Форма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р icon

Форма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р




Скачати 249.87 Kb.
НазваФорма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р
Дата04.08.2012
Розмір249.87 Kb.
ТипДокументи




Форма № У-3.02 Затв. наказом Мінвузу УРСР від 3 серпня 1984 р.











З А Т В Е Р Д Ж У Ю”

Проректор з навчальної ро­боті


_____________________


проф. СТРЕЛЬЦОВ Є.Л.


____”_______________200 _ р.







Кафедра філософії і основ загальногуманітарного знання


^

РОБОЧА ПРОГРАМА




курсу “Філософія ”

Для спеціальності 6.030300 – «Історія» напряму підготовки 6.030300- «Історія»

Освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр



С т р у к т у р а к у р с у

Форма

н а в ч а н н я




денна

заочна

Курс та семестр вивчення

ІІ

І







Характеристика навчального курсу

обов'язковий

обов'язковий

Кількість кредитів, відповідних ECTS







Загальна кількість годин на вивчення дисципліни

248




З них:

Лекційні

30







Семінари

96







Практичні (лабораторні)










Самостійна робота студента

3




Тижневих годин

-




Кількість модулів

2




Кількість змістовних модулів

2




Форма підсумкового контролю (іспит)

іспит





Авторська розробка


“___” ___________ 200__ р. викладач ___________ Карпенко М. В.

(підпис)


Затверджено на засіданні кафедри філософії і основ загальногуманітарного знання


"__" ________ 200__ р. завідувач ___________ О. Ф. Погорєлов

(підпис)



  1. ^ МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ.




    1. Місце дисципліни в навчальному процесі.

Курс «Філософія» частково спирається на нормативний курс «Релігієзнавство», «Етика».


Знання здобуті студентами при вивченні курсу «Філософія», можуть бути використані при вивченні таких дисциплін, як «Історія філософії», «Історія філософії України», «Соціологія», «Політологія».


    1. Мета викладання дисципліни.


Метою викладання дисципліни «Філософія» є розширення світогляду студентів у сфері духовної культури, розкриття світоглядної природи філософського знання, визначення місця і значущості філософського знання у контексті духовного буття людини.


Задачі вивчення дисципліни: освоєння студентами теоретичних положень філософії, системне викладання змісту основних розділів філософії, формування у студентів навичок філософського мислення.


Студент повинен знати:


- специфіку предмету філософії

- особливості філософії як світогляду

- основні напрямки і школи в історії філософії та їх вчення

- зміст філософських категорій

- форми та методи пізнання, форми знання

- філософський підхід до проблеми людини та суспільства


Студент повинен вміти:


- відрізняти філософське і наукове пізнання

- визначати специфіку філософії як світогляду

- розкривати особливості історичних етапів розвитку всесвітньої філософії

- здійснювати філософський аналіз першоджерел

- визначати особисту світоглядну позицію


^ СТРУКТУРА КУРСУ І ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


2.1. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ









Всього годин



теми

Назви модулів і тем

Лек-ції

Семі-нари




^ ЗМІСТОВИЙ модуль I. Філософія як світобачення







1

Предмет філософії, її основні розділи та виникнення

4

4

2

Світогляд,його стуктура. Історичні типи світогляду

4

4

3

Антична філософія

4

2

4

Раціоналістичний і емпіричний напрямки у філософії Нового часу

4

2

5

Німецька класична філософія

2

2




^ ЗМІСТОВИЙ модуль II. Філософський підхід до проблеми людини, суспільства, історії







6

Буття і його категоріальне вираження

2

2

7

Пізнавальне відношення до дійсності

4

2

8

Суспільство як духовно-матеріальна цілісність

2

2

9

Філософія людини

2

2

10

Теорії історичного процесу

2

2





































Усього годин

30

24



2.2. Програма курсу


ЗМІСТОВИЙ модуль I. Філософія як світобачення

^

Тема1. Предмет філософії, її основні розділи та виникнення



Предмет філософії. Чим філософія відрізняється від науки. Специфіка філософського пізнання дійсності. Світ в цілому як предмет філософського пізнання. Філософія як світогляд. Склад філософських проблем. Основні розділи філософії. Питання про виникнення філософії. Міфогенна і гносеогенна концепції виникнення філософії.

^

Тема 2.Світогляд,його структура. Історичні типи світогляду



Визначення поняття світогляду. Структура світогляду та його елементи. Розвиток ментальних структур самосвідомості. Форми пізнання і типологія світогляду. Історичні типи світогляду їх структура, елементи структури, форми і засоби пізнання. Міфологія. Характеристика міфологічної свідомості. Релігія. Характеристика релігійного світогляду. Філософія. Характеристика філософського світогляду.


^

Тема 3. Антична філософія



Періодизація античної філософії. Натурфілософія. Мілетська школа. Піфагорійська школа. Елейська школа. Вчення Гераклита і Демокрита. Філософія Сократа. Платон. Теорія ідей. Вчення про душу. Космологія. Вчення про суспільство. Філософська система Аристотеля. Онтологія. Етика. Вчення про суспільство. Елліністична філософія. Елліністичні школи античної філософії. Стоїки. Епікурейці. Скептики. Релігійна філософія Плотина.
^

Тема 4. Раціоналістичний і емпіричний напрямки у філософії Нового часу



Раціоналістичний напрямок у філософії Нового часу. Раціоналістична філософія Р. Декарта. Раціоналізм Б. Спінози. Монадологія Г. Лейбниця. Емпіричний напрямок у філософії Нового часу. Емпіризм Ф. Бекона и Дж. Локка. Соліпсизм Д. Берклі. Агностицизм Д. Юма.


^

Тема 5. Німецька класична філософія



Німецька класична філософія. Теорія пізнання Канта. Етика Канта. Система абсолютного ідеалізму Гегеля.


ЗМІСТОВИЙ модуль II. Філософський підхід до проблеми

людини, суспільства, історії

^

Тема6.Буття і його категоріальне вираження



Буття як філософська категорія. Поняття буття в історії філософії. Філософський статут поняття матерія. Система філософських категорій. Сутність і існування. Субстанція і акциденція. Причина и слідство. Поняття детермінізму та індетермінізму. Загальне, особливе і одиничне.

^

Тема 7. Пізнавальне відношення до дійсності



Суб’єкт и об’єкт пізнання. Чуттєві і раціональні форми пізнання. Емпіричний і теоретичний рівні знання. Теорія и гіпотеза. Методи наукового пізнання.

Поняття істини у філософії і науці. Концепції істини. Особливість історичного пізнання. Історія і істина.

^

Тема 8. Філософія людини




Філософський підхід до проблеми людини. Поняття «людина», «індивід», «особистість». Раціоналістичні і ірраціоналістичні концепції людини у західній філософії. Виникнення філософської антропології. Ідея філософської антропології. Вчення про людину М. Шелера, А. Гелена.

^

Тема 9. Суспільство як духовно-матеріальна цілісність



Історичні форми суспільства та форми соціальної організації суспільства. Структура суспільства. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності. Концепції суспільства у новоєвропейської філософії.

^

Тема 10. Теорії історичного процесу



Формаційний поділ історії. Культурологічна концепція історії О. Шпенглера. Цивілізаційна концепція історії А. Тойнбі. Історія та філософія історії. Філософія історії Гегеля, Н. О. Бердяєва, К. Ясперса.



  1. ^ ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ:




  1. Основна:




  1. Мир философии. / В 2 ч. – М., 1991.

  2. Алексеев П. В., Панин А. В. Философия. – М., 1996.

  3. Чанышев А. Н. Начало философии. – М., 1982.

  4. Радугин А. А. Философия. – М., 1996.

  5. Х. Ортега-и-Гассет. Что такое философия? / В кн.: Что такое философия? – М., 1991.

  6. Зотов А. Феномен философии: о чём говорит плюрализм философских учений. // Вопр. филос.,1991, №12.

  7. Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу. – М., 1972.

  8. Основы философии (Под ред. Е. В. Попова). – М., 1997.

  9. Бибихин В. В. Философия и религия. // Вопр. филос., 1992, №7

  10. Доусон К. Г. Религия и культура. – СПб, 2000.

  11. Асмус В. Ф. Античная философия. – М.,1976.

  12. Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.

  13. Соколов В. В. Западноевропейская философия XYII века. – М., 1984.

  14. Нарский И. С. Западноевропейская философия XYIII века. – М., 1973.

  15. Реале Д. и Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. / В 4-х книгах; кн. 3. – СПб, 1996.

  16. Асмус В. Ф. Иммануил Кант. – М., 1973.

  17. Гулыга А. Немецкая классическая философия. – М., 1986.

  18. Нарский И. С. Западно-европейская философия XIX века. – М., 1976.

  19. Кузнєцов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины XYIII- начала XIX века. – М., 1989.

  20. Философия (Под ред. В. Д. Губина, Т. Ю. Сидориной, В. П. Филатова). – М., 1996.

  21. Канке В. А. Философия. – М., 1999.

  22. Доброхотов А. Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986.

  23. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики. / В кн.: М. Хайдеггер. Время и бытие. – М., 1993.

  24. Арон Р. Введение в философию истории / В кн,: его Избранное: Введение в философию истории. М. – СПб, 2000.

  25. Сухина В. Ф., Кислюк К. В. Практикум по философии. – Харьков, 2001.

  26. Основы теории познания. Учеб. Пособие (под ред. Б. И. Липского). –

СПб, 2000.

27. Лекторський В. А. Эпистемология классическая и неклассическая. – М., 2001.

28. Швырёв В. С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М.,1978.

29. Григорьян Б. Т. Философия о сущности человека. – М., 1973.

30. Кон И. С. Открытие «Я». – М., 1978.

31. Гуревич П. С. Философская антропология. – М., 1997.

32. Головко Б. А. Філософська антропологія. – Київ, 1997.

33. Брюнинг В. Философская антропология. Исторические предпосылки и современное состояние. / В кн.: Западная философия. Итоги тысячелетия – Екатеринбург, Бишкек. 1997.

34. Крапивенский С. Э. Социальная философия. – М., 1998.

35. Шпенглер О. Закат Европы. – М.,1990.

36. Тойнби А. Постижение истории. – М.,1991.

37. Бердяєв Н. А Смысл истории. – М., 1990.

38. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.,1991.



  1. Додаткова:


1. Рассел Б. Мудрость Запада. – М., 1998.

2. Декарт Р. Соч. в 2 т. – М., 1989.

3. Локк Д. Избранные философские произведения в двух томах. – М., 1960.

4. Гайденко П. История новоевропейской философии в её связи с наукой – М., 2000.

5. Виндельбанд В. История новой философии / В 2 т. – М.

6. Овсянников М. Ф. Философия Гегеля. – М., 1959.

7. Бартош Я. К вопросу о формировании категории материи в истории философии // Вопр. филос., 1972, №8.

8. Сартр Ж-П. Бытие и ничто // Филос. науки, 1989, №4.

9. Микешина Л. А.Философия познания. Полемические главы. – М., 2002.

10. Чудинов Э. М.. Природа научной истины. – М.,1977.

11. Кузнєцов В. Г. Герменевтика и гуманитарное познание. – МГУ, 1991.

12. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

13. Бердяєв Н. А. Царство Духа и царство Кесаря. – М., 1995.

14. Уайт Х. Метаистория. Историческое воображение в Европе XIX века. – Екатеринбург, 2002.

15. Кутырёв В. А.. Культура и технология: борьба миров. – М., 2001.


^ 4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ



Предмет філософії, її основні розділи та виникнення


Годи-

ни

  1. Предмет філософії. Специфіка філософського пізнання дійсності.

  2. Світ в цілому як предмет філософського пізнання.

  3. Філософія як світогляд.

  4. Х. Ортега-і- Гассет. Що таке філософія?

  5. Склад філософських проблем. Основні розділи філософії.

  6. Міфогенна і гносеогенна концепції виникнення філософії.




4

Основна література:

  1. Алексеев П. В., Панин А. В. Философия. – М., 1996.

  2. Мир философии. / В 2 ч. – М., 1991.

  3. Радугин А. А. Философия. – М., 1996.

  4. Чанышев А. Н. Начало философии. – М., 1982.

  5. Х. Ортега-и-Гассет. Что такое философия? / В кн.: Что такое философия? – М., 1991.




Додаткова література:

1. Зотов А. Феномен философии: о чём говорит плюрализм философских учений. // Вопр. филос.,1991, №12.

2. Рассел Б. Мудрость Запада. – М., 1998.






Світогляд, його структура. Історичні типи світогляду


Годи-

ни

  1. Визначення поняття світогляду.

  2. Структура світогляду та його елементи.

  3. Форми пізнання і типологія світогляду.

  4. Історичні типи світогляду їх структура.

  5. Характеристика міфологічного світогляду.

  6. Характеристика релігійного світогляду.

  7. Характеристика філософського світогляду.




4

Основна література:

  1. Доусон К. Г. Религия и культура. – СПб, 2000.

  2. Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу. – М., 1972.

  3. Основы философии (Под ред. Е. В. Попова). – М., 1997.




Додаткова література:

  1. Бибихин В. В. Философия и религия. // Вопр. филос., 1992, №7.










Антична філософія



  1. Натурфілософія: мілетська, піфагорійська, елейська школи. Вчення Гераклита і Демокрита.

  2. Філософія Платона: теорія ідей. Вчення про душу. Космологія. Вчення про суспільство.

  3. Філософська система Аристотеля.




Годи-

ни

Основна література:

  1. Алексеев П. В., Панин А. В. Философия. – М., 1996.

  2. Асмус В. Ф. Античная философия. – М.,1976.

  3. Чанышев А. Н. Начало философии. – М., 1982.




Додаткова література:

  1. Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.

  2. Радугин А. А. Философия. – М., 1996.

  3. Реале Д. и Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. / В 4-х книгах; кн. 3. – СПб, 1996.








Раціоналістичний і емпіричний напрямки у філософії Нового часу


Годи-

ни

  1. Раціоналістичний напрямок у філософії Нового часу. Раціоналістична філософія Р. Декарта, Б. Спінози, Г. Лейбниця.

  2. Емпіричний напрямок у філософії Нового часу. Емпіризм Ф. Бекона и Дж. Локка.

  3. Соліпсизм Д. Берклі. Агностицизм Д. Юма.




2

Основна література:

    1. Алексеев П. В., Панин А. В. Философия. – М., 1996.

    2. Соколов В. В. Западноевропейская философия XYII века. – М., 1984.

    3. Реале Д. и Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. / В 4-х книгах; кн. 3. – СПб, 1996.




Додаткова література:

1. Гайденко П. История новоевропейской философии в её связи с наукой – М., 2000.

2. Декарт Р. Соч. в 2 т. – М., 1989.

3. Локк Д. Избранные философские произведения в двух томах. – М., 1960.






Німецька класична філософія


Годи-

ни

  1. Німецька класична філософія. Теорія пізнання Канта.

  2. Етика Канта.

  3. Система абсолютного ідеалізму Гегеля.




2

Основна література:

  1. Гулыга А. Немецкая классическая философия. – М., 1986.

  2. Кузнєцов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины XYIII- начала XIX века. – М., 1989.

  3. Нарский И. С. Западноевропейская философия XYIII века. – М., 1973.

  4. Нарский И. С. Западно-европейская философия XIX века. – М., 1976.

  5. Реале Д. и Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. / В 4-х книгах; кн. 3. – СПб, 1996.



Додаткова література:

1. Асмус В. Ф. Иммануил Кант. – М., 1973.

2. Овсянников М. Ф. Философия Гегеля. – М., 1959.






Буття і його категоріальне вираження


Годи-

ни

  1. Буття як філософська категорія.

  2. Поняття буття в історії філософії.

  3. Філософський статут поняття матерія.

  4. Система філософських категорій. Сутність і існування. Субстанція і акциденція. Причина и слідство. Поняття детермінізму та індетермінізму. Загальне, особливе і одиничне.




2

Основна література:

  1. Доброхотов А. Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986.

  2. Канке В. А. Философия. – М., 1999.

  3. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики. / В кн.: М. Хайдеггер. Время и бытие. – М., 1993.

  4. Философия (Под ред. В. Д. Губина, Т. Ю. Сидориной, В. П. Филатова). – М., 1996.




Додаткова література:

1. Бартош Я. К вопросу о формировании категории материи в истории философии // Вопр. филос., 1972, №8.

2. Сартр Ж-П. Бытие и ничто // Филос. науки, 1989, №4.






Пізнавальне відношення до дійсності


Годи-

ни

  1. Суб’єкт и об’єкт пізнання.

  2. Чуттєві і раціональні форми пізнання.

  3. Емпіричний і теоретичний рівні знання. Теорія и гіпотеза.

  4. Методи наукового пізнання.

  5. Поняття істини у філософії і науці. Концепції істини.




2

Основна література:

  1. Арон Р. Введение в философию истории / В кн,: его Избранное: Введение в философию истории. М. – СПб, 2000.

  2. Лекторський В. А. Эпистемология классическая и неклассическая. – М., 2001.

  3. Основы теории познания. Учеб. Пособие (под ред. Б. И. Липского). –

СПб, 2000.

  1. Сухина В. Ф., Кислюк К. В. Практикум по философии. – Харьков, 2001.

  2. Швырёв В. С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М.,1978.




Додаткова література:

1. Кузнєцов В. Г. Герменевтика и гуманитарное познание. – МГУ, 1991.

2. Микешина Л. А.Философия познания. Полемические главы. – М., 2002.

3. Чудинов Э. М.. Природа научной истины. – М.,1977.

4. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.






Суспільство як духовно-матеріальна цілісність


Годи-

ни

  1. Історичні форми суспільства та форми соціальної організації суспільства.

  2. Структура суспільства.

  3. Теорія соціальної стратифікації та соціальної мобільності.

  4. Концепції суспільства у новоєвропейської філософії.




2

Основна література:

  1. Алексеев П. В., Панин А. В. Философия. – М., 1996.

  2. Крапивенский С. Э. Социальная философия. – М., 1998.




Додаткова література:

  1. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.








Філософія людини


Годи-

ни

  1. Філософський підхід до проблеми людини.

  2. Поняття «людина», «індивід», «особистість».

  3. Раціоналістичні і ірраціоналістичні концепції людини у західній філософії.

  4. Вчення про людину М. Шелера, А. Гелена.




2

Основна література:

1. Брюнинг В. Философская антропология. Исторические предпосылки и современное состояние. / В кн.: Западная философия. Итоги тысячелетия – Екатеринбург, Бишкек. 1997.

2. Головко Б. А. Філософська антропологія. – Київ, 1997.

3. Григорьян Б. Т. Философия о сущности человека. – М., 1973.

4. Гуревич П. С. Философская антропология. – М., 1997.


Додаткова література:

1. Кон И. С. Открытие «Я». – М., 1978.






Теорії історичного процесу


Годи-

ни

  1. Формаційний поділ історії.

  2. Культурологічна концепція історії О. Шпенглера. Цивілізаційна концепція історії А. Тойнбі.

  3. Історія та філософія історії.

  4. Філософія історії Гегеля, Н. О. Бердяєва, К. Ясперса.




2

Основна література:

  1. Бердяєв Н. А Смысл истории. – М., 1990.

  2. Тойнби А. Постижение истории. – М.,1991.

  3. Шпенглер О. Закат Европы. – М.,1990.

  4. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.,1991.




Додаткова література:

1. Кутырёв В. А.. Культура и технология: борьба миров. – М., 2001.

2. Уайт Х. Метаистория. Историческое воображение в Европе XIX века. – Екатеринбург, 2002.




5. Питання для повторення курсу.


  1. Чим філософія відрізняється від науки?

  2. Визначить, що саме становить специфіку філософського пізнання дійсності.

  3. Чим філософське поняття відрізняється від наукового поняття?

  4. Чи можна ототожнювати поняття «світ в цілому» і «Всесвіт»?

  5. Чому філософію можна визначити як світогляд?

  6. Які основні розділи філософії вам відомі?

  7. Що стверджують представники міфогенної та гносеогенної концепцій щодо виникнення філософії?

  8. Дайте визначення світогляду.

  9. Які елементи становлять структуру світогляду і чому саме вони є базовими і граничними?

  10. Які історичні типи світогляду вам відомі?

  11. Порівняйте міфологічний, релігійний і філософській світогляди?

  12. Що таке натурфілософія?

  13. Що є спільного у філософії представників мілетської школи?

  14. Як Парменід визначає що таке буття?

  15. Що спільного і відмінного у філософії стоїків, епікурейців, скептиків?

  16. Як, за Платоном, виникають речі?

  17. Що саме Аристотель критикує у філософському вченні Платона?

  18. Із чого, на думку Аристотеля, утворюються речі?

  19. Що таке раціоналізм і емпіризм?

  20. Назвіть і розкрийте 4 правила методу Р. Декарта.

  21. Які два види досвіду існують, за Локком?

  22. Чи можливе, на думку І. Канта, теоретичне пізнання безумовного?

  23. Що таке категоричний імператив?

  24. Чому філософію Гегеля визначають як абсолютний ідеалізм?

  25. Який механізм розвитку абсолютної ідеї у Гегеля?

  26. Наведіть відомі вам визначення поняття буття в історії філософії.

  27. Дайте визначення матерії.

  28. Які філософські категорії вам відомі? Чим обумовлена їх парність?

  29. Назвіть чуттєві і раціональні форми пізнання?

  30. Які існують методи наукового пізнання?

  31. Що таке теорія і гіпотеза?

  32. Які вам відомі історичні форми суспільства?

  33. Наведіть приклади соціальної мобільності.

  34. Чим відрізняється філософський підхід до проблеми людини від наукового?

  35. В чому ідея філософської антропології?

  36. Чому, на думку А. Гелена, людина – «недостатня істота»?

  37. Що таке суспільно-економічна формація?

  38. Як О. Шпенглер визначає, що таке культура?



6. ^ РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ:



Змістові модулі


Усього

балів за теми

Усього балів

за модулі

Змістовий модуль I




0 - 50




Тема 1




0 - 10





Тема 2




0 - 10





Тема 3




0 - 10




Тема 4




0 - 10

Тема 5




0 -10




Змістовий модуль II




0 - 50





Тема 6




0 - 10





Тема 7




0 - 10





Тема 8




0 - 10


Тема 9




0 - 10





Тема 10




0 - 10







































Підсумкове оцінювання




60



7. Методи навчання:

лекції, робота з книгою, пояснення, робота з філософським словником.

^ 8. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

відповіді студентів на вузлові питання тем, які винесені на семінарські заняття, іспит.


9. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій.


10. Ресурси: http://lib.onu.edu.ua/ - бібліотека ОНУ ім.І.І.Мечникова

http://www.onu.edu.ua/ru/index.html - сайт ОНУ ім.І.І.Мечникова

http://www.ognb.odessa.ua/ - біліотека ім. М. Горького

http://www.nbuv.gov.ua/ - бібліотека ім. В.Вернадського

http://lib-gw.univ.kiev.ua/ - бібліотека ім. Максимовича КНУ ім. Т.Шевченка

http://www.filosof.com.ua/ - Інститут філософії ім Г.Сковороди

http://www.inst-ukr.lviv.ua/ - Інститут украіноведення ім. І. Крип’якевича

http://www.gilan.uar.net/nasu/hiuass.html - Інститут української археографiї та

джерелознавства ім. М.С.Грушевського


11. Додатки

Схожі:

Форма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р iconФорма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р
move to 1064-20386
Форма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р iconФорма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р
move to 1064-20472
Форма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р iconФорма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р
move to 1064-20471
Форма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р iconФорма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р
move to 1064-20366
Форма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р iconФорма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р
move to 1064-20365
Форма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р iconФорма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р
move to 1064-20469
Форма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р iconФорма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р
Для спеціальності 020101 – "Культурологія" напряму підготовки 0201 – "Культура"
Форма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р iconФорма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р
...
Форма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р iconФорма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р
Читання даного спецкурсу в якійсь мірі  заповнює не передбачений програмою для студентів-філософів курс з історії зарубіжної або...
Форма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р iconФорма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р
Сучасна західна філософія”, “Філософія науки”, „Організація культурних проектів”. Знання, отримані студентами при вивченні даної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи