Основи конституційного права сполучених штатів америки icon

Основи конституційного права сполучених штатів америки




Скачати 133.5 Kb.
НазваОснови конституційного права сполучених штатів америки
Дата25.09.2012
Розмір133.5 Kb.
ТипДокументи

ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ


  1. Конституційні основи


Конституція США найдавніша із писаних конституцій, діючих в сучасний час (прийнята 17 вересня 1787 року)

Ця конституція закріпила перемогу американського народу над англійськими колонізаторами і утворення незалежної суверенної держави. Вона гарантує захист від свавілля властей, поставила перепону деспотичному правлінню, сприяла становленню і розвитку демократичних інститутів: народного суверенітету, народного представництва, парламентаризму і т.д.

Конституція складається із трьох частин: 1) преамбула; 2) 7 статей і 3) 27 поправок.

Перший текст конституції визначав структуру органів державної влади, їх взаємовідносини, побудовані на принципі «стримувань та противаг». Визначено компетенцію органів по горизонталі (ст. 1-3), по вертикалі – між союзом та штатами (ст. 1, 4), визначено порядок внесення змін та доповнень (ст. 5), норми про співвідношення міжнародного та національного права (ст.6), стаття 7 стосується питання вступу в силу конституції.

Отже, конституція закріпила республіканську форму правління, принцип розподілу влад, Верховний суд набув функції конституційного нагляду.

Судовий прецедент як джерело конституційного права доповнює зміст конституції. Судді кожного штату зобов’язані виконувати Конституцію і закони США та міжнародні договори, навіть якщо в конституціях та законах окремих штатів спостерігаються положення, які їм суперечать (ст. 6).

Еволюція Конституції США з часу її прийняття стосувалася таких сфер: 1) покращення функціонування органів державної влади; 2) розвиток виборчого права; 3) розвиток прав громадян.

Конституцію США відносять до жорстких, процедура її зміни досить складна. Крім того стислість та лаконічність конституції привели до того, що багато елементів державної системи не закріплені конституційно. Тому поряд із писаною конституцією діє і так звана жива конституція, яка регулює відносини конституційного рівня та формується Конгресом, Президентом, Верховним судом та включає частково конвенційні норми.

^ Для внесення змін у конституцію потрібно дотриматися ряд вимог:

  1. пропозиція про внесення поправки висувається 2/3 від загальної кількості членів двох палат Конгресу чи скликаним на вимогу законодавчих зборів 2/3 штатів конвентом;

  2. ратифікація поправки здійснюється законодавчими зборами ¾ штатів і конвентами ¾ штатів залежно від пропозиції Конгресу;

  3. конгрес після 1919 року став встановлювати строки для ратифікації та може пропонувати час ратифікації.

Складна процедура внесення змін приводить до того, що деякі поправки можуть десятиліттями і навіть століттями розглядатися законодавчими зборами штатів (прикладом є прийняття 27 поправки, яка знаходилася в стадії ратифікації 203 роки, внесеної Дж. Медісоном у 1789 році та ратифікована 38 штатом Мічиган у 1992 році, відповідно до якої «Жоден закон, в якому говориться про збільшення компенсації до зарплати сенаторів і членів палати представників за службу в Конгресі не вступить в силу до чергових виборів в палату представників»).


^ 2. Права і свободи громадян

Конституція США в тексті, в якому вона була прийнята, майже не вміщувала положень про права та свободи громадян, тоді вони були передбачені в конституціях штатів. З цього приводу точилося багато суперечок, оскільки не всі схвалювали такий текст конституції, який не вміщував основних прав та свобод.

Ряд важливих положень все ж можна знайти в тексті конституції, наприклад, норми про заборону приймати закони із зворотною силою після вчинення якогось факту чи діяння (це стосується кримінальної та цивільно-правової сфери) (розділ 9 ст. 1), розгляд всіх кримінальних справ судом присяжних (розділ 2 ст. 3), склад злочину державна зрада (розділ 3 ст. 3), а також про те, що громадяни кожного штату мають право на всі привілеї та вольності громадян інших штатів (розділ 2 ст. 4).

Та не можна знайти норми, які стосувалися б власності.

В числі перших десяти поправок, які складали Білль про права, прийнятий у 1789 році містились норми, які закріплювали основні права та свободи громадян.

В поправці 1 закріплена свобода релігії, слова і друку, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань.

^ Друга поправка гарантує право громадян носити зброю.

Третя поправка забороняє розміщення військ у будинках без згоди власника – у мирний час, та у порядку встановленому законом - під час війни.

За четвертою поправкою заборонено необґрунтовані обшуки і арешти осіб та майна.

^ П’ята поправка вказує, що ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без законного судового розгляду, ніяка приватна власність не може бути відібрана для суспільного користування без справедливого винагороди; встановлена заборона притягати до відповідальності за одне і те ж діяння двічі та примушувати свідчити проти самого себе.

^ Шоста поправка закріплює права обвинуваченого на швидкий і публічний суд, ознайомитися із суттю та підставами обвинувачення, на ставку віч-на-віч із свідками, що свідчать проти нього, на примусовий виклик свідків із своєї сторони та на допомогу адвоката

^ Сьома поправка стосується заборони перегляду справи, інакше як у відповідності із нормами загального права.

Восьма поправка встановлює заборону призначення надмірно великих застав, штрафів та жорстоких і незвичайних покарань.

^ Дев’ята поправка: невичерпність перерахованих в Конституції прав.

Десята поправка: повноваження, які не надані за конституцією федеральному уряду та не заборонені для виконання штатам, зберігаються за штатами чи за народом.

Актуальними в США залишаються питання рівності чоловіків та жінок, які практично вирішені в більшості країн Європи. Поправка до конституції була запропонована у 1972 році. Текст поправки, яка ще не ратифікована всіма штатами наступний: «Рівність в правах перед законом з ознак статі не може порушуватися чи обмежуватися Сполученими Штатами чи окремими штатами».

Питання громадянства врегульовані на законодавчому рівні. Розділ ІІІ Зводу законів США присвячений питанням громадянства і натуралізації. Громадянство набувається за народженням та в порядку натуралізації. Одна із вимог для осіб, які бажають набути громадянство США, є знання англійської мови, історії, принципів та форми правління США. Заборонено надавати громадянство особами, які протистоять уряду та є прихильниками тоталітаризму, в ой же час право на натуралізацію має особа незалежно від раси, статі чи сімейного стану.


  1. ^ Організація та діяльність органів влади.


В основу побудови системи державної влади США покладено принцип «поділу влади» між Конгресом, Президентом та Верховним Судом, який в американській системі трансформувався в так звану систему стримувань та противаг.

Три гілки влади одночасно розділені та взаємопов’язані, що сприяє кращому забезпеченню свободи та ефективному управлінню. Хоч відносини між гілками влади змінюються та принцип поділу влад залишається незмінним.

Правовим засобом впливу Президента на Конгрес є його право вето по відношенню до законопроектів, які приймаються. Вето може бути поборене двома третіми голосами в кожній з палат. Вето може бути застосовано до будь-якого законопроекту, крім того, яким пропонується внесення поправок до конституції.

Серед засобів впливу Президента на Конгрес називають і право скликання Конгресу на спеціальні сесії та послання Президента, які вміщують зміст політичних цілей глави виконавчої влади, ці послання розглядаються як програма законодавчої діяльності Конгресу.

В той же час законодавство вважається монополією Конгресу, він володіє виключним правом прийняття бюджету, встановлення податків, палати Конгресу наділені широкими контрольними повноваженнями, можуть утворювати спеціальні слідчі комітети. Крім того, сенат затверджує вищих посадових осіб країни, які призначаються Президентом, в тому числі міністрів, суддів Верховного суду, дає дозвіл президенту на ратифікацію міжнародних договорів, а також судить вищих посадових осіб країни (Президента, Віце-Президента) в порядку імпічменту.

Президент, хоч і могутня посадова особа (володіє правом вето, що є засобом впливу на Конгрес), але не наділений правом розпуску Конгресу, який в свою чергу також володіє засобами впливу на виконавчу владу. Тому законодавча та виконавча влада повинні співпрацювати та шукати шляхи компромісу (демократія компромісу).

Глава держави – Президент отримує владу в результаті непрямих виборів. Строк його повноважень – 4 роки. При вступі на посаду Президент складає присягу. Не може бути обраний Президентом США натуралізований громадянин, хто не досяг 35 років чи не мав постійного місця проживання на території США протягом останніх 14 років. Президент не може бути обраним більше двох разів – це правило встановлено поправкою до Конституції США у 1951 році, до цього існувала відповідна традиція, яка до речі порушувалася Президентом Франкліном Рузвельтом, який обирався 4 рази підряд.

Непрямі вибори Президента полягають у тому, що кожен штат обирає стільки виборщиків, скільки представників та сенаторів відсилає до конгресу. Тобто, число виборщиків у країні дорівнює кількості членів конгресу обох палат) плюс три виборщики від Федерального округу Колумбія. Кожна партія у штаті висуває свій список виборщиків. Партія, яка набрала більшість голосів надсилає до виборчої колегії усіх виборщиків від штату. Виборщиків обирають у перший вівторок після першого понеділка листопада місяця високосного року. Обрані виборщики збираються у столицях відповідних штатів у перший понеділок після другої середи грудня того ж року та подають голоси за кандидатів у президенти та віце-президенти. Отже, на практиці результати виборів можна спрогнозувати вже після обрання виборщиків від певних партій в різних штатах, та партія, яка зуміла провести у виборчу колегію більшу кількість виборщиків, стає правлячою партією і її кандидат стає Президентом США. За всю історії існування США не було випадку зради виборщиком своєї партії та проголосував за іншого кандидата.

Конституція говорить, що обраним є кандидат, який набрав абсолютну більшість голосів виборщиків, якщо жоден кандидат не набере такої більшості, то вибори президента проводять палатою представників з числа трьох осіб президентського списку, які набрали найбільше число голосів. Ця процедура застосовувалася у США лише два рази, при обрання президентів Джеферсона у 1804 році та Адамса у 1824 році.

Президент поєднує у своїх руках повноваження глави держави та уряду.

Практично він є безконтрольний та безвідповідальний, не несе жодної відповідальності перед Конгресом.

Президент є головнокомандуючим армії та флоту.

За згодою Сенату Він укладає міжнародні договори, призначає послів та інших повноважний представників та консулів, суддів Верховного Суду та інших посадових осіб США.

Президент періодично надає Конгресу інформацію про стан в країні та пропонує заходи, які він вважає необхідними та корисними. В надзвичайних умовах він скликає дві палати чи одну з них, приймає послів та інших повноважених представників, забезпечує точне виконання законів та визначає повноваження всіх посадових осіб у державі.

Якщо Президент не здатний виконувати свої повноваження та обов’язки, Віце-президент негайно бере на себе виконання його посадових повноважень як виконуючий обов’язки Президента. Президент може покладати на Віце-президента і виконання різних обов’язків. Віце-президент є головою сенату (його голос враховується у випадку розділення голосів порівну).

Президент та віце-президент не можуть бути мешканцями одного штату.

Президент, Віце-президент усуваються з посади, якщо в порядку імпічменту будуть визнані винними в зраді, хабарництві та інших тяжких злочинах та проступках.

Виконавча влада здійснюється Президентом, який має при собі Кабінет Міністрів в складі 10-11 членів.

Те, що розуміється під урядом в Європейській системі права в США називається ^ Адміністрацією Президента. В неї входять міністри та інші державні службовці, в основному, це особи з оточення Президента: радник з національної безпеки, глава Білого Дому, глави спеціальних служб, помічники з економіки, по зв’язках з іноземними державами і т.д.

Хоча формально діє правило про те, що призначення членів Кабінету чи уряду Президент здійснює із згоди Сенату, та на практиці випадки відмови Сенату у затвердженні запропонованих Президентом кандидатур зустрічалися рідко, лише при наявності негативного матеріалу, про який Президентові не було відомо.

В США передбачено існування 12 міністерств, при утворенні США їх було всього 3 (Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони, Міністерство фінансів). Офіційно всі міністри називаються секретарями, крім держсекретаря, який за європейським стандартом є мім стром закордонних справ.

Адміністрація Президента розробляє найбільш важливі законопроекти, в тому числі державний бюджет. Представники адміністрації часто виступають на засіданнях Конгресу та впливають на формування думки членів парламенту.

До числа основних повноважень уряду відносять: зовнішньополітичні, війна і мир, охорона здоров’я, освіта та ін.

Законодавча влада побудована у вигляді піраміди. В штатах знаходяться законодавчі органи місцевого самоврядування, які включають міські ради, ради округів та органи, створені для спеціальних цілей, які також встановлюють загальні правила. Кожен штат має законодавчі збори, які є, як правило (крім Небраски), двопалатними. Хоча на практиці легіслатури штатів не займаються більшістю місцевих справ, та за столицею штату залишається останнє слово при вирішенні відповідних місцевих питань.

Крім законодавчих структур штатів існують загальнодержавні законодавчі збори – Конгрес, який складається із верхньої палати (Сенату) та нижньої палати (Палати Представників).

Члени Палати Представників (на сьогодні - 435 членів, не молодше 25 років, громадяни США не менше 7 років та постійно проживають у штаті, від якого обрані) обираються пропорційно кількості населення в тому чи іншому виборчому окрузі (приблизно 1 член на 500 тис. виборців), але кожен штат має право як мінімум на одного представника, навіть, якщо кількість населення його дуже мала.

Сенат складається із 100 осіб (не молодше 30 років, громадяни США не менше 9 років та з постійним місцем проживання у штатів, від якого обрані), кожен штат має в ньому двох представників, незалежно від кількості населення. Сенатори обираються прямими виборами, згідно із 17 поправкою, яка була введена у Конституцію у 1917 році.

Термін повноважень Сенату 6 років, кожні 2 роки переобирається одна третя Сенату.

Кожна із палат має право законодавчої ініціативи з будь-яких питань, крім фінансових законопроектів, які є прерогативою Палати представників. Але Сенат може не ухвалити фінансовий та інший проект. У цьому випадку узгоджувальна комісія, до якої входять представники двох палат, повинна запропонувати компромісне рішення, яке задовольняє дві сторони.

Сенат у свою чергу більшістю у 2/3 затверджує призначення Президентом вищих посадових осіб, ратифікує угоди. Негативна реакція будь-якої з палат нейтралізує дії виконавчої влади.

У випадку імпічменту вищих посадових осіб Палата представників має виключне право пред’являти обвинувачення, а Сенату належить виключне право проводити розслідування та вирішувати питання про вину чи відсутність вини тих чи інших посадових осіб. Висновок про наявність вини має наслідком усунення з посади відповідних посадових осіб.

Повноваження Конгресу сформульовані у 8-му параграфі Конституції.

Десята поправка до конституції встановлює певні межі компетенції, уточнюючи, що повноваження, які не урядові союзу, зберігають за штатами.

Також встановлено коло питань, які не має права вирішувати Конгрес, наприклад, припиняти дію конституційних гарантій недоторканості особи, за винятком окремих ситуацій під час заколоту чи вторгнення.


  1. ^ Судова система.


Судову систему також можна представити у вигляді піраміди, в основі якої – суди нижчої інстанції, розташовані на території штатів. Вони вирішують справи про найменш серйозні проступки з невеликими сумами позовів. Такі суди можуть мати різні найменування: мирові суди, транспортні суди, поліцейські суди, муніципальні суди і т.д. Деякі з них спеціалізуються у вузькій сфері (наприклад, транспортні суди спеціалізуються у сфері дорожніх правопорушень). Як правило, справи в цих судах розглядаються без участі присяжних, а якщо одна із сторін наполягає на такому розгляді справи, то у випадку відсутності журі присяжних справа може бути передана на розгляд у вищестоящий суд.

Наступний рівень піраміди складають суди загальної юрисдикції. Вони займаються розглядом справ про серйозні кримінальні злочини: пограбування, зґвалтування, умисне вбивство. Це так звані процесуальні суди, які в різних штатах можуть мати різні найменування (окружні суди, районні суди, старший суд – в Каліфорнії, апеляційний суд – в Нью-Йорку.

В окремих штатах із великою чи середньою кількістю населення розвинута трьохрівнева система судів. Проміжна ланка між процесуальними та Верховним судом вирішує більшість апеляцій.

^ Федеральні суди також мають трьохрівневу систему. Але тут відсутній нижній рівень для розгляду мілких справ. В штатах нижнім федеральним судом є регіональний (районний) суд – основний федеральний процесуальний суд. Два інших рівня – окружні суди та Верховний суд у своїй діяльності обмежуються розглядом апеляцій.

Наступний рівень складають апеляційні суди – федеральні окружні суди, кількість яких досягла 11. Судові засідання тут проводяться колегією із трьох суддів. В більшості випадків окружні суди являються останньою інстанцією.

Очолює судову систему ^ Верховний Суд США. Він може розглядати справи, які вийшли із вищий судів штатів, якщо вони стосуються важливих федеральних питань. В якості суду першої інстанції він має право приймати до розгляду справи, що стосуються доходів штатів, цивільні справи, в яких однією із сторін виступає сам штат, а також спірні питання, які стосуються виборів, крім членів законодавчих зборів штатів. Юрисдикція суду поширюється на випадки, які стосуються високих посадових осіб іноземних країн.

Верховний Суд складається із 9 суддів. Конституція не встановлює вимог, які до них пред’являються. Рішення приймаються простою більшістю голосів при наявності кворуму із 6 суддів.

З 1803 року поправкою до Конституції цей суд наділений повноваженнями конституційного контролю, тобто може вирішувати питання про відповідність Конституції актів Конгресу, Президента та органів влади штатів.


  1. ^ Державний устрій. Місцеве самоврядування.


Конституція закріплює федеративну форму територіального устрою. США складається із 50 штатів та федерального округу Колумбія з особливим статусом, на території якого знаходиться столиця країни – Вашингтон.

Крім того до складу США входять і асоційовані держави, які мають обрані парламенти та президентів. Закони США мають тут верховенство, як і в штатах, але вони не мають свого представництва в Сенаті, а у Палаті представників є їх делегат з правом лише дорадчого голосу.

Штати – державні утворення, які не мають суверенітету та права виходу із США. Конституція США має пріоритет над конституціями штатів, які визнають її верховенство.

Крім федерального уряду кожен штат має свій уряд, який очолює обраний населенням губернатор. Законодавчу владу штатів здійснюють легіслатури штатів, судову – Верховний суд та інші суди штатів.

Конституція США визначила сферу виключної компетенції федерації за межами якої повноваження реалізують штати та їх органи. В межах своїх сфер компетенції штати повністю суверенні (а саме, в прийнятті та виконанні місцевого бюджету, при вирішенні питань громадського порядку, надання соціальних послуг тощо).

Більшість штатів, крім двох, поділяються на графства. Їх населення обирає ряд посадових осіб, а саме: шерифа, прокурора, казначея, під керівництвом яких працюють муніципальні посадовці.

Системи місцевого самоврядування у різних штатах різні.

У більшості міст населення обирає раду, яка в свою чергу обирає мера. Мер не здійснює управління, оскільки управлінською діяльністю займається найманий за контрактом посадовець-менеджер (система «рада-управляючий»).

За системою «рада-мер» населення обирає раду та мера, який здійснює управління містом.

Відповідно до «комісійної системи» населення обирає комісію у складі 3-7 осіб, які виконують функції міської ради та відають окремими галузями управління.

На місцевому рівні діють установи, які видають ліцензії на заняття різними видами діяльності, приймають кваліфікаційні іспити, установи, які відають школами і т.д. При чому деякі з цих органів діють як легіслатури. Наприклад, Управління харчових продуктів та медикаментів приймає рішення про те, які хімікати можуть додаватися у харчові продукти.

Саме Конгрес на федеральному рівні видає закони, якими створюються певні установи на місцевому рівні, надає їм певні повноваження. Так само він може і відміняти ці закони.

Крім конгресу, за адміністративними установами на місцях контроль здійснюють судові органи.






Схожі:

Основи конституційного права сполучених штатів америки iconПрограма стипендій ім. Едмунда С. Маскі Уряд Сполучених Штатів Америки має приємність оголосити початок конкурсу на програму стипендій ім. Едмунда С. Маскі 2008 р
Уряд Сполучених Штатів Америки має приємність оголосити початок конкурсу на програму стипендій ім. Едмунда С. Маскі 2008 р
Основи конституційного права сполучених штатів америки iconПрограма стипендій ім. Едмунда С. Маскі Уряд Сполучених Штатів Америки має приємність оголосити початок конкурсу на програму стипендій ім. Едмунда С. Маскі 2008 р
Уряд Сполучених Штатів Америки має приємність оголосити початок конкурсу на програму стипендій ім. Едмунда С. Маскі 2008 р
Основи конституційного права сполучених штатів америки iconПосольство Сполучених Штатів Америки в Україні оголошує конкурс
Звертаємо увагу на можливості участі Вашого закладу у міжнародних проектах, конкурсах пропозицій на отримання гранту, тренінгах та...
Основи конституційного права сполучених штатів америки iconМетодичні рекомендації з навчальної дисципліни „ основи конституційного права для студентів заочної форми навчання
Методичні рекомендації з навчальної дисципліни «Основи конституційного права» /Укл.: доктор історияних наук, професор В. М. Заруба....
Основи конституційного права сполучених штатів америки iconМетодичні рекомендації з навчальної дисципліни „ основи конституційного права для студентів заочної форми навчання
Методичні рекомендації з навчальної дисципліни «Основи конституційного права» /Укл.: доктор історияних наук, професо В. М. Заруба....
Основи конституційного права сполучених штатів америки iconГрафік проведення семінарів/вебінарів з написання есеїв на весну 2011 для кандидатів на участь у програмах імені Фулбрайта
Програма імені Фулбрайта — це найстаріша І найбільш відома у світі програма наукових обмінів Сполучених Штатів Америки. Вона діє...
Основи конституційного права сполучених штатів америки iconСтипендії імені фулбрайта для проведення наукових досліджень в університетах сполучених штатів америки
Ники без наукового ступеня з досвідом роботи не менше п’яти років та аспіранти або здобувачі напередодні захисту, які отримають науковий...
Основи конституційного права сполучених штатів америки iconТема поняття, предмет, метод І система конституційного права зарубіжних країн. Джерела конституційного права у зарубіжних країнах
Норми К. П., які регул відносини виконавчо-розпорядчої влади – основа адм.І фін права
Основи конституційного права сполучених штатів америки iconFulbright Graduate Student Program. Fulbright Graduate Student Program навчання в університетах Сполучених Штатів Америки від одного до двох років для здобуття ступеня магістра. У конкурс
Програма обміну студентів вищих навчальних закладів (ugrad) є програмою Бюро у справах освіти та культури Державного Департаменту...
Основи конституційного права сполучених штатів америки iconМетодичні вказівки до вивчення дисципліни «Основи конституційного права», рекомендована література, робоча програма, питання для самоконтролю, індивідуальні завдання по варіантах і рекомендації до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Основи конституційного права» для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи