Тема 22. Право промислової власності icon

Тема 22. Право промислової власності




Скачати 169.8 Kb.
НазваТема 22. Право промислової власності
Дата25.09.2012
Розмір169.8 Kb.
ТипДокументи

Тема 22. Право промислової власності.

  1. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття.

  2. Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

  3. Право промислової власності на компонування інтегральної мікросхеми.

  4. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію.

  5. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин.

  6. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.



1. - Відповідно до ст. 457 ЦК України наукове відкриття – це встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Ознаки наукового відкриття:

  1. самостійний об’єкт права інтелектуальної власності;

  2. існує в природі об’єктивно, людиною не створюється, а лише нею пізнається;

  3. здійснює істотні зрушення науково-технічного прогресу, розвитку людства в цілому;

  4. є теоретичною передумовою для автора створення певного винаходу чи іншого об’єкта промислової власності.


- ^ Єдиним суб’єктом права інтелектуальної власності на наукове

відкриття є його автор.

Автором наукового відкриття є фізична особа завдяки творчій

праці якої це відкриття було зроблено. Якщо наукове відкриття зроблено на підставі творчої праці одночасно кількох осіб, вони вважаються співавторами наукового відкриття.


  • На наукове відкриття виникають лише особисті немайнові права інтелектуальної власності, а саме:

1) право надати науковому відкриттю своє ім’я;

2) право присвоїти науковому відкриттю спеціальну назву.


- Наукові відкриття мають надзвичайно велику цінність для всього людства, вони не визнаються об’єктами чиїхось виключних прав. Наукові відкриття мають бути доступними для використання усіма людьми.

Тому за законодавством України на наукові відкриття не виникають майнові права інтелектуальної власності.

- Особисті немайнові права інтелектуальної власності на наукові відкриття засвідчуються спеціальним правоохоронним документом, який називається диплом.

Для набуття права інтелектуальної власності на наукове відкриття не достатньо самого факту здійснення наукового відкриття, необхідно щоб цей факт був засвідчений дипломом.

Порядок видачі диплому на наукове відкриття та його правова охорона регулюються законом.

На сьогоднішній день такий закон ще не прийнято.


- У разі порушення особистих немайнових прав на наукове відкриття, їх захист здійснюється у порядку та способами, передбаченими для захисту прав інтелектуальної власності (ст. 432 ЦК України).

2. - Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки регулюється Гл. 39 ЦК України, а також Законами України

- «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» від 15.12.1993 р.

- «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 р.


- Винаходм (корисною моделлю) визнається результат інтелектуальної діяльності фізичної особи в будь-якій сфері технології.

- У Законі України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» результати інтелектуальної творчої діяльності, які можуть бути об’єктами винаходу або корисної моделі розглядаються в єдності, як одні і ті ж об’єкти.

Зокрема, об’єктом винаходу (корисної моделі) може бути:

  1. продукт

  • пристрій (машина, обладнання, інструмент тощо);

  • речовина (розчин, суміш, сплав, індивідуальна сполука тощо);

  • штам мікроорганізму;

  • культура клітин рослини і тварини тощо;

  1. процес (спосіб) – передбачає порядок виконання певних дій над одним предметом матеріального світу за допомогою іншого: способи виробництва продукції чи обробки матеріалів тощо);

  2. нове застосування відомого продукту чи процесу.

  • Відмінність між винаходом і корисною моделлю полягає у тому, що:

1) корисна модель вважається менш значущою за рівнем техніки ніж винахід;

2) для корисної моделі встановлено менше умов її патентоздатності;

3) для корисної моделі встановлено спрощений порівняно з винаходом порядок одержання охоронного документа;

4) для корисної моделі встановлені більш коротші строки її правової охорони.

^ Не отримують правової охорони за Законом «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»:

сорти рослин та породи тварин;

біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів;

топографії інтегральних мікросхем;

результати художнього конструювання.


- Види винаходів (корисних моделей):

Звичайний винахід (корисна модель);

Секретний винахід (корисна модель) – що містять інформацію, віднесену до державної таємниці;

Службовий винахід (корисна модель) – створені працівником.


- Промисловим зразком визнається результат творчої діяльності фізичної особи у галузі художнього конструювання.

Об’єктом промислового зразка може бути:

  1. форма;

  2. малюнок;

  3. розфарбування;

  4. їх поєднання;

які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Не отримують правової охорони за Законом «Про охорону прав на промислові зразки»:

об’єкти архітектури (крім малих архітектурних форм, промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;

друкована продукція як така;

об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.


- Винахід, корисна модель і промисловий зразок вважаються придатними для набуття права інтелектуальної власності на них якщо:

1) вони не суперечать публічному порядку, принципам гуманності та моралі;

2) відповідають умовам патентоздатності.


  • Умовами патентоздатності винаходу є:

  1. він є новим;

  2. має винахідницький рівень;

  3. є промислово придатним.

- Винахід є новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки

включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи, або якщо заявлено пріоритет, додати її пріоритету.

- Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто явно не випливає із рівня техніки.

- Винахід є промислово придатним, якщо його можна використати у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Умови патентоздатності корисної моделі:

  1. вона є новою;

  2. є промислово придатною.

Умови патентоздатності промислового зразка:

  1. він є новим.




  • Авторство і право власності на винахід засвідчується патентом або

деклараційними патентом.

Авторство і право власності на корисну модель засвідчується деклараційним патентом.

Авторство і право власності на промисловий зразок засвідчується патентом.

Патент – це охоронний документ, що засвідчує авторство і право власності на об’єкт промислової власності.

^ Деклараційний патент – різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід.


  • Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати

подання заявки до Установи.

Строк дії деклараційного патенту на винахід становить 6 років від дати подання заявки до Установи.

^ Строк дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи.

Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Установи, і продовжується Установою за клопотанням власника патенту, але не більше як на 5 років.


  • ^ Право на одержання патенту на винахід, корисну модель та

промисловий зразок мають:

  1. винахідник – фізична особа інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель, промисловий зразок);

  2. роботодавець у разі створення службового винаходу (корисної моделі) або промислового зразка у зв’’язку з виконанням трудових обов’язків;

  3. правонаступник винахідника або роботодавця;

  4. перший заявник – якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок створено двома чи більше особами незалежно один від одного.




  • Особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і має на це

право , подає до Установи заявку.

Заявка для одержання патенту (деклараційного патенту) на винахід (корисну модель) складається українською мовою і повинна містити:

  1. заяву про видачу патенту;

  2. опис винаходу (корисної моделі);

  3. формулу винаходу (корисної моделі);

  4. креслення (якщо на них є посилання в описі);

  5. реферат.

Заявка для одержання патенту на промисловий зразок складається

українською мовою і повинна містити:

  1. заяву про видачу патенту;

  2. комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета, або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд;

  3. опис промислового зразка;

  4. креслення, схему, карту (якщо необхідно).

  • Після подання заявки до Установи закладом експертизи проводиться

науково-технічна експертиза об’єкта промислової власності, яка може включати у себе такі етапи:

1) попередня експертиза;

2) формальна експертиза;

3) кваліфікаційна експертиза.

Попередня експертиза проводиться на предмет наявності у заявці відомостей, що становлять державну таємницю.

Формальна експертиза проводиться на предмет відповідності заявки формальним вимогам, що ставляться до її змісту.

Кваліфікаційна експертиза проводиться на предмет відповідності заявленого винаходу (корисної моделі, промислового зразка) умовам патентоздатності.

  • Для отримання патенту на винахід проводиться усі три етапи експертизи.

  • Для отримання деклараційного патенту на винахід та корисну модель проводяться попередня та формальна експертизи.

  • Для отримання патенту на промисловий зразок проводиться експертиза.


- За результатами проведеної експертизи Установою приймається

рішення про видачу патенту, який підлягає державній реєстрації.

Одночасно з державною реєстрацією патенту (деклараційного патенту) Установа публікує у своєму офіційному бюлетені відомості про видачу патенту (деклараційного патенту).

Видача патенту здійснюється Установою у місячний строк після його державної реєстрації.


- Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу.

^ 3. - Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми регулюється Гл. 40 ЦК України та Законом України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997 року.

- Під інтегральною мікросхемою (ІМС) розуміється мікроелектронний виріб, призначений для виконання функцій електронної схеми.

- ^ Компонування (топографія) інтегральної мікросхеми – зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними.


- Не отримують правової охорони за Законом «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» права на:

1) ідеї;

2) способи;

3) системи; які можуть бути втілені в інтегральну мікросхему

4) технології;

5) закодовану інформацію


- Компонування інтегральної мікросхеми вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо воно є оригінальним.

Компонування ІМС є оригінальним, якщо воно:

  1. не створено шляхом прямого відтворення (копіювання) іншого компонування ІМС;

  2. має відмінності, що надає йому нові властивості;

  3. не було відомим у галузі мікроелектроніки до дати подання заявки до Установи або до дати його першого використання.




  • Правова охорона компонування ІМС здійснюється шляхом його

реєстрації в Установі.

^ Набуття права інтелектуальної власності на компонування ІМС засвідчується свідоцтвом, яке підтверджує реєстрацію компонування ІМС.


  • Свідоцтво діє 10 років від дати подання заявки до Установи.

У разі припинення чинності виключних прав інтелектуальної власності на

компонування ІМС воно може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за виняткам, встановленими законом.


  • Право на одержання свідоцтва на компонування ІМС має:

  1. автор – фізична особа, творчою працею якої створено компонування ІМС;

  2. роботодавець автора компонування ІМС – якщо його створено у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи за спеціальним дорученням роботодавця;

  3. правонаступник автора або роботодавця;

  4. перший заявник – якщо до Установи надійшло дві чи більше заявки на одне і те ж компонування ІМС, створених одночасно кількома авторами незалежно один від одного.




  • Особа, яка бажає отримати свідоцтво на компонування ІМС і має на

це право, подає до установи заявку на реєстрацію.

Заявка на реєстрацію компонування ІМС складається українською мовою і повинна містити:

  1. заяву про реєстрацію компонування ІМС;

  2. матеріали, що ідентифікують компонування ІМС.

  • Після подання заявки на реєстрацію компонування ІМС експертним

закладом проводиться експертиза.

^ За результатами проведеної експертизи Установою приймається рішення про реєстрацію заявленого компонування ІМС. На підставі цього рішення Установа здійснює реєстрацію компонування ІМС, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості.


- Одночасно з державною реєстрацією компонування ІМС здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про реєстрацію компонування ІМС.


- ^ Установа видає заявнику Свідоцтво у місячний строк після реєстрації компонування ІМС.


- Права, що випливають із реєстрації компонування ІМС, діють від дати внесення відомостей про компонування ІМС до Реєстру.

^ 4. - Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію регулюється Гл. 41 ЦК України

Тимчасовим положенням про правову охорону об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затвердженим Указом Президента від 18.09.1992 р.

Положенням про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію, затвердженим наказом Державного патентного відомства України від 22.08.1995 р.

- Відповідно до ч.1 ст. 481 ЦК України раціоналізаторською пропозицією визнається визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

Об’єктом раціоналізаторської пропозиції може бути:

  1. матеріальний об’єкт;

  2. процес.

  • Не отримують правової охорони як раціоналізаторські пропозиції,

які:

  1. знижують надійність та інші показники якості продукції;

  2. погіршують умови праці, якість робіт;

  3. викликають або збільшують рівень забруднення навколишнього природного середовища.



  • Раціоналізаторська пропозиція вважається придатною для набуття

права інтелектуальної власності на неї, якщо вона є:

1) новою;

2) корисною для юридичної особи, якій вона подана;

3) передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва і застосування техніки або складу матеріалу.

Раціоналізаторська пропозиція є новою для підприємства, якому вона подана, якщо згідно з наявними на даному підприємстві джерелами інформації ця пропозиція не була відома в мірі, достатній для її практичного застосування.

Раціоналізаторська пропозиція є корисною для підприємства, якщо її використання дає змогу підвищити економічну ефективність або одержати інший позитивний ефект цим підприємством.


- Правова охорона прав на раціоналізаторську пропозицію засвідчується ^ Свідоцтвом на раціоналізаторську пропозицію, що видається юридичною особою, якій подано раціоналізаторську пропозицію.


- Право на одержання Свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію має:

1) автор раціоналізаторської пропозиції, яким визнається фізична особа, творчою працею якої створено раціоналізаторську пропозицію.

^ Такою особою може бути не лише працівник юридичної особи, якій подається рацпропозиція, але й будь-яка інша фізична особа.

Не визнається автором рацпропозиції фізична особа, яка не внесла особистого творчого вкладу в створенні раціоналізаторської пропозиції, а надала автору лише технічну, організаційну чи матеріальну допомогу або сприяла оформленню прав на рацпропозицію.


- Особа, яка бажає отримати Свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію і має на це право, подає юридичній особі (підприємству) заявку.

Заявка на одержання Свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію повинна містити:

  1. заяву на видачу Свідоцтва;

  2. опис рацпропозиції;

  3. креслення у разі необхідності.




  • Юридична особа, яка прийняла до розгляду заявку на

раціоналізаторську пропозицію, повинна її зареєструвати і протягом місяця є дати реєстрації прийняти щодо неї рішення.


- Після прийняття рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською автору має бути видане Свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію, яке:

1) підтверджує визнання пропозиції раціоналізаторською;

2) дату її подання;

3) авторство на рацпропозицію.


  • Суб’єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію визнаються:

  1. автор раціпропозиції;

  2. юридична особа, які ця пропозиція подана.




  • Відповідно до ч.1 ст. 484 ЦК України автор раціоналізаторської

Пропозиції має право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якійця пропозиція подана.

Різновидом добросовісного заохочення вважається винагорода за використання рацпропозиції.

Право на винагороду має автор рацпропозиції протягом 2-х років від дати початку її використання юридичною особою.

^ Розмір винагороди визначається угодою між автором та юридичною особою, і не може бути меншим:

  1. 10 відсотків доходу, одержуваного щорічно юридичною особою від використання рацпропозиції;

  2. ^ 2 відсотків від частки собівартості продукції (робіт, послуг), що припадає на рацпропозицію, корисний ефект від якої не впливає на одержання доходу.

Винагорода виплачується відповідно до договору, але не пізніше 3 місяців

після закінчення кожного року використання рацпропозиції.

5. - Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин регулюється Гл. 42 ЦК України

Законом України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04.1993 р.

Законом України «Про племінну справу у тваринництві» в ред. Закону від 21.12.1999 р.


  • Правова охорона за цими нормативними актами надається:

  1. сорту рослин;

  2. породі тварин.

  • Об’єктом сорту рослин може бути окрема група рослин, зокрема:

клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція.

  • Об’єктом племінного тваринництва може бути:

велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі,, яких розводять з метою одержання від них певної продукці.


- Сорт рослин вважається придатним до набуття права інтелектуальної власності на нього якщо він є:

1) новим;

2) вирізняльним;

3) однорідним;

4) стабільним.

Сорт вважається новим якщо він до дати подання заявки не продавався або іншим способом не передавався для комерційного використання на території України протягом 1 року, а на території іншої держави – протягом 4 років (щодо деревних та чагарникових культур – 6 років).

Сорт вважається вирізняльним, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту.

Сорт вважається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження рослини цього сорту залишаються достатньо схожими за своїми основними ознаками.

Сорт вважається стабільним, якщо його основні ознаки залишаються незмінними після неодноразового розмноження.

- ^ Вимоги щодо придатності до набуття прав інтелектуальної власності на породу тварин встановлюються Законом.


- Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин засвідчуються патентом, який видається Установою.

Майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин засвідчується державною реєстрацією.

- ^ Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через 30 років, а щодо дерев та винограду – через 35 років, що підліковується з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним з дати, наступної за датою його державної реєстрації,та діє безстроково.


- Право на державну реєстрацію та одержання патенту на сорт рослин, породу тварин мають:

1) селекціонер (автор сорту, породи);

2) роботодавець, якщо срот чи породу створено у зв’язку з виконанням службових обов’язків або за дорученням роботодавця;

3) правонаступники автора або роботодавця;

4) перший заявник, якщо сорт сорт чи породу створено двома чи більше авторами незалежно один від одного.


- Особа, яка бажає здійснити державну реєстрацію сорту рослин, породи тварин та одержати патент на них, і має на це право, подає до Установи заявку.

Заявка складається українською мовою і повинна містити:

  1. заяву про реєстрацію сорту, породи;

  2. опис сорту, породи;

  3. відомості про походження сорту, породи;

  4. відомості про інші заявки щодо цього сорту, породи;

  5. відомості про здійснене комерційне використання;

  6. інші визначені Установою відомості.




  • Після подання заявки до Установи закладом експертизи проводиться

експертиза сорту росли, породи тварин.

За результатами проведеної експертизи приймається рішення про державну реєстрацію прав на сорт рослин, породи тварин у Реєстрі патентів і/або Реєстрі сортів, пород.


  • Внесені до Реєстру сортів, пород та Реєстру патентів відомості

публікуються в періодичному офіційному виданні Установи.

В місячний строк від дати державної реєстрації прав на сорт, породу Установою видається Патент або Свідоцтво про авторство на сорт, породу.

6. - Стаття 505. Поняття комерційної таємниці


1. Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.


2. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.


Стаття 506. Майнові права інтелектуальної власності на

комерційну таємницю


1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:


1) право на використання комерційної таємниці;


2) виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;


3) виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;


4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.


2. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.


Стаття 507. Охорона комерційної таємниці органами державної

влади


1. Органи державної влади зобов'язані охороняти від недобросовісного комерційного використання інформацію, яка є комерційною таємницею та створення якої потребує значних зусиль і яка надана їм з метою отримання встановленого законом дозволу на діяльність, пов'язану з фармацевтичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Ця інформація охороняється органами державної влади також від розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населення або не вжито заходів щодо її охорони від недобросовісного комерційного використання.


2. Органи державної влади зобов'язані охороняти комерційну таємницю також в інших випадках, передбачених законом.


Стаття 508. Строк чинності права інтелектуальної власності

на комерційну таємницю


1. Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю обмежується строком існування сукупності ознак комерційної таємниці, встановлених частиною першою статті 505 цього Кодексу.

Схожі:

Тема 22. Право промислової власності iconПоложення про речове право 25 Тема №18. Право власності 25 Тема №19. Право спільної власності 25 Тема №21. Речові права на чуже майно 25 Тема №22. Загальні положення про право інтелектуальної власності 25
Тема №15. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи 24
Тема 22. Право промислової власності iconПоложення про речове право 25 Тема №18. Право власності 25 Тема №19. Право спільної власності 25 Тема №21. Речові права на чуже майно 25 Тема №22. Загальні положення про право інтелектуальної власності 25
Тема №15. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи 25
Тема 22. Право промислової власності iconТема 23. Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів (робіт, послуг). Право інтелектуальної власності на комерційне найменування.
Право інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для товарів І послуг)
Тема 22. Право промислової власності iconТема Господарське право в системі права України
Право власності. Право повного господарського відання, право оперативного управління
Тема 22. Право промислової власності iconТема нематеріальні активи підприємства
Право власності на винахід. Право власності на винахід упевняється патентом. Об'єктом винаходу може бути: продукт (пристрій, речовина,...
Тема 22. Право промислової власності iconКонспект лекції для студентів 3-го курсу Гуманітарного факультету кафедра „Право
Тема: Суб"єкти і об"єкти права власності. Економіко-правові ознаки приватної власності. Земля як особливий об"єкт права приватної...
Тема 22. Право промислової власності iconПоложення про право інтелектуальної власності Поняття права інтелектуальної власності. Об’єкти права інтелектуальної власності. Суб’єкти права інтелектуальної власності
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України „кожен має право володіти, користуватися І розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної,...
Тема 22. Право промислової власності iconНапрями – пі назва модуля: Правознавство Код модуля: ппп 6038 С01
України. Конституційні права І обов’язки людини І громадянина. Вибори та референдуми в Україні. Влада в Україні. Президент України....
Тема 22. Право промислової власності iconП/п Прізвище, ініціали
Бакалавр: Сімейне право, Господарське право, Право соціального забезпечення, Право інтелектуальної власності
Тема 22. Право промислової власності iconП/п Прізвище, ініціали
Бакалавр: Сімейне право, Господарське право, Право соціального забезпечення, Право інтелектуальної власності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи