Тема суспільний устрій зарубіжних країн icon

Тема суспільний устрій зарубіжних країн




Скачати 98.96 Kb.
НазваТема суспільний устрій зарубіжних країн
Дата25.09.2012
Розмір98.96 Kb.
ТипДокументи

Тема 3.

СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН.


  1. Поняття сусп.устрою і політ.с-ми сус-ва.


Сусп.устрій – певна форма чи сп-б орг-ції д-ви, який базується на к-ції та ін.прав.актах д-ви.

Стр-ра політ.устрою складається із таких елементів, систем:

  1. політична с-ма;

  2. економічна с-ма;

  3. соц.с-ма (стр-ра);

  4. дух.с-ма.

Ця класифікація є відносна, але досить об’ємна. Всі елементи сис-ми взаємодіють, але мають і свою специфіку.

Політ.с-ма сус-ва – це сукуп-сть взаємопов’язаних сусп.формувань, а саме д-ва, політ.партії, сусп.орг-ції, через які народ здійс.свою держ., політ.владу.

В той же час норми, звичаї, засоби комунікації, масової інформації... не є елементами політ.сис-ми, але вони є ніби похідними її елементів та впливають на її роз-к, їх можна наз.політичною надбудовою.

Політ.надбудова – це сукуп-сть всіх елементів політ.ж-тя певної країни, які безпосередньо реалізують владу та ті, які впливають на неї і можливо боряться проти держ.влади, тобто це всі елементи політичного життя в широкому розумінні цього слова.

Політ.інс-тути завжди пов’язані з проблемою завоювання, отримання і використання державної влади.

Саме політ.надбудова, а не політ.с-ма вміщує всі політ.сили даного сус-ва, які здійснюють владу та боряться за неї.

До ознак елементів політ.с-ми відносять: певна відособленість сусп.формування; наявність власних інтересів, які не суперечать інтересам сис-ми.

До особливостей політ.с-ми відносять і ті, що вона виражає питання інтеграції сус-ва, має спец.держ.апарат, має складну внутр.будову та розподіляє цінності.

В рамках політ.с-ми розробляють економічні програми роз-ку д-ви, виробляється політична лінія.

В деяких випадках в якості елементів політ.с-ми виділяють ор-ни політ.розшуку та розвідки. Їх зростаюча роль відзначається і в наук.л-рі (ЦРУ, ФБР). Інколи про ці відомства говорять, що вони є д-ою в д-ві, тому вині і займають особливе місце в політ.с-мі.

Нелегальні структури, типу Коза ностри, мають всі ознаки сусп.орг-ції (організована група людей, певна ідеологія, заг.цілі, програму дій, певну ієрархію), але в них антисоціальна направленість, має місце використання незаконних, нелегальних форм д-сті та мають своїх предс-ків у вищих ешалонах влади.

В деяких країнах до числа елементів політ.с-ми є підсави включати і такі елементи, як релігійні конфесії, орг-ції лобістів, армія та навіть нелегальні елементи (групи організованої злочинності).

Функціонування (як самостійна д-сть та взаємовідносини) елементів політ.с-ми, її інс-тутів відображається поняттям політичний процес.

У взаємовідносинах елементів політ.с-ми реалізуються їх ф-ції.

Політ.процес регулюється норами КП та ін.джерелами (напр..нормами гром.орг-цій, партій, реліг., моральними та ін.пр-лами).

Економічна с-ма – сукуп-сть економічних відносин, домінуючих в даній країні. До них відносять відносини власності, виробництва, обміну і присвоєння матеріальних і духовних благ.

Найбільш важливим є інс-тут власності.

Власність – це юридична належність речі, тобто право володіти, користуватися та розпоряджатися нею.

К-ція регулює перш за все п-во власності, інколи перераховуються і об-ти власності.

В К-ції США, 1787 року відсутні норми, присвячені власності, але в 5-ій поправці, прийнятій 1789 року міститься так званий Білль про права, в якому сказано, що «Ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без належної юридичної процедури, ніяка приватна власність не повинна відбиратися для сусп.користуавння без справедливої винагороди.

В 1789 році у Французькій декларації прав людини і гром-на проголошено, що власність є право священне і недоторкане.

Суч.зарубіжні к-ції підкреслюють ін.підходи до відносин власності, які передбачають обов’язкове врахування сусп.інтересів, для того, щоб права окремих осіб не посягали і не суперечили правам та інтересам сус-ва. Такі підходи з’явилися під впливом ідей соціалізму і соц.справедливості.

В К-ції Японії 1947 року записано, що право власності не можу суперечити сусп.благополуччю.

Важливим є питання про форми власності.

Якщо за часів СРСР перевага надавалася держ.власності над особистою власністю, більш суворим було покарання за посягання на державну власність.

За сучасних умов важливою умовою демократичної д-ви, свободи особистості є держ.захист всіх форм власності.

Соціальна сис-ма – це сукуп-сть соц.відносин, які складаються та розвиваються в даному сус-ві, д-ві.

Соціальна сфера – це сфера відносин між соціальними спільнотами, гром-нами, класами з приводу і в зв’язку з різ.сусп.(соц.) питаннями – ек., нац. (статус етнічних груп, іноземців...), реліг., мовними, віковими (статус наречених, пенсіонерів), статевими (статус жінок), реліг.

Так як соц.стр-ра – це поділ гром-н на певні групи, класи (робітники і роботодавці, багаті і бідні, чоловіки та жінки, молоді та старі), то соц.(сусп.) відносини будуть існувати завжди, оскільки інтереси цих груп часно не співпадають; д-ва як раз і повинна згладжувати (нівелювати) протиріччя між соц.групами.

В літературі також відомий поділ гром-н на вищі, середні і нищі класи, залежно від рівня доходів.

В к-ціях соціалістичних д-в містилися норми, які були на жаль лише декларативного х-ру.

Новітні західні к-ції також містили положення, які акцентували необхідність вирішення ряду класових питань д-ою.

Напр..К-ція Ітілійс.Рес-ки 1947 року встановлює: «Завдання Рес-ки – усунути перешкоди економічного і соц.х-ру, які фактично обмежують свободу і рівність гром-н, заважають повному роз-ку людської особистості і дійсній ефективній участі всіх трудящих в політ.і соц.орг-ції країни».

Що стосується такої соц.проблеми, як юридична рівність чоловіка і жінки, то суч.к-ції часто вміщують норми, щодо їх рівності, а також норми, що охороняють шлюб та сім’ю.

Деякі к-ції враховують навіть права споживачів і користувачів (к-ція Ісп., Бразилії).

Духовно-культ.відносини в сус-ві – це відносини між людьми, між людиною, сус-вом і д-вою з приводу духовно-культ.благ. Питання науки, к-ри, освіти, релігії, тобто сфера дух.життя.

Перша поправка до К-ції США закріпила свободу релігії, слова і друку.

Як правило в к-ціях проголошено відділення церкви від д-ви. Загальна тенденція суч.КП направлена на встановлення рівноправності віросповідань, захист реліг.меншин (але зустрічаються і винятки з цих правил).

Питання, які стосуються науки, культури та освіти знаходили своє закріплення у к-ціях дещо пізніше, а саме під впливлм ідей рад.к-цій 1936-1937 років.


  1. ^ Громадські орг-ції як елементи політичної сис-ми.


В сучасному світі інтереси людей не можуть бути реалізовані лише через держ.ор-ни і політ.партії. Таку ф-цію можуть виконувати і громадські орг-ції.

В зарубіжній літературі термін «громадська орг-ція» зустрічається рідко, або взагалі не зустрічається, а застосовуються терміни «асоціація», «спілка»...

^ Громадська орг-ція – добровільне об’єднання гром-н, яке створюється в рез-ті їх вільного волевиявлення з метою вираження колективних інтересів і вирішення громадських питань і проблем.

^ Риси громадських орг-цій:

  1. неприбутковість;

  2. недеражавність - політ.д-сть не є їх основною метою, хоча деякі з них приймають активну участь у політичному житті. Мета їх д-сті полягає у виявленні та реалізації інтересів своїх членів у сфері і в рамках, проголошених в їх установчих документах та програмах;

  3. добровільність об’єднання членів.

Найбільш розвинута система спілок та орг-цій утворилася в США (близько 20 тис.). Їх класифікація дуже обширна:

  1. Орг-ції промисловців, торговців і профспілки (вони не мають комерційного х-ру, осн.їх завданням є спеціалізований захист інтересів їх членів, координація роботи, представлення їх інтересів в ін.орг-ціях;

  2. Орг-ції в галузі с.г.та сільгосп.вир-ва;

  3. Правові (проурядові) орг-ції та асоціації – вони включають об’єднання міст, об’єднання по захисту навколишнього середовища навколо міст і поселень, асоціації вивчення розвитку міського гос-ва, створюються вони з метою вивчення федерального з-ва в допомогу держ., подат.ор-нам, поліції, зв’язані із плануванням;

  4. Наукові, інженерні і технічні орг-ції – об’єднання професіоналів в сфері напр..архітектури, астрономії ...

  5. Освітні орг-ції – напр..альтернативної освіти, іноземних студентів, абітурієнтів, аспірантів ...

  6. Культ.орг-ції – об’єд-ня художників, артистів, письменників, істориків, композиторів...

  7. Орг-ції соціальної допомоги – асоціації, які боряться проти алкоголізму, які займаються особами, що вийшли із міст позбавлення волі, які боряться проти вживання наркотиків, за допомогу безробітним, емігрантам, тобто вони надають моральну і матеріальну підтримку, утворюють певні притулки, якщо вони і отримують певні прибутки, то повинні використовувати їх на свою д-сть;

  8. Орг-ції медичного і оздоровчого х-ру – вони об’єднують борців із різ.серйозними захворюваннями (напр.. з раком), головна їх мета – допомога людам, збір коштів на їх обстеження;

  9. Орг-ції допомоги публічній службі – їх д-сть направлена на захист громадянських прав, розк міст і р-нів, допомогу споживачам, вільному підприємництву, біженцям...

  10. Нац.(Етні.)орг-ції – різ.общини закордонм;

  11. Реліг.орг-ції – конфесії та орг-ції, які безпосередньо підтримують, захищають та вивчають різ.реліг.течії;

  12. Ветеранські і патріотичні орг-ції;

  13. Орг-ції хобі і розваг (радіолюбителі, колекціонери...);

  14. Любительські атлетичні спортивні орг-ції;

  15. Асоціації і федерації професійних об’єднань;

  16. Торгові палати – об’єднання торговців, вони самі нічого не продають, а регулюють торгівлю, спілкуються із закордонними колегами;

  17. Орг-ції грецьких букв – студентські орг-ції престижних вузів та університетів (за традицією так іорг-ції мають у своїй назві 2-3 грецькі букви;

  18. Орг-ції, які стоять відособлено, тобто не мають точнов визначеної програми, адресу, тобто це всі ін.орг-ції.

Найбільш впливовими орг-ціями мож.наз.Союзи підприємців, серед найбільш відомих – Національна Федерація незалежного бізнесу, утворена в 1964 році (більше 560 тис.членів), американська асоціація жінок-бізнесменів (100 тис.)...

  1. Асоціації в сфері науки управління;

  2. Фонди місіонерів (Фонд Рокфеллера, Форда) – головне їх завдання – збір коштів на благодійницькі цілі, першопочатковою метою їх створення було приховання коштів від оподаткування, оскільки пожертви не оподатковуються; ці орг-ції є досить впливовими, займаються вивченням держ/прв.практики, проводять соціологічні опитування, їх вплив на сусп.ж-тя є досить великим, навіть рекомендують кандидатів на посади Президента.

Спілки і асоціації мають багато загального із політ.пратіями. І ті й другі є групою людей, мають свої певні статути, правила поведінки, етику, видання, схожі форми роботи. Але перші є неполітичними орг-ціями. Напр..профспілки захищають перш за все ек.інтетреси своїх працівників, а щоб робити це краще беруть участь у політ.ж-ті (це може бути моральна, матеріальна підтримка політ.партій чи подліт.діячів). Звичайно, підтримуючи того чи ін.кандидата, спілки та орг-ції закликають своїх членів доголосуавння за них, але вони чекають від цих політ.діячів теж відповідних кроків, такі відносини можуть навіть регулюватися прав.актами.

Деякі гром-орг-ції можуть входити у політ партії навіть в якості колективних членів. Напр.. в Лейбористську партію Великобританії входять, крім індивідуальних членів, різ.профспілки та ін.гром.орг-ції.

В ряді випадків д-ва може бути сама зацікавлена в д-сті гром.орг-цій. Можуть створюватися координаційні структури для зв’язків із гром.орг-ціями, які звертаються до уряду із конкретними пропозиціями з приводу роз-ку гром.ж-тя.

В деяких тоталітарних д-вах гром.орг-ції служать прикриттям, яке маскує недемократичну сутність д-ви. В Умовах такого режиму д-сть гром.орг-цій є нереальною та фіктивною.

Напр.. в Румунії за часи правл-ня Чаушеску його родичі очолювали всі гром.орг-ції, які існували в країні (жінка – жіночу орг-цію, син – молодіжну, брат – ореш-ція сприяння армії, авіації і флоту...)

Отже, спілки та асоціації є реальним і могутнім важелем впливу на політику в д-ві, оскільки будь-який політ.діяч обов’язково враховує інтереси різ.груп і прошарків сус-ва, орієнтується на підтримку гром.орг-цій, які часто заявляють про свої претензії до сус-ва, д-ви, формулюють свої побажання в журналах, листівках, бюлетенях.


  1. ^ Релігійні орг-ції і їх місце в політ.ж-ті.


Релігійні конфесії та общини, особливо ті, які представляють крупні світові релігії, є важливим фактором впливу на свідомість людей, їх поведінку, погляди, на світ і політику.

Слід відрізняти поняття «конфесія» і «релігійна община».

Конфесія – це чітко оформлена реліг.стр-ра, яка має певну ієрархію, керівні ор-ни, свої догмати, священні книги.

Община, крім професійних священнослужителів включає і прихожан.

Християнські церкви як правило не беруть участь в політичному житті. А от іслам в ряді країн є найбільш активною політ.силою.

Роль реліг.общин у політ.житті різна, так в країнах монорелігійних, вона дуже і дуже велика, в полірелігійних країнах – менша.

Сучасна західна модель взаємовідносин д-ви і релігії зводиться до того, що д-ва і церква не втручаються у справи один одного.

Ст.7 К-ції Італійс.Рес-ки встановлює, що д-ва і католицька церква незалежна і суверенна в належних їм сферах; їх відносини визначаються спеціальними договорами.

В ісламських країнах навпаки релігійні об’єднанн і д-ва часто переплітаються.

Напр..коороль Саудівської Аравії одночасно очолює світку владу і релігійну конфесію своєї країни.

В Лівані напр..переплітаються поняття реліг.община, конфесія і навіть політ.партія, оскільки політ.партії, як правило, об’єднують прибічників однієї релігійної общини, однієї етнічної групи.

В деяких високорозвинених країнах з часів феодалізму також збереглися традиції, відповідно до яких напр..королева Сполученого королівства Великобританії та північної Ірландії очолює англіканську церкву.

В деяких країнах з моно релігійною структурою в к-ціях і з-нах закріплені норми, які регулюють відносини між д-вою і конфесіями.

Напр.. в Лівані у 1943 році прийнято Нац.пакт, в якому розпари ділено можливі посади в д-ві: більше половини місць в парл-нті віддано християнам-маронітам, 45 місць-мусульманам, Прем’єр-мімінстром може бути тільки мусульманин-сунніт, головою парл-нту - мусульманин-шиіт, Президентом – християнин-мароніт.

З усіх існуючих моделей взаємовідносин д-ви і церкви, найоптимальнішою є можель їх невтручання у справи один одного, нейтралітет, а ще краще, коли мова йде про невтручання та взаємну допомогу. Напр..при проголошення присяги держ.посад.особами можуть бути присутніми предс-ки церкви, що свідчить про святість цієї присяги.

В деяких кр-нах назначаються держ.службовці у справах релігії, утворюються допоміжні ор-ни для взаємної допомоги і координації відносин у сфері релігії.

Звичайно найбільш невдалою є ситуація, при якій існує конфлікт між церквою та д-вою (Напр..в СРСР церква активно переслідувалася).

Ще однією моделлю взаємовідносин між релігією та д-вою є ситуація, коли одна релігія проголошується пануючою, домінуючою. В суч.д-вах таке проголошення має чисто формальний х-р (напр..англіканська церква у Великобританії).

Слід згадати про гром.орг-ції конфесійного (клерикального) типу. Це орг-ції світського х-ру, які є допоміжними орг-ціями реліг.конфесії. Вони об’єднують віручих однієї релігії, які прагнуть поширити свої ідеї.






Схожі:

Тема суспільний устрій зарубіжних країн iconІспит з Конституційного права зарубіжних країн (форма проведення, критерії оцінювання знань студентів)
Навчальна дисципліна Конституційне право зарубіжних країн передбачає отримання студентами комплексу знань з теорії конституційного...
Тема суспільний устрій зарубіжних країн iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Економіка зарубіжних країн
Особливості економічного розвитку нових індустріальних країн. Економіка країн – експортерів нафти. Економіка Індії. Економіка країн...
Тема суспільний устрій зарубіжних країн iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Економіка зарубіжних країн
Особливості економічного розвитку нових індустріальних країн. Економіка країн – експортерів нафти. Економіка Індії. Економіка країн...
Тема суспільний устрій зарубіжних країн iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Економіка зарубіжних країн
Особливості економічного розвитку нових індустріальних країн. Економіка країн – експортерів нафти. Економіка Індії. Економіка країн...
Тема суспільний устрій зарубіжних країн iconЗмістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни
Предмет історії держави І права зарубіжних країн як науки І навчальної дисципліни. Місце історії держави І права зарубіжних країн...
Тема суспільний устрій зарубіжних країн iconЗмістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни
Предмет історії держави І права зарубіжних країн як науки І навчальної дисципліни. Місце історії держави І права зарубіжних країн...
Тема суспільний устрій зарубіжних країн iconТема поняття, предмет, метод І система конституційного права зарубіжних країн. Джерела конституційного права у зарубіжних країнах
Норми К. П., які регул відносини виконавчо-розпорядчої влади – основа адм.І фін права
Тема суспільний устрій зарубіжних країн iconПрограма Курсу історія держави І права зарубіжних країн
Методи науки історії держави І права зарубіжних країн (конкретно-історичний, порівняльно-правовий (синхронний І діахронний), системний...
Тема суспільний устрій зарубіжних країн iconПрограма Курсу історія держави І права зарубіжних країн
Методи науки історії держави І права зарубіжних країн (конкретно-історичний, порівняльно-правовий (синхронний І діахронний), системний...
Тема суспільний устрій зарубіжних країн iconСамостійна робота студентів з дисциплини «грошово-кредитні системи зарубіжних країн» Самостійна робота студентів (позааудиторна та аудиторна) проводиться відносно кожної теми дисципліни „Грошово-кредитні системи зарубіжних країн”
Нання є поточний модульний контроль, який націлений на перевірку засвоєння навчального матеріалу, одержаних навичок, здібностей в...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи