Тема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах icon

Тема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах




НазваТема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах
Дата25.09.2012
Розмір97.8 Kb.
ТипДокументи

Тема 4.

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ.


  1. Політично-правові ос-ви взаємовідносин між д-вою та особою. Права і свободи громадян: загальна хар-ка.


Як відомо, к-ції регул.найбільш важливі взаємовіднос.між ос.і д-ою. Саме к-ція закріпл.осн.п-ва та свободи ос., а також встановл.конст.об-ки. Сукуп-сть п-в і об-ків становить конст.статус ос.

До принципів конст.статусу ос.можна віднести наступні:

  1. Принцип свободи. Межею свободи кож.гр-на є свобода ін.людей. Так в ст.2 К-ції Нім.сказ., що кож.має п-во на вільний роз-к особи, оскільки він не поруш.п-в інших і не йде супроти конст.порядку або морального з-ну.

  2. ^ Принцип рівності, полягає у рівності всіх перед з-ном, однаковому наділенні п-вами та об-ками, відсутності дискримінації з будь-яких ознак.

  3. Принцип взаємозв’язку прав і обов’язків: спостерігається не увсіх к-ціях, але все ж значана к-сть з них містять розділи, в яких поєднано п-ва та об-ки

Встановлюючи об-ки д-ва визначає вид і міру необх.повед.

Основними правами є встановлена можливість, яка дозволяє суб-ту вибирати вид та міру своєї поведінки, задовольняючи свої інтереси.

Свобода – це встановл.можл-сть, яка дозволяє суб-ту здійс.всі можливі види юридично-значимої поведінки, за винятком обмежень, встановл.з-ном; це можл-сть власного незалежного вибору того чи ін.рішення.

Для інс-туту осн.п-в і свобод характерні такі ознаки:

  1. п-ва і свободи є конст., тобто закріпл.в к-ції чи відп.з-ні;

  2. конст.п-ва і свободи є юр.ос-вою для всієї с-ми п-в і свобод;

  3. вони визна.ться соц.цінністю і володіють вищою юр.силою;

  4. їх визнання, дотримання і захисть є об-ком д-ви.

Інтерпретація змісту прав людини у суч.л-рі досить різноманітна. Під п-вами людини розуміють певні її можливості; деякі осн.її потреби та інтереси; її вимоги про надання певних благ, адресовані сус-ву, д-ві, законодавству; певний вид (форма існування, спосіб вияву матеріалів).1

Відповідно до концепції природничого п-ва п-ва л-ни є природними та невідчужуваними, що належ.їй в силу нар-ня, люди є носіями цих п-в незалежно від волі д-ви. До таких невідчутних п-в належ. П-во на ж-тя, свободу, безпеку, власність, особис.та сім.таємницю та ін.

Значна частина п-в пов’яз.із належністю ос.до гр.-ва тієї чи ін.д-ви, напр..виборчі п-ва, п-ва на уч.у політ.парт., на безплат.навч....

Багато п-в і об-ків виник.з досяг.ос.певного віку, напр..п-во на працю,війс.об-к, а деякі п-ва виник.ще до нар-ня, напр..п-во на спадщину.

В суч.умовах деякі ос-ви прав.статусу ос. Та навіть гр.-на визначаються міжнарод.д-тами, такми як Всезаг.Деклар.п-в л-ни і гр.-на, 1948, Між нар.пакти про п-ва л-ни, 1966. Ці міжнародні акт, ратифіковані д-вою можуть діяти безпосередньо, та застос.судами як нац.з-во.

Хоча міжнародні д-ти про п-ва л-ни прийн.більшістю країн світу, конкрет.прав.статус ос.в с-ві залеж.від існ.в даній д-ві прав.с-ми.

Напр..в умовах демократи.прав.с-ми переваж.індивідуалістич.підхід, який виходить з пріоритету ос.над сус-вом і д-вою.

Відповідно до соціалістич.концепції пріоритет навпаки надається сус-ву та д-ві перед ос., відкидається наявність природжений прав.

Підхід до п-в л-ни в мусульманс.п-ві пов’яз.з реліг.та статевою приналежністю.

В звичаєвому п-ві прав.статус ос.пов’язується із її належністю до певного племені (напр..с-ма ус.прав.звичаїв країн Тропіч.Африки).

Що стосується конст.прав – то це певні юр. можл-сті суб-та конст/прав.відносин, необхідні для задоволення особис.інтересів і потреб, обумовлених рівнем роз-ку в д-ві, які мають бути заг.рівними для всіх людей.



  1. ^ Класифікація конст.п-в і свобод громадян.


Конст.п-ва і свободи класиф.на 1) особис., 2) політ., 3) соц/ек.

Особис.п-ва – це ті, які віднос.до сфери особис.ж-тя, які пов’яз.з ос.л-ни, задоволенням її особис.інтересів. Ці п-ва пошир.на всіх людей, а не лише гр-н.

Осн.призначення особис.п-в: а) гарантувати л-ні ж-тя та забезпеч.від різ.форм насилля, жорстокого і принижуючого людс.гідність поводження; б) індивідуалізувати гр-на, створити йому умови особис.недоторканості і невтручання в приватне та сім.ж-тя; в) забезпечити свободу, можл-сть безперешкодного вибору різ.варіантів повед.

До особис.п-в віднос.:

  1. п-во на ж-тя (юридично це п-во трактується так: л-ну мажна позбавити ж-тя у винять.випадках лише за вироком суду з обов’язковою участ. присяжних засідателів; але відомо, що умовою вступою кр-ни в Раду Європи є відміна смертної кари, тобто це є європейським критерієм для визнання демократичності д-ви (але на жаль Рада Європи застосвує подвійний стандарт до країн, які всупили до орг-ції раніше вимога про скасування смертної кари не застос, зокрема смертна кара застосовується вряді країн, навіть навіть тих, які є членами Ради Європи (12), напр.. у Люксембурзі та Ліхтенштейні); із заг.правила у є певні винятки, оскільки позбавлення життя не розглядається як таке, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили: при захисті будь-якої ос.від незаконного насильства, при здійс.законного арешту або для запобігання втечі особи, яка законно тримається під вартою, при вчиненні правоохоронних дій для придушення заворушення або повстання.)

  2. п-во на повагу особистості ( тобто д-ва ств.всі умови для того, щоб не принижувати гідність ос., не дозволяється жорстоке поводження, медичні досліди над л-ною без її згоди).

  3. п-во на свободу і особис.недоторканість (позбавити л-ни свободи можна лише на закон.підставах, за вироком суду, арешт чи ін.затримання можуть здійсн-ся лише з дотриманням ряду формальностей, встановл.з-ном, на певний строк, який в більшості кр-н не первищ. 48-72 год; в ряді кр-н діє пр-ло про відпущення арестованого під заставу, що також не завжди є справедливим, оск.багатому простіше знайти відповідну суму)

  4. ^ П-во на недоторканість прив.ж-тя (під яким розуміється переписка, телеф.розмови, телеграф.та ін.повідомлення, інформація медич., інтим.та ін.х-ру, яка стос.виключно конкрет.л-ни і розголош.якою може нанести мор.чи ін.шкоду; але на практиці частими є порушення цього п-ва, і довести їх дуже важко, важливою гарантією в деяких д-вах є заборона використовувати в суді як докази магнітофонні записи, відеозйомки,зроблені без відома гр-н).

  5. ^ П-во на недоторканість житла (ввійти в приміщення л-ни без її згоди не можна, крім випадків, якщо відкрито провадження по справі та за пост.суду)

  6. п-во на свободу руху та вибору місця проживання (ос.має право вільно пересуватися по тер.д-ви, емігрувати в ін.кр-ну та повернутися назад; обмеженням такого п-ва є інс-тут прописки, який діє в кр-нах СНГ).

  7. свобода совісті (свобода віросповідання чи атеїзму; в багатьох к-ціях містяться норми, що д-ва і церква розділені та не втручаються в справи один одного).

Правовими гарантіями особис.п-в і свобод є п-во на суд.захист, на справедл.суд.розгляд, п-во на інформацію про х-р і причину обвинувачення, п-во на очну ставку зі свідками, п-во на примус.привід свідка, п-во на допомогу захисника.

Відомий випадок, який в амер.конст.п-ві наз.пр-лом Міранди – за прізвищем підозрюваного Ернесто Міранди, який був затриманий у 1966 році і звинувачений у грабежі та зґвалтуванні. Після затримання він визнав свою вину, але його не попередили, що він має право не свідчити проти себе і мати захисника. Через деякий час Міранда заявив, що його залякали і він не усвідомлював, що каже, крім того не попередили про його права, тому він відмовляється від свого визнання. Верховний Суд США визнав аргументи Міранди вагомими і звільнив його не дивлячись на попереднє визнання вини. З цього часу при затриманні поліція обов’язко попереджає про права затриманих.

Політичні п-ва і свободи мають певні особл-сті:

  • вони тісно пов’яз.з особис.п-вами;

  • на відміну від особис.п-в, вони належ.лише гр.-нам певної д-ви;

  • вони безпосередньо пов’яз.з орг-цією і здійсюдерж.вл., характеризують статус ос.в політ.віднос.;

  • вони є сп-бом закликання кож.гр-на до народовладдя.

До цієї групи п-в віднос.:

  1. свобода слова, думки, друку (мова йде про свободу вираження думки публічно і з суспільно важливих питань, про п-во на інформацію, на свободу отримання і поширення інформації);

  2. п-во на об’єднання в політ.партії і рухи, профес.орг-ції, соц/ек., культ.і ін.тов-ва;

  3. п-во на проведення публіч.заходів (свобода зборів, мітингів, демонстрацій, пікетувань, але з-во деяких країн передебач.порядок проведення останніх, осн.вимога не поруш.з-ни, напр..не закликати до ворожих д-ві лозунгів);

  4. п-во на уч.в сусп/політ.ж-ті, управлінні справами д-ви (виб.п-ва, п-во на рівний доступ до держ.служби..., колись це п-во було цензовим, існ.майн.обмеження, вимоги щодо проживання на певній тер.певний строк, досягнення певного віку, виключення жінок з числа виборців, в деяких кр-нах жін.до сих пір не мають виб.п-ва (Кувейт));

  5. свобода петицій (індивідуал.чи колектив.звернення гр.-н в ор-ни д-ви чи до посад.осіб; важливою є гарантія безепеки заявника, тобто невідповідальності за заявлену скаргу).

^ Соціально-економічні п-ва і свободи:

  1. п-во прив.власності та її спадкування (разом з тим в ряді к-ції закріплена можл-сть відчудження прив.власності в інтересах сус-ва; принцип недоторканості прив.власності існував досить довго, але з часом в к-ціях почали наголошувати на межі власності, користування якою повинно служити заг.благу, тобто власність зобов’язує.);

  2. п-во на підпр.д-сть та свобода госп.ініціативи (можл-сть займатися будь-якою д-стю, яка приносить дохід, якщо вона не супереч.з-ну; в деяких кр-нах забороненою є монополісти.д-сть – витіснення конкурентів, встановл.монопольних цін, діють спец.з-ни про захист прав споживачів);

  3. п-во на працю і свобода праці (це п-во доповнюється положеннями про здорові і безпечні умови праці, про право на вільний вибір професії і достойну винагороду; існ.держ.доп.у випадку вимушеної безробітності, яка виплач.протягом певного періоду у відсотках від поперед.зарплати – 50-60%, у Великобританії, 30-35% у Німеччині, та зменшується через кожні декілька місяців; в ряді д-в допуск.примус.праця, яка можлива на війс.сл., за вироком суду чи в умовах війс.стану);

  4. п-во на відпочинок (щоден., мотиж., щоріч.відпочинок – 23дні в США, 3тиж. – Нім., 4тиж. – Італія, 5тиж. – Іспанія, Фр, 6-7днів – Японія);

  5. п-во на страйк (тобто на колективне припинення роботи із висуненням ряду вимог, адресованих роботодавцю; проведення страйків підпорядковується певним пр-лам – попереднє повідомлення, примирні переговори, опитування чи голосування колективу з приводу проведення страйку; не на всіх видах робіт допустимими є страйки, але є винятки із цих правил);

  6. п-во на ох.здор.і мед.доп., які залеж.від с-ми ох.здор.в конкрет.кр-ні (в США та ін.кр-нах діє с-ма лібер.медицини, коли пацієнт оплачує всі послуги по лікуванню, а муніципальні лікарні обслуговують найбідніші верстви нас.; в Нім., Пол., Фр.існ.с-ма страх.(соц.)медицини – створюється спец.заг/держ.фонд ох.здор, куди д=ва внос.кошти з бюджету (70-80%) та підпр-ва і самі працівники сплачують медичну страховку (6,5% зарплати); в деяких кр-нах працівники таких відрахувань не роблять і лікування в лікарнях, ліки є безкоштовними, але до певної межі);

  7. п-во на осв.і свобода осв. (в розвинутих кр-нах обов’язковим є 9-ти чи 11-ти річне навчання; осв.як початкова так і вища може бути держ.чи прив.;

  8. п-во на соц.забезпечення або на пенсію (для цього ств.спец.пенс.фонд, який склад.з коштів бюджету, відрахувань підпр-ств, податків вирахуваних із зарплати, в останньому випадку працівник повинен зробити певну к-сть таких відрахувань; є соц.і труд.пенсії; в деяких кр-нах суміщати роботу і отримувати пенсію заборонено (Фр); в розвинутих кр-нах виплачують додаткові соц.пенсії від фірм);


До соціально-культ.п-в відносять: свобода літер., худ., наук.та ін.видів творчості, п-во на ох.інтелектуал.власності; п-во на уч.в культ.ж-ті, на корист-ня досяг-нями к-ри та мис-ва.


  1. ^ Громадянство: порядок набуття і втрати.


Громадянство – прав. приналежність ос. до д-ви, яка породж. конст/прав. зв’язок між ними.

Категорія підданство як пр-ло застосовується у країнах із монарх.формою правл-ня.

Взаємний прав.зв’язок , який виникає внаслідок належності ос.до гром-ва тієї чи ін.д-ви полягає у:

  • рівності гром-н в межах д-ви та поза її межами;

  • охороні людей в д-ві та поза її межами;

  • відповідальності особи перед д-вою.

Громадянство є важливим елементом конст.статусу ос. Д-ва пошир.свою вл.на своїх гр.-н як на своїй тер.так і за її межами. Так само і гр.-нин може вимагати захисту своїх інтересів з боку д-ви свого громадянства, де б він не знаходився.

Гр.-во як суб.п-во включ.в себе ряд правомочностей: п-во проживати на тер.д-ви, володіти всім комплексом п-в і свобод, обов’язків, займати держ.посади, вільно залишати і повертатися на тер.своєї д-ви., користуватися захистом держ.вл.

^ Набуття гр.-ва:

  1. за народженням (філіація) – на ос-ві а) «права крові», чи б) «права грунту». В деяких країнах ці два принципи поєднуються. Колізія в нац.з-ві з пит.набуття гр-ва може привести до набуття гр-ном подвійного гр-ва.

  2. прийняття в громадянини (натуралізація) – а) в силу закону (тобто не заснована на осбис.виборі ос., напр..в Італії вступаючи в шлюб з Італьянцем дружина автоматично набуває гр-во Італії); б) індивідуальна натуралізація може мати місце за клопотанням ос., яке, як пр-ло, подається на ім’я глави д-ви і прийняття в гр-во оформляється спеціальним актом. Натуралізація може мати місце, якщо ос.проживає певний строк на тер.відп.д-ви, належ.до певної релігії, нації ...

  3. Оптація – вибір гром-ва у випадках, коли змін.держ.приналежність тер., на якій проживає гром-н.

  4. Поновлення гром-ва осіб, які його були втратили (серез зміну сім.стану...)

  5. Репатріація – коли гром-во втрачали великі верстви нас.в силу важл.історич.подій (напр..повернення євреїв на свою історичну Батьківщину Ізраїль).

  6. Дароване гром-во (за особл.заслуги і в особл.порядку

Припинення гр-ва – розрив зв’язку між гр-ном і д-вою.

  1. в рез-ті добровіл.виходу з громадянства (через політ., сім.мотиви);

  2. втрата гром-ва (з причин, передбач.з-вом д-ви гром-ва, напр..якщо гром-н поступить на держ.чи війс.сл.ін.д-ви)

  3. внаслідок позбавлення гром-ва осіб, які вчин.дії,що наносять шкоду д-ві (це є вид держ/прав.санкції, як пр-ло застос.тільки до натуралізованих гром-н).

Якщо ос.з певних причин втратили гром-во, вони мають право клопотати про його відновлення.

В деяких кр-нах є інс-тут почесного гром-ва, який викон.як пр-ло політ., пропагандистську роль.

Апатриди – ос.без гром-ва (це як пр-ло політ.емігранти).

Біпатризм – подвійне гром-во. В більшості кр-нах не визнається, але є і певні угоди між д-вами, які допускають подвій.гром-во.

^ Прав.статус іноземців в дем.д-вах не відріз.від статусу гром-н д-ви, крім наділення їх політ.п-вами, і то не у всіх кр-нах. Напр..постійнопроживаючі у Великобританії іноземці, які мають нерухомість мають право голосу.

Для отримання гром-ва в США встановл.5-річний термін легального пребування в д-ві, Фр., Великобрит. – 8 років, Швейцарія – 12 років.

У багатьох країнах (США, Канада, Франція) для отримання гром-ва необхідним є достатнє знання мови, наявність можливості забезпечити себе та свою сім’ю матеріально (Фінляндія, Норвегія, Швеція); ведення добропорядного способу життя та бездоганне моральне обличчя бажаючого натуралізуватися (США, Канада, Грузія).

Нелегальні іноземці ніякими п-вами в д-ві перебування не наділяються (за винятком гуманітарних).



1 Див. Рабінвич П.М. Ос-ви заг.теорії д-ви і права. – К., 1995. – с.7,8.

Схожі:

Тема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах iconМиколаївський державний аграрний університет бібліотека права, свободи та обов’язки людини І громадянина
Малишев, О. В. Право людини на життя: конституційно-правовий аспект [Текст] / О. В. Малишев // Економіка, фінанси, право. – 2005....
Тема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах iconТема: «Судова влада в зарубіжних країнах»
Види судових систем та конституційно-правові принципи їх організації та діяльності
Тема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах iconТема: «Конституційно-правовий статус збройних сил та конституційне регулювання питань оборони» План
Регламентація участі збройних сил в придушенні конфліктів цивільного характеру та в період воєнного часу
Тема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах iconТема парламент в зарубіжних країнах
Поняття та етапи розвитку парламенту І парламентаризму. Місце І роль парламентів у системі влади в зарубіжних країнах
Тема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах iconПерелік примірних питань на іспит
Економічна система. Конституційно-правові принципи економічної діяльності в зарубіжних країнах
Тема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах iconТема Центральні банки та їх роль в економіці Походження та форми організації центральних банків. Шляхи створення емісійних банків. Організаційно-правові основи центральних банків провідних країн світу
Статус центрального банку І основна мета його діяльності. Правовий статус центрального банку. Основний правовий акт, що регулює діяльність...
Тема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах iconІ. Б. «Правовий статус громадян у відносинах з органами публічної адміністрації»
Вищою метою держави І права, як засобу реалізації державою своїх завдань І функцій, є забезпечення розвитку громадянського суспільства,...
Тема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах iconП лан семінарського заняття №1 на тему: поняття, предмет, метод І система конституційного права зарубіжних країн. Джерела конституційного права у зарубіжних країнах
Гураль П. Ф., Левицька Г. Р. Конституції та конституціоналізм в зарубіжних країнах. Львів, 1997. с. 4-14
Тема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах iconТема: „ Міжнародне морське право” План
Територіальне море. Ширина територіальних вод та методи її відрахування. Правовий режим територіальних вод. Правовий статус прилеглої...
Тема конституційно-правовий статус людини І громадянина у зарубіжних країнах iconТема 10 уряди в зарубіжних країнах
Поняття уряду є неоднозначним, так як в різних країнах він виконує неоднакові функції, є різним за способом формування та за місцем...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи