Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року icon

Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року




Скачати 303.53 Kb.
НазваЗакон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року
Дата26.09.2012
Розмір303.53 Kb.
ТипЗакон

Тема 30. Окремі договори купівлі-продаж

  1. Договір роздрібної купівлі-продажу

  2. Права покупця (споживача) у сфері роздрібної купівлі-продажу.

  3. Договір поставки.

  4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.

  5. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

  6. Договір міни.


1. - Загальна характеристика договору роздрібної купівлі-продажу

Ст. 698 ЦК

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

- Договір роздрібної купівлі-продажу є:

- двосторонній;

- консенсуальний або реальний (якщо виконується в момент укладення договору);

- відплатний.


- ^ Сфера застосування договору купівлі-продажу

- Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. Це означає, що однією із сторін договору завжди є суб’єкт підприємництва, який здійснює торговельну діяльність.

Отже, цей договір укладається у сфері торговельної діяльності..

  • Відповідно до ч.3 ст. 698 ЦК України до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство України про захист прав споживачів.

  • Це означає, що цей договір укладається у сфері захисту прав споживачів.


- ^ Джерела правового регулювання

Окрім ЦК України договір роздрібної купівлі-продажу, регулюється іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами:

- Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01.12.2005 року;

- Постанова КМУ № 172 від 19.03.1994 року Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів"
1)ПЕРЕЛІК сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону;

2)ПЕРЕЛІК товарів, з яких утворюється обмінний фонд;

^ 3)ПЕРЕЛІК товарів належної якості, що не підлягають обміну
(поверненню).


- Постанова КМУ № 215 від 02.04.1994 року Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів"

1)ПОРЯДОК відбору у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості;

^ 2)ПОРЯДОК проведення контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги і реалізовані товари.

- Постанова КМУ № 383 від 30.03.2011 року Про затвердження Правил торгівлі у розстрочку фізичним особам;

- Постанова КМУ № 1209 від 04.11.1997 року Про затвердження Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів, фонограм,
відеограм, комп'ютерних програм, баз даних;

- Постанова КМУ № 1336 від 23.08.2000 року Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( ПЕРЕЛІК окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій);

- Постанова КМУ № 460 від 25.03.1999 року Про затвердження Правил роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- Постанова КМУ № 1442 від 20.12.1997 року Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами.


  • Укладення та форма договору роздрібної купівлі-продажу

- Особливості укладення:

1) публічна пропозиція укласти договір купівлі-продажу (ст. 699 ЦК);

2) застосування положень про укладення публічного договору (ст. 633 ЦК);

3) надання необхідної та достовірної інформації про товар (ч.1 ст. 700 ЦК);

4) огляд товару, проведення перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром (ч.2 ст. 700 ЦК);

5) момент укладення договору – сплата грошей.

- ^ Особливості форми.

- Може укладатися в різних формах:

1) усній (якщо виконується в момент укладення);

2) письмовій (якщо не виконується в момент укладення):

- договір з умовою про прийняття покупцем товару у встановлений строк (ст. 701 ЦК);

- договір продажу товару за зразками (ст. 702 ЦК);

- договір з умовою про доставку товару покупцеві (ст. 704 ЦК);

- договір найму-продажу (ст. 705 ЦК);

- договір продажу товару в кредит, у тому числі у розстрочку – бо є ще відстрочення платежу (ст. 694 ЦК).

3) шляхом вчинення конклюдентних дій (продаж товарів з використанням автоматів – ст. 703 ЦК).


- ^ Сторони договору. Право продажу товарів.

- Сторонами договору роздрібної купівлі-продажу є продавець – суб‘єкт підприємницької діяльності, який здійснює торговельну діяльність, та покупець, яким може бути як фізична, так і юридична особа, яка не є суб‘єктом підприємницької діяльності.

- ^ Право продажу товару за договором роздрібної купівлі-продажу має суб‘єкт підприємницької діяльності, який відповідає вимогам, встановленим законом:

1) підприємець – фізична або юридична особа, зареєстрований у встановленому законом порядку;

2) підприємець, який отримав торговий патент відповідно до Закону України «Про патентування деякий видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року;

3) підприємець, який у випадках передбачених законом отримав ліцензію на право здійснення торгівлі окремими товарами (Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року).


- Зміст договору:

а/ предмет договору;

б/ ціна та оплата товару.

- ^ Предмет договору.

Предметом договору роздрібної купівлі-продажу є товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю.

- ^ Ціна та оплата товару.

Стаття 706. Ціна та оплата товару

1. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною
продавцем у момент укладення договору
, якщо інше не встановлено
законом або не випливає із суті зобов'язання.

2. Якщо договором встановлено попередню оплату товару
(стаття 693 цього Кодексу), прострочення покупцем оплати товару є
відмовою покупця від договору
, якщо інше не встановлено договором.

3. До договору роздрібної купівлі-продажу товару в кредит, у
тому числі з розстроченням платежу, не застосовуються положення
абзацу першого частини п'ятої статті 694 цього Кодексу (щодо нарахування процентів на прострочену суму).

4. Покупець має право повністю оплатити товар у будь-який час
у межах встановленого договором періоду розстрочення його оплати
.

- ^ Продаж товарів у розстрочку.

Продаж товарів у розстрочку здійснюється на підставі
договору купівлі-продажу товарів у розстрочку (далі - договір),
який укладається між суб'єктом господарювання та фізичною особою
(покупцем), відповідно до якого суб'єкт господарювання
зобов'язується передати обумовлений товар, а покупець провести
розрахунки за товар у строки та у розмірах, передбачених
договором.

Договором визначаються умови, за яких здійснюється продаж
товарів у розстрочку.

Договір повинен укладатися з дотриманням вимог цивільного
законодавства та цих Правил.

Договір укладається за умови пред'явлення покупцем
паспорта і довідки для придбання товарів у розстрочку (додаток),
що видається за місцем роботи (навчання), а непрацюючим
пенсіонерам - органом, що призначив пенсію.

Довідка для придбання товарів у розстрочку (далі - довідка)
видається підприємством (установою, організацією) особам, які
перебувають у трудових відносинах з цим підприємством (установою,
організацією) або навчаються у навчальному закладі не менш як три
місяці і постійно отримують заробітну плату (стипендію).

Довідка не видається фізичним особам, у яких утримання за
виконавчими документами становлять 50 відсотків заробітної плати
(стипендії, пенсії).

Сума розстрочки, що надається, не повинна перевищувати
розміру тримісячної заробітної плати (стипендії, пенсії) покупця у
разі продажу товарів з розстроченням платежу на шість місяців,
шестимісячної - з розстроченням платежу на дванадцять місяців,
дванадцятимісячної - з розстроченням платежу на двадцять чотири
місяці. Зазначені обмеження не стосуються випадків продажу
транспортних засобів.

Суб'єкт господарювання під час продажу у розстрочку від
одного до п'яти років транспортних засобів визначає суму
розстрочки в національній грошовій одиниці.

У разі придбання товару неналежної якості та вимоги покупця
розірвати договір розрахунки з ним у разі підвищення ціни на товар
проводяться виходячи з його вартості на час пред'явлення
відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості
товару на час купівлі. Кошти, сплачені за товар, у тому числі
відсотки за придбання товару у розстрочку, повертаються покупцеві
у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші
у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін,
але не пізніше ніж протягом семи днів.

Право власності на товари, передані згідно з договором у розпорядження покупця, переходить до нього після кінцевого розрахунку.


  1. - Права покупця (споживача) у сфері роздрібної купівлі-продажу

- Права покупця (споживача):

1) права покупця у разі придбання товару неналежної якості;

2) права покупця припридбанні товару належної якості;

3) права покупця в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями;

4) права покупця у разі укладення договору на відстані;

5) право покупця на безпеку товарів;

6) право покупця на інформацію про товар.


- ^ Права покупця у разі придбання товару неналежної якості

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного
строку недоліків
споживач, в порядку та у строки, що встановлені
законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку
істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця,
виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за
необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у
строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових
для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати
від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар
грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на
аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

За наявності товару вимога споживача про його заміну
підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в
перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю
сторін.

У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну
підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання
відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну
товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій
вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх
функції) інші вимоги.
Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної
марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на
який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.
При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі
підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на
час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни -
виходячи з вартості товару на час купівлі.

Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
У разі придбання споживачем продовольчих товарів
неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на товари
належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо
недоліки виявлено у межах строку придатності.

При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення
недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти
днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.
Вимоги споживача розглядаються після пред'явлення
споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які
встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого
документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу
.

Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати
споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що
засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.



- ^ Права покупця при придбанні товару належної якості

Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної
якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо
товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном,
кольором, розміром або з інших причин не може бути ним
використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом
чотирнадцяти днів
, не рахуючи дня купівлі.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не
використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі
властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ,
виданий споживачеві разом з проданим товаром.
Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу,
споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного
асортименту
з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати
договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого
товару
, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж
надходженні відповідного товару в продаж
.

Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день
розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день
розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не
пізніше ніж протягом семи днів.


- Права покупця в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями

У разі реалізації продукції поза торговельними або
офісними приміщеннями продавець (виконавець) зобов'язаний надати
споживачеві документ, який засвідчує факт укладення договору
і є
підставою для виникнення взаємних прав та обов'язків. Такий
документ повинен містити інформацію про:

1) дату укладення договору;

2) найменування та місцезнаходження продавця;

3) найменування продукції;

4) ціну;

5) інші істотні умови договору;

6) права та обов'язки сторін договору.
У разі реалізації продукції поза торговельними або
офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір за
умови повідомлення про це продавця (виконавця) протягом
чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт
здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями
чи прийняття продукції або першої поставки такої продукції, за
умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка
продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа
на їх продаж
.
У разі реалізації продукції поза торговельними або
офісними приміщеннями продавець повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або
офісними приміщеннями, обов'язок споживача зберігати у себе
продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її
одержання
. Якщо продавець не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов'язання з оплати її вартості.


- ^ Права покупця у разі укладення договору на відстані

Перед укладенням договорів на відстані продавець повинен надати споживачеві інформацію про:

1) найменування продавця, його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;

2) основні характеристики продукції;

3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;

4) гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з
утриманням чи ремонтом продукції;

5) інші умови поставки або виконання договору;

6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає
періодичні поставки продукції або послуг;

7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона
відрізняється від граничного тарифу;

8) період прийняття пропозицій;

9) порядок розірвання договору.

Споживач має право розірвати укладений на відстані договір
шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом
чотирнадцяти днів
з моменту підтвердження інформації або з моменту
одержання товару чи першої поставки товару.

У разі продажу матеріальних речей їх повернення також
свідчить про розірвання договору.
Якщо інше не передбачено договором, укладеним на відстані,
продавець повинен поставити споживачеві товар протягом прийнятного
строку, але не пізніше тридцяти днів
з моменту одержання згоди
споживача на укладення договору.

- Право покупця на безпеку товарів

Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов
її використання, зберігання і транспортування була безпечною для
його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також
не завдавала шкоди його майну
.

На товари, використання яких понад визначений строк є небезпечним для життя, здоров'я споживача, навколишнього природного середовища або може заподіяти шкоду майну споживача, встановлюється строк служби (строк придатності).

Ці вимоги можуть поширюватись як на виріб у цілому, так і на окремі його частини.
Забороняється змінювати строк служби (строк придатності),
який зазначено на етикетці, упаковці або у супровідних документах
на товар, а також вводити в обіг товари, строк придатності яких
минув.



- Право покупця на інформацію про товар

Споживач має право на одержання необхідної, доступної,
достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує
можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару.

Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для
товарів, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна
відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів
харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі
їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок),
номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну
цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх
окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що
поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які
встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо
застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені
нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність у її складі генетично модифікованих
компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання
продукції;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання
продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника(продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

2. Інформація про товар доводиться до відома споживачів виробником (продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції.

^ Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та
неподаткові обов'язкові платежі
, які відповідно до законодавства
сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції. Вживання понять "знижка" або "зменшена ціна" або будь-яких
інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням
таких умов:

1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо
реалізує суб'єкт господарювання;

2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується
протягом визначеного та обмеженого періоду часу;

3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.

Під час розгляду вимог споживача про відшкодування
збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про
продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з
припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості
та характеристики продукції, яку він придбаває.

^ 3. - Стаття 712. Договір поставки

- Належить до групи договорів про передання майна у власність.


- За договором поставки продавець (постачальник), який
здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у
встановлений строк (строки) товар у власність покупця для
використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях,
не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним
використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити
за нього певну грошову суму.





- ^ За загальною характеристикою він є:

1) двосторонній;

2) консенсуальний;

3) відплатний.

- Сфера застосування визначається із урахуванням:

- суб’єктного складу;

- кола суспільних відносин, у яких він діє.

  • ^ Джерела правового регулювання.

(стаття 712 ЦК)

До договору поставки застосовуються загальні положення про
купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не
випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання
укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору
поставки товару для державних потреб.

Такими законами є:

  1. Господарський кодекс України (Гл. 30, параграф 1);

  2. Закон України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» (в редакції від 15.12.2005 року);

  3. Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року;

  4. Закон України «Про державний матеріальний резерв» від 24.01.1997 року;

  5. Закон України «Про державне оборонне замовлення» від 03.03.1999 року;

  6. інші.

- Порядок укладення і форма.

Закон про закупівлю встановлює спеціальний порядок укладення договору поставки – конкурсні торги, і застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 100
тисяч гривень
, а для робіт - 300 тисяч гривень.

- Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур:

Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з
таких процедур:

відкриті торги;

двоступеневі торги;

запит цінових пропозицій;

попередня кваліфікація учасників;

закупівля в одного учасника.

- Договір поставки укладається у письмовій формі.

- ^ Сторони договору.

Сторонами договору поставки є продавець (постачальник) – суб’єкт, який здійснює підприємницьку діяльність (відповідно до ст. 86 ЦК України підприємницьку діяльність можуть здійснювати непідприємницькі товариства та установи).

Покупець, який використовує товар у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, тобто фізична особа-підприємець, або юридична особа, у тому чмсля, не господарюючий суб’єкт.

У випадках передбачених законом, покупцем (замовником) може виступати орган державної влади або місцевого самоврядування. Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» державним замовником вважається: Верховна рада України та інші центральні органи державної влади, Рада міністрів АРК, обласні , київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та інші установи.

Для виконавців державного замовлення, заснованих повністю
або частково на державній власності
(державних підприємств,
установ та організацій, акціонерних товариств, у статутному фонді
яких контрольний пакет акцій належить державі, орендних
підприємств, заснованих на державній власності), а також для
суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності -
монополістів на відповідному ринку
продукції державні замовлення
на поставку продукції є обов'язковими, якщо виконання державного
замовлення не спричиняє збитків
.



- ^ Зміст договору.

- Предмет поставки.

- Відповідно до ст.ст. 264 та 266 ГК України предметом договору поставки є продукція виробничо-технічного призначення і вироби народного споживання (тобто речі), як правило, визначені родовими ознаками.

Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

- Які призначені для використання їх у підприємницькій діяльності або в інших цілях,
не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.


- Порядок поставки.

Поставка товарів може здійснюватися двома способами:

  1. шляхом одноразової поставки всього товару;

  2. шляхом поставки товару частинами.

- Строки поставки.

Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк
більше одного року
(довгостроковий договір) або на інший строк,
визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не
визначений
, він вважається укладеним на один рік.
Якщо в довгостроковому договорі кількість поставки
визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути
передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на
наступні періоди
до закінчення строку дії договору. Якщо такий
порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік.
У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів
окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції
виробничо-технічного призначення
є, як правило, квартал, а виробів
народного споживання
, як правило, - місяць.

Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

  • ^ У договорі також може бути передбачено можливість поповнення недопоставлених товарів у наступних періодах.

  • Відповідно до ч.4 ст. 265 ГК України умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил «Інкотермс».

  • Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього
    Кодексу та інших законів затверджує ^ Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів (ст. 271 ГК України).


^ 4. - Стаття 713. Договір контрактації сільськогосподарської
продукції

- Належить до групи договорів про передання майна у власність.

1. За договором контрактації сільськогосподарської продукції
виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити
визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у
власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним
одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію
та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов
договору.


- ^ За загальною характеристикою він є:

1) двосторонній;

2) консенсуальний;

3) відплатний.

- Сфера застосування.

Виробництво та обіг товарної сільськогосподарської продукції.

- ^ Джерела правового регулювання.

До договору контрактації застосовуються загальні положення
про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не
встановлено договором або законом.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та
виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції.

- Такими законами для прикладу є:

1) Господарський кодекс України (Гл. 30, параграф 2);

2) Земельний кодекс України;

3) Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.97 р.;

4) Закон України «Особисте селянське господарство» від 15.05.03 р.;

5) тощо.


- Укладення договору контрактації. Форма договору.

Законом не встановлено спеціального порядку укладення договору контрактації сільськогосподарської продукції, на порядок його укладення поширюються загальні положення про договір купівлі-продажу.

Договір контрактації сільськогосподарської продукції укладається у письмовій формі.


- ^ Сторони договору.

Сторонами у цьому договорі виступають виробник сільськогосподарської продукції, та заготівельник (контрактант).

- Виробником за договором можуть виступати як професійні сільськогосподарські виробники (фермерські господарства, сільськогосподарські кооперативи та господарські товариства, фізичні особи-підприємці), так і фізичні особи, які виготовляють товарну сільськогосподарську продукцію на власній присадибній ділянці (особисті селянські господарства).

- Заготівельником (контрактантом) у договорі контрактації сільськогосподарської продукції виступають юридичні або фізичні особи- суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють професійну діяльність із закупівлі товарної сільськогосподарської продукції з метою її подальшого продажу чи переробки.

- Зміст договору контрактації сільськогосподарської продукції

- У договорах контрактації повинні передбачатися:

1) види продукції (асортимент), номер державного стандарту або
технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих
речовин
(предметом договору може бути: сільськогосподарська продукція вирощена виробником такої продукції, як у сирому вигляді, так і після первинної обробки);

2) кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у
виробника;

3) ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови
доставки, строки здавання-приймання продукції;

4) обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації
виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування
на приймальні пункти і підприємства;

5) взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання
ними умов договору;

6) інші умови, передбачені Типовим договором контрактації
сільськогосподарської продукції
, затвердженим у порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.

- ^ Стаття 274. Відповідальність за договором контрактації

1. За нездачу сільськогосподарської продукції у строки,
передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту
неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не
передбачений законом.

2. За невиконання зобов'язання щодо приймання
сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також
у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у
строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує
виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої
продукції
, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує
завдані виробникові збитки
, а щодо продукції, яка швидко псується,
- повну її вартість.

3. У разі якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до
здавання-приймання і про це не було попереджено контрактанта,
виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки.

5. - Стаття 714. Договір постачання енергет ичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

- Належить до групи договорів про передання майна у власність.


За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами
через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується
надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та
інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент)
зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та
дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а
також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого
обладнання.



- ^ За загальною характеристикою він є:

1) двосторонній;

2) консенсуальний;

3) відплатний.

- Цей договір є публічним і договором приєднання.


- ^ Сфера застосування.

Забезпечення споживачів- абонентів енергетичними та іншими ресурсами.

- Джерела правового регулювання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами
через приєднану мережу застосовуються загальні положення про
купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не
встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та
виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Під терміном «закон» у цій законодавчій нормі розуміються також інші акти цивільного законодавства, зокрема, підзаконні нормативно-правові акти.

- Такими законодавчими актами для прикладу є:

1) Господарський кодекс України (Гл. 30, параграф 3);

2) Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 р.;

3) Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.97 р.;

4) Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 р.;

5) Закон України «Про нафту і газ» від 12.07.01 р.;

8) Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.02 р.;

9) постанови Кабінету Міністрів України;

10) правові акти Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ);

11) тощо.


  • Укладення та форма договору.

Укладення договору відбувається з урахуванням положень Цивільного кодексу України про публічний договір та договір приєднання.

Під час укладення договору мають бути дотримані обов’язкові технічні передумови для його укладення:

  1. наявність власної мережі (електропроводи, газопроводи, нафтопроводи, водопроводи тощо);

  2. наявність встановлених приладів обліку ресурсів, які споживаються, а також регулюючої апаратури, перетворюючих пристроїв;

  3. наявність споживаючих установок й агрегатів.

Договір укладається в письмовій формі.

- Сторони договору.

Постачальник енергетичних та інших ресурсів - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання енергетичних та інших ресурсів.

^ Споживач (абонент)енергетичних та інших ресурсів - юридична або фізична особа,що використовує енергетичні та інші ресурси для забезпечення потреб власних установок на підставі договору;

1) основний споживач – споживач енергетичних та інших ресурсів або власник відповідних мереж, який передає частину енергетичних та інших ресурсів своїми технологічними мережами субспоживачам;

2) субспоживач - споживач,установки якого приєднані до технологічних мереж основного споживача;

3) споживачі населеного пункту - населення, установки
якого приєднані до технологічних мереж населеного пункту та яке розраховується за використані енергетичні та інші ресурси з населеним пунктом.

- Зміст договору.

- Предмет договору.

За видом ресурсів, предмет договору поділяється на два види:

  1. енергетичні ресурси (енергія);

  2. інші ресурси.

- Відповідно до Закону України «Про електроенергетику» енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на
об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною
для купівлі-продажу.

^ При чому, електрична енергія постачається у виді електричного струму, а теплова енергія – у виді гарячої води чи пару.

- До інших ресурсів слід віднести: газ, нафту, воду тощо.


- ^ Ціна у договорі.

Ціна на енергетичні та інші ресурси встановлюється з урахуванням тарифів, затверджених і регульованих уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування залежно від виду споживача: юридична чи фізична особа.


  • ^ Строки у договорі.

За загальним правилом строк дії договору на постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу визначається за домовленістю сторін договору.

Разом з тим, у випадках встановлених актами цивільного законодавства він може бути фіксованим. Наприклад, строк дії договору на користування електричною енергією складає 3 роки.


- Особливості прав та обов’язків за договором про постачання енергетичними та іншими ресурсами, а також правових наслідків за їх порушення.


- Особливості прав та обов’язків за договором про постачання енергетичними та іншими ресурсами:

^ Обов’язки постачальника:

1) надання абоненту енергетичних та інших ресурсів у визначеній договором кількості.

Особливістю цього договору є те, що на момент його укладення неможливо визначити точну кількість енергетичних та інших ресурсів, які будуть постачатися, оскільки їх кількість залежить від фактичного обсягу споживання. Тому, вона визначається орієнтовно, шляхом встановлення лмітів постачання (місячних, квартальних, річних тощо).

2) надання енергетичних та інших ресурсів визначеної якості.

Особливістю якості енергетичних та інших ресурсів полягає у тому, що вона, у першу чергу, повинна відповідати національним стандартам та іншим вимогам, встановленим нормативними актами.

3) надання можливості (а не обов’язку) абонентові одержувати ресурси з приєднаної мережі постачальника.

Особливістю цього договору є право, а не обов’язок споживача прийняти енергетичні та інші ресурси. Для нього не може бути встановлена відповідальність за недобір цих ресурсів у постачальника.

4) надання енергетичних та інших ресурсів у безперервному режимі відповідно до графіка (режиму) подачі ресурсів.

Особливістю постачання енергетичних та інших ресурсів є їх безперебійне (без зупинок) надання споживачеві, якщо договором не передбачено такої перерви.

5) негайне повідомлення споживача про строки (терміни) обмежень постачання або відключень.

6) невідкладне повідомлення споживачів про зміну тарифів (цін) на ресурси.

7) інші.

^ Обов’язки споживача:

1) вчасно оплачувати вартість прийнятих ресурсів.

Особливістю оплати енергетичних та інших ресурсів є сплата лише за фактично прийняті (спожиті) ресурси, оскільки їх прийняття є правом, а не обов’язком споживача. Кількість спожитих ресурсів, за загальним правилом, встановлюється на підставі показників приладів обліку та контролю (лічильників).

2) дотримуватися передбаченого договором режиму використання ресурсів.

Особливістю використання енергетичних та інших ресурсів є те, що якість та своєчасність постачання цих ресурсів залежить не лише від постачальника, але й від споживача. Наприклад, у разі підключення до електромережі потужних установок, що споживають електроенергію понад встановлені норми, мережа може вийти з ладу.

3) забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Безпечна експлуатація енергетичного та іншого обладнання означає підтримання його у належному стані, дотримання правил техніки безпеки, вжиття проти аварійних та протипожежних заходів тощо.

4) інші.


^ Особливість правових наслідків за порушення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами полягає в обмеженій відповідальності постачальника

Зокрема, за недовідпущення енергетичних та інших ресурсів, або надання їх з порушенням показників, встановлених договором, постачальник сплачує виключну неустойку, і звільняється від відшкодування збитків.

^ 6. - Стаття 715. Договір міни
- Належить до групи договорів про передання майна у власність.


За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується
передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший
товар.


- За загальною характеристикою він є:

1) двосторонній;

2) консенсуальний;

3) відплатний.


- ^ Сфера застосування.

Виробництво та обіг товарної сільськогосподарської продукції.

- Джерела правового регулювання.

До договору міни застосовуються загальні положення про
купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір
контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі
міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

- Окрім ЦК, відносини щодо міни можуть регулюватися законом, або іншими актами цивільного законодавства. Таким законом для прикладу є:

1) Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 р.


  • Укладення та форма договору.

Щодо укладення та форми договору міни ЦК України не встановлено спеціального порядку чи правил, тому на нього поширюються загальні положення про укладення цивільно-правових договорів та їх форму.

Разом з тим, відповідно до ч.6 ст. 715 ЦК законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

У ЦК встановлено особливість щодо моменту виникнення права власності за договором міни.

- Право власності на обмінювані товари переходить до сторін
одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома
сторонами
, якщо інше не встановлено договором або законом.


- Сторони договору.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару,
який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує
взамін.

- ^ Зміст договору.

- Предмет договору.

Предметом договору міни є товар.

- За загальним правилом під роняттям товар розуміються речі, тобто, предмети матеріального світу.

Разом з тим, товар за договором міни може проявлятися і в інших формах.

Договором може бути встановлена доплата за товар (тобто гроші) більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.
Договором може бути встановлений обмін майна на роботи
(послуги)
.

Предмет договору міни (бартеру) у сфері зовнішньоекономічної діяльності має дві особливості:

  1. він має бути збалансований за вартістю;

  2. може полягати у товарах, роботах, послугах у будь-якому поєднанні.



- Строки у договорі.

- ЦК не встановлює спеціальних вимог щодо строків у договорі міни.

Це означає, що законом не вимагається щоб товари за договором передавалися одночасно, або в один момент. Строки передання товарів за договором можуть не співпадати.

У ст. 2 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» встановлено особливості щодо строків виконання договору міни (бартеру).

Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають
ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому
договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного
оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на
експорт) товарів
, що фактично експортовані за бартерним договором,
а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати
підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання
робіт, надання послуг
.
У разі експорту за бартерним договором високоліквідних
товарів
строки ввезення на митну територію України імпортних
товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів
з дати
оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Схожі:

Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року iconПро затвердження Державної програми "Інформації та комунікації технології в освіті науці" на 2006 2010 роки: Постанова від 7 грудня 2005 року.// Офіційний вісник України. 2005. №49. С. 40 46. Україна. Президент
Про внесення змін до закону України" Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді України." Закон від 29 листопада 2005...
Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року iconЗакон України "Про захист прав споживачів" (стаття 27) встановлює відповідальність суб’єктів господарювання за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам саме нормативних документів
До спеціалізованої вченої ради Д. 64. 086. 64 у Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого
Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року iconЗакон України " Про авторське право І суміжні права" від 11. 07. 2001 р. №2627-iii закон України " Про власність" від 07. 02. 1991 р. №697-хii закон України " Про державну таємницю" від 21. 09. 1999р., №1079-xiv
Законодавчі, нормативні акти у сфері інтелектуальної власності, які регулюють правовідносини, що стосуються питань створення, набуття,...
Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року iconЗакон України від 26. 04. 2001 року «Про охорону дитинства»// ввр україни. 2001. №30 Закон України від 13. 01. 2005 року „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
Закон України від 26. 04. 2001 року «Про охорону дитинства»// ввр україни. – 2001. №30
Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року iconЗакон України " про державний захист працівників суду І правоохоронних органів " від 23 грудня 1993 року №3781 ХІІ закон України " Про судоустрій" від 7 лютого 2002 р. // К:, Атіка, 2003
Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради урср. – 1990. №31
Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року iconЗакон України "Про стандартизацію" від 17 травня 2001 року n 2408-iii закон України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" від 1 грудня 2005 року N3164-iv
Закон України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" від 1 грудня 2005 року N3164-iv
Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року iconЗакон України "Про заставу" від 02. 10. 1992р. (№2854 12) //. Закон України "Про іпотеку" від 05. 06. 2003р. (№898-iv ) // Збірник систематизованого законодавства. 2005. №8. С. 49-64
...
Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року iconНормативно–правова база
Закон України Про захист від недобросовісної конкуренції від 7 червня 1996 року №23 6/96–вр [Електронний ресурс] / Верховна Рада...
Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року iconЗакон України Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (віл), та правовий І соціальний захист людей, які живуть з віл
Внести зміни до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (снід) та соціальний захист населення"...
Закон України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01. 12. 2005 року iconКонкурс проводиться за наступними номінаціями, у кожній з яких буде визначено по три призових місця: «Кращий репортаж на тему захисту прав споживачів»
До участі у конкурсі приймаються статті з ілюстративним матеріалом. Статті повинні відповідати тематиці «захист прав споживачів»....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи