Тонкі вібрації живопису icon

Тонкі вібрації живопису




Скачати 43.63 Kb.
НазваТонкі вібрації живопису
Дата04.08.2012
Розмір43.63 Kb.
ТипКнига


Савченко В. Тонкі вібрації живопису // Артанія: Мистецтво. Культурологія. Націологія. Історія. Критика. Публіцистика. – 2010. – № 2.– Книга 19.– С.62 –65.

Тонкі вібрації живопису


Олександр Силантьєв – одна з головних фігур генерації художників, які увійшли в одеський артпростір у 90-ті роки. Сьогодні мистець розкриває свій творчий потенціал і значну професійну майстерність у багатьох різновидах сучасного образотворчого процесу. Проте його уподобання та тяжіння зосереджуються в колі класичних форм мистецтва – малярство, графіка, монументальні розписи, іконопис. Особистісна художня позиція О.Силантьєва відзначається високою авторською відповідальністю, що сьогодні не так часто зустрінеш у молодих мистців, міцним зв’язком з мистецькою традицією і життєдайним, світлим та чистим характером його творчості.

Пейзажі Силантьєва просякнуті імпресіоністичною домінантою засновників Південноруської школи – К.Костанді, Г.Головкова, Г.Ладиженського, П.Нілуса, з їх картин розпочинало формуватися індивідуальне бачення живописця. Та, мабуть, більш вагомим був для нього досвід старших сучасників, безпосередніх вчителів – Ю.Єгорова, А.Лози, О.Слешинського, В.Філіпенко, О.Волошинова, хто закладав специфічну, сонячно-просторову матеріалістичність вже саме Одеського малярства. Тому у його роботах так помітна увага до проблем кольору, фактури, простору, середовища, композиції. Та найважливішу тему, що поєднує у художника майже всі інші суто мистецькі і світоглядні позиції, можна визначити як глибоку, стійку зацікавленість категорією світла.

Велика кількість робіт майстра, різноманітних за сюжетом та жанрами, це, так би мовити, художнє осмислення теми світла, що розкривається у багатобарвному розмаїтті світу. Світло, що побачиш у мерехтливому сяянні сонячного дня («Затишна (Уютная)») чи драматичних акордах феєрії неба на заході. Світло м’якого, тонучого серпанку напередодні ранку або відблисків бурхливого моря вночі, де, як в космічному протистоянні, воно стикається з потужною стихією води. Часом же це романтичне світло, що вихоплює з темряви граціозні силуети яхт, а іноді звучить «нічною серенадою» ліхтарів одеського порту.

Світло в «аранжуванні» різних сезонів… з цього поєднання у Силантьєва народжується власна поезія живописних циклів. На збіганні графічних і малярських творчих пошуків виникають його експерименти у змішаній техніці. Легкі за відчуттям і чисті в тоні, де світло просочується крізь витончені штрихи ліній («Площа Толстого», «Дощ у провулку Асташкіна») чи, навпаки, міцною лавою заливає все навкруги («Провулок Ляпунова», «Отрадна»).

Чималу роль у розкритті якостей світла відіграє у мистця фактура поверхні. Виразна і різноманітна: здебільшого матова та оксамитова, часом вона стає рельєфно розбурханою і драматично насиченою. За думкою самого Олександра, це один з важливих засобів живописного відбиття вібрацій енергій, які повсякчасно проходять і перетікають через нас. Водночас характер розробки фактури у Силантьєва не є самодостатньою метою, тут не знайдемо жодних «спецефектів», як, наприклад, від застосування новітніх засобів, використання акриліку, сумішів тощо. Так само і відносно полотна. Зазвичай майстер не використовує синтетичні матеріали. Це ніби намагання зберегти в наш вік ерзацпродуктів щось справжнє. А картина, виявляється, як людина, може існувати у наскрізь синтетичному і перетвореному виді, а може, як натуральна тканина, «дихати» і пропускати через себе повітря, чистий подих, світло, може бути органічною Природі і природному. І саме такою вона стає у цього художника. Взагалі його відношення до творчості, до написання своїх полотен сумлінне і серйозне. Недарма у його доробку є ікони, праця над розписами у храмі. Як ченці не могли в абиякому стані підходити до написання божественних образів, так, уявляється, і О.Силантьєв вносить це піднесення і відповідальність у свій творчий процес, і в релігійних, і в світських сюжетах. Отже, про це красномовно свідчить не тільки вибір тем у його картинах, але й індивідуальна творча хода автора – виваженість композиційних рішень, вагомість виношених результатів, концепційність, що позначає більшість його робіт, нерозривні із його бажанням довести картину до стану максимальної довершеності і закінченості. І в цьому він, безперечно, художник «класичної» спрямованості. Треба сказати, що сьогодні, на фоні панування соціальної легковажності, знецінення ціннісних орієнтирів і надто голосного звучання вимог «потреби дня», така орієнтація художника уявляється гідною великої поваги, вона потребує щирої, щоб не сказати жертовної, відданості своїй справі і значної сили духу. Бо фіґлярствувати чи то намагатися бути «модним» – сьогодні це, на жаль, шлях більшості у мистецтві, принаймні у тому, що робить молодь.

Тому, ймовірно, так природно виокремлюється в доробку О.Силантьєва проблема «художник і світ». Своєрідна багатовимірна рефлексія про місце творчої особистості в її відношеннях з природою, соціумом, всесвітом. Тут роздуми про красу і загадковість жінки, що так само приваблює і залишається незбагненною, як образи природи. Форми жіночого тіла гнучкі та пластичні, наче гілки дерев чи повільні вигини пагористих рельєфів («Художник та модель. Посвята Пітеру Брейгелю»). Часто-густо художник підкреслює тендітність та витонченість своїх моделей, акцентує їхню схожість із ніжністю квітки.

Незважаючи на очевидну символічність світу, що створюється майстром, йому вдається досягнути його переконливої достовірності. Мистець бачить себе поза простором, який зображує, або, навпаки, знаходячись всередині його: він може опинитися у гущині подій – наприклад, у близькому йому творчому середовищі («Аркадія або Райський куточок»). А втім частіше він залишається наодинці зі своїми враженнями, думками, почуттями – у спілкуванні з моделлю, природою чи образами, які він створює. Так вдумливо художник придивляється до цього світу, споглядаючи вічні і в той же час неповторні сходи та заходи сонця, гру ритму, що виникає з ніби випадкових збігів звичайних форм («Оксамитовий осінній вечір на 13-й Фонтана»), причаровується тонким нюансуванням неба («Сонячний весняний день на Ланжероні») або вишуканими контурами ліній скал та узбережжя («Золотий берег»).

Не меншу таїну представляє для мистця людське обличчя, звідси значна кількість портретів у його доробку. Їхні характерні риси – це психологічна достовірність і водночас ідеалізація, особистісна конкретність і певна образна узагальненість. Відомо, що портрет людини – це водночас в значній мірі є автопортретом самого художника. Мистець виокремлює в моделі те, що він найбільше цінує в людині, те, що саме його приваблює і захоплює. Тому «автопортрет», який можна скласти із портретів Олександра Силантьєва, і разом з інших його робіт, не дуже відрізняється від справжнього «Автопортрета» молодого мистця. Це чисте, відкрите відношення до світу і намагання власними зусиллями долучитися до того, щоб він став кращим, світлішим, добрішим.


Віра Савченко,

мистецтвознавець, член НСХУ,

кандидат філософських наук

Схожі:

Тонкі вібрації живопису iconТонкі вібрації живопису
move to 1064-20608
Тонкі вібрації живопису iconТема "Види та жанри образотворчого мистецтва"
Надання студентам теоретичних та практичних знань з різноманітних видів живопису, графіка, знайомлення з найбільш поширеними техніками...
Тонкі вібрації живопису iconВимоги до виконання творчого конкурсу
На конкурсі з малюнку, живопису та композиції абітурієнт повинен: проявити вміння композиційного розміщення зображення на аркуші...
Тонкі вібрації живопису iconВимоги до виконання творчого конкурсу
На конкурсі з малюнку, живопису та композиції абітурієнт повинен: проявити вміння композиційного розміщення зображення на аркуші...
Тонкі вібрації живопису iconКрок Фармація 2011
При бактеріоскопічному дослідженні матеріалу з твердого шанкеру виявили рухомі, тонкі, довгі, звивисті мікроорганізми з рівномірними...
Тонкі вібрації живопису iconВ. А. Сидоров /к т. н./, Сотников А. Л. Донецкий национальный технический университет И. И. Петров зао "Петров и компания" исследование
Приведено результати експериментальних досліджень параметрів вібрації металургійного обладнання
Тонкі вібрації живопису iconТест №2 з методики викладання схк для 4 курсу спеціальностей „Музичне виховання І хк” та „Хореографія І хк”
Дайте визначення живопису
Тонкі вібрації живопису iconЛекція 6 Захист від виробничих вібрацій Питання: 1 Фізична характеристика І класифікація вібрацій. 2 Дія вібрації на людину. 3 Санітарно-гігієнічне нормування вібрацій
Захист від виробничих вібрацій в даний час дуже актуальний. Це підтверджується тим, що
Тонкі вібрації живопису iconУдк 621. 383. 9 Оптико-електронні засоби контролю якості роботи електричних машин Кухарчук В. В., Білинський Й. Й., Білинська М. Й
Вступ. Якість роботи електричної машини визначають багато різних факторів. Дослідження впливу різних дефектів на функціонування машин...
Тонкі вібрації живопису iconУроку: „ Види І мова мистецтва
Жанри живопису: пейзаж ( сільський, архітектурний, марина), портрет, натюрморт, анімалістичний, історичний, міфологічний, біблійний,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи