі. Закономірності розподілу тепла на Землі. Теплові пояси. Атмосферний тиск. Розподіл поясів атмосферного тиску в нижній тропосфері. Постійні та сезонні центри дії атмосфери (області високого та низького тиску). Повітряні маси. Поняття про повітряні маси. Географічні (зональні) типи повітряних мас. Повітря морське та континентальне. Поняття “атмосферний фронт”. Головні кліматологічні фронти: арктичний (антарктичний), помірні (полярні), тропічні. Фронти: теплий, холодний і фронт оклюзії. Циклон і антициклони. Поняття “циклон”, “антициклон”. Стадії їх розвитку. Види циклонів і антициклонів. Малі атмосферні вихори: тромби (торнадо), смерчі. Загальна циркуляція атмосфери. Особливості циркуляції нижніх і верхніх шарів атмосфери. Головні фактори, які визначають загальну циркуляцію нижніх шарів атмосфери (тропосфера і нижня стратосфера). Поняття про вітер. Планетарна схема розподілу тиску і переважаючі вітри (пасати, західні вітри помірних широт, південно-східні в антарктичних і північно-східні в арктичних широтах). Мусони. Струменні течії. Атмосферні вихори (циклони і антициклони) - найважливіші елементи загальної циркуляції атмосфери. Широтні та меридіональні типи циркуляції атмосфери. Місцеві вітри. Атмосферні опади. Види опадів. Генетичні види опадів. Закономірності розподілу опадів на Землі в залежності від розподілу тепла і особливостей циркуляції атмосфери. Атмосферне зволоження. Коефіцієнт зволоження. Радіаційний індекс сухості. Закономірності розподілу атмосферного зволоження: зони надлишкового, помірного та недостатнього зволоження. Погода. Визначення поняття. Елементи погоди. Класифікація погод. Служба погоди. Проблема завбачення погоди. Клімат. Визначення поняття. Фактори кліматоутворення. Класифікація кліматів Землі (В.П.Кеппена, Б.П.Алісова). Кліматичне районування (за Б.П.Алісовим). Зміни і коливання клімату. Вплив антропогенного фактора на клімат. Проблема завбачення клімату майбутнього. Кліматичні карти. Гідросфера. її склад, взаємодія з іншими оболонками Землі. Кругообіг води (вологообмін) і баланс вологи на Землі. Світовий океан і його поділ. Фізичні та хімічні властивості морської води. Гідрологічні особливості (температурний режим води, морський лід). Динаміка океанічних вод. Хвилі. Морські течії. їх класифікація. Загальна схема поверхневих течій. Особливості загальної циркуляції вод Світового океану. Особливості рельєфу дна Світового океану і його складових частин. Ресурси Світового океану, їх сучасне використання і проблеми охорони. Води суші. Підземні води, їх види і походження. Роль підземних вод у фізико-географічних процесах. Поверхневі води (річки, озера, болота, водосховища, льодовики). Визначення понять “річка”, “річкова мережа”, “гідрографічна мережа”, “річковий басейн”. Класифікація рік за джерелами живлення і водним режимом (за А.І.Воєйковим, М.І.Львовичем). Озера. Визначення поняття “озеро”. Типи озерних улоговин за походженням. Географічний розподіл озер на Землі. Болота, як природний комплекс. Визначення “болото” і “заболочені землі”. Класифікація боліт. Закономірності розвитку і розповсюдження боліт. Льодовики. Поняття “льодовик”. Морфологічні типи льодовиків. Сучасне зледеніння Землі, його розміри, розповсюдження і динаміка. Комплексні характеристики найбільш крупних водних об'єктів Землі (річки: Амазонка, Ніл, Конго, Міссісіпі, Янцзи, Волга, Дунай, Об, Єнісей, Амур; озера: Каспійське, Аральське, Байкал, Великі Північно-Американські, озера Східної Африки). Роль поверхневих вод у ландшафті. Використання поверхневих вод. Проблема їх раціонального використання і охорони. ^ Життєві угрупування організмів. Біологічна продуктивність і біомаса різних природних комплексів. Ноосфера. Визначення поняття “географічна оболонка”, її межі. Закономірності будови і розвитку: єдність, цілісність, ритмічність, полярна симетрія, зональність і азональність. Географічні пояси Землі, їх коротка характеристика. Спектри висотної поясності в різних географічних поясах. Територіальні і аквальні природні комплекси. Поняття про фізико-географічне районування. Система таксономічних одиниць. Ландшафт. Морфологічні одиниці ландшафту, принципи їх виявлення. Географічне середовище і суспільство. Значення географічного середовища для суспільного виробництва. Поняття про природні умови та природні ресурси. Розвиток географічної науки і сучасна фізична географія. Основні етапи розвитку географічної науки. Методи сучасних фізико-географічних досліджень. Моніторинг природного середовища. Фізико-географічне районування. Поняття про галузеве (компонентне) і комплексне фізико-географічне районування. Система таксономічних одиниць фізико-географічного районування, яка прийнята в курсі фізичної географії материків: материк - субконтинент або група країн - фізико-географічна країна. Значення фізико-географічного районування. ^ Євразія, Африка, Австралія, Північна і Південна Америка, Антарктида. Загальний огляд, формування, тектонічна будова, рельєф, корисні копалини, клімат, води суходолу, ґрунти, рослинність, тваринний світ, сучасні ландшафти, особливості територіальної диференціації природи (широтна зональність і висотна поясність ландшафтів), фізико-географічне районування. Вплив антропогенного фактора на сучасні ландшафти. Основні екологічні проблеми. Території, що охороняються. ^ Історія дослідження території України. Особливості геотектонічної будови території України. Четвертинний період на території України і його вплив на формування сучасних ландшафтів. Найбільші басейни і родовища осадочних, магматичних і метаморфічних корисних копалин України. Основні риси рельєфу України (типи морфоструктури та морфоскульптури). Геоморфологічне районування. Кліматичні фактори і основні особливості клімату України. Кліматичне районування і кліматичні ресурси. Моря, що омивають територію України (основні особливості природи, екологічні проблеми). Внутрішні води і водні ресурси України. Особливості ґрунтового покриву України (географія ґрунтів, їх властивості). Рослинний і тваринний світ. Червона книга України: рідкісні види тварин і рослин та ті, що знаходяться під загрозою зникнення. Несприятливі фізико-географічні процеси та явища. Природоохоронні території. Зональні та азональні типи ландшафтів України та їх коротка характеристика. Фізико-географічне районування України (за О.М.Мариничем, П.Г.Шищенком). Комплексна характеристика природних зон та висотних країн. Екологічний стан території України. Проблеми раціонального використання та охорони природних ресурсів. ^ Сучасна політична карта світу. Основні етапи формування політичної карти світу (на прикладі Європи, Азії, Африки, Америки). Типологія країн сучасного світу. Форми правління та адміністративно-територіального устрою. Сучасні тенденції міжнародних політичних відносин. Природні ресурси і охорона оточуючого середовища. Поняття про природні умови і ресурси, їх класифікація. Значення природних умов і ресурсів для розвитку та спеціалізації господарства країн і районів. Нові тенденції в ресурсоспоживанні світу. Поняття природно-ресурсного потенціалу території. Проблема ресурсозабезпечення в умовах НТР і охорона оточуючого середовища. Антропогенний вплив на природне середовище. Оцінка, освоєння, охорона і відтворення природних ресурсів. Мінеральні, земельні, кліматичні, водні, рекреаційні та бальнеологічні ресурси. ^ Населення як центральна ланка в процесі суспільного відтворення. Національний (етнічний) склад населення світу. Динаміка, чисельність і відтворення населення світу; демографічний вибух і демографічна політика в країнах різних соціально-економічних типів. Урбанізація як одна із форм суспільного поділу праці. Географічні форми розселення. Картографування населення. Праці К.Г.Воблого, Д.І.Богорада, М.М.Баранського, В.В.Покшишевського, Б.С.Хорева та ін. вчених з географії населення. Світове господарство. Етапи формування світового господарства. Найсуттєвіші риси та фактори розвитку світового господарства початку XXI ст. Особливості розвитку складових частин сучасного світового господарства: країн розвинутою ринковою економікою, нових індустріальних країн, найменш розвинутих країн, країн перехідної та централізовано-планової економіки. Міжнародний поділ праці. Інтеграційні та дезінтенграційні процеси в сучасному світовому господарстві. Світове господарство в період НТР. Сутність і основні напрямки НТР. Поняття про науково-технічних прогрес і НТР; сутність НТР. Основні напрямки НТР. Зрушення в галузевій структурі в період НТР. Вплив НТР на розміщення продуктивних сил. НТР і оточуюче середовище. Географія галузей світового господарства. Промисловість світу. Загальна характеристика. Зміни, що відбулися в галузевій та територіальній структурі промисловості в останні десятиріччя. Географія основних галузей промисловості світу: машинобудування, чорної та кольорової металургії, паливно-енергетичної, хімічної, лісової, текстильної. Особливості розвитку окремих галузей промисловості в країнах різного типу. Світове сільське господарство. Природні передумови та соціально-економічні фактори розвитку сільського господарства світу. Сільське господарство і НТР. “Зелена революція” в країнах, що розвиваються. Основні географічні типи сільського господарства. Географія галузей рослинництва і тваринництва світу. Світова транспортна система. Регіональні транспортні системи. Географія основних видів транспорту. Міжнародні економічні зв'язки. Основні форми. Світова торгівля: товарообіг, товарна структура, географічний розподіл. Міжнародні кредитно-фінансові відносини. Науково-технічні зв’язки. Надання міжнародних послуг. Глобальні проблеми людства. Сутність глобальних проблем людства. Найважливіші проблеми сучасності: відвернення світового ядерного конфлікту і припинення гонки озброєнь; енерго-сировинна; освоєння ресурсів Світового океану; продовольча; охорона оточуючого середовища; демографічна; подолання відсталості країн, що розвиваються. ^ Європа. Загальна характеристика країн Європи. Склад і економіко-географічне положення. Природно-ресурсні чинники. Демографічні чинники. Основні риси географії господарства. Внутрішні розбіжності. Північна Європа. Центральна Європа, в тому числі - Західна і Східна. Південна Європа. Економічно найрозвиненіші країни континенту - Німеччина, Франція, Італія, Великобританія. Країни Східної Європи - держави перехідного періоду економіки до ринкових відносин. Азія. Територія і чисельність населення регіону. Економіко-географічне положення на торговельних шляхах із Європи в Індійський та Тихий океани. Різноманітність природних ресурсів. Населення. Демографічна ситуація, високий природний приріст, особливості розміщення населення і урбанізації. Господарство. Вузька спеціалізація господарства, експортна спрямованість, переважання сільського господарства і видобувної промисловості. Поділ на субрегіони. Центральна і Східна, Південно-Західна, Південна, Південно-Східна Азія. Країна з найвищим рівнем економічного розвитку - Японія. Найбільші країни континенту - Китай та Індія. Африка. Загальна характеристика Африки як регіону, в групі країн, що розвиваються. Формування сучасної політичної карти Африки в ході національно-визвольної боротьби її народів і розпаду колоніальної системи. Різноманітність природних умов і ресурсів на материку. Головні особливості населення континенту. Африка як регіон концентрації економічно найвідсталіших країн, як найменш індустріалізований регіон в світі. Провідне значення видобувних галузей. Аграрний характер економіки більшості африканських країн. Субрегіони континенту: Північна, Західна, Центральна, Східна і Південна Африка. ПАР - єдина африканська республіка, яка належить до групи високорозвинених держав. Америка. Загальна характеристика країн континенту. Північна Америка. Держави, що розташовані в Північній Америці, їх економіко-географічна характеристика. СІЛА - головна країна світового господарства. Різноманітність природно-ресурсних факторів. Особливості формування населення. Соціально-економічні фактори розвитку господарства. Високий рівень концентрації капіталу і виробництва. Галузева і територіальна структура промисловості, сільського господарства, транспорту. Зовнішньоекономічні зв'язки. Економіко-географічна характеристика основних економічних районів. Латинська Америка. Своєрідність Латинської Америки в групі країн, що розвиваються. Сучасна політична карта. Природно-ресурсні чинники. Господарство. Характер і ступінь територіальної концентрації господарства. Субрегіони: Мексика, Центральна Америка, Вест-Індія, Андійські країни, країни Північного Сходу Південної Америки, Бразилія, Ла-Платські країни. Австралія і Океанія. Загальна економіко-географічна характеристика. Російська федерація, Білорусь, Молдова, республіки Балтії (Литва, Латвія і Естонія), республіки Закавказзя (Грузія, Вірменія, Азербайджан), Казахстан, республіки Середньої Азії (Киргистан, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан). Республіки СНД. Загальна економіко-географічна характеристика. Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Демографічна ситуація. Особливості господарського розвитку в період переходу до ринкових відносин. Економічні зв’язки. ^ Історія формування території держави. Сучасне географічне положення. Місце України в Європі та світі за економічним потенціалом та рівнем життя населення. Природно-ресурсний потенціал. Забезпеченість різними видами природних ресурсів. Розміщення основних басейнів та родовищ корисних копалин. Методи оцінки сумарного природно-ресурсного потенціалу України. Населення України. Особливості демографічної ситуації. Географія найбільших національностей. Особливості розміщення населення. Типи населених пунктів. Регіональні відмінності в рівні урбанізованості. Загальна характеристика господарства України. Сучасні особливості розвитку та структури господарства. Структурна перебудова економіки на ринкових засадах. Промисловість України. Загальна характеристика розвитку і розміщення промисловості. Структура паливно-енергетичного комплексу, місце і роль в економіці України. Основні райони вугле-, нафто-, газовидобутку. Розміщення найбільших електростанцій різного типу. Металургійний комплекс. Райони чорної металургії. Фактори, що обумовили їх розвиток, найбільші центри. Сировинна база, особливості розміщення підприємств кольорової металургії. Перспективи розвитку металургії України. Машинобудівний комплекс. Принципи розміщення підприємств основних підгалузей. Найбільші райони та вузли машинобудування, їх спеціалізація. Реформування галузі в сучасних умовах. Структура комплексу хімічної індустрії. Сировинна база, географія головних підгалузей, основні райони розвитку та найбільші центри. Лісовиробничий комплекс. Райони заготівлі та головні підгалузі деревообробки. Целюлозно-паперова промисловість. Галузева структура, умови та чинники розвитку і розміщення підприємств будівельної індустрії. Найбільші центри. Структура соціального комплексу. Легка промисловість: особливості територіальні організації; найбільші центри. Характеристика основних підгалузей харчової промисловості. Галузі сфери послуг і їх значення для населення. Агропромисловий комплекс. Значення в економіці країни. Сільське господарство - провідна ланка АПК. Структура сільськогосподарських угідь. Зернове господарство. Географія вирощування технічних культур. Овочівництво та баштанництво. Структура тваринництва, географія його провідних галузей. Транспортний комплекс Економіко-географічне районування України. Історія та наукові основи економіко-географічного районування. Сучасна мережа економіко-географічних районів. Склад їх території, ЕГП, природно-ресурсний потенціал, провідні галузі промисловості та сільського господарства, найбільші вузли та центри. Проблеми та перспективи розвитку районів. Зовнішньоекономічні зв’язки України. ^
соціальної географії. - К., 1995.
|
