Давній схід закони хамурапі, царя вавілону icon

Давній схід закони хамурапі, царя вавілону




Скачати 235.74 Kb.
НазваДавній схід закони хамурапі, царя вавілону
Дата25.09.2012
Розмір235.74 Kb.
ТипЗакон


ДАВНІЙ СХІД

ЗАКОНИ ХАМУРАПІ, ЦАРЯ ВАВІЛОНУ1

§1. Якщо людина принесе клятву і звинувачуватиме у вбивстві іншу людину, але не зможе цього довести, то обвинуваченого слід вбити.

§2. Якщо людина кине на людину звинувачення в чародійстві і не доведе цього, то той, на кого кинуто звинувачення в чародійстві, повинен піти до Річки і кинутися в неї2. Якщо Річка ним заволодіє, то той, хто звинувачував, може забрати його будинок; а якщо Річка очистить цю людину, і вона залишиться непошкодженою, то того, хто кинув на неї звинувачення в чародійстві, потрібно вбити; той, хто кидався в Річку, отримає будинок того, хто його звинувачував.

§3. Якщо людина виступить в судовій справі для свідчення по злочину, і не доведе сказаних нею слів, то, якщо це судова справа про життя, то цю людину потрібно вбити.

§4. Якщо ж вона виступила для свідчення в судовій справі по хлібу або по сріблу, то вона повинна понести покарання, що покладається в такій судовій справі.

§5. Якщо суддя буде судити судову справу, винесе рішення, виготовить документ з печаткою, а потім своє рішення змінить, то цього суддю потрібно звинуватити в зміні рішення, і він повинен сплатити суму позиву, пред’явлену в цій судовій справі, в 12-кратному розмірі, а також повинен бути на зборах скинутий зі свого судового крісла і не повинен повертатись і засідати з суддями на суді.

§6. Якщо людина вкраде надбання Бога або палацу, то цю людину потрібно вбити; а також того, хто прийме з його рук вкрадене, потрібно вбити.

§7. Якщо людина купить з руки сина людини або з раба людини без свідків і договору або візьме на зберігання чи срібло, чи золото, чи раба, чи рабиню, чи вола, чи вівцю, чи віслюка, чи що б це не було, то ця людина злодій, її потрібно вбити.

§8. Якщо людина вкраде чи вола, чи вівцю, чи віслюка, чи свиню, чи човен, то, якщо це Боже або палацу, вона може віддати це в 30-ти кратному розмірі, а якщо це належить мушкенуму, вона може в 10-ти кратному розмірі відшкодувати; якщо ж злодію нема чим віддати, то його потрібно вбити.

§9 якщо людина, в якої щось пропало, схопить річ в руках іншої людини, і той, в чиїх руках буде схоплена пропавша річ, скаже: “Мені, мовляв, продав продавець, я купив, мовляв, при свідках”, а господар пропавшої речі скаже:” Я, мовляв, представлю свідків, які знають мою пропавшу річ”, то покупець повинен привести продавця, який продав йому річ, і свідків, при яких він купив; також і господар пропавшої речі повинен привести свідків, що знають його пропавшу річ. Судді повинні розглядати їх справу, а свідки що знають пропавшу річ, повинні розповісти перед Богом те, що вони знають, і тоді продавець злодій, його потрібно вбити; господар пропавшої речі повинен отримати свою пропавшу річ назад; покупець повинен отримати зважене ним срібло з будинку продавця.

§10. Якщо покупець не приведе продавця, що продав йому, і свідків, при яких він купив, а тільки господар пропавшої речі приведе свідків, що знають його пропавшу річ, то покупець злочинець, його потрібно вбити; господар пропавшої речі повинен отримати свою пропавшу річ.

§ 11. Якщо господар пропавшої речі не приведе свідків, що знають його пропавшу річ, то він брехун, зводить наклеп; його потрібно вбити.

§ 12. Якщо господар чужої речі пішов до долі3, то покупець отримує в 5-кратному розмірі позов, пред'явлений в цій судовій справі в будинку продавця.

§ 13. Якщо свідків цієї людини немає поблизу, то судді призначають цей строк до спливу 6-го місяця Якщо на шостий місяць вона не приведе своїх свідків, то вона брехун, повинна нести покарання, яке покладається при такій судовій справі.

§ 14. Якщо людина вкраде малолітнього сина людини, то її потрібно вбити.

§ 15. Якщо людина виведе за міські ворота раба палацу або рабиню палацу, або мушкенума, або рабиню мушкенума, то її потрібно вбити,

§ 16. Якщо людина укриє в своєму будинку збіглого раба або рабиню, які належать палацу або мушкенуму4, і не виведе їх на клич глашатая, то цього господаря будинку потрібно вбити.

§ 17. Якщо людина впіймає в степу збіглого раба або рабиню і доставить його господарю його, то господар раба повинен дати йому два сікля5 срібла.

§ 18. Якщо цей раб не назве свого господаря, то його потрібно привести в палац, дослідити його справу і повернути його господарю його.

§ 21. Якщо людина зробить пролом в будинку, то перед цим проломом її потрібно вбити і закопати.6

§ 23. Якщо грабіжник не буде схоплений, то пограбована людина повинна клятвено показати перед богом все пропавше в неї, а община і рабінаум7, на землі і в межах яких здійснено пограбування, то їй винні відшкодувати йому, що в неї пропало.

§ 25. Якщо в будинку людини спалахне полум'я і людина, що прийде його гасити, зверне свій погляд на пожитки господаря будинку, візьме собі щось з пожитків господаря будинку, то цю людину потрібно кинути в цей вогонь.

§ 26. Якщо редум або баїрум8 , якому наказано виступати в царський похід не піде, або , найнявши найманця, пошле його замість себе, то цього редума або баїрума потрібно вбити; найнятий ним може забрати його будинок. Якщо людина здійснить грабіж і буде схоплена, то її потрібно вбити

§ 27. Якщо редум або баїрум буде поведений у полон, будучи на царській службі, а після нього його сад і поле будуть віддані іншому, і буде нести його військову повинність, то, якщо він повернеться і досягне свого поселення, потрібно повернути йому його поле і сад, і він сам буде нести свою повинність.

§ 28 Якщо редум або баїрум буде поведений у полон, будучи на царській службі, а його син може нести повинність, то потрібно віддати йому поле і сад, і він буде нести повинність свого батька.

§ 30. Якщо редум або баїрум через тягар своєї повинності покине своє поле, сад і будинок і буде відсутній, і після нього інший візьме його поле, сад і будинок і буде нести його повинність протягом трьох років, то, якщо він повернеться і вимагатиме своє поле, сад і будинок, не потрібно повертати їх йому. Той, хто взяв їх і ніс його повинність, сам буде нести її.

§ 31. Якщо ж він буде відсутній тільки один рік і повернеться, то потрібно віддати йому його поле, сад і будинок, і він сам буде нести свою повинність.

§ 34. Якщо декум або лубуттум9 візьме пожитки редума, вчинить шкоду редуму, віддасть редума в найм, віддасть редума на суді більш сильному або візьме собі подарунок, який дав редуму цар, то цього декума або лубуттума потрібно вбити.

§ 35. Якщо людина купить у редума велику чи малу худобу, яку дав редуму цар, то вона губить своє срібло.

§ 36. Поле, сад і будинок редума, баірума чи того, хто приносить прибуток10, не можуть бути віддані за срібло.

§ 37. Якщо людина купить поле, сад чи будинок редума, баірума чи того, хто приносить прибуток, то його табличку11 потрібно розбити, а також він втрачає своє срібло. Поле, сад і будинок повертаються їх господарю.

§ 40. Надітум12, тамкар чи зобов’язаний іншою повинністю можуть віддати своє поле, свій сад і свій будинок за срібло. Покупець повинен нести повинність, пов’язану з полем, садом чи будинком, які він купив.

§ 42. Якщо людина орендує поле для обробітку і не виростить на ньому хліба, то іі потрібно викрити в тому, що вона не робила необхідної роботи в полі, і вона повинна віддати господарю поля хліб, як його сусіди.

§ 45. Якщо людина віддасть своє поле землеробу за орендну плату і отримає орендну плату за своє поле, а потім Адад13 затопить поле чи повінь винесе жатву, то збиток падає тільки на землероба.

§ 46. Якщо він не отримає орендної плати, чи віддасть поле з-полу чи третьої долі, то хліб, що знаходиться на полі, землероб і господар поля повинні ділити по домовленому співвідношенню частин.

§ 48. Якщо людина має на собі процентний борг, а Адад затопить його поле чи повінь винесе жатву, чи внаслідок засухи в полі не виростуть хліба, то він може в цьому році хліб свому боргодавцю не повертати і знищити свій документ; також і проценти за цей рік він може не віддавати.

§ 50. Якщо він віддасть погашення боргу вже оброблене (хлібне) поле чи оброблене кунжутове поле, то хліб чи кунжут, що знаходиться на полі, повинен взяти тільки господар поля і повинен повернути тамкару срібло і проценти на нього.

§ 51. Якщо в нього немає срібла, щоб вернути борг, то він може віддати тамкару (хліб )чи кунжут в ціну срібла, а також проценти на нього, які він взяв у танкара, відповідно з царськими постановами14 .

§ 52. Якщо землероб не виростить на полі хліба чи кунжута, то це не повинно змінювати його договору.

§ 53. Якщо людина подивиться укріпити плотину свого поля, і, внаслідок того, що ллотина не була укріплена неп, в її плотині відсунеться прорив, а водою буде затоплена оброблена земля общини, то людина, в плотині якої відбувся прорив, повинна відшкодувати хліб, який вона згубила.

§ 54. Якщо він не може відшкодувати хліб, то потрібно віддати його і його рухоме майно за срібло, і це срібло повинні розділити між собою люди обробленої землі общини, хліб якої винесла вода.

§ 60. Якщо людина дасть садоводу поле для насадження саду, а садовод насадить сад і буде його вирощувати протягом 4 років, то на 5 рік господар саду і садовод ділять між собою порівну; господар саду повинен вибрати і взяти свою долю першим.

§ 78.(Якщо... ) та людина, що живе в будинку, віддасть господарю /будинку/ повністю /його/ річну найману плату, /але/ господар будинку накаж/е/ проживаючому вий/ти/ до збігу /його/ терміну, то господар будинку, зара/ди/ того, що він змусив проживаючого /вийти/

зі свого будинку до збігу /його/ терміну, втрачає срібло, яке дав йому проживаючий.

§ 89. Якщо тамкар віддасть /хліб/ чи срібло в борг під проценти, то на і курру /він може взяти 100 ка15 зерна як процент / - якщо він віддав в борг під проценти срібло, то на і сікль срібла він може взяти 1/6 сікля 1 6 ше16 як процент.

§ 99. Якщо людина дасть людині срібло в порядку товариства, то прибуток чи збиток який буде, вони повинні перед богами розділити порівну.

§ 102. Якщо тамкар судить шамаллума17 сріблом безпроцентно, той потерпить збиток там, куди відправиться, то він повинен повернути танкару основну суму.

§ 103. Якщо на шляху ворог відбере в нього все, що він віз, то шамаллум повинен поклястися богом і бути вільним від відповідальності.

§ 106. Якщо шамаллум візьме у тамкара срібло і відіпреться перед своїм тамкаром, то цей тамкар повинен викрити шамаллума перед богом і свідками в отриманні срібла, і шамаллум повинен віддати тамкару срібло, яке він взяв в потрійному розмірі.

§ 109. Якщо в будинку корчмарки змовляються злочинці, і вона не схопить цих злочинців і не приведе до палацу, то цю корчмарку слід вбити.

§ 110. Якщо надітаум чи ентум18 яка не живе в монастирі, відкриє корчму чи ввійде в корчму для пиття сикери (вина), то цю вільну жінку потрібно спалити.

§ 113. Якщо людина має за людиною борг хлібом чи сріблом і без відома господаря хліба візьме хліб з житниці чи з току, то цю людину потрібно викрити в тому, що вона орала хліб з житниці чи з току без тама господаря хліба, і він повинен повернути весь взятий ним хліб, а також втрачає все, що дано ним в борг.

§ 114. Якщо людина не має за людиною боргу хлібом чи сріблом, а буде тримати його заложника, то за кожного заложника він зобов'язаний відважити 1/3 міни срібла.

§ 115. Якщо людина має за людиною борг хлібом чи сріблом і буде тримати його заложника, а заложник помре в будинку людини, що взяла його в заклад по своїй долі, то це не є основою для претензій

§ 116. Якщо заложник помре в будинку людини, що взяла його в заклад, від побоїв чи поганого обходження, то господар заложника повинен викрити свого тамкара, якщо взятий в заклад "- син людини, то потрібно вбити його сина, якщо - раб людини, то повинен відважити 1/3 міни срібла, а також втрачає все, дане ним у борг.

§ 117. Якщо людина має на собі борг і віддасть за срібло чи дасть в боргову кабалу свою жінку, свого сина чи свою дочку, то вони повинні служити в будинку їх покупця чи займодавця три роки; на четвертий рік потрібно відпустити їх на волю.

§ 119. Якщо людина має на собі борг і віддасть за срібло свою рабиню що народила йому дітей, то власник рабині може відважити срібло, яке відважив йому тамкар, і викупити свою рабиню.

§ 120. Якщо людина віддасть свій хліб на зберігання в будинку людина і в хлібній кладовій виникне нестача, чи господар будинку, відкривши житницю, візьме хліб, чи зовсім відіпреться, що хліб зсипаним в його будинку, то господар хліба повинен клятвено вказати перед богом свій хліб, і господар будинку повинен віддати господарю хліба взятий ним хліб подвійно.

§ 122. Якщо людина віддасть людині на зберігання срібло, золото чи щоб то не було, то вона повинна пред'явити свідкам все скільки вона віддає, заключити договір і може віддавати на зберігання.

§ 124. Якщо людина віддасть людині на зберігання срібло, золото чи що б то не було перед свідками, і той відіпреться перед ним, то цю людину потрібно викрити, і вона повинна повернути все, від чого віддиралася, подвійно.

§ 126. Якщо людина, у якої нічого не пропало, скаже: "У мене пропало щось", і зганьбить своїх сусідів, то його сусіди повинні клятвено викрити його перед богом у тому, що в нього нічого не пропадало, і він повинен віддати сусідам подвійно те, на що він претендував.

§ 127. Якщо людина протягне палець19 проти ентум або жінки чоловіка і не доведе обвинувачення, то цю людину потрібно повергнути перед суддями, а також обрити йому віски20.

§ 128. Якщо людина візьме жінку і не заключить письмового договору, то ця жінка не дружина.

§ 129. Якщо дружину чоловіка застануть лежачою з іншим мужчиною, то потрібно їх зв’язати і кинути в воду. Якщо господар дружини збереже життя своїй дружині, то і цар збереже життя своєму рабу.

§ 131. Якщо дружину чоловіка зганьбить під клятвою її чоловік, а лежачою з іншим мужчиною її не застали, то вона повинна промовити клятву перед Богом і не може повернутись в свій дім.

§ 132. Якщо проти жінки чоловіка буде протягнуто палець із-за іншого мужчини, а лежачою з іншим мужчиною її не застали, то для свого чоловіка вона повинна кинутись в річку.

§ 134. Якщо чоловіка буде взято в полон і в його будинку немає засобів для існування, то його жінка може ввійти в дім іншого; ця жінка не винувата.

§ 135. Якщо чоловіка буде взято в полон і в його домі немає засобів для існування і тому його жінка ввійде в дім іншого і народить дітей, а потім її чоловік повернеться і досягне своєї общини, то ця жінка повинна повернутися до свого першого чоловіка; діти йдуть їх батьками.

§ 138. Якщо чоловік покидає свою першу дружину, що не народила йому дітей, то він повинен віддати їй срібло в сумі її викупу, а також поповнити її придане, принесене нею з дому її батька, і може покинути її.

§ 141. Якщо дружина чоловіка, яка живе в домі чоловіка наміриться піти і почне поступати марнотратно, почне розорювати свій дім, ганьбити свого чоловіка, то її потрібно викрити, і, якщо її чоловік вирішить покинути її, він може покинути її; він може в її дорогу не давати їй ніякої розлучної плати. Якщо чоловік вирішить не покидати її, то чоловік може взяти заміж іншу жінку, а та жінка повинна жити в домі свого чоловіка, як рабиня.

§ 142. Якщо дружина зненавидить свого чоловіка і скаже йому: “не торкайся мене”, то потрібно дослідити її справу серед її сусідів. Якщо вона доброчесна і безвадна, а її чоловік ходить з дому і дуже ганьбить її, то ця жінка не винувата, і вона може взяти своє придане і піти в дім свого батька.

§ 143. Якщо вона не доброчесна і ходить з дому, розорює свій дім, ганьбить свого чоловіка, то цю жінку потрібно кинути в воду.

§ 144. Якщо чоловік візьме заміж безплідну жінку, ця безплідна жінка дасть свому чоловікові рабиню і створить таким чином дітей, а цей чоловік наміриться взяти собі наложницю, то цього не потрібно дозволяти цьому чоловіку, він не може взяти наложницю.

§ 145. Якщо чоловік візьме заміж безплідну жінку, то вона не дасть йому мати дітей, і він наміриться взяти собі наложницю, то цей чоловік може взяти собі наложницю і ввести її в свій дім; ця наложниця не повинна рівнятися з безплідною жінкою.

§ 146. Якщо чоловік візьме заміж безплідну жінку вона дасть свому чоловіку рабиню, і та народить дітей, а потім ця рабиня стане рівняти себе зі своєю господинею, то, так як вона народила дітей, її господиня не може віддати її за срібло, вона може накласти на неї знак рабства і прирахувати до інших рабинь.

§ 150. Якщо чоловік подарує своїй жінці поле, сад, будинок чи рухоме майно, і віддасть їй документ з печаткою, то після смерті її чоловіка її діти не можуть вимагати від неї нічого по суду, мати може віддати те, що буде після неї, своєму сину, якого любить; брату вона не повинна віддавати.

§ 153. Якщо дружина чоловіка дасть умертвити свого чоловіка через іншого мужчину, то цю дружину потрібно посадити на кіл.

§ 159. Якщо людина, яка принесла шлюбний подарунок в дім свого тестя, віддала викуп, зверне свій погляд на іншу жінку і скаже свому тестю:” Я не візьму твоєї дочки”, то батько дівчини може забрати все, що було йому принесено.

§ 160. Якщо людина принесе в дім свого тестя шлюбний подарунок і віддасть викуп, а потім батько дівчини скаже: ”Я не віддам тобі моєї дочки”, то він повинен повернути подвійне все те, що було принесено йому.

§ 162. Якщо чоловік візьме собі дружину, вона народить йому дітей а потім ця жінка піде по долі, то її батько не може пред’являти претензії на її придане, її придане належить тільки її дітям.

§ 163. Якщо чоловік візьме собі дружину, вона народить йому дітей а потім ця жінка піде до долі, то, якщо його тесть верне йому викуп, який цей чоловік приніс в дім свого тестя, її чоловік не може пред’являти претензії на придане цієї жінки її придане належить тільки дому її батька.

§ 165. Якщо чоловік подарує своєму спадкоємця, приємному в його очах поле, сад чи будинок і напише йому документ з печаткою, то після того, як його батько піде до долі, коли брати почнуть ділитись, він повинен взяти подарунок, даний йому батьком і поверх цього, вони повинні розділити надбання батьківського дому порівну.

§ 167. Якщо чоловік візьме собі дружину, і вона народить йому дітей, а потім ця жінка піде до долі і після її смерті він візьме собі іншу дружину, і вона також народить дітей, то потім, коли батько піде до долі, діти не повинні ділитись по матерям; вони повинні взяти придане своїх матерів і розділити надбання батьківського дому порівну.

§ 168. Якщо людина наміриться вигнати свого сина і скаже суддям: “Я вижену свого сина”, то судді повинні дослідити її справу, і якщо син не здійснив важкого гріха, достатнього для позбавлення його спадку, то батько не може позбавити його спадку.

§ 169. Якщо він здійснить по відношенню до батька важкий гріх, достатній для позбавлення його спадку, вони повинні на перший раз пробачити його; якщо ж він здійснив важкий гріх вдруге, то батько може позбавити свого сина спадку.

§ 170. Якщо чоловіку його дружина народить дітей і його рабиня також народить йому дітей, і батько при свому житті скаже дітям, яких народила йому рабиня:” Мої діти”, прирахує їх до дітей дружини, то після того, як батько піде до долі, діти дружини і діти рабині повинні ділити між собою надбання батьківського дому порівну; спадкоємець, син дружини, при розподілі повинен вибрати і взяти свою частину першим.

§ 171. А якщо батько при житті не скаже дітям, яких народила йому рабиня:” Мої діти”, то після того, як батько піде до долі, діти рабині не можуть ділити з дітьми дружини надбання батьківського дому, рабиня і її діти повинні бути відпущені на волю, діти дружини не можуть пред’являти до дітей рабині претензії про перетворення їх в рабів. Дружина отримає своє придане і долю вдови, яку їй дав і відписав їй посередництвом документа її чоловік, і буде жити в помешканні свого чоловіка і користуватися всім цим поки жива, але не може віддавати за срібло, що залишиться після неї, належить тільки її дітям.

§ 175. Якщо або раб палацу, або раб мушкенума візьме заміж дочку людини, і вона народить дітей, то господар раба не може пред’явити претензії до дітей дочки цієї людини про перетворення їх на рабів.

§ 176. Якщо раб палацу або раб мушкенума візьме заміж дочку людини і вона, коли він брав її заміж ввійшла в дім раба палацу чи раба мушкенума з приданим зі свого батьківського будинку і згодом після того, як вони поселяться разом, створять дім і придбають рухоме майно, згодом або раб палацу, або раб мушкенума піде до долі, то дочка людини повинна отримати своє придане і все, що чоловік її і вона сама набули з того часу, як поселились разом, потрібно розділити на дві частини, і половину повинен отримати господар раба, половину повинна отримати дочка людини для своїх дітей. Якщо в дочки людини не було приданого, то все, що чоловік її і вона сама набули з того часу, як оселились разом, потрібно розділити на дві частини, і половину повинен отримати господар раба, половину повинна отримати дочка людини для своїх дітей.

§ 178. Якщо жриці ентум, надітаум або зіркум21, якій батько дав придане і написав документ, він не запише в написаному для неї документі, що вона може віддати те, що залишиться після неї, куди захоче, не надасть їй вільного розпорядження, то після того, як батько піде до долі, її брати отримають її поле і сад, і повинні давати їй, відповідно до розмірів її долі, видачу хлібом, маслом і вовною і що дав їй її батько, поки жива; віддати їх за срібло чи сплачувати їх іншому вона не може; її спадкова доля належить тільки її братам.

§ 179. Якщо жриці ентум, надітаум чи зікрум, якій її батько дав придане і написав документ з печаткою, він запише в написаному для неї документі, що вона може віддати те, що залишиться після неї, куди захоче, надасть їй вільне розпорядження, то після того, як батько піде до долі, вона може віддати, що залишиться після неї, куди захоче; її брати не можуть нічого вимагати від неї по суду.

§ 185. Якщо чоловік усиновить малолітнього, який знаходився у недбанні і виростить його, то цього вихованця не можна вимагати назад по суду.

§ 188. Якщо якийсь ремісник візьме малолітнього в вихованці і навчить його свому ремеслу, то не можна вимагати його назад по суду.

§ 189. Якщо він не навчить його свому ремеслу, то цей вихованець може повернутись в дім свого батька.

§ 190. Якщо чоловік виростить малолітнього, якого він усиновив, але не прирахує його до своїх дітей, то цей вихованець може повернутись в дім свого батька.

§ 192. Якщо прийомний син євнуха чи прийомний син зікрум скаже свому батьку, який виростив, чи матері, яка його виростила:” Ти не мій батько” чи “Ти не моя мати”, то йому потрібно відрізати пальці.

§ 195. Якщо син вдарить свого батька, то йому потрібно відрізати пальці.

§ 196. Якщо людина пошкодить око якоїсь людини, то потрібно пошкодити її око.

§ 197. Якщо вона зламає кістку людини, то потрібно зламати її кістку.

§ 198. Якщо вона пошкодить око мушкенума чи зламає кістку мушкенума, то вона повинна відважити і міну срібла.

§ 199. Якщо вона пошкодить око раба людини чи зламає кістку раба людини, то вона повинна відважити половину його купівельної ціни.

§ 200. Якщо людина виб’є зуб людині, рівної собі, то потрібно вибити її зуб.

§ 201. Якщо вона виб’є зуб у мушкенума, то вона повинна відважити 1\3 міни срібла.

§ 202. Якщо людина вдарить по щоці іншого, вищого за положенням, ніж вона сама, то потрібно на зборах вдарити її 60 разів батогом з волової шкіри.

§ 203. Якщо хтось з людей вдарить по щоці когось з людей, хто подібно їй, то вона повинна відважити і міну срібла.

§ 204. Якщо мушкенум вдарить по щоці мушкенума, то він повинен відважити 10 сіклів срібла.

§ 205. Якщо раб людини вдарить по щоці когось з людей, то потрібно відрізати йому вухо.

§ 206. Якщо людина вдарить людину в бійці і нанесе їй рану, то ця людина повинна поклястися:” Я вдарив його ненавмисно”, а також сплатити послуги лікаря

§ 207. Якщо той помре від її побоїв, то він повинен відважити 1\2 міни срібла.

§ 208. Якщо потерпілий хтось з мушкенумів, то вона повинна відважити 1\3 міни срібла.

§ 209. Якщо людина вдарить дочку людини і заподіє викидання її плоду, то людина повинна заплатити за її плід 10 сіклів срібла.

§ 210. Якщо ця жінка помре, то потрібно вбити і дочку людини.

§ 211. Якщо вона заподіє побоями дочці мушкенума викид плоду її, то людина повинна відважити 5 сіклів срібла.

§ 212. Якщо ця жінка помре, то людина повинна відважити 1\2 міни срібла.

§ 213. Якщо людина вдарить рабиню людини і заподіє викид її плоду, то вона повинна відважити 2 сікля срібла.

§ 214. Якщо ця рабиня помре, то людина повинна відважити 1\3 міни срібла.

§ 215. Якщо лікар зробить людині важкий надріз бронзовим ножем і вилікує цю людину чи зніме більмо людини бронзовим ножем і вилікує око людини, то він повинен отримати 10 сіклів срібла.

§ 216. Якщо хворий хтось з мушкенумів, то він повинен отримати 5 сіклів срібла.

§ 217. Якщо хворий раб людини, то господар раба повинен віддати лікареві 2 сікля срібла.

§ 218. Якщо лікар зробить людині важкий надріз бронзовим ножем і заподіє смерть цій людині чи зніме більмо людини бронзовим ножем і пошкодить око людини, то йому потрібно відрізати пальці.

§ 219. Якщо лікар зробить важкий надріз бронзовим ножем рабу мушкенума і заподіє йому смерть, то він відшкодовуватиме раба за раба.

§ 220. Якщо він зніме бронзовим ножем його бельмо і пошкодить його око, то він повинен відважити сріблом половину його купівельної ціни.

§ 226. Якщо цирульник без відома господаря раба збриє рабський знак не свого раба, то цьому цирульнику потрібно відрізати пальці.

§ 227. Якщо людина обмане цирульника, і той збриє рабський знак не свого раба, то цю людину потрібно вбити і закопати в його воротах; цирульник повинен поклястися: “Я збрив ненавмисне”, і бути вільним від відповідальності.

§ 228. Якщо будівельник побудує людині будинок і завершить його їй, то та повинна дати йому в подарунок 2 сікля срібла за кожний сар площі будинку.

§ 229. Якщо будівельник побудує людині будинок і зробить свою роботу неміцно, так що побудований ним будинок обвалиться і заподіє смерть господаря будинку, то цього будівельника потрібно вбити.

§ 230. Якщо він заподіє смерть сину господаря будинку, то потрібно вбити сина цього будівельника.

§ 231. Якщо він заподіє смерть рабу господаря будинку, то він повинен віддати господарю будинку раба за раба.

§ 232. Якщо він пошкодить здобуток, то він повинен відшкодувати все, що він пошкодив; за те, що побудував будинок неміцно, так що він обвалився, повинен відбудувати обвалений будинок за свій рахунок.

§ 235. Якщо корабельник спорудить людині судно і зробить свою роботу ненадійно, так, що судно в тому ж році почне текти чи отримає інший недолік, то корабельник повинен зламати це судно, зробити міцне за свій рахунок, і віддати міцне судно господарю судна.

§ 237. Якщо людина найме корабельника і судно, загрузить його хлібом, вовною, олією, фініками чи яким би то не було вантажем, а цей корабельник буде необережним і потопить судно чи пошкодить те, що знаходиться на ньому, то корабельник повинен відшкодувати судно, яке він пошкодив, і все, що він пошкодив на ньому.

§ 244. Якщо людина найме бика і заподіє йому смерть необережністю чи побоями, то вона повинна господарю бика відшкодувати бика за бика.

§ 246. Якщо людина найме бика і зламає йому ногу чи розсіче жилу на потилиці, то вона повинна господарю бика відшкодувати бика за бика.

§ 249. Якщо людина найме бика, і його вразить Бог, так що він впаде, то людина, яка найняла бика, повинна промовити клятву Богом і бути вільною від відповідальності.

§ 250. Якщо бик, йдучи по вулиці, забодає людину і заподіє їй смерть, то це не підстава для претензій.

§ 251. Якщо бик людини бодливий, і сусіди заявляють їй, що він бодливий, а той не притупить йому ріг і не спутає свого бика, і цей бик забодає сина людини і заподіє йому смерть, то вона повинна віддати 1\2 міни срібла.

§ 252. Якщо той, хто загинув, раб людини, то вона повинна віддати 1\3 міни срібла.

§ 253. Якщо людина найме людину для служби на свому полі, доручить їй плуг, довірить їй худобу і договором зобов’яже її обробляти поле, і якщо людина вкраде зерно чи корм, і це буде схоплено в її руках, то потрібно відрізати їй пальці.

§ 255. Якщо вона віддасть худобу людині в найм чи вкраде зерно і, таким чином, не виростить хліба на полі, то цю людину потрібно викрити, і вона повинна відміряти під час жатви по 60 курру хліба за 1 бур.

§ 256. Якщо вона не в стані сплатити те, за що вона відповідала, то потрібно розірвати її на цьому полі за допомогою худоби.

§ 257. Якщо людина найме землероба, то вона повинна давати йому 8 курру хліба за рік.

§ 258. Якщо людина найме погонщика биків, то вона повинна давати йому 6 курру хліба в 1 рік.

§ 259. Якщо людина вкраде орощуюче знаряддя з оброблюваної землі общини, то вона повинна віддати господарю орощуючого знаряддя 5 сіклів срібла.

§ 265. Якщо пастух, якому дано для припасу велику і мале худобу, буде нечесним, змінить клеймо чи віддасть худобу за срібло, то його потрібно викрити, і він повинен відшкодувати господарю в 10-кратному розмірі; що вкрав великою чи малою худобою.

§ 266. Якщо в загоні станеться дотик Бога22 чи лев вб’є тварину, то пастух повинен перед Богом очистити себе23, а господар загону повинен пробачити йому випадок в загоні.

§ 273. Якщо людина найме найманця, то вона повинна давати йому від початку року до п’ятого місяця 6 ше срібла на день. З шостого місяця до кінця року вона повинна давати 5 ше срібла на день.

§ 278. Якщо людина купить раба чи рабиню і до кінця місяця він занедужає, то покупець може повернути його свому продавцю, і цей покупець отримає срібло, яке він відважив.

§ 279. Якщо людина купить раба чи рабиню і підпаде під позив, то по позиву відповідатиме тільки його продавець.

§ 282. Якщо раб скаже свому господарю: “Ти не мій господар”, то той повинен викрити його як свого раба, а потім його господар може відрізати йому вухо.

( Вісник давньої історії, 1952рік, №3)


^ ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА



  1. Закони Хамурапі, царя Вавілона ( Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран) под редакцией З.М.Черниловского. М.: Юридическая литература, 1984. – с.12- 25.




  1. Русско- украинский словарь : В трёх тт. – К.: Наукова думка, 1969.




1 Закони (законник) Хамурапі, що правив Вавілоном в XVІІІ ст. до н.е, дійшли до нас майже повністю. Нумерація статей умовна

2 Очевидно, мається на увазі випробування водою; різноманітність ордалія (Божого суду).

3 Піти до долі померти.

4 Мушкенум - неповноправна, вільна людина.

5 Сікль (1\60 міни) – одиниця ваги, що рівна 8,4 г.

6 Будинки у Вавілоні були, як правило, глиняними.

7 Рабінаум – староста общини.

8 Редум і баірум – воїни, що несли царську службу, що отримали за це ділянку землі та інше майно в користування.

9 Декум, лубуттум – командні посади в армії.

10 Той хто приносить прибуток, - тобто той, хто несе повинність.



11 Розбити глиняну табличку значило знищити документ, що скріплював угоду.

12 Надітум – жриця.

13 Адад – бог грому, блискавки і дощу.

14 Царський тариф – 20% річних для грошового займу (серебро) і 33 1\3% при хлібному займі.

15 Ка – міра об’єму, рівна 0,84 л

16 Ше (шелум) – міра ваги, рівна 0,046 г.

17 Шамаллум – дрібний торговець, що одночасно виконує доручення тамкара.



18 Ентум - жриця

19 Тобто звинувачувати в поганій поведінці.

20 Тобто вибрити знак рабства.

21 Зікрум – жриця, що займається священною проституцією; прибутки від неї йшли монастирю.

22 Дотик Бога – епідемія



23 Принести присягу.

Схожі:

Давній схід закони хамурапі, царя вавілону iconРозділ 7 українська церква І “велика руїна”
Україна має право вести переговори з іншими державами. Українці визнали такі права царя: держати в Києві воєводу з залогою; про закордонні...
Давній схід закони хамурапі, царя вавілону iconІ основні поняття та закони хімії І. 1 Газові закони
Які закони вважаються основними законами хімії? Сформулюйте їх і наведіть відповідні приклади
Давній схід закони хамурапі, царя вавілону iconПитання до кандидатського іспиту зі спеціальності 08. 00. 03
Роль основних законодавчих актів у сфері економіки: закони про власність та підприємницьку діяльність; закони про функціонування...
Давній схід закони хамурапі, царя вавілону iconДжерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І
Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991....
Давній схід закони хамурапі, царя вавілону iconДжерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 44 – 51. В передвічні дні, в безконечні дні
Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991....
Давній схід закони хамурапі, царя вавілону iconПрограма вступного іспиту з фізики для здобувачів окр спеціаліста та магістра у 2012р за спеціальностями 04020301- фізика
Динаміка системи матеріальних точок. Закони збереження. Задача двох тіл. Закони Кеплера. Пружне розсіяння частинок. Рівняння Лагранжу...
Давній схід закони хамурапі, царя вавілону iconУдк 801. 6: 321. 01 А. Д. Беньковская
«небожителям», позиционировавшим себя в качестве аналогов абсолюта, тем более, что во многих монархических системах существовала...
Давній схід закони хамурапі, царя вавілону iconТематика курсових робіт з Історії держави І права зарубіжних країн для студентів 1 курсу Правничого коледжу лну імені Івана Франка на 2009/2010 н р
Закони 12 таблиць у Римі та інші ранні джерела права (звичай, звичаєве право, закони, сенатусконсульти)
Давній схід закони хамурапі, царя вавілону iconПолітико-правова концепція геґеля
Держава" І "Закони" Платона, "Політика" Арістотеля, "Про державу" І "Про закони" Ціцерона, "Державець" Мак'явеллі, "Левіафан" Гобса,...
Давній схід закони хамурапі, царя вавілону iconОголошують про проведення 15-16 травня 2013 р
Науково-дослідницький центр імені В. М. Бейліса «Схід-Захід: теорія та історія міжцивілізаційних взаємовідносин»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи