Закон України від 23. 12. 1993 \"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296 icon

Закон України від 23. 12. 1993 "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296




Скачати 75.77 Kb.
НазваЗакон України від 23. 12. 1993 "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296
Дата25.09.2012
Розмір75.77 Kb.
ТипЗакон

ТЕМА №16 СУДОВИЙ РОЗГЛЯД КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ (4 год.)


1. Основні частини судового розгляду і їх значення.

2. Підготовча частина судового розгляду. її завдання.

3. Судове слідство та його завдання.

4. Процесуальний порядок проведення судового слідства.

5. Дослідження доказів.

6. Закінчення і відновлення судового слідства.

7. Судові дебати: предмет, порядок, значення. .

8. Останнє слово підсудного.

9. Постановлення вироку.


НОРМАТИВНІ АКТИ


1. КПК України. Гл. гл. 25-27 (ст. ст. 283-320).

2. Закон України від 23.12.1993 "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"//Відомості Верховної Ради України.— 1994.—№ 11.—Ст.296.

3. Закон України від 1.12.1994 "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду"//Відомості Верховної Ради України.— 1995.— № 1.— Ст.1.

4. Рішення Конституційного Суду України № іЗ-рп/2000 від 16.11.2000 "Щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України та статті 44 КПК України (справа про право вільного вибору захисника)".

5. Інструкція "Про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710.

6. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз //Наказ Міністерства юстиції України 08.10.98 № 53/5.

7. Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. № 821.

8. Про застосування судами України кримінально-процесуального законодавства, яке регламентує повернення справ на додаткове розслідування//Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.03.88 № 3, зі змінами, внесеними Постановою Пленуму № 3 від 4.06.93, № 3 від 13.01.95, № 12 від 03.12. 97.

9. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постанов-лення вироку. Постанова Пленум Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.93, № 12 від 03.12.97).

10. Про практику призначення судами кримінального покарання. Постанова Пленум Верховного Суду України № 22 від 22 грудня 1995 року (із змінами, внесеними постановою № 12 від 3 грудня 1997 року та № 7 від 26 травня 1999року).


ЛІТЕРАТУРА


1. Бойко В. Ф. Про стан здійснення правосуддя судами загальної юрисдикції в

2000 р. та заходи щодо його вдосконалення з метою реалізації положень Конституції України//Вісник Верховного Суду України.—2001.— № 1.— С.3-7.

2. Косюта М. Актуальні питання підтримання державного обвинувачення в суді //Право України.— 2001.— № 8.— С. 71-75.

3. Михайленко О.Р. Провадження кримінальних справ у суді.— К., 1992.

4. Новиков В. Гарантії права особи на компенсацію шкоди, заподіяної незаконним обвинуваченням//Право України.— 1998.— № 11.— С. 31-33.

5. Русанова І. Становлення суду присяжних в Україні: деякі міркування // Право України.— 1999.— №7.

6. Тетов В. А. Определение суда первой инстанции по уголовному делу.— Саратов, 1977.


ЗАДАЧІ

1. В судовому засіданні під час слухання справи Артюшкіна і Воробчука, обвинувачених за ч. 2 ст. 121 КК України, було встановлено, що копія обвинувального висновку підсудному Артюшкіну вручена в день розгляду справи, а підсудному Воробчуку - за два дні до слухання справи. Головуючий роз'яснив, підсуднім їх право на одержання копій обвинувального висновку не пізніше, як за три доби до дня розгляду справи в суді, а також заявив, що справа може бути розглянута в даному судовому засіданні лише за наявності згоди на це підсудних.

1. Чи правильним є роз'яснення головуючого?

2. Як це питання вирішується в КПК України?

3. З кількох частин складається стадія судового розгляду кримінальних справ і в якій частині повинен з'ясовуватись час вручення підсуднім копії обвинувального висновку?


2. Справа про обвинувачення Сидоренка та Георгадзе за ч. 2 ст.296 КК України, була призначена до розгляду на 10 год. 20 лютого 2002 р. На цей час у судове засідання були доставлені підсудні, які знаходились під вартою, та з'явились всі учасники судового розгляду і викликані в суд свідки. О 10 год. 45 хв. суд зайняв своє місце, і суддя відкрив судове засідання. Після цього він перевірив, хто з учасників судового розгляду з'явився. Попередивши викликаних свідків про відповідальність за відмову від показань та дачу завідомо неправдивих показань, суддя видалив їх із зали суду. Потім він встановив особи підсудніх і всіх учасників судового розгляду та опитав їх, чи довіряють вони йому розглянути справу. Одержавши від всіх стверджувальну відповідь, суддя оголосив про початок судового слідства і запропонував по черзі державному обвинувачеві, захисникові та підсуднім дати свої пропозиції щодо встановлення порядку дослідження доказів.

1. Яке призначення підготовчої частини судового розгляду?

2. Який порядок (послідовність) проведення підготовчої частини?

3. Чи було допущено порушення головуючим порядку проведення підготовчої частини? Якщо так, то в чому воно полягає?

4. Чи вправі учасники судового розгляду звертати увагу головуючого в судовому засіданні на допущені ним порушення процесуального закону або заперечувати його дії?

5. Складіть письмову схему послідовності дій суду у підготовчій частині судового засідання?


3. В справі про обвинувачення Федорова за ч.1 ст.121 КК України суд викликав в судове засідання 18 свідків. Під час судового слідства були допитані експерти і 11 свідків. Сім свідків в судове засідання не з'явилось. Стосовно двох з них було відомо, що вони хворі. Ще один знаходився у довготривалому відрядженні. Причину неявки чотирьох свідків з'ясувати не вдалось. Головуючий з цього приводу з'ясував думку учасників судового розгляду. Прокурор заявив, що на його думку є всі підстави завершувати судове слідство, оскільки обставини справи з'ясовані повною підсудний сам визнає частково свою вину, а крім того, в матеріалах справи є покази свідків, які не з'явились в суді, їх можна зачитати. Нового нічого вони в справу не внесуть. Відкладати ж слухання справи не можна, оскільки наступного дня він має виїхати в довготривале (4-5) днів відрядження. Якщо ж суд прийде до висновку, що без їх допиту завершувати судове слідство неможливо, то хай в такому разі зупинить розгляд справи.

Захисник підсуднього, навпаки, наголосив на тому, що судове слідство без допиту свідків, які не з'явились, завершувати не можна, оскільки буде порушено принцип безпосередності дослідження доказів в справі. Він заявив клопотання про відкладення розгляду справи і вжиття заходів до виклику всіх свідків, а у випадку їх ухилення від явки в суд застосувати привід.

1. В чому полягає суть принципу безпосередності і усності дослідження доказів в суді?

2. Чи допускає кримінально-процесуальний закон відхилення від цього принципу?

3. Який порядок допиту свідка в суді?

4.Зробіть правовий аналіз пропозицій прокурора і захис ника.

5. Як має поступити суд в описаній ситуації?


4. Корнієнка притягнуто до відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України. Під час судового слідства після допиту потерпілої один з суддів поставив питання про необхідність огляду місця події, оскільки в її показах і показах підсудного є істотні протиріччя. Місце події злочину знаходилось на віддалі 27 км від суду. Прокурор, захисник підсудного, потерпіла та її представник не заперечували проти огляду місця події судом.

Підсудний також не заперечував, але вважав, що особливої необхідності у виїзді на місце події немає, оскільки в справі є протокол його огляду, складений слідчим і підписаний ним (підсудним). Начальник конвою повідомив головуючого, що

конвой зможе доставити підсудного на місце події лише спеціальним транспортом і за умови, що на це він одержить згоду свого безпосереднього начальника.

Оскільки спеціального транспорту в цей час не було, суд прийняв рішення провести огляд місця події без участі підсудного. Крім того, секретар судового засіданя попросила головуючого відпустити її, оскільки поїздка вимагатиме кілька годин часу, а їй необхідно забрати з дитячого садка дитину.

Головуючий відпустив її, доручивши скласти протокол огляду судом місця події одному з суддів, що входили в судову колегію в даній справі.

1. Які слідчі дії вправі провести суд під час судового слідства?

2. Який порядок огляду місця події судом?

3. Чи у відповідності із чинним кримінально-процесуальним законом була проведена слідчо-судова дія?


5. В процесі допиту підсудного Забіяки головуючий порівняв його показання в суді з показаннями на досудовому слідстві і звернув увагу на розходження в них. Захисник підсудного просив головуючого дотримуватись порядку оголошення показань підсудного, передбаченого законом.

1. Чи правильним було зауваження захисника і якщо правильним, то чому?

2. Чи допускається на судовому слідстві відтворення звукозапису показань обвинуваченого, даних в стадії досудового розслідування?


6. Під час розгляду справи про обвинувачення Гросмана у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, прокурор заявив в судових дебатах, що судове слідство засвідчує невинність підсудного в порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту. Смерть потерпілого, який був в нетверезому стані, настала внаслідок тільки його грубої необережності, а тому він, прокурор, відмовляється від обвинувачення.

Батько загиблого Лубчука, який приймав участь у справі як потерпілий, заявив судові клопотання про надання йому можливості виступити в судових дебатах. Покликавшись на те, що чинний закон не надає можливості потерпілим підтримувати обвинувачення в суді і виступати у судових дебатах, суд відхилив клопотання потерпілого і виніс виправдувальний вирок в зв'язку з відмовою прокурора від обвинувачення.

1. Чи вправі державний обвинувач відмовитися від підтримання обвинувачення?

2. Який порядок судових дебатів за чинним кримінально-процесуальним законом України?

3. Яке значення судових дебатів в суді?

4. Чи правильні діі суду?


7. Виступаючи з останнім словом, підсудний Борисенко заявив, що після судового слідства та дебатів він усвідомив, що уникнути відповідальності йому не вдасться, а тому хоче щиро розповісти про всі свої злочинні дії та дії інших співучасників, які до кримінальної відповідальності не притягнені, і цим пом'якшити свою вину і відповідальність.

1. Як має поступити суд у такій ситуації?

Схожі:

Закон України від 23. 12. 1993 \"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296 iconЗакон України від 23. 12. 1993 "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296
Перевірка вироків І постанов про застосування чи незастосування примусових заходів
Закон України від 23. 12. 1993 \"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296 iconЗакон України від 23. 12. 1993 "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296
Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку, та особливості їх розгляду
Закон України від 23. 12. 1993 \"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296 iconЗакон України від 7 лютого 1991р. №698-хіі "Про підприємництво"// Відомості Верховної Ради України. 1991. №14. Ст. 168. Закон України від 19 вересня 1991 р. №1576-хи«Про господарські товариства»//Відомості Верховної Ради України. 1991.№49. Ст. 682
Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996року // Відомості Верховної Ради України. 1996....
Закон України від 23. 12. 1993 \"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296 iconЗакон України "Про судоустрій України" // Відомості Верховної Ради украйи. 1992- №358,- ст. 508; 1994 №26. Ст. 204; 2000,- №50. Ст 436 3 змінами, внесеними Законом України № №2531-ш від 21 червня
Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. — 1996,— № зо
Закон України від 23. 12. 1993 \"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296 iconЗакон України. Про внесення змін до Конституції України // Відомості Верховної Ради (ввр), 2005, n 2, ст. 44. Закон України. Про міліцію // Відомості Верховної Ради України. 1991. № Ст. 20 (Із численним змінами І доповненнями за 1991-2004 рр.)
Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради урср. 1990. №31. Ст. 429
Закон України від 23. 12. 1993 \"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296 iconЗакон України „Про попереднє ув'язнення від 30 червня 1993 р. //Відомості Верховної Ради України, 1993, №35
Заходи процесуального примусу за кримінально-процесуальним правом України, їх поняття І значення
Закон України від 23. 12. 1993 \"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296 icon1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.// Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. – Ст. 141
Закон України від 02. 1991 р. ( з наступними змінами та доповненнями ) “Про підприємництво” // Відомості Верховної Ради України....
Закон України від 23. 12. 1993 \"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296 iconЗакон України від 24 лютого 1994 р. Відомості Верховної Ради України. 1994. №26. Ст. 204

Закон України від 23. 12. 1993 \"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296 iconЗакон України від 25. 02. 1994 "Про судову експертизу" // Відомості Верховної Ради України. 1994. №28,- ст. 232. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз // Наказ Міністерства юстиції України від 08. 10. 98 №53 література
Правові підстави (процесуальні умови), мета І порядок проведення окремих видів слідчих дій
Закон України від 23. 12. 1993 \"Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\"//Відомості Верховної Ради України. 1994.№11. Ст. 296 iconЗакон України від 20. 12 1990 "Про міліцію"//Відомості Верховної Ради 1991- № Ст. 20; Закон України від 11. 1991 "Про прокуратуру"//Відомості Верховної Ради України. 1991. №53
Тема № досудове розслідування: поняття, зміст, форми та загальні положення (2 год.)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи