1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами icon

1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами




Скачати 111.66 Kb.
Назва1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами
Дата25.09.2012
Розмір111.66 Kb.
ТипДокументи

Тема 12. Представництво і довіреність.


  1. Поняття та правова природа представництва.

  2. Підстави виникнення та види представництва.

  3. Довіреність.

  4. Припинення представництва.


1. - Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини.

- Юридичними підставами особистої неучасті у правовідносинах можуть бути:

1) часткова дієздатність малолітніх;

2) недієздатність особи тощо.

- ^ Фактичними підставами особистої неучасті у правовідносинах є:

1) хвороба;

2) тривале відсутність в місці постійного проживання;

3) юридична неграмотність;

4) небажання особисто вступати у правовідносини;

5) завантаженість особи або брак часу та ін.

- За таких обставин суб’єкти цивільних прав здійснюють їх за допомогою представників.


- Поняття представництва дається у ч.1 ст. 237 Ц Українице правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторонни, яку вона представляє.

- Правова природа представництва:

- теорія діяльності (Рясенцев В.О., Суханов Є.А.) – суть представництва розглядається як діяльність представника щодо реалізації повноважень в інтересах і від імені особи, яку представляють;

- теорія правовідношення (Іоффе О.С., Невзгодіна О.Л.) – суть представництва полягає у правовідношенні.

- Представництво як правовідношення має дві сторон: внутрішню і зовнішню.

- Внутрішньою стороною представництва є правовідношення між представником і особою, яку представляють (довірителем).

- Зовнішню сторону представництва складає правовідношення між представником і третьою особою, з якою вступає у відносини представник для представництва інтересів довірителя.


  • Сторонами у представництві є три особи:

  1. представник, яким може виступати фізична або юридична особа в межах свого обсягу дієздатності (наприклад, неповнолітній може вчинити правочин в інтересах своїх батьків, якщо на це є їхня згода тощо);

- Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

- Не може бути представником недієздатний, малолітній щодо правочинів, які виходять за межі дрібних побутових ін.). Відповідно до ст. 116 ЦПК України не можуть бути представниками в суді особи, які не досягли повноліття, особи, над якими встановлено опіку, піклування, адвокати, які прийняли доручення про надання юридичної допомоги з порушенням правил, встановлених законодавством України про адвокатуру, а також, особи , виключені з колегії адвокатів, за винятком тих випадків, коли вони представляють інтереси своїх дітей, підопічних або інтереси інших співучасників.

- Відповідно до ч.1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих право чинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особо, яку він представляє (тісно пов’язаний з особою). До таких правочинів належать:

- заповіт;

- видача довіреності;

- довічне утримання;

- укладення чи розірвання шлюбу;

- усиновлення;

- виконання роботи чи послуги, яка тісно пов’язана з особою виконавця;

- тощо.

Представник не має права вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництв, а також щодо інших осіб встановлених законом.

  1. особа, яку представляють (довіритель), яким може бути будь-який учасник цивільних відносин;

  2. третя особа, якою може бути будь-який учасник цивільних відносин.




  • Від представництва треба відрізняти діяльність осіб, яка зовнішньо

подібна на діяльність представників.

- Діяльність особи, яка діє від свого імені (комісіонера, довірчого управителя тощо) (на відміну від представника комісіонер хоч і діє в інтересах довірителя, але від свого імені, а не від імені особи інтереси якої він представляє).

Відповідно до ч.2 ст. 237 ЦК не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені.

- Діяльність посланця (на відміну від представника посланець не вчиняє жодного правочину, він лише уповноважений вчинити дії від імені іншої особи, які не створюють для неї прав та обов’язків).

Відповідно до ч.2 ст. 237 ЦК не є представником особа, яка уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Посланцем також вважається особа, яка передає документи, інформацію та ін.

- Діяльність посередника (на відміну від представника, посередник лише сприяє вчиненню правочину збиранням інформації про умови його вчинення, пошуком осіб зацікавлених у його вчиненні тощо, однак не вчиняє його безпосередньо: товарна і фондова біржі ін.)

- Діяльність рукоприкладача (на відміну від представника, рукоприкладач не вчиняє право чину в інтересах довірителя, а лише підписує письмовий право чин за дорученням особи яка внаслідок хвороби або фізичних вад не може власноручно його підписати – ст. 207 ЦК);

- Діяльність особи яка дає згоду на вчинення правочину (піклувальник, орган уповноважений управляти державним майном та ін.) (на відміну від представника, особа, яка дає згоду на вчинення правочину, не вчиняє його безпосередньо, а лише здійснє контроль за його вчиненням іншою особою).

- Діяльність органу юридичної особи (на відміну від представника, дії органу юридичної особи є діями самої юридичної особи, а не іншої особи, якій доручають).

Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Органові юридичної особи для представництва її інтересів не вимагається наявності довіреності, він діє на підставі статуту чи іншого установчого документа.

2. - Відповідно до ч.3 ст. 237 К України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

- Підставами виникнення представництва є:

1) договір доручення (Ст. 1000 ЦК України: за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторонни (довірителя) певні юридичні дії);

2) закон (Ст. 177 СК України: якщо у малолітньої дитини є майно, батьки управляють ним без спеціального на те повноваженя);

3) акт органу юридичної особи (Ч.4 ст. 95 ЦК України: керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності);

Інші підстави, встановлені актами цивільного законодавства

4) акт управління (акт органу державної влади чи місцевого самоврядування про визначення органу, уповноваженого управляти корпоративними правами- ст. 168 ГК України; акт органу опіки і піклування про призначення опікуна);

5) рішення суду та інших уповноважених органів, які не є органми управління (рішення суду про встановлення опіки над майном безвісно відсутнього- ст. 44 ЦК України);

6) односторонній правочин (доручення виконання заповіту- ст. 1286 ЦК України).


  • ^ Види представництва.

  • І За підставою виникнення:

1) договірне представництво (виникає з договору доручення, довірчого управління та ін);

- Різновидом договірного представництва є комерційне представництво при якому комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

- ^ Ознаки комерційного представництва:

- представником і довірителем виступають суб’єкти підприємницької діяльності;

- має місце лише при укладенні договорів і лише у сфері підприємницької діяльності;

- допускається комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом.

2) законне представництво (виникає безпосередньо із закону);

3) статутне представництво (виникає з акта органу юридичної особи, який діє на підставі статуту);

4) управлінське представництво (виникає з акта органу управління);

5) офіційне представництво (виникає з рішення суду чи іншого органу, який не є органом управління);

6) одностороннє представництво (виникає з одностороннього правочину).


- ІІ Залежно від волі представника:

1) обов’язкове (виникає незалежно від волі представника- законне представництво, управлінське представництво);

2) добровільне представництво (виникає з волі представника- договірне представництво, одностороннє представництво тощо).

3. - Відповідно до ст. 244 ЦК України на підставі договору або акта органу юридичної особи видається довіреність, тобто здійснюється представництво за довіреністю.

- Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на:

1) договорі;

2) акті органу юридичної особи.


- Відповідно до ч.3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

  • Правова природа довіреності.

1) довіреність є одностороннім право чином, тобто юридичним фактом (Бабаскін А.Ю., Притика Ю.Д. та ін.);

2) довіреність не є правочином, а документом, який підтверджує (легалізує) повноваження представника перед третіми особами, є доказом існування відносин з особою, яку він представляє; правочином, тобто юридичним фактом є не сама довіреність, а її видача (А.А. Пушкін, З.В. Ромовська).


^ Форма довіреності

- Відповідно до ч.1 ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися право чин.

- Письмова форма довіреності.

- За співвідношенням із нотаріальним посвідченням письмові довіреності поділяються на такі види:

1) які не вимагають обов’язкового нотаріального посвідчення;

- Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

- Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.


2) такі, що повинні бути бути нотаріально посвідчені;

- Довіреності на вчинення право чинів, що вимагають нотаріального посвідчення (ч.1 ст. 245 ЦК).

- Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених для довіреностей які не вимагають нотаріального посвідчення.

- Ст. 58 Закону України „Про нотаріат” від 3.09.1993 р. передбачає вчинення такої нотаріальної дії як нотаріальне посвідчення „доручень” а не „довіреностей”. Її необхідно привести у відповідність із Цивільним кодексом, який передбачає нотаріальне посвідчення „довіреностей”, оскільки „доручення”- це назва договору, а не письмовий документ, який посвідчує повноваження представника довіреність).

3) такі, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

- Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.

- Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також довіреність робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

- Довіреність особи, яка перебуває у місці позбавлення волі (слідчому ізоляторі), може бути посвідчена начальником місця позбавлення волі.

- Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.


Строк довіреності (ст. 247 ЦК)

- Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

- Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.

- Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.


^ 4. - Припинення представництва (ст. 248 ЦК):


- Представництво припиняється в разі:

1) припинення юридичної особи- довірителя;

2) припинення юридичної особи- представника;

3) смерті довірителя, оголошення його померлим, визнання його недієздатним або безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності.

- У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;

4) смерті представника, оголошення його померлим, визнання його недієздатним або безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності.


- Представництво за довіреністю також припиняється в разі:


1) закінчення строку довіреності;

2) скасування довіреності особою, яка її видала;

3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;


- З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.

- У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність.


- Ст. 249 ЦК Скасування довіреності

- Особа, яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

- Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

- Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

- Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час.


- Ст. 250 ЦК Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю

- Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю.

- Представник зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє, про відмову від вчинення дій, які були визначені довіреністю.

- Представник не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам.

- Представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених частинами другою та третьою ст. 250 ЦК.



  • ^ Проблема встановлення факту скасування довіреності

- Виникає тоді, коли нотаріусу перед вчиненням нотаріальної дії за довіреністю необхідно переконатися, що ця довіреність не скасована у встановленому законом порядку.

- Це можна зробити на підставі даних Єдиного реєстру доручень.Разом з тим, обов”язковій реєстрації в цьому реєстрі відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 29/5 від 29.05.99 р. “Про Єдиний реєстр доручень” підлягають лише доручення на право користування та розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами, так звані майнові доручення. Що ж до немайнових доручень, то дані про них можуть не вноситись до Єдиного реєстру.

- Пропоную передбачити в нормативних актах обов”язок нотаріусів вносити до реєстру дані про нотаріальне посвідчення та скасування всіх довіреностей, незалежно від їх характеру.


- Проблема встановлення припинення довіреності внаслідок смерті або оголошення померлим

- На сьогоднішній день нотаріусу, як правило, невідомо про смерть такої особи. Факт смерті фізичної особи може бути зареєстровано на території іншої області, або й держави. Такої інформації нотаріус не отримує, а тому не виключені ситуації, коли будуть вчинятися нотаріальні дії на підставі довіреності померлої особи.

- З метою забезпечення нотаріусів інформацією про осіб,які померли доцільно було б надати їм можливість доступу до відомостей Державного реєстру фізичних осіб- платників податків та інших обов”язкових платежів, ідентифікаційні номери яких в зв”язку з їх смертю або оголошенням померлими повинні вилучатися з реєстру.



Схожі:

1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами icon1. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цк україни підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є правочин. На підставі правочину цивільні права та обов’язки можуть також змінюватися або припинятися
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цк україни підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є правочин. На підставі правочину цивільні...
1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами iconОформлення авторського права на звороті титульного аркуша рукопису
Варіант 2: якщо немає документально підтвердженої угоди із видавництвом автор друкує за власні кошти, або кошти надані іншими фізичним...
1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами iconЗвіт про закордонне відрядження (подається особисто або надсилається на ел адресу head international@kmpu edu ua)
Чи є/передбачаються публікації в зарубіжних виданнях за результатами відрядження ? (Якщо «так», вказати назву І реквізити)
1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами iconТема 10. Об’єкти цивільних прав. Поняття та види об’єктів цивільних прав. Речі. Майно. Цінні папери. Нематеріальні блага
Об’єктами цивільних прав є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, щодо яких виникають або можуть виникати цивільні права та...
1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами iconОднак при деяких обставинах ці реакції можуть розвиватися незвичайно
В основному імунні реакції розвиваються потайливо, при цьому вони призводять або до повного руйнування антигенного агресора, або...
1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами iconОднак при деяких обставинах ці реакції можуть розвиватися незвичайно
В основному імунні реакції розвиваються потайливо, при цьому вони призводять або до повного руйнування антигенного агресора, або...
1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами iconОсновні поняття: Поняття, предмет І метод цивільного права. Функції та принципи цивільного права. Місце цивільного права в системі правових дисциплін.
Лекція Цивільні правовідносини. Суб’єкти та об’єкти цивільно-правових відносин та їх характеристика
1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами iconЯк допомогти самому собі подолати психологічну травму що таке «психологічна травма»? Психологічна травма «психотравма»
Психологічна травма («психотравма») – це травма, що виникла в результаті дії на психіку людини особисто значущої інформації, інтенсивних...
1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами iconЧи здатні ви бути переможцем? Відповідайте "так" або "ні"
Я завжди знаю, що буду робити, якщо зазнаю невдачі, але ніколи не говорю про це
1. Цивільні права не завжди можуть бути здійснені особисто їх носіями. Нерідко вони або з юридичних або з фактичних підстав особисто не вступають у правовідносини. Юридичними підставами iconАктуальність теми
Ці структурні зміни можуть розвиватися або в результаті накопичення в стромі продуктів метаболізму, які надходять з крові та лімфи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи