Протокол №7 від 23 лютого 2012 р icon

Протокол №7 від 23 лютого 2012 р




Скачати 188.14 Kb.
НазваПротокол №7 від 23 лютого 2012 р
Дата29.07.2012
Розмір188.14 Kb.
ТипПротокол

Міністерство Освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України


ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою ВНТУ

Протокол №7

від 23 лютого 2012 р.

ЗАТВЕРДЖУЮ


Ректор В.В. Грабко


«___»____________ 2012 р.




ПРОГРАМА


фахового вступного випробування

для навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістра зі спеціальності 8.05070202 «Електричні системи і комплекси транспортних засобів»


Факультет електромеханіки, електроспоживання та енергетичного менеджменту


Кафедра «Відновлювальна енергетика та транспортні електричні системи і комплекси»


Вінниця 2012

1. Вступ


Основним етапом перевірки рівня теоретичної підготовки бакалаврів-електромеханіків за напрямом підготовки 6.050702 – «Електромеханіка» є фахове вступне випробування.

При складанні фахового вступного випробування студент повинен продемонструвати глибокі знання з основних фундаментальних та загальнопрофесійних дисциплін, вміння користуватися ЕОМ, навчальною, нормативною, довідковою, патентною та науково-технічною літературою і показати готовність до майбутньої професійної діяльності.


^ 2. Мета екзамену


Основною метою фахового вступного випробування є перевірка рівня теоретичної підготовки та готовності студентів вирішувати конкретні інженерні задачі, використовуючи знання, отримані при вивченні основних дисциплін бакалаврської підготовки. Підготовка і складання його направлена на підвищення якості підготовки бакалаврів та перевірки готовності для здобуття інженерної спеціальності.



  1. ^ Порядок складання екзамену


Фахове вступне випробування складається після закінчення чотирьох років (дванадцяти триместрів) бакалаврської підготовки та складання державного іспиту з іноземної мови.

Фахове вступне випробування проводиться у вигляді усного екзамену. Кожний білет містить одне теоретичне питання і дві практичні задачі.


^ 4. Перелік навчальних дисциплін,

матеріал яких міститься в екзаменаційних білетах


В якості базових дисциплін для фахового вступного випробування вибрані такі курси:



Теоретичні основи електротехніки.



Математичні методи ідентифікації і оптимізації електромеханічних процесів.



Теорія автоматичного керування.



Електричні машини.



Теорія електропривода.



Системи керування електроприводами.



^

5. Теми навчального матеріалу


з дисциплін, що входять до білетів


5.1. Теоретичні основи електротехніки

Основи теорії електричних кіл. Ідеалізовані елементи електричного кола та компонентні співвідношення між струмом та напругою в них. Синусоїдний струм на ділянках кола з різними елементами. Символічний метод розрахунку електричних кіл. Потужність в колах синусоїдного струму. Резонансні явища в електричних колах їх характеристика та використання. Еквівалентні перетворення в електричних колах.

^ Методи розрахунку електричних кіл, їх характеристика та використання. Основні теореми та припущення лінійних електричних кіл. Індуктивне - зв'язані кола, основні поняття та визначення. Використання явища взаємної індукції.

^ Трифазні електричні кола, основні поняття та співвідношення. Методи розрахунку симетричних та несиметричних електричних кіл. Метод симетричних складових та його використання для розрахунку трифазних кіл. Потужність в трифазних колах її розрахунок та вимірювання. Обертове магнітне поле та його використання. Використання теорії чотириполюстників для розрахунку електричних кіл.

^ Несинусоїдальні струми та напруги в електричних колах. Особливості трифазних кіл при несинусоїдальних струмах та напругах.

Перехідні процеси в лінійних електричних колах, їх характеристика, причини виникання. Закони комутації. Класичний метод розрахунку перехідного процесу, його характеристика та використання. Операторний метод розрахунку перехідних процесів, його характеристика та використання.

^ Нелінійні кола постійного та змінного струму, їх характеристики та методи розрахунку. Електричні кола із сталлю.

Електричні кола з розподіленими параметрами та електромагнітні процеси в них.

^ Основи теорії поля. Стаціонарне електричне поле. Основні поняття, закони та характеристики. Методи розрахунку стаціонарних кіл. Електричне поле в провідному середовищі та його розрахунок. Стаціонарне магнітне поле. Основні поняття, закони та його характеристики. Розрахунки стаціонарних магнітних полів. Змінне електромагнітне поле. Закони Максвела, та їх фізичний зміст.


^ 5.2. Математичні методи ідентифікації та оптимізації електромеханічних процесів


Алгоритм перетворення диференціального рівняння в різницеве. Z-перетворення різницевих рівнянь. Методи розв’язання різницевих рівнянь. Умови стаціонарності випадкових процесів та їх числові характеристики (математичне очікування, дисперсія, кореляційна функція, спектральна густина).

Умови ергодичності стаціонарних процесів та оцінки їх числових характеристик.

Ідентифікація електромеханічної системи на основі алгебраїчного розв’язку рівняння Вінера – Хопера.

Фур’є-інтегральний метод розв’язання рівняння Вінера-Хопфа.

Автоковаріація та автокореляція часового ряду. Моделі часових рядів на основі фільтра і ковзного середнього. Моделі часових рядів на основі авторегресії та авторегресії – ковзного середнього. Модель нестаціонарного часового ряду на основі авторегресії – проінтегрованого ковзного середнього. Ідентифікація моделі часового ряду на основі рівняння Юла – Уокера. Варіаційний метод оптимізації електромеханічного процесу. Виведення рівняння Ейлера. Аналіз рівняння Ейлера.

Поняття функціоналу та приклади використання в участі критеріїв оптимізації.

Достатні умови екстремуму. Умови трансверсальності. Пошук екстремуму при наявності обмежень. Метод Лагранжа. Мінімізація функціоналів які залежать від кількох функцій та старших похідних. Ізонериметрична задача.

Оптимізація електропривода платформи екскаватора.


^ 5.3. Теорія автоматичного керування

Задачі автоматичного регулювання і управління. Загальна класифікація САУ. Приклади САУ електричними приводами.

^ Теорія лінійних САУ. Типові ланки лінійних САУ. Перетворення структурних схем. Побудова моделей лінійних систем автоматичного керування на прикладах електроенергетичних об'єктів. Динамічні характеристики САУ. Стійкість лінійних систем. Критерії стійкості Гурвіца, Михайлова, Нейквіста. Запас стійкості по підсиленню та фазі. Синтез корегуючих ланок для забезпечення стійкості САУ. Якість САУ. Показники якості.

^ Теорія імпульсних систем. Типи і основні елементи імпульсних систем. Z -перетворення і дискретне перетворення Лапласа. Передавальні функції імпульсних систем. Частотні характеристики імпульсних систем. Стійкість імпульсних систем. Перехідні процеси в імпульсних системах.

^ Основи теорії нелінійних систем. Основні типи нелінійних систем. Методи аналізу нелінійних систем.

Оптимальні та адаптивні системи. Принцип побудови. Приклади. Екстремальне регулювання. Основні способи екстремального регулювання. Оптимальне управління. Принцип максимуму.


^ 5.4. Електричні машини

Загальна характеристика електричних машин, їх класифікація та використання в системах автоматизованого електроприводу.

Машини постійного струму. Призначення та будова електричних машин постійного струму. ЕРС та електромагнітний момент. Реакція якоря та комутація в машинах постійного струму. Класифікація двигунів постійного струму за способами збудження. Природні та штучні електромеханічні та механічні характеристики двигунів постійного струму. Пуск двигунів постійного струму. Регулювання частоти обертання якоря. Гальмівні режими роботи двигунів: режим противмикання, генераторний режим з віддачею енергії в мережу, режим динамічного гальмування. Порівняльна оцінка та технічні дані двигунів постійного струму.

Трансформатори. Втрати та струм холостого ходу трансформатора , їх фізичний зміст. Приведення параметрів вторинної обмотки до первинної. Режим навантаження трансформатора. Втрати короткого замкнення трансформатора. Дослідне та експлуатаційне коротке замикання. Зовнішня характеристика трансформатора, її розрахунок з допомогою паспортних даних трансформатора. ККД трансформатора та розрахунки його номінального та максимального значень з використанням паспортних даних. Групи з'єднання обмоток трифазного трансформатора. Стандартні групи з’єднань. Використання трансформаторів в системах автоматизованого електроприводу.

^ Асинхронні машини. Будова асинхронного двигуна трифазного струму. Обертове магнітне поле. ЕРС обмотки статора. ЕРС, частота струму ротора, ковзання. Електромагнітна потужність та електромагнітний момент асинхронного двигуна. Заступна схема. Механічні характеристики асинхронних двигунів. Пуск асинхронних двигунів. Регулювання частоти обертання. Гальмівні режими асинхронного двигуна. Однофазні асинхронні двигуни. Пуск однофазного асинхронного двигуна. Енергетичні показники роботи асинхронного двигуна.

^ Синхронні машини. Призначення та будова синхронної машини. Явище реакції статора. Фізичний зміст індуктивних опорів реакції статора синхронних машин

та їх залежність від розміру машини і насиченості магнітного кола. Рівняння статорної обмотки синхронного двигуна та його векторна діаграма в режимі недозбудження та перезбудження. Принципова різниця в роботі двигуна в цих режимах. Механічна та кутова хактеристики явно- та неявнополюсного синхронного двигунів, зони стійкої та нестійкої роботи. Перевантажувальна здатність синхронного двигуна та способи її підвищення. Сутність асинхронного способу пуску в хід синхронного двигуна. Порівняння робочих характеристик синхронного та асинхронного двигунів, переваги та недоліки кожного з них.


^ 5.5. Теорія електропривода

Механіка електропривода. Механічні характеристики робочих машин. Механічні характеристики двигунів і режими їх роботи. Сумісна робота двигуна і робочої машини. Статична стійкість. Рівняння руху електропривода. Зведення статичних моментів, махових мас від одної осі обертання до другої. Зведення сил і махових мас від поступального до обертального.

^ Електромеханічні властивості і характеристики електродвигунів постійного струму. Механічні властивості двигунів постійного струму. Механічні характеристики двигуна постійного струму з незалежним збудженням. Електромеханічні характеристики двигуна постійного струму з незалежним збудженням. Механічні характеристики двигуна постійного струму з незалежним збудженням у гальмівних режимах. Регулювання швидкості двигуна постійного струму незалежного збудження. Механічні властивості двигунів постійного струму з послідовним збудженням. Регулювання швидкості двигуна постійного струму з послідовним збудженням. Розрахунок механічних характеристик двигуна з послідовним збудженням.

^ Електромеханічні властивості і характеристики електродвигунів змінного струму. Механічні властивості асинхронних двигунів. Регулювання швидкості асинхронних двигунів. Гальмівні режими роботи АД. Механічні властивості синхронних двигунів. Пуск і гальмування синхронного двигуна

^ Енергетика і основи вибору потужності двигунів систем електропривода. Енергетика електропривода. Втрати енергії в усталеному режимі роботи. Навантажувальні діаграми електроприводів і методи їх побудови. Режими роботи двигунів у відношенні нагрівання. Методи еквівалентних величин. Вибір потужності двигунів для тривалого режиму роботи. Вибір потужності двигунів для короткочасного режиму роботи. Вибір потужності двигунів для повторно-короткочасного режиму роботи.

^ Багатодвигунний електропривод. Дводвигунний привод постійного струму з жорстким зв’язком валів. Дводвигунний привод з жорстким зв’язком валів асинхронних двигунів. Дводвигунний синхронний електропривод із жорстким зв’язків валів. Дводвигуний ЕП з АД з поворотними статорами. Методи вирівнювання навантаження в дводвигунних електроприводах. Електричний вал. Зрівняльний електричний вал. Робочий електричний вал.

^ Регулювання координат електропривода. Регулювання швидкості двигунів постійного струму в системі КП-Д. Властивості електроприводу при налагодженні контуру регулювання швидкості на симетричний оптимум та технічний оптимум. Способи регулювання швидкості асинхронного електроприводу. Автоматичне регулювання моменту в системі КП-Д. Регулювання моменту електропривода змінного струму. Частотне регулювання моменту асинхронного електроприводу. Регулювання положення. Автоматичне регулювання положення по відхиленню. Каскадні схеми вмикання асинхронного двигуна.

^ Динаміка електромеханічних систем. Перехідні процеси в електроприводі. Особливості електромагнітних, механічних та теплових перехідних процесів. Перехідні процеси двигуна з незалежним збудженням по керуючій дії та збурюючій дії. Перехідні процеси в двигуні постійного струму незалежного збудження при пуску без навантаження та під навантаженням. Перехідні процеси в двигуні постійного струму незалежного збудження в гальмівних режимах. Загальна структура перехідних процесів в системі Г-Д з ТЗ, ТП-Д АВК, МВК, та ін. Особливості перехідних процесів в системах з тиристорними перетворювачами.

Перехідні процеси в асинхронному двигуні Динаміка електропривода з синхронним двигуном.


^ 5.6. Системи керування електроприводами

Основи побудови систем керування електроприводами. Алгоритм функціонування, класифікація систем керування електроприводами (СКЕП) за призначенням. Алгоритм керування й принципи побудови СКЕП. Якість процесу керування в перехідному та усталеному режимах. Статичні та динамічні похибки СКЕП. Структурні перетворення в СКЕП. Особливості побудови статичних СКЕП. Особливості побудови астатичних СКЕП.

^ Математичний опис систем керування електроприводами. Математичний опис систем керування електроприводами в змінних вхід-вихід. Складання диференціальних рівнянь для опису перехідних процесів в СКЕП. Лінеаризація диференціальних рівнянь. Математичний опис СКЕП в змінних стану. Рівняння стану. Розв’язання однорідних і неоднорідних рівнянь стану.

^ Математичні моделі об'єктів керування систем керування електроприводами. Математична модель тиристорного перетворювача. Математична модель двигуна постійного струму з незалежним збудженням. Рівняння динаміки і структурна схема двигуна з керуванням за колом якоря. Рівняння динаміки і структурна схема двигуна з керуванням за колами збудження, якоря і збудження. Рівняння стану двигуна постійного струму з незалежним збудженням Математична модель двигуна постійного струму з урахуванням пружних деформацій механічної передачі. Математична модель трифазного асинхронного двигуна. Математична модель явнополюсної синхронної машини.

^ Системи регулювання кутової швидкості. Призначення й функціональна схема систем регулювання кутової швидкості. Регулятор швидкості: з від'ємним зворотним зв'язком за швидкістю; із зворотними зв'язками за струмом; з від'ємним зворотним зв'язком за напругою; з від'ємним зворотним зв'язком за швидкістю й додатним за струмом; з від'ємним зворотним зв'язком за швидкістю й струмовим відтином.

^ Аналогові системи підпорядкованого регулювання електроприводами. Загальний підхід до побудови систем підпорядкованого регулювання (СПР). Критерії оптимізації. Загальна оцінка. Модульний критерій оптимізації (МК). Симетричний критерій оптимізації (СК). Дослідження стійкості системи за МК і СК та перехідних процесів, що при цьому протікають в ній. Типові аналогові регулятори. Синтез коригувального пристрою і розрахунок параметрів контурів, оптимізованих за МК та СК. Динамічні характеристики одноразово та дворазово інтегрувальних систем регулювання швидкості. Вплив внутрішнього зворотного зв’язку за електрорушійною силою (ЕРС) двигуна на динаміку процесів у регуляторі швидкості. СПР швидкості із зворотним зв’язком за ЕРС. Розрахунок основних блоків СПР швидкості із зворотним зв’язком за ЕРС. СПР двохзонного регулювання швидкості: принципи побудови та розрахунку.

^ Системи регулювання електроприводів з двигунами змінного струму. Системи регулювання кутової швидкості з тиристорними регуляторами напруги (ТРН). Розрахунок системи з ТРН. Система регулювання швидкості “перетворювач частоти-асинхронний двигун” (ПЧ-АД): принципи побудови та розрахунку контурів. Регулятор швидкості з асинхронно-вентильним каскадом.

^ Модальне керування електроприводами. Керованість стаціонарних лінійних систем керування. Спостережуваність стаціонарних лінійних систем керування. Синтез аналогових регуляторів стану з повною та неповною інформацією про об’єкт керування. Принципи побудови спостерігачів стану. Синтез аналогових спостерігачів повного та зниженого порядків.

^ Системи керування положенням та слідкуючі електроприводи. Задачі позиціювання та слідкування. Налагодження системи позиціювання. Параболічний регулятор положення. Система керування положенням механізму в режимі слідкування. Задача слідкувального керування. Помилки при відпрацюванні керувального впливу. Двоканальні слідкувальні електроприводи. Сухе тертя та компенсація його впливу. Електромеханічна вибірка зазору в слідкувальному електроприводі. Налагодження контуру положення в системі з пружністю.

^ Системи релейно-контакторного керування електроприводами. Принципи та особливості застосування релейно-контакторної апаратури для побудови СКЕП. Типові вузли схем керування пуском, гальмуванням та реверсом двигунів постійного та змінного струму в функції швидкості, струму та часу. Управління пуском синхронних двигунів. Типові схеми контакторного керування (КК) двигунами постійного та змінного струму. Схеми керування багатодвигуновими ЕП.


^ 6. Критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів


Основою для визначення оцінки служить рівень знань навчально-програмного матеріалу, умінь та навичок при виконанні практичних задач, які перевіряються при складанні фахового вступного випробування.

Для отримання позитивної оцінки студент повинен розуміти сутність процесів, що протікають в електромеханічних системах.

При визначенні вимог до екзаменаційних оцінок пропонується керуватися наступними критеріями відповідності знань, умінь та навичок балам державної оцінки та рівням компетенції.

^

Таблиця 1 – Відповідність критеріїв балам державної оцінки та рівням компетенції


Рівні компетентності

Бали

Критерії

І.Низький (рецептивно-продуктивний)

2–

Студент володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об'єктів, що позначаються студентом окремими словами чи реченнями.

2

Студент володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, викладає його уривчастими фразами, здатний викласти думку на елементарному рівні.

2+

Студент виявляє серйозні недоліки в знаннях основного матеріалу, допускає помилки при виконанні завдань передбачених програмою на рівні нижче репродуктивного відтворення.

ІІ. Середній (репродук-тивний)

3–

Студент знає основний програмний матеріал на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на репродуктивному рівні, .вирішує практичні задачі передбачені програмою допускаючи неточності в позначеннях, помилки в числових розрахунках, і не завжди володіє достатніми знаннями для їх ліквідації під керівництвом викладача.

3

Студент володіє програмним матеріалом в об’ємі, необхідному для подальшої роботи за фахом, виконує більшість практичних задач, допускаючи деякі похибки в розрахунках, і володіє достатніми знаннями для їх ліквідації під керівництвом викладача.

3+

Студент може відтворити основний матеріал в необхідному об’ємі, виконувати основні розрахунки, з допомогою викладача може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, виправляючи допущені помилки.
^

Продовження таблиці 1


Рівні компетентності

Бали

Критерії

ІІІ. Достатній (конструктивно-варіантний)

4–

Студент здатний застосовувати вивчений матеріал для вирішення стандартних завдань, наводити окремі власні приклади на підтвердження певних тверджень, користуватись рекомендованими джерелами інформації , але допускає неточності в позначеннях та помилки в числових розрахунках. .

4

Студент виявляє повне знання матеріалу, який виноситься на контроль на рівні аналогічного відтворення, успішно виконує практичні завдання, засвоїв та користується основною літературою, але допускає деякі неточності в позначеннях та окремі помилки в числових розрахунках.

4+

Студент вільно (самостійно) володіє навчальним матеріалом, в тому числі і застосовує його для вирішення практичних задач; вільно виконує завдання в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, на які вказав викладач, вільно користується рекомендованими основними та додатковими джерелами інформації.

IV.Високий (творчий)

5-

Студент виявляє початкові творчі здібності, ґрунтовні систематичні знання матеріалу, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; правильно вирішує практичні задачі, знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх у відповідності до поставлених цілей.

5

Студент виявляє всебічні, глибокі знання матеріалу, який виноситься на контроль, уміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені програмою, знання основної і додаткової літератури, передбаченої програмою на рівні творчого використання.

5+

Студент виявляє всебічні, систематичні і глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вміння творчо підходити до виконання практичних завдань, передбачених програмою, користуватися навчальною, нормативною, довідковою, патентною, науково-технічною літературою та іншими сучасними джерелами інформації.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Карпов Ю.О., Мадьяров В.Г. Теоретичні основи електротехніки. Розділ “Електричні кола з розподіленими параметрами”. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2006.– 102 с.

  2. Карпов Ю.О., Ведміцький Ю.Г., Кухарчук В.В. Торетичні основи електротехніки. Магнітне та електромагнітне поля. Навчальний посібник. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. – 167с.

  3. Карпов Ю.О., Магас Т.Є., Мадьяров В.Г. Теоретичні основи електротехніки. ч.ІІ: Навчальний посібник. - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2004. -187 с.

  4. Карпов Ю.О., Кухарчук В.В. Теоретичні основи електротехніки. Електричне поле. Навчальний посібник. -Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2004. -143с.

  5. Розводюк М.П., Блінкін Є.Я., Ткач В.С. Електротехніка. Частина І. Дослідження електричних кіл. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 206 с.

  6. Перхач В.С. Теоретична електротехніка. - Київ: Вища школа, 1992. – 439 с.

  7. Мокін Б. І., Мокін В. Б., Мокін О. Б. Математичні методи ідентифікації електромеханічних процесів. Навчальний посібник. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2005. – 300 с.

  8. Грабко В.В., Розводюк М.П., Грабенко І.В. Експериментальні дослідження електричних машин. Частина І. Машини постійного струму. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2005. – 86 с.

  9. Грабко В.В., Розводюк М.П., Казак М.О. Експериментальні дослідження електричних машин. Частина ІІ. Спеціальні електричні машини. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 155 с.

  10. Грабко В.В., Розводюк М.П., Левицький С.М., Казак М.О. Експериментальні дослідження електричних машин. Частина ІІІ. Асинхронні машини. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2007. – 197 с.

  11. Грабко В.В., Розводюк М.П., Левицький С.М. Експериментальні дослідження електричних машин. Частина ІV. Трансформатори. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2008. – 219 с.

  12. Герман-Галкин С.Г., Кардонов Г.А. "Электрические машины. Лабораторные работы на ПК". – СПб.: КОРОНАпринт, 2003. – 256 с.

  13. Видмиш А.А., Трошин О.І. Теорія електропривода. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2003.

  14. Электронный учебник "Электрические машины" (кафедра Электромеханики Московского энергетического института) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://elmech.mpei.ac.ru/em/EM/EM_cont_0.htm

  15. Учебное пособие «Электромеханические устройства автоматики» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uiits.miem.edu.ru/Falk/Book%202006/book/about.html

  16. Бесекерский В.А., Попов Е.П. Теория систем автоматического регулирования. -Наука, 1975.-767с.

  17. Вольдек А.И. Электрические машины. - Л.: Энергия, 1978. – 928 с.

  18. Ключев В.Й. Теория злектропривода. - М.: Энергоатомиздат. 1998. - 560 с.

  19. Попович А.Г. Теорія електропривода. - Київ: Вища школа, 1992. – 456 с.

  20. Попович М.Г., Ковальчук О.В. Теорія автоматичного керування. Підручник. – К.: Либідь, 1997. – 544 с.

  21. Чиликин М.Г., Сандлер А.С. Общий курс электропривода. - М.: Энергоиздат, 198 576с.

  22. Андреев В.П., Сабинин Ю.А. Основы электропривода. – М. – Л.: Госэнергоиздат, 1963. – 722 с.

  23. Герман-Галкин С.Г. Компьютерное моделирование полупроводниковых систем в Matlab 6.0. – СПб.: КОРОНА принт, 2001. – 319 с.

  24. Лозинський А., Мороз В., Паранчук Я. Розв’язування задач електромеханіки в середовищах пакетів MathCAD і MATLAB: Навчальний посібник. – Львів: Видавництво НУ”ЛП”, 2000. – 166 с.

  25. И.В.Черных "SimPowerSystems: Моделирование электротехнических устройств и систем в Simulink" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://matlab.exponenta.ru/simpower/book1/index.php

  26. Системи керування електроприводами: Навч. посібник / А.П.Голуб, Б.І. Кузнецов, І.О. Опришко, В.П. Соляник. - К.: НМК ВО, 1992. - 352 с.

  27. Електромеханічні системи автоматичного керування та електроприводи: Навчальний посібник/ М.Г. Попович, О.Ю. Лозинський, В.Б. Клепіков та ін. – К.: Либідь, 2005.

  28. Зимин Е.Н., Яковлев В. И. Автоматическое управление электроприводами. - М.: Высшая школа, 1979. - 318 с.

  29. Башарин А.В., Новиков В.А., Соколовский Г.Г. Управление электроприводами. Л.:Энергоиздат, 1982.- 392 с.

  30. Зеленов А.Б., Шевченко І.С., Андрєєва Н.І. Синтез та цифрове моделювання систем управління електроприводів постійного струму з вентильними перетворювачами. Навч. посібник. – Алчевськ: ДГМІ, 2002. – 400 с.

  31. Фишбейн В.Г. Расчет систем подчиненного регулирования вентильного электропривода постоянного тока. М.: Энергия, 1972. – 136 с.

  32. Плахтина О.Г., Мазепа С.С., Куцик А.С. Частотно-керовані асинхронні та синхронні електроприводи. – Львів: Видавництво НУ”ЛП”, 2002. – 228 с.

  33. Акимов Л.В., Колотило В.И., Марков В.С. Динамика двухмассовых систем с нетрадиционными регуляторами скорости и наблюдателями состояния. Монография. – Харьков: ХГПУ, 2000. – 93 с.

  34. Акимов Л.В., Колотило В.И. Электромеханические системы скорости и положения с наблюдателями состояния. Монография. – Харьков: ХГПУ, 1999. – 81 с.

Схожі:

Протокол №7 від 23 лютого 2012 р iconДодаток до листа Головного управління освіти І науки облдержадміністрації від 22. 02. 2012 №01-31/503 Протокол №20
Експертної комісії науково-методичного центру практичної психології І соціальної роботи іппочо від 16 лютого 2012 року
Протокол №7 від 23 лютого 2012 р iconПротокол №7 від 23 лютого 2012 р
move to 0-3614206
Протокол №7 від 23 лютого 2012 р iconПротокол №7 від 23 лютого 2012 р
move to 0-3614206
Протокол №7 від 23 лютого 2012 р iconПротокол №7 від 23 лютого 2012 р
move to 107-13418
Протокол №7 від 23 лютого 2012 р iconПротокол №7 від 23 лютого 2012 р
Кафедра «Відновлювальна енергетика та транспортні електричні системи І комплекси»
Протокол №7 від 23 лютого 2012 р iconПротокол №1 від «8» лютого 2012 р
Структура дисципліни. Зв’язок з іншими дисциплінами. Література до вивчення курсу
Протокол №7 від 23 лютого 2012 р iconПротокол №6 від 15 лютого 2012 р
Розглянуто І затверджено на засіданні вченої ради інституту механізації І електрифікації сільського господарства
Протокол №7 від 23 лютого 2012 р iconПротокол №6 від 15 лютого 2012 р
Розглянуто І затверджено на засіданні вченої ради інституту механізації І електрифікації сільського господарства
Протокол №7 від 23 лютого 2012 р iconПротокол №6 від 15 лютого 2012 р
Розглянуто І затверджено на засіданні вченої ради інституту механізації І електрифікації сільського господарства
Протокол №7 від 23 лютого 2012 р iconПротокол №6 від 15 лютого 2012 р
Розглянуто І затверджено на засіданні вченої ради інституту механізації І електрифікації сільського господарства
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи