Реформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18 icon

Реформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18




Скачати 83.43 Kb.
НазваРеформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18
Дата25.09.2012
Розмір83.43 Kb.
ТипДокументи


РЕФОРМА СЕРВІЯ ТУЛІЯ.


Дионисий Галикарпасский.

Римские древности,кн.4,гл.16-18


Запровадивши майновий перепис і отримав таблиці,де були записані імена всіх,Сервій Тулій довідався таким чином про кількість всіх і кількість їх майна і впровадив досить розумний державний устрій, який приніс неабияку користь римлянам,як це потім засвідчили результати.Цей устрій виглядав таким чином.Сервій Тулій відокремив із числа всіх одну частину,яка володіла найбільш цінним майном,але не менш 100 мін. Сервій Тулій склав з них 80 центурій,він наказав їм володіти наступною зброєю:аргівські щити,списи,мідні молоти,панцирі,поножі і мечі.Поділивши після цього центурії навпіл,він зробив 40 центррій з людей похилого віку,які на випадок відсутності молоді повинні були залишитися в місті і захищати його.Це був перший клас.Він займав в війнах позицію передових воїнів зі всієї фаланги.Потім із решти Сервій Тулій відібрав другу частину,яка володіла майном до 10.000 драхм,але не менш ніж на 75 мін.З них він утворив 20 центурій.Вони отримали на озброєння таку ж зброю,як і перший клас,але вилучив панцирі і замість малих щитів дав більші.З них він виділив осіб,які були старші 45 років від тих,що придатні до служби в війську і утворив 10 центурій молодших,які повинні були воювати поза межами міста,і 10 центурій старших,які повинні були скоряти стіни міста.Це був другий клас.Він воював позаду передових воїнів.Третій клас Сервій Тулій утворив із залишків,які володіли майном менше 7.500 драхм,але не менше 50 мін.Із озброєння він вилучив не тільки панцирі,як у другого класу,але і поножі.З них він утворив також 20 центурій і розподілив їх таким же чином,як і попередніх,за віком,і віддав 10 центурій молодшим і 10 центурій старшим.


У битвах ці центурії займали позицію позаду прямуючих за передовими бійцями.


Із залишившихся,він знову відібрав майно осіб нижче 5000 драхм,до 25 мін і утворив зних четвертий клас.Сервій Тулій також розподілив їх на 20 центурій:10 з осіб у розквіті сил і 10 осіб похилого віку,таким же чином,як і попередніх.Із зброї наділив їх великими щитами,мечами і списами і вбитві відвів останню позицію.З п”ятого класу,який володів мізерним майном від 25 мін до 12.5 мін,він утворив 30 центурій.Вони були розділені за віковим цензом:15 центурій


старших і 15 центурій молодших.Сервій Тулій наказав їм воювати окремо з дротиками і пращами.Чотирьом центуріям без жодної зброї він наказав слідувати за озброєними.З цих чотирьох центурій дві утворювалися із збройників,плотників та інших,які готували необхідне для війни.До другого класу були приєднані ремісники,розділені за віковим цензом так,що одна центурія слідувала за старшими,друга за молодшими.


Трубачі і горнисти були поміщені в четвертий клас,і вони утворювали одну центурію старших і одну центурію молодших.На чолі центурій були призначені найбільш доблесні воїни.


Саме так виглядав устрій пішего війська,яке складалося з легіонерів і легкоозброєних.Кінноту Сервій Тулій утворив з володівших найбільшим майном і знатним походженням.З них він утворив 18 центурій і приєднав їх до перших 80 центурій легіонерів,на чолі них стояли найбільш досвідчені воїни.Решту громадян,які володіли майном меншим 12.5 мін,Сервій Тулій об”єднав в 1 центурію,хоча за кількістю їх було більше ніж інших громадян,він звільним їх від вйськової служби і різних повинностей.


Було всього 6 підрозділів,яких римляни називали класами.Слово “клас” має грецьке походження (cleseis-призов).Центурій всього було 193.Перший клас утримував разом з вершниками 98 центурій,другий – 20 і 2 з ремісниками,третій-20,четвертий також 20 і 2 з трубачами і горнистами,п”ятий-30:1 центурія –найменша і утворювалась з незаможних.


^ РИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ.


Полибий,История,кн.4,гл.11-14.


Отже в Римській державі мали місце 3 правління,про які я згадав вище( аристократичне,демократичне і монархічне),причому все було розподілено між окремими владами і за їх допомогою все створено дуже рівномірно і правильно,що навіть ніхто із туземців не міг би зрозуміти чи це було все аристократичне правління в сукупності,чи демократичне або монархічне.Так це і зрозуміло.Дійсно:якщо ми зосередимо увагу на владі консулів,державу можна уявити досить монархічною і царською,якщо ж на сенаті-аристократичною,якщо в кінці кінців хтось візьме до уваги тільки становище народу,він напевне визнає римську державу демократією.Ось це саме визначення яким користувалися тоді, за деякими винятками,користується до сих пір кожна з цих влад в римській державі.Консули доти поки не йдуть в похід з легіонами залишаються в Римі,вирішують всі державні справи;тому-що всі інші посадові особи,за винятком трибунів,їх покорні підлеглі,вони також вводять посальства до сенату.Крім того, консули звітують перед сенатом про справи,які вимагають обговорення і наглядають за виконанням здійснившихся постанов.До повноважень консулів відносяться також всі державні справи,які вимагають рішення народу: вони скликають народні збори,вносять пропозиції,вони також виконують постанови більшості.Далі,вони мають майже необмежену владу у всьому,що стосується підготовки до війни і взагалі військових походів,тому,що вони вправі вимагати на своє бачення війська від союзників,призначати військових трибуналів,проводити набір солдат і і вибирати придатних до служби.Крім того,консули уповноважені піддати покаранню любого,кого їм заманеться,з підлеглих їм у військовому таборі.Вони вправі розпоряджатися державною казною скільки завгодно,так як за посадою консула слідує посада квестора,який готовий виконати кожну їх примху.Саме тому кожний,хто зосередить свою увагу тільки на цій владі,зможе назвати римську державу повноправною монархією або царством.Викладений тут погляд зберіг би свою назву і тоді,якщо б в тому,що ми сказали або скажемо нижче,настала яка-небудь зміна.


Що стосується сенату,то його компетенції належить насамперед казна,тому-що він розпоряджається як прибутками так і витратами.Так квестори не можуть проводити видачу грошей ні на які потреби без постанови сенату,за вийнятком видатків на консулів.Ба,навіть,найбільший видаток,який перевищує всі інші,той,який використовують цензори кожні 5 років на ремонт і спорудження громадських споруд,проводяться тільки з дозволу сенату,який і дає цей дозвіл цензорам.

Рівним чином,всі злочини,які скоюються на території Італії і які підлягають розслідуванню державою:зрада,заколот,виготовлення отрути,злонавмисне вбивство знаходяться у компетенції сенату.До повноважень сенату належать також ті випадки, коли потрібно вирішити спір щодо конкретної особи або міста в Італії:покарати,допомогти,захистити.До обов”язків сенату належить посилати посольства до якогось народу за межами Італії з метою примирення,з закликом про допомогу,для передачі наказу,для прийняття народу у підданство або для оголошення війни.Рівним чином,від сенату залежить у всіх подробицях і те,як прийняти іноземне посольство в Римі і як йому відповісти.


Таким чином ,держава представляється демократичною,якщо хтось з”явиться до Риму за відсутності консула.В цьому впевнені багаточисленні елліти і царі,тому-що майже всі справи римлян вирішуються сенатом.


Саме з цієї причини не без підстав можна запитати,яка ж доля участі в державному управлінні припадає на народ,якщо ще залишається якась,якщо сенату належить вирішення всх перечислених нами справ,якщо,і це саме головне,сенат розпоряджається доходами і витратами,якщо з іншого боку консули мають необмежені повноваження в справах військових приготувань і у військових походах.При цьому всьому залишається місце і для участі народу,навіть,для участі вельми важливої.Ба в державі тільки народ має компетенцію нагороджувати або карати,між тим тільки на нагородах і покараннях тримаються царства і незалежні держави,взагалі все людське існування.Дійсно ,де не усвідомлюється різниця між нагородою і покаранням,або ж коли і навіть,усвідомлюється,але неправильно-ніякий захід неможе існувати законно.Та чи взагалі можна про це думати,коли люди грішні оцінюються на рівні з людьми чесними.Дуже часто народ вирішує і такі справи,які тягнуть за собою грошову пеню,якщо пеня за злочин буває істотна,особливо,якщо обвинуваченими бувають вищі посадові особи:смертні вироки ухвалює тільки народ.В цьому відношенні у римлян існує порядок,який гідний похвали і згадки,а саме: засудженим до страти в той час коли вирок схвалюєть,вони дозволяють втікати згідно звичаю,осудити себе на добровільне вигнання,якщо хоча б одна третина з тих, що беруть участь у схваленні вироку ще не подала свого голосу.Місцями куди втікали були:Неаполь,Пренесте,Тибур та багато інших,які були в клятвенному союзі з римлянами.Народ дарує почесті гідним громадянам,а це-найкраща в державі нагорода за відвагу.Народ уповноважений прийняти закон або неприйняти його,і-що найважливіше-вирішує питання про війну та мир.Потім ,народ затверджує або скасовує союзи,примирення,договори.Судячи з цього,всякий може сказати,що в римській державі народу належить найважливіша доля в управлінні,і що римська держава-демократія.


^ ПОХОДЖЕННЯ ТРИБУНАЛУ.


Тіт Лівій,кн.2,гл.23,24,27-33.


Загрожувала війна з вольськами,а у самої держави мали місце розколи,саме плебеї переймалися ненавистю до патриціїв.Головним чином із-за тих, хто попадав в боргову кабалу.Незадоволені між собою плебеї говорили,що,борючись за межами батьківщини за захист свободи і влади,дома вони знаходяться в полоні і пригніченні у співгромадян,що свобода плебеїв піддіна більшій безпеці на час війни,ніж на час миру,і серед ворогів,ніж серед співгромадян.Цю ненавість,яка готова прорватися сама по собі,розпалило бідуюче становище одної відомої людини,Він в похилому віці кинувся на форум з ознаками всіх свох бід.Його одяг був вкритий болотом,кого тіло мало дуже неприємний вигляд і ссохлося від втоми і блідості;більш того,відросла борода і волосся надавали його обличчю дикий вигляд.Однак,незважаючи на таке неподобство,його можливо було пізнати:говорили,що він був центуріоном:згадували із співчуттям і про інші його військові подвиги:сам він наказував рубці на груді, які свідчили про його відважні дії в деяких боях.На запитання юрби,які оточили його на зразок народних зборів,звідки такий зовнішній вигляд,таке неподобство,він відповів,що служачи на Сабінській війні,він заборгував,так як внаслідок спустошення поля не тільки був позбавлений врожаю,але й хутора,який згорів,все було розграблене,худоба вкрадена;як раз в цей скрутний для нього час на нього наклали військову подать.Борг,який позбавив його батьківської і дідівської землі,потім решти майна,і в кінці кінців,як чахотка добрався до тіла;кредитор не тільки взяв його в рабство,але і посадив в комору із застінком.Потім він показав спину на якій віднілися сліди свіжих побитть.Бачучи і слухаючи це народ здіймав великий шум.Шум не обмежувався форумом,але розносився на все місто.Боржники в кайданах і без них зі всіх сторін бігли на вулицю,вмолюючи Квиритів про захист.

Всюди знаходяться такі люди,які з охотою приєднуються до повсталих; з багатьох сторін багаточисленні натовпи по всім дорогам з криком біжуть на форум.Ті з сенаторів,хто був випадково на форумі з великою небезпекою для себе попали в цей натовп,і цей натовп дав би волю рукам,якби не консули Публій Сервілій І Аппій Клавдій не втрутилися в повстання.Але юрба,яка звернулася до них ,стала показувати свої кайдани та інше неподобство.Вона говорила: це нагорода за її службу.Кожний з наріканням вказував на свої подвиги в різних боях.Швидше з погрозою,ніж покірно, плебеї вимагали скликання сенату і окружили курію,бажаючи самим зібратися і керувати рішеннями загальних зборів.Консули зібрали лише небагатьох сенаторів,інші боялися показатись не тільки в курії,але навіть і на форумі,і через небагаточисленність сенат не міг зібратися на нараду.Тоді юрба вирішує,що над нею знущаються і навмисне затягують справу,що відсутні сенатори чинять так не випадково,не через побоювання,а через бажання загальмувати справу відсутні також консули і,неодмінно,нещастя народу служить тільки предметом кепкування.Справа була дуже близька до того,що навіть велич консулів не могла посприяти розлюченій юрбі,коли,накінець,збираються сенатори,що запізнились,вони не знали,що ж більш ризиковане – помідляти або йти.


Схожі:

Реформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18 iconПолітична реформа в Україні: проблеми І перспективи
Політична реформа в Україні: проблеми І перспективи // Національний університет “Острозька академія”. Наукові записки. (Серія “Політологія”)....
Реформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18 iconРеформа діяльності факультету культури І мистецтв на період 2011 – 2014 років
Реформа діяльності факультету підпорядкована розвиткові високого професіоналізму, відповідальності за виконання своїх професійних...
Реформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18 icon«затверджую» Ректор С. В. Савченко 2012 р. Програма
Основу программы составили вопросы по истории русской литературы, начиная с древности и заканчивая современностью, а также по теории...
Реформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18 iconМартинюк Р. С. Політична реформа в Україні: деякі критичні зауваження // Острозька Академія. – 2006. – №7 (47), Лютий. – С. Мартинюк Р. С. Політична реформа в Україні: деякі критичні зауваження
Мартинюк Р. С. Політична реформа в Україні: деякі критичні зауваження // Острозька Академія. – 2006. – №7 (47), Лютий. – С. 4
Реформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18 iconПриемы форматирования текста. Списки
Чтобы упорядочить сведения, в документе можно создать маркированный, нумерованный или многоуровневый список, для нумерации элементов...
Реформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18 iconРеформа діяльності факультету культури І мистецтв на період 2011 – 2014 років
move to 0-7237468
Реформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18 iconСудово-правова реформа: мета, принципи, етапи реалізації
Концепція судово-правової реформи в Україні, схвалена Постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992р
Реформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18 iconБолонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі
Цей процес дістав назву Болонського від назви університету в італійському місті Болонья, де були започатковані такі ініціативи
Реформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18 iconПроект обґрунтування нової структури державного управління науковою сферою в Україні
Реформа повинна дати науковій спільноті чіткий І переконливий сигнал: наука І технології є одним із пріоритетів нової влади
Реформа сервія тулія. Дионисий Галикарпасский. Римские древности,кн. 4,гл. 16-18 iconМиколаївський державний аграрний університет бібліотека земельна реформа в Україні
Тонюк, М. О. Трансформація відносин власності на землю та землекористування як передумова становлення земельного ринку в Україні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи