Положення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства icon

Положення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства




Скачати 131.04 Kb.
НазваПоложення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства
Дата26.09.2012
Розмір131.04 Kb.
ТипПоложення

Тема. Договори про спільну діяльність.

  1. Загальні положення щодо договорів про спільну діяльність.

  2. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування.

  3. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору.

  4. Зміст договору простого товариства.

  5. Правові наслідки порушення зобов’язань за договором простого товариства. Припинення договору.


- Посполітак В., Ханик-Посполітак Р. Зобов’язання за договором про спільну діяльність. Договір простого товариства // Українське комерційне право. -2003.-№ 4.- С. 39-40;

- Тенькав С. Деякі питання правового регулювання договорів про спільну діяльність // Юридичний вісник України. -2004.-№ 17.- С. 17.

- Блажівська О.Є. Договір про спільну діяльність. Автореф. дис. … канд.юрид. наук. 12.00.03. - Львів, 2007.


1. - Група договорів про спільну діяльність.

Стаття 1130. Договір про спільну діяльність

1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники)
зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для
досягнення певної мети, що не суперечить законові.

З урахуванням цієї законодавчої норми у науковій та навчальній літературі з цивільного права розрізняють такі поняття як «договори про спільну діяльність» та «зобов’язання із спільної діяльності».

- Останнє поняття є ширшим за змістом.

- Залежно від правового результату, на досягнення якого спрямовуються зобов’язання із спільної діяльності, їх прийнято поділяти на два види:

1) зобов’язання із спільної діяльності без створення юридичної особи, які виникають на підставі договорів про спільну діяльність (ст. 1130 ЦК);

Вони, у свою чергу, залежно від об’єднання вкладів, поділяються на два види:

- договори про спільну діяльність на основі об’єднанням вкладів (договір простого товариства);

Особливістю цього договору є те, що при його укладенні не просто об’єднуються певні майнові цінності, а створюється внаслідок цього спільне майно, наприклад, одержання прибутку.

- договори про спільну діяльність без об’єднання вкладів (договори про спільну діяльність у широкому розумінні).

Наприклад, договір співвласників квартир багатоквартирного будинку про спільну охорону, договір про проведення виставки, конференції, семінару, тощо.

У таких випадках для проведення відповідних заходів можуть виділятися певні майнові цінності, однак, спільне майно не створюється.

2) зобов’язання із спільної діяльності зі створенням юридичної особи, які виникають на підставі засновницького договору.

- У сфері господарювання засновницькі договори вважаються різновидом договорів про спільну діяльність.

Разом з тим, між ними є суттєві відмінності:

по-перше, у меті укладення: договір про спільну діяльність укладається для досягнення будь-якої спільної для всіх його сторін мети, що не суперечить законові, і припиняється у зв’язку із її досягненням; засновницький договір укладається для створення юридичної особи і з досягненням цієї мети, як правило, не припиняється;

по-друге, у предметі регулювання: договір про спільну діяльність не визначає правового статусу юридичної особи; засновницький договір же регулює правовий статус створеної на його підставі юридичної особи;

по-третє, у правовому режимі власності: на підставі договору про спільну діяльність виникає право спільної часткової власності його учасників, а на підставі засновницького договору – право приватної власності створеної юридичної особи.

  • Таким чином, відповідно до ст. 1130 ЦК України засновницький договір не належить до групи договорів про спільну діяльність.

(Протилежна думка Суханов Є.О., Шевченко Я.М.).

- Ознаки договорів про спільну діяльність:

1) здійснення на підставі цих договорів спільної діяльності учасників цивільних відносин для досягнення будь-якої мети, яка не суперечить закону;

Спільність діяльності полягає у спільному вчиненні дій, які спрямовані на досягнення єдиного для всіх результату.

2) наявність у сторін цих договорів загального інтересу;

За договорами, що належать до інших груп (про передання майна у власність, тимчасове користування ці інтереси є протилежними).

3) організаційний характер цих договорів;

Законом чітко врегульовано порядок (послідовність) спільного ведення справ за цими договорами.

4) наявність зовнішніх відносин сторін цих договорів;

Сторони цих договорів для досягнення спільної мети завжди вступають у зовнішні відносини з іншими особами, які не є сторонами договору про спільну діяльність.

5) особистий (фідуціарний) характер цих договорів;

Вони виконуються, як правило особисто їх сторонами.

Припиняється у всіх випадках вибуття одного із учасників, якщо домовленістю між сторонами не передбачено збереження договору.

6) спільність форми цих договорів.

Вони укладаються у письмовій формі (ч.1 ст. 1131 ЦК).

2. Стаття 1132. Договір простого товариства

1. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть
зобов'язання
об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою
одержання прибутку або досягнення іншої мети.

- За загальною характеристикою договір простого товариства є:

1) за кількістю сторін: двосторонній або багатосторонній;

2) за розподілом прав та обов’язків він належить до договорів, у яких кожна із сторін має обов’язки, виконання яких можуть вимагати інші сторони

(особливістю обов’язків за договором простого товариства є відсутність взаємного характеру – жодна із сторін не може вимагати його виконання для себе особисто, і не може його виконувати безпосередньо іншій особі);

- Приклад із розірванням договору простого товариства між ТзОВ та СГ щодо надання за договором ТзОВ сг техніки, а СГ – цукру одне одному (суд визнав цей договір договором міни).

3) за моментом укладення: за загальним правилом, консенсуальний, але й може бути реальним;

4) щодо відплатності договору простого товариства існують різні точки зору:

- договір є відплатним, оскільки особа, яка здійснила вклад може вимгати його здійснення від інших осіб (Борисова В.І., Спасибо-Фатєєва І.В., Яроцький В.Л.);

- договір є безвідплатним, оскільки сторони не отримують зустрічного задоволення (Йоффе О.С.);

- договір може бути як відплатним, так і безвідплатним, залежно від мети укладення – підприємницької чи непідприємницької (Довгерт А.С.).

- договір не належить до цієї класифікаційної групи взагалі (Блажівська О.Є.).

^ Приклад: із Фредра, 1 у м. Львові і висновок.


Сфера застосування договору простого товариства визначається залежно від мети його укладення (ст. 1132):

  1. мета одержання прибутку (сфера господарювання);

  2. інша мета (задоволення особистих потреб, благодійницька діяльність, наприклад, спонсорство тощо).

3. - Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договору простого товариства.

^ Його укладення здійснюється в загальному порядку, встановленому для укладення цивільно-правових договорів, передбаченому ст.ст. 641-646 ЦК України.

Разом з тим, укладення договору простого товариства характеризується щонайменше, двома особливостями:

1) у разі укладення багатостороннього договору простого товариства особливістю укладення слід вважати спільне погодження його умов усіма учасниками, тобто класична схема: оферта – акцепт, тут не застосовується;

2) момент укладення може пов’язуватися з державною реєстрацією.

^ Державна реєстрація деяких договорів простого товариств:

  • Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора від 30.01.1997 р., затверджене постановою КМУ

(у здійсненні державної реєстрації може бути відмовлено якщо умови договору (контракту) не відповідають законодавству України);

- ПОРЯДОК ведення обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи (наказ ДПА від 29.03.2011 р.) для договорів між суб’єктами господарювання, які укладаються з метою одержання прибутку

(платник податку з прибутку направляє уповноваженому податковому органу за своїм місцем знаходження копію договору про спільну діяльність для взяття її на облік).


- Відповідно до ч.2 ст. 1131 ЦК договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Разом з тим, законом встановлено правового наслідку у виді його нікчемності.

- В законодавстві України передбачені випадки, коли недотримання письмової форми договору простого товариства, може не створювати певних правових наслідків.

Наприклад, у разі спільної участі членів однієї сім’ї у будівництві будинку, в них виникає право спільної власності на збудований будинок, лише якщо це передбачено письмовим договором між ними (ч.4 ст. 368 ЦК України).

- Необхідність законодавчого закріплення про нотаріальне посвідчення окремих договорів простого товариства.


- ^ Сторони у договорі простого товариства називаються учасниками.

Учасниками договору, за загальним правилом, можуть бути будь-які учасники цивільних відносин.

Якщо ж договір простого товариства укладається з метою одержання прибутку, то його сторонами можуть бути лише суб’єкти підприємницької діяльності.

- Незважаючи на особистий характер цього договору, законом не вимагається, щоб склад його учасників був сталим.

Його сторони можуть

  1. вибувати зі складу учасників,

  2. або ж до його складу можуть вступати нові учасники,

тобто допускається можливість заміни сторони у зобов’язанні.

Важливо щоб така заміна сторін відбувалася за взаємною згодою усіх учасників. При чому, згода інших учасників має бути надана у письмовій формі.

^ Приклад: з нотаріальної практики (М.М.).

4. - Зміст договору простого товариства складають його умови.

До істотних умов договору простого товариства належать:

1) предмет договору;

2) мета договору;

3) вклади учасників;

4) правовий режим виділеного для спільної діяльності майна;

5) покриття витрат та збитків учасників, розподіл прибутку;

6) координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ;

7) інші умови, які визначаються за домовленістю сторін.


- Предмет договору.

Предметом договору простого товариства є сукупність дій його учасників, які характеризуються певними ознаками:

  1. вони мають спільний характер, тобто всі учасники здійснюють єдину (спільну) для всіх діяльність;

  2. вони спрямовані на досягнення спільної мети, яка не суперечить законові;

  3. вони повинні мати чітку визначеність, або деталізацію.

Приклад: з податковою міліцією (за договором сторони зобов’язуються шляхом об’єднання зусиль спільно діяти для досягнення спільних господарських цілей).

- Ця вимога також поширюється на обов’язки сторін за договором.

Приклад: з податковою міліцією.

Дії, які складають предмет договору, можуть бути як фактичними, так і юридичними, а також бути різними за змістом (будівництво, виготовлення продукції, надання послуг тощо).


- Мета договору.


- Вклади учасників. 1) предмети матеріального світу;

2) майнові права;

3) професійні та інші знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв’язки

^ Стаття 1133. Вклади учасників

1. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у
спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти,
інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також
ділова репутація та ділові зв'язки.

2. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше
не випливає із договору простого товариства або фактичних
обставин.

Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за
погодженням між учасниками.


(Відсутність грошової оцінки вкладів означає не укладення договору).


  • Правовий режим виділеного для спільної діяльності майна.

Стаття 1134. Спільне майно учасників

1) внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві
власності,

2) вироблена у результаті спільної діяльності
продукція


3) одержані від такої діяльності плоди і доходи

є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено
договором простого товариства або законом.

Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах
інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх
учасників і є їхнім спільним майном.

2. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників
може бути доручено ними одному з учасників.

3. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх
спільною згодою
, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що
встановлюється за рішенням суду.



  • Покриття витрат та збитків учасників, розподіл прибутку.

Стаття 1137. Спільні витрати та збитки учасників

1. Порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із
спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між
ними.

У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе
витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне
майно
.

Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

^ Стаття 1139. Розподіл прибутку

1. Прибуток, одержаний учасниками договору простого
товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється
пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше
не встановлено договором простого товариства або іншою
домовленістю учасників.

Умова про позбавлення або відмову учасника від права на
частину прибутку є нікчемною.


- Координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ.

Стаття 1135. Ведення спільних справ учасників

1. Під час ведення спільних справ:

1) кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників;

2) ведення справ здійснюється окремими учасниками;
3) ведення справ здійснюється спільно всіма учасниками договору
простого товариства.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину
потрібна згода всіх учасників.

2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника
вчиняти правочини
від імені всіх учасників посвідчується
довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором
простого товариства
.

3. У відносинах із третіми особами учасники не можуть
посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо
ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони
доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або
могла знати про наявність таких обмежень.

4. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин,
щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було
обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого
імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок
витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах
усіх учасників
. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було
завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

5. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються
учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором
простого товариства
.


- До інших умов, які визначаються за домовленістю сторін, відноситься наприклад, строк дії договору.

Має важливе значення для припинення договору: відмова допускається від безстрокового договору, а розірвання – строкового.

5. - У разі порушення сторонами зобов”язань за договором простого товариства, настає цивільно-правова відповідальність, встановлена договором, якщо інше не передбачено ЦК, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідальність учасників договору простого товариства залежить від мети договору та підстав її виникнення.


Стаття 1138. Відповідальність учасників за спільними
зобов'язаннями


1. Якщо договір простого товариства не пов'язаний із
здійсненням його учасниками підприємницької діяльності
, кожний
учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім
своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.

За спільними зобов'язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно.

2. Якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням
його учасниками підприємницької діяльності
, учасники відповідають
солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав
їх виникнення.


- ^ Стаття 1141. Припинення договору простого товариства

1. Договір простого товариства припиняється у разі:

1) визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім,
обмеження його цивільної дієздатності
, якщо домовленістю між
учасниками не передбачено збереження договору щодо інших
учасників;

2) оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між
учасниками не передбачено збереження договору щодо інших
учасників;

3) смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної
особи
- учасника договору простого товариства, якщо домовленістю
між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших
учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої
юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками);

4) виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо
домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору
щодо інших учасників;

5) відмови учасника від подальшої участі у договорі простого
товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників,
якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження
договору щодо інших учасників;

6) спливу строку договору простого товариства;

7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли
досягнення мети товариства стало неможливим.

2. У разі припинення договору простого товариства речі,
передані у спільне володіння та (або) користування учасників,
повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше
не передбачено домовленістю сторін.

Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних
прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку,
встановленому цим Кодексом.

Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену
індивідуальними ознаками
, має право у разі припинення договору
простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому
цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і
кредиторів.

3. З моменту припинення договору простого товариства його
учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними
спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб.


Стаття 1142. Відмова учасника від подальшої участі в договорі
простого товариства та розірвання договору


1. Учасник може зробити заяву про відмову від подальшої
участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як
за три місяці до виходу з договору.

Умова про обмеження права на відмову від безстрокового
договору простого товариства є нікчемною.

2. Учасник договору простого товариства, укладеного на
визначений строк
, або договору, у якому досягнення мети визначено
як скасувальна умова
, має право вимагати розірвання договору у
відносинах з іншими учасниками через поважну причину з
відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих
розірванням договору.

Схожі:

Положення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства iconПоложення про найм (оренду) Загальна характеристика договору найму (оренди). Сфера застосування та джерела правового регулювання. Укладення та форма договору найму. Сторони договору найму. Зміст договору найму
Правові наслідки порушення сторонами зобов”язань за договором найму. Припинення договору
Положення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства iconПоложення про купівлю-продаж Загальна характеристика договору купівлі-продажу. Сфера застосування (види договорів купівлі-продажу). Джерела правового регулювання. Укладення договору купівлі-продажу. Форма договору купівлі-продажу
...
Положення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства iconПоложення про договір у цивільному праві. Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення. Укладення цивільно-правового договору
У вітчизняній цивілістиці значення цивільно-правового договору прийнято розкривати щонайменше з двох точок зору
Положення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства iconТема. Договір позики. Кредитний договір
Загальна характеристика договору позики. Сфера застосування та джерела правового регулювання
Положення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства iconТема Колективний договір та правове регулювання зайнятості > Поняття, зміст та укладення колективного договору
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
Положення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства iconТема. Договір перевезення
Загальна характеристика договору перевезення. Сфера застосування та джерела правового регулювання
Положення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства iconТема. Договір зберігання
Загальна характеристика договору зберігання. Сфера застосування та джерела правового регулювання
Положення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства iconТема. Договір страхування
Загальна характеристика договору страхування. Сфера застосування та джерела правового регулювання
Положення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства iconТема 31. Договір дарування
Загальна характеристика договору дарування. Сфера застосування та джерела правового регулювання
Положення щодо договорів про спільну діяльність. Договір простого товариства: загальна характеристика та сфера застосування. Укладення та форма договору простого товариства. Сторони договору. Зміст договору простого товариства iconТема. Договір управління майном
Загальна характеристика договору управління майном. Сфера застосування та джерела правового регулювання
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи