Тема 10. Застосування правових норм План icon

Тема 10. Застосування правових норм План




Скачати 91.09 Kb.
НазваТема 10. Застосування правових норм План
Дата25.09.2012
Розмір91.09 Kb.
ТипДокументи

Тема 10.

Застосування правових норм

План

  1. Поняття та основні риси застосування юридичних норм.

  2. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.

  3. Загальні вимоги правильного застосування правових норм. Основні стадії застосування правових норм.

  4. Прогалини у праві та засоби їх усунення і подолання

  5. Колізії у праві та засоби їх усунення і подолання.

1. Поняття та основні риси застосування юридичних норм.


Застосування правових норм — це здійснювана компетентними державними органами або уповноваженими на те організаціями організаційно-правова діяльність, яка полягає у встановленні формально обов'язкових правил поведінки індивідуального характеру з метою забезпечення необхідних умов для належної реалізації юридичних норм.

Застосування правових норм — це специфічна форма реалізації правових норм. Ця специфіка полягає у тому, що

  1. це діяльність тільки компетентних органів держави або уповноважених на це організацій. Громадяни не можуть бути суб'єктами застосування норм права. Навіть, якщо суб'єктом застосування норми права виступає окрема особа (суддя, прокурор, інша посадова особа), то вона виступає не як окремий громадянин, а як орган держави або як представник відповідного державного органу.

  2. застосування норм права має державно-владний характер. Тобто, це один з видів державної діяльності, яка здійснюється від імені держави і є обов'язковою для тих, кому адресовані акти застосування права.

  3. дії суб'єкта правозастосування спрямовані не на себе, а на інших суб'єктів з метою задоволення „чужого” інтересу. Тобто, це діяльність з вирішення юридичних справ шляхом винесення індивідуальних державно-владних велінь (приписів), які створюють, змінюють, підтверджують або припиняють права і обов'язки суб'єктів, яким вони адресовані.

^ Характерними рисами застосування правових норм є також те, що:

1) воно здійснюється у певних процесуальних формах. Так, у певних випадках норми, які закріплюють відповідну процесуальну форму, є ґрунтовно деталізовані і утворюють окремі самостійні процесуальні галузі права (кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне), в інших — передбачають тільки загальну форму правозастосувального акту;

2) процес застосування правової норми складається з ряду чітко визначених стадій і завершується виданням передбаченого законодавством правозастосувального акту, в якому фіксуються індивідуально-конкретні правові приписи;

3) правозастосувальна діяльність базується на чітко визначених принципах законності, обґрунтованості, доцільності, що забезпечує її правомірність, справедливість та ефективність.

За загальним правилом безпосередня реалізація норм права здійснюється без участі органів державної влади. Однак у багатьох випадках суб’єктивні юридичні права і юридичні обов’язки не можуть бути реалізовані без правозастосування:

  1. коли передбачені юридичними нормами права та обов’язки в конкретних осіб можуть виникнути тільки після винесення правозастосувального акту (наприклад, пенсію громадянину призначають тільки на підставі постанови органу соціального забезпечення, абітурієнта зараховують до вищого навченого закладу тільки після видання наказу ректора);

  2. коли є спір про право і сторони не можуть дійти згоди щодо змісту своїх прав та обов’язків (наприклад при розподілі майна тощо).

  3. коли скоєно правопорушення і необхідно визначити міру юридичної відповідальності особи (наприклад, винесення вироку судом)

  4. коли необхідно встановити наявність чи відсутність факту, що має юридичне значення (визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення померлим).

  5. коли існують перешкоди у здійсненні суб’єктивного права (наприклад, рішення суду про повернення речі з чужого незаконного володіння).

  6. коли не виконуються або неналежно виконуються обов’язки у добровільному порядку (наказ роботодавця про звільнення працівника за прогул).
^

2. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.


Акт застосування праваце індивідуальний правовий акт державновладного характеру, прийнятий компетентним органом у встановленій законодавством формі, з конкретної справи, стосовно конкретного суб'єкта, і підтверджує, встановлює, змінює або припиняє його права чи обов'язки.

^ Акт застосування права характеризується такими ознаками:

  • індивідуальний характер, тобто акт адресований конкретному суб'єкту правовідносин;

  • вміщує індивідуальні приписи (веління), розраховані на врегулювання лише окремого конкретного випадку (відношення).

  • видається відповідним (компетентним) органом держави;

  • завжди має визначену нормативно-правовим актом форму зовнішнього виразу (об'єктивізації) та необхідні елементи (реквізити);

  • не має зворотної дії в часі;

  • є обов’язковим для виконання конкретним колом персоніфікованих суб’єктів, що забезпечується силою державного примусу.

^ Акти застосування права поділяються за наступними критеріями:

1) За суб'єктами прийняття: правозастосувальні акти законодавчих органів державної влади (постанови ВР України), Президента України (укази та розпорядження), виконавчих органів державної влади (постанови і розпорядження КМУ тощо), правозастосувальні акти судових органів (рішення суду в цивільній справі, вирок у кримінальній), правозастосувальні акти контрольно-наглядових органів (протест прокурора), правозастосувальні акти органів місцевого самоврядування (рішення місцевої ради про виділення земельної ділянки конкретному суб’єкту) тощо.

2) ^ За галуззю права: цивільно-правові, кримінально-правові та ін. акти застосування права.

3) За формою зовнішнього виразу: письмові (наказ ректора про зарахування до числа студентів), усні (накладення штрафу за безквитковий проїзд в трамваї), конклюдентні (жести регулювальника дорожнього руху).

4) ^ За характером індивідуальних приписів: уповноважуючі (Указ Президента про призначення суддів Конституційного суду), зобов'язуючі (припис прокурора про усунення порушень закону), забороняючі (вироку суду, в якому зафіксована заборона займатися певним видом діяльності).

5) ^ За юридичними наслідками: правоконстатуючі (рішення суду про визнання права власності за конкретним суб’єктом), правовідновлюючі (скасування незаконного вироку суду апеляційним судом), правозмінюючі (Указ Президента про прийняття до громадянства), правоприпиняючі (рішення суду, яке скасовує державну реєстрацію юридичної особи).

Можливі також інші критерії поділу актів застосування права.


^ 3. Загальні вимоги правильного застосування правових норм. Основні стадії застосування правових норм.

Загальними вимогами, або принципами застосування правових норм є законність, обґрунтованість та доцільність.

Суть законності полягає у тому, що застосування правових норм повинно мати місце тільки: 1) в межах компетенції певного державного органу, закріпленої в законодавстві; 2) на підставах, передбачених у гіпотезі правової норми, що застосовується; 3) у точній відповідності і за процедурою, встановленою законом; 4) у точній відповідності зі змістом закону; 5) у формі, передбаченій законом.

Обґрунтованість при застосуванні правових норм полягає у тому, що прийняття правозастосувального рішення повинно базуватися на основі таких знань про юридично значущі факти, які є об'єктивно істинними, правильними, вірогідними.

Доцільність при застосуванні правових норм полягає у тому, що, коли застосовувана норма дає можливість обрати в її межах один з кількох варіантів поведінки, то у правозастосувальному рішенні має бути закріплений саме такий, який дозволяє найкращим, найефективнішим, оптимальним способом досягти мети, яку ставив законодавець перед даною правовою нормою.

^ Процес застосування норм права може починатися 1) з ініціативи органу чи особи, уповноваженої застосовувати правові норми, а також 2) за вказівкою вищестоящого органу чи 3) за заявою зацікавлених осіб, і являє собою систему послідовних дій, які називаються стадіями процесу застосування правових норм. Цих стадій є, на думку різних дослідників, від трьох до п'яти.

^ Першою стадією процесу застосування правової норми є встановлення та аналіз фактичних обставин справи, що потребує застосування правової норми. На цій стадії встановлюються всі необхідні дані про дію чи подію яка мала, має чи буде мати місце та відбувається їхнє вивчення, пізнання.

^ Друга стадія — це вибір норми права та її аналіз.

1. Вибір норми права або юридична кваліфікація — це встановлення тотожності ознак конкретної поведінки суб'єктів тим ознакам, які зафіксовані у нормі права.

2. Аналіз — перевірка достовірності та правильності тексту норми права, її аналіз щодо меж дії у часі, просторі та за колом осіб.

До цієї ж стадії можна віднести і тлумачення правової норми, тобто з'ясування її змісту, хоча тлумачення можна вважати і окремою стадією застосування правової норми.

^ Третя стадія процесу застосування правової норми — це прийняття рішення у справі. Результатом цієї стадії є прийняття рішення, яке знаходить своє закріплення в акті застосування права.

^ 4. Прогалини у праві та засоби їх усунення і подолання

Прогалина в законодавстві — це відсутність нормативно-правової регламентації певної групи суспільних відносин у сфері правового регулювання, окреслюваній основними принципами права. Або, іншими словами, це відсутність правової норми, яка б регулювала суспільні відносини даного виду, які потребують правового врегулювання.

^ Найбільш ефективним шляхом усунення прогалин в законодавстві є прийняття відповідних змін і доповнень до певного нормативно-правового акту, яким вводиться нова норма права. Але в деяких випадках, зокрема, коли дані суспільні відносини є нетиповими чи потрібно оперативно врегулювати спір, що виник, прогалина в законодавстві усувається за допомогою аналогії закону та аналогії права.

^ Аналогія закону — це застосування для врегулювання певних відносин, за наявності прогалини в законодавстві, правових норм, які регулюють найбільш подібні, схожі суспільні відносини. Наприклад, цивільне законодавство містить норми, які регулюють порядок відшкодування збитків, завданих особі при рятуванні майна. Водночас у ньому відсутня норма, яка б визначила порядок відшкодування шкоди, що виникла внаслідок рятування людського життя. Враховуючи істотну подібність між зазначеними відносинами, правила про відшкодування збитків про рятування майна використовувалися судовою практикою як правова підстава при прийнятті судового рішення щодо відшкодування шкоди, яка виникла при рятуванні людського життя.

У випадках, коли суспільні відносини прямо не врегульовані ніякими чинними нормами права, а норми, що регулюють схожі відносини відсутні, застосовують аналогію права.

^ Аналогія права — це застосування для врегулювання певних відносин, за наявності прогалини в законодавстві та за відсутності можливості застосування аналогії закону, загальних принципів відповідної галузі права або законодавства в цілому. Це значить, що юридична справа вирішується на основі принципів права, таких як справедливість, гуманізм, юридична рівність, відповідальність за вину тощо, які переважно закріплені у відповідних статтях Конституції або в загальних положеннях законодавчих актів.

Інститут аналогії має обмежене застосування у праві. ^ Застосування аналогії не допустиме в кримінальному та адміністративному праві, оскільки діє непорушний принцип: „немає покарання без закону”, що служить гарантією захисту закону. В інших галузях права аналогія допускається (сімейному, трудовому, , в таких, як цивільне і процесуальне право, вона прямо передбачена. Але в кожному конкретному випадку рішення, що було прийняте з допомогою використання аналогії закону чи права має значення виключно для даного конкретного випадку.

^ 5. Колізії у праві та засоби їх усунення і подолання.

Окрім прогалин у праві можуть існувати колізіїрозбіжності між приписами двох або більше чинних норм права, що регулюють одні і ті ж самі суспільні відносини.

^ Усунення колізій можливе трьома шляхами:

  • Скасування всіх нормативних актів, що містять у собі суперечливі норми, і видання замість них нового акту;

  • Скасування всіх НПА, що містять суперечності, крім одного, що й буде регулювати відносини.

  • Прийняття спеціальних колізійних норм, які дозволяють обрати норму (право), яке необхідне для регулювання конкретних суспільних відносин. Наприклад, колізійна норма ЦК України „закон, застосований до спадкоємства”, що відносини щодо спадкоємства визначаються за законом тієї країни, де спадкодавець мав останнє місце проживання. Наявність цієї норми дозволяє уникнути юридичних колізій між нормативними актами різних країн у сфері спадкоємства.

Однак у деяких випадках виникає необхідність у подоланні колізії з метою одноразового вирішення конкретної справи. Тоді слід керуватися таким правилами:

1) якщо існує колізія між нормами, що містяться у НПА різної юридичної сили, то застосовується норма, яка міститься в акті, який має вищу юридичну силу щодо інших.

2) якщо існує колізія між нормами, що містяться в НПА однакової юридичної сили, то застосовується норма, яка міститься в акті, що був виданий пізніше. Це положення виходить з привила, відповідно до якого нововидані акти скасовують застарілі акти, що стосуються того ж предмета регулювання;

3) якщо існує колізія між нормами, що містяться в загальному та спеціальному нормативних актах, однакової юридичної сили, то застосовується норма, яка міститься в спеціальному акті. Прикладом загального акта є Інструкція, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України „Про порядок проходження виробничої практики студентами ВУЗів України. Спеціальною щодо вказаного акта буде інструкція, затверджена Наказом того ж міністерства про порядок проходження виробничої практики студентами ВУЗів України, які навчають за певними спеціальностями, наприклад, студентами медичних вищих навчальних закладів. У випадку колізії між нормами цих актів — застосовується другий акт.

Схожі:

Тема 10. Застосування правових норм План iconТема Принципи права
Форми існування правових принципів різноманітні; вони можуть існувати у вигляді вихідних положень правових теорій та концепцій, правових...
Тема 10. Застосування правових норм План iconТема 11. Тлумачення (інтерпретація) правових норм План
Оскільки правильне застосування норми права неможливе без з'ясування точного змісту кожного з елементів її структури, без розуміння...
Тема 10. Застосування правових норм План iconТема Етичні засади здійснення правосуддя. План
Природно, що судова етика своїм предметом має вивчення практики застосування норм моралі у всіх сферах діяльності суду
Тема 10. Застосування правових норм План iconТема Реалізація правових норм. Правова поведінка. Юридична відповідальність План
Поняття та види правової поведінки. Поняття, види та ознаки правомірної поведінки
Тема 10. Застосування правових норм План iconРішення Володимир Горевий
Основна мета досудового врегулювання господарських спорів – усувати або попереджати негативний вплив на виробництво з боку контрагентів...
Тема 10. Застосування правових норм План iconПолянський Є. Ю. Деякі питання удосконалення вітчизняного кримінального законодавства
Але ж конструктивні новації, які можуть складатися із квінтесенції досвіду застосування кримінально-правових норм та інститутів у...
Тема 10. Застосування правових норм План iconТема Нормативно-правові акти План
Поняття, властивості нормативно-правових актів. Юридична сила нормативно-правового акту. Види нормативно-правових актів за юридичною...
Тема 10. Застосування правових норм План iconТема Регулятори цивільних відносин. Джерела правового регулювання цивільних відносин Поняття та структура цивільного законодавства Дія актів цивільного законодавства Застосування актів цивільного законодавства 1
Під джерелами правового регулювання цивільних відносин розуміються зовнішні форми виразу цивільно-правових норм. В теорії права прийнято...
Тема 10. Застосування правових норм План iconЛекція 10 структура І зміст міжнародних контрактів купівлі-продажу види зовнішньоторгових договорів Зміст І характеристика основних умов контракту
Практична реалізація міжнародних комерційних операцій (мко) здійснюється на основі застосування певних правових норм та конкретних...
Тема 10. Застосування правових норм План iconТематичний план
Тема Цивільні правовідносини. Суб’єкти та об’єкти цивільно-правових відносин та їх характеристика
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи