Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій icon

Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій




Скачати 102.76 Kb.
НазваТема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій
Дата26.09.2012
Розмір102.76 Kb.
ТипДокументи

Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій.

  1. Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди.

  2. Зобов’язання із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення (ведення чужих справ без доручення).

  3. Зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, а також майна іншої особи.


1. - За зобов’язанням із публічної обіцянки винагороди особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи, виконання завдання тощо) і у випадку досягнення цього результату іншою особою, виплатити обіцяну винагороду (нагороду).

^ Підставами виникнення цього зобов’язання є вчинення зустрічних односторонніх правочинів особою, яка пообіцяла винагороду, - публічна обіцянка винагороди, та особою, яка досягла відповідного результату, - передання відповідного блага.

На відміну від договору:

  1. публічна обіцянка винагороди не є офертою, оскільки спрямована до невизначеного кола осіб;

  2. досягнення відповідного результату не є акцептом, оскільки такий результат може бути одночасно досягнутий невизначеною кількістю осіб, кожна з яких може розраховувати на відповідну частину винагороди.



- Залежно від виду результату, який може бути досягнуто (без порівняння з іншими результатами чи, навпаки, шляхом їх порівняння) зобов’язання із публічної обіцянки винагороди поділяються на два види:

1) публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу (наприклад, у разі трати певної речі для її власника не має значення хто її знайде, і в якому місці – результат знайдення речі однією особою не може бути порівняний із її знайденням іншою особою);

2) публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу (наприклад, створення об’єкта права інтелектуальної власності, який може бути співставлений із подібними об’єктами, створеними іншими особами).

Публічну обіцянку винагороди за результатами конкурсу, як самостійний вид цивільного зобов’язання, треба відрізняти від інших видів конкурсу:

  • як порядку укладення договору;

  • як визначення особи, з якою може бути укладено трудовий договір.

Умовами виникнення зобов’язання із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу є:

  • обіцянка винагороди має бути публічною, тобто, сповіщеною у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб (обіцянка, звернене до однієї конкретної особи, не породжує цього виду зобов’язання);

  • обіцянка винагороди повинна мати майновий характер, тобто полягати у виплаті певного майнового еквіваленту, що має грошову оцінку (сплаті грошей, переданні речі, виконанні роботи тощо);

  • обіцянка винагороди повинна містити опис результату, який має бути досягнутий (він повинен бути правомірним, не суперечити моральним засадам суспільства, і може бути досягнутим невизначеним колом осіб);

Стаття 1145. Зміст завдання

1. У разі публічної обіцянки винагороди завдання, яке
належить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої
кількості дій одного виду
(наприклад, пошук корисних копалин, пібір необхідної інформації тощо), які можуть вчинятися різними особами.

Стаття 1151. Умови конкурсу

1. Засновник конкурсу повідомляє про його умови одночасно з
оголошенням про конкурс або персонально кожному, хто виявив
бажання брати участь у ньому.

2. Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної,
творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо.

3. За результатами конкурсу видається нагорода (премія).
Кількість призових місць, вид нагороди (сума премії) за кожне
призове місце тощо визначаються в умовах конкурсу.

Умовами конкурсу може бути обумовлено надання переможцеві
лише морального заохочення.

4. Умовами конкурсу має бути передбачено строк подання творів
на конкурс чи виконання певної дії.

5. Предмет конкурсу, нагорода (премія), яка має бути
виплачена переможцеві, є істотними умовами оголошення конкурсу.

  • на обіцянку винагороди відгукнулася особа, яка досягла відповідного результату (зобов’язання із виплати вина гори виникає лише за умови досягнення відповідного результату).

Стаття 1148. Правові наслідки виконання завдання

1. У разі виконання завдання і передання його результату
особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана
виплатити її.

2. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода
виплачується особі, яка виконала завдання першою
.

Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно,
винагорода розподіляється між ними порівну.


Суб’єктами зобов’язання із публічної обіцянки винагороди є:

  1. особа, яка публічно пообіцяла винагороду;

  2. особа, яка досягла відповідного результату.

За загальним правилом, особою, яка публічно пообіцяла винагороду може бути будь-який учасник цивільних відносин.

Стаття 1150. Право на оголошення конкурсу

1. Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або
юридична особа (засновник конкурсу).

Особою, яка досягла відповідного результату може бути як фізична, так і юридична особа.

Стаття 1150. Право на оголошення конкурсу

3. Засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому
персональних учасників (закритий конкурс).

- З урахуванням цієї законодавчої норми прийнято виділяти два види конкурсу:

1) відкритий (до участі в якому запрошується невизначене коло осіб);

2) закритий (до якого запрошуються персональні учасники).

Участь у відкритому конкурсі теж може брати участь конкретизоване коло учасників, наприклад, представники однієї професії, студенти одного навчального закладу, особи певної вікової категорії або статі, однак вони не є персональними, як у випадку із закритим корнкурсом.


Зміна умов зобов’язання із публічної обіцянки винагороди та його припинення залежать від виду зобов’язання: без оголошення конкурсу, чи за його результатами.

Стаття 1147. Зміна умов публічної обіцянки винагороди

1. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити
завдання та умови надання винагороди.

2. Особа, яка приступила до виконання завдання, має право
вимагати відшкодування збитків, завданих їй у зв'язку із зміною
завдання.

3. Якщо у зв'язку зі зміною умов надання винагороди виконання
завдання втратило інтерес для особи, яка приступила до його
виконання до зміни умов, ця особа має право на відшкодування
понесених нею витрат.

Стаття 1149. Припинення зобов'язання у зв'язку з публічною
обіцянкою винагороди


1. Зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди
припиняється у разі:

1) закінчення строку для передання результату;

2) передання результату особою, яка першою виконала завдання.

2. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно
оголосити про припинення завдання.

У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку
до виконання завдання, має право на їх відшкодування.

Стаття 1152. Зміна умов конкурсу

1. Засновник конкурсу має право змінити його умови до початку
конкурсу
.

Зміна умов конкурсу після його початку не допускається.
Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в тому ж порядку, в
якому було оголошено конкурс.

2. Якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу участь у ньому для
особи втратила інтерес або стала неможливою, ця особа має право на
відшкодування засновником витрат, які були понесені нею для
підготовки до участі в конкурсі.

Стаття 1153. Відмова від проведення конкурсу

1. Засновник конкурсу має право відмовитися від його
проведення, якщо проведення конкурсу стало неможливим за обставин,
які від нього не залежать (наприклад, на конкурс не подано жодної роботи, що відповідає його вимогам, у конкурсі взяла участь лише одна особа тощо).

У таких випадках витрати учасникам конкурсу не відшкодовуються.

У разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших
підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які
були ним понесені для підготовки до участі у конкурсі.

Стаття 1157. Повернення учаснику конкурсу речі, поданої на
конкурс

1. Подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє
його право власності на цю річ.

Умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його
учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною.

^ 2. - За зобов’язанням із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.

Підставою виникнення цього зобов’язання є вчинення особою дій в інтересах іншої особи у тих випадках, коли повноваження на їх вчинення взагалі були відсутніми (наприклад у разі відсутності договору доручення, закінчення строку дії довіреності тощо).

На відміну від зобов’язання із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення, при вчиненні дій з перевищенням повноважень (ст. 241 ЦК), в особи були повноваження на вчинення певних дій, однак вона вийшла за їх межі.

Дії, які є підставою виникнення цього зобов’язання, характеризуються двома особливостями:

1) вони можуть мати як юридичний (правочини – укладення договору, сплата боргу), так і фактичний (наприклад, охорона чужого майна від пошкоджень, отримання кореспонденції іншої особи тощо) характер;

2) вони можуть проявлятися як у послідовності певних дій, так і у вчиненні однієї дії.


^ Умовами виникнення зобов’язання із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення є:

- вчинення цих дій виключно з власної ініціативи особи, що їх вчинила

(це означає відсутність договору з особою в чиїх інтересах ці дії вчиняються або її вказівки, відсутність наперед обіцяної згоди на вчинення таких дій, відсутність вимог закону щодо їх вчинення тощо – опікун або піклувальник);

- наявність небезпеки настання невигідних майнових наслідків майновим інтересам іншої особи (така небезпека має бути наявною на момент вчинення цих дій, а не уявною);

- спрямованість цих дій на отримання очевидної вигоди (користі) особою, в чиїх інтересах вони вчиняються;

- неможливість отримання згоди заінтересованої особи на вчинення дій в її інтересах (наприклад, відсутність такої особи у місці її проживання);

- усвідомлення особою, яка вчиняє ці дії дійсної їх спрямованості (вони вчиняються саме для охорони інтересів відсутньої особи, а не для надання їй безоплатної послуги, яка має ознаки дарування).


Суб’єктами зобов’язання із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення вважаються:

  1. особа, яка вчиняє дії в чужих інтересах (гестор);

2) особа, в інтересах якої вчиняються дії (домінус).

Ними можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи в межах свого рівня цивільної дієздатності.

На особу, яка вчиняє дії в чужих інтересах покладаються такі обов’язки:

1) при першій нагоді повідомити особу, в чиїх інтересах вчинені дії про свої дії (якщо ці дії в подальшому будуть схвалені до них застосовуються положення про відповідний договір);

2) вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи (зокрема, обов’язки щодо вчинення правочинів);

3) негайно після закінчення цих дій надати звіт про них і передати усе, одержане внаслідок таких дій.

Стаття 1160. Відшкодування витрат, понесених особою у зв'язку
із вчиненням нею дій в майнових інтересах іншої
особи без її доручення


1. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи
без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування
фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами,
за яких були вчинені дії.

2. Якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої
особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу
про свої дії, вона не має права вимагати відшкодування зроблених
витрат.

^ 3. - За зобов’язанням із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи особа, якій завдана шкода внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної та юридичної особи від реальної загрози має право на відшкодування такої шкоди за рахунок держави або власника (володільця) майна.

Підставою виникнення цього зобов’язання є вчинення особою, яка не має відповідних повноважень, дій фактичного характеру, які спрямовані на рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи від реальної загрози, внаслідок чого вона зазнає шкоди.

Залежно від об’єкта рятування це зобов’язання поділяється на два види:

  1. зобов’язання, що виникає внаслідок рятування здоров’я і життя фізичної особи;

  2. зобов’язання, що виникає внаслідок рятування майна фізичної або юридичної особи.


^ Умовами виникнення зобов’язання із рятування є:

1) наявність у рятувальника шкоди як майнового, так і особистого характеру;

2) існування реальної загрози для здоров’я, життя та майна особи (реальною є загроза, яка вимагає невідкладних дій рятувальника);

Зобов’язання виникає у разі рятування як усіх об’єктів в сукупності, так і кожного з них окремо.

3) відсутність у рятувальника відповідних повноважень на рятування здоров’я, життя чи майна (він не є професійним рятувальником, пожежником, лікарем, працівником правоохоронного органу тощо);

4) спрямованість дій на рятування здоров’я, життя чи майна саме іншої особи (у разі рятування власних здоров’я, життя чи майна, зобов’язання не виникає);

5) наявність причинного зв’язку між діями рятувальника та отриманою шкодою (в даному зобов’язанні встановлюється причинний зв’язок між діями потерпілої особи та наявною у неї шкодою, а не заподіювача шкоди як у деліктних зобов’язаннях).

Цей вид зобов’язання треба відрізняти від завдання шкоди при здійсненні права на самозахист, у тому числі, у стані необхідної оборони (ст. 1169 ЦК), а також у стані крайньої необхідності (ст. 1171 ЦК).


Суб’єктами зобов’язання із рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи є:

  1. рятувальник (фізична або юридична особа);

  2. держава;

  3. власник (володілець) майна.

Стаття 1161. Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування
здоров'я та життя фізичної особи

1. Шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень
рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для
неї, відшкодовується державою у повному обсязі.

Стаття 1162. Зобов'язання, що виникають у зв'язку з
рятуванням майна іншої особи


1. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або
смертю фізичної особи
, яка без відповідних повноважень рятувала
від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність,
відшкодовується державою в повному обсязі.

2. Шкода, завдана майну особи, яка без відповідних
повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке
має істотну цінність
, відшкодовується власником (володільцем)
цього майна
з урахуванням його матеріального становища.

Шкода відшкодовується з урахуванням майнового становища
власника (володільця) майна, якому завдана шкода.

Схожі:

Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій iconТема 25. Виконання зобов’язання. Забезпечення виконання зобов’язання
Виконання зобов’язання – це здійснення його суб’єктами взаємообумовлених зустрічних дій або утримання від них, які проявляються у...
Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій iconПоложення про зобов’язання. Поняття зобов’язання та його елементи. Система зобов’язань. Види зобов’язань. Суб’єкти зобов’язань. Зміна та припинення зобов’язань. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цк україни
Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій iconПерелік екзаменаційних питань з дисципліни «Податкова система» напрям підготовки 030509 спеціальність 03050901 «Бухгалтерський облік»
Порядок обчислення І сплати пдв: податкове зобов’язання та податковий кредит; дата виникнення податкового зобов’язання
Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій iconПерелік екзаменаційних питань з дисципліни «Податкова система» напрям підготовки 030508 «Фінанси і кредит» спеціальність 03050901 «Фінанси і кредит»
Порядок обчислення І сплати пдв: податкове зобов’язання та податковий кредит; дата виникнення податкового зобов’язання
Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій iconНаказ №105 "Про подання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру", виклавши його у новій редакції
України від 21. 03. 2013 №1/9-200 щодо зобов’язань щорічно подавати посадовими особами юридичних осіб публічного права, які одержують...
Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій iconВ. П. Марчук, канд екон наук, доц., Українська академія банківської справи нбу кредитно-дефолтні свопи (cds), як спекулятивний інструмент та показник вимірювання ризику дефолту
Ний папір, базовим активом для якого може виступати будь-яке боргове зобов’язання. Зазвичай cds являє собою контракт між двома сторонами....
Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій iconНаказ №123 м. Донецьк Про подання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру
Порядку зберігання документів і використання відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового...
Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій iconДодаток до Закону України "Про засади запобігання І протидії корупції" від 7 квітня 2011 року №3206vі декларація про майно, доходи, витрати І зобов’язання фінансового характеру за 20 рік
Декларація про майно, доходи, витрати І зобов’язання фінансового характеру за 20 рік
Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій iconДодаток до Закону України "Про засади запобігання І протидії корупції" від 7 квітня 2011 року №3206-vі декларація про майно, доходи, витрати І зобов’язання фінансового характеру за 20 рік
Декларація про майно, доходи, витрати І зобов’язання фінансового характеру за 20 рік
Тема. Зобов’язання із односторонніх правомірних дій iconДодаток до Закону України "Про засади запобігання І протидії корупції" від 7 квітня 2011 року №3206vі декларація про майно, доходи, витрати І зобов’язання фінансового характеру за 20 рік
Декларація про майно, доходи, витрати І зобов’язання фінансового характеру за 20 рік
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи