Проблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький icon

Проблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький




НазваПроблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький
Сторінка5/6
Дата09.10.2012
Розмір0.89 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6
^

Марта Мартинюк



Львівський державний інститут фізичної культури,

кафедра українознавства,

вул. Костюшка 11, 79001 Львів, Україна,

тел.: (00380 322) 74 12 23


Описано лексику мандрівництва. Подано короткий словничок лексики у праці Івана Франка „Вандрівнича літопись”.

^ Ключові слова: мандрівничий рух, лексика мандрівничого виряду, засвоєння чужомовних слів, способи словотвору.


Популярний в усьому світі туризм нарешті має змогу розвиватися і в сучасній Україні. Хочемо пізнати його джерела на нашій землі, зокрема – визначити роль Івана Франка у мандрівничому русі Галичини й з’ясувати способи творення лексики, що започатковувала українську спортову термінологію.

Завдання дослідження:

  • визначити роль туризму в започаткуванні спортивного руху Галичини;

  • з’ясувати роль І.Франка в розвитку мандрівництва;

  • з’ясувати способи творення мандрівничої лексики Галичини.

Ту роль, яку повинна відіграти фізична культура в оздоровленні та всебічному розвитку рідного народу, добре усвідомлював Іван Франко.

Великий Каменяр добре знав ідею і суть фізичного виховання молоді. До туристичних мандрівок і фізичних вправ він заохочував своїх дітей. Усі четверо дітей Івана Франка займалися різними видами спорту – грали в теніс і футбол, взимку ходили на лижах, бігали на ковзанах. Син Петро був організатором пластових гуртків, син Тарас був учителем тіловиховання. Сини також дописували в спортову пресу й видавали популярні посібники про різні види спорту, чим немало прислужилися до творення тогочасної спортової слівні [1].

Тогочасні публікації, зокрема в галицьких спортових часописах, містять великий фактичний матеріал про шляхи розвитку українського тіловиховання. Опрацьовуючи матеріали „Спортового альманаху”, виданого у Львові 1933 року , ми натрапили на дані про розвиток мандрівництва в Галичині.

Відомий дослідник спорту Едвард Жарський історію українського фізичного виховання веде від „прогулькарства”, а власне – від 1830 року, коли відбувалися “прогульки Головацького, Шашкевича, Вагилевича й інших по Поділлі, Підкарпатті а то й Карпатах...” Це, за свідченням історика, – перші спроби започаткувати мандрівництво в Галичині [2, с. 10].

Не міг стояти осторонь від “мандрівничого руху” й Іван Франко. На „50 літ пізнійше”, 1880 року, він продовжує цю працю разом із Сіменовичами, Левицькими та студентами Львівського університету. “Від 1883 до 1889 року відбувають вони ряд прогульок по цілому краю, щоби нести освідомлення найширшим масам. Ми є свідками великих зусиль інтелігенції підняти на дусі народні маси й видобути з неї фізичні й духові можливости”, - свідчить історик галицького тіловиховання Е.Жарський [2].

Важко не погодитися з автором, який ці прогульки зве „першим етапом” у розвитку українського фізичного виховання [2, с.11-12].

Тим і цікава для дослідників “Вандрівнича літопись” Івана Франка, яка описує мандри, що відбулися в роки, згадувані в досліджуваній статті. Досліджуючи цей „літопис”, помічаємо, що автора перш за все цікавлять краса нашого краю, давні історичні пам’ятки і тяжке життя бойків та гуцулів упродовж усього маршруту цих мандрів [3].

Прогулька ця відбувалася 1884 року з 27 липня по 20 серпня включно. Маршрут подорожі починається зі сколівських Бескидів. Мандрівники йдуть історичним скельним масивом, знайомляться із давньоруською фортецею Тустань, проходять гірським хребтом, де був кордон, обсерваторія, не минають, мабуть, гори Петрус, Говерлу, озеро Несамовите, скелі й печери Довбуша... Іван Франко подає назви цих мальовничих місць: Дрогобич – Східниця – Урич – Корчин – Бубнище – Болехів – Калуш – Станіславів – Коломия – Делятин – Дора – Микуличин – Майдан – Чорногора – Жаб’є – Устеріки – Сокільська скала – Вижниця. При чому, в кожній місцевості комітет, що влаштовував мандрівку молоді, проводив музично-декламаторські вечірки, де не тільки пропагували пісні Вербицького, Вахнянина, Лаврівського, Лисенка, М. Шашкевича, їх “сполучали” також із народними іграми, забавами (сьогодні це звалося б , мабуть, рухливі ігри – М.М.).

З-поміж лексики цієї хроніки знаходимо й таку, що може стосуватися мандрівничого виряду (чи туристичного спорядження):

  • легкі і моцні черевики;

  • ходаки;

  • плащ;

  • віз;

  • підвода.

Є ще декілька слів, що стосуються маршруту і способу пересування:

  • мала вандрівка:

  • велика вандрівка;

  • спадиста стежка;

  • верховинський шлях;

  • гостинець (битий шлях);

  • йти гуськом;

  • по лівій руці;

  • зійти на гору.

Здебільшого обмеженим англомовним сприйняттям сучасникам важко збагнути слово параплі (з французької „від дощу”), що є, можливо, вмотивованішим від парасолі (з французької „від сонця”). Але українська мова, як ми переконалися тепер, тут надала перевагу (вибрала) милозвучнішому слову перед вмотивованим.

„Ми є свідками великих зусиль інтелігенції підняти на дусі народні маси й видобути з неї фізичні й духові можливости”, - наголошує історик галицького тіловиховання Е.Жарський [3].

У популяризації всіх новітніх спортових течій неоціненне значення мали часописи, організовані “Соколом-Батьком”, зокрема – “Вісті з Запорожа. Часопис руханкових, змагових, мандрівних і пожарних товариств”. Гортаючи їх, зауважуємо, що основною причиною його турбот було те, що “наша суспільність так мало розуміє вагу руханки” [4]. Адже галицька громада не хотіла признавати ніяких вишколів і “наруги” над тілом. [Проте, так чи інакше, пишучи про тіловиховний рух, чи, зокрема, туризм, дописувачі подавали нові поняття або чужими словами, або відповідниками до них. Тому, наводячи уривки з цього часопису, письмівкою виділяємо лексеми, близькі до туризму чи спорту.]

Навіть др. С. Рудницький був переконаний, що “хибою сучасної туристики є спортово-ґімнастична сторона”, а розумним признавав лише мандрівництво, яке він розумів лише як відпочинок та пізнавання природи. Як і посполиті галичани, він вважав, що “туристика не на се, щоб псувати нам серце і легки”. З іронією він описує англійців і німців, що мандрують “навантажені рукзаком, патиком, цвяхованими чобітьми, шнурами, желїзом, лїхтаркою, фляшкою, кухнею та засуджує тих, хто “йде на кільометри, метри, секунди і високість та не доступність гір”. Зате заохочує до приємного і простого мандрівництва, до якого “надаються в літі ноги і цигикало (колесо), човен, кінь, шатро, в зимі лещети. Очевидно, автор також надіявся, що тільки “краса спасе світ” і вистачає лише спостерігати гарні місця, які “є всюди: долини Дністра, Парашка і тд. і тд. Лише тим треба занятися і посвятити на се нові черевики, а не старі” [4].

У цьому ж часописі є допис сина Великого Каменяра Петра Франка - “Урич”. Цей автор, крім звичайного мандрування, ставить собі за мету пізнати соціально-політичний аспект тогочасного життя, а саме – побут селян та української інтелігенції. Крім того, він ще більше вводить новотворів у туристичну, спортову лексику, сміливо добирає українські відповідники й до побутових лексем: “Перші два тисячники (кільометри) веде дорога все в гору…”, “на столі стоїть сьпівопис (фоноґраф)…» почуваю по лаженю на Камінь перетренованє усіх мязів»,. «…роблю дві тисячметрівки…», «сидячи в громовозі (трамваю)»[5].

З гумором автор підкреслює «масовість» цього туристичного заходу: «Прогульку уладив «Спортовий Союз» техніків при «Основі». Зголосився до неї «1» і всі взяли в ній участь дня 25 і 26 цьвітня 1911.» Петро Франко і в подальшому часто «зголошується» до подібних мандрівок [5].

Через нехіть галицького громадянства до важких видів спорту саме мандрівництво, як найдоступніший і найлегший вид спорту, дає початок тіловиховній праці в Галичині.

Що ж до української мандрівничої лексики, то вона, як і мандрівництво, розвивалася також у загальноєвропейському руслі, тобто, використовувалися як чужомовні слова, так і національні новотвори.

Із українськими “мандрами” перегукується німецьке Wandern (бродити, мандрувати). І важко тут говорити про німецький вплив, бо в українському фольклорі ці слова сягають сивої давнини.

Отож, попередником сучасного туризму ( з французької) є мандрування, мандрівництво, хоча галичани не цурались європейських термінів і пристосовували їх до української мовної традиції: туристика, рукзак. Лише пізніше у вжиток входить український відповідник наплечник, пропагований відомою стрілецькою піснею.

Нові для української мови лексеми свідчать про намагання дописувачів [6,7,8,9] чи то пристосувати нові поняття до української мови, додаючи бодай українські морфеми до чужомовних слів, засвоюючи їх таким чином, чи то дати свої відповідники чужомовним словам. Поруч із українськими новотворами руханка, прорух; змаг, змагання; прогулька, прогулькарство, татарництво (високогірська альпіністика), туристика низинна (плоска), підгірська, гірська й високогірська, терен, підготівка, обладунок, виряд, спорядження, мандрівничий виряд, таборовий виряд, таборування, краєзнавство, лещети, цигикало (колесо), вільнобіжка, тисячники (кільометри), тисячметрівки, сьпівопис (фоноґраф) галичани приймали чужі слова і засвоювали їх. Наприклад, І.Франко вживає лексеми вандри, вандрівничий (пор. нім. wandern), вандрівнича літопись, пізніше в галицьких часописах прийнялися вже загальноукраїнські мандри і мандрівничий.

Таким чином, спостерігаємо за процесом засвоєння чужих слів, що відбувається по-різному:

  1. Без змін подається запозичене слово, наприклад Turnfahrer.

  2. Змінюється хоча б частина запозиченого слова, додається український суфікс (спорт – спортовий – спортово-ґімнастичний, спортовець, турист – туристика, тренувати – тренованє – перетренованє).

  3. Автори добирають український відповідник, причому, коли роблять це вперше, то поруч наводять і запозичене слово (лещети, цигикало (колесо), тисячники (кільометри), тисячметрівки, сьпівопис (фоноґраф), громовіз (трамвай).

Іноді ми наче присутні при таїнстві творення нового слова, коли автор “пробує”: тисячник чи тисячметрівка? А жага творення українського слова така велика, що йде пошук відповідника до чужих слів, які вже у вжитку (ровер, біцикл, трамвай, кілометр).

Автори дописів, оглядів розвитку українського фізичного виховання застосовували природні українські способи словотвору для назовництва нових понять, предметів, а саме:

  • суфіксальний (мандрування, мандрівництво, руханка, змаганя, спорядженя, обладунок, таборуваня, тренованє, спортовець, туристика, альпіністика, тисячник, татарництво, цигикало);

  • префіксальний (прорух, перетренованє);

  • складання твірних основ чи слів (краєзнавство, тисячметрівка, сьпівопис, громовіз, спортово-гімнастичний);

  • творення словосполук (таборовий виряд, мандрівничий виряд, вандрівнича літопись, низинна туристика, плоска туристика, гірська туристика, підгірська туристика, високогірська туристика).

Світова війна припинила тіловиховну працю. “Українські спортовці довоєнних часів замінили зелені мурави спортових грищ на поле хвали” [1]. 

Відійшли в минуле романтизм, а почасти й наївність словотворців із їх громовозами і цигикалом, хоча останнє трапляється ще й зараз, правда, з іронічним відтінком. Залишились у вжитку тисячолітні мандри і всі похідні від нього (мандрівництво, мандрування, мандрівничий виряд). Набагато вправнішими від новотворів є і тодішні форми чужомовних слів туристика, спортовий, утворені згідно з правилами українського словотвору.

Мандрівники завжди прагнуть пізнати світ (адже тільки тоді можна по-справжньому оцінити і полюбити рідні терени) і себе, утвердити велич людського духу.

Наражаючи на небезпеку своє життя, долаючи різноманітні труднощі, мандрують тисячі пілігримів. Славетний Редьярд Кіплінг запам’ятав настанову матері: “What do you know about England, if you saw (seen) only England?” (“Що ти знаєш про Англію, якщо ти бачив лише Англію?”). Мабуть, відтворилася генетична пам’ять українського лицарства в незрячого Василя Єрошенка, коли він вирушив у незнані східні краї. Пішки він досягнув Японії. Ставши класиком японської літератури, він повернувся в рідні краї, щоб померти з клеймом “український буржуазний націоналіст” і бути незнаним у сучасній Україні, хоча залишив нам яскраві україномовні сторінки літературної й мандрівничої творчості, які ще чекають на дослідників.

Мандрівництво, як найдоступніший і найлегший вид спорту, дає початок тіловиховній праці в Галичині українська мандрівнича лексика, як і мандрівництво, розвивалася також у загальноєвропейському руслі, тобто, використовувалися як чужомовні слова, так і національні новотвори.

Великий Каменяр вбачав у тіловихованні, передусім – у мандрівництві, – важливий засіб виховання нової, гармонійно розвиненої людини, вільної людини майбутнього, до якого торував шляхи своїм життям і творчістю.


–––––––––––––––––––––––––––––


  1. Паночко М. Фізична культура в сім’ї Івана Франка // „Проблеми української термінології”. Матеріали 3-ої Міжн. наук. конференції. Львівського політехнічного інституту. 1994. № 334

  2. Жарський Едвард. Історія українського фізичного виховання // Спортовий альманах. Львів, 1933.

  3. Франко Іван. Вандрівнича літопись.

  4. Рудницький С. Туристка // Вісти з Запорожа. Львів, 1911. Ч.57. С.5.

  5. Франко Петро. Урич // Вісти з Запорожа. Львів, 1911. Ч.57. С.6.

  6. Франко Петро. Прогулька в наші гори // Вісти з Запорожа. Львів, 1931.

  7. Жарський Едвард. Українське спортове письменство // Спортовий альманах. Львів, 1933. С.51.

  8. Костецький Сергій. Таборуваня // Спортовий альманах. Львів, 1933. С.57.

  9. Левицький Северин. Туристика й краєзнавство // Спортовий альманах. Львів, 1933. С.52



JOURNEYS of Ivan Franko AND TRAVEL VOCABULARY OF GALYCHYNA


Marta Martyniuk


Lviv State institute of Physical Culture,

Department of Ukrainian studies,

11, Kostushka Str., 79001, Lviv, Ukraine

phone: (0322) 74 12 23.


The article given by deals with the description of travel vocabulary and gives the abridged dictionary of sport vocabulary which is used in the work of Ivan Franko “Vandrivnycha litopys’”.

Key words: physical culture, sporting vocabulary, travel vocabulary.


Стаття надійшла до редколегії 25.11.2005

Прийнятa до друку 2.12.2005

УДК 811.162.3’373.46


^ ЗАПОЗИЧЕННЯ В ЧЕСЬКІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ


Наталія Пілецька


Львівський національний університет імені Івана Франка

кафедра слов’янської філології,

вул. Університетська, 1, 79602 Львів, Україна,

тел.2964770


Розглянуто запозичення в чеській економічній термінології. Виявлено способи і засоби адаптації іншомовних економічних термінів у чеській мові. Увагу зосереджено на англіцизмах, зважаючи на їх велику питому вагу у сучасних терміносистемах, висвітлено вплив позамовних факторів на процес міграції англіцизмів з сучасної англомовної економічної термінології у чеську.

^ Ключові слова: адаптація, англіцизм, чеська економічна термінологія, запозичення.


Кінець ХХ – початок ХХІ століття – період активних інтегральних та глобалізаційних процесів, які не оминули і Чеської Республіки. Політична та економічна ситуація на теренах держави сприяє її активному залученню в світові інтеграційні процеси. Це, безперечно, впливає і на чеську літературну мову загалом, і на термінологію як на одну з її галузей зокрема. Загальновідомо, що запозичення іншомовних слів є закономірним процесом розвитку мови. У галузі термінології поповнення словникового складу мови іншомовними словами особливо помітне, бо різні наукові сфери дедалі більше залежать від міжнародного співробітництва учених, і цей процес відбувається невпинно: кожна наука постійно вдосконалює свою термінологію.

Незважаючи на притаманній чехам мовний пуризм, їх ставлення до запозичень сьогодні толерантніше, ніж раніше. Значна частина чеських мовознавців схиляється до думки, що в різних термінологіях інтернаціоналізми та запозичення необхідні, позаяк заміна багатьох із них може призвести до неточностей вислову наукової думки або недостатнього розуміння спеціального тексту [9]. У процесі розвитку чеську наукову термінологію поповнювали запозичення з різних мов. Протягом довгого періоду особливий статус у Європі належав латині, яка була єдиною мовою науки. Тому латинська лексика перетворилася на одне з основних джерел поповнення термінологій сучасних європейських мов. Позаяк у латинській мові була велика кількість грецьких запозичень, то і грецька лексика відігравала схожу роль. Незважаючи на те, що латинська мова вже давно не є мовою науки, терміноелементи греко-латинського походження займають свою нішу у термінотворенні. Їх особливість полягає у тому, що вони набули статусу європеїзмів.

Серед мовознавців тривають дискусії про лінгвістичний статус названих вище терміноелементів, хоч вони не досягли консенсусу. Греко-латинські за походженням корені називають афіксоїдами, афіксальними радиксоїдами, міжнародними терміноелементами, напівафіксами [3, с. 36]. Однак і в складі терміна вони зберігають особливості кореневої чи афіксальної семантики, тому можна вважати ці терміноелементи відповідно коренями, префіксами чи суфіксами. Грецькі та латинські корені та префікси насамперед входять до складу сучасних чеських економічних термінів. Серед них:

а) грецькі корені та префікси: agro- (agroexport, agroimport, agrokomodita, agroobchod, agroobchodník, agropodnikání, agropodnikatel, agropodnikatellský, agroproducent, agroprodukce, agrovývoz); anti- (antidumpingový, antimonopolní, antisocialní, antitrustový); hyper- (hyperinflace, hyperprodukce); pseudo- (pseudoekonomický, pseudoinvestiční, pseudoobchod, pseudoponikání, pseudopodnikatel, pseudopodnikatelský, pseudoprivatizace, pseudoprivatizátor, pseudoprivatizovaný, pseudovlastník); mikro- (mikroekonomie, mikromarketing); makro –(makroekonomie, makromarketing).

б) латинські корені та префікси: multi- (multibanking, multibankingový, multipodnikatel); re- (redesign, reeskont, reexport, reimport, reinženyring, reinvestice, refinancování, reseller), sub-(subholding, subholdingový, subkontrakt, subkontraktace, subkontraktační, subkontraktor, subleasing); super- (superbanka, superbyznys, superdistrubitor, superfinančník, superfirma, superholding, superkargo, superkarta, superkoncern, supermanažer, supermarket, supermarketový, superpodnikatel, supersleva, supersmlouva, supervýrobce, superznačka).

Сучасна чеська економічна термінологія ( далі ЧЕТ) також зберегла у своєму складі генетично латинські cсловосполучення, які можна вважати термінними варваризмами. Варваризмом називають іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що не стали загальновживаним, не відповідають нормам даної мови і зберігають своє конотативне забарвлення [8, с. 59]: res communis, res controversa, res nullis. До варваризмів досліджуваної терміносистеми належать такі латинські за походженням абревіатури: P.A. – ročně, za rok, P.Q. čtvrtletně, za čtvrtletí, P.S. – za polletí. Кожне з названих словосполучень має чеський відповідник, але у науковому тексті продовжують функціонувати латинські абревіатури. При цьому виявляється притаманна сучасній ЧЕТ тенденція до мовної економії.

Крім греко-латинських морфем сучасна ЧЕТ містить чималу кількість лексичних запозичень з латинської мови. Значна частина таких термінів містить формальні ознаки мови-джерела позичання. Однією з найхарактерніших ознак таких термінів, окрім кореня, є наявність фіналі -ac(e): afilace, akceptace, deflace, defraudace, devalvace, indexace, inflace, kapitalizace, kompenzace, konsignace, obligace, privatizace, regulace. Такі терміни морфологічно адаптувалися в сучасній чеській мові: вони відмінюються як іменники жіночого роду з основою на м’який приголосний: kompenzace - kompenzace - kompenzaci – kompenzace – o kompenzacі – kompenzací. Більшість із названих лексем стали вершинами словотвірних гнізд чеських економічних термінів, напр.: akceptace – akceptační – akceptovat – akceptovaný; devalvace – devalvovat - devalvační –devalvovaný; kvalifikace – kvalifikační – kvalifikovaný – kvalifikovat; privatizace – privatizovat - privatizátor – privatizovaný – privatizovatelnost – privatizovatelný – zprivatizovaný.

У ЧЕТ також виявлено ряд латинізмів з фіналлю –ismus: dogmatismus, fundamentalismus, liberalismus, merkantilismus, monetarismus. Однак, на відміну від термінів на ac(e), вони зберегли свою чужорідність (мають специфічну парадигму відмінювання, не є словотвірною базою похідних термінів).

Якщо грецизми і латинізми віддавна поповнювали чеську економічну термінологію, то на сучасному етапі її розвитку кількість запозичених слів зростає насамперед за рахунок англіцизмів. Одним з чинників, які сприяють збільшенню кількості англійських запозичень, є теперішній статус англійської мови як мови світового бізнесу. Ще одним впливовим чинником є наявність у Великобританії добре розвиненої банківської системи.

У науковій літературі існують різні розуміння поняття „англіцизм”. У цій статті під англіцизмом розуміємо слово, його окреме значення, а також словосполуку, які запозичені з англійської мови безпосередньо, перекладені з неї чи утворені за її зразком [ 8, с. 25].

З погляду номінативної необхідності англіцизми в ЧЕТ можна розділити на дві групи:

1) англіцизми, які мають власне чеські відповідники (dovoz – import, hotové peníze – cash, podnikatel – byznysman, úvěr – kredit, vývoz – export);

2) англіцизми на позначення нових понять за відсутності автохтонного найменування спеціального поняття (barter, clearing/kliring, jobber, management, marketing). Терміни цієї групи передовсім називають поняття з фінансової сфери, насамперед банківської справи.

Серед структурних моделей запозичених у чеську мову англійських фінансово-економічних термінів можна виділити такі типи:

1.однослівні терміни: boom, broker, cash, clearing, delisting, diskont, font, holding, input, insider, investor, management, leasing, leader, output, outsider, overdraft, router;

2. двослівні (бінарні) терміни, представлені в чеській мові найбільш продуктивною моделлю „прикметник (дієприкметник) + іменник”: brain drain, clearing house, direct marketing, home banking, forward operace, interim management, future operace, market leader, opportunity cost, sales promotion, temporary help, top manager, trade mark.

Серед двокомпонентних сполук трапляються терміни змішаного типу – коли один елемент запозичений, а інший власне чеський: bankovní panika, daňová defraudace, drobný byznys, sít´ový marketing, vrcholný management, zdatný manažer), clearingová měna, clearingový obchod dumpingová cena, dumpingový vývoz, holdingová společnost, leasingový prodej, leasingová společnost.

Економічні англійські терміни чеська терміносистема засвоювала різними способами. Серед них: графічно-фонетична адаптація, морфологічна адаптація, словотвірне пристосування.

^ Графічно-фонетична адаптація

При графічно-фонетичній адаптації англійських економічних термінів виникає проблема, зумовлена різницею між письмовою і усною формою терміна, яка в англійській мові якісно інша, ніж у чеській. Це спричиняє подвійне написання термінів – один варіант стає чехізованим, де запозичення передане засобами чеської мови, а інший залишається в такій самій графічній формі, яка існує в англійській мові. Наприклад: cash/keš, leader/ lidr, marketing/ marketink.

Порушенням норм фонетичної структури чеської мови є те, що деякі англіцизми зберігають вимову, яка відмінна від написання (таке явище природне для англійської літературної мови і не притаманне чеській), напр.: dumping [dampi-], management [menydžment], managering [menydžeri-]. До графічно-фонетичних порушень можна зарахувати не типові для чеської мови сполучення приголосних: franchising, offshore, phonebanking, thread. Фонетичні та графічні розходження властиві переважно новим англійських запозиченням, які ще не зайняли своєї ніші у новітній чеській економічній термінології.

Деякі терміни при запозиченні зберегли свою первісну англійську форму, і про їх чехізацію ніколи не йшлося, наприклад: fair-play, come-back. Такі первісні запозичення притаманні, як правило, термінологічній сфері. Економічні терміни, які чеська мова запозичила порівняно недавно, мають тенденцію до подальшої адаптації (branding, summit, labelling, leasing, merchandising). Час покаже, чи збережуть вони свій первісний вигляд чи піддадуться процесу чехізації.

^ Морфологічна адаптація (граматичні особливості адаптації)

Морфологічної адаптації зазнають насамперед терміни - іменники та прикметники. Словозмінні засвоєння лексеми не вимагає адаптації фонетичної та графічної. Основною морфологічною проблемою у процесі запозичання англійських економічних термінів у чеську мову є аналітичність англійської мови та флективність чеської. Дослідження термінів-англіцизмів на граматичному рівні чеської мови показує, що абсолютна більшість однослівних англомовних запозичень увійшла до лексико-граматичного розряду іменника, що повністю відповідає загальним тенденціям запозичення іншомовної лексики. Найлегше морфологічно адаптуються ті терміни, які найбільш наближені до чеських іменників за вимовою. Основними граматичними змінами при освоєнні англіцизмів є втрата артикля та набуття іменником граматичної категорії роду. Більшість термінів – іменників, у тому числі і композитів набули в економічній терміносистемі чеської мови чоловічого роду, бо їх основа закінчується на приголосний: byznys, dumping, manager, šek. Правописно пристосовані складні терміни, як і однокореневі лексеми, мають в чеській мові чоловічий рід (byznysmen, krosček). Орфографічно неадаптовані композити теж набувають родових ознак і належать передовсім до чоловічого (billboard, сash&carry, cash flow, joint venturе), інколи до середнього (fair-play) роду. У всіх трьох родах уживається термін know-how.

Наступним ступенем адаптації іменника є здатність відмінюватися за відмінками, що також не властиво іменникам у аналітичних мовах. Односкладові адаптовані іменники відмінюються за зразком чеських іменників відповідної парадигми. Наприклад, brand, byznys, tendr відмінюють за зразком іменника byt (чоловічий рід, неістота, основа закінчується на твердий приголосний); investor за зразком іменника student (чоловічий рід, істота, основа закінчується на твердий приголосний): investor, investora, investorovi, investora, investorovi, investorem, investore.

Відхиленням від норм чеської літературної мови є незмінюваність іменників. В сучасну економічну термінологію проникло ряд іменників, які залишаються незмінними: company, jobber. Хоча зважаючи на підвищену флективність чеської мови, можна припустити, що через період часу такі терміни набудуть здатності відмінюватися.

Англійські запозичені терміни – іменники, як правило, зберігають за собою числову приналежність: іменники, що в мові-продуценті вживаються в однині і множині зберігають за собою цю здатність і в мові реципієнті (відповідно до граматично-фонетичних особливостей мови-реципієнта):brokerbrokeři. Те саме правило діє і щодо іменників, які вживаються лише в однині або лише в множині у мові-продуценті: leasing, merchandising.

Однак слід звернути увагу і на випадки, коли економічний термін-іменник англійського походження в чеській мові вживається лише, наприклад в однині, тоді як в англійській у множині і в однині: англ.export – exports, чеськ. export; англ.import – imports, чеськ. import.

Граматичні особливості лексичних запозичень зумовлюють появу морфологічних і синтаксичних інновацій у мові рецепієнті. Так, наприклад деяким запозиченням притаманний частковий синкретизм, який не є типовим для чеської мови. Англійські запозичення зберігають в чеській мові часткову поліфункціональність, варіанти якої реалізуються, як і в мові – оригіналі, в залежності від порядку слів в реченні. Наприклад, граматичні функції іменника і прикметника виконують лексеми company, euro, internet, credit, market. Деякі терміни здатні виконувати потрійну функцію: іменника, прикметника та прислівника cash.

На окрему увагу заслуговує морфологічна адаптація запозичених економічних термінів – композитів. До орфографічно та морфологічно адаптованих складних слів зараховують такі економічні терміни, обидва компоненти яких були адаптовані в чеській мові, і вони відмінюються як власне чеські складні слова - bankokarta (bank card), bukmejkr, byznysmen (businessman), kreditkarta (credit card), krosček (croocheck). Поодинокі англійські композити містять лише один складник, наявний в чеській мові (freeshop).

З синтактико-семантичного погляду (насамперед залежно від синтаксичних відношень між компонентами) в новітній чеській економічній термінології можна виділити такі два різновиди англійських композитів:

1. сурядні, в яких компоненти семантично рівноцінні: сash&carry, fifty-fifty, cash and freight;

^ 2. підрядні, в яких один компонент основний, а інший залежний від нього: (byznysmen, goodwill, freeshop, jukebox, kreditkarta, phonebanking, salesman).

Словотвірна адаптація

Словотвірна адаптація термінів-англіцизмів пов’язана з графічно- фонетичним та морфологічним пристосуванням.

Запозичуючи англіцизми, чеська економічна термінологія має здатність утворювати від них похідні деривати, використовуючи при цьому власне чеські словотворчі засоби. Найпоширенішим є морфологічний спосіб творення.

Особлива риса чеської мови – здатність утворювати іменники на позначення осіб жіночого статі з суфіксом –k/а .Твірними для них часто виступають запозичені іменники чоловічого роду: byznysmen – byznysmenka, deponent – deponentka, disrtibutor - distributorka, externista – externistka, manažer - manažerka.

Для творення прикметників з іншомовними коренями найчастіше використовують суфікси:-ový klíringový, leasingový; - diskontní, dumpingový, kreditní, - ký brokerský, dealerský, makroekonomický, manažerský, maketingový.

При словотвірній адаптації економічних термінів-дієслів чеська мова використовує таку схему: основа + суфікс (найчастіше суфікс –ova) + інфінітивний суфікс t(і): exsportovat, importovat, kreditovat, lízovat.

Окремо треба виділити англійські абревіатури, які запозичила і продовжує запозичувати чеська економічна термінологія. Їх, як і давніші латинські запозичення, можна вважати термінними варваризмами. Такі скорочення функціонують лише у спеціальному тексті і є зрозумілими лише для вузького кола спеціалістів. Наприклад, s.d.r. – special drawing rights; tqm – total quality managemen; mbo – management by objectives.

В аналізованому матеріалі зафіксовано невелику кількість запозичень з інших європейських мов. Зокрема, італ. banka, franco, saldo; іспанськ.embargo; нім. makléř.

Отже, у сучасній чеській економічній термінології виявлено ряд запозичень з різних європейських мов. Вагомий вплив на становлення чеської економічної терміносистеми мали класичні мови (грецька і латинська). У ній збережено значну частину коренів і афіксальних морфем греко-латинського походження.

Наприкінці ХХ – початку ХХІ століття в чеську економічну термінологію активно проникають англіцизми. Ступінь їх адаптації насамперед залежить від хронологічного чинника. Давніші запозичення адаптовано фонетично та графічно, вони також набули морфологічних ознак чеської мови (здатність відмінюватись, наявність формальних показників роду тощо). Найновіші ж запозичення часто зберігають дублетні правописні форми, не набувають здатності відмінюватись, тобто процес їх адаптації сьогодні ще не завершений. Запозичення з інших мов представлені поодинокими прикладами.

Вступ Чеської Республіки до Євросоюзу, зростання ваги англомовної економічної літератури, роль англійської мови як міжнародної в процесі наукового обміну загалом –– ось лиш деякі позамовні чинники, які сприяють широкому проникненню англіцизмів (на відміну від запозичень з інших мов) в новітню чеську економічну термінологію.

___________________________________________


  1. Даниленко Л. Лексико-семантичні інновації в сучасній чеській мові // Мовознавство. 2001. №3. С.104-112.

  2. Иваницкая А. Заимствование иноязычной лексики и её освоение. К., 1980.

  3. Кочан І. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами в сучасній українській мові. Львів, 2004.

  4. Лотка О. Англомовна термінологія фінансово-кредитних взаємин. Автореф. дис. канд. філ. наук. К., 2000.

  5. Попова Н. Английские заимствования на Украине в 90-е годы ХХ ст. // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук.пр. Харків, 2000. Вип.5. С. 65-72.

  6. Сімонок В.П. Закони мови і процес запозичування // Лінгвістичні дослідження : Зб.наук. пр. / За заг.ред. Л.А. Лисенка. Харків, 2000. С. 85-90.

  7. Сімонок В.П. Запозичені назви осіб і їх адаптація в сучасній українській мові // Система і структура східнослов’янських мов: До 200-річчя з дня народження В.І. Даля: Зб.наук.пр. К., 2001. С.275-282.

  8. Українська мова. Енциклопедія. Київ, 2000.

  9. Daneš F. a kolektiv Český jazyk na přelomu tisíciletí. Praha, 1997.

  10. Rejzek J. K formální adaptaci anglicizmů // Naše řeč. 1993. № 1. S. 26-30.


1   2   3   4   5   6

Схожі:

Проблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький iconУдк 811. 161. 2’373. 46 Експлікація валентностей ітеративних І неітеративних дієслів пересування
Серія філол. 2004. Вип. 34. Ч. І. С. 41-47 Ser. Philologi. 2004. №. 34. Vol. I. P. 41-47
Проблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький iconЗразок удк 811. 161. 2’373: 159. 942 Т. І. Вавринюк емоційно-експресивна лексика в поетичному мовленні (на матеріалі творів ліни костенко)
Вавринюк Т. І. Емоційно-експресивна лексика в поетичному мовленні (на матеріалі творів Ліни Костенко)
Проблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький iconУдк 821. 161. 2(477 ) «19» 93,09: 811. 161. 2’255. 4-112: 159. 923 Перекладна література для дітей
У статті зроблено спробу дослідити своєрідності перекладної дитячої літератури, розглянути стислу історію українського художнього...
Проблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький iconТематичний план з історії української культури
Національно-культурне відродження українського народу (кін. ХVІІІ поч. ХХ ст.)
Проблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький iconТематичний план з історії української культури
Національно-культурне відродження українського народу (кін. ХVІІІ поч. ХХ ст.)
Проблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький iconУдк 811. 161. 2’282. 2 СанченкоЄвгенія м. Луганськ мовленнєва діяльність носіїв елітарної культури
Добре володіння сучасними функціональними стилями української мови та так звана ортологічна правильність (І в наголошуванні, й у...
Проблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький iconМ. П. Драгоманова калита Оксана Михайлівна удк 811. 161. 2’38 мовні засоби вираження іронії в сучасній українській малій прозі 10. 02. 01 українська мова Автореферат
Робота виконано на кафедрі стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Міністерство...
Проблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький iconУдк 811. 161. 2: 371. 3 Н. Ф. Рудківська Науковий керівник – доцент Л. Г. Сугейко впровадження болонського процесу в освітній діяльності вузів
Перші кроки робляться вже сьогодні, один з них – це здійснення модернізації освітньої діяльності в контексті європейських вимог....
Проблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький iconУдк 821. 161. 2: 321. 64(093) М. О. Кульчицька
«…Український пись­мен­­ник, опинившись поза межами ефективної влади чк–нквс–мдб, був, ска­за­­ти б, одер­жи­мий бажанням якнайшвидше...
Проблемитермінологі ї удк 811. 161. 3’373. 46 Український термін як національно-культурне явище володимир Пілецький iconУдк 811. 161. 2: 37 провідні тенденції створення підручників І посібників з української мови для студентів
Провідні тенденції створення підручників І посібників з української мови для студентів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи