Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія icon

Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія




Скачати 495.93 Kb.
НазваПрограма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія
Сторінка1/2
Дата04.08.2012
Розмір495.93 Kb.
ТипДокументи
  1   2

ПРОГРАМА З БІОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

для абітурієнтів, які не є громадянами України і бажають навчатися в університеті для отримання ОКР „Магістр” за спеціальністю 8.04010202. Біологія


ЗООЛОГІЯ

Найпростіші. Тип саркомастігофора. Його діагноз. Клас Саркодові. Корненіжки. Амеби вільноживучі та паразитичні. Виникнення статевого розмноження у форамініфер. Променяки та сонцевики. Місце саркодових в біоценозах та значення їх для людини. Клас джгутикових. Особливості біології та анатомі і. Фітомастігіни. Зоомастігіни.


Поняття про трансмісійні хвороби та їх природні вогнища. Трипаносоми та трипаносомози. Лейшманії та лейшманіози. Цикл розвитку малярійних плазмодіїв. Профілактика виникнення вогнищ малярії на Україні.


Тип інфузорії. Тип війчасті або інфузорії. Їх будова, цикл розвитку, роль в біоценозах та значення для людини. Вільноживучі та паразитичні інфузорії. Сисні інфузорії. Особливості їх будови та біології.


Паразитичні черви. Тип Плоскі черви. Кл. Сисуни, трематоди паразити людини та с/г тварин. Кл. Моногенетичні сисуни. Кл. Стьожкові черви. Особливості будови та біології пов’язані з паразитизмом. Тип Круглі черви. Цикли розвитку паразитичних нематод, профілактика нематодозів. Тип Кільчасті черви. Кл. П’явки, будова, біологія, місце в біоценозах, значення для людини.


Клас павукоподібні. Анатомо-фізіологічний огляд. Основні ряди. Павуки. Анатомія, біологія, роль в природі та значення для людини. Кліщі. Основні підряди кліщів. Іксодові та аргасові кліщі, їх медико-ветеринарне значення. Інші паразитичні кліщі. Кліщі — фітофаги. Значення кліщів в мінералізації та гуміфікації органічних решток. Форетичні зв'язки кліщів з комахами.


Клас Комахи. Тагмозис. Будова кінцівок та крил. Внутрішня будова. Розмноження та розвиток комах. Типи метаморфозу. Суспільні комахи. Поліморфізм комах, поведінка суспільних комах.


Тип Хордові. Загальна характеристика, середовища існування. Різноманітність хордових. Підтип Безчерепні. Загальна характеристика.

Морфобіологічна характеристика ланцетника та міноги як представників нижчих хордових. Ланцетник. П/тип Безчерепні, клас Головохордові. Розвиток Ланцетника. Біологія, розповсюдження. Значення для розуміння еволюцій типу. Круглороті. П/тип Хребетні (Черепні) — характеристика. Над/клас Безщелепні — Ентобранхіати. Організація класу Круглоротих, система, викопні форми.


Морфобіологічна характеристика риб. Хрящові та кісткові риби.

Хрящові риби. Над/клас Щелепнороті. Клас Хрящові риби. Організація — прогресивні риси. Біологія, систематика. Кистепері, дводишні та ганоїдні риби. Клас Кісткові риби. Морфо-екологічні особливості, розмноження, розвиток. Систематика Кісткових риб. Костисті риби. Характеристика основних рядів. Ознаки, біологія, поширення, значення в рибарстві.


Морфобіологічна характеристика амфібій. Систематика класу. Роль в біоценозах та значення для людини. Амфібії — земноводні. Характеристика і огляд класу. Будова — зовнішня та внутрішня. Походження, еволюція і система земноводних: ряд Безхвості, ряд Хвостаті, ряд Безногі; з характеристикою біології, розповсюдження, значення в екосистемах. Анамнії і амніоти — основні відмінності в розмноженні.


Рептилії. Характеристика класу Рептилій — плазунів. Особливості організації як суто наземних форм. Біологія, значення в екосистемах. Походження і систематика рептилій: п/клас Анапсида, п/клас Лепидозаври, п/клас Архозаври. Огляд основних викопних форм. Значення в природі і для людини.


Клас Птахи. Особливості організації птахів, особливості польоту. Поведінка, популяційна організація птахів, їх роль в природі. Економічне значення мисливсько-промислових видів. Одомашнені птахи, їх походження. Охорона рідких і зникаючих видів та місць їх мешкання.


Клас Ссавці. Характеристика, різноманітність пристосувань до різних умов життя. Походження і еволюція ссавців. Морфо-фізіологічний нарис організації ссавців в порівняльному плані з іншими групами. Ембріональний розвиток. Систематика.


^ БІОЛОГІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Дроблення. Причини та біологічна сутність дроблення. Типи дроблення, їх залежність від кількості жовтка, його розміщення в цитоплазмі (повне – рівномірне і нерівномірне; часткове – дискоїдальне, поверхневе), а також від властивостей цитоплазми (архаїчне, спіральне, радіальне, двосиметрічне,). Правила клітинного поділу Гертвіга-Сакса. Синхронний і асинхронний періоди дроблення. Регулятивне та детерміноване дроблення. Бластуляція або епітелізація зародку. Будова бластул у тварин з різним типом дроблення. Загальна характеристика процесів гаструляції. Типи гаструляції: імміграція, інвагінація, епіболія, клітинна, морульна та змішана делямінація делямінація, плотне вростання.


Стадії сперматогенезу: розмноження, росту, дозрівання та формування сперматозоїдів. Будова та функції сперматозоїдів. Будова сім’яника ссавців. Функції клітин Сертолі і Лейдіга. Особливості сперматогенезу у різних груп тварин. в зв’язку з умовами їх існування (сезонний, неперервний). Сперматогенез людини та його нервово-гормональна регуляція. Стадії оогенезу: розмноження, росту, дозрівання. Дані світової та електронної мікроскопії про зміну ядерних та цитоплазматичних структур в овоцитах, що ростуть (превітелогенез і вітелогенез). Ендогенний та екзо-генний жовток. Структурна одиниця жовтка. Типи оогенезу: солітарний, аліментарний (фагоцитарний, нутріментарний, екстрагонадний або фолікулярний). Блокування мейозу. Порівняння однойменних стадій оогенезу та сперматогенезу. Будова яйцеклітини. Яйцеві оболонки (первинні, вторинні, третинні). Типи яйцеклітин за кількістю запасних поживних речовин і за розподілом їх у цитоплазмі. Оогенез та репродуктивний період життя людини жіночої статті. Цикли репродуктивного періоду жінки. Нервово-гормональна регуляція оогенезу людини.


Прямий розвиток тварин і його форми (неличинковий і внутріш-ньоутробний). Непрямий розвиток. Личинкова стадія. Різні типи личинок у безхребетних. Метаморфоз. Типи метаморфозу. Розвиток з повним і неповним метаморфозом. Біологічне значення метаморфозу, його розповсюдження і основні закономірності (на прикладі метаморфозу комах і амфібій). Залежність метаморфозу від умов середовища та механізму їх впливу на організм. Нейро-гормональні і генетичні механізми метаморфозу у комах та амфібій. Природа диференційної чутливості тканин до гормонів. Неотенія у амфібій. Безстатеве розмноження (бластокінез). Поліембріонія як явище бластокінезу в ембріональний період. Природна і експериментальна поліембріонія у різних тварин. Явище соматичного ембріогенезу. Сучасні погляди на соматичний ембріогенез. Регенерація. Типи регенерації. Зріст і його типи.


Загальна характеристика процесу запліднення і його біологічне значення. Фактори, що забезпечують запліднення. Запліднення внутрішнє і зовнішнє. Механізм зустрічі гамет. Гомони яйцеклітини і сперматозоїда. Акросомна реакція сперміїв та ії роль у з’єднанні гамет. Фізіологічна моно- і поліспермія. Активація яйця. Дві фази активації: імпульс активації і кортикальні реакції. Утворення перивітелінового простору. Механізми захисту яйця від проникнення надчисленних сперміїв у фізіологічно-моноспермних тварин. Зміна метаболізму яйця при заплідненні, потоки іонів, дихання, реплікація ДНК; синтез білка. Осіменіння. Природний і штучний партеногенез. Фактори, що понукають яйцеклітину до партеногенетичного розвитку. Гіногенез. Значення штучних партено-, гіно- та андрогенетичних процесів у регуляції статті.


ЕКОЛОГІЯ

Організм як відкрита система. Обмін речовин поміж середовищем та організмом. Умови життя на Землі. Класифікація екологічних факторів. Природні та антропогенні фактори. Біотичні та абіотичні фактори. Підрозділ факторів на ресурси та умови. Кількісна оцінка екологічних факторів. Закон оптимуму як основа виживання організмів. Лімітуючи чинники, їхнє залежне і самостійне значення. Еврібіонтні та стенобіонтні види. Закон лімітуючого фактора.


Природні ресурси - визначення. Типи класифікацій ресурсів. Природні групи ресурсів. Вичерпні та невичерпні ресурси. Принципи та правила використання природних ресурсів.


Проблеми заповідної справи. Екологічні основи охорони природних комплексів та розширення мережі державних заповідників та заказників на півдні України. Поняття про природоохоронну територію. Типи природоохоронних територій.


ЗАГАЛЬНА ГІСТОЛОГІЯ

Особливості будови і функцій сполучної тканин ссавців. Пухка сполучна тканина. Морфологія та функції клітинних форм пухкої сполучної тканини. Міжклітинна речовина. Ретикулінові, еластичні і колагенні волокна. Їх мікроскопічна та електронно-мікроскопічна будова, фізичні властивості і хімічний склад. Функції і хімічний склад аморфної (основної) речовини. Формування міжклітинної речовини і роль клітин у цьому процесі. Відновлення клітин пухкої сполучної тканини і проблема їх походження в постнатальному онтогенезі. Взаємовідносини клітин крові і сполучної тканини. Дослідження І. І. Мечніковим фагоцитозу. Поняття про ретикуло-ендотеліальну систему.

Хрящові тканини. Хрящові клітини. Тонка структура межуточної речовини і її хімічний склад. Гістогенез хрящової тканини. Регенерація хряща. Поворотні зміни хрящової тканини. Будова та функції хрящів. Різноманітні види хрящової тканини. Регенерація хряща.

.

Особливості будови і функцій кісткових тканин ссавців. Кісткові тканини. Кісткові клітини. Структура і хімічний склад межуточної речовини кістки. Грубоволокниста і пластинчаста кісткови тканини. Остеон (гаверсова система). Гістогенез кісткової тканини. Остеобласти і остеокласти. Утворення кістки з мезенхіми і на місці хряща. Ріст і перебудова кістки в онтогенезі. Будова та роль окістя. Регенерація кісткової тканини. Вікові зміни кісткової тканини.


^ ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ І ТВАРИН

Загальна характеристика збудливих тканин. Мембранні потенціали. Потенціали спокою і дії (ПД). Умови виникнення ПД. Фази змін збудливості в процесі розвитку ПД. Двохфазний характер ПД при розташуванні обох електродів на поверхні нервового волокна і його значення.

Закони подразнення збудливих тканин. Значення сили і тривалості подразнення. Хронаксія. Вплив електричного струму на живі тканини.


Фізіологічні характеристики крові. Склад крові. Основні константи крові та саморегуляторні механізми їх підтримування. Буферні системи крові. Кількість крові в організмі. Плазма й формені елементи. Білки плазми, їх характеристика й функціональне значення. Іонний склад плазми. Осмотичний та онкотичний тиск крові.

Формені елементи крові. Еритроцити, лейкоцити, тромбоцити. Їх кількість й методи підрахунку. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), її механізм й практичне значення. Лейкоцити. Лейкоцитарна формула. Гемоглобін та його похідні. Кількість гемоглобіну в крові і методи його визначення.

Захисні функції крові. Зсідання крові. Ферментативна теорія зсідання крові Сучасні уявлення про механізм зсідання крові.


Поняття про імуно-біологічні реакції крові. Вчення про групи крові. Аглютиногени та аглютиніни крові. Резус-фактор. Основні правила переливання крові.


Будова і функціонування серця. Значення кровообігу для організму. Особливості будови серця. Систола і діастола. Фізіологічні властивості серцевого м’яза. Фазовий аналіз збудливості міокарду. Автоматія серця. Особливості скорочення серцевого м’яза.

Гемодинамічна функція серця. Аналіз одиночного серцевого циклу. Характеристика поширення збудження по серцю. Сучасні методи функціональної оцінки серцевої діяльності. Робота серця в умовах фізичного навантаження. Компенсаторні механізми. Електрокардіографія як метод дослідження динаміки збудження в серці. Механічні й звукові проявлення діяльності серця (закон Старлінга).

Основні принципи гемодинаміки. Фактори, що визначають величину кров’яного тиску. Систолічний та хвилинний обсяги крові. Швидкість току крові.


Фізіологія поперечно-посмугованих м’язів. Морфофункціональна структура скелетних м’язів. Нейромоторна одиниця. Види скорочень. Механізми скорочення м’язів. Закон „Усе обо нічого”. Зв’язок між подразненням і скороченням. ПД і скорочення. Еластичність та розтяжність скелетних м’язів. Сила і робота м’язів.

Фізіологія гладких м’язів. Морфофункціональна структура гладких м’язів. Спонтанна міогенна активність гладких м’язів. Еластичність і розтяжність. Механізм скорочення.


Травлення в ротовій порожнині. Характеристика основних слинних залоз. Склад й властивості слини, її ферменти. Механізм слиновиділення. Регуляція діяльності слинних залоз.

Травлення в шлунку. Методи його вивчення. Фістули шлунку. Мниме голодування. Методи вивчення секреторної функції шлунку у людини. Склад та властивості шлункового соку. Утворення соляної кислоти, її значення. Ферменти шлункового соку, їх дія. Інервація шлунку, регуляція шлункової секреції. Фази шлункового соковиділення. Виділення шлункового соку на різні харчові речовини. Вплив гуморальних факторів на шлункову секрецію.

Травлення у дванадцятипалій кишці. Секреторна роль підшлункової залози. Склад та властивості панкреатичного соку, його дія на харчові речовини. Регуляція панкреатичного соковиділення.

Травлення в тонкому і товстому кишечнику. Кишковий сік, його склад та значення. Методи вивчення функцій кишечника. Пристінкове травлення. Бактеріальна флора кишечника та її значення. Всмоктування речовин у шлунково-кишковому тракті. Методи вивчення механізмів всмоктування. Рухова функція шлунково-кишкового тракту. Механізми моторики.


Нервові центри, їх будова і властивості. Нейрон як структурна і функціональна одиниця ЦНС. Основні властивості нейрону. Поняття про нервовий центр. Властивості нервових центрів , їх характеристика. Особливості проведення збудження через нервові центри.

Будова нервово-м’язового синапсу, медіатори і рецептори. Передача імпульсу через синапс. Синапси з електричним механізмом передачі збудження. Блокування синаптичної передачі.


Основні функції печінки. Роль жовчі в травленні. Методи вивчення жовчоутворення й жовчовиділення. Склад жовчі. Механізм утворення жовчі в печінці. Міхурова жовч. Вступ жовчі в дванадцятипалу кишку


Обмін білків, жирів та вуглеводів. Азотиста рівновага. Позитивний та негативний азотистий баланс.

Енергетичний баланс організму. Джерела енергії в організмі. Облік розходу й приходу енергії. Фізична калориметрія. Калориметрична цінність різних харчових речовин. Фізіологічна калориметрія. Пряма й непряма калориметрія. Споживання кисню при окисленні жирів, білків та вуглеводів. Калоричний коефіцієнт кисню. Визначення кількості споживаного кисню і виділеного вуглекислого газу. Дихальний коефіцієнт, його значення. Основний обмін. Методи визначення величини основного обміну. Закон “поверхні тіла” Рубнера, його критика. Значення визначення основного обміну. Специфічно-динамічна дія їжі. Робочій обмін. Енерговитрати організму при різних видах праці.


Гальмування і збудження в ЦНС. Центральне гальмування (Роботи І. М. Сеченова). Основні види центрального гальмування. Сучасні уявлення про механізми центрального гальмування. Зв’язок між процесами гальмування і збудження.


Рефлекторний принцип діяльності ЦНС. Основні принципи рефлекторної теорії (Р. Декарт, Я. Прохазка, І. М. Сеченов, І. П. Павлов, П. К. Анохін). Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга, її основні ланки та їх характеристика. Класифікація рефлексів.

Методи вивчення залоз внутрішньої секреції. Загально-біологічна характеристика гормонів. Єдність гормональної й нервової регуляції життєвих функцій організму. Гормональні фактори як одні з компонентів складних функціональних систем організму.


Нирка, її будова. Нефрон як функціональна одиниця нирки. Утворення первинної сечі. Фільтраційний тиск. Склад первинної сечі. Реабсорбція різних речовин в звитих канальцях нефрону, в петлі Генле. Зміна осмотичного тиску сечі під час проходження її по нефрону. Поворотно-протиточна система нирки. Процеси секреції речовин в нирці. Утворення і склад кінцевої сечі. Методи вивчення діяльності нирок.


^ АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ

Хімічний склад кісток. Структура кісткової тканини. Компактна й губчаста речовина кістки. Кістковий мозок. Будова осеїну. Хімічний склад кісток. Основний механічний принцип будови кістки.

Загальне поняття про з’єднання кісток. Неперервні з’єднання (фіброзні, хрящові, кісткові). Перервні з’єднання. Будова суглобу. Форми суглобів та рухи в них. Класифікація суглобів. Огляд суглобів тіла людини. Напіврухомі з’єднання кісток. З’єднання за допомогою м язів.

Загальна будова хребця. Особливості будови шийних, грудних, поперекових хребців. Будова крижового та куприкового відділів хребта. З’єднання й розвиток кісток хребта. Зв’язковий апарат хребта. Міжхребцеві диски та їх будова. З’єднання хребта з кістками черепу. Фізіологічні вигини хребетного стовпа та їх функціональне значення. Патологічні вигини хребта. Вікові особливості хребетного стовпа.


Загальний огляд травної системи, функціональне значення Будова травної трубки, її особливості в різних відділах. Шлунок, його відділи, топографія, будова. Слизова оболонка шлунку. Скоротлива функція шлунка. Евакуація їжі зі шлунка. Печінка, її функції, макро- й мікроструктура. Поверхні, частки, зв’язки. Ворітна система печінки. Венозна чудова сітка. Жовчний міхур й жовчні протоки. Підшлункова залоза, будова та функції. Зовнішня й внутрішньосекреторна функції.


Загальний огляд будови нервової системи людини. Філо- і онтогенез нервової системи. Відділи нервової системи: центральна та периферична; соматична та вегетативна. Будова спинного мозку, його функції. Сіра та біла речовина. Сегменти спинного мозку. Рефлекторна та провідна функції спинного мозку. Провідні шляхи. Передні й задні коринці. Спинномозкові нерви й нервові сплетення. Оболонки спинного мозку. Рефлекторна дуга.


Головний мозок, його онтогенез, розміри, розподіл на відділи. Будова основних відділів головного мозку: довгастий мозок, задній мозок й мозочок, середній, проміжній, кінцевий мозок. Ретикулярна формація стовбуру мозку. Лімбічна система.

Будова кінцевого мозку. Базальні ганглії (підкорка), нюховий мозок, плащ. Півкулі великого мозку. Борозни на закрутки півкуль. Мозолисте тіло. Поділ півкуль на частки: тімяну, потиличну, скроневу, лобову, островну. Будова плаща (кори) півкуль великого мозку. Ціто- й міелоархітектоніка кори півкуль. Локалізація функцій у корі півкуль. Кіркові кінці аналізаторів. Провідні шляхи головного та спинного мозку: висхідні та низхідні. Пірамідна та екстра пірамідна система головного мозку.


Поняття про аналізатори. Схема будови аналізатора. Загальна характеристика органів почуття як частин аналізаторів.

Орган зору. Будова очного яблука. Райдужка. Оболонки: зовнішня, судинна, сітківка. Кришталик. Очне дно. Будова сітківки. Додаткові органи ока. Слізний апарат. М’язи очного яблука. Зоровий нерв та зоровий шлях. Кіркове представництво зорового аналізатору.


Загальний огляд органів видільної системи. Будова нирки, топографія, функціональне значення. Фіксуючий апарат нирки. Внутрішня будова нирки на розрізі.. Мікроструктура нирки. Будова нефрону - структурно-функціональної одиниці нирки. Артеріальна чудова сітка. Сечоводи. Сечовий міхур, топографія, будова стінок. Сечівник, статеві відміни.


Загальний огляд судинної системи людини. Кров та лімфа. Значення кровообігу й лімфообігу.

Стінки серця: ендокард, міокард, перикард. Навколосерцева сумка. Камери серця, клапани. Особливості будови серцевого м’яза. Проекція серця та клапанів на грудну стінку. Кровопостачання серця. Нерви серця. Провідна система серця. Положення серця в грудній порожнині.

Особливості будови артерій, вен, капілярів. Велике та мале коло кровообігу. Серцеве коло кровообігу. Аорта й її головні гілки. Дуга аорти, низхідна частина аорти. Грудна та черевна частини аорти та їх гілки. Кровопостачання верхніх та нижніх кінцівок. Кровозабезпечення нутрощів. Кровопостачання мозку, артеріальне Вілізієве коло.

Венозна система. Система верхньої порожнистої вени. Система нижньої порожнистої вени. Ворітна вена печінки. Вени таза й нижньої кінцівки.

Закономірності розміщення артерій і вен у тілі людини. Особливості кровообігу плода.


^ ГЕНЕТИКА І МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ

Організація і функція геномів. Деякі загальні риси організації та функції геномів вірусів, бактерій, еукаріотів. ДНК- та РНК-геноми вірусів. Структура і функція геномів бактерій. Гени та оперони. Плазміди та епісоми. Геноми еукаріотів. Особливості будови генів еукаріотів. Типи нуклеотидної послідовності еукаріотних геномів. Мобільні генетичні елементи.


Незалежне (менделівське) успадковування. Гібридологічний аналіз та типи схрещувань. Закономірності незалежного (менделівського) успадковування. Відхилення від менделівських формул розщеплення за незалежного успадковування генів. Причини відхилень від формул менделівського розщеплення. Взаємодія генів як одна із причин відхилень в розщепленні за фенотипом


Зчепне успадковування і кросинговер. Закономірності успадковування за повного і неповного зчеплення генів. Цитологічні докази кросинговеру. Генетичні докази кросинговеру. Генетичні докази кросинговеру. Величина кросинговеру як принцип побудови генетичних карт. Інтерференція і коінциденція. Розрахунок частоти кросинговеру по розщепленню в F2. Мітотичний кросинговер і картування генів. Деякі загальні дані про генетичну рекомбінацію. Регуляція кросинговеру. Порівняння генетичних та цитологічних карт.


Стать і зчеплене зі статтю успадковування. Генетика статі. Типи хромосомного визначення статі. Гени, що визначають та змінюють стать. Теорії визначення статі. Гетерохромосоми і дозова компенсація. Особливості визначення статі у ссавців. Кількісне співвідношення особин різної статі і його регуляція. Методи штучного регулювання статі. Успадковування ознак, зчеплених зі статтю. Особливості успадковування за повного і неповного зчеплення зі статтю. Особливості успадковування за нерозходження статевих хромосом.


Позахромосомне успадковування. Цитоплазматична спадковість. Мітохондрії і хлоропласти як носії генетичної інформації. Методи вивчення структури та функцій пластому. Ознаки, що контролюються генами і цитоплазми, і хромосом. Інфекційні агенти і екстрахромосомні елементи. Предетермінація цитоплазми або материнський ефект.


Типи мінливості. Модифікації і мутації. Класифікація мінливості. Модифікаційна мінливість. Модифікації та їх відмінності від мутацій. Мутаційна мінливість. Мутації і модифікації, їх відмінності.


Класифікація мутацій. Загальна характеристика деяких типів мутацій: рецесивні та домінантні мутації; прямі, зворотні та супресорні мутації; ядерні та цитоплазматичні мутації; генеративні та соматичні мутації, морфологічні, фізіологічні та біохімічні мутації; умовно-летальні мутації. Методи визначення мутацій. Методи дослідження мутацій у мікроорганізмів. Методи дослідження мутацій у еукаріотів. Генні (точкові) мутації.


Хромосомні мутації. Загальна характеристика та класифікація. Перебудови хромосом, що впливають на кількість генів у хромосомах. Делеції. Дуплікації. Перебудови хромосом, що змінюють локалізацію генів. Інверсії. Транслокації. Транспозиції. Загальна характеристика. Мігруючі генетичні елементи прокаріотів. Мігруючі генетичні елементи еукаріотів. Перебудови, що змінюють кількість хромосом. Злиття та поділи хромосом. Анеуплоїдія. Поліплоїдія: автополіплоїдія, алополіплоїдія. Поліплоїдія і еволюція. Гаплоїдія і селекційний процес. Механізми спонтанного та індукованого мутагенезу. Передмутаційні зміни генетичного матеріалу. Фізіологічна теорія мутагенезу. Мутагенні фактори і ДНК. Екологія і мутагенез.


Історія генетики людини, співіснування двох концепцій. Основні напрямки наукових досліджень. Методи генетики людини. Типи успадковування. Хромосоми людини та методи їх дослідження. Геном і картування генів людини.

Класифікація спадкових хвороб і їх успадковування. Генні хвороби. Хромосомні хвороби. Хвороби із спадковою схильністю. Генетичний поліморфізм і патологія. Асоціація захворювань з групами крові та іншими маркерами.


Генетика популяцій і її значення. Популяція – одиниця еволюційного процесу. Методи вивчення структури популяцій. Генетична гетерогенність природних популяцій, її визначення та оцінка. Деякі показники генетичної мінливості популяцій. Частота генів та генотипів у популяції. Закон Харді-Вайнберга. Практичне використання формули Харді-Вайнберга.


Фактори генетичної динаміки популяцій і мікроеволюція. Відсутність або обмеження панміксії. Обмеження чисельності популяції (дрейф генів). Міграції особин або потік генів. Мутаційний процес (тиск мутацій). Вплив добору. Генетична структура популяцій, адаптація і еволюція.


Селекція як наука. Сорти, породи і штами як засоби виробництва. Моделі сортів і порід. Генетика кількісних ознак у селекції. Основні етапи селекційного процесу. Створення вихідного матеріалу для селекції. Комбінаційна мінливість як джерело вихідного матеріалу. Генетична інженерія в створенні вихідного матеріалу для селекції. Типи схрещувань у селекції. Типи добору. Гетерозис у селекції. Селекція господарських рослин і тварин в Україні. Селекція мікроорганізмів.


Транскрипція. Промотори і термінатори транскрипції. Транскриптон. ДНК-залежні РНК-полімерази. Цикл ДНК-залежної транскрипції. Процесинг первинних транскриптів. Процесинг попередників РНК у бактерій. Процесінг проРНК в еукаріотичних клітинах. Механізми сплайсингу та методи їх дослідження. Альтеративний сплайсинг і транссплайсинг. Основні шляхи регуляції транскрипції. Регуляція функцій промоторів. Системна регуляція ініціації транскрипції у прокаріотів за допомогою δ-фактора. Регуляція транскрипції на рівні термінаторів. Особливості реплікації/транскрипції геномів РНК-вірусів. Зворотня транскрипція і життєвий цикл ретровірусів. Трансляція. Молекулярна організація рибосом. Інформаційна РНК як матриця для синтезу білка. Механізми трансляції. Посттрансляційний процесинг.


Селекція як наука. Сорти, породи і штами як засоби виробництва. Моделі сортів і порід. Генетика кількісних ознак у селекції. Основні етапи селекційного процесу. Створення вихідного матеріалу для селекції. Комбінаційна мінливість як джерело вихідного матеріалу. Генетична інженерія в створенні вихідного матеріалу для селекції. Типи схрещувань у селекції. Типи добору. Гетерозис у селекції. Селекція господарських рослин і тварин в Україні.


Онтогенетика. Об’єкти і методи. Деякі загальні закономірності та стадії індивідуального розвитку. Генетична детермінація і диференціація клітин. Тотипотентність. Сучасні уявлення про диференційну активність генів і її регуляцію в процесі розвитку. Летальна диференціація клітин за розвитку еукаріотів. Взаємодія генів в процесі розвитку. Генетичні моделі на прикладі дрозофіли та інших об’єктів. Успіхи та досягнення сучасної онтогенетики. Клонування рослин і тварин, його перспективи.


^ ЗАГАЛЬНА ЦИТОЛОГІЯ

Загальні уявлення про будову клітин прокаріотів та еукаріотів. Поняття про біологічні мембрани: їх структура, властивості та основні функції. Плазматична мембрана та її роль. Транспорт речовин через мембрани. Піноцитоз та фагоцитоз.


Цитоплазма та її компоненти. Поняття про матрикс цитоплазми, органели та клітинні включення. Рибосоми, особливості їхньої будови та функції. Органели руху. Клітинний центр. Ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі, особливості їхньої будови та функцій.


Мітохондрії. Пластиди та їх типи. Можливість взаємопереходу одних типів пластид в інші. Поняття про автономію мітохондрій та хлоропластів у клітині.


Ядро, особливості його будови та функцій. Особливості будови та хімічного складу хромосом. Поняття про каріотип. Значення стабільності каріотипу для існування виду. Одноядерні та багатоядерні клітини. Диференціація ядер у клітині. Провідна роль ядра у процесах спадковості.


Загальна характеристика. Біологічна роль. Фази мітозу, їх характеристика і тривалість. Поведінка органоїдів клітини, ядерної оболонки і ядерця під час мітозу. Метаболізм клітини, яка ділиться. Вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на мітоз.

Патологія мітозу, її причини і наслідки. Основні типи патологічного мітозу. Цитокінез рослинної і тваринної клітини. Відкритий і закритий мітоз. Ендомітоз. Поліплоїдія. Ендорепродукція. Амітоз, його особливості. Морфологічний прояв і біологічна роль. Види амітозу – генеративний (сегрегація геномів), реактивний та дегенеративний. Анеупоїдні клітини.

Типи мейозу. Редукційний (гетеротипний) і екваційний (гомеотипний) поділи. Інтеркінез. Періоди профази І мейозу, їх характеристика. Кон’югація гомологічних хромосом. Сінаптонемальний комплекс, кросинговер, хіазми. Редукція кількості хромосом. Біологічне значення мейозу. Відмінності між мітозом і мейозом. Патологія мейозу, гетероплоїдія. Утворення статевих клітин у тварин і рослин. Гаплоїдні клітини. Запліднення. Подвійне запліднення у покритонасінних рослин.


Найважливіші властивості мікроскопа – збільшення та роздільна здатність. Залежність останньої від довжини світлової хвилі, нумеричної апертури об’єктива, коефіцієнта заломлення середовища. Збільшення та роздільна здатність світлових мікроскопів. Моделі світлових мікроскопів. Фазовоконтрастна, інтерференційна, ультрафіолетова, інфрачервона мікроскопія. Мікроскопія в темному полі. Аноптральний мікроскоп. Люмінесцентна мікроскопія.

Типи електронного мікроскопа. Принципи роботи трансмісійного, скануючого та мегавольтного електронних мікроскопів. Збільшення та роздільна здатність електронних мікроскопів. Методика виготовлення препаратів для електронних мікроскопів.

Методи вивчення живих і фіксованих клітин. Методика виготовлення постійних мікротомних препаратів. Методи дослідження живих клітин: прижиттєве забарвлення, мікрургія, культивування клітин поза організмом на штучному середовищі, дослідження фізико-хімічних властивостей клітин (питома вага, в’язкість клітинного вмісту, показник заломлення, внутрішньоклітинна рН, електричний заряд поверхні), мікрокінозйомка, одержання ізольованих клітинних структур. Методи визначення локалізації і кількості речовин у клітині. Мікроінцинерація (мікроспалювання). Мікрургія. Диференційне центрифугування. Мікрокінозйомка.

Цитохімічні методи. Цитофотометрія. Імуноцитохімія. Авторадіографічне вивчення синтезу і транспорту речовин у клітині. Проточна цитофлюориметрія.


Хромосоми, їх число, форма, розміри, структура і хімічний склад. Хромосомний набір. Статеві хромосоми. Каріотип. Ідіограма. Диференціальне забарвлення хромосом. Ультраструктура хромосом. Гіпотези полінемної та унінемної будови хромосом, доводи на користь кожної з них. Концепція безперервності хромосом на протязі життєвого циклу клітини. Політенні хромосоми, їх будова, функціонування. Хромосоми типу “лампових щіток”, їх будова, особливості функціонування.


^ ТЕОРІЯ ЕВОЛЮЦІЇ


Етапи формування еволюційної теорії. Вчення Ч. Дарвіна про форми та закономірності мінливості. Визначена та невизначена, корелятивна та комбінаційна мінливість. Вчення про штучний добір та його форми. Відкриття механізмів еволюції – головна заслуга Ч. Дарвіна. Вчення про боротьбу за існування, її причини та форми. Природний добір як виживання найбільш пристосованих. Творча роль добору у формуванні пристосованості організмів і видоутворення. Головні положення еволюційної теорії Ч. Дарвіна та їх оцінка.

Поняття мікроеволюції. Формування вчення про мікроеволюцію. Створення синтетичної теорії еволюції та її головні положення. Організм як елементарна одиниця еволюції. Поняття популяції. Екологічні характеристики популяції: ареал популяції, чисельність особин, динаміка популяції, віковий та статевий поліморфізм. Внутрішня генетична єдність популяції та динамічна рівновага окремих генотипів у популяції. Поняття про генофонд популяції. Визначення частот алелей в ідеальних популяціях згідно з законом Харді – Вайнберга. Направлені зміни генофонду популяції як елементарні еволюційні явища. Коадаптація – взаємне пристосування алелей в генофонді популяції.

Біогеоценоз як середовище еволюційного процесу. Абіотичні та біотичні екологічні фактори.


Історія розвитку концепції виду. Уявлення про вид в системах органічного світу Аристотеля, Теофраста, Д. Рея, К Ліннея, Ж.-Б. Ламарка, Жюсье, Ч. Дарвіна. Генетико-еволюційне поняття виду як закритої системи. Критерії виду. Цілісність виду, її генетичні основи і механізми підтримання. Реальність існування і біологічне значення видів. Критерії виду (морфологічний, фізіолого-біохімічний, еколого-географічний, каріотиповий, еволюційний, генетичний). Сучасна біологічна крнцепція політипового виду. Загальні ознаки виду – дискретність, чисельність, цілісність, стійкість, історичність. Структура виду як цілісної системи: підвиди, напіввиди, екотипи, раси, популяції, біотипи, деми.

Видоутворення як перетворення генетично відкритих систем у генетично закриті. Значення ізолюючих механізмів для внутришньовидової диференціації і утворення нових видів. Шляхи видоутворення. Алопатричне (географічне) видоутворення як завершення мікроеволюційного процесу. Принцип засновника. Утворення видів на границі ареалу. Поняття “форми видового рангу”, їх перетворення у нові види. Види симпатричного видоутворення: поліплоїдизація, гібридизація, хромосомні перебудови, екологічна (сезонна) ізоляція. Видоутворення в агамних, партеногенетичних та самозапліднюючих форм.

Значення вчення про мікроеволюцію та видоутворення для управління природними популяціями та вирішення проблем охорони природи.


^ АНАТОМІЯ РОСЛИН

Структурні і функціональні особливості будови клітин і тканин рослинних організмів. Клітина як елементарна структурна і функціональна одиниця рослинного організму. Форма і розміри клітин, специфічні особливості їх будови. Поняття про мікроструктури та ультраструктури рослинних клітин. Складові частини рослинної клітини: оболонка, протопласт, вакуоля.

Клітинна оболонка. Хімічний склад і молекулярна організація оболонки. Пекто-целюлозна основа оболонок рослинних клітин. Різні рівні структурної впорядкованості целюлозного біополімера. Кристалічні і паракристалічні зони мікрофібріл. Матрикс клітинної оболонки. Первинна оболонка і роль клітинних органел в її будові. Міжклітинна речовина (серединна пластинка) і її значення у з’єднанні клітин між собою.

Протопласт - живий вміст рослинної клітини. Основні структурні компоненти протопласта і їх зміна в онтогенезі клітин. Цитоплазма і її основні властивості. Значення напівпроникненості, здатності до руху та структурованності цитоплазми в життєдіяльності клітин і рослин в цілому. Плазмоліз і деплазмоліз як форма прояву життєдіяльності рослинної клітини.

Клітинні мембрани. Принцип мембранної організації цитоплазми. Роль цитомембран у компартаменталізації клітинного вмісту. Плазмалема (зовнішня плазматична мембрана) і тонопласт (вакуолярна мембрана).

Органели рослинної клітини. Значення матриксу цитоплазми (гіалоплазми) для розміщення і функціонування структурних внутрішньоклітинних компонентів.

Ядро і його роль в клітинах еукаріот. Будова ядра та зміни його під час мітозу. Анатомічна характеристика цитокінезу. Явище тотіпотентності рослинних клітин.

Пластиди - специфічні органели рослинних клітин. Хлоропласт і їх роль в синтезі органічних речовин. Внутрішня будова, форма і розміри зелених пластид залежно від екологічних умов та типу фотосинтезу. Лейкопласти та їх роль в синтезі і накопиченні запасних поживних речовин полісахаридної природи. Будова та властивості лейкопластів. Хромопласти (каротиноїдопласти) та їх утворення з пластид попередніх типів. Резервація хромопластами каротиноїдів у ліпідних пластоглобулах. Особливості внутрішньої ультраструктурної організації хромопластів. Взаємоперетворення різних типів пластид.

Мітохондрії та їх роль в забезпеченні енергетичних потреб клітини. Субмікроскопічна організація мітохондрій. Мітохондрії секреторних структур.

Ендоплазматичний ретикулум як структурний компонент цитоплазми з функцією внутрішньоклітинного і міжклітинного транспорту та інтеграції клітинного вмісту. Гранулярна та агранулярна форми ретикулуму, їх твірна та секреторна функції.

Апарат Гольджі - сукупність диктіосом рослинних клітин. Синтетична, видільна і транспортна функції диктіосом. Кількісні зміни апарату Гольджі в отногенезі клітини. Роль диктіосом в утворенні клітинних оболонок і плазмалеми.

Вакуолі. Походження і будова клітинних вакуолей. Вакуолярна мембрана - тонопласт. Поліфункціональність центральної вакуолі клітини: підтримання тургорного стану. Ізоляція і збереження запасних речовин та шкідливих продуктів метаболізму. Лізосомна функція вакуолей.

Мікротільця, їх класифікація залежно від біохімічних функцій в клітинах запасаючих органів та фотосинтезуючих клітин. Сферосоми, їх роль у ліпідному обміні клітин. Немембранні структури цитоплазми.

Рибосоми. Надмолекулярні структури білкових компонентів цитоплазми - мікротрубочки та мікрофіламенти. Роль цих структур у внутрішньоклітинних скоротливих процесах та підтриманні просторового розміщення органел.


Пагін і сучасні уявлення про нього як єдину листостеблову структуру. Анатомічна будова стебла у рослин з первинним типом будови. Характеристика епідерми. Кутинізація її оболонок і розвиток кутикули. Структура кори. Особливості будови і функції хлорофілоносної паренхіми. Міжклітинники. Наявність молочних судин у корі, їх будова. Види й особливості розміщення арматурної тканини в стеблах. Поняття про ендодерму. Серцевина стебла. Ідіобласти в корі і серцевині. Рослини з пучковим типом будови.

Провідна система осі пагона. Будова та характер розміщення пучків. Зв’язок провідних пучків стебла з провідними пучками листка. Листкові сліди, прориви та сліди галуження. Анатомічна характеристика різних типів осьового циліндра.

Ріст стебла в довжину. Будова верхівки пагона. Поняття про апікальні ініціалі. Цитологічна характеристика апікальних клітин. Організація апікальних меристем у голонасінних і покритонасінних рослин по типу туніки і корпуса (гіпотеза Г. Шмідта). Цитологічна зональність апексів. Поняття про центральну зону материнських клітин, периферійну та серцевинну меристеми. Колончаста меристема. Уявлення про меристему "чекання". Прокамбій й його похідні.

Організація інтеркалярних меристем. Диференціація судинної тканини в інтеркалярній меристемі осьових органів.

Вторинна будова стебла. Закладання пучкового та міжпучкого камбію. Формування вторинної флоеми і ксилеми. Вторинна будова стебла у трав'янистих та деревних рослин. Вплив вторинного росту на раніше сформовані тканини. Анатомія стеблової зони деревних рослин. Гістологічні елементи вторинної флоеми і ксилеми. Механізм формування річних кілець в деревині та їх інформативне значення. Дендрохронологія. Будова і функції серцевинних променів.

Ріст стебла в товщину. Роль у цьому процессі антиклінальних і периклінальних поділів, а також розтягування клітин в ксилемній зоні та первинній корі. Рослини із інтенсивним первинним ростом у товщину. Меристема первинного потовщення у однодольних.


Листок. Функціональне значення та анатомічна будова листкової пластинки. Покривна тканина листків. Основні особливості епідерми листків як захисної тканини. Значення її в регуляції газообміну та транспірації. Розміщення продихів у дводольних та однодольних рослин.

Функції та будова мезофілу. Цитологічні особливості будови клітин мезофілу. Диференціація його в губчасту та стовпчасту (палісадну) тканини. Особливості клітин губчастої та стовпчастої паренхіми. Розміщення міжклітинників у мезофілі, їх значення.

Механічні тканини листка. Характеристика та розміщення арматурних елементів у товщі мезофілу та по краях листової пластинки.

Провідна система листка. Будова жилок: головної, бічних і кінцевих. Характеристика судинних пучків у рослин С3- і С4- типів фотосинтезу. Особливості будови флоемної паренхіми листків. Поняття про проміжні та передавальні клітини. Апопластний та симпластний рух речовин у флоемі. Ксилема провідних пучків листка. Особливості анатомічної будови листків рослин залежно від екологічних умов. Особливості будови листків у голонасінних рослин.

Мінливість структури листків у рослин різних екологічних груп: гідрофітів, мезофітів, ксерофітів. Вплив інтенсивності світла на анатомічну структуру листків. Ярусна мінливість будови листків. Закон В. Р. Зеленського.

Ріст і розвиток листків. Закладання їх у периферічній зоні апексу. Поняття про ініціальне кільце і листкові примордії. Утворення внутрішніх шарів листка. Площинний і базальний ріст листків. Розвиток провідної тканини. Утворення флоеми і ксилеми. Будова листкового черешка.

Старіння листків. Формування відокремлюючого шару. Значення фітогормонів, зокрема цитокініну, в цьому процесі. Опадання листків і його анатомічна картина.


Корінь. Первинна структура кореня: епіблема, первинна кора, система провідних тканин центрального циліндра. Спеціалізована тканина в зоні поглинання - епіблема (ризодерма). Кореневі волоски, їх значення, розвиток, будова. Веламен як приклад складної епідерми.

Екзодерма. Цитологічна характеристика її клітин. Будова первинної кори. Диференціація первинної кори водних рослин в аеренхіму. Цитологічна характеристика клітин запасаючої паренхіми первинної кори.

Ендодерма. Особливості її будови та значення. Пояски Каспарі та їх бар’єрна функція. Пропускні клітини. Структура центрального циліндра. Будова, значення, функціональна діяльність перициклу. Походження бічних коренів. Розміщення ксилеми і флоеми у центральному циліндрі. Діархний, триархний, тетрархний і поліархний тип коренів. Екзархне формування ксилеми в коренях.

Кореневий чохлик, його будова і функціональне значення. Захисна і рецепторна роль кореневого чохлика.

Апікальна меристема кореня. Організація точки росту в корені. Гістогенез у корені однодольних та дводольних рослин. "Центр спокою" та його фізіологічне значення. Виникнення камбію і вторинний ріст кореня. Формування вторинної флоеми і ксилеми. Злущування первинної кори з ендодермою під час вторинного росту. Виникнення фелогену і формування перидерми. Варіації вторинного росту коренів у різних трав’янистих дводольних рослин. Гістологічна різниця кореня і стеблової зони. Особливості анатомічної будови запасаючих коренів. Утворення і ріст адвентивних коренів.


^ МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН

Квітка. Андроцей. Гінецей. Суцвіття. їх біологічна роль. Частини квітки, їх розміщення на квітколожі та морфологічна різноманітність. Симетрія квітки. Принципи побудови діаграм та складання формул квітки. Теорії походження квітки: стробілярна та сучасні корективи до неї, псевдантова, теломна. Сучасні погляди на морфологічну природу квітки та її частин. Оцвітина, її будова, розвиток і біологічне значення. Проста та подвійна оцвітина. Андроцей. Розміщення тичинок у квітці, різ­номанітність їх будови, гомологія із мікроспорофілами. Розвиток та будова пиляку. Мікроспорогенез. Розвиток мікроспор та чоловічих заростків. Морфологічна різноманітність пилкових зерен. Гінецей. Плодолистки як гомологи мегаспорофілів. Будова маточки. Стилодії та стовпчики. Типи гінецею. Апокарпія. Синкарпія, паракарпія, лізікарпія та зв'язки між ними. Утворення зав'язі, положення у квітці та біологічне значення. Розміщення та будова насінних зачатки як гомологів мегаспорангіїв. Їх відміна від насінних зачатків голонасінних рослин. Типи плацентації. Мегаспорогенез, розвиток та будова жіночого заростку - зародкового мішка.


Плоди. їх склад та морфолого-екологічна класифікація.Розвиток плоду. Морфологічна різноманітність плодів та принципи їх класифікації. Плоди апокарпні та ценокарпні. Оплодень, його будова та біологічне значення. Пристосування плодів та насіння до розповсюдження.


Визначення пагону. Функціональні особливості складаючих його органів: стебла та листка. Загальна морфологія пагону. Вузли, міжвузлля, ауксібласти та брахібласти, галуження. Верхівкові, пазушні та придаткові бруньки, їх значення та особливості розміщення. Сплячі бруньки, їх роль у житті рослин. Будова бруньки як зачатка пагону. Особливості стебла як осьового органу рослин. Підземні органи: кореневища, бульби, бульбоцибулини, цибулини, їх господарське значення. Надземні видозміни: бульби, вусики, вуса, колючки, кладодії, філокладії - їх функції та будова. Листок. Виникнення та еволюція листа. Закладання та розвиток листових зачатків. Верхівковий та інтеркалярний рост листків. Філоїди. Ваї папоротей. Складові частини типового листка покритонасіннєвої рослини: основа листа, черешок, прилистки, пластинка. Їх функції. Розтруб та піхва. Морфологічна будова листової пластинки. Листки прості та складні, цілісні та розчленовані. Гетерофілія. Анізофілія. Видозміни листків: вусики, колючки, філодії, лусочки. Листки комахоїдних рослин.

Будова проростків одно - та дводольних рослин. Корінь, його основні функції. Розвиток головного та бічних коренів у насіннєвих рослин. Типи кореневих систем. Функції чохлика. Значення та структурні особливості зон кореню. Видозміни коренів у зв'язку з додатковими функціями. Симбіоз із грибами та азотфіксуючими бактеріями. Типи мікоризи. Кореневі шишки, коренеплоди, їх морфологічна природа та будова.


Цикли розвитку рослин та їх особливості (на прикладі папороті, моху, сосни). Статеве відтворювання. Статевий процес та його основні (ізогамія, гетерогамія, оогамія) та спеціалізовані (кон'югація, соматогамія, зигогамія) типи. Життєві цикли рослин: гаплонтний, диплонтний, ізоморфний, гетероморфний. Два типи гетероморфних життєвих циклів: з переважанням спорофіту та з переважанням гаметофіту. Цикли розвитку водоростей, мохів, плаунів, хвощів, папоротей, голонасінних рослин.


^ СИСТЕМАТИКА І МОРФОЛОГІЯ НИЖЧИХ РОСЛИН

Відділ гриби (Mycota). Клас базидіоміцети, підклас холобазидіоміцети (пор. афілофоральні, агарикальні, гр. пор. гастероміцети). Підклас гетеробазидіоміцети (пор. аурикулярієві, тремелові). Підклас телеобазидіоміцети (пор. сажкові).

Будова міцелію, плодових тіл, цикли розвитку, значення в природі і житті людини. Відділ гриби (Mycota). Клас базидіоміцети, підклас телеобазидіоміцети (пор. іржасті). Клас дейтероміцети.


Основні групи рослин. Водорості. Загальні риси, різноманітність та особливості поширення водоростей. Відділ Зелені водорості. Особливості будови, процесів життєдіяльності та поширення (на прикладі хламідомонади, хлорели, вольвокса, спірогіри та улотрикса). Відділ Діатомові водорості. Особливості будови, процесів життєдіяльності та поширення. Роль діатомових водоростей в утворенні осадових порід та як "керівних копалин". Відділи Бурі та Червоні водорості. Особливості будови, процесів життєдіяльності та поширення. Роль водоростей у природі та житті людини.


Відділ лишайники (Lichenophyta). Подвійна природа слані. Будова міцелію, плодових тіл, цикли розвитку, різноманіття агрегацій конідієносців, типи конідій, генетична рекомбінація дейтероміцетів, морфологія і анатомія слані лишайників. Значення в природі і житті людини.


Рівні організації та типи морфологічної диференціації водоростей. Способи розмноження водоростей. Середовище мешкання, походження, родинні зв’язки. Особливості будови клітин прокаріотів.

^ Відділ Cyanophyta. Евкаріотичні водорості. Симбіотичне походження клітин. Cryptophyta, Raphidophyta, Dinophyta, Chrysophyta, Haptophyta.


Відділи Xanthophyta, Eustigmatophyta, Dyctyochophyta, Bacillariophyta Phaeophyta, Haptophyta, Rhodophyta.

Пігменти, запасні речовини, морфологія клітин і панциря, цикли розвитку, систематика, значення в природі та житті людини.


^ Відділи Chlorophyta, Streptophyta, Glaucocystophyta, Chlorarachniophyta та Euglenophyta.

Пігменти, запасні речовини, особливості будови слані, цикли розвитку, систематика. Класи вольвоксові (пор. вольвоксові, поліблефаридові), протококові (пор. Хлорококові), улотриксові (пор. улотриксові, ульвові, едогонієві), сифонові (пор. сифонові, ацетабулярієві, сифонокладієві), стрептофіти (пор. мезотенієві, десмідієві, зігнемові), харові (пор. харові). Клас евгленові (пор. евгленові). Будова слані і органів розмноження. Значення в природі і житті людини.


Пігменти, запасні речовини, будова тіла, розмноження, розповсюдження, значення в природі та житті людини. Нижчі рослини у складі водних і наземних екосистем. їх значення.

Вплив екологічних факторів на морфологію та фізіологію водоростей.


^ СИСТЕМАТИКА ВИЩИХ РОСЛИН

Класи Дводольні та Однодольні. їх характерні риси та філогенетичні зв'язки. Обсяг відділу. Розповсюдження покритонасінних та їх роль у біосфері. Предки покритонасінних. Різні групи вищих та нижчих рослин як гадані предки покритонасінних. Походження покритонасінних. Час їх виникнення в історії Землі, умови, що сприяли їх появі й визначили розквіт та панування у сучасній флорі. Клас Дводольні (Magnoliopsida). Загальна характеристика, основні напрямки еволюції. Відношення до однодольних. Розподіл на підкласи. Поняття про когорту. Клас Однодольні (Liliopsida). Загальна характеристика, походження, анатомічні особливості, найважливіші напрямки еволюції.


Загальна морфолого-анатомічна характеристика та походження голонасінних. Особливості будови стробілів. Синангіальна гіпотеза походження насінного зачатка. Нуцелус як мегаспорангій. Мікроспорангії. Мікро- та мегаспорогенез і розвиток гаметофітів. Пилкові зерна та запилення. Завершення розвитку чоловічого гаметофіту у пилковій камері насінного зачатка; утворення пилкової трубки. Чоловічі гамети - сперматозоїди та спермії. Запліднення. Розвиток і будова насінини.


Відділ Мохоподібні (Bryophyta). Можливі предки мохоподібних. Загальна морфолого-анатомічна характеристика. Розподіл мохоподібних на класи. Екологія та розповсюдження мохоподібних.


Відділи Псилотоподібні (Psilotophyta), Хвощоподібні (Equisetophyta), Папоротеподібні (Polypodiophyta). Загальна характеристика псілота (Psilotum) та тмезиптера (Tmesipterus), риси примітивності у будові їх спорофіта та гаметофіта, що свідчать про давнє походження псилотовидних.

Відділ Хвощоподібні (Equisetophyta). Загальна характеристика. Розподіл на класи.


^ ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН

Клітина як елементарна структура багатоклітинного організму зеленої рослини.. Будова рослинної клітини, ознаки, що відрізняють її від бактеріальної i тваринної. Структурні компоненти рослинних клітин. Поняття про протопласт та цитоплазму. Фізико-хімічні властивості цитоплазми та їх зв'язок із фізіологічним станом рослини.


Структура i хімічний склад клітинноі оболонки. Плазмодесми. Міжклітинні зв’язки. Симпласт. Апопласт. Основні структурно-функціональні системи клітини. Мембранний принцип організації внутрішньоклітинних структур. Властивості і роль мембран в клітині. Функціональне значення плазмалеми клітини. Тонопласт. Пластиди. Типи пластид в рослинному організмі. Їх будова та функції в рослинному організмі. Функціональне значення мітохондрій, хлоропластів.


Процес дихання, його роль й особливості в рослинному організмі.

Газообмін та перетворения СО2 в процесі фотосинтезу. Шляхи фіксації та відновлення СО2 в рослинних организмах: С3-, С4-, МОКТ (метаболізм оксикислот за типом товстянкових) типи фотосинтезу. Природа первинного акцептора СО2, ферменту карбоксилювання та первинних продуктів фотосинтезу у рослин С3-, С4- та МОКТ типів фотосинтезу. Фотодихання.

Дихання як центральний ланцюг обміну речовин клітини. Загальна характеристика бродіння та дихання. Ферменти, які каталізують окисно-відновні перетворення дихального субстрату: дегідрогенази, оксидази, оксигенази.

Основні шляхи окислення дихального субстрату. Локалізація процесів дихання в клітині. Гліколіз. Механізм субстратного фосфорилювання. Процес окисного декарбоксилювання пирувату. Цикл Кребса (цикл трикарбонових кислот, цикл лимонної кислоти). Пентозофосфатне окиснення глюкози (гексозомонофосфатний шлях окиснення, апотомічний шлях). Біологічне значення апотомічного і дихотомічного перетворень глюкози. Гліоксилатний шунт. Глюконеогенез. Енергетична ефективність окремих етапів дихання.

Окисне фосфорилювання. Компоненти електронтранспортного ланцюга дихання і їх локалізація в мембрані крист мітохондрій. Хеміосмотична теорія енергетичного спряження Мітчела. Механізми регуляції дихання у рослин (на субстратному і ферментативному рівні в мітохондрії, клітині та організмі). Вплив зовнішніх умов на інтенсивність дихання рослин. Дихальний коефіцієнт. Інтенсивність дихання. Методи визначення інтенсивності дихання.


Рослинна клітина як осмотична система. Плазмоліз. Тургор.

Значення води в житті рослинного організму. Структура та фізичні властивості води. Водообмін клітини. Клітина як осмотична система. Дифузія та осмос. Осмотичний тиск. Термодинамічні показники стану води у клітині. Водний потенціал. Стан клітини в гіпер-, гіпо-, та ізотонічних розчинах. Поняття про плазмоліз, тургор.


Кореневе живлення як важливий фактор регулювання фізіологічних процесів, продуктивності i якості врожаю. Класифікація мінеральних елементів. Загальна характеристика органогенів (С, N, O, H), макро- і мікроелементів. Фізіологічне значення фосфору, сірки, калію, кальцію, магнію, заліза, мікроелементів. Їx наявність у важливих органічних сполуках та участь у регуляції метаболічних шляхів рослини. Значення метаболізму азоту у рослині.

Ґрунт – середовище кореневого живлення рослин. Роль мікоризи i бактеріоризи в живленні рослин. Засолення ґрунту і методи боротьби із ним. Фізіологічні основи застосування добрив. Діагностика потреб рослин в мікро- i макроелементах. Вторинне використання (реутилізація) елементів.


Фізіологія азотного живлення рослин. Роль нітрифікуючих бактерій в метаболізмі азоту. Ґрунтові бактерії та їх роль в кругообігу азоту у природі. Засвоєння вільного азоту атмосфери. Структура і роль нітрогенази у азотфіксації.


Світлова і темнова фази фотосинтезу. Поглинання світла пігментами та його перетворення. Збуджені стани хлорофілу. Електронтранспортний ланцюг в тилакоїдній мебрані. Циклічний і нециклічний транспорт електронів. Природа утворення НАДФН на тилакоїдній мембрані. Сучасні уявлення про механізм виділення кисню в npoцeci фотосинтезу. Фотосинтетичне фосфорилювання.

Екологія фотосинтезу. Фотосинтез та біопродуктивність. Шляхи регуляції інтенсивності фотосинтезу для збільшення врожаю рослин. Бактеріальний фотосинтез.


Структура i хімічний склад фотосинтетичного апарату. Фотосинтез як унікальна функція рослинного організму. Будова фотосинтетичного апарату різних фототрофних організмів. Хлоропласти. Структура тилакоїдів. Реакційний центр, фотосинтетична одиниця, світлозбиральний комплекс, фотосистеми І та ІІ, їх склад та функції. Класифікація пігментів фотосинтетичного апарату. Хімічна будова, оптичні та хімічні властивості фотосинтетичних пігментів (хлорофіли, каротиноїди, фікобіліни). Бактеріородопсин.


Механізм пересування води по рослині. Верхній та нижній кінцевий двигун. Надходження води в рослину. Роль кореневої системи в поглинанні води рослиною. Механізми транспорту води в корінь. Шляхи дальнього транспортування води в рослині. Кореневий тиск i його природа. Транспірація та її фізіологічне значення. Фізична природа транспірації. Продихова транспірація та її регуляція рослиною. Інтенсивність та продуктивність транспірації. Водний режим рослин різних екологічних груп. Пристосування різних груп ксерофітів проти непродуктивного випаровування води.


Гуморальна регуляція морфофізіологічних процесів у рослин (ДГК, ауксин, гібереліни, етилен, цитокініни на ріст і розвиток рослин). Фiтогуморальна регуляція росту та морфогенезу рослин. Фітогормони: ауксини, гібереліни, цитокініни, абсцизіни та етилен. Характеристика хімічної природи та біосинтезу фітогормонів. Взаємодія фітогормонів в онтогенезі рослин. Використання їх в практиці сільського господарства.


Стійкість рослин до несприятливих абіотичних чинників (висока та низка температура, водний дефіцит, засолення, загазованність). Фізіологічні основи стійкості рослин до екстремальних умов. Стрес та гомеостаз рослинного організму. Стійкість рослин до певних чинників середовища. Холодо- і морозостійкість. Солестійкість рослин. Стійкість окремих груп рослин до надмipнoгo вмісту солей в ґрунтах. Газостійкість та радіостійкість.


БІОХІМІЯ

Нуклеїнові кислоти і механізми біосинтезу білків. Історичні досягнення молекулярної біології. Вивчення біосинтезу протеїнів на субклітинних структурах. Структура нуклеїнових кислот. Складові хімічні компоненти нуклеїнових кислот. Будова мононуклеотидів і способи їх зв’язку в полінуклеотидному ланцюгу. Первинна структура нуклеїнових кислот. Вторинна структура ДНК та її біологічна будова, значення. Феномен затравки. Вторинна структура тРНК, рРНК, іРНК. Кодування біосинтезу білків.


Структура і класифікація вітамінів. Структура вітамінів. Класифікація вітамінів. Авітамінози, гіповітамінози, гіпервітамінози. Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни.

Участь вітамінів у процесах обміну речовин. Тіамін, його коферменти, роль у ферментативних процесах. Рібофлавін, його кофементи, роль у ферментативних процесах. Пантотенова кислота і Ко-А. Пірідоксин та його коферменти. Ліпоєва кислота. Аскорбінова кислота. Нікотинова кислота, її амід, НМН, НАД та НАДФ. Роль вітаміну А в ініціації лізосомальних процесів. Вітамін Д. Рахітізм. Біологічно-активні форми вітаміну Д. Вітамін Е як сполука з протекторною дією. Вітамін К, його біологічна роль. Міжвітамінні взаємовідносини.


Метаболізм вуглеводів. Ензиматичний гліколіз. Внутрішньоклітинне окислення глюкози. Гліколіз, глікогеноліз, бродіння. Аеробне окислення глюкози. ЦТК. Пряме окислення глюкози. Пентозофосфатний цикл. Регуляція обміну вуглеводів в організмі. Ключові ферменти обміну вуглеводів.


Структура та біологічна специфічність протеїнів. Амінокислотний склад протеїнів. Спосіб зв’язку амінокислот в білках. Первинна структура протеїнів та їх біологічна специфічність.

Вторинна структура протеїнів. Будова протеїнових спіралей. Методи дослідження вторинної структури протеїнів. Третинна структура протеїнів, їх конформації. Методи дослідження третинної структури протеїнів. Денатурація та ренатурація протеїнів. Значення третинної структури. Четвертинна структура білків, їх біологічна активність. Четвертинна структура ферментів, мультиензимних комплексів та білку ВТМ.


Сучасні уявлення про біологічне окислення. Біологічні мембрани та їх функції. Сучасні уявлення про структуру та функції мітохондрій. Хеміосмотична гіпотеза Мітчела-Скулачова. Електрохімічний потенціал. Окислювальне фосфорилювання. Субстратне фосфорилювання.


Ферменти та їх розподіл в органелах клітини. Класифікація ферментів. Суть явища каталізу. Регуляція ферментів. Типи регуляції. Аллостеричні центри. Поняття про мультиензимні комплекси. Метаболони. Загальні уявлення про кінетику ферментативних реакцій.

Специфічність і активний центр ферментів. Розподіл ферментів в клітинах. Методи виділення субклітинних органел. Ферменти ядер, рибосом, ретикулума, мітохондрій, мікросом, цитоплазми та плазматичних мембран.


Ліпіди, їх перетворення в організмі. Будова, властивості, біологічна роль. Гідроліз ліпідів ліпазами. Механізм всмоктування. Ресинтез ліпідів. Внутрішньоклітинні перетворення ліпідів. Обмін речовин як єдина система процесів


Гормони. Поняття про гормони. Класифікація. Механізми дії. Основні гормони організма людини.


БІОФІЗИКА

Електричний струм в електролітах. Закони електролізу. Електрична поляризація. Види поляризації. Електрокінетичні явища. Електрофорез. Мембранна поляризація. Електроємність живої тканини. Проходження постійного струму через живі тканини. Дія постійного струму на організм тварин. Електропровідність тканини. Поняття реобаза і хронаксія. Формула Вейса. Гальванізація як метод лікування слабким постійним струмом. Проходження змінного струму через живі тканини. Еквівалентні схеми біологічних об'єктів. Опір живих тканин змінному струму. Дисперсія електропровідності. Дія змінного струму на організм тварини. Методи дослідження біооб'єктів струмом: реографія, реоенціфалографія, реопульманографія. Біофізика ураження електрикою.


Пристосування першого закону термодинаміки до живих систем. Докази відповідності першого закону термодинаміки живим системам. Дані прямої та непрямої калориметрії. Енергетичний баланс людини. Роботи Пашутіна, Рубнера, Етуотера. Закон Гесса. Ентальпія як функція стану систем.


Ферментативна кінетика та методи її визначення. Струмові методи (методи зупиненого та безперервного потоку), релаксаційні методи, методи ізотопної рівноваги. Рівняння Міхаеліса-Ментен. Константа Міхаеліса та її фізичний смисл. Практичні методи визначення Кm і Vmax ферментативних реакцій. Лінеаризація рівняння Міхаеліса-Ментен. Графік Лайнуівера-Берка (подвійних зворотних координат). Докази утворення фермент-субстратних комплексів.

Закон Фіка. Енергетичний профіль та енергетичний бар'єр реакції. Енергія активації та її фізичний смисл. Залежність швидкості реакції від температури. Рівняння та діаграма Арреніуса. Практичні засоби визначення Еакт. Температурний коефіцієнт Вант-Гоффа., його числові значення для фізичних, хімічних і біологічних процесів. Механізм ферментативного каталізу та зниження Еакт.


Ентропія, її фізичний смисл. Приклади розрахунку ентропії. Математичні вирази другого закону термодинаміки. Статистичний характер другого закону термодинаміки. Рівняння Больцмана. Уяви про термодинамічну ймовірність стану систем. Приклади розрахунків термодинамічної ймовірності (W). Одиниці вимірювання ентропії. Термодинамічні потенціали Гіббса та Гельмгольца. Пристосування другого закону термодинаміки до живих систем. Використання ентропії та термодинамічних потенціалів для визначення спрямованості процесів та переходів систем з одного стану в інший.


Транспорт речовин через мембрани. Активний транспорт. Фізичні параметри каналів і пор у мембранах. Гіпотеза заряджених каналів. Будова іонних каналів. Воротні токи в біомембранах. Іонофори.


Основні закони фотобіології. Біолюмінесценція. Функції і значення люцеферінів. Хемолюмінісценція. Характеристика фотохімічних процесів. Флюоресценція. Фосфоресценція.


Типи пасивного транспорту крізь біологічні мембрани. Осмос. Фільтрація. Дифузія та її різновиди. Види транспорту. Пасивний транспорт. Фізичні складові пасивного транспорту. Дифузія. Полегшена дифузія. Осмос. Фільтрація.


Біофізика мембран. Рідинно-кристалічна структура ліпідів. Методи дослідження мембран. Будова біомембран. Моделі будови (моделі "сандвіча", слоїсто-секційні, міцелярні, мозаїчні, рідинно-мозаїчні). Хімічний склад біомембран. Асиметрія мембранних компонентів. Основні фізико-хімічні властивості біомембран. Рухомість ліпідів та білків. Методи дослідження мембран і отримання штучних мембран. Властивості штучних мембран.


Радіобіологія
  1   2

Схожі:

Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія iconПрограма з біологічних дисциплін для абітурієнтів для отримання окр „магістр”, за спеціальністю 04010201 Біологія на базі диплома бакалавра, напряму Біологія. Зоологія
Тип саркомастігофора. Клас Саркодові. Корненіжки. Амеби вільноживучі та паразитичні. Виникнення статевого розмноження у форамініфер....
Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія iconПрограма з біологічних дисциплін для абітурієнтів для отримання окр „магістр”, за спеціальністю 04010201 Біологія на базі диплома бакалавра, напряму Біологія. Зоологія
Тип саркомастігофора. Клас Саркодові. Корненіжки. Амеби вільноживучі та паразитичні. Виникнення статевого розмноження у форамініфер....
Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія iconПрограма з біологічних дисциплін для абітурієнтів для отримання окр „Спеціаліст”, за спеціальністю 04010201 Біологія на базі диплома бакалавра, напряму Біологія. Зоологія
Тип саркомастігофора. Клас Саркодові. Корненіжки. Амеби вільноживучі та паразитичні. Виникнення статевого розмноження у форамініфер....
Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія iconПрограма фахового вступного випробування при прийомі на навчання за окр «спеціаліст» та «магістр» за спеціальностями 030301 І 030301 – журналістика
«спеціаліст» чи «магістр» є нормативним документом для контролю знань вступників з окр «бакалавр», «спеціаліст» які бажають продовжити...
Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія iconПрограма фахового вступного випробування при прийомі на навчання за окр «магістр» спеціальності 18010019 Медіакомунікації
«магістр» є нормативним документом для контролю знань вступників з окр «бакалавр», «спеціаліст» чи вищою освітою незалежно від напряму...
Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія iconРазом ми зможемо допомогти! Кафедра «Здоров’я людини та соціальне забезпечення»
Запрошує прийняти участь у інтернет-конкурсі абітурієнтів, які бажають навчатися за спеціальністю «Соціальна робота»
Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія iconРазом ми зможемо допомогти! Кафедра «Здоров’я людини та соціальне забезпечення»
Запрошує прийняти участь у інтернет-конкурсі абітурієнтів, які бажають навчатися за спеціальністю «Соціальна робота»
Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія iconРазом ми зможемо допомогти! Кафедра «Здоров’я людини та соціальне забезпечення»
Запрошує прийняти участь у інтернет-конкурсі абітурієнтів, які бажають навчатися за спеціальністю «Соціальна робота»
Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія iconРазом ми зможемо допомогти! Кафедра «Здоров’я людини та соціальне забезпечення»
Запрошує прийняти участь у інтернет-конкурсі абітурієнтів, які бажають навчатися за спеціальністю «Соціальна робота»
Програма з біологічних дисциплін для абітурієнтів, які не є громадянами України І бажають навчатися в університеті для отримання окр „Магістр” за спеціальністю 04010202. Біологія зоологія iconРазом ми зможемо допомогти! Кафедра «Здоров’я людини та соціальне забезпечення»
Запрошує прийняти участь у інтернет-конкурсі абітурієнтів, які бажають навчатися за спеціальністю «Соціальна робота»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи