Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с icon

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с




Скачати 486.53 Kb.
НазваРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с
Сторінка1/2
Дата08.10.2012
Розмір486.53 Kb.
ТипРобоча програма
  1   2


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра політології


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

(шифр і назва навчальної дисципліни)


напряму підготовки 6.030104 політологія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей)______політологія______________________________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення ^ Філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів – 2010


^ СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. - Львів: ________, 2010.- 30 с.


Розробники: Скочиляс Любомир Степанович, кандидат політичних наук, доцент

(вказати авторів, їхні наукові ступені, вчені звання та посади).


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


 Скочиляс Л.С., 2010

  1. ^

    Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

Соціологія громадської думки»)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів, – 2

Галузь знань

0301 – соціально-політичні науки

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 1

Напрям

6.030104 – політологія

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 3

Спеціальність (професійне спрямування)

політологія

4-й

-

Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин - 36

7-й

-

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента - 2

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

18 год.




^ Практичні, семінарські

18 год.




Лабораторні







^ Самостійна робота

36 год.




ІНДЗ: –

Вид контролю – іспит
^

Назва курсу: Соціологія громадської думки



Тип курсу: спецкурс


Тривалість курсу: 36 години


Чому цей курс є потрібний?

Що таке громадська думка? Як вона виникає? Як вона змінюється? Яке значення й у яких суспільних ситуаціях вона має і повинна мати? Це питання, на які ми намагатимемося дати відповідь у нашому курсі, використовуючи результати наукових досліджень і наші власні розробки. Відповіді на всі ці питання, як ми незабаром переконаємося, не настільки прості чи очевидні, як це могло б спочатку здаватися.


Ми також вивчатимемо спектр думок щодо розмаїтості соціальних проблем, з'ясуємо те, що думає громадськість про ці проблеми, і що більш важливо, чому вона так думає? Наш аналіз буде побудований екстенсивно від наукових текстів у сфері соціології, політичної науки і соціальної психології до результатів практичних досліджень.


Ми також навчимося розуміти, як змінюються оціночні ставлення. Серед іншого, ми приділимо увагу політичними відгалуженням громадської думки і з'ясуємо, як політичні думки людей впливають на їхню поведінку, і визначимо, коли дійсно ті чи інші політичні події і лідери заслуговують на увагу, а коли ми маємо приклади маніпулювання бажаннями і очікуваннями громадськості за допомогою PR-технологій.


^ Опис курсу


Соціологія громадської думки — спеціальна соціологічна теорія, що вивчає, зокрема:

- закономірності виникнення, формування і функціонування громадської думки.

- теоретичні і прикладні дослідження громадської думки;

- вплив громадської думки на політичний процес та державне управління;

- роль та місце ЗМІ у формуванні, вивченні та функціонуванні громадської думки.


Громадська думка у соціологічному сенсі трактується як оціночне ставлення соціальних груп, класів, націй і народів, до актуальних проблем дійсності, що становлять суспільне зацікавлення.


Курс складється із лекцій, семінарів, презентації есеїв, досліджень, а також підсумкового заліку. На семінари студенти повинні приходити підготовленими, щоб ґрунтовно обговорювати прочитані матеріали. Обсяг прочитаного матеріалу має бути в межах до 50 сторінок тексту. Крім того, кожен студент представить один короткий есей (5 сторінок) на загальну тематику курсу і звіт дослідження на 24 сторінки, що аналізує проблеми зі сфери соціології громадської думки.


^ Мета курсу:


  • сформувати у студентів комплексні знання про соціологію громадської думки;

  • ознайомити із закономірностями і механізмами формування громадської думки, особливостей її вираження та функціонування;

  • навчити студентів аналізувати громадську думку у контексті суспільно-політичних процесів та прийняття управлінських рішень;

  • сформувати навички впливу на громадську думку з гуманітсичної метою за допомогою коректних методів.


Що цей курс навчить:


  • дасть знання історії дослідження громадської думки в світовому контексті і вУкраїні;

  • ознайомить із структурою громадської думки, особливостями її формування, вираження і функціонування;

  • сформує розуміння особливостей природи та функцій громадської думки у різних політичних режимах;

  • пояснить механізми взаємодії громадської думки та ЗМІ;

  • представить апробацію основних технологій і механізмів дослідження громадської думки при соціологічному аналізі;

  • забезпечить поінформованість щодо сучасного стану вивчення громадської думки і нових підходів до її аналізу

  • сформує навички вміння соціологічної інтерпретації результатів опитування громадської думки у контексті виборів, прийняття рішень, підготовки коментарів для ЗМІ, проведення наукових досліджень тощо.

  • допоможе усвідомити соціально-класові детермінанти громадської думки про основні проблеми сучасності;

  • дасть знання основних параметрів оціночного ставлення основних соціальних груп до актуальних проблем дійсності в сучасній Україні.


На основі отриманих знань студенти повинні вміти:


  • аналізувати громадську думку в Україні та у світі;

  • розуміти і пояснювати фактори, що впливають на формування та динаміку громадської думки;

  • інтерпретувати дані соціологічних досліджень громадської думки;

  • володіти методологічним та методичним інструментарієм дослідження громадської думки;

  • оцінювати соціальні настрої та напрацьовувати рекомендації для прийняття рішень;

  • аналізувати громадську думку у контексті виборів та здійснювати менеджмент виборчих кампаній виходячи зі стану громадської думки;

  • розуміти і втілювати у практичній діяльності сприйняття інституту громадської думки як ключового елемента політичної демократії.


^ Куди цей курс спрямовує слухачів.


Цей курс спрямовує слухачів до методологічного та методичного аналізу громадської думки як соціального інституту, розуміння місця і ролі громадської думки для суспільно-політичної сфери, знання соціальних та інших детермінант її формування та динаміки, усвідомлення місця громадської думки у трактуванні та функціонуванні таких соціальних феноменів як влада, держава, нація, відносини, конфлікти, демократія, громадянське суспільство тощо. Слухачі ознайомляться із основними концепціями розуміння громадської думки, закріплять основи прикладного соціологічного аналізу громадської думки, оволодіють навичками її формування та відстеження динаміки, отримають знання про способи та цілі використання громадської думки, впливу на неї у різних соціальних ситуаціях як із гуманістичною метою, так і зі спекулятивними цілями.


^ Як цей курс вписується в навчальну структуру, зв’язок з іншими курсам.


Курс “Соціологія громадської думки” взаємозв’язаний і є розвитком одного з базових соціологічних курсів – “Історія і теорія соціології”, він тісно пов’язаний також із „Філософією” у частині “Соціальної філософії”. Безпосередньо дотичні до “Соціологія громадської думки” також такі курси, як „Кількісні методи соціологічних досліджень”, „Соціологія масових комунікацій”, „Моделювання та прогнозування соціальних процесів”, „Якісні методи соціальних досліджень”.


^ Переносні навички:


  1. Обізнаність у сфері інтелектуальних наробків із соціології громадської думки (автори, бібліографія, концепції, методи, праці).

  2. Вміння самостійно аналізувати, оцінювати та прогнозувати стан та динаміку громадської думки.

  3. Краще розуміння основ формування та зміни громадської думки.

  4. Вдосконалення навичок критичного осмислення теоретичного матеріалу.

  5. Здатність самостійно збирати та використовувати наукову інформацію.

  6. Засвоєння методів інтерактивної самоосвіти та використання комп’ютерних та інтернет-технологій в отриманні і передачі знань.


^ Методика навчання передбачає використання таких способів і форм:


1. Лекції


Академічна лекція

Виклад матеріалу викладачем та його конспектування студентами. Застосовуватиметься у разі відсутності вільно доступних джерел на дану тематику.


Лекція-діалог

Виклад матеріалу здійснюють викладач та студент, які спираючись на різні, бажано контраверсійні точки зору виступають як два співрозмовники, що дискутують чи взаємодоповнюють один одного.


Лекція-полілог

Виклад матеріалу готують усі студенти почастинно. Виклад матеріалу здійснюється за принципом мозаїки і відповідає принципові „разом ми знаємо значно більше, ніж кожен зокрема”.


^ Семінарські заняття.


Академічний семінар

Студенти вивчають матеріал на задану тематику і на семінарському занятті проводиться опитування із кожного питання теми.


Семінар-дискусія, семінар-дебати

Студенти готують матеріал теми, свідомо поділившись на угрупування, аби під час семінарського заняття представляти різні точки зору. Семінар-дебати схожий до дискусії за винятком того, що розмаїття думок і позицій обмежується двома альтернативами і використовується оксфордська модель.


Рольова гра

Семінарське заняття, на якому студенти засвоюють матеріал через своєрідну постановку тієї чи іншої сцени на тему соціології громадської думки, тобто, коли кожен з студентів грає роль соціального суб’єкта, визначену темою семінарського заняття.


Застосовуватимуться також інші види семінарських занять


Практичні заняття

Під практичними заняттями ми розуміємо роботу студентів із емпіричним матеріалом з використанням інструментарію соціології громадської думки, засвоєного в процесі вивчення тієї чи іншої теми курсу.


Крім того, передбачені такі форми навчання як самостійна робота студентів з першоджерелами та написання есею


Така методологія навчання дозволить ознайомити студентів з певним обсягом теоретичного матеріалу, і надасть можливість кожному з них набути вмінь та навичок, що безумовно необхідні для роботи в суспільно-політичній сфері, стати своєрідними консультантами-діагностами з проблем громадської думки, соціальних настроїв, а відтак з питань підготовки адекватних до поточного моменту рішень та здійснення заходів.


^ Методи та порядок оцінювання:


Буде застосовано два способи оцінювання: безперервне упродовж року (відвідування, активність, робота на семінарах тощо), і підсумкове, що включає іспит, а також есей і дослідження.


1. Підготовка до аудиторних занять, участь у дискусіях та тренінгах, інших формах групової роботи (20 балів)

2. Написання та захист есе (зміст – 10, презентація – 5 балів)

3. Виконання дослідження (зміст – 30, презентація – 5 балів)

4. Заключне тестування (30 балів)

Всього (100 балів)



^ Кількість балів

Оцінка

Отримання кредитів

100 – 86

5

Так

85 – 71

4

Так

70 – 51

3

Так

50 – 41

2

Ні

40 і менше

1

Ні


80 % балів студент отримує саме на практичній роботі за участь у аудиторних заняттях, тренінгах та дискусіях, за написання та презентацію есею, за участь у виконанні групового науково-дослідного проекту.


^ Тематична структура курсу





Тема

Кількість годин

п/п

лекції

семінари

1.

Громадська думка як соціальний феномен та об’єкт соціології. Історія вивчення громадської думки

2

2

2.

Cтруктура, функції та динаміка громадської думки

2

2

3

Основні чинники формування, форми прояву та критерії ідентифікації громадської думки

2

4

4

Методологічне та методичне забезпечення досліджень громадської думки

2

4

5

Особливості громадської думки у посткомуністичних суспільствах

2

2




Всього

10

14

6

Презентація есе та дослідження

4

7

Підсумковий іспит

4




Всього

8




ЗАГАЛОМ

10+14+8=32


^ Програма курсу і плани семінарських занять


Лекція 1.

Громадська думка як соціальний феномен та об’єкт соціології.

(2 год.)


Поняття "громадськість" і "громадська думка". Громадська думка як соціальній феномен, її роль в демократичному суспільстві. Напрями, особливості і методи вивчення громадської думки. Громадська думка як інститут громадянського суспільства. Громадська думка як явище суспільного життя та її найбільш характерні ознаки. Етапи формування громадської думки.

Наукові інтерпретації громадської думки: психологічна школа, юридична концепція, «двоступенева» модель, «спіраль мовчання», функціоналізм, французька школа, американська школа, нон-плюралістська думка, думка більшості...

Соціологічна інтерпретація феномену громадської думки. Громадська думка як об’єкт соціологічного дослідження. Суб’єкти громадської думки в сучасній соціології. Основні категорії та еволюція соціології громадської думки. Полістерівський та соціологічний підхід до визначення суб’єктів громадської думки. Специфіка суб’єктів громадської думки в посттоталітарних країнах.


Семінарське заняття 1.

Громадська думка як соціальний феномен та об’єкт соціології.

(2 год.)

План




  1. Громадська думка як соціальній феномен і об’єкт наукового вивчення.

  2. Соціологічна інтерпретація феномену громадської думки.

  3. Суб’єкт і об’єкт громадської думки.

  4. Громадської думки не існує. Бурдьє і Шампань.

  5. Громадська думка в різних політичних системах.

  6. Стан і особливості соціологічного вивчення феномена громадської думки в сучасній Україні


Питання для обговорення:


  1. Як Ви розумієте суть терміна „громадськість”. Чим воно відрізняється від інших збірних понять: населення, спільнота, громада, маса, люди тощо? У чому різниця між „громадським” та „приватним”?

  2. Що таке громадська думка. Чим вона відрізняється від масової свідомості, точки зору, загальноприйнятого твердження тощо.

  3. Чи існує громадська думка? Наведіть аргументи „за” і „проти”.

  4. Назвіть основні підходи до вивчення громадської думки та окресліть їх сутність.

  5. Поясніть особливості соціологічного розуміння громадської думки.

  6. Чи коректно говорити „громадська думка”? А може краще – „громадські думки”?.


Теми рефератів:


  1. Юристи про громадську думку. Концепція Ф. Гольцендорфа.

  2. Психологічний підхід до розуміння громадської думки. Г.Тард та Г.Лебон

  3. Новітні західні інтерпретації громадської думки. В.Ліпман, Г.Лассуел, П.Лазерсфельд, Ф.Тоніс, Ж.Заллер

  4. Розвиток соціології громадської думки в Україні.


Література:


Обов’язкова:


  1. Короткова Л. Социология общественного мнения. Конспект лекций. - Санкт-Петербург, 2000. - с.1-5.

URL: http://www.mpu-prague.cz/ru/students/fall2001/sociology/lecture.htm

  1. Элизабет Ноэль-Нойман. Общественное мнение. открытие спирали молчания (фрагменты монографии). / Пер. с нем./Общ. ред. и предисл. Мансурова Н. С. – М.: Прогресс-Академия, Весь Мир, 1996. – с.1-5.

URL: http://rels.obninsk.com/Cd/Sdc/open/m-10/01-01-6.htm

  1. Mlyniec E. Public Opinion: Element of Theory / in: Polish Public Opinion in Relation to Poland Joining NATO, as an Element of Regional and Social Safety NATO. - NATO - EAPC Fellowships research, 1999-2001. – P.3-16.

URL: http://www.nato.int/acad/fellow/99-01/mlyniec.pdf

  1. Халтобин В. О. Общественное мнение как социальная система и антисистема // Методология, теория и практика социологического анализа современного общества: Сборник научных работ, Харьков. – 2001.

URL: http://www.sociology.kharkov.ua/rus/chten_01.php

  1. Forward to Ferdinand Tonnies, A Theory of Public Opinion. Translated by H. Hardt and S. Splichal. Rowman and Littlefield, 2000. – 5 p.

URL: http://web.mit.edu/gtmarx/www/tonnies.html

  1. Пьер Бурдье. Общественное мнение не существует / В кн.: Бурдье П. Социология политики: Пер. с фр. Г.А. Чередниченко / Сост., общ. ред. и предисл. Н.А.Шматко./ — М.: Socio-Logos, 1993. — С. 159-177.

URL: http://bourdieu.narod.ru/sp/PB_SP_opinion_publique.htm


Рекомендована:


  1. Матусевич В. Субъект общественного мнения: теоретические и методические проблемы определения // Социология: теория, методы, маркетинг, №1, 2002. - С.21-30.

  2. Кушерець В. Соціологія громадської думки. - К., 1997

  3. Public Opinion: Current conceptions of public opinion // Encyclopaedia Britannica, 1996.

Url: http://web.tiscali.it/bandini75/links/publicopinion.htm

  1. Public Opinion: Bibliography. – Ibid.

Url: http://www.search.eb.com/elections/macro/5005/36/7.html

  1. Turowski J. The dichotomy of "private" and "public" as a theoretical framework for the analysis of social reality. - (Сhapter І.)

URL: http://www.crvp.org/book/Series04/IVA-2/chapter_i.htm

  1. Полторак В.А. Социология общественного мнения. Учебное пособие. – Киев – Днепропетровск. – 2000.

  2. Социологические проблемы изучения общественного мнения: Программа курса и планы семинарских занятий / Сост. Н.А. Несевря - Пермь, 2002. - 29 с.

  3. Судак Л.Ч. Социология общественного мнения // Социально-политический журнал. 1995. - № 1.

  4. Черниш Н.Й. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: ЛБА, 1998.

  5. Zaller J. The Nature and Origins of Public Opinion. – New York: Cambridge University Press, 1992.

  6. Lippmann W. Public opinion. - London: Allen & Unwin, 1922.

  7. Гавра Д.П. Общественное мнение как социологическая категория и социальный институт. СПб., 1995.


Додаткова:


  1. Cooley C. Public Opinion as Process: Chapter 31 in Social Process. New York: Charles Scribner's Sons (1918): 378-381.

  2. Lewis J. Constructing Public Opinion: How Political Elites Do What They Like and Why We Seem to Go Along with It. - Columbia University Press, 2001. - 240 p.

  3. Berinski A. The Two Faces of Public Opinion / American Journal of Political Science, №43, 1999. – 1209-1230.

  4. Шампань П. Делать мнение: Новая политическая игра. – М., 1997.

  5. Михайлов В.А. Общественное мнение как социальное явление // Вестник УлГТУ, №2, 2002. – С. 22-29.

  6. Глазкова С.А. Общественное мнение как фактор социального изменения: проблемы теории // Проблемы теоретической социологии, СПбГУ, 2003

  7. Общественное мнение как социальный институт//Тонус. Научно-публицистический альманах. - №4. -1998. - С.210-215.


Лекція 2.

Cтруктура, функції та динаміка громадської думки

(2 год.)


Громадська думка як система, її структура, зміст і сутнісні першооснови. Сутнісна структура: раціональний, емоційний і вольовий компоненти. Динамічна структура громадської думки. Стадії динамічної структури: зародження; формування; функціонування; спадання; відмирання.

Шляхи вираження громадської думки: поведінка під час виборів; участь у законодавчій діяльності через референдуми, плебісцити, зібрання і т.д.; посередництвом засобів масової інформації і комунікації; мітинги, протести, демонстрації, страйки і т.д. (тобто масові поведінкові прояви громадської думки); через лобістські структури і групи тиску. Соціологічний шлях як специфічний, спеціально організований спосіб вираження громадської думки. Адаптаційна, контрольно-регулятивна, консультативна, захисна, директивна, мобілізаційна функції громадської думки.

Взаємозв’язок об’єктивних і суб’єктивних факторів еволюції громадської думки. Соціальна структура суспільства, структура і динаміка громадської думки.

Особливості чуток як виду масової комунікації і функціонування громадської думки: самотранслюювання, усність, анонімність і т.д. Роль ЗМІ у поширенні чуток. Психологія викривлення повідомлення у процесі передачі чуток. Боротьба із чутками.


Семінарське заняття 2.

Cтруктура, функції та динаміка громадської думки

(2 год.)

План





  1. Структура громадської думки: два виміри.

  2. Динамічна структура громадської думки: зародження, функціонування, занепад.

  3. Функції громадської думки: внутрішні і зовнішні.

  4. Структура, динаміка та функції громадської думки в сучасній Україні


Питання для обговорення


  1. Змалюйте структуру громадської думки і обґрунтуйте її.

  2. Які основні функції виконує громадська думка, і їх реалізація в Україні?

  3. Структура та функції громадської думки у різних політичних системах. Які функції виконує громадська думка у становленні, зміцненні і функціонуванні демократії?

  4. Чи існують особливості у структурі і функціях громадської думки у різних соціальних груп.

  5. Чи можна окремі функції громадської думки можна назвати конструктивними, а інші ні?


Теми рефератів:


  1. Основні підходи до визначення структури і функцій громадської думки у сучасній соціології

  2. Структурна модель громадської думки у сучасній Україні.

  3. Порівняльна характеристика функціональних відмінностей громадської думки у демократичних та недемократичних політичних режимах.

  4. Амбівалентність як різновид громадської думки: джерела, причини та вияви у сучасній Україні.


Література:


Обов’язкова


  1. Короткова Л. Социология общественного мнения. Конспект лекций. - Санкт-Петербург, 2000. - С.6-8.

URL: http://www.mpu-prague.cz/ru/students/fall2001/sociology/lecture.htm

  1. Митин Н., Сергеев А. Моделирование процесса формирования общественного мнения // IX Международная конференция "Проблемы управления безопасностью сложных систем" , Москва, декабрь 2001г. – 3 c.

URL: http://www.keldysh.ru/session/mitin.html

  1. Berinski A. The Two Faces of Public Opinion / American Journal of Political Science, № 43, 1999. - P. 1209-1230

URL: http://www.princeton.edu/~berinsky/twofaces.pdf

  1. Ianni A., Corradi V.The dinamics of public opinion Under majority rules / Discussion Papers in Economics and Econometrics, University Of Southampton, 2001. – 27 p.

URL: http://www.soton.ac.uk/~econweb/dp/dp01/0109.pdf


Рекомендована:


  1. Коробейников В.С. Пирамида мнений: общественное мнение: природа и функции. М.: Молодая гвардия, 1981 - 222 с.

  2. Полторак В. Социология общественного мнения. - Днепропетровск: Арт-Пресс, 2000. - 264 с.

  3. Общественное мнение: механизм формирования, функции, проблемы изучения. В кн.: Социология. Учебник для вузов / Под ред. проф. В.Н.Лавриненко. - М. Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998.

  4. Zaller J. The Nature and Origins of Mass Opinion. – Cambridge: Cambridge University Press, 1992. – 367 p.

  5. Steenbergen M., Brewer P. The not-so ambivalent public: Policy Attitudes in the Political Culture of Ambivalence. - University of North Carolina, Chapel Hill, The George Washington University, 2001 – 32 p.

URL: http://www.unc.edu/~msteenbe/Documents/The Not-So Ambivalent Public (combined).pdf

  1. Ray L. The ideological structure of mass opinion about european level policymaking. - Louisiana State University, 2001. – 24 p.

URL: http://www.artsci.lsu.edu/poli/research/archive/RayAPSA2001.pdf


Додаткова:


  1. Социология общественного мнения. В кн.: Социология. Учебное пособие для студентов ВУЗов. / Отв.ред. А.Н.Елсуков. - Минск, 1998.

  2. Аникеев В.Общественное мнение как духовно-практическое образование. Ростов-на-Дону, 1980.

  3. Гавра Д.Общественное мнение как социологическая категория и как социальный институт. СПб., 1995.

  4. Массовая коммуникация и общественное мнение. М., 1988.

  5. Тощенко Ж.Т. О парадоксах общественного мнения// Социс. 1995, №11.

  6. van Meter K.. How People See Society: the Network Structure of Public Opinion Concerning Social Conflicts. - Lasmas, IRESCO-CNRS. - 2000.


Лекція 3.

Основні чинники формування, форми прояву та критерії
ідентифікації громадської думки


(2 год.)


Система факторів формування громадської думки. Взаємодія засобів масової інформації і громадської думки. Маніпулятивна і гуманістична стратегія формування громадської думки.

Механізм формування громадської думки трудового колективу. Основні принципи формування політичної громадської думки. Основні прийоми маніпулювання громадською думкою. Стратегія формування громадської думки.

Основні способи дії на поведінку індивідів і соціальних груп: примушення, співпраця, маніпулювання. Форми маніпулювання громадською думкою: затаювання інформації, зміщення акцентів, викривлення інформації. ЗМІ як один із найважливіших чинників формування громадської думки у сучасному світі.

Переконання, навіювання, наслідування та інші форми впливу на громадську думку. Логіка і теорія аргументації. PR і громадської думки. Визначення умов, вибір аудиторії і засобів комунікації.

Критерій відбору і оцінки ефективності дії PR-компаній. Імідж як компонент масового свідомості, його об’єктивна і суб’єктивна сторона. Стихійне та усвідомлене у формуванні іміджу. Імідж і архетипи масової свідомості. Умови ефективності сприйняття іміджу масовою свідомістю. Динаміка іміджу. Технологія формування іміджу.


Семінарське заняття 3.

Формування громадської думки

(2 год.)

План


1. Фактори спонтанного формування громадської думки

2. Способи та мета цілеспрямованого формування громадської думки: реклама, медіа. Public Relations.

3. Маніпулювання громадською думкою і протистояння йому

4. Особливості формування громадської думки під час виборів.

5. Специфіка формування громадської думки в сучасні Україні


Питання для обговорення


1. Які фактори впливають на формування громадської думки і яким чином: чи існує специфіка залежно від сфери (об’єкта), приналежності до соціальної верстви (суб’єкта) тощо?

2. Яким чином і хто може формувати громадську думку з певною метою? Якою може бути мета цього процесу?

3. Що означає „маніпулювання громадською думкою”? У чому відмінність між спекулятивною та гуманістичною метою цілеспрямованого формування громадської думки?

4. Проаналізуйте основні засоби і способи формування громадської думки під час виборів.

5. Порівняйте сучасну ситуацію із формуванням громадської думки в Україні (спонтанним, цілеспрямованим, під час виборів і у звичайних умовах) із світовою практикою.


Теми рефератів:


  1. Основні фактори та способи формування громадської думки у сучасній Україні.

  2. Основні маніпулятивні технології формування громадської думки та цілі їх застосування.

  3. Роль ЗМІ у формуванні громадської думки.


Література:


Обов'язкова:


  1. Короткова Л. Социология общественного мнения. Конспект лекций. - Санкт-Петербург, 2000. - С.12-14.

URL: http://www.mpu-prague.cz/ru/students/fall2001/sociology/lecture.htm
  1. The Formation and Change of Public Opinion // Encyclopaedia Britannica, 1996.
URL: http://search2.eb.com/elections/macro/5005/36/4.html

  1. Boudourides A. A review of network theories on the formation of public opinion / EURICOM Colloquium Electronic Networks and Democratic Engagement. – Nijmegen, the Netherlands, October 9-11, 2002. – 16 p.

URL: http://oase.uci.kun.nl/~jankow/Euricom/papers/Boudourides.pdf

  1. Шампань П. Делать мнение: новая политическая игра. – М., 1997.

  2. Кирбят`єв О. Засоби масової інформації як фактор формування громадської думки / Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, №6, 2002. - 9 с.

URL: http://www.zgia.zp.ua/vestnik/gumvis6/St17_Kirbyatev_O.L.pdf

  1. Авченко В. Теория и практика политических манипуляций в современной России. - М.: 2002. - 1-15 с.

URL: http://www.psyfactor.by.ru/polman.htm


Рекомендована:


  1. Кушерець В. Формування громадської думки. - К., 1992

  2. Возмитель А. А. Формирование и изучение общественного мнения. М.: 3нание, 1987 - 64 с.

  3. Городенко Л. Формування і функціонування громадської думки (масово-комунікаційний аспект): Дисертація. - К. - 2001.

  4. Актуальные проблемы изучения и формирования общественного мнения, его использование в управлении социальными процессами. М., 1987.
  5. Aikens G. The Democratization of Systems of Public Opinion Formation // International Symposium on Technology and Society. Technical Expertise and Public Decisions. Proceedings.. Princeton University. Princeton, NJ. June 21-22, 1996.

  6. Королько В. Основы паблик рилейшнз. М.: Рефл-бук, 2000. - 528 с. (Глава V. Общественное мнение и паблик рилейшнз).

URL: http://enbv.narod.ru/text/Econom/korolko/str/05.html
Додаткова:
  1. Оссовський В. Проблема взаєморозуміння журналістів і соціологів. – К.: Прес-клуб Міжнародного фонду "Відродження", 2000.
URL: http://www.irf.kiev.ua/ukr/activities/pc/2000/3_03_00_3.html
  1. Оссовський В.Л. Громадська думка: спроба соціологічної інтерпретації. -К.: Інститут соціології НАНУ, 1999.
  2. Оссовський В.Л. Соціальні передумови фор­мування та функціонування суб’єктів громадської думки // Громадська думка: теоретичні та мето­дичні проблеми дослідження. – К.: ІС НАНУ, 2001. – С.3–30; 108–131.
  3. Ianni A. Corradi V. Consensus, Contagion and Clustering in a Space-Time
  4. Model of Public Opinion Formation / Discussion Papers in Economics & Econo-metrics, Department of Economics University of Southampton, 2000. – 44 p.

  5. Gingras A.-M.,Carrier J.-P. Public Opinion: Construction and Persuasion // Canadian Journal of Communication, Volume 21, Number 4, 1996. - 14 p.
URL: http://www.cjc-online.ca/~cjc/BackIssues/21.4/gingras.html
7. Lewis J. Constructing Public Opinion: How Politicians and the Media Misrepresent the Public.
URL:http://www.mediaed.org/videos/CommercialismPoliticsAndMedia/ConstructingPublicOpinion/studyguide/html/
Семінарське заняття 4.
Форми прояву та критерії ідентифікації громадської думки
(2 год.)
План
1. Громадська думка як вербалізована масова свідомість. Основні форми прояву громадської думки: психічні, вербальні, поведінкові і способи їх реалізації.
2.Ідентифікація громадської думки: спонтанні та організовані способи.
3. Опитування як найпоширеніший спосіб ідентифікації громадської думки.
4. Вибори, референдуми та інші форми публічної поведінки як форми прояву і способи ідентифікації громадської думки.
5. Роль та місце ЗМІ у прояві та ідентифікації громадської думки.
Питання для обговорення
1. Наведіть приклади прояву громадської свідомості і обґрунтуйте, чому саме це явище є громадською думкою?
2. Чи є поведінка на виборах виявом громадської думки? Чому?
3. Які Ви знайте спонтанні та організовані способи ідентифікації громадської думки? Опишіть і проаналізуйте їх.
4. Як проводяться опитування громадської думки: форми способи, процедура, інструментарій? Як забезпечити коректність ідентифікації громадської думки під час опитувань?
5. Як медіа відображають громадську думку і чи можуть вони виступати матеріалом для її ідентифікації? Поясніть.
Теми рефератів
1.Діяльність основних українських служб опитування громадської думки
2. Порівняльний аналіз громадської думки та поведінки під час виборів: теорія, світовий досвід та українські реалії.
3. Форми ідентифікації громадської думки як інструменти впливу на неї та маніпуляції нею.
Література
Обов’язкова
  1. Матусевич В. Общественное мнение: критерии идентификации // Социология: теория, методы, маркетинг, №2, 2000. - С.5-15
  2. Брайс Дж. Природа общественного мнения. – НДИ, 2000. - 5 с.
URL: http://www.ndi.ru/ARCHIVE/Russian/Publ_Opinion/Publ_Opinion.shtml
  1. Артертон К. Опросы общественного мнения / Университет Джорджа Вашингтона, Вашингтон, округ Колумбия, 2000 - 5 с.
URL: http://www.americana.ru/oprosymnen.htm
  1. Набруско І. Засоби масової інформації та громадська думка : проблеми транзитного суспільства в Україні // Наукова збірка "розвиток демократії в Україні за матеріалами конференції Проекту «Демократична освіта», 2000. – 9 с.
URL: http://www.dep.kiev.ua/confer/Conference%202000/Section%205/Nabrusko.pdf

  1. Оніщенко І. Маркетинг сучасної виборчої кампанії / Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, №3, 2001. - 5 с.
URL: http://www.zgia.zp.ua/vestnik/gumvis3/St11_Onishchenko.pdf
  1. Johnson M., Shively P., Stein R. Сontextual data and the study of elections and voting behavior: connecting individuals to environments University of Minnesota - Rice University, 1999. – 23 p.
URL: http://www.indiana.edu/~workshop/papers/stein.pdf
Рекомендована:
  1. Оссовский В. Поллинг versus социологическое исследование общественного мнения // Социология: теория, методы, маркетинг, №4, 2002. - С.207-214
  2. Грушин Б. А. Мнение о мире и мир мнений. Проблемы методологии исследование общественного мнения. М., Политиздат, 1967.
  3. Возмитель А. А. Формирование и изучение общественного мнения. М.: 3нание, 1987 - 64 с.
  4. Дмитриев А., Тощенко Ж. Социологический опрос и политика. // Социс, 1994, 5, с. 42-50.
  5. Матеріали круглого столу „Громадська думка і політика”. - К.:1997. – 25 с.
URL: http://www.ukma.kiev.ua/pub/DI/pol_zmist.html
  1. Manza J. Policy responsiveness to public opinion: the state of the debate / Northwestern University Working Paper №01-06, 2001. - 44 p.
    URL: http://www.northwestern.edu/ipr/publications/papers/wp0106.pdf
Додаткова:
  1. Бекешкина И. Исследования общественного мнения в период демократизации // Социология: теория, методы, маркетинг, №4, 20012. – С.218-225.
  2. Larson S. Public Opinion: Using MicroCase ExplorIt. - Tomson Leaning,2003. - 208 p.
  3. Navigating public opinion: Polls,Policy,and the Future of American Democracy / Edited by J.Manza, F. Lomax, Cook Benjamin. - Oxford,
    2002. - 256 p.
  4. Jacobs L., Shapiro R. Pollwatch: the media's reporting and distorting of public opinion toward entitlements. University of Minnesota - Columbia University.
URL: http://www.polisci.umn.edu/faculty/ljacobs/pollwatc.pdf
  1. Weakliem D. The Effects of Education on Political Opinions: An International Study / International Journal of Public Opinion Research 2002, № 14. - P. 141-157.
  2. The Media, Public Opinion and Elections /In: Politics and the Press: The News Media and Their Influences/Ediated by Pippa Norris. - Lynne Rienner Publishers, 1997. - 217 p.


Лекція 4.

Методологічне та методичне забезпечення досліджень

громадської думки

(2 год.)


Методологічні засади соціологічних досліджень громадської думки. Методологічні постулати громадської думки Ф.Олпорта. Технологія емпіричної ідентифікації громадської думки (Дж. Геллапа).

Масова свідомість як об’єкт соціологічного аналізу. Вивчення громадської думки соціуму як мета соціального управління і засіб гармонізації відносин.

Специфіка і можливості кількісних методів. Збір, обробка і аналіз соціологічної інформації. Спостереження. Статистичний аналіз. Опитувальні методи. Математична обробка соціологічних даних. Стратегія масових опитувань громадської думки та соціологічний спосіб мислення і засвоєння дійсності.

Вивчення громадської думки на рівні оперативної свідомості населення (рейтинги, зондажі і т.д.). Фіксування стійких структур масової свідомості (вивчення ментальності, національного характеру і т.д.).

Специфіка і можливості якісних методів соціологічного дослідження громадської думки. Комплексне соціальне моделювання. Соціальний експеримент. Контент-аналіз. Мозкові атаки.

Основні умови отримання цілісної і достовірної соціологічної інформації в ході запитів громадської думки.

Нетрадиційні методи соціальних досліджень.


Семінарське заняття 5.

Методичні та методологічні засади дослідження громадської думки

(2 год.)


План


  1. Методологічні засади соціологічних досліджень громадської думки.

  2. Методики збору інформації про громадську думку: анкетне опитування, телефонне опитування, інтерв’ювання тощо.

  3. Аналіз та інтерпретація опитування громадської думки

  4. Специфіка і можливості якісних методів соціологічного дослідження громадської думки.

  5. Проблема коректності і адекватності методик збору інформації про громадську думку, їх аналізу та методів її інтерпретації.


Питання для обговорення:


1. Назвіть та опишіть відомі Вам парадигми дослідження громадської думки.

2. У чому сутність та особливості застосування основних методик збору інформації про громадську думку?

3. Наведіть приклади застосування кількісних та якісних методів аналізу, представлення та інтерпретації результатів дослідження громадської думки.

4. Яке Ваше бачення проблеми коректності опитування та пояснення громадської думки?


Теми рефератів


1. Методологічне забезпечення досліджень громадської думки

2. Методи та методики провідних служб вивчення громадської думки: Гелап, Євробарометр, WVS, ФОМ тощо.

3. Теоретичні та практичні аспекти методологічної коректності досліджень громадської думки.


Література:
  1   2

Схожі:

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с
Політичний аналіз. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія....
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія
Основи інформатики та обчислювальної техніки. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія,...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с iconФорма № н 03
Зарубіжні політичні вчення ХХ століття : Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 030104 політологія, для спеціальності політологія. 2011 р. 16 с
Філософія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 030104 — політологія,...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки філософія, спеціальністю „політологія” : 20. с
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки філософія, спеціальністю „політологія” : 20. с
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю психологія. Львів:, 2010. 20 с
Психологічні основи роботи з обдарованими дітьми. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія,...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю психологія. Львів:, 2010. 29 с
Загальна психологія (пізнавальні психічні процеси). Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія,...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки географія, спеціальністю географія. Львів: лну ім. І. Франка, 2010. 8 с
Ландшафтно-екологічні інформаційні системи (леіс). Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки географія,...
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки політологія, спеціальністю політологія. Львів:, 2010. 30 с iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки географія, спеціальністю географія. Львів: лну ім. І. Франка, 2010. с
Планування фізико-географічних досліджень. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки географія,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи