Законодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року icon

Законодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року




Скачати 148.53 Kb.
НазваЗаконодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року
Дата25.09.2012
Розмір148.53 Kb.
ТипЗакон



Законодавство феодальної Англії.

Законник Стефана Душана.


Великий березневий ордонанс 1357 року


Приведений акт був виданий по вимозі Генеральних штатів Франції в критичний для пануючого феодального класу період. Передуючий розгром французької феодальної (рицарської) армії в Столітній війні з Англією (1337 – 1453), паризьке повстання (1356 –1358) змусили дофіна Карла (спадкоємця престолу) до ряду значних поступань.

Скликані в березні 1357 року Генеральні Штати (в яких переважали представники третього стану) виробили численний план реформ.

Найбільш важливі реформи і були затверджені березневим королівським ордонансом.

Повний текст ордонансу нараховував 67 статей, в яких передбачалось значне зміцнення влади Генеральних штатів в управлінні державою, фінансовій, судовій і адміністративній галузях.

Великий березневий ордонанс був найвищим етапом розвитку Генеральних Штатів в період станово-представницької монархії у Франції, але діяв він всього півтора року.

Наказ, виданий після зборів трьох станів королівства Франції, налічує багато постанов з різних питань.

Три стани вірно вирішили, що такі великі недоліки, від яких страждає держава, можуть бути цілком виправлені і знищені… тільки за тієї умови, якщо ті особи, котрі так погано управляли державою, будуть повністю усунуті від управління, залишені і віддалені, а замість них будуть поставлені нами на чолі уряду хороші, чесні люди, свідомі, ретельні та вірні; і щоб нами (дофіном Карлом) та іншими суддями та посадовими особами держави надалі проводився, підтримувався і оберігався правий і справедливий суд, а різні пригноблення, вимагання та незаконні податки, які стягувались в минулі часи з народу різними способами та шляхами, позиками, правом загарбання, соляним податком та іншими стягненнями, а також псуванням монети та інше, надалі були повністю припинені.

Крім того, три стани вирішили, що коли всі ці неправильні податки будуть зовсім знищені і замість них будуть встановлені інші – правильні, справедливі і розумні,- вони подадуть велику підмогу для швидкого звільнення нашого доброго сеньйора і батька, і для ведення війни і опору злим задумам ворогів, при умові певних поступок по чотирьох вимогах їх, на які ми по їх вимозі погодились і дарували їм, та ористовувати їх і спрямовувати на інше застосування.

Крім того, ми бажаємо, наказуємо і дозволяємо, щоб ці гроші, прибутки, доходи та пені збирали і розподіляли не люди сеньйора короля…, а розумні, чесні і самостійні люди, що отримали повноваження, обрані і призначені для цього трьома станами…

5….Так як допомога виділена нам лише на один рік, а тягар війни дуже великий і обтяжливий,… ми наказуємо зі згоди трьох станів…, щоб без всіляких грамот і письмових наказів зі сторони сеньйора короля або від наших посадових осіб три стани можуть зібратись в Парижі або будь-де в іншому місці два рази і більше, якщо виявиться необхідним…, щоб обдумати і прийняти необхідні заходи для ведення війни, здійснення ордонанса про допомогу і влаштування хорошого управління державою.

7.Ми суворо приписуємо і наказуємо всім суддям держави віднині і на всі наступні часи:

якщо будь-хто здійснить злочин проти короля* і нас, проти членів Парламенту, проти балії, прево та всіх інших, щоб вони швидко і добре здійснювали правосуддя кожний в своїй інстанції, відпускаючи обтяжених як можна швидше і з найменшими стягненнями, і щоб вони поводились з ними ввічливо і по-дружньому, також із бідними людьми, які будуть мати з ними справу.

8.Ми… наказуємо, щоб посади прево, сільських нотаріусів, віконтів, секретарів та інших, що мають відношення до судочинства, надалі не продавались і не здавались за викуп, а замінювались особами на оплаті і зі згоди місцевих штатів і довколишнього населення і щоб балії, сенешали і віконти не були суддями в тих областях, звідки вони родом і в яких вони мають постійне місце проживання.

16.Надалі назавжди припиняється захоплення для короля…, і ні король батько, ні ми, ні будь-хто інший не будемо брати з жителів королівства ні хліба, ні вина, ні їстивних припасів, ні возів, ні коней _____________

*Мається на увазі король Іоан Добрий, який потрапив у полон до англійців в битві при Пуатьє (1356р.).

або чогось іншого… (не інакше як) по справедливій ціні…; з яких вимагають перераховані предмети, не зобов”язані виконувати вимоги, але можуть не погоджуватись, до тих пір, поки їм не виплатять всього і не задовольнять повністю; разом з тим вони можуть за це переслідувати або тих, які проведуть захоплення, або відповідальних чиновників перед паризьким прево, або перед суддями тієї області, в якій відбулось захоплення.

42…Ми наказали суворо всім і кожному з членів Великої Ради, яких ми залишили, обрали ї затвердили за порадою і зі згоди трьох станів, щоб надалі в тій галузі управління, яку ми їм доручаємо, вони розібрали і потурбувались про всі відкладені справи…


( Соціальна історія середньовіччя… )


Едикт, що забороняє парламентам втручатись в державні справи і в адміністрацію. 1641 рік.


…Ми, узгодивши з думкою нашої ради, за нашою визначеною впевненістю і в силу нашої королівської влади і авторитету, сказали і оголосили, говоримо і оголошуємо, що наш паризький парламент та інші наші трибунали були засновані лише для того, щоб чинити правосуддя нашим підданим; ми робимо їм найсуворіші заборони на майбутній час… брать під свій контроль… справи, що можуть торкатися держави, адміністрації і уряду; ці справи ми залишаємо виключно за нами і нашими наступниками, якщо ж тільки ми не дамо їм нашими грамотами влади і особливого доручення, зберігаючи за собою право запитувати думку нашого парламенту відносно державних справ в тих випадках, коли ми будемо вважати це корисним для блага нашого служіння.

IY.Ми наказуємо і бажаємо, щоб едикти і декларації, котрі будуть занесені в реєстри по цій формі (при нашій присутності і королівському засіданні), були повністю виконувані по їх формі і змісту і забороняємо нашому парламенту та іншим трибуналам проявляти будь-яку протидію, не забороняючи, проте нашим посадовим особам робити їм пропозиції, які вони виявляють за необхідні, відносно виконання едиктів для блага нашого служіння, після доповнень ми бажаємо і наказуємо, щоб вони підкорялись нашим бажанням і виконували едикти згідно виправленню, яке буде зроблено нашою владою, якщо ми їм це накажемо.

Y.Що стосується едиктів і декларацій, котрі будуть вислані їм відносно уряду і адміністрації держави, то ми наказуємо і приписуємо їм опіблікувати їх і зареєструвати, ні в якому разі не розбираючи і не обговорюючи їх; що стосується едиктів і декларацій відносно наших фінансів, то ми бажаємо і наказуємо, щоб, якщо після того, як вони будуть вислані їм, виникне будь-яке ускладнення в їх реєстрації, вони повертались для доповнень нам, щоб ми могли зробити в них зміни, які врахуємо за необхідні, вони ж не будуть мати право вносити в них будь-які зміни своєю владою, або ж вживати слова: “Ми не повинні і не можемо”, що образливо для авторитету держави.

YI.В тому випадку, коли ми знайдемо, що ці едикти повинні бути зареєстровані і виконані в тій формі, в якій ми їх вислали після того, як вислухали пропозицію з цього приводу, ми бажаємо і наказуємо, щоб після отримання нашого наказу вони приступили до перевірки і реєстрації, зупинивши всі справи, якщо ж ми тільки не дозволимо їм дати другі пропозиції, після яких ми бажаємо, щоб це було виконано без різних зволікань.


(З.М.Черніловський. Історія феодальної держави і права. М., 1959р. Додатки і документи).


Законник Стефана Душана. 1349-1354 роки.


Законник сербського короля Стефана Душана був прийнятий в період найбільшого економічного і політичного посилення середньовічної Сербії. Перша частина Законника була затверджена на з”їзді (соборі) феодальної знаті в 1349 році, друга його частина – в 1354 році.

Законник закріпив привілеї православної церкви, феодалів, залежне положення кріпосних селян. В ньому зібрані норми, що передбачали суворі покарання за заколот, крадіжку та інше.

Текст Законника дійшов до нас в багатьох списках, із яких ні один не є справжнім.

3.І не один шлюб хай не відбудеться без вінчання, а якщо ж і відбудеться без благословіння та церковного опитування, такий хай буде розірваний.

4.І в духовнійсправі хай кожна людина буде поірною і слухняною своєму архієрею. Якщо ж хто виявиться грішним проти церкви або порушить будь-що в даному Законнику волею або небажанням, нехай повиниться і задовільнить церкву, якщо ж не послухає і відхилиться від церкви, не захоче виконувати повеління церкви, тоді ж нехай буде відлучений від неї.

10.І хто виявиться єретиком, живучи між християнами, хай буде таврований на обличчі (затаврується) і хай буде вигнаний. Хто ж його буде ховати, той нехай затаврується.

12.І духовну справу нехай миряни не осуджують. Хто ж з мирян осудить церковну справу, нехай заплатить 300 перперів. Тільки церква нехай судить.

16.І на тисячу будинків нехай харчується в монастирях 50 монахів.

21.І хто продасть християнина в іншу віру, нехай буде відсічений і відрізаний йомиу язик. А із властельних людей, котрі сидять в церковних

селах і в катунах*, нехай кожний повернеться до свого пана.

24.Над церквами нехай має владу пан цар і патріарх і логофет** і ніхто інший.

31.Церковні люди по всіх справах нехай судяться перед своїми митрополитами і перед єпископами та ігуменами; якщо ж обидві людини будуть однієї церкви, нехай судяться перед своєю церквою.

32.І які існують меропхсні*** села мого царства в Загір”ї та в інших місцях, церковні люди нехай не ходять на меропшини ні на село, ні на пашню, ні на виноградники, ні на яку роботу, ні на малу, ні на велику. Від усіх робіт звільнила їх моя царська величність, тільки нехай працюють для церкви…

37.Властелі і властеличі, котрі знаходяться в державі моєї царської величності, серби і греки, що кому подарувала моя царська величність в бащину хрисовулам**** і чим вони володіють до цього собору, ті бащини нехай будуть твердими.

38.І всі хрисовули і накази, що кому дала моя царська величність і що кому надасть, і ті бащини хай будуть тверді, як і перших правовірних царів. Хай буде дозволено їм: і дарувати церкві або віддати на спомин душі, або продати будь-кому іншому.

39.Якщо ж властель не має дітей, або ж має дітей, і вони помруть,після його смерті бащина пуста, поки не знайдеться від його роду до третього племінника, той і отримає його бащину.

___________

*Катун - округ

**Логофет – завідуючий патріаршою канцелярією

***Меропх – залежний селянин

****Хрисовул – наказ (грамота); бащина – вотчина

40.Всі бащини хай будуть вільні від усіх податків мого царства, хіба що дають сок* та ходять на війну по закону.

41.Та не дозволено царю, ні кралю, ні пані цариці ні у кого брати бащину насильно, ні купувати, ні обмінювати, хіба що хто сам забажає.

44.І підлітки, яких будь-хто має в бащині, лише тоді можуть бути вільними, якщо дасть їм волю властельабо дружина його, або його син.

49.Властель, який висварить і осоромить властеличича, нехай заплатить 100 перперів, а якщо властеличич висварить властеля, нехай заплатить 100 перперів і нехай буде побитий палицями.

51.За зраду, за будь-який злочин (відповідають) брат за брата і батько за сина, родич за родича. Ті ж хто віддалений від такого (злочинця) і живуть в своїх будинках і не погрішили, нехай не платять нічого, виключаючи того, хто згрішив, і хай дім того платить.

52.Якщо властель згвалтує властелицю, то нехай відітнуть йому обидві руки і відріжуть ніс. Якщо ж себр** згвалтує властелицю, нехай буде повішений. А якщо ж згвалтує собі рівну, нехай відітнуть йому обидві руки і відріжуть ніс.

53.Якщо ж властелиця буде запідозрена в інтимних стосунках із своїм підлеглим, нехай їм відітнуть обидві руки і відріжуть язик.

54.Якщо себр вилає властеля, нехай заплатить 100 паперів. Якщо ж властель і властеличичвилають себра, нехай платять 100 паперів.

58.Не має права ніхто продать пронію***, або купить її, хто не має бащини. З проніярської землі ніхто не має права віддати церкви, якщо ж віддасть, то це буде незаконно.

61.Великий властель нехай не запрошується на суд без судової грамоти, а інший – печатки.

65.Брати, котрі живуть разом в одному домі, якщо хто покличе їх в будинок, то той, хто з них прийде, нехай і відповідає. Якщо ж знайде його на царському дворі або судовому, нехай прийде він і скаже: ”я приставлю на суд старшого брата”, то нехай приставляє і нехай не примушують його відповідати.

66.Підлітки і маропхи, що живуть разом в одному селі, будь-яку плату, яка приходить, нехай платять всі разом (по кількості осіб). Як плату платять і роботу виконують, нехай стільки й землі мають.

_______________

*Сок – податок

**Себр – вільна людина

***Пронія – умовне утримання

67.Меропхам закон по всій землі.В тиждень нехай працюють 2 дні на поміщика і нехай дають йому в рік царський парпер і безкорисно нехай косять йому сіно один день і (обробляють) виноградник один день, а хто не має виноградника, нехай виконують вони йому інші роботи один день. І що виробить меропх, те все набуває, а іншого поверх закону нічого у нього не відбирають.

68.Нехай не буде собору себрів. Якщо ж знайдеться який збирач, нехай відріжуть йому вуші і випалять вії.

71.І хто з невільних прийде на царський двір, нехай буде кожному сказана правда, окрім властительського підлітка.

75.Якщо хтось потравить жито або виноградник, або луг ненавмисно, нехай заплатить за це стільки, скільки призначать присяжні, котрі оцінять шкоду.

79.Щодо сільських меж, нехай представлять обидві обтяжені сторони, кожна по рівній кількості свідків, як вимагає закон. І як скажуть свідки, нехай так і буде.

84.Нехай не буде ніяких судових мит ні за котел*, ні за виправдання; виправданий нехай не дає суддям ніякого мита за випробування, мита за поруку на суді нехай не буде, (так як не допускається) наклепу, ні самоуправи; тільки нехай судяться по закону.

86.Якщо викриється вбивство, той, хто почав бійку, нехай буде винний, якщо і буде вбитий.

87.Хто не прийшов навмисне з насильством і здійснив вбивство, нехай заплатить 300 паперів, якщо ж прийшов навмисне, відрубати йому обидві руки.

88.Коли судяться властелі, хто в чому буде звинувачений в суді, нехай приставить поручителів.

89.Хто покличе відповідача до судді і (сам) не прийде, покликавши на суд, але залишиться вдома, то покликаний (відповідач), якщо з”явиться в строк перед суддями і відстоїть даний законом час, нехай звільниться від того позову, за який був покликаний, так як той, хто покликав, залишився вдома.

93.Хто полегшить втечу чужої людини в чужу землю, то зобов”язаний господарю доставити сімох.

94.Якщо властелій вб”є себра в місті або в жупі або в катуні, нехай платить тисячу паперів; якщо ж себр вб”є властеля, нехай відітнуть цому обидві руки і заплатить 300 паперів.

95.Якщо ж хто висварить святителя або монаха, або

священика, нехай платить 100 паперів, а хто вб”є святителя або ____________

*Випробування котлом – вид ордалію

монаха, або священика, нехай буде він вбитий і повішений.

96.Кого звинуватять у вбивстві батька або матері, брата або дитини своєї, нехай буде такий вбивця спалений на вогні.

97.Хто вирве волосся з бороди властеля або доброї людини, нехай відітнуть йому обидві руки.

98.Якщо схопляться 2 себри за бороду, то пеня за це 6 перперів.

99.Якщо хтось підпалить будинок або тік, або солому, або село, то село зобов”язане видати підпалювача. Якщо ж село не видасть, нехай платить воно все те, що зобов”язаний був заплатити і зазнати підпалювач.

100.Якщо ж хто підпалить поза селом тік або село, то община заплатить, або ж видасть підпалювача.

101.Насильства нехай не буде нікому і ні в чому в землях мого царства. Якщо ж хто зазнає наїзду або насильства, тих коней, на яких наїхали, нехай відберуть, половину моїй царській величності, а половину тому, на кого наїхали.

103.Якщо підлітки, то нехай судяться перед своїми господарями по всіх своїх справах, а по царських (справах), нехай ідуть до судді (тобто) за вбивство, за борожбу (тобто по справах, що обкладені штрафом), за крадіжку, розбій, приховування біглих.

106.Якщо хто з людей, що служать при дворах властельських, здійснить будь-яке зло, то проніярича виправдовує його батьківська дружина поротою*, а себр нехай підляже випробовуванню окропом

(кип”ятком).

108.Відносно мита за введення в володіння, нехай буде так: мито за землю – приставу 3 перпери, за город – кінь і одяг, за виноградник – 3 перпери, за коня – 1 перпер, за кобилу – 6 дінарій, за вола – 4 дінари, за овечку – 2 дінари.

112.Хто осоромить суддю, якщо він буде властель, нехай віднімуть у нього все, якщо ж село, нехай буде розорене і пограбоване.

116.Хто прийняв людину з чужої землі, а вона втекла від свого господаря від (його) суду, якщо (біглий) приставить царську милостиву грамоту, то не буде вона врахована недійсною. Якщо ж не приставить милості, то біглий повертається йому (тобто попередньому власнику).

119.Купці, які ходять по царській землі, ніякий властелій чи будь-яка інша людина не повинна затримувати насильно або ________________

* Тобто за сина проніара могла поручитися дружина його батька.

Порота, рота – суд присяжних у слав”ян

розбивати (їх) товар, а гроші нав”язувати їм силою. Хто ж буде звинувачений в насильницькому розбитті або розкритті товарів, нехай платить 500 перперів.

121.Царський цариник* не повинен примушувати або затримувати будь-якого купця, щоб він продавав йому товар за безцінок. Нехай кожен вільно проходить по торгах і нехай кожен вільно ходить із своїм товаром.

123.Якщо ж властель затримає купця, нехай платить 300 перперів, якщо ж його цариник затримає, нехай платить 300 перперів.

132.В війську (в поході) нехай небуде сварки. Якщо ж двоє посваряться, та б”ються одні, то ніхто з воїнів не допомагає їм.

133…Кожний може купити з військової здобичі, набута чи вона на царській (себрській) або чужій землі. Якщо ж хто його звинуватить, говорячи: “Це моя (річ), то нехай порота по закону його оправдовує, що він купив в чужій землі і що він не злодій, не пособник, не співучасник. Тоді (при такому виправданні) нехай володіє (цією річчю), як своєю (власною).

138.Хрисовули моєї царської величності, що подаровані містом мого царства, те що в них написано, не повинен порушувати ні цар, ні будь-хто інший. Нехай будуть непорушені хрисовули.

141.Наказує моя царська величність, ніхто щоб не приймав нічиєї людини. Ні моя царська величність, ні пані, ні церква, ні властелій, ні будь-яка інша людина не повинна приймати нічию людину без грамоти моєї царської величності. В противному разі нехай карається кожний, як зрадник.

142.Також і торги, і князі в містах якщо приймуть чиюсь людину, то караються таким чином і повинні повернути її.

146.Наказую моя царська величність по всіх землях і містах, і по жупах, і по околицях, нехай не буде розбійника і злодія ні в якому місці, і таким чином нехай викорениться злодійство і розбій; в якому сел знайдеться злодій чи розбійник, те село буде пограбоване, а розбійник – повішений головою вниз, а злодій нехай буде осліплений, а господар того села нехай буде приведений зв”язаний до моєї царської величності і нехай платить за все, скільки зробив (зла) розбійник і злодій з самого початку і на додаток нехай буде він покараний як злодій і розбійник.

149.Якщо судді, яких моя царська величність поставила судить по землі, пишуть про будь-що, про розбійника і злодія чи про

будь-яку судову справу, і порушать грамоту судді моєї царської ____________

*Цариник – збирач торгового мита

величності, або церква, або властелій, або будь-яка людина в землі мого царства, всі ті хай судяться, як порушники моєї царської величності.

151.Наказним чином нехай будуть покарані розбійник чи злодій, і таке (їхнє) викриття: якщо у них буде знайдено будь-який речовий доказ або якщо схоплять їх при розбої чи крадіжці, то нехай передадуть їх або жупі, або селам, або властелю, котрий над ними, як написано вище; такі розбійники і злодії нехай не будуть помилувані, а будуть осліплені і повішені.

152.І якщо хто на суді звинувачує кого в розбої і крадіжці, а не буде доказів, нехай буде їм виправдання залізо, як вирішила моя царська величність; нехай його (залізо) біля церковних воріт з вогню і нехай понесуть і покладуть його на святий алтар.

153.Наказує моя цар ісля цього виправдання дійсно викриється речовий доказ у цього виправданого, якого виправдала порота, то моя царська величність нехай візьме оцих поротників по тисячі перперів, і нехай більше не вірить цим поротникам і ніхто з них ні заміж не виходить, ні жениться.

165.Всі судді, що судять, нехай записують судові рішення і зберігають при собі записи, а другий список, переписавши, дають тому, хто виправдався на суді. Судді нехай присилають приставів добрих, справедливих і гідної віри.

167.Якщо виявиться шахрай і буде шукати з будь-кого обманом, неправдою і наклепом, то такий нехай буде покараний як злодій і розбійник.

168.П”яниця, звідки йде, якщо спіймає будь-кого, чи ударить, чи закривавить та не до смерті, то такому п”яниці нехай волють око і відітнуть руку; якщо ж п”яниця зачепить будь-кого, нанесе іншу образу, а не закривавить, то дати йому 100 палок і кинути в темницю, а по виході з темниці, вибити його (палками) і відпустити.

169.Позивачі, що прийдуть на суд моєї царської величності, те, що скажуть спочатку, тим словам і вірити, і по тих словах і судити, а останнім не вірити ні в чому.

173.І ще наказує моя царська величність. Якщо пише грамоту моя царська величність або по злості на будь-кого або по любові чи милості, і ця грамота відмінює Законник не по правді і не по закону, як пише Законник, то судді нехай не вірять такій грамоті, і хай судять і здійснюють справу як (необхідно) по правді.

174.Всі судді нехай судять по Законнику, справедливо, як записано в Законнику, і нехай не судять зі страху моєї царської величності.

177.Про суддю, що знаходиться при дворі моєї царської величності. Якщо буде здійснено злочин (при дворі), нехай судиться їм: якщо ж випадково з”являться позивачі до двору моєї царської величності, то нехай розсудить їх придворний суддя, але ніхто нехай не викликається на двір моєї царської величності, крім окружних суддів, котрих призначила моя царська величність, і нехай іде кожний до свого (окружного) судді.

178.Всі міста на землі моєї царської величності нехай у всьому керуються законами, що були при перших царях; а по судових справах, що мають між собою, нехай судяться перед міськими владниками і перед церковним кліром; а хто з жителів жупи шукає з міщанина, нехай вчинить з ним позов перед міським владником і перед церквою, і перед кліром по закону.

180.Якщо судді будь-кому посилають приставів і свої грамоти, і якщо хто ослухається і прожене пристава, то судді нехай пишуть грамоту кюфаліям* і властелям: в чиїй галузі будуть такі ослушники, то нехай виконають ці власті те, що пишуть судді; якщо ж ці власті не виконають, то нехай називають їх ослушниками.

181.Судді нехай ходять по землях, де у кого свій округ, і нехай наглядають і захищають убогих і бідних.

182.Якщо хтось отримає будь-яку чужу річ, взяту чи вкрадену (речовий доказ), чи взяту силою, кожний в такому випадку нехай іде на свод; якщо ж хто купив річ будь-де, чи в землі моєї царської величності, чи в іншій землі мого царства, нехай ходить завжди на свод по такому випадку; якщо ж не піде на свод, то платить по закону.

183.Наказує моя царська величність суддям. Якщо виявиться велика справа, а судді не в змозі будуть її розсудити і вирішити по їх важливості, то один із суддів з обома позивачами нехай з”явиться перед моєю царською величністю. І як будуть судити будь-кого судді, нехай записують кожну справу, щоб не було обману; і нехай записують все по закону мого царства.

_____________

*Кюфалії – правителі міст

184.Хто (живе) в якому судовому окрузі, то не повинен (ніхто) закликати (іншого на суд) до двору моєї царської величності чи в будь-яке інше місце, але нехай іде кожний до свого судді, в чийому окрузі він живе, щоб розсудити по закону.


(Хрестоматія по загальній історії держави і права…)


Схожі:

Законодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року iconЗаконодавство Англії XVI-XVII ст. (переклад) Огородження общинних земель І утиск копігольдерів. Мешканці Дрейкота І Сток-Гіффорда проти р однея
Королю нашому, суверену І господарю, І лордам її високоповажної І розсудливої ради
Законодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року iconЛабораторна робота №4 визначення сталої стефана–больцмана мета роботи
Ознайомитися з будовою І принципом роботи оптичного пірометра із зникаючою ниткою, визначити сталу Стефана–Больцмана
Законодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року iconЛекція 11. Держава І право феодальної Німеччини > Утворення І розвиток феодальної держави у X xіі ст. Виникнення та особливості станово-представницької монархії
Королі з династії Гогенштауфенів намагались силою приєднати Італію, але безуспішно. Фрідріх І барбаросса (1152 – 1190 рр.), його...
Законодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року iconЛекція 15. Виникнення І розвиток держави І права США
Економічне І політичне становище північно-американських колоній Англії. Революційна війна за незалежність. Декларація незалежності...
Законодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року iconВійна за незалежність ПівнічноАмериканських колоній Англії та утворення США
Війна за незалежність північноамериканських колоній Англії та утворення сша: Конспект лекцій / Укл. О.І. Сич. – Чернівці: чну, 2003....
Законодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року iconДокументи
1. /Модуль 1 Access/Access Лабораторная работа ь 1.doc
2. /Модуль...

Законодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року iconНормативно-правова база щодо попередження насильства в сім'ї. Виявлення жертв насильства та осіб, які його вчиняють. Законодавство України щодо попередження насильства в сім’ї
Починаючи з 80-х років XX сторіччя, біль­шість країн світу визнали домашнє насильство як серйозну проблему й почали шукати шляхи...
Законодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року iconМетодичні рекомендації з курсу “Господарське законодавство”
Господарське законодавство І господарське право, їх співвідношення. Поняття, мета, принципи й методи господарського права
Законодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року iconПриклади оформлення
Василій Великий. Гомілії / Василій Великий; [пер з давньогрец. Л. Звонська]. — Львів : Свічадо, 2006. — 307 с. — (Джерела християнського...
Законодавство феодальної Англії. Законник Стефана Душана. Великий березневий ордонанс 1357 року iconПриклади оформлення
Василій Великий. Гомілії / Василій Великий; [пер з давньогрец. Л. Звонська]. — Львів : Свічадо, 2006. — 307 с. — (Джерела християнського...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи