Положення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни icon

Положення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни




Скачати 121.65 Kb.
НазваПоложення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни
Дата25.09.2012
Розмір121.65 Kb.
ТипПоложення

Тема 24. Загальні положення про зобов’язання.

  1. Поняття зобов’язання та його елементи.

  2. Система зобов’язань. Види зобов’язань.

  3. Суб’єкти зобов’язань.

  4. Зміна та припинення зобов’язань.


1. - Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

- Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

- Як правовідношення зобов’язання має три елементи :

1) суб’єкти;

2) об’єкти (предмет);

3) зміст.

- ^ Суб’єктами зобов’язання є його сторони. У; будь-якому зобов’язанні є щонайменше дві сторони: управнена особа (кредитор) – особа, яка має право вимоги до іншої особи і зобов’язана особа (боржник) – особа, зобов’язана задоволити вимогу кредитора або виконати борг.

- ^ Об’єктом (предметом) зобов’язання є дії сторін, або утримання від їх вчинення.

Дії як об’єкт зобов’язання можуть полягати у переданні майна, виконанні роботи, наданні послуги, сплаті грошей тощо.

Об’єктом зобов’язання може також виступати утримання від вчинення дій, тобто пасивна поведінка зобов’язаної сторонни.

- ^ Зміст зобов’язання складають права та обов’язки сторін. Суб’єктивний обов’язок боржника щодо вчинення певних дій чи утримання від них називається боргом, а суб’єктивне право кредитора – правом вимоги.


Відмінності зобов’язального правовідношення від речового:

  1. зобов’язальне правовідношення опосередковує процес переходу матеріальних благ від однієї особи до іншої (відносини товарного обороту), а речове – приналежність матеріальних благ певній особі;

  2. зобов’язальне правовідношення є відносним, а речове – абсолютним;

  3. об’єктом (предметом) зобов’язального правовідношення є вчинення дій або утримання від них, об’єктом речових – річ, тобто предмет матеріального світу;

  4. зміст зобов’язального правовідношення, тобто суб’єктивні права та обов’язки сторін можуть визначатися за домовленістю самих сторін; зміст речових правовідносин чітко визначається законом і не може змінюватися сторонами.



2. - Цивільно-правові зобов’язання поділяються на певні групи, які в сукупності складають єдину систему.

- За підставами виникнення виділяються дві групи цивільнх зобов’язань:

- договірні – виникають на підставі договору;

- недоговірні – виникають з інших юридичних фактів.

- В свою чергу ці групи цивільних зобов’язань прийнято поділяти на певні види.

- За правовим результатом на досягнення якого спрямовано укладення договору договірні зобов’язання поділяються на:

1) зобов’язання щодо передачі майна у власність або інші речові права;

2) зобов’язання щодо передачі майна в тимчасове користування;

3) зобов’язання щодо передачі об’єктів права інтелектуальної власності;

4) зобов’язання щодо виконання робіт;

5) зобов’язання щодо надання послуг;

6) зобов’язання щодо спільної діяльності.

- ^ Недоговірні зобов’язання поділяються на види за характером підстави їх виникнення:

1) недоговірні зобов’язання, що виникають з неправомірних дій (зобов’язання, що виникають із завдання шкоди (деліктні зобов’язання), зобов’язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави та зобов’язання, що виникають із створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи);

2) недоговірні зобов’язання, що виникають з правомірних дій:

- зобов’язання, що виникають із публічної обіцянки винагороди;

- зобов’язання, що виникають із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;

- зобов’язання, що виникають із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.


Зобов’язання можна поділяти на види за різними критеріями.

  • І За особливостями цивільно-правового статусу їх суб’єктів:

  1. зобов’язання за участю суб’єктів підприємницької діяльності;

  2. зобов’язання за участю споживачів.




  • ІІ За розподілом прав та обов’язків:

  1. односторонні (односторонньозобов’язуючі);

  2. взаємні (двосторонньозобов’язуючі)




  • ІІІ За визначеністю предмета виконання:

  1. альтернативні (боржник виконує одну з дій визначену законом або договором);

  2. факультативні (боржник може замінити предмет виконання іншим).

На відміну від альтернативного зобов’язання у факультативному кредитор не може вимагати заміни виконання, вона здійснюється на розсуд боржника.

  • ІV За їх призначенням:

  1. основні (головні);

  2. додаткові (акцесорні).

Додатковим називається таке зобов’язання, існування якого обумовлено іншим (головним) зобов’язанням. Додатковий характер зобов’язання полягає в тому, що воно не може існувати без основного. Якщо основне зобов’язання з тих чи інших підстав припинилася, то припиненим також слід вважати додаткове зобов’язання.

- За предметом виконання виділяють грошові зобов’язання.

^ Грошовим зобов’язанням відповідно до ст. 1 Закону України „По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вважається зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

  • За суб’єктом виконання виділяють зобов’язання особистого характеру.

Зобов’язанням особистого характеру є зобов’язання в якому виконання може здійснювати лише особисто боржник і не може бути покладено на іншу особу (ч.1 ст. 527 ЦК).

3. - У кожному зобов’язанні завжди наявні дві особи (сторони) – кредитор і боржник. Однак, з цього загального правила законом можуть бути встановлені винятки. Таких винятків є два:

- зобов’язання в яких на кожній із сторін беруть участь кілька осіб. Такі зобов’язання називаються зобов’язаннями з множинністю осіб.

- зобов’язання, в яких окрім сторін участь можуть брати треті особи. Такі зобов’язання називаються зобов’язаннями за участю третіх осіб.


- В залежності яка із сторін представлена кількома особами множинність може бути :

1) активною;

2) пасивною;

3) змішаною.

- ^ Зобов’язання із множинністю осіб поділяються на :

- часткові;

- солідарні;

- субсидіарні (додаткові).


- Частковим називається зобов'язання в якому кожен із кредиторів має право вимагати від боржників виконання зобов'язання в рівних частках.

- ^ Стаття 540. Виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників

1. Якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

- Солідарним називається зобов'язання в якому кожен із кредиторів має право вимагати від усіх боржників або одного з них виконання зобов'язання в повному обсязі або в частині.

- ^ Стаття 541. Солідарне зобов'язання


1. Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

- Солідарна вимога кредиторів

1. У разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред'явити боржникові вимогу у повному обсязі.

До пред'явлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право виконати свій обов'язок будь-кому із них на свій розсуд.

2. Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що грунтуються на таких відносинах боржника з іншими солідарними кредиторами, в яких цей кредитор не бере участі.

3. Виконання боржником свого обов'язку одному із солідарних кредиторів у повному обсязі звільняє боржника від виконання решті солідарних кредиторів.

4. Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов'язаний передати належне кожному з решти солідарних кредиторів у рівній частці, якщо інше не встановлено договором між ними.

- ^ Солідарний обов'язок боржникі

1. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

2. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

3. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

4. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.


- Субсидіарним називається зобов'язання в якому кредитор має право вимагати виконання зобов'язання іншим (додатковим, субсидіарним) боржником у разі незадоволення вимоги кредитора основним боржником.

На відміну від часткових та солідарних зобов'язань у субсидіарному зобов'язанні кредитор не має права відразу пред’явити вимогу додатковому боржнику, не пред’явивши її основному.


- ^ Зобов'язання за участю третіх осіб.

- В межах одного зобов'язання з основними сторонами (боржником і кредитором) у правовому зв’язку можуть перебувати треті особи, які не є у зобов'язанні ні боржником, ні кредитором. Такі зобов'язання називаються зобов'язаннями за участю третіх осіб. До них належать:

1) регресні (зворотні) зобов'язання;

2) зобов'язання на користь третіх осіб;

3) зобов'язання, які виконуються за боржників третіми особами.

- Регресним є зобов'язання, за яким боржник зобов'язаний здійснити для кредитора певні дії у зв’язку з тим, що кредитор вчинив такі ж дії на користь іншої особи замість боржника чи з його вини.

Суть його полягає в тому, що особа, яка виконала зобов'язання замість або з вини іншої особи, має право пред’явити до неї зворотну вимогу про відшкодування заподіяних їй таким виконанням збитків.

^ Стаття 544. Право боржника, який виконав солідарний

обов'язок, на зворотну вимогу

1. Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

2. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.


- Зобов'язанням на користь третьої особи є зобов'язання, за яким боржник вчиняє певну дію (виконання) не кредиторові, а вказаній ним третій особі, яка має право вимагати такого виконання на свою користь.

^ Стаття 511. Третя особа у зобов'язанні

Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.


- Зобов'язанням, яке виконується третьою особою є зобов'язання, в якому боржник покладає виконання свого обов’язку на третю особу (передоручення виконання).

^ Стаття 528. Виконання обов'язку боржника іншою особою

1. Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

2. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

3. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

4. - Зобов’язання може бути змінено шляхом:

1) заміни кредитора

2) заміни боржника


- ^ Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) правонаступництва, в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

3) виконання обов'язку боржника третьою особою.

2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

- Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні

1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.


- ^ Стаття 513. Форма правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні

1. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

2. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.


- Стаття 515. Зобов'язання, в яких заміна кредитора не допускається

1. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.


- Стаття 519. Відповідальність первісного кредитора у зобов'язанні

1. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.


- Стаття 520. Заміна боржника у зобов'язанні

1. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.


- Стаття 521. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні

1. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.


- Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням

1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.


- Стаття 600. Припинення зобов'язання переданням відступного

1. Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.


- Стаття 601. Припинення зобов'язання зарахуванням

1. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

- Стаття 602. Недопустимість зарахування зустрічних вимог

1. Не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.


- Стаття 604. Припинення зобов'язання за домовленістю сторін

1. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

2. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

3. Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.


- Стаття 605. Припинення зобов'язання прощенням боргу

1. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.


- Стаття 606. Припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі

1. Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.


- Стаття 607. Припинення зобов'язання неможливістю його виконання

1. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.


- Стаття 608. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи

1. Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

2. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.


- Стаття 609. Припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи

1. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Схожі:

Положення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни iconНаказ №105 "Про подання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру", виклавши його у новій редакції
України від 21. 03. 2013 №1/9-200 щодо зобов’язань щорічно подавати посадовими особами юридичних осіб публічного права, які одержують...
Положення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни iconЗамула І. В., д е. н., проф. Кірейцева Г. В
Для забезпечення достовірності і точності визначення розміру екологічних зобов’язань необхідно розробити первинні документи з обліку...
Положення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни iconПоложення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями Завдання Потрібно закінчити речення
Банк із метою оцінки можливих втрат (збитків) невиконання боржником/контрагентом зобов'язань здійснює оцінку ризику невиконання ним...
Положення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни iconПроблеми соціального мислення людини: послідовність та зобов’язання
Догматизація соціального пізнання виявляється в замовчуванні актуальних проблем, в маніпулятивній й презентації відомостей про соціальне...
Положення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни iconВ. П. Марчук, канд екон наук, доц., Українська академія банківської справи нбу кредитно-дефолтні свопи (cds), як спекулятивний інструмент та показник вимірювання ризику дефолту
Ний папір, базовим активом для якого може виступати будь-яке боргове зобов’язання. Зазвичай cds являє собою контракт між двома сторонами....
Положення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни iconТема 25. Виконання зобов’язання. Забезпечення виконання зобов’язання
Виконання зобов’язання – це здійснення його суб’єктами взаємообумовлених зустрічних дій або утримання від них, які проявляються у...
Положення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни iconКонцептуальні засади управління кредитним ризиком вексельного боргового зобов’язання
В статті розглядаються актуальні питання створення загальної концепції управління кредитним ризиком (ризиком неплатежу) векселів....
Положення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни iconШкабрій Н. О. викладач Національна академія статистики, обліку та аудиту проблемні питання бухгалтерського обліку та аудиту зобов’язань в агропромисловому комплексі
Проблемні питання бухгалтерського обліку та аудиту зобов’язань в агропромисловому комплексі
Положення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни iconПерелік екзаменаційних питань з дисципліни «Податкова система» напрям підготовки 030509 спеціальність 03050901 «Бухгалтерський облік»
Порядок обчислення І сплати пдв: податкове зобов’язання та податковий кредит; дата виникнення податкового зобов’язання
Положення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни iconТема Особливість господарсько-правового механізму регулювання зобов’язань та договорів

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи