Тема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії icon

Тема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії




Скачати 83.37 Kb.
НазваТема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії
Дата25.09.2012
Розмір83.37 Kb.
ТипДокументи

Тема 5.

ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ


1. Поняття політичної партії.


Невід’єм.частиною політ.с-ми дем.сус-ва є політ.партії, як один з видів громадських об’єднань, основною ціллю яких є здійс-ня домінуючого впливу на держ.вл.

Етимологічно «партія» означає частина. Зародження партій пов’язане із виник.респ.форми правл-ня і може бути віднесено до часів античності. Але власне політ.партії виник.у 18-поч.19 ст. в Європі (у Великобрит., Фр.) та в пн.Америці в період бурж.рев-цій та формування парл-нту. Масовою причиною виник-ня політ.партій послужило поширення всезаг.виб.п-ва. Першопочатково вони діяли в період виб.кампаній і не мали постійно діючих місцевих орг-цій, не проводили регул яр.з’їздів та конф-цій. Їх члени не були зв’язані парт.дисц-ною. Кож.прат.ств-ся для захисту інтересів (як пр-ло ек.чи нац.) певної верстви нас.

В роз-ку партій виділяють три періоди:

1) 16-17 ст. – протопартійний (партії були аристократич.угрупуваннями, які об’єднували небагаточис.предс-ків політ.еліти;

2) 18-19 ст. – з’явилися близькі до суч.політ.партії, які являли собою мало чисельні політичні клуби, орієнтовані на залучення до актив.д-сті впливових гром-н в життєвоважл.сферах сусп.ж-тя.;

3) поч..20 ст. – теп.час. – період формування і д-сті суч.політ.партій, з’явилися з-ни про політ.партії.

Існ.багато підходів до визначення суті політ.партії:

  • розуміння партії як групи людей, що притримується однієї ідеологіч.доктрини (фр.філ-ф Бенжамен Констант);

  • партія як виразник інтересів певних класів (марксизм-ленінізм);

  • партія як орг-ція, що діє в с-мі д-ви (М.Дюверже, суч.фр.держ.діяч.);

  • партії-канал зв’язку між відповідними інтересами та їх реалізацією в держ.структур.ор-нах;

  • партії-охоронці к-ції, виступають в ролі арбітра при виріш.конст.пит.

Політ.партія – це найбільш активна і організована частина соц.групи, об’єднана загальними цілями, інтересами та ідеалами, яка бореться за владу чи за участь у здійс-ні влади шляхом впливу на формування заг.волі гром-н, участь у виборах і д-сті ор-нів держ.вл.і місц.самовр-ня.

Партії мають свою організаційну стр-ру., програму, с-му цілей, захист і пропаганду якої вони ведуть. Програма виражає соціально-політичну сут-сть партії, показує чиї інтереси вона захищає, які політ.сили за нею стоять. Д-сть партій є одним із важливих форм реалізації принципів нар.сув-ту і представницького правління.

В к-ціях різ.кр-н по-різ.визначаються партії, так

ст.4 К-ції Фр.: «політ.партії сприяють вираженню поглядів під час голосування».

Акт про форму правл-ня Швеції:«під партією розуміється будь-яке об’єд-ня чи група виборців, які виступають на виборах під особл.найменуванням».

Ст.29 К-ції Греції: «партії повинні служити вільному функціонуванню демократичного устрою».

^ Членство в партії – самос.конс/прав.інс-тут прав і свобод л-ни. В кож.політ.партії є рядові члени і правлячі ор-ни, які координують і направляють д-сть рядових членів.

Є певна процедура вступу в партію (інколи навіть вимагається кандидатський стаж), члени партії мають спец.док-нт (парт.квиток), сплачують парт.внески, підпорядковуються парт.дисц-ні.

Вищим керівним ор-ном партії є з’їзд.

Поточна робота партії направляється центр.керівним ор-ном. Вони здійс.кадрову політику, тобто підбирають кандидатури на державні посади.

Місцеві партійні ор-ни ств-ся як пр-ло за тер.принципом, це полегшує передвиборчу агітацію, оск.саме за таким принципом утворюються виб.округи.

^ Партійний електорат – сукуп-сть виборців, які віддають свої голоси за кандидатів даної партії.

В ряді країн для забезпечення рівних умов у виборчій боротьбі прийнята с-ма фінансування передвиборних видатків, але вона розрахована лише на певні партії, які зберуть певний мінімум голосів у їх підтримку (0,5% - Нім., 2% - Швеція) чи висунуть кандидатів в певну к-сть виб.округів (Італія).

Для ефектив.роботи і залуч-ня нових членів партії створюють свої аналітичні центри, які налагоджують контакти з відповідними формально незалежними орг-ціями, так, в США діє Бруклінський інс-тут, який орієнтований на дем.партію, Фонд населення чи Ентерпрайз – на Респ.парт. Ці фонди готують пропозиції для передвиборних платформ, генерують нові ідеї та стратегії і тактики політ.б-би, вивч.зміни в сусп.поглядах.

Невід’єм.п-во всіх політ.партій – робота із засобами мас.інформації.

Ф-ції політ.партій – осн.напрямки їх д-сті, обумовлені їх цілями та завданнями:

1. представницька (вираження інтересів певних верств нас.);

2. соціалізаторська (залучення нас.в ряди партії);

3. ідеологічна ф-ція (пропаганда своїх цінностей, свого світосприйняття);

4. комунікативна ф-ція (підтримка зв’язків із правлячими колами, нас., виборцями);

5. політична (участь у б-бі за вл.).


^ 2. Види політ.партій.


Багатоманітність політ.партій обумовлена тим, що вони покликані виражати інтереси різ.соц.груп.

Партії можна класифікувати за різ.критеріями:

  • за соціально-політич.суттю:

  1. революційні;

  2. реформаторські (виступають за зміну політ.курсу шляхом реформування);

  3. консервативні (виступ.за ох.традиційного порядку, орієнтовані на обмеження соц.та ек.д-сті д-ви. Напр.конксерватив.партія Великобрит., Респ.парт.США, Ліберально-демократ.парт.Японія... – ці партії коли й опинялися в опозиції, то лише тимчасово, але зберігають свою популярність та авторитет);

  4. соціал-демократичні (відстоюють інтереси найм.прац-ків і менш забезпечених прошарків нас., захищ.держ.соц.програми);

  5. екстремістські (закликають до не закон.методів б-би);

  6. конфесійні (об’єд.осіб певних віросповідань);

  7. національні (виражають на держ.рівні інтереси тої чи ін.етніч.групи, як пр-ло ставлять за мету забезпечити її пріоритет в д-ві).

  • За місцем і роллю партій в парт.с-мі:

  1. держ. (партія формує держ.с-му упр-ня);

  2. авторитарні (не злаваються з д-ою, але складають ос-ву політ.режиму і користуються його підтримкою);

  3. парламентські (пройшли на виборах у парл-нт і сформували в ниж.палаті деп.фракції);

  4. легальні (функ-нують відп.до к-ції і з-ва д-ви);

  5. нелегальні (існ.і діють з поруш.норм з-ва і тому переслідуються д-вою).

  • За місцем в політ.спектрі с-ва:

  1. праві і центристські (в розв.кр-нах вони домінують);

  2. ліві і лівоцентристські (виступ.за актив.роль д-ви в роз-ку ек-ки та перерозподілі благ), виступ.за збільшення податків за рах.надбагатих та відповідно за фінансування багато чисельних програм за рахунок бюджету, такі ліві партії, як комуністична виступають проти прив.вл-сті, найбільш крупні з них є в Китаї та Японії);

  3. право радикальні.

  • За організаційною стр-рою:

  1. централізовані (організаційно оформлені, документальне членство, наявність чл..внесків, регуляр.фін/матердопомоги);

  2. децентралізовані (організаційно не оформлені, діють на ос-ві добро віл.пожертвувань);

  3. кадрові (небагато чисельні, вільне членство, організаційна не згуртованість, створюються для мобілізації виборців під час виборч.кампаній);

  4. масові (намагаються залучити до своїх рядів як можна більше членів, щоб закріпити зв’єязки та стр-ру);

  5. партії з формально визначиними принципами членства;

  6. партії з вільним членством.

  • За видом парт.керівництва:

  1. партії з колектив.кер-вом;

  2. партії з формально колектив.кер-вом, але з чітко вираженим верх-вом лідера;

  3. партії з особистісним (харизматичним) кер-вом;

  4. партії з консенсуальним кер-вом.

  • За предс-вом в цент.ор-нах держ.вл.:

  1. правлячі; 2. опозиційні.

  • За масштабом д-сті:

  1. загально національні; 2. регіональні

Також розрізняють проблемні партії, які підчиняють свою д-сть і програми вирішенню крупних завдань (екологічних, зем.реформа, партія миру).

Останнім часом утворюються жіночі партії (Бельгія, Ісландія..)

Також є група екзотичних партій – партія любителів пива, Лібертаріанська партія, що захищає інтереси сексуальних меншин, останні навіть попадають у парл-нти.

Світова практика знає декілька сп-бів утворення партій, залежно від цього зарубіжні країни можна поділити на три групи:

  1. де порядок утв-ня партій взагалі не врегульований п-вом (партія вваж.утв.вже в силу проголош.себе такою – Великобрит., Австралія, Нова Зеландія);

  2. де з-во не вимаг.формал.реєстрації партій в якому-небудь держ.ор-ні – орг-ція набуває статусу партії після пред’явлення в компет.ор-ни певних д-тів (Австрія);

  3. де вимаг.обов.реєстрація партій.

В деяких кр-нах Східно-європейських заборонено утворення партій та їх осередків за місцем роботи, оск.був приклад з комуністи.тоталітарним режимом, коли керівники, які були в номенклатурі парт.комітетів повністю контр.повед.працівників з партійної точки зору, і будь-яка непокора могла мати наслідком звільненя з роботи і т.д. В кр-нах заходу такої проблеми не існувало.

^ 3. Партійні системи.


Партійні системи – це с-ма взаємовідносин політ.партій між собою, з д-вою та ін.елементами політ.с-ми та гром-нами.

Специфіка парт.систем визначається к-стю політ.партій, які існ.і вплив.на функ-ня інс-тів держ.вл.

Однією з перших з’явилася традиційна буржуазно-демократична партійна с-ма, яка сформувалася у Зх.Європі і в Пн.Америці в к.19 ст. Принципами її д-сті є наступні положення:

  • в с-ві йде легал.б-ба за вл.;

  • вл.здійс.партія чи група партій, які забезпечили собі підтримку парламентської більшості;

  • постійно існ.легальна опозиція;

  • між об’єднаннями всередині парт.с-ми існ.згода відносного дотримання встановлених «правил гри».

В 20 ст.в Європі в рез-ті краху дем.і авторитарних сис-м з’явилася соціалістична парт.с-ма, яка хар-зується наступними параметрами:

  • в д-ві діє як пр-ло одна правляча партія (в рідких випадках можуть існувати декілька «союзних» політичних партій, при безумовній гегемонії правлячої комуністи.партії);

  • партія керує д-вою на всіх рівнях управлінського апарату.

Авторитарна парт.с-ма :

  • домінуючим фактором виступає д-ва, а не партія, при цьому допуск.існ-ня декількох партій.

Ін.типологія партій заснована на кількіс.критерії:

  1. багатопартійна с-ма у виб.б-бі бер.уч.більше двох партій і всі вони можуть брати уч.у формуванні уряду (Італія, Бельгія, Данія...), тому в цих кр-нах за рез-тами парл.виборів утв.коаліційний уряд з предс-ків 3-4-5 партій.

Багатопартійність – це сп-б формув-ня політ.структур, покликаний виражати і захищати інтереси певних верств нас. Велика к-сть партій не завжди тотожна поняттю багатопартійності, партії повинні складати частину с-ва, повинен бути складений мех.-зм прав.регул-ня відносин між партіями, який забезпечує можл-сть чергування правлячих пратій в рез-ті виборів. Багатопартійність робить політику партій більш відкритою, так як включає мех.-зми між парт.конкуренції.

Серед причин багатопартійності можна назвати:

  • існ-ня суч.с-ва із складною соц.стр-рою і диференціацією;

  • неоднорідність ідеології, с-ми домінуючих соц/політик.цінностей;

  • наявність розвинутих традицій політ.плюралізму.

Існують такі види багатопартійних систем:

  1. без домінуючої партії (в б-бі за владу бер.уч.приблизно рівні за силами противники, у жодної партії немає шансів добитися більшості, тому при формуванні уряду неминучі союзи та угоди, таке може затягнутися на довгий час і забезпечити стабільність такого уряду досить складно);

  2. з домінуючою партією (така партія контролює парламентську більшість і формує уряд, напр..в Японії до 1993 року 38 років домінувала Ліберально-демократична партія);

  3. блокові (набувають своєрідності під час виборчих кампаній, коли має місце різка поляризація політ.сил, які групуються в два протилежні табори)

  1. ^ С-ма фіксованої з-ном кількості партій – має місце в кр-нах, які розв-ся, щоб забезпечити пріоритет складеній парт.еліти та раціоналізувати роботу парл-нту та уряду в умовах сильної різноманітності соц.інтересів.

  2. Двопартійні с-ми – реально претендують на вл.і почергово формують уряд лише дві партії, хоча в наявності є більше партій. Одна партія править, інша критикує в опозиції та в рез-ті виборів міняються місцями (Великобританія). Ця сис-ма гарантує стабільність уряду і ефективність виконавчої влади, так як однопартійний уряд звільнений від нестійких коаліційних угод

  3. Однопарт.с-ми – хар.для кр-н з недемократич.режимами, де легальний статус і п-во формувати уряд належ.одній, фактично державній партії, що прийшла до вл.революц.шляхом (Куба, КНР). Відбувається зрощення держ.і парт.апарату та бюджету, що більше посилює позиції домінуючої партії, вводиться офіційна ідеологія, виключається свобода думки – ці та ін.фактори приводять до диктаторського режиму

В двох десятках заруб.кр-н політ.партії відсутні – це переваж.феодально-монархічні д-ви (Саудівська Аравія, ОАЕ) д-ви в яких партії заборонені (Гвінея, Йорданія).

.

Схожі:

Тема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії iconТема 4: Політичні партії І партійні системи. Виборчі системи
Термін „партія (від лат ділю, розділяю) у перекладі з латини означає частину якоїсь великої спільноти
Тема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії iconПолітичні партії німеччини в боротьбі за владу на початку 1930-х років
Кінець 1920-х — початок 30-х років у Німеччині був часом запеклої політичної боротьби, яка призвела до падіння Веймарської республіки...
Тема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії iconДоктор політології, Інститут Політичних Наук, Польська Академія Наук
Професійні зацікавлення: соціальна філософія, політичні системи, розлами, трансформаційні процеси у Центрально-Східній Європі, партії...
Тема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії iconПолітичні партії України
Партии и политическое самоопределение России [Текст] / К. Холодковский // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. –...
Тема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії iconШтрум ілля Якович
Тут він полковий лікар на австрійсько-румунському фронті. В 1917 році працює на Одеському евакопункті І входить у виконком партії...
Тема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії iconТема Соціальна структура І політика План
Отже, до первинних може належати сім'я, сусідські спільності, тимчасові групи відпочинку І т д. До вторинних співробітники на фабриці,...
Тема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії iconІдеологічні партії як зникаючий вид І фпг удк 329 Олександр Швирков
Зроблена спроба показати, що в найближчому майбутньому вони будуть відтиснені з політичної арени партіями, які є політичним продовженням...
Тема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії iconОголошення 17 травня о 30 (II пара) в аудиторії 627 відбудеться відкрите заняття з англійської мови викладача кафедри сучасних європейських мов Дружченко Тетяни Петрівни в групі пбі 12-9 на тему «Політичні партії сша»

Тема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії iconВ м. Нікополь Дніпропетровської обл в 2007 р закінчив філософський факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, І отримав диплом
В квітні 2010 р захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. З 2011 р асистент кафедри...
Тема політичні партії І партійні системи поняття політичної партії iconІ. На вступному іспиті зі спеціальності абітурієнт повинен
Німеччини; г) політичні партії та виборна система; ґ) гос­подарство (промисловість, сільське господарство, мале підприємництво, транспорт,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи