Золота Булла\" \" icon

Золота Булла" "




Скачати 134.29 Kb.
НазваЗолота Булла" "
Дата25.09.2012
Розмір134.29 Kb.
ТипДокументи



Феодальне право в Німеччині


Золота Булла”

“Золота Булла”, діставша свою назву від причепленої золотої печатки, була прийнята в 1356 році при імператорі Карлі V, який одночасно був богемським “чеським” королем.

Друга назва “Курфюрдська Булла” більш підходить змісту цього документу, бо в роздробленій Німеччині кінцево закріпилась влада великокняжої (курфюрдської) олігархії.

Три духовних (архієпископ майонцький, кельський і трірський) і чотири світських князі вибрали імператора, мали право суду над ним і могли його скидати з влади.

На їх з’їздах повинні були вирішуватись найважливіші загальноімперські питання; в своїх володіннях вони мали фактично необмежений суверенітет.

“Золота Булла” надала вплив на подальший розвиток державного права в Німеччині, де вона рахувалась діючим законом аж до ХІХ століття.


Частина І.Про вибори римського короля


3. ... Після принесення князями-виборцями або їх післанцями ... присяги ... нехай почнуть вони вибирати і нияк вже названого міста Франкфурта не покидати, перед тим, як більша частина їх не вибере тимчасового голову світу або християнського народу, тобто римського короля, який повинен стати імператором.

4. ... І ми засвідчуємо і передписуємо всією повнотою влади, даної нам імператором, що той, хто вищесказаним способом буде вибраним римським королем, раптово по закінченню виборів, перед тим, як він в силу влади Священної імперії, займеться якими-небудь іншими справами, повинен всім разом і кожному в окремості князям-виборцям, духовним і світським, які рахуються найближчими членами Священної імперії, раптово і не заперечуючи підтвердити та одобрити своїми грамотами і печатками всі їх привілеї, грамоти, права, вільності, дарування, старовинні звичаї, а також почесні (привілейовані) звання і все, що вони від імперії дістали і чим володіли аж до дня виборів, і все перечислене повторити ще раз їм, після того, як буде коронований імператорською короною.


Частина 4. Про князів-виборців загалом


2. ... Пізніше, коли і скільки б раз в майбутньому не випадало престолу Священної імперії бути привілейованим, архієпископом майнським, буде тоді мати владу – як він мав цю владу, настільки відому, віддавна,- скликати письмовими відомостями інших вищезгаданих князів, своїх співучасників по згаданих виборах; коли ж вони всі або ті, хто зможуть і захочуть бути присутніми на виборах, зберуться до назначеного дня виборів, названих архієпископом майнським ... повинен буде переписати своїх спів виборців, кожного окремо, в наступному порядку: першого, розуміється, він спитає архієпископа трірського, якому ми надаємо перший голос, який, як нам відомо, належить йому до цього часу; другого- кельського архієпископа, якому по чину і посаді належить надівати королівську корону на римського короля; третього-короля Богемів...; четвертого-маркграфа рейнського; п’ятого-герцога саксонського; шостого- маркграфа брандебургського; по голосах їх всіх, названий архієпископ майнський розпитає в названому порядку. Після того названі князі-виборці, його співучасники по виборах, спитають, в свою чергу, його, щоб і він висловив свою думку і об’явив їм за кого дасть свій голос.


Частина 20. Про невід’ємність курфюрств від прав,

з ними зв’язаних

Так як всі князівства і кожне з них в окремості; в зв’язку з якими світські князі-виборці дістають, як відомо, право голосу на виборах римського короля, спадкують потім право стати імператором, до того степеня нерозривно з’єднані з цим правом, посадами, чинами і з іншими правами, з ними зв’язані і від них витікаючи, що право, голос, посада, і чин, а також інші права що відносяться до якого-небудь з тих князівств, не можуть дістатись нікому іншому, крім того, про кого відомо, що він володіє самим курфюрством з його територією, вассально-залежними землями, ленами і доменами і зі всім, до нього належним,-де теперішнім імператорським едиктом, який повинен зберігати силу на вічні часи, ми переписуємо, що кожне з названих кюрфюрств повинно...лишатися і бути навіки нероздільно сполученим і зв’язаним з виборчим правом, голосом, посадою і всіма іншими привілеями, правами і всім, що до нього відноситься.


^ Саксонське зерцало”

“Саксонське зерцало” – пам’ятник німецького феодального права І-ї половини ХІІІ-го століття.

Цю приватну кодифікацію склав суддя Ейке фон Репхоф, узагальнивши казуїстичну практику тодішніх судів.

“Саксонське зерцало” – складається з двох частин. В першій-викладається “земське право” північно-східних областей Німеччини, в другій - “ленне право”, тобто відношення сюзеренітету-вассалітету в сфері німецьких феодалів, порядок утримання і втрати леннів.


Назву прийме хай воно

“Зерцало саксонів” від того,

Що право саксів в ньому дано

І що його правдиво відображало,

Як образ жіночого зеркала.

(З віршової передмови)

Земське право, книга І.

Стаття 1. Два мечі надав бог земному королівству для захисту християнства. Папі – духовний, імператору – світський... Це означає: хто противиться папі і не може бути примушений церковним судом, того імператор зобов’язаний примусити при допомозі світського суду, щоб був слухняний папі. Так само і духовна влада повинна допомагати світському суду, якщо він цього потребує.

Стаття 2. п.1. Кожен християнин зобов’язаний з заступленням повноліття брати участь тричі на рік в церковному суді, в тому єпископстві, де він проживає. Свобідні ж люди бувають трьох родів: шеффенські ..., ченшевики... і поселенці...

п.2. Рівним чином вони повинні брати участь в світських судах. Шеффени – в суді графа через кожні 18-ть тижнів по королівському наказу...

п.3. Чиншевики також зобов’язані, на основі їх земельної власності, брати участь в суді гографа1 (префекта) через кожні 6-ть тижнів. Із їх сфери повинні бути обрані судові присяжні...

п.4. Поселенці, немаючі ніякої власності, в даному місці зобов’язані брати участь в суді гографа1 через кожні 6-ть тижнів.

Стаття 3. п.2. ... Встановлено сім воєнних щитів , з яких королю належить перший; архієпископам, абатам і абаттисам – другий; світським князям-третій..., синьорам – четвертий; шеффенським людям і вассалам – п’ятий; а їх вассалам – шостий... Про сьомий щит невідомо, має він лише право і воєнний щит.

... Як феодальна драбина кінчається на сьомому щиті, так само і рідня закінчується сьомим коліном.

Стаття 14. п.1. Хоча по ленному праву власник (сеньор) передає лен батькові, тільки одному сину, але цього немає по земельному праву, що він (син) один його дістав, хіба тільки він надасть своїм братам те; що їм належить в ленному майні.

Стаття 16. п.1. Ніхто не може мати іншого права, крім того, яке йому належить з народження. Якщо він відвертається перед судом від свого права і зазіхає на інше право, яке він не може обґрунтувати, тоді він губить обидва права. Винятком є кріпосний, відпущений на волю; він набуває права свобідного поселенця.

п.2. Якщо дитина народжена свобідною і законною, то вона зберігає право батька ...

Стаття 31. п.1. Чоловік і жінка не мають окремого майна при їх житті.

... Жінка не може без згоди чоловіка... відчуждювати щось з її майна так, щоб воно цим потерпіло щенту в своїх правах.

п.2. Якщо чоловік бере жінку, тоді він бере в своє володіння все її майно на правах законної опіки. Тому жінка не може давати чоловікові ніякого подарунку, ні з її земельної власності, ні з її рухомого майна, так як тим самим вона відбирає це майно в своїх законних спадкоємців після своєї смерті: чоловік не може придбати ніякого іншого права володіння на майно жінки, крім того, яке він придбав з самого початку в силу його права на опіку.

Стаття 34. п.2. Якщо хтось відмовляється від свого маєтку, а пізніше його назад дістає у вигляді ленну, тоді господар від цього дару нічого не буде мати, якщо він не збереже маєток в своєму безпосередньому володінні рік і день. Після чого він може безспірно знову передати маєток цьому ж в лен, при чому ні той , ні його спадкоємці тоді не зможуть претендувати на аллодіальне право власності на цей маєток.

Стаття 31. п.1. Всі скарби, які знаходяться в землі, глибше, чим вспахує плуг, належать королівській владі.

Стаття 38. п.1. Наймані бійці (в судовому поєдинку) і їх діти, актори і всі незаконно народжені і ... засуджені за крадіжку і грабіж чи ті , що повертують накрадене..., чи ті, які відкупляються від смертної кари, чи тілесних покарань...- всі вони позбавлені прав.

Стаття 46. Дівчата і жінки повинні мати опіку при всякому позові...

Стаття 62. п.1. Нікого не можна примушувати подавати скаргу, яку він не порушував. Кожен може приховати відомості про свій збиток, якщо він бажає.

п.10. У всіх містах є суд, де судді судять на основі судження шеф фенів.

Стаття 63. п.1. Хто хоче визвати на судовий поєдинок особу рівного собі стану, той повинен просити суддю, щоб надав права на це...

п.3. Кожен може відвернутися від поєдинку з тим, хто нижче на рівень від його народження. Тому, хто вище стоїть по народженню, нижчестоячий не може відмовити в поєдинку по мотивах вищого народження, якщо тільки той його визвав...

п.4. ... Якщо буде переможений той, проти кого скаржуться, то його будуть судити, якщо ж він переможе, то його звільнять від штрафу і відшкодування.


Книга ІІ.

Стаття 7. Чотири випадки ... признаються законними перепонами явки в суд: арешт і хвороба, служба богу за межами країни і імперська служба.

Стаття 13. п.1. Тепер про злочини і які покарання за них чекають. Злодія належить повісити. Якщо ж в селі відбудеться крадіжка ранком, ціною менше 3-х шилінгів, то за це сільський староста в той же день може накласти на злодія тілесне покарання (биття і вистриження волосся) чи дати відкупитися трьома шилінгами. Пізніше той рахується позбавленим прав.

п.3. Такі ж покарання накладаються на невірні міри і невірні ваги, за шахрайство в торгівлі , якщо це розкриється.

п.4. Всіх таємних вбивців і тих, які пограбують плуг чи млин або церкву, чи кладовище, а також зрадців чи підпалювачів, чи тих, які виконують чужі доручення, в своїх корисних цілях, - їх всіх потрібно колесувати.

п.5. Хто вб’є або заб’є кого-небудь чи незаконно візьме під варту чи пограбує, чи підпалить, крім таємних (нічних) підпалів, зґвалтує дівчину чи жінку, чи порушить спокій, чи буде спійманий на порушенні подружньої вірності, тим потрібно відрубати голову.

п.6. Хто зберігає крадене чи награбоване, якщо він буде сприяти цьому, потрібно його спалити на вогнищі.

п.8. Суддя, який не покарає за злочин, той сам належить тому ж покаранню, яким повинен каратися злочинець. Ніхто не зобов’язаний відвідувати судові засідання цього судді і брати участь з ним у судах, оскільки він сам здійснив правопорушення.

Стаття 16. п.1. Кожен повинен дати поруку за свого покровителя, якому він зобов’язаний вірністю і за спроможність носити меч родичів по справах про вбивство, скалічення і про нанесення травм.

п.2. Хто покалічить чи поранить другого і буде в цьому розкритий, - тому відрубати руку. За злочин, в здійсненні якого, кого-небудь розкрили поєдинком, його позбавити життя.

п.3. Кожному повертається право справедливого народження, якщо він не був позбавлений цього права.

п.5. За вуста, ніс, око, язик, вухо і чоловічі пололві органи, за руки і ноги, якщо кому-небудь пошкоджують їх – потрібно буде відшкодувати йому за це, то повинен заплатити йому половину вергельда.

п.6. Кожен палець руки і палець ноги має особливе відшкодування – винний віддає потерпілому 1/10 його вергельда.

п.8. Якщо кого–небудь виб’ють без кровавих поранень чи висварять брехуном, тому повинні дати відшкодування, рівне його народженню.

Стаття 19. п.2. Господар може звільнити один раз свою людину – оскаржену: якщо вона присягне на святій реліквії в тому, що вона в силу свого народження, є людиною господаря і що вона не винна в тому, в чому її звинувачують.

Стаття 36. п.1. Якщо хто-небудь на другий день найде викрадену чи пограбовану в нього річ у кого-небудь, який її відкрито купив і не ховаючи користується нею і про це має свідків, то його не можна звинуватити в тому, що він піймав на гарячому, навіть, якщо у нього знайдуть викрадену річ, хіба тільки він раніше був позбавлений прав...

п.4. Якщо він скаже, що він річ купив на загальному ринку, але він не знає, в кого, то його не можна звинуватити в крадіжці, якщо він тільки доведе місце покупки і принесе присягу в цьому. Він губить, однак, свої гроші, які він за річ заплатив, а цей дістає свою річ, яка була в нього викрадена чи пограбована, якщо він вимагає її присягою на священній реліквії сам – третій повноправна особа, який знає, що він позбавився речі внаслідок крадіжки чи пограбування.

Стаття 58. п.2. Тепер заслухайте, коли і що належить. В день св. Варфоломія (24 серпня) належить всякого роду чінши і повинності. В день св. Вальбурга (11 травня) належить десятина з ягнят. В свято Успенія Богородиці (15 серпня) – десятина з гусей. В день св. Іоана Хрестителя (24 червня) – всякого роду десятина з м’яса, де кожнорічно десятина викупляється грошима. Там, де вони не викупляються, термін взносу наступає тоді, коли тварина дає приплід. В день св. Маргарити (13 липня) – всі десятини з хліба; зі всього, що раніше заскирдовано, десятина належить вже тоді. В день св. Ірбана (25 травня) належить десятина з виноградників і садів. З чиєгось посіву, який він обробив своїм плугом, десятина належить з того моменту, як пройшла борона, із саду з того моменту, як він посаджений і розчищений. Чінш з млинів і з мита із монет, і з виноградників належить тоді, коли наступає день його виплати.

Стаття 59. п.1. Якщо господар хоче вигнати свого чіншевика зі свого маєтку, якщо тільки він не народжений в цьому маєтку, він повинен йому заявити про це на Стрітення (2 лютого). Так само повинен зробити чіншевик, якщо він хоче покинути землю.


Книга ІІІ

Стаття 3. Жінку, яка носить в собі живу дитину, не можна присуджувати більше, чим до тілесного покарання. Недоумкуватий і божевільний не підлягають покаранню. Якщо ж вони комусь спричинили шкоду, то їх опікун повинен відшкодувати.

Стаття 32. п. 2. Якщо хто-небудь стверджує, що він свобідний, а другий стверджує, що це його кріпак, так як він себе віддав йому, то той може це заперечити присягою...

п. 3. Якщо ж він стверджує, що той його кріпак з народження, то він його зберігає за собою, при допомозі присяги на реліквії з двома свідками.

п. 4. Якщо на нього претендує інший господар, то оспорювати це він може зі своїми родичами чи довіреними людьми.

п. 5. Якщо, однак, той зможе довести свою свободу зі своїми родичами, трьома – зі сторони батька і трьома зі сторони матері, то він отримає свою свободу.

Стаття 42. п. 3. ... По правді говорячи, мій розум не може зрозуміти цього, що коли-небудь я повинен бути у власності іншого.

п.6. Воістину, кріпосний стан має своїм джерелом приналежність і полон, і несправедливе насильство, що з старого часу виводить із неправедного звичая і тепер хочуть затвердити його в праві.

Стаття 45. п. 1. Так, взнайте всіх людей вергельд і відшкодування. Князі, барони, шеффенського звання люди – це рівні по відшкодуванню і вергельду, однак, князі і барони шанують виплатою золотом і їм дають в якості відшкодування 12 золотих пеннінгів, із яких кожен повинен важити як 3 срібних пеннінга. Коштовність золотого пеннінга приймається за десять срібних; таким чином, 12 пеннінгів складають 30 шиллінгів. Свобідним шеффенського звання людям платять відшкодування повноцінними пеннінгами в 30 шиллінгів... Їх вергельд дорівнює 18-ти фунтам повноцінних пеннінгів.

п.2. Жінка має половину відшкодування і вергельд її чоловіка. Дівчина і незаміжня жінка мають половину відшкодування згідно їх народження (стану).

п.4. Ті, які названі чіншевиками, і ті, що посідають в суді Шультгейса, дістають в якості відшкодування 15 шиллінгів і 10 фунтів в якості вергельду.

п.6. Інші свобідні називаються поселенцями, вони приходять і йдуть в якості гостей та не мають земельної власності в країні. Їм також виплачується 15 шиллінгів в якості відшкодування 10 фунтів вергельду.

п.7. Двадцять шилінгів і 6 пеннінгів та полушка складають відшкодування литів та ще 9 фунтів вергельду.

п.8. Дві шерстяні рукавиці і одні гнійні трійчатки складають відшкодування батрака...

п.9. Дітям священників і незаконнонародженим даються в якості відшкодування два копиці сіна, які можуть привезти двохрічні бички. Акторам і всім тим, хто передає себе у власність іншому, служить в якості відшкодування тій людині. Найманим вбивцям (в поєдинках) і їх дітям, дають в якості відшкодування світлий прошарок сонця на щиті. Дві мітли і ножиці складають відшкодування для тих, які втратили свої права крадіжкою, пограбуванням чи іншими діями.

п.11. Позбавлені прав не мають вергельда. Тим не менше, якщо хто-небудь поранить чи пограбує, чи вб’є когось з них, чи зґвалтує жінку, позбавлену прав, і тим порушить мир, то цього потрібно судити по закону про порушення миру.

п.12. Відшкодування особам, позбавленим прав, приносить їм мало користі, але вони встановлені тому, що за відшкодування служить штраф у суді.

Стаття 61. п. 1. Кожні 18 тижнів повинен граф призначати засідання свого суду ... в встановленому правом судовому місці, де повинні знаходитись шультгейс і шеффени та судовий пристав.

^

Ленне право


4. Клірики і жінки, селяни і купці, і позбавлені прав, і незаконнонароджені, і всі нерицарського звання зі сторони батька і діда – всі вони не мають ленного права.

8. Ленник повинен своєму господарю принести відому присягу, що він йому буде вірний і буде товариш. Таким чином, ленник стає по відношенню до свого господаря – зобов’язаним, оскільки він його людина і від нього отримує лен.

9. Ленник повинен нести належну королівську службу, призначену рішенням господаря в присутності двох його людей за шість тижнів до походу. Служба повинна здійснюватися в межах німецької землі, що входить до складу Римської імперії.

16. Ленник повинен також служити своєму господарю, тим, що він приймає участь в вирішенні ленного суду, коли це потрібно господарю до півдня і в судові дні.

24. Батько передає у спадок сину володіння рівно як лен; тому син не зобов’язаний просити господаря, щоб він надав йому лен батька.

39. Земельний наділ може належати декільком вельможам таким чином, щоб один тримав його від іншого, так, щоб цей наділ знаходився в дійсному володінні одного.

40. Якщо хтось дістане чінш земельного наділу, то рахується, що він находиться в його володінні.

45. Після смерті батька, на протязі року і шести тижнів син повинен признати перед господарем свою васальну залежність по батьківському лену.

47. Коли ленник просить господаря про призначення васалітету, він повинен сказати наступні слова: “Господар, я хочу бути наділений Вами ленном, який мені належить за правом, внаслідок чого я прошу перший, другий і третій раз признати мій васалітет по відношенню до Вас, як належить за правом; свідками цього я признаю всіх присутніх Ваших людей”.

48. Якщо господар не бажає прийняти його у вассали, то ленник буде володіти маєтком без зобов’язання служити, по якому він пропонував бути вассалом, і більше ніколи не повинен діставати маєтку від того господаря...; і він буде передавати цей маєток по спадку своїм синам і зможе своїм маєтком наділяти своїх людей.

49. Згідно праву ленник зберігає те, чим господар, впоперек справедливості, відмовився наділити...

67. Дохід від лену, малолітніх, повинен діставати господар, доки їм не виповниться 12 років.

88. Хто міняє своє життя на духовне, той не передає лену по спадку, і надія на лен в них відмирає.

94. Ніхто не може бути позбавлений володіння, якщо тільки воно не буде відібране в нього судом.

98. ... Якщо, ... будуть доводити свідками володіння леном двох сперечавшихся, з яких ні один не був наділений леном від іншого, то повинні бути вислухані свідки обох і повинні бути опитані люди, що проживають в тому ж селі чи близькому до нього. Чиє володіння буде підтверджене більшою кількістю свідків, за тим повинно бути призначено це володіння.

101. Якщо і господар, і вассал припишуть собі володіння леном, то докази володіння надає вассал.


(Хрестоматія пам’ятників ...)


Література


“Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран” під ред. С.М.Черніловського. М., 1984, с.123-132.

1 Гограф (гауграф) стояв на чолі гау – підрозділа графства. Він мав право суду над іншими свобідними людьми.


Схожі:

Золота Булла\" \" iconКубку міні-футболу «Золота осінь 2009»

Золота Булла\" \" iconКубку міні-футболу «Золота осінь 2009»

Золота Булла\" \" iconКубку з міні-футболу «Золота осінь 2010»

Золота Булла\" \" iconМіжнародні фінанси – 2,5 ects
Борисов С. М. Мировой рынок золота на современном этапе. М., Имэмо ран, 2005. – 156 с
Золота Булла\" \" iconІндивідуальні завдання з курсу «валютна політика»
Роль золота у структурі офіційних валютних резервів І у міжнародній валютній системі
Золота Булла\" \" iconОпережающая оценка качества и конкурентоспособности изделий шалимов Ю. Н., Шалимов Д. Л
Использование импульсных режимов электролиза при электрокристаллизации золота
Золота Булла\" \" iconПрограмма курса «международные расчеты и валютные операции»
Роль национальных валют, международных расчетных единиц и золота в международных расчетах
Золота Булла\" \" iconПрограма курсу «міжнародні розрахунки І валютні операції» Розділ 1
Роль національних валют, міжнародних розрахункових одиниць І золота в міжнародних розрахунках
Золота Булла\" \" iconПрограма курсу «міжнародні розрахунки І валютні операції» Розділ 1
Роль національних валют, міжнародних розрахункових одиниць І золота в міжнародних розрахунках
Золота Булла\" \" iconЗаявка на участь у XVI турі обласного конкурсу кращих творів молодих літераторів «Золота арфа» Відомості про
Участь у літературних конкурсах (Всеукраїнських,обласних, районних, міських)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи