Державафранкі в салічнаправда ( L e X s a L i c a ) icon

Державафранкі в салічнаправда ( L e X s a L i c a )




Скачати 221.1 Kb.
НазваДержавафранкі в салічнаправда ( L e X s a L i c a )
Дата25.09.2012
Розмір221.1 Kb.
ТипДокументи

Д Е Р Ж А В А Ф Р А Н К І В

С а л і ч н а п р а в д а ( L e x S a l i c a )


Cалічна правда-памятник права ранньофеодального суспільства-складена на межі 5-7 ст.,тобто невдовзі після завоювання салічними франками бувшої римської провінції Галії і прийняття християнства.

Салічна правда,так які збірник судових звичаїв інших германських племен (бургундів,баварів,тюрингів,саксів),дістала в науці назву «Leges barbarum».Російська наука назває їх не «законами» (Leges), а «правдами» аналогічно до нашого національного памятника ранньофеодального права-Руської Правди.

Особливе значення Салічної правди полягає у тому, що вона змальовує яскраву і достовірну картину переходу від первіснообщинного ладу до класового-феодального.


1. Про виклик на суд.


(п.)1. Якщо хтось буде викликаний на суд (1) за законами короля і не з*явиться, присуджується до сплати 600 ден.,що становить15 сол.(2)

(п.)2. Якщо ж хтось, викликавши іншого на суд, сам не з*явиться і якщо його не затримає яка-небудь законна перешкода,присуджується до сплати 15 сол.на користь того, кого він викличе на суд.

(п.)3 І той, хто викликає іншого на суд , у супроводі свідків повинен прийти до його дому і, якщо останній виявиться відсутнім, повинен покликити дружину чи кого-небудь з його домашніх з тим, щоб вони сповістили його про виклик на суд.

(п.)4. Якщо ж відповідач буде зайнятий виконанням королівської служби, він не може бути викликаний на суд.


^ 2. Про крадіжку свиней.


(п.)1.Якщо хтось вкраде молочне порося і буде викритий, присуджується до сплати 120 ден., що становить 3 сол.

(п.)4. Якщо хтось вкраде однорічну свиню і буде викритий, присуджується до сплати 120 ден., що становить 3 сол.

(п.)14. Якщо хтось вкраде 25 свиней, і якщо у стаді більше нічого не залишиться, і буде викритий, присуджується до сплати 2500 ден., що становить 62,5 сол.



  1. Маються на увазі народні судові збори.

  2. Солід—золота монета; денарій—срібнаібна монета, що дорівнюе 1/40 соліда.

  3. Про крадіжку рогатих тварин.


(п.)2 Якщо хтось вкраде однорічну чи дворічну тварину і буде викритий, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.

(п.)6 Якщо хтось вкраде 12 тварин і не одної не залишиться (в стаді), присуджується до сплати 2500 ден., що становить 62,5 сол., не враховуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.


  1. ^ Про шкоду, заподіяну ниві чи якому-небудь однорічному місцю (Про потраву).


(п.)1 Якщо хтось застане на своїй ниві рогатих тварин або коня, або яку-небудь дрібну худобу, не повинен бити її до каліцтва. Якщо ж він зробить це і признається, зобовязаний відшкодувати вартість і покалічену худобу взяти собі. Якщо не признається і буде викритий, присуджується до сплати 600 ден.,що становить 15 сол.,не враховуючи вартості і відшкодування збитків.

(п.)4 Якщо чиї-небудь свині або чия-небудь худоба забіжить на чужу ниву і господар, незважаючи на відпирання, буде викритий, присуджується до сплати 600 ден.,що становить 15 сол.


^ 10. Про кадіжку рабів.


(п.)1 Якщо хтось вкраде раба присуджується до сплати 1200 ден.,що становить 30 сол.

Додаток 4-й. Якщо хтось вкраде рабиню, платиь 35сол.;а за виноградаря, коваля, теслю, конюха, який коштує 30 сол., у випадку доказу, присуджується до сплати 2880 ден.,щс становить 72 сол.


^ 11. Про крадіжки або зломи, які учинені вільними.


(п.)1 Якщо хтось з вільних вкраде поза домом на 2 ден.,присуджується до сплати 600 ден.,що становить 15 сол.

(п.)2 Якщо ж він вкраде поза домом на 40 ден., і буде викритий, приусджується до сплати 1400 ден.,що становить 35 сол.,не враховуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.

(п.)5 Якщо ж він учинить злом замка чи підбере ключ і, проникнувши таким чином у будинок, що-небудь вкраде звідти, присуджується до сплати 1800 ден., що становить 45 сол., не враховуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.


  1. ^ Про крадіжки або зломи , які учинені рабами.


(п.)1 Якщо раб вкраде поза домом на 2 ден., він повертає вкрадене і відшкодовує збитки і, крім цього, розпростертий на лаві дістає 120 ударів батогом.

(п.)2 Якщо ж він вкраде на 40 ден., він або каструється, обо ж сплачує 6 сол. А пан раба, що здійснив крадіжку, відшкодовує позивачу і вартість вкраденого і збитки.


  1. ^ Про напади або грабіж.


(п.)1 Якщо хтось пограбує вільну людину, напавши на неї несподівано і буде викритий, присуджується до сплати 2500 ден., що становить 62,5 сол.

(п.)2 Якщо римлянин пограбує салічного варвара, потрібно застусувати вищезгаданий закон.

(п.)3 Якщо ж франк пограбує римлянина, присуджується до штрафу в 35 сол.

(п.)6 Якщо хтось нападе на чужу віллу, всі викриті у цьому нападі присуджуються до сплати 62,5 сол.

^ Додаток 1-й. Якщо хтось нападе на чужчу віллу, виламає там двері, переб*є собак і поранить людей або що-небудь вивезе звідти на возі, присуджується до сплати 800 ден., що становить 20 сол.


  1. ^ Про підпали.


(п.)1 Якщо хтось спалить будинок з прибудовами і буде викритий, присуджується до сплати 2500 ден., що становить 62,5 сол.

(п.)3 Якщо хтось спалить комору або клуню з хлібом, присуджується до сплати 2500 ден.,що становить 62,5 сол.


  1. Про рани.


(п.)1 Якщо хтось наважиться позбавити життя іншого, але схибить ударом і буде викритий , присуджується до сплати 2500 ден.,що становить 62,5 сол.

(п.)3 Якщо хтось вдарить іншого по голові так, що оголиться мозок і випадуть 3 кістки, які лежать на поверхні самого мозку, присуджується до сплати 1200 ден.,що становить 30 сол.

(п.)4 Якщо ж хтось буде поранений між ребра або у живіт, до того ж виявиться, що з*явиться рана і проникне до нутрощів, присуджується до сплати 1200 ден.,що становить 30 сол., окрім 5 сол. на лікування.

^ Додаток 1-й. Якщо ж рана болить і не загоюється,присуджується до сплати 62,5 сол.і на лікування 9 сол.

(п.)6 Якщо який-небудь вільний вдарить палицею вільного, але так, що кров не пролл*ється, то до 3 ударів за кожен удар платиться по 120 ден.,що становить 3 сол.

(п.)7 Якщо ж піде кров, платиться стільки ж, скільки належиться за рану залізом.



  1. ^ Про того, хто звинуватить перед королем невинну людину.


(п.)1 Якщо хтось звинуватить перед королем невинну людину у відсутності останньої, присуджується до сплати 2500 ден., що становить 62,5 сол.

^ Додаток 1-й. А якщо зведе на нього таку вину , за яку у випадку підтвердження звинувачення належиться смертна кара, обвинувач присуджується до сплати 8000 ден., що становить 200 сол.


  1. ^ Про того, хто схопить вільну жінку за руку, за кисть або за палець.

(п.)1 Якщо яка-небудь вільна людина схопить вільну жінку за руку, за кисть або за палець і буде викрита, присуджується до сплати 15 сол.


  1. Про вбивство дітей .


(п.)1 Якщо хтось позбавить життя хлопчика до 10 років включно і буде викритий, присуджується до сплати 24000 ден.,що становить 600 сол.

(п.)3 Якщо хтось нанесе побої вільній вагітній жінці, і якщо вона помре, присуджується до сплати 28000 ден., що становить 700 сол.

(п.)4 Якщо хтось позбавить життя дитини в утробі матері раніше, ніж вона отримає ім*я, і це буде деведено, присуджується до сплати 4000 ден., що становить 100 сол.

Додаток. Якщо хтось позбавить життя вільну дівчину, присуджується до сплати 300 сол.

(п.)6 Якщо хтось позбавить життя вільну жінку після того, як вона почала мати дітей, присуджується до сплати 24000 ден., зо становить 600 сол.

(п.)7 Якщо ж хтось позбавить життя (вільну жінку) після того, як вона вже не може мати дітей, присуджується до сплати 8000 ден., що становить 200 сол.


^ 25. Про прелюбодіяння.


(п.)1 Якщо хтось вчинить насильство над вільною дівчиною, присуджується до сплати 62,5 сол.

(п.)2 Якщо ж хтось буде мати зносини з вільною дівчиною з її доброї волі, за спільною згодою, присуджується до сплати 1800 ден., що становить 45 сол.

(п.)3 Якщо який-небудь вільний буде мати зносини з чужою рабинею і буде викритий, присуджується до сплати панові рабині 600 ден., що становить 15 сол.

(п.)5 Якщо ж вільний явно вступить у шлюб з чужою рабинею, він і сам разом з нею повинен стати рабом.

(п.)6 Однаково і вільна, якщо вступить у шлюб з чужим рабом, повинна стати рабинею.


^ 27. Про різні крадіжки.


(п.)13 Якщо хтось залізе у чужий виноградник красти виноград і буде захоплений на місці злочину, присуджується до сплати 1800 ден.,що становить 15 сол.

(п.)14 Якщо ж злодій, крім того, занесе виноград до свого будинку і помістить його там, присуджуєься до сплати 1800 ден.,що становить 45 сол.

(п.)15 Цього ж правила слід дотримувстись і відносно жнив.

Додаток. Якщо ж хтось поламає чужу загорожу, присуджується до сплати 15 сол.

(п.)22 Якщо хтось обкраде незачинену світлицю, присуджується до сплати 600 ден., щостановить 15 сол.

(п.)23 Якщо хтось обкраде зачинену світлицю, присуджується до сплати 1800 ден.,що становить 45 сол.

(п.)24 Якщо хтось заоре чуже поле без дозволу господар. Присуджується до сплати 15 сол.

(п.)25 Якщо ж хтось засіє його, присуджується до сплати 1800 ден.,що становить 45 сол.


Додаток. Якщо хтось буде перешкоджати проїзду плуга в чуже поле бо вижене орача, присуджується до сплати 600 ден.,що становить 15 сол.

(п.)26 Якщо хтось укладе з чужим рабом угоду без відома господаря,присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.


  1. ^ Про підбурювання.


(п.)1 Якщо хтось підкупить іншого для вчинення крадіжки і буде викритий, присуджується до сплати 2500 ден., що становить 62,5 сол.


  1. ^ Про нанесення ушкоджень.

(п.)1 Якщо хтось покалічить руку або ногу іншому, позбавить його ока або носа, присуджується до сплати 4000 ден., що становить 100 сол.

(п.)2 Якщо ж у нього покалічена рука залишається висіти, присуджується до сплати 2500 ден.,що становить 62,5 сол.

(п.)3 Якщо хтось відірве великий палець на руці або нозі, присуджується до сплати 2000 ден., що становить 50 сол.

(п.)5 Якщо ж хтось відірве другий палець, але той, яким натягують лук, присуджується до сплати 1400 ден., що становить 35 сол.

^ Додаток 10-й. Якщо хтось пошкодить іншому язик так, що той не встані буде говорити, присуджується до сплати 100 сол.


  1. Про образу словами.


(п.)1 Якщо хтось назве іншого виродком, присуджується до сплати 3 сол.

(п.)3 Якщо хтось - мужчина або жінка -назве вільну жінку блудницею і не доведе цього, присуджується до сплати 1800 ден., що становить 45 сол.

(п.)4 Якщо хтось назве іншого вовком, присуджується до сплати 3 сол.

(п.)5 Якщо хтось назве іншого зайцем, присуджується до сплати 3 сол.

(п.)6 Якщо хтось звинуватить іншого в тому, що він кинув у бою свій щит, і не зможе довести, присуджується до сплати 120 ден., що становить 3 сол.

(п.)7 Якщо хтось назве іншого донощиком або брехуном і не зможе довести, присуджується ло сплати 600 ден., що становить 15 сол.



  1. ^ Про зв*язування вільних.


(п.)1 Якщо хтось зв*яже без вини вільну людину.присуджується до сплати 1200 ден., що становить 30 сол.

(п.)2 Якщо ж він цього зв*язаного заведе куди-небудь, присуджується до сплати 1800 ден., що становить 45 сол.

Додаток3-й. Якщо хтось підступом або силою відіб*є у графа зв*язану людину, повинен заплатити ціну свого життя.



  1. ^ Про порушення загорожі.


(п.)1 Якщо хтось відріже 2 або 3 прути, якими зв*язується і стримується наверху загорожа, або зламає, або вирве 3 коли, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.

(п.)2 Якщо хтось проведе по чужому полі, яке вже зійшло, борону або проїде возом не по дорозі, присуджується до сплати 120 ден., що становить 3 сол.

(п.)3 Якщо хтось проїде по чужому жниву, яке вже почало виколошуватись, не по дорозі і не по стежці, присуджується до сплати 600 ден., що становить15 сол.

^ Додаток 2-й. Якщо хтось зайде, з метою крадіжки, у чужий двір після заходу сонця і буде там зехоплений. Присуджується до сплати 1800 ден., що становить 45 сол.



  1. Про вбивства.... рабів.


(п.)1 Якщо будь-який раб позбавить життя раба, нехай пани розділять між собою вбивцю.


^ Додаток 1-й. Якщо хтось поб*є чужого раба і на 40 ночей відніме у нього працездатність, присуджується до сплати 1,3 сол.

(п.)5 Якщо чужий раб або літ позбавить вільну людину. Сам вбивця віддаються родичам вбитої людини, в якості половини компенсації, а пан раба сплачує другу половину компенсації.

(п.)6 Якщо хтось вкраде або позбавить життя дворового слугу або коваля, або золотих справ майстра, або свинопаса, або виноградаря, або конюха і буде викритий, присуджується до сплати 1200 ден., що становить 30 сол.



  1. ^ Про переслідування по слідах.


(п.)1 Якщо хтось втратить внаслідок крадіжки бика або коня, яку-небудь тварину і, ідучи по слідах, знайде її протягом 3 діб, а той, хто веде її (тварину), заявить, що вінкупив або отримав її в обмін, той, що йде по слідах повинен через третіх осіб доказувати, що (ці) речі - його власність. Якщо ж той, хто розшукує свої речі знайде їх вже після спливу 3 діб. А той, у кого він знайде їх, заявить, що купив або отримав їх в обмін, сам (відповідач) нехай доказує (на них) своє право. Якщо ж (людина) яка розшукує худобу, заявить, що визнала її (своєю), і, недивлячись на протест того, другого, не захоче подати докази через третіх осіб, ні призначити, згідно закону, день для судового розгляду і буде викрита у насильному відібранні (тварини), присуджується до сплати 1200 ден., що становить 30 сол.


  1. ^ Про крадіжку коней.


(п)1 Якщо хтось вкраде запряженого коня і буде викритий, присуджується до сплати 1800 ден., що становить 45 сол., не враховуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.

(п.)2 Якщо хтось вкраде жеребця і ьуде викритий, присуджується до сплати 1800 ден , що становить 45 сол.

^ Додаток 2-й. Якщо хтось вкраде королівського жеребця, присуджується до сплати 90 сол., не враховуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.

Додаток. Якщо хтось, підступом або по ворожнечі, скалічить або зіпсує чужих коней або запряжну худобу. Присуджується до сплати 1200 ден., що становить 30 сол.


  1. ^ Про викрадачів рабів.


(п.)1 Якщо хтось надумає заманити чужих рабів і буде викритий, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.


  1. ^ Якщо раб буде винний у крадіжці.


(п.)1 Якщо буде вчинений проступок, за який вільний повинен сплатити штраф у розмірі 600 ден.,або 15 сол., раб нехай буде покладений на лаву і отримає 120 ударів батогом.

(п.)5 Якщо ж раб буде винен у більш тяжкому злочині, власне такому, за який вільна людина може бути присуджена до сплати 45 сол., і якщо раб сам під тортурами признається, він присуджується до смертної кари.

(п.)6 Якщо раб буде викритий у будь-якому злочині, позивач повинен умовляти його пана..., щоби він видав раба для справедливих тортур.

(п.)9 Якщо ж... після спливу 14 ночей пан не побажає віддати свого раба на тортури, він приймає на себе всю вину і весь штраф; і не як раб, а як вільний, який вчинив цей проступок, приймає на себе всю платню по заставі.



  1. ^ Про людиновбивство.

    (п.)1 Якщо хтось позбавить життя вільного франка або варвара, який живе по Салічному закону, і буде викритий, присуджується до сплати 8000 ден., що становить 200 сол.

    (п.)3 Якщо хтось позбавить життя людину, яка перебуває на королівській службі, або ж вільну жінку, присуджується до сплати 24000 ден.,що становить 600 сол.

    (п.)5 Якщо хтось позбавить життя римлянина-королівського співтрапезника і буде викритий, присуджуєтьсядо сплати 12000 ден., що становить 300 сол.

    (п.)6 Якщо хтось позбавить життя римлянина землевласника і не королівського співтрапезника, присуджується до сплати 4000 ден., що становить 200 сол.

    (п.)7 Якщо хтось позбавить життя римлянина, який зобов*язаний платити податки, присуджується до сплати 62,5 сол.

    ^ Додаток 6-й. Отже, кожна людина повинна оплачуватися більшою або меншою мірою.



  2. Про людиновбивство юрбою.

    (п.)1 Якщо хтось, зібравши юрбу, нападе на вільну людину в її будинку і там позбавить її життя і якщо вбитий перебуває на коро лівській службі, вбивця присуджується до сплати 72000 ден., що становить 1800 сол.

    (п.)2 Якщо ж вбитий не перебував на коолівській службі, вбивця присуджується до сплати 24000 ден., що становить 600 сол.



  3. ^ Про людиновбивство юрбою.


(п.)1 Якщо хтось, перебуває у зібранні 5 осіб, буде ким-небудь з них позбавленний життя, решта повинна або видати винного, або всі відповісти за смерть вбитого; цей же закон дотримується і у тому випадку, коли у зібранні буде 7 осіб.

(п.)2 Якщо ж у зібранні буде понад 7 осіб, то не всі відповідають за вбивство, а лише ті, чию вину буде доведено; вони і сплачують віру по закону.

(п.)3 Якщо ж хтось, перебуваючи поза домом, у дорозі або в полі, буде позбавленний життя юрбою і якщо на ньому виявиться 3 або більше рани, то троє з цієї юрби, проти яких виявляються докази, по одному повинні відповідати за вбивство, наступні троє платять 1200 ден., що становить 30 сол., в останні троє з цієї юрби- платять 600 ден., що становить 15 сол.


  1. ^ Про переселенців.

    (п.)1...Якщо хтось захоче переселитись в інщу віллу якщо один або декілька з мешканців вілли захочуть прийняти його, але знайдеться хоча один, який не погодиться з переселенням, він не буде мати права поселитись.

    (п.)2...Якщо той, кому пред*явлено протест, не захоче піти звідти, причому його не буде затримувати яка-небудь законна перешкода..., тоді той, що заявив протест... просить графа прибути на місце, щоби вигнати його звідти. І за те, що він не хотів слухатись закону, він втрачає там результати своєї праці і, крім цього, присуджується до сплати 1200 ден., що становить 30 сол.

    (п.)3 Якщо ж особі, яка переселилась, на протязі 12 місяців не буде пред*явлено жодного протесту, він повинен залишитись недоторканим, як і інші сусіди.



  2. ^ Про передачу майна.

    (п.)1 При цьому потрібно дотримуватися наступного: тунгін або центенарій нехай призначать судові збори.... Потім нехай знайдуть людину, яка не доводиться йому (тому, хто складає заповіт) родичем і якій він (той, хто складає заповіт) нехай кине у полу стебло. І тому, в чию полу він кине стебло, нехай він заявить про своє майно, зокрема, скільки він хоче передати, чи все і кому.

    І той у чию полу він кине стебло, повинен залишитися у його домі. І повинен запросити трьох або більше гостей і зберігати ту частину майна, яка йому довірена. І після цього той, кому це доовірено, повинен діяти з зібраними свідками. Потім у присутності короля або на судових зборах нехай візьме стебло і кине в полу тих, хто був призначений спадкоємцям 12 місяців тому, і нехай віддасть майно тим, на користь яких було складено заповіт, у кількості не більшій і не меншій того, що йому було ввірено. Якщо ж хтось побажає що-небудь заперечити проти цього, три свідки повинні дати клятву, що вони були присутні в цьому засіданні, яке було признвчене тунгіном або центенарієм, і бачили, як, той, хто побажав передати своє майно, кинув у полу тому, кого він вибрав, стебло; вони повинні назвати кожен окремо і ім*я того, хто кинув своє майно в полу іншого, і ім*я того, кого оголосив він спадкоємцем. І інші три свідки повинні під клятвою засвідчити, що той, у чию полу було кинено стебло, був у домі того, хто передав своє майно, що він запросив трьох або більше гостей, які за столом їли вівсянку у присутності свідків і що ці гості дякували йому за прийняття—всі повинні під клятвою підтвердити і інші свідки, а також і те, що той, який прийняв у полу майно, кинув у присутності короля або у законних публічних зборах стебло в полу тих, котрі були оголошені спадкоємцями згаданого майна публічно перед обличчям народу.... в присутності короля або на публічних зборах, тобто... перед народом або тунгіном; все це повинні підтвердити 9 свідків.



  3. ^ Про розшук.

    (п.)1 Якщо впізнає свого раба ябо коня, або бика, або будь-яку річ у іншого, нехай передасть це у треті руки, я той, у кого дані речі пізнані, повинен доказувати на них своє право. І якщо один і другий живуть по цю сторону ріки Луари або... лісу, позивач і відповідач нехай на протязі 40 діб призначать строк для судового розгляду; і на протязі цього часу всі ті, хто продав коня або обміняв, або, можливо, дав у сплату, повинні увійти один з одним у зносини, зокрема, кожен повинен викликати ту особу, з якою уклав угоду. І якщо покликаний на суд, не маючи для цього законних перешкод, не з*явиться , той, той хто уклав з ним угоду, нехай пішле трьох свідків,щоби вони запросили його з*явитись на суд; а також він повинен мати інших трьох свідків, які б засвідчили, що він уклав з ним угоду публічно. Якщо він виконає це, звільнить себе від обвинувачення у крадіжці. А той, який не з*явиться, на якого під клятвою посвідчили свідки, буде визнаний злодієм відносно позивача і повинен відшкодувати вартість вкраденої речі тому, з ким уклав угоду; цей же згідно закону заплатить тому, хто впізнав свої речі. Все це повинно відбуватись на судовому засіданні, у присутності відповідача, в якого вперше знайдено річ, яку передано згодом у треті руки. Якщо ж ті , у кого виявлено річ, живуть по ту сторону Луари.., закон цей повинен бути виконаний на протязі 80-ти діб.

  4. ^ Про кривосвідчення.

    (п.)1 Якщо хтось дасть неправдиве свідчення, присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.



  5. Про свідків.

    (п.)1 Якщо хтось буде вимушений представити свідків і вони, може статися, не бажають з*явитися на судове засідання, то особа, яка має в них потребу, повинна задовільнити їх і повиннапри свідках запросити їх на судове засідання, щоби вони під клятвою посвідчити про те, що їм відомо.

    (п.)2 Якщо вони не захочуть прийти і якщо їх не затримає законна перешкода, кожен з них присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.

(п.)3 Якщо ж покликані до свідчення, прибувши (на судове засідання), не захочуть посвідчити під клятвою про те, що знають, вони будуть поставлені поза законом і ( понад це) кожен з них присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.



  1. ^ Про зобов*язання.

    (п.)1 Якщо хтось вільний або літ дасть іншому зобов*язання, той, кому дано зобов*язання, після закінчення 40 ночей або встановленого між ними строку повинен з*явитись до його дому у супроводі свідків і з тим, кому належить провести оцінку майна. І якщо боржник не побажає виплатити за зобов*язанням, він, понад визначеного у зобов*язані боргу, присуджується до сплати 15 сол.

    (п.)2 Але якщо він буде вперто відмовлятися від сплати по зобов*язанню, кредитор повинен викликати його на суд і так клопотати (перед тунгіном) про дальший примус: «Прошу тебе, тунгіс, оголосити скоріший примус відносно противника мого, який дав мені зобов*язання і зробив у мене позику.» При цьому він повинен зазначити суму боргу по зобов*язанню. Тоді тунгіс повинен сказати: « Я оголошую відносно нього скоріший примус згідно Салічного закону.» Потім той, кому дано зобов*язання, повинен урочисто вимагати, щоби боржник нікому іншому не платив і не давав поруки у сплаті, покі він не задовільнить належного по зобов*язанню. І поспішно, у той же день, перед тим як зайде сонце, з свідками повинен з*явитися у дім боржника і просити про сплату боргу. Якщо він не побажає виконати це прохання, нехай призначать йому строк для судового розгляду; в такому випадку борг збільшиться на 120 ден., що становить 3 сол. Це повинно повторитись до 3-х разів,на протязі 3-х тижнів, і якщо у 3-й раз не погодиться заплатити, тоді борг нехай збільшиться на 360 ден., що становить 9 сол., так що після кожного виклику на судовий розгляд або призначення строку борг збільшується на 3 сол.

    (п.)3 Якщо хтось не побажає виплатити по зобовазанню до законного строку, тоді той кому дано зобовязання, нехай відправиться до графа округу, у якому проживає, і, взявши стебло, нехай звернеться до нього з наступними словами: « Граф, людина ця мені винна, і я його законним порядком викликав на суд, згідно Салічного закону. Я собою і майном своїм ручаюся, що ти сміло можеш покласти руки на його майно.» І нехай повідомить, з якої причини і на яку дано зобовязання. Після цього граф нехай візьме з собою 7 правоздатних рахінбургів, відправиться з ними у дім того, хто дав зобовязання, і скаже: « Ось ти зараз з доброї волі заплати цій людині по зобовязанню і вибери двох яких завгодно рахінбургів, які визначили би ціну і джерела твоїх прибутків, і згідно справедливої оцінки заплатити належне.» Якщо на це не погодиться особисто чи заочно, тоді рахінбурги самі нехай візьмуть з його майна ту кількість, яка відповідає величині боргу, і з вартості майна ту кількість, яка відповідає величині боргу, і з вартості майна, згідно закону дві частини нехай ідуть на користь позивача, а третю нехай бере собі граф в якості «fritus*a», якщо тільки «fritus» вже раніше по цій справі не був сплачений.

    (п.)4 Якщо графа попросять виконати все вище сказане і він, не будучи затриманим ні поважною причиною, ні королівською службою, ні сам не піде, ні пошле заступника, який би вимагав справедливості і правосуддя, він повинен бути позбавлений життя або викупити себе за стільки, скільки належить.

    51.

(п.)1. Якщо хтось протизаконно запросить графа відправитись для конфіскації чужої речі,саме без попереднього виклику боржника у суд або при відсутності самого зобов*язання, присуджується до сплати 800 ден., що становить 200 сол.

(п.)2 Якщо ж граф, запрошений по згаданій справі, насмілитися взяти що-небудь понад законний і справедливий борг, нехай або викупиться, або заплатить життям.



  1. ^ Про викуп руки від казанка.



(п.)1 Якщо хтось буде викликаний до випробування за допомогою казанка з киплячою водою, то сторони можуть дійти згоди, щоби присуджений викупив свою руку і зобов*язався подати співприсяжників. Якщо вчинок виявиться таким, за який у випадку доказу винний по закону повинен заплатити 600 ден., що становить 15 сол., він може викупити свою руку за 120 ден., що становить 3 сол.


(п.)3 Якщо ж проступок буде такий, за який у випадку доказу винний, міг би бути присуджений до сплати 35 сол., і якщо сторони погодяться, щоби він викупив свою руку, нехай він викупить її за 240 ден., що становить 6 сол.


^ 54. Про вбивство графа.


(п.)1 Якщо хтось позбавить життя графа, присуджується до сплати 24000 ден., що становить 600 сол.

Долаток 5-й. Якщо хтось позбавить життя священника, присуджується до сплати 24000 ден., що становить 600 сол.

^ Додаток 7-й. Якщо хтось позбавить життя єпископа, присуджується до сплати 900 сол.


  1. Про неявку на суд.


(п.)1 Якщо хтось знехтує явкою на суд або забариться з виконанням того, що йому призначено рахінбургами, і не побажає укласти угоду ні шляхом композиції, ні шляхом очищення водою, ні яким-небудь іншим законним способом, тоді позивач повинен викликати його на суд перед лицем самого короля. І там будуть 12 свідків, з яких нехай перші три поклянуться, що вони були там, де рахінбург присудив, щоби він йшов на випробування водою або дав зобов*язання у сплаті композиції, і що він знехтував постановою рахінбургів. А потім троє інших повинні поклястися, що після постанови рахінбургів, яка відбулась, про те, щоби він очистився або випробуванням водою, або сплатою композиції, вони були присутні при повторній пропозиції йому з*явитись на суд протягом 40 діб, рахуючи з того дня, і він ніяким чином не побажав задовільнити вимогу закону. Тоді позивач повинен викликати його перед лицем короля, саме протягом 14 діб, і три свідки повинні поклястися, що вони були там у той чос, коли він викликав його на суд і призначив йому певний строк. Якщо і тоді він не з*явиться, нехай ці 9 свідків під присягою, як ми вище говорили, дадуть свої покази. Рівним чином, якщо він не з*явиться у той день, нехай позивач призначить йому певний строк, маючи трьох свідків при призначенні строку. Якщо позивач виконав все це, а відповідач ні в один призначених строків не побажав з*явитись, тоді нехай король, до якого він покликаний на суд, оголосить цого поза своїм покровительством. Тоді і сам винний і все його майно робиться власністю позивача. І якщо до тих пір, поки він не сплатить всього, що з ного стягується, хто-небудь дасть йому хліба або виявить гостинність, будь це навіть власна цого дружина, присуджується до сплати 600 ден, що становить 15 сол.

^ 57. Про рахінбургів.


(п.)1 Якщо які-небудь з рахінбургів, засідаючи в судовому зібранні і розглядаючи позов між двома особами, відмовляються сказати закон потрібно, щоби позивач заявив їм: « Тут я закликаю вас постановити рішення згідно Салічного закону.» Якщо вони (знову) відмовляються сказати закон, семеро з цих рахінбургів до заходу сонця присуджуються до сплати 120 ден., що становить 3 сол.

(п.)3 Якщо ж раінбурги ці будуть судити не по закону, той , проти котрого вони винесуть рішення, нехай пред*явить до них позов, і якщо буде в стані довести, що вони судили не по закону, кожен з них присуджується до сплати 600 ден., що становить 15 сол.


^ 58. Про пригорщу землі.

(п.)1 Якщо хтось позбавить життя людину і, віддавши все майно, буде не в стані заплатити належне по закону, він повинен представити 12 співприсяжників ( які поклянуться у тому), що ні на землі, ні під землею він не має майна понад те, що вже віддав. І потім він повинен увійти в свій дім, зібрати у пригорщу з чотирьох кутів землю, стати на порозі, повернутись обличчям у середину дому, і цю землю лівою рукою кидати через свої плечі на того, кого він вважає своїм родичем. Якщо батько і брати вже платили, тоді він повинен тією ж землею кидати на своїх, тобто на трьох найблищих родичів по матері і по батькові. Після цього в одній сорочці, без пояса, без взуття, з кілком у руці він повинен скочити через пліт, і ці три ( родичі по матері) повинні заплатити половину того, скільки не вистачає до сплати належної по закону віри. Те саме повинні зробити і троє решта, які доводяться родичами по батькові. Якщо ж хтось з них виявиться надто бідним, щоби заплатити припадаючу на нього долю , він повинен у свою чергу кинути пригорщу землі на кого-небудь з більш заможніх, щоби він заплатив все по закону. Якщо ж і цей не бути мати чим заплатити все, тоді той, хто взяв на поруки вбивцю, повинен приставити його в судове засідання і так потім на протязі чотирьох засіданьповинен брати його на поруки. Якщо ж ніхто не поручиться у сплаті віри, тобто у відшкодуванні того, що він не заплатив, тоді він повинен заплатити віру своїм життям.

^ 59. Про аллоди.


(п.)1 Якщо хтось помре і не залишить синів і якщо мати переживе його, нехай вона вступить у спадкування.

(п.)2 Якщо ж не виявиться матері і якщо він залишить брата або сестру, нехай вступлять у спадкування.

(п.)3 У тому випадку, якщо їх не буде, сестра матері нехай вступить у спадкування.

^ Додаток 1-й. Якщо не буде сестри матері, нехай сестри батька вступлять у спадкування.

(п.)4 І якщо згодом виявиться хто-небудь більш близький з цих поколінь, він нехай вступить у володіння спадком.

(п.)5 Земельна ж спадщина в жодному випадку не повинна дістатись жінці, але вся земля нехай поступить чоловічій статі, тобто братам.


  1. ^ Про бажаючого відмовитись від рідні.


(п.)1 Він повинен з*явитись на судове засідання перед обличчям тунгіна і там зламати над своєю головою три гілки мірою в лікоть. І він повинен у судовому засіданні розкидати їх у 4 сторони і сказати там, що він відмовляється від співприсяги, від спадщини і від усяких порахунків з ними. І якщо потім хто-небудь з його родичів або буде вбитий, або помре,він цілком не повинен брати участь у спадкуванні або у сплаті віри, а спадщина його самого повинна поступити в казну.


^ 62. Про віру за вбивство.


(п.)1 Якщо буде позбавлений життя чий-небудь баько,половину віри нехай візьмуть його сини, а другу половину нехай розділять між собою найблищі родичі як з боку батька, так і з боку матері.

(п.)2 Якщо ж з жодної сторони, ні з боку батька, ні з боку матері не виявиться ніякого родича, ця частина нехай буде відібрана на користь казни.



  1. ^ Про вбивство вільної людини у поході.


(п.)1 Якщо хтось позбавить життя вільну людину у поході і вбитий не перебував на королівській службі, вбивця присуджується до сплати 24000 ден., що становить 600 сол.

(п.)2 Якщо ж вбитий перебував на королівській службі, викритий у вбивстві присуджується до сплати 1800 сол.

ЕПІЛОГ.


Закінчено Салічний закон.....

Перший король франків постановив керуватись у судових рішеннях титулами з 1-го до 62-го. А потім разом з своїми прибічниками зробив додаток з 63-го титула до 78-го. А король Хільдеберт довший час після цього роздумував, що належить додати, і знайшов гідним внести додатки від 78-го титула до 83-го, що він передав брату своєму Хлотарю у письмовому вигляді. Хлотар теж, з вдячністю прийнявши ці титули від старшого свого брата, потім разом з людьми свого королівства обговорював, що до цього слід додати, що належить встановити заново, і постановив те, що іде з титула 89-го по 93-й. І потім заново написане він передав своєму брату, і вони вирішили, щоби все це зберігалось непорушно, як і раніше встановлене.


ЛІТЕРАТУРА:

  1. « Хрестоматия по истории государства и права зарубежних стран»

( Под ред. З.М. Черниловского) М.: Юрид. лит.; 1984 с. 72-87.


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І. ФРАНКА


ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


КАФЕДРА ІСТОРІЇ ТА ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА


КУРСОВА РОБОТА

З ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН


ТЕМА: ДЕРЖАВА ФРАНКІВ

САЛІЧНА ПРАВДА (LEX SALICA)


Виконавець:

студентка спеціального

правничого факультету

гр-11

НАСТАСЯК О.В.


2000 рік

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи