Законодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея icon

Законодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея




Скачати 154.55 Kb.
НазваЗаконодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея
Дата25.09.2012
Розмір154.55 Kb.
ТипЗакон


Законодавство Англії XVI-XVII ст.”

(переклад)


Огородження общинних земель і

утиск копігольдерів.


Мешканці Дрейкота і Сток-Гіффорда проти роднея.

Королю нашому, суверену і господарю, і лордам її високоповажної і розсудливої ради.

Нехай буде вашій високості бажано звернути увагу на кривди, утиски і несправедливість, що вчиняються сером Джоном Роднеєм, лицарем, вашим бідним і вірним підданим, мешканцям сіл Дрейкот і Сток-Гіффорд у вашому графстві Сомерсет; імена оскаржувачів перераховані у доданому до цієї чолобитної списку. Деякі з них – держателі леді Леслі, що перебувають під вашою опікою, інші – держателі лорда Сент-Джонса, а треті – держателі вищезгаданого сера Джона. По-перше, всі ці мешканці та їх предки і попередники за держаннями… в силу своїх держательських прав в даних селищах з незапам’ятних часів користувались правом общинного випасу своєї худоби на болоті, що знаходилося в тому ж графстві і називалось Стокмур; але вищезгаданий сер Джон на даний час це болото обгородив і приєднав до свого маєтку в стоку і тримає у власному використанні супроти права, справедливості і добропорядності, і вашим підданим не залишається нічого іншого як покинути свої держання у виняткове зубожіння. А також сер Джон недавно обгородив у своє приватне користування 200 акрів деякої землі в цьому графстві, що має назву Мендін, частину вашого лісництва, у супротив будь-якому праву і добропорядності, так як чолобитники та інші мешканці цих селищ користувались правом общинного випасу власної худоби на цій, нині обгородженій землі; і в силу цього обгородження ваші піддані наразились на остаточне зубожіння. А також сер Джон перегородив громадську дорогу, яка вела до цього общинного пасовиська і якою чолобитники та інші мешканці цих селищ користувались в наслідок своїх держательських прав. Далі цей сер Джон навмисно, без будь-яких підстав і права, але виключно шляхом вимагань та насилля, всупереч усім законам та добропорядності, забрав у деякого Джона Дженінса, одного із чолобитників, і у Мод Дженінс і Джен Брок, вдів, два держання і клапоть землі, що належали цим держателям, і зруйнувавши ці держання і будинки, приєднав їх до свого парку, і, незважаючи на це, сер Джон примусив їх заплатити всю ренту за їх держане… далі сер Джон у різний час на зборах курій мерорів Сток-Гіффорд і Дрейкот примушував тих із ваших підданих, які були його держателями, показати йому документи на володіння своїми держаннями, і коли він одержував ці документи у власні руки, він проводив у деяких з них підчистки і у такому вигляді повертав їх держателям, а пізніше погрожував забрати у них держання… А також деякий Джон Вебб, один із чолобитників, сплатив серу Джону 20 марок допускної плати і протягом 20 минулих років сплачував дружині сера джона по 40 шилінгів за держання, яке сер Джон обіцяв закріпити за Джоном Веббом та його дружиною законним юридичним записом на строк їх життя; і на даний час сер Джон відмовляється подати такий запис, хоч Джон Вебб і його дружина часто просили його про це. Далі деякий Вільям Кегін, нині померлий, при житті сплатив серу Джону 8 фунтів допускної плати за садибу і належне до неї землю в Дрейкоті, з тим щоб один чолобитників – Джон Кегін і його дружина одержали цей маєток на час їх життя. але сер Джон шляхом вимог і насилля забрав у Джона Кегіна кращу частину землі, що належала до цього володіння. І цей сер Джон порушив права не тільки Джона Вебба і Джона Кегіна, але також інших ваших чолобитників, своїх держателів… Також цей сер Джон постійно змушує ваших чолобитників кидати власну роботу та йти орати його землю своїми волами та плугами, а також возити в його двір ліс, дрова і камінь, не даючи їм за це, ні їжі, ні питва, ні грошей. А якщо вони відмовляються, він погрожує їм, що їх поб’ють, повісять чи покалічать… Також сер Джон постійно бере їх кобил і коней і працює ними як власними без будь-якого дозволу. А коли ці коні і кобили не можуть більше працювати, він відсилає їх назад вашим підданим, і велика частина цих коней дохне. Далі цей сер Джон тримає оленів у свому парку, про який згадувалось вище, і навмисно дозволяє їм усі дні і ночі пастись у хлібах і на лугах ваших чолобитників, і ваші чолобитники зі страху за своє життя не відважуються їх зігнати. А якщо вони спускають собак на цих оленів, щоб відігнати їх, то сер Джон і його слуги вбивають цих собак, так що ваші чолобитники не можуть утримувати в себе собак, щоб виганяти усіляку худобу із власних хлібів…


Janney and Power? Tudor Economic Documents.v.1, p. 29 і далі. Пер. Е.А.Космінського “Хрестоматія з соціально-економічної теорії Західної Європи” ст. 178-180, 1929р.


^

Акт про покарання волоцюг та


затятих злидарів (1597р.)


І. Для боротьби з волоцюгами і затятими злидарями встановлюється владою чинного парламенту… що мирові судді в графствах і містах цього королівства і князівства Уельс на своїх четвертих сесіях повинні приймати постанови про облаштування одного чи декількох виправних будинків у своїх графствах і містах…

ІІІ. … будь-хто, який цим актом визнається волоцюгою або затятим злидарем, схоплений після найближчої паски за випрошуванням милості, злидарюванням чи ледарюванням у будь-якому місті в цьому королівстві чи в князівстві Уельс, повинен бути після арешту, по розпорядженню мирового судді, констебля чи десятського… роздітий догола вище пояса і публічно битий батогом, доки його чи її спина не покриється кров’ю; а потім їх слід пересилати з приходу в прихід… найближчим шляхом до тих приходів, де вони народились, якщо ці приходи відомі… а якщо вони невідомі, то в ці приходи, де він чи вона жили перед покаранням протягом року, і там вони повинні піти в найми, як належить чесним людям; а якщо невідомо, де вони останнім часом мешкали, то їх слід посилати в той прихід, через який вони останній раз пройшли без покарання. І після покарання батогом зазначена особа одержує посвідчення, підписане мировим суддею… з доданою його печаткою, засвідчуючи, що ця особа була покарана згідно з цим актом із зазначенням дня, місця покарання і місцем куди дана особа направлена, і часу, який надається їй. для того щоб прибути у це місце під страхом відповідальності. А якщо ця особа з власної вини не виконає припис, що міститься в даному свідоцтві, то її необхідно негайно схопити і покарати батогом, і робити це кожного разу, як цією особою, буде порушено будь-який припис даного статуту… а таке покарання батогом особи, щодо якої невідомо, де вона народилась чи де останній раз проживала протягом року, повинно бути направлено посадовими особами селища, через яке вона останній раз проходила без покарання, у виправний будинок того округу, в якому знаходиться селище, чи загальну в’язницю графства чи місцевості, а там вона повинна залишатись і працювати поки не буде їй знайдена якась служба.

  1. ...Якщо виявиться, що хто-небудь із цих волоцюг створює небезпеку для простого народу цієї місцевості, де його затримали і взагалі не може бути виправлений від свого життя-ледаря заходами цього статуту, то в кожному такому випадку мирові судді округу, де він буде схоплений… можуть посадити такого волоцюгу у виправний заклад чи у в’язницю графства аж до найближчої четвертної сесії… і тоді за рішенням цих суддів чи більшості з них (ці волоцюги) можуть бути вигнані із цього королівства і всіх його володінь і за державний рахунок заслані у ті заморські країни, які будуть визначені для цього Таємною радою її високості чи її спадкоємців…чи пожиттєво вислані на казенні галери… і якщо хто-небудь із засланих волоцюг повернеться назад у будь-яку місцевість цього королівства чи князівства Уельс, не маючи на це законного дозволу, то такий злочин буде покарано на смерть…



^ Петиція про право (1628 р.)


Петиція, подана його величності духовними і світськими лордами і общинами, які зібралися в теперішньому парламенті, відносно різних прав і вольностей його підданих, разом з відповіддю, що дана на неї його величністю королем у повному скликанні парламенту.

Його королівський і світлій величності.

  1. Духовні і світські лорди та общини, що зібрались у парламенті, з повагою подають нашому верховному пану королю нижчевикладене… Статутом, що був виданий при царюванні короля едуарда І… оголошено та узаконено, що жодні податки та збори не будуть покладені чи вирахувані у цьому королівстві королем або його наступниками без доброї волі і згоди архієпископів, єпископів, графів, баронів, рицарів, міщан та інших вільних осіб з общин цього королівства, і владою парламенту, що був скликаний на 25-му році правління короля Едуарда ІІІ, оголошено і узаконено що у майбутньому ніхто не може бути змушений всупереч власної волі давати в борг кошти королю, тому що такі борги суперечать справедливості та вольностям країни та іншими законами цього королівства було встановлено, що ні на кого не можуть бути покладені повинності чи податки, названі добровільними пожертвуваннями чи подібні збори; внаслідок вищевказаних статутів та інших добрих законів та статутів цього королівства ваші піддані успадкували ту свободу, що вони не можуть бути змушені платити будь-який податок чи збір, чи іншу подібну повинність, не встановлену загальною згодою у парламенті.

  2. Проте недавно були видані різноманітні вказівки, звернення до комісарів у багатьох графствах, з інструкціями в наслідок яких ваш народ був зібраний у різноманітних графствах і спонукався позичати деякі суми грошей вашій величності, і деякі після відмови це зробити були примушені до присяги попри закони і статути цього королівства, а також були примушені з’явитись на допит у вашу Таємну раду та інші місця, а інші з тієї ж причини були затримані та ув’язнені чи зазнавали утисків та хвилювань іншими способами; та усілякі інші збори були покладені та вирахувані із вашого народу у багатьох графствах лордами-намісниками, намісницькими депутатами, комісарами по справах, мировими суддями, а також іншими по вказівці чи постанові вашої величності чи вашої Таємної ради, всупереч законам і вільним звичаям королівства.

  3. Так як статутом, що має назву “Велика хартія вольностей Англії”, оголошено та узаконено, що жодна вільна особа не може бути схоплена, ув’язнена, позбавлена своєї землі чи вольностей, поставлена поза законом, вигнана чи зазнати утисків будь-яким іншим способом, ніж по законному вироку рівних їй чи по закону країни.

  4. І на 28-му році правління короля Едуарда ІІІ було оголошено і узаконено владою парламенту, що жодна особа, будь-якого звання чи стану вона не була б, не може бути позбавлена землі, що належить їй на правах власності чи користування, схоплена, ув’язнена, позбавлена спадку чи життя, не бувши притягнена до відповідальності у законному порядку судочинства.

  5. Проте, всупереч змісту зазначених статутів та інших добрих законів та статутів вашого королівства, виданих із подібних питань, багато хто із ваших підданих у недавній час були ув’язнені без зазначення будь-якої причини, і коли для їх звільнення вони були приведені до ваших суддів по указу вашої величності Habeas Corpus, щоб учинити із ними згідно із розпорядженням суду, тюремники на наказ зазначити причину затримання не вказували ніякої причини, крім тієї, що особи ці утримувались під вартою із особистої волі вашої величності, посвідченому лордами вашої Таємної ради, і, незважаючи на це, вони були утримувані у різних тюрмах, хоча проти них не було висунено ніякого звинувачення на яке вони могли б відповісти відповідно до закону.

  6. Так як в останній час чималі загони солдат і матросів були дислоковані у різних графствах королівства та жителі були змушені проти власної волі приймати їх у своїх будинках і надавати їм приміщення всупереч законам та звичаям цього королівства ідо великого незадоволення і обурення народу…

  1. Внаслідок цього духовні та світські лорди і общини уклінно просять вашу світлу величність, щоб надалі ніхто не був примушений платити чи давати будь-що у вигляді подарунка, позики, внеску, податку чи будь-якого іншого збору без загальної згоди, даної актом парламенту; і щоб ніхто не був притягнений до відповідальності чи присяги, примушений до служби, затриманий чи іншим чином зазнав утисків та переживань з приводу цих зборів чи відмови сплачувати їх; щоб жодна вільна особа не була ув’язнена чи утримувана під вартою так як згадано вище; щоб ваша величність мала ласку забрати солдат і матросів, про яких було згадано вище, і щоб ваш народ у майбутньому не зазнавав утисків таким способом; щоб вищезазначені повноваження для розробки по законах військового часу бели відмінені та знищені на майбутнє, та жодні такого роду повноваження не видавались будь яким особам чи особі, щоб з приводу них піддані вашої величності не піддавались смерті всупереч законам і вольностям країни.

  2. Про все це вони просять вашу милість як про свої права і вольності, згідно з законами і статутами цього королівства, і благають щоб крім цього, щоб ваша величність забажала оголосити, що рішення, вчинки і міри, що були вчинені у шкоду народу у будь-якому із зазначених пунктів, не можуть мати наслідків у майбутньому чи служити прикладом, а також щоб ваша величність всемилостивіше забажала для більшого задоволення і спокою народу, оголосити вашу королівську волю і бажання, щоб у вищезазначених справах усі ваші чиновники та посадові особи служили вам згідна з законами і статутами цього королівства, як цього потребує слава вашої величності і процвітання цієї держави.



^

Акт довгого парламенту проти


розпуску палат без їх згоди (1641 р.)


Дійсним оголошується і встановлюється королем, нашим верховним господарем, із згоди лордів общин, що засідають в діючому парламенті, та їх владою, що парламент, який засідає в теперішньому часі, не може бути розпущений інакше, як актом парламенту, проведеним для цієї цілі; дійсний парламент не може бути в будь-який час його продовження відстрочений інакше як актом парламенту, спеціально проведеним для цієї цілі, і що палата перів не може бути відкладена в будь-який час у продовження дійсного парламенту інакше, як ними самими чи по їх власній постанові; будь-який захід чи постанова зроблена чи повинна бути зробленою для відстрочки чи розпуску дійсного парламенту, що суперечить цьому акту, оголошується незаконним і недійсним.


^ З великої ремонстрації (1641 р.)


…Корінь усіх цих злигоднів ми вбачаємо у смертельному намірі підірвати основні закони і принципи правління, на яких твердо спочивали релігія і суд королівства. Винуватцями і натхненниками цього були:

  1. єзуїти – папісти, які ненавидять закони як перешкоду до цих змін та викривлення релігії, яких вони так довго домагаються.

  2. єпископи та зіпсута частина кліра, які підтримували обрядовості та забобони як природні наслідки і більш стійку опору їх власної церковної тиранії та узурпації.

  3. ті радники та придворні, які з власних спонукань взялись сприяти інтересам деяких закордонних принців та країн – до загибелі його високості і своєї власної країни…

На початку царювання його величності ця партія почала відроджуватись і процвітати знов, після того як вона була ослаблена внаслідок суперечок з Іспанією у останній рік правління короля Іакова внаслідок шлюбного союзу його величності з Францією; інтереси і поради цієї держави не настільки суперечили благу релігії і процвітанню нашого королівства, як інтереси Іспанії; все ж папісти Англії, завжди прихильні більше до Іспанії, ніж до Франції, не покидали намірів і рішення ослабити протестантські партії у всьому світі, і навіть у Франції, і тим самим продовжити путь до змін у релігії, на які вони розраховували у своїй країні.

  1. Першим наслідком і доказом їх відродження і сили був розпуск парламенту у Оксфорді, після того як були подані дві субсидії його величності. І раніше ніж була задоволена хоч би одна скарга виникли інші, ще більш нещасні наслідки.

  2. Втрата флоту у Ромен – при допомозі наших суден, поставила нас у ворожі відносини з французами, всупереч порадам парламенту, так як це місто залишилося без охорони зі сторони моря і це призвело не тільки до втрати цього важливого пункту, але і до втрати сил і опори протестантизму у Франції.

  3. Поворот військової політики його величності від Вест – Індії, яка була у вищому ступені легким і вірним способом для королівства здолати іспанців, до розорюючих і безуспішних операцій у Кадікса, які проводились таким чином, якби нас спеціально хотіли ослабити війною, а не збагатитись у ній.

  1. Розпуск парламенту на 2-й рік правління його величності, після декларації про їх готовність надати п’ять субсидій.

10. Несправедлива і смертельна спроба вилучити великі платежі у підданих шляхом акцизування…

  1. Петиція про право, яка була визнана у присутності всього парламенту, викривлена незаконною декларацією, що робила її шкідливою для неї самої, для влади парламенту, для вільних підданих; надрукована з цією ціллю разом з декларацією петиція не знайшла собі використання, крім як, що довела наглу і високомірну несправедливість тих міністрів, які бажали порушити закони і пригнічували вольності королівства після того як вони так урочисто переконливо були проголошені.

18. Бочковий і фунтовий збір (Tonnage and Poundage) стягувався без будь-яких претензій чи посягань на закон, та інші тяжкі побори продовжували стягуватись всупереч закону, до того ж деякі із них настільки нерозумні, що сума внеску перевищувала ціну товару.

19. Визначення цінності товарів (Book of rates) в останній час проводились по завищеній ціні. Ці купці, які не бажали підпорядковуватись їх беззаконним і безрозсудливим зборам, примушувались і зазнавали утисків понад міру, звичайний же порядок суду, це природжене право підданих Англії був повністю для них закритий.

20. Під гаслом охорони морів було введено ще й нові нечувані стягнення корабельних грошей (Ship – money), і хоча в результаті цього та другого піддані були обкладені сумою біля 700 тис. ф. ст. в рік, купці виявились настільки беззахисні проти нападу турецьких піратів, що багато великих кораблів з цінними вантажами та тисячі підданих його величності були захоплені у полон і аж до тепер перебувають у злощасному рабстві.

25. Всезагальне розкрадання королівського будівельного лісу, особливо у проданих папістам деканських лісах, що були найкращими складами в королівстві для потреб нашого мореплавства.

26. Позбавлення мешканців прав під виглядом королівського титулу на заливні землі.

27. Монополії на мило, сіль, вино, шкіру, морське вугілля в рівному ступені на усі предмети першої необхідності.

28. Придушення вольностей підданих по відношенню до їх осель, торгівлі та інших інтересів.

31. Перетворення ріллі у пасовиська, обгороджування пасовищ, - відоме під ім’ям обезлюднення (depopulation), спустошило кишені підданих на багато мільйонів, не дав особливої вигоди його величності.

32. Широкий простір общинних та інших земель були відібрані у підданих, ніби то на підставі статуту про покращення, без їх згоди і всупереч йому.

41. Були висунуті незаконні нові судилища. Канцелярський стіл власними показами прагнув обмежувати підданих в розпорядженні їх фрегольдами (вільними держаннями) і обійстями, в їх позовах і угодах.

44. Маєтки багатьох сімейств були підірвані, а деякі зовсім розорені внаслідок виключних поборів, що стягувались з них у якості опікунських платежів.

45. Усі оренди на термін більший, ніж 100 років піддавались опікунству попри закон.

49. Були подаровані патенти на розслідування зловживань за феодаль-ними зборами, і коли виявлялися надто великі стягнення, на винних покладались штрафи не тільки за минуле, а як би у якості гарантій проти порушень у майбутньому, що зберігаючи вигляд попереджувальної міри, тільки збільшувало і посилювало страждання підданих.

54. Це все настільки призводило до відчаю і залякувало населення, що велика кількість людей задля уникнення бідності, емігрувало з королівства, деякі у Нову Англію та інші частини Америки, а другі у Голландію.

55. Туди ж вони переносили свої суконні мануфактури, і це було не тільки збитково внаслідок зменшення наявного капіталу в королівстві, але було великим лихом, так як погіршувало і піддавало ризику особливо торгівлю сукном, яка була основним джерелом доходів і честі нації.

83. Примусова грошова позика мала місце у Лондонському Сіті.

107. Господарство короля потребувало підтримки, через те що його довели до такої недостачі, що король не міг погасити своїх звичайних і необхідних витрат без підтримки з боку народу.

110. Перешкоди здавались невиноси мими, але з божою допомогою ми їх подолали…

111. Було дано шість субсидій і крім цього виданий бюлетень про подушний податок, який у випадку, якщо би він був зібраний, прирівнювався би сумі, що перевищує шість субсидій – біля 600 тис. ф. ст.

113. Корабельний збір був знищений, а він коштував королівству біля 200 тис. ф. ст. щорічно.

114. Обмундировочний і сторожовий збір та інші військові повинності були відмінені, а це у багатьох графствах складало не менше, чим корабельний збір.

115. Були знищені усі монополії, на основі яких небагато осіб завдавали шкоди підданим на суму більше ніж 1 млн. ф. ст. щорічно.

119. Крім цього і більш незначні монополії, якщо би можливо було їх нарахувати, склали би велику суму.

120. Найкраще було у цьому випадку що основа цих бід була подолана: необмежена влада від імені його величності обкладати підданих і завдавати утисків без згоди парламенту, що у сьогоденні оголошено незаконним, на основі постанов обох палат і у силу парламентського акту.

141. (Потреба) у проведенні ряду належних заходів, для того щоб унеможливити вивіз золота і срібла, а також нерівномірність вексельних курсів між нами та іншими націями, щоб сприяти вивозу наших товарів, та перешкодити вивозу мануфактур, а також досягнути хорошого торгівельного балансу, наявність якого приведе до примноження капіталу королівства чи, по крайній мірі, перешкодить його зменшенню, як це було через нехтування цими речами протягом багатьох років недавнього минулого.

142. Сприяння розвитку лову оселедця біля наших берегів, що буде надзвичайно корисно у справі покращення зайнятості бідним, а також стабільне постачання морякам, щоб зробити королівство могутнім у будь-якому великому починанні.

(У статтях 143-203 докладно викладений план реформи політичного і церковного ладу.)

204. Щоб його величність діяв згідно з добрими порадами у згоді із хорошими людьми, які шанобливо і з почуттям обов’язку підказували б йому, наскільки вигідно для нього самого бачити свої власні маєтності забезпеченими усім для підтримки честі; бачити свій народ об’єднаним і виконанні свого обов’язку перед ним в зусиллях, направлених до суспільного блага, бачити як щастя, багатство, мир і безпека втілюються у його королівстві, переходять навіть до його союзників, дякуючи силі авторитету його власного і уряду.


^

Акт, що відміняє палату лордів



Члени палати общини Англії, що зібрались у парламенті, і впевнились у дуже багатому досвіді, що існування палати лордів непотрібне і небезпечне для англійського народу, бачили можливим поставити і затвердити, і це дійсно поставлено і затверджено дійсним парламентом і його владою, що від нині палата лордів у парламенті повинна бути в силу того, що в дійсності цілком знищена і відмінена, що з цих пір лорди не повинні збиратись чи засідати як палата лордів у палаті, що має назву палата лордів, чи у будь-якому іншому публічному місці чи зібрані, як палата лордів, і також вони не повинні як палата лордів засідати у парламенті, присуджувати, обговорювати чи вирішувати будь-які справи.

Але, дійсним оголошується, що ці з лордів що вели засідання, чи вели себе з честю до держави ні їх нащадки, які будуть чинити аналогічно, не будуть виключені із державних рад нації, але повинні бути туди допущені і володіти правом вільного голосу у парламенті, якщо вони будуть туди вибрані поряд з іншими особами, що були вибрані та одержали такі права і хай буде далі затверджено владою, про яку говорилося, що ніякий пер цієї країни не бувши вибраним, визнаним і прийнятим у засідання парламенту, як зазначалось вище, не вимагав би, не мав би і не користувався будь-якою парламентською пільгою у відношенні власної персони, титулу чи володіння, будь-якого закону, звичаю чи існуючої практики всупереч їм і в будь-який час.


^ Акт, що оголошує Англію республікою (1649 рік)


Оголошується і затверджується дійсним парламентом і його владою, що народ Англії і усіх належних їй володінь, територій є і буде, і в силу цього встановив, утворив , заснував і підтвердив бути республікою та вільною державою, що від нині він буде управлятись як республіка і вільна держава верховною владою нації, представниками народу у парламенті і тими, кого вони назначать і затвердять, як підпорядкованих їм посадових осіб та міністрів на благо народу і без будь-якого би-то короля чи палати лордів.



Схожі:

Законодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея iconГанжара Олена, Конотопський центр позашкільної роботи
Грошова система українських земель, що перебували у складі Польщі та Литви (XIV — XVI ст.)
Законодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея icon2 заняття) заняття І (25, 28, 29 березня 2013 р.) І основні питання
Законодавство, що визначає правовий режим земель житлової та громадської забудови
Законодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея iconКонтрольні питання з курсу "нова історія країн азії І африки"
Соціально-економічний І політичний розвиток країн Азії, Африки на середину XVI початок XVII ст
Законодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея iconРобоча програма з історії зарубіжної літератури (назва навчального предмета) Для спеціальності 01. 01. 03 мова англійська, номер, назва спеціальності німецька
Особливості історичного розвитку Західної Європи в XVII ст основні стильові напрямки в літературі та мистецтві XVII ст. Бароко в...
Законодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея iconПрограма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство»
Філософія Середніх віків І доби Відродження, Нова філософія XVI – XVII ст., Сучасна світова філософія, Історія української філософії,...
Законодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея iconЗаконодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року
Генеральних штатів Франції в критичний для пануючого феодального класу період. Передуючий розгром французької феодальної (рицарської)...
Законодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея iconЕкологія та охорона навколишнього середовища 040. 106
Тема Вступ. Предмет і завдання курсу. Проблеми охорони земель в Україні і світі. Поняття раціонального використання земель
Законодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея iconВійна за незалежність ПівнічноАмериканських колоній Англії та утворення США
Війна за незалежність північноамериканських колоній Англії та утворення сша: Конспект лекцій / Укл. О.І. Сич. – Чернівці: чну, 2003....
Законодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея iconВопросы к экзамену по курсу «история всемирной литературы XVII xviii в в.» Общая характеристика зарубежной литературы XVII в., ее особенности, эстетические искания
Контрольные вопросы к экзамену по курсу «история всемирной литературы XVII xviii в в.»
Законодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея iconО. Стамат Олексій, М.І. Мохова маньєристичні тенденції англійської літератури XVII століття у світлі сучасних наукових досліджень
Розглянуто літературознавчу рецепцію маньєризму в контексті розвитку англійської літератури в XVII столітті
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи