Положення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору icon

Положення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору




Скачати 120.32 Kb.
НазваПоложення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору
Дата25.09.2012
Розмір120.32 Kb.
ТипПоложення

Тема 28. Загальні положення про договір у цивільному праві.

  1. Поняття та значення цивільно-правового договору.

  2. Види договорів у цивільному праві.

  3. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення.

  4. Укладення цивільно-правового договору.

  5. Зміна та розірвання цивільно-правового договору.

  6. Свобода договору у цивільному праві.


1. - У вітчизняній цивілістиці значення цивільно-правового договору прийнято розкривати щонайменше з двох точок зору:

1) його місця у структурі цивільного правовідношення (правової природи);

2) його функцій.


- Щодо місця договору у структурі цивільного правовідношення у науці цивільного права склалося декілька підходів:

- договір розглядається як різновид правочину, тобто юридичний факт, на підставі якого виникає договірне правовідношення (Красавчиков Октябрь Олексійович, Луць В.В.)

Згідно з цією позицією договір відрізняється від правочину двома особливостями:

  1. договір представляє собою різні, але узгоджені дії двох або більше учасників цивільних відносин (сторін), які мають як правило протилежні інтереси, однак виражають їх взаємне волевиявлення (цим він відрізняється від одностороннього правочину);

  2. договір спрямований на виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків саме його сторін, а не інших осіб (договором в окремих випадках можуть встановлюватися права інших осіб, однак ним не можуть покладатися обов’язки на учасників цивільних відносин, які не є його сторонами).


- договір ототожнюють із цивільним правовідношенням, яке виникає на підставі правочину (Р.О. Халфіна), оскільки в поняття договору не достатньо включати узгодженість воль двох або більше сторін; він не може існувати без їх взаємних прав та обов’язків.


- договір пропонують розглядати як різноаспектне явище, яке поєднує в собі юридичний факт (правочину), і цивільне (зобов’язальне) правовідношення (Брагінський М.І., Вітрянський В.В.).


- договір в деяких випадках розуміється також як документ, який фіксує акт виникнення зобов’язання з волі його учасників (Іоффе О.С.).


- В основу положень Цивільного кодексу України покладено третій підхід, згідно з яким договір розглядається одночасно і як юридичний факт (правочин), і як цивільне (зобов’язальне правовідношення).

- Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Із цього визначення випливає, що договір трактується як юридичний факт – різновид правочину, в якому бере участь дві або більше сторін.

- Водночас у ст.ст. 651-653 ЦК України вживаються терміни «зміна» та «розірвання», які прийнято вживати щодо правовідносин, а не юридичних фактів.


- Систему функцій цивільно-правового договору було розроблено ще у 1980 р. професором Красавчиковим О.О.), до яких, зокрема, були віднесені:

1) Ініціативна;

2) Прграмно-координаційна;

3) Інформаційна;

4) Гарантійна;

5) Охоронна (захисна).


- Регулятивна функція цивільно-правового договору.

- Відмінність договору від правового акта:

1) договір виражає волю сторін, а правовий акт – органа, який його прийняв (видав);

2) договір пширюється на відносини його сторін, правовий акт створю права та обов’язки для невизначеного кола осіб, тобто має загальний характер.

2. - При класифікації цивільно-правових договорів за загальним правилом використовуються ті ж критерії, що характерні для поділу на види правочинів.

Разом з тим, для поділу договорів на види застосовуються і спеціальні критерії, які характрні лише для договорів як дво- або багатосторонніх правочинів.


- ^ За кількістю сторін:

1) двосторонні;

2) багатосторонні.


- За розподілом прав та обов’язків між сторонами:

1) односторонні (односторонньозобов’язуючі);

2) двосторонні (двостронньозобов’язуючі).


- ^ За наявністю, або відсутністю майнового еквіваленту:

1) відплатні;

2) безвідплатні.

В цивільному праві існує кілька форм відплатності:

- грошова;

- речова (матеріальна);

- відробіткова.

У ч.5 ст. 626 ЦК України закріплено презумпцію «відплатності цивільно-правових договорів».


- За моментом укладення:

1) консенсуальні;

2) реальні.


- ^ За їх взаємозв’язком та значенням:

1) головні
2) додаткові.


- За послідовністю досягнення цілей:

1) основні;

2) попередні.

Додатковим називається договір, існування якого обумовлено іншим (головним) договором. Додатковий характер договору полягає в тому, що він не може існувати без основного. Якщо основний договір з тих чи інших підстав припинилася, то припиненим також слід вважати додатковий договір.


- ^ За колом суб’єктів для яких створюються правові наслідки договором:

1) на користь сторін договору;

2) на користь третіх осіб;

3) про виконання третім особам.


- ^ За характром прав, які встановлюються договором:

1) зобов’язальні;

2) речові.


- Статтями 633 та 634 ЦК України встановлені нові договірні інститути:

публічний договір і договір приєднання.


- Групи цивільно-правових договорів:

1) договори про передання майна у власність (інші речові права);

2) договори про передання майна у тимчасове користування;

3) договори про виконання робіт;

4) договори про надання послуг

- фактичних;

- юридичних;

- змішаних (юридично-фактичних);

5) договори про розпорядження майновим правами інтелектуальної власності;

6) договори про спільну діяльність.

3. - Зміст цивільно-правового договору визначається з урахуванням його правової природи, а саме: місця договору у структурі цивільного правовідношення.

- Якщо виходити із правової природи договору як юридичного факту (різновиду правочину), то його зміст повинні становити умови договору.


- Якщо ж підтримувати позицію про договір як зобов’язальне правовідношення, то його зміст становитимуть права та обов’язки сторін.


- Разом з тим, у цивілістичній літературі став усталеним погляд про те, що зміст договору становлять його умови.

- Ця ж позиція відображена у ст. 628 ЦК України, відповідно до якої зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язквими відповідно до актів цивільного законодавства.


- З урахуванням цієї законодавчої норми усі умови договору за їх значенням прийнято поділяти на:

1) істотні;

2) неістотні.

- Істотними в свою чергу вважаються у мови (ч.1 ст. 638 ЦК):

- щодо предмету;

- включені до тексту договору за вимогою хоча б однієї із сторін;

- в якості істотних передбачені у законі;

- не включені до договору, або не передбачені законом в якості істотних, однак є необхідними для договорів даного виду (умова щодо ціни; щодо строку у попередньому договорі тощо).


- Типові умови договору:

1) у випадках, передбачених договором;

2) у разі відсутності посилання у договорі на типові умови можуть бути застосовані як звичаї ділового обороту.


- Проблема звичайних та випадкових умов:

- звичайні не потребують їх включення до тексту договору;

- випадкові набувають правового значення лише у разі влючення у договір.


- Згідно зі ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до загальних правил тлумачення правочину, закріплених у ст. 213 ЦК.

Таке тлумаченя здійснюється з урахування кількох критеріїв:

  1. буквальне значення слів і понять, які вживаються у договорі, а також загальноприйняте у цій сфері відносин значення термінів;

  2. порівняння відповідної частини договору зі змістом інших його частин, усім змістом дговору, намірами сторін;

  3. мета договору, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

4. - Укладення договору (ч.1 ст. 638 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

- Проблема «неукладеного» та «недійсного» договору.

- Форма договору (ст. 639 ЦК).

- Традиційний та нетрадиційні (конкурентні) способи укладення договору.

- Традиційний спосіб шляхом пропозиції однієї сторони укласти договіф (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.


- Пропозиція до укладення договору (оферта) та її три ознаки (ст. 641)

- ^ Проблема «публічної оферти»

Суперечність ч.2 ст.641 та ст. 699 (публічна пропозиція укласти договір купівлі-продажу).

Стаття 641. Пропозиція укласти договір


Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу
осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше
не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Стаття 699. Публічна пропозиція укласти договір
купівлі-продажу

1. Пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших
описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною
пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови
договору.

2. Виставлення товару, демонстрація його зразків або надання
відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у
місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір
незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору
купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що
відповідний товар не призначений для продажу.


- Прийняття пропозиції укласти договір (акцепт) та його дві ознаки.

- ^ Момент укладення договру (ст. 640 ЦК).

Укладення договору за пропозицією, в якій вказаний і не вказаний строк для відповіді.


- Відповідь із запізненням.

Стаття 645. Відповідь про прийняття пропозиції, яка одержана
із запізненням

1. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір
одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію,
звільняється від відповідних зобов'язань.

2. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір
було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа,
яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від
відповідних зобов'язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій
було направлено пропозицію, про одержання відповіді із
запізненням.

^ Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією.

3. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може
вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття
пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із
запізненням.

5. - Передбачені договором умови є обов’язковими до виконання сторонами. Водночас можуть виникати ситуації, коли в зміст договору необхідно внести зміни, або ж його треба розірвати.

Стаття 651. Підстави для зміни або розірвання договору

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою
сторін, якщо інше не встановлено договором або законом
.

2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду
на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору
другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або
законом.


Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок
завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,
на що вона розраховувала при укладенні договору.

3. У разі односторонньої відмови від договору у повному
обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено
договором або законом, договір є відповідно розірваним або
зміненим.

Стаття 652. Зміна або розірвання договору у зв'язку з
істотною зміною обставин


1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися
при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний
за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не
випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що,
якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або
уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у
відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його
розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав,
встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за
рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності
одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що
така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована
сторона не могла усунути після їх виникнення при всій
турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових
інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що
вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає,
що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни
обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки
розірвання договору виходячи з необхідності справедливого
розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з
виконанням цього договору.

4. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин
допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли
розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне
для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для
виконання договору на умовах, змінених судом.

Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору

1. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються
відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків
виконання тощо.

2. У разі розірвання договору зобов'язання сторін
припиняються.

3. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання
змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про
зміну або розірвання договору,
якщо інше не встановлено договором
чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється
або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або
припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або
розірвання договору законної сили
.

4. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було
виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання
договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

5. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним
порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати
відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.



Стаття 654. Форма зміни або розірвання договору

1. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій
формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не
встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв
ділового обороту.

6. - Відповідно до ст. 3 нового Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору.

У сучасних умовах свобода договору трактується ширше. Відповідно до ст. 627 нового Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Вона існує не лише на стадії укладення, але й виконання, зміни та припинення договору. Кожній із цих стадій властиві свої елементи свободи договору. Таким чином, в залежності від стадії на якій проявляється свобода договору її можна поділити на:

  1. свободу укладення договору;

  2. свободу виконання договору;

  3. свободу зміни та припинення договору.

Однак, встановлюючи в законі свободу договору, варто пам’ятати слова В.Г. Сокуренка та А.М. Савицької: не може бути абсолютної свободи – вона завжди нормована відповідними соціальними нормами і знаходить свій вираз в правах і обов’язках. Юридичною мірою свободи є права і обов’язки, встановлені в законі. - - Згідно з ст. 627 нового Цивільного кодексу України свобода договору встановлюється з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі відповідних норм нового Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства України можна виділити п’ять елементів свободи укладення договору.

  1. Сторони вільні у виборі: укладати договір чи ні.

  2. Сторони є вільними у виборі контрагента.

  3. Сторони вільні у виборі типу договору, яким вони мають намір опосередковувати свої зв’язки.

  4. Сторони є вільними у визначенні умов договору.

  5. Сторони є вільними у виборі форми договору.


- Новий Цивільний кодекс України встановлює декілька елементів свободи виконання договору. В залежності від сторони договору, яка має свободу виконання, останню можна поділити на свободу:

1). яку має кредитор;

2). яку має боржник;

3). яку мають обидві сторони.

Аналіз змісту нового Цивільного кодексу України дає підстави виділити такі елементи свободи виконання договору.

  1. Кредитор вільний у виборі способу виконання договору (одноразово чи частинами).

  2. Боржник вільний у виборі виконувати договір особисто чи покладати його виконання на іншу особу.

  3. Боржник вільний у виборі місця виконання договору.

  4. Боржник вільний у виборі способу виконання грошового зобов’язання або зобов’язання передати цінні папери;

  5. Боржник вільний у виборі предмету виконання альтернативного зобов’язання.

  6. Сторони вільні у виборі часу виконання договору.

  7. Сторони вільні у виконанні зобов’язання в якому беруть участь кілька кредиторів і кілька боржників.

Схожі:

Положення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору iconПоложення про найм (оренду) Загальна характеристика договору найму (оренди). Сфера застосування та джерела правового регулювання. Укладення та форма договору найму. Сторони договору найму. Зміст договору найму
Правові наслідки порушення сторонами зобов”язань за договором найму. Припинення договору
Положення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору iconПоложення про купівлю-продаж Загальна характеристика договору купівлі-продажу. Сфера застосування (види договорів купівлі-продажу). Джерела правового регулювання. Укладення договору купівлі-продажу. Форма договору купівлі-продажу
...
Положення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору iconПоложення про правочин, поняття і джерела договірного права України). [1] 4 Класифікація цивільно-правових договорів (особливості кожного виду). [1] 5
Договір та його роль у регулюванні економічного обороту (форма договору, порядок укладання, договірні умови)
Положення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору iconПоложення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства
Правові наслідки порушення зобов’язань за договором простого товариства. Припинення договору
Положення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору iconСтроки в цивільному праві. Позовна давність
Види цивільно-правових строків (термінів). Порядок визначення та обчислення строків (термінів)
Положення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору iconТема Колективний договір та правове регулювання зайнятості > Поняття, зміст та укладення колективного договору
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
Положення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору iconТема. Договір позики. Кредитний договір
Загальна характеристика договору позики. Сфера застосування та джерела правового регулювання
Положення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору iconТема 1: Цивільне право в системі галузей права України
Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно – правового регулювання
Положення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору iconТема. Договір перевезення
Загальна характеристика договору перевезення. Сфера застосування та джерела правового регулювання
Положення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору iconТема. Договір зберігання
Загальна характеристика договору зберігання. Сфера застосування та джерела правового регулювання
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи