Учебник для вузов системы мвд/ : в 2-х кн под ред проф. А. А. Пушкина (Олександр Анатолійович). Х.: Основа,1996
Скачати 71.1 Kb.
|
|
ТЕМА 1. Поняття та система Цивільного права
1). Цивільне право України : Підручник : У 2-х кн. /за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової-К.: Юрінком Інтер, 2001; 2002, 2004. 2). Цивільне право України : Академічний курс: Підруч.: У двох томах /За заг. ред.. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.-520с. 3). Цивільне право України: Харків 4). Цивільне право України : Підручник /. Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова.-К.: Істина, 2003.- 776с. 5). Цивільне право України: навч.посіб. ,за ред. Р.О. Стефанчука.-К.: Наукова думка, 2004.- 448с. 6). Цивільне право України: Підручник : У 2-х ч.-К.: Вентурі, 1997. 7). Гражданское право Украины: / Учебник для вузов системы МВД/ : В 2-х кн. под ред. проф. А.А. Пушкина (Олександр Анатолійович).-Х.: Основа,1996. 8). Цивільне право України : Навчальний посібник: 2-ге видання, зі змінами, за заг. ред. І.А. Бірюкова, Ю.О. Заіки. – К.: Істина, 2004. – 224с. 9). Панченко М.І. (Микола Іванович) Цивільне право України: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2005. – 583с. 10). Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України ,за ред. В.М. Коссака. – К.: Істина, 2004. – 976с. 11). Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2ч. /за заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. 12). Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар ,за ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 928с. 13). Цивільний кодекс України: Коментар /За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. – Одеса: Юридична література, 2003. – 1080с. 14). Гражданское право. Учебник./ Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого.-М.: Проспект,1999. 15). Гражданское право: В 2 т.: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов.-М.: БЕК,2000. 16). Систем Австрийского права приватного. Олександр Огоновський.-Львів: Науки загальні і право річеве,1897. 17). Цивільне право. Станіслав Дністрянський.-Відень,1919. 18). Курс гражданского права. Г.Ф. Шершеневич.-Тула: Автограф,2001. 19). Русское гражданское право. В. 2-х т. Д.И. Мейер.-М.: Статут,2002. 20). Русское гражданское право. В.И. Синайский.-М.: Статут,2002.
В.С. Бєлих (проф., доктор юрид. наук, зав. Каф. Уральської юрид академії). “Теория хозяйственного права в условиях становления и развития рыночных отношений в России» // Государство и право.-1995.-№ 11.-с. 53-61.// 4 концепції (теорії) І Теорія інтересу (римський юрист Ульпіан): публічне право є те, яке стосується становища держави; приватне, яке має відношення до користі окремих осіб. ІІ Теорія методу правового регулювання (німецький юрист А. Тон): публічне право є сферою влади і підпорядкування, а приватне- свободи і приватної ініціативи. ІІІ Теорія предмету правового регулювання (проф. Д.В. Кавелін): предметом цивільного права є виключно майнові відносини, а предметом публічного- інші. ІV Теорія суб’єкта (П. Вуарон): публічне право регулює відносини особи з державою; приватне право визначає відносини осіб між собою.
- Відомий теоретик права С.С. Алєксєєв (Сергій Сергійович. Гражданское право в современную эпоху.-М.: Юрайт, 1999.) звернув увагу на тенденцію в приватному праві, яка виникла в минулому столітті і триває надалі, а саме: відокремлення від цивільного права окремих галузей законодавства- трудового, сімейного, земельного, підприємницького та інших. На його думку такі процеси дають підстави зробити три висновки:
2. - Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством України регулююються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).
1). юридичній рівності 2). вільному волевиявленні учасників цих відносин 3). майновій самостійності
Майнові відносини, в свою чергу, поділяються на дві групи:
- Особистими немайновими є відносини об’єктом яких виступають немайнові блага, які не мають майнового еквіваленту. Поділ особистих немайнових відносин на
^ - Проблема т. зв. “організаційних” (внутрішніх) відносин (проф. Октябрь Олексійович Красавчиков). 3. - В навчальній юридичній літературі (Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн./ за ред. О.В. Дзери.-К.:Юрінком Інтер,2002.) прийнято виділяти певні ознаки методу правового регулювання цивільних відносин: 1). юридична рівність учасників цивільних правовідносин; 2). самостійний організаційно-майновий статус учасників цивільних правовідносин; 3). ініціативно-диспозитивний характер цивільно-правових норм; 4). відновлювально-компенсаційний характер захисних засобів порушеного права.
^
ст. 537- виконання зобов’язання внесеннямборгу в депозит нотаріуса). - Поєднання з імперативним методом (визнання правочину недійсним).
1). неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2). неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3). свобода договору; 4). свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5). судовий захист цивільного права та інтересу; 6). справедливість, добросовісність та розумність (ст. 727 ЦК розірвання договору дарування на вимогу дарувальника- якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей). 4. - На думку київського вченого В.І. Синайского (Василь Іванович1876-1949 р.р.) визначення цивільного права треба давати щонайменше у двох розуміннях:
особам, суб’єктам.
(об’єктивним правом) є в). цивільним правом у суб’єктивному розумінні.
- інституційна - пандектна - В основі Інституційної системи лежала думка про те, що будь-яке правовідношення виникає та існує між суб’єктами щодо речей. Таким чином, ця система включає в себе три елементи права: суб’єкт, об’єкт і відношення. За такою системою будувалися римські інституції. Тому вона отримала назву “інституційної”, або “римської”. - Згідно з ^ цивільне право було поділено на певні групи, зокрема, 1). речове, 2). зобов’язальне, 3). сімейне, 4). спадкове, яким передувала загальна частина, яка поширювалася на усі ці групи. Тобто містила норми, що що застосовувалися до цих груп разом.
Воно поділяється на дві частини: Загальну та Спеціальну. - Загальну частину цивільного права складають норми про: основні положення (цивільне законодавство, підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, здійснення цивільних прав та виконання обов’язків, захист цивільних прав та інтересів); суб’єктів та об‘єкти цивільних прав; правочини; представництво; строки та терміни і позовну давність. - Спеціальну частину цивільного права утворюють норми про: особисті немайнові права; речові права; інтелектуальну власність; зобов’язальне право; спадкове право. |
