Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство icon

Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство




НазваРобоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство
Сторінка1/8
Дата09.10.2012
Розмір1.64 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4   5   6   7   8


Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___”____________20_ р. № ___


Львівський національний університет імені Івана Франка


Кафедра теорії та історії культури


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

________________________________

“___”_____________________20 __ р.


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Релігієзнавство


галузь знань 0201 – культура

напряму підготовки 6.020101 – культурологія

для спеціальності “культурологія”

філософського факультету, культурологічного відділення


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


©________________, 20___

Релігієзнавство. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологія”: ____________, 20____. – ____ с.


Розробник: ^ Стеценко Валерій Іванович – кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії культури філософського факультету


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури


Протокол № ___ від “____”______________ 20 __ р.


Завідувач кафедрою теорії та

історії культури, професор

_______________Мельник В. П.

“___”_______________ 20___ р.


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю) 6.020101 – культурологія


Протокол № ___ від “____”_____________ 20 __ р.


“____”_____________ 20 __ р. Голова ________ (_________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


©__________________, 20 __ р.

©__________________, 20 __ р.

^ 1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

Релігієзнавство)

Найменування показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний

рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна фор­ма навчання

Кількість кредитів – 4

Галузь знань 0201 – культура

Нормативна

(за вибором студента)

Модулів – 4

Напрям підготовки 6.020101 – культурологія

^ Рік підготовки

Змістових модулів – 4

Спеціальність (професійне спрямування) – “культурологія”

1-й, 2-й




Курсова робота –1

Семестр

Загальна кількість годин – 146

2-й, 3-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи сту­дента – 2

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр, магістр

36 год.




^ Практичні, семінарські

36 год.




Лабораторні







^ Самостійна робота

74 год.




ІНДЗ:

Вид контролю: іспит (залік)

Примітка: Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 72 до 74.

^ 2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета: підвищити рівень світоглядно-гуманітарної культури студентів, розширити і поглибити їх знання про людину і суспільство шляхом систематизованого викладання знань про сутність і природу релігії, її структуру і зміст, закономірності виникнення та розвитку, особливості функціонування та еволюції, про роль релігії в історії та духовному житті людства загалом і українського народу зокрема, для чого ознайомити студентів з причинами та джерелами походження, історичними умовами та обставинами виникнення релігії як особливого духовного і суспільного феномену людства, складного соціально-історичного явища, розкрити її сутність, структуру та зміст, висвітлити еволюцію її різних типів та форм, історію та особливості віровчення, культу і церковної організації різноманітних релігій та релігійних систем (вірувань, конфесій) світу, з’ясувати соціальні функції та місце релігії в духовному житті людини і суспільства. Зокрема, мета: ознайомити студентів з історією Вселенського християнства й поширення його конфесій в Україні, їхньою роллю і місцем у духовній культурі, релігійному та суспільному житті українського народу. Разом з тим, метою предмету нормативного навчального курсу “Релігієзнавство” є викладання проблем не лише теорії та історії релігії, а й вільнодумства (вільної думки щодо релігії), сприяючи цим формуванню плюралістичної свідомості студентської молоді, прищепленню їй культури громадянського співжиття, толерантності у ставленні до людей різних ідейних переконань.

Завдання:

  • визначити предмет та структуру навчальної дисципліни “Релігієзнавство”, для чого з’ясувати, насамперед у чому полягає об’єкт та предмет релігієзнавства як особливої галузі богословсько-теологічного та гуманітарного знання, спеціальної комплексної (полі дисциплінарної) науки про релігію та відповідної навчальної дисципліни, дати характеристику головним формам релігієзнавства та висвітлити їх дисциплінарну структуру, зокрема розкрити зміст таких важливих тематичних релігієзнавчих розділів академічного релігієзнавства, як теоретичне та історичне релігієзнавство;

  • дати характеристику предмету, структури, методології та методики викладу академічного релігієзнавства, його тематичних розділів у змісті даної навчальної дисципліни, розкрити її міждисциплінарні зв’язки з іншими галузями гуманітарного знання, дисциплінами культурологічно-релігієзнавчого спрямування (історія, історія України, філософія, історія філософії, філософія релігії, соціологія, соціологія релігії, психологія, психологія релігії, антропологія, антропологія релігії, етнологія, етнологія релігій, демографія, демографія релігій, географія, географія релігій, герменевтика, феноменологія, біблієзнавство, феноменологія релігії, компаративістика, компаративне релігієзнавство, порівняльна міфологія, мовознавство, літературознавство, лінгвістичне релігієзнавство, фольклористика, культурологія, культурологія релігії, українознавство, історія української та зарубіжної культури, етика, естетика, мистецтвознавство, політологія, політологія релігії);

  • розглянути загальні питання теоретичного релігієзнавства, що стосується проблем теорії релігії, насамперед аналізу самого поняття “релігія” та пов’язаних з ним понять “Бог”, “віра”, особливостей функціонування релігії у свідомості людини;

  • дати студентам знання, що стосуються розуміння сутності релігії як форми індивідуальної та суспільної свідомості, її особливостей та характерних рис, її місця у системі духовної культури людства;

  • з’ясувати причини походження та історичні обставини виникнення релігії;

  • розкрити соціальні функції та вказати на місце релігії в сучасному світі, її роль у духовному відродженні нашого суспільства;

  • розглянути проблематику історичного релігієзнавства, що охоплює питання історії релігії, для чого дати характеристику первісних релігійних вірувань та ранніх форм релігії, родоплемінних культів та племінних релігій, архаїчних етнічних та сучасних національно-державних релігій світу, а також світових релігій (буддизму, ісламу, християнства) і сучасного релігійного модернізму (неорелігій, НРТ, НРР);

  • ознайомити студентів з основним змістом міфологічної творчості народів світу, різноманітних релігійних оповідей та притч, священних книг (Святого Письма та Святого Переказу) релігій, зокрема таких, як “Книга мертвих” давньоєгипетської релігії, Веди індуїзму, Талмуд іудаїзму, Трипітака та інші буддійські тексти і книги, християнська Біблія, Коран і Суна в ісламі тощо, що увійшли у світову духовну культуру людства як її визначні пам’ятки;

  • викласти історію християнства, виникнення в ньому різних напрямів і конфесій;

  • проаналізувати відмінності між ними, особливості їхнього віровчення, культу та церковної організації;

  • висвітлити історію релігії в Україні та сучасний стан релігійного життя в ній, звертаючи особливу увагу на навчальну проблему “Християнство в Україні: історія і сучасність”;

  • простежити історію поширення в Україні православ’я, католицизму, греко-католицизму, протестантизму та їхніх міжконфесійних взаємовідносин;

  • висвітлити сучасний стан діючих в Україні основних християнських конфесій;

  • показати значення християнської духовності для розвитку духовної культури та моралі українського народу, формування його самобутніх традицій і звичаїв;

  • розкрити роль християнства і його Церкви в Україні як важливого чинника збереження національної ідентичності українців та розвитку їхньої самосвідомості, як необхідної умови єдності українського суспільства;

  • з’ясувати роль і місце вільнодумства (вільної думки щодо релігії) в історії духовної культури народів світу;

  • у підсумку розкрити зміст понять “віротерпимість”, “свобода віросповідання” та принципу свободи совісті й вказати на значення їх законодавчої реалізації як необхідної вимоги духовного життя у демократичному суспільстві.


В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

  • головні проблеми теорії та історії релігії, зокрема, плюралізм поглядів на природу та сутність релігії, її структуру та зміст в сучасному релігієзнавстві;

  • закономірності виникнення та особливості наступної історичної еволюції релігії;

  • специфіку її функціонування як особливого духовного і суспільного феномену;

  • відомі типи та історичні форми релігії, зокрема її первісні та ранні форми, родоплемінні культи та племінні релігії;

  • наступну історію розвитку феномену релігії у формі ранніх (архаїчних) та пізніх етнічних релігій, сучасних національно-державних релігій, світових релігій та релігійного модернізму (НРТ);

  • специфіку основних напрямів Вселенського християнства;

  • головні віхи та події в історії поширення й функціонування його конфесій в Україні;

  • особливості їх віровчення, культу та церковної організації;

  • зміст їх діяльності та внесок у національно-державний й духовно-культурний розвиток українського суспільства;

  • принцип сподоби совісті та історію його законодавчої реалізації й правового регулювання в різних країнах світу, зокрема зміст Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”.

вміти:

  • самостійно аналізувати зміст теорії та історії релігії, зокрема, головні релігієзнавчі концепції;

  • особливості віровчення, культу та церковної (конфесійної) організації різноманітних релігій світу, їх місце в історії духовного розвитку людства;

  • різноманітні події з історії та сучасного життя християнських конфесій в Україні, проводити порівняльний аналіз їхніх конфесійних відмінностей місця і ролі в духовно-релігійному, культурному та суспільному поступі українського народу;

  • сучасний стан реалізації на практиці українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

^ 3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Структура лекційного курсу


Тема 1. Релігієзнавство як галузь знання, наука і навчальна дисципліна – 2 год.

Тема 2. Поняття релігії та плюралізм поглядів на її феномен у релігієзнавстві – 4 год.

Тема 3. Релігія як духовне та соціально-історичне явище – 4 год.

Тема 4. Походження, первісні та ранні форми релігії.

Родоплемінні культи та архаїчні релігії – 2 год.

Тема 5. Етнонаціональні релігії – 2 год.

Тема 6. Світові релігії: буддизм, іслам – 4 год.

Тема 7. Християнство як світова релігія – 4 год.

Тема 8. Головні напрями християнства – 4 год.

Тема 9. Новітні релігії, релігійні течії та рухи – 2 год.

Тема 10. Релігія в Україні – від язичництва до християнства – 4 год.

Тема 11. Релігія і духовна культура – 2 год.

Тема 12. Свобода совісті, її законодавче забезпечення та правове регулювання – 2 год.

_______________________________________________

Усього: 36 год.


Тематика семінарських занять

Тема 1. Релігієпізнання та релігієзнавство – 2 год.

Тема 2. Поняття релігії та головні релігієзнавчі концепції – 4 год.

Тема 3. Релігія як духовний і суспільний феномен, її типи та історичні форми – 4 год.

Тема 4. Виникнення та історична еволюція релігії – від первісних вірувань до

архаїчних релігій – 2 год.

Тема 5. Сучасні національно-державні релігії – 2 год.

Тема 6. Буддизм та іслам: особливості віровчення та культу, головні напрями – 4 год.

Тема 7. Біблія – Святе Письмо християнства, визначна пам’ятка історії та культури – 2 год.

Тема 8. Еволюція християнства та його головні напрями – 6 год.

Тема 9. Сучасний релігійний модернізм як новітні релігійні культи – 2 год.

Тема 10. Християнство в Україні: історія і сучасність – 4 год.

Тема 11. Релігія і вільнодумство – 2 год.

Тема 12. Конституційні гарантії та правове регулювання свободи совісті в Україні – 2 год.

_______________________________________________

Усього: 36 год.


Головний зміст лекційного курсу


Змістовий модуль 1. Теорія релігії

Лекція 1. Релігієзнавство як галузь знання, наука і навчальна дисципліна – 2 год.

Релігієпізнання та релігієзнавство. Релігієзнавство – важлива галузь богословсько-теологічного, філософського і конкретно-наукового гуманітарного знання. Його місце та роль у системі суспільних і гуманітарних наук та богословсько-теологічному комплексі. Релігія як об’єкт та предмет релігієпізнання та релігієзнавства.

Релігієпізнання, релігієзнавство і духовна культура. Історичні форми релігієпізнання та головні форми релігієзнавства. Їх спільний об’єкт та різні предмети. Релігієзнавство і теологія (богослов’я). Богословсько-теологічний і релігійно-філософський теїзм. Конфесійне, богословсько-теологічне та релігійно-філософське релігієзнавство, його трансцендентний об’єкт та обмеженість предмету як теїзму, конфесійна упередженість та суб’єктивізм. Об’єкт та предмет конфесійного, богословсько-теологічного та релігійно-філософського релігієзнавства як надприродний об’єкт релігії (релігійної віри) – Бог та проблеми його пізнання (богопізнання) і стосунків зі світом та людиною. Місце дисциплінарної структури богослов’я (теології) в структурі конфесійного релігієзнавства.

Визначення предмету та об’єкту академічного, неконфесійного філософського та конкретно-наукового релігієзнавства. “Безпосередня”, “особиста”, “власне релігія”, “в чистому розумінні” (Платон) як об’єкт академічного релігієзнавства. “Релігія як така”, в цілому, в усіх своїх атрибутах (невід’ємних властивостях) та феноменах (зовнішніх ознаках і проявах), в усій своїй функціональності та історії як його предмет. Проблеми (проблематика) предмету академічного релігієзнавства як теорії та історії релігії (теоретичного та історичного релігієзнавства). Предмет академічного релігієзнавства як складової частини культурознавства, відносно самостійної, спеціальної комплексної полідисциплінарної науки про сутність, структуру та зміст релігії, закономірності її виникнення, особливості еволюції та функціонування, роль у життєдіяльності особи та суспільства, утвердженні гуманістичних загальнолюдських вартостей та духовному оновленні суспільства, про вплив релігії на духовні та державотворчі потенції нації. Предмет (проблематика) теорії релігії як вивчення найбільш суттєвого, спільного, загального в ній. Історія релігії як вивчення конкретного, специфічного, особливого в ній.

Виникнення (сер. ХІХ ст.) та становлення (др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.) релігієзнавства як відносно самостійної, виокремленої, багатодисциплінарної галузі гуманітарного знання на межі філософії, історії, психології, соціології, феноменології, антропології, етнології (етнографії), лінгвістики (мовознавства), порівняльної міфології, фольклористики, герменевтики, археології та інших наук. Засновники та видатні представники дослідження проблем релігієзнавства. Засновники західного академічного релігієзнавства (Фрідріх Макс Мюллер, Едвард Тайлор), його видатні представники (Герберт Спенсер, Джеймс Фрезер, Роберт Маретт (Маррет), Джон Леббок) та їх погляди на релігію.

Релігієзнавство, вільнодумство і атеїзм. Марксистське релігієзнавство: його суб’єктивізм, заполітизованість, атеїстична заангажованість та обмеженість. Релігієзнавча думка в Україні (кордоцентризм – “філософія серця” П.Юркевича, “філософія мови” О.Потебні, історія релігійної думки М.Грушевського та Церкви І.Огієнка).

Тематична (теорія та історія релігії) та дисциплінарна структура сучасного академічного (теоретичного та історичного) релігієзнавства; засновники та представники його окремих дисциплін: компаративне – порівняльне (Ф.-М.Мюллер) та загальне релігієзнавство, філософія релігії (Б.Спіноза, І.Кант, Г.Гегель, Л.Фейєрбах, К.Маркс, Ф.Енгельс, Г.Спенсер, С.Кіркегор, Ф.Ніцше, О.Шпенглер, Ф.Шлейєрмахер, Д.Юм, Д.Берклі, К.Ясперс, М.Шелер, Л.Вітгенштейн, Б.Рассел), психологія релігії (Ф.Шлейєрмахер, В.Вундт, В.Джемс, З.Фройд, К.-Г.Юнг, Е.Фромм), соціологія релігії (М.Вебер, Е.Дюркгейм, К.Леві-Строс), феноменологія релігії (М.Шелер, Ш. де ля Соссе, Р.Отто, М.Еліаде, Г.ван дер Леув), історія релігії (Ш.-Ф.Дюпюї, К.-В.Вольней, Г.Гегель, Ф.Шлейєрмахер, А.Гарнак, Ш. де ля Соссе, К.Каутський, Е.Ренан, Г.Спенсер, Е.Тайлор, Дж.Фрезер), антропологія (М.Шелер, А.Гелен, Г.Плеснер, Е.Тайлор, Дж.Фрезер, Б.Малиновський, К.Леві-Строс) та етнологія – етнографія (Е.Тайлор, Дж.Фрезер, Дж.Леббок, Р.Маррет, Б.Малиновський, П.Шмідт, Е.Ленг) релігії, біблієзнавство (Б.Спіноза), герменевтичне (Г.Гегель) та лінгвістичне (Л.Вітгенштейн, діячі Віденського гуртка) релігієзнавство, географія та демографія релігій світу, культурологія, політологія та футурологія релігії, теорія та історія вільної думки про релігію (вільнодумства та атеїзму), теорія та історія принципу свободи совісті, його законодавчого забезпечення та правового регулювання.

Загальний зміст (проблематика) сучасного академічного релігієзнавства та особливості змісту (проблематики) складових дисциплін (релігієзнавчих наук) його структури (філософії релігії, соціології релігії, психології релігії, феноменології релігії, історії релігії, компаративного та лінгвістичного релігієзнавства тощо). Головні релігієзнавчі категорії, поняття та терміни.

Методологічні засади сучасного академічного релігієзнавства: принципи наукової об’єктивності та неупередженості, плюралізму, історизму, толерантності та гуманізму. Методологічні функції релігієзнавства щодо окремих гуманітарних і природничих наук. Плюралізм методології філософії релігії та її методологічні функції як серцевини теоретичного релігієзнавства, релігієзнавчої метатеорії щодо конкретних релігієзнавчих дисциплін.

Релігієзнавство як навчальна дисципліна. Мета, завдання, специфіка вивчення та джерелознавча база цього курсу. Предмет та структура навчального курсу релігієзнавства. Методологічні засади його викладання та вивчення: принципи наукової об’єктивності, конкретно-історичної послідовності, плюралізму, толерантності та гуманізму.


Лекція 2. Поняття релігії та плюралізм поглядів на її феномен у релігієзнавстві –
4 год.


Предмет теорії релігії (визначення предмету теорії релігії). Розкриття сутності та змісту головних релігієзнавчих понять: “релігія”, “Бог”, “віра”. Етимологія поняття “релігія”. Поняття релігії як складного духовного та суспільного феномена. Сутність, природа та зміст релігії. Визначення поняття “релігія” як визначення (дефініція – стисла характеристика) сутності (характеру), змісту (“наповнення”) і природи (джерел походження) релігії. Сутнісні ознаки релігії як її атрибути (внутрішні, невід’ємні властивості), що в сукупності складають її сутність. Феномени релігії як її зовнішні ознаки та прояви, релігійні артефакти. Модуси релігії як синтез її атрибутів та феноменів.

Розкриття суті суміжних з поняттям “релігія” понять “Бог” та “релігійна віра”. Бог як “сублімація” атрибутів (сутності) релігії – її джерело (природа). Релігійна віра як визначальна зовнішня ознака, головний феномен (прояв) релігії. Г.Палама про релігію (релігійну віру) як другий модус Бога.

Богословське та світське (філософське, наукове) розуміння релігії. Богословсько-теологічний та філософсько-науковий підходи до визначення релігії як підходи до її пояснення “з-середини” та “із-зовні”. Богословське, ідеалістичне та матеріалістичне розуміння джерел походження та суті релігії. Особливості богословсько-теологічного розуміння (витлумачення) сутності, природи та змісту релігії.

Перші спроби наукового (натуралістичного, матеріалістичного) пояснення земних джерел походження релігії: евгемеризм Евгемера, політико-державна теорія (Критія і Полібія), концепція свідомого ошуканства французьких просвітників-матеріалістів), натуралізм та скептицизм софістів Продікта і Протагора, “теорія страху, неуцтва (незнання) та вигадки” Демокріта, Епікура, Тіта Лукреція Кара, Людвіга Фейєрбаха, антропологічний атеїзм Ксенофана та Л.Фейєрбаха, міфологічно-астральна (солярна) теорія походження релігії французьких вчених К.-В.Вольнея і Ш.-Ф.Дюпюї (які пов’язували витоки релігії з фантастичним витлумаченням давніми людьми метереологічних та астральних явищ) тощо.

Особливості сучасного наукового методу пізнання релігії. Плюралізм поглядів на сутність, природу та зміст релігії в сучасному академічному релігієзнавстві як зіставлення різних поглядів на з’ясування сутності (сутнісних ознак) релігії, джерел (причин) її походження, змісту. Головні сучасні релігієзнавчі концепції визначення характеру (сутності) та походження (природи) релігії: богословсько-теологічні (конфесійні) концепції, такі як традиціоналістична (біблійна версія) Платона, Августина, Єроніма, Т.Аквінського та ін., теїстична Р.Декарта, Г.Лейбніца, Ф.Шелінга, Й.-Г.Фіхте та ін., специфічно-православна, духовно-академічна Ф.Голубинського та В.Кудрявцева-Платонова; філософські (об’єктивно-ідеалістичні вчення Т.Аквінського, А.Кентерберійського, Р.Декарта, Г.Гегеля та ін., які зводяться до раціональних доказів Бога або до ірраціональних як у Р.Отто, К.Барта, Р.Бультмана, Е.Бруннера та морального доказу у І.Канта; суб’єктивно-ідеалістичні пояснення релігії у Ф.Шлейєрмахера, В.Джемса, Г.Оллпорта; натуралістично-матеріалістичні або натуралістично-ідеалістичні концепції в дусі деїзму чи “природної релігії”; матеріалістично-атеїстичні теорії Л.Фейєрбаха та ін., зокрема марксистські – К.Маркса, Ф.Енгельса, В. Леніна тощо) та соціологічні (М.Вебер, Е.Дюркгейм, Л.Леві-Брюль) інтерпретації; натуралістично-біологічні, біологізаторські в межах теорії психоаналізу фрейдизму (З.Фройд) та психологічні (Ф.Шлейєрмахера та В.Вундта, психологічно-функціональні та психологічно-прагматичні В.Джемса, Г.Оллпорта, Д.Д’юї, натуралістично-соціологічна, психоаналітично-екзистенційна Е.Фромма, “культурних архетипів” К.Г.Юнга) концепції визначення релігії, а також її антропологічно-функціональні (Б.Малиновський) витлумачення.

Основні типи наукових та богословських теорій виникнення релігії. Наукові (лінгвістичні, порівняльно-міфологічні й антропологічно-етнологічні) теорії виникнення релігії. Міфологічна (лінгвістична, натуралістична, натур-міфологічна, астрально-міфологічна, солярна) теорія походження релігії (Ф.-М.Мюллер, А.Кун, Я.Грімм). Анімістична теорія виникнення релігії (Е.Тайлор, Г.Спенсер). Концепції преанімізму: А.Фірканда, К.Прейса, Д.Кінга, вчення про “ману” Р.Маретта і концепція пралогічного (дологічного) мислення Л.Леві-Брюля, теорія аніматизму видатних етнографів В.Богораза та Л.Штернберга, преанімізм – тотемістична теорія французького соціолога Е.Дюркгейма, магічна та тотемістична З.Фройда, магічна теорія Дж.Фрезера про три періоди (магічний, релігійний, науковий) духовно-практичного освоєння світу людством та фетишизму Г.Францева, магічно-прамонотеїстична концепція вчених-богословів П.Шмідта та Е.Ленга як теорія прамонотеїзму – первісного монотеїзму, магічними засобами якого були фетишизм і тотемізм.

Можливість, спираючись на плюралізм концепцій походження та теорій виникнення релігії, визначення сутності “безпосередньої”, особистої, “власне релігії”, в “чистому розумінні” як індивідуального (особистісного) духовного феномену – релігійного відношення людини до світу (відношення до божественної реальності, яка розуміється як Бог чи якось інакше), що складається з відображального, виповнювального та вірувального відношення, загалом – як релігійної свідомості, а сутності “релігії як такої”, в цілому – як духовного феномену людства (духовного і суспільного феномену), соціально-історичного явища, визначальною ознакою, головним зовнішнім проявом якого є релігійна віра (віра в Бога).


Лекція 3. Релігія як духовне та соціально-історичне явище – 4 год.

Релігія як особливий духовний і суспільний феномен, форма індивідуальної та суспільної свідомості, галузь духовної культури людства, складне соціально-історичне явище. Релігія і духовність: релігія як духовний феномен людства. Специфіка релігії як духовного феномена. Релігія як форма індивідуальної та суспільної свідомості, її особливості та характерні риси. Передумови виникнення та причини існування (“корені”) релігії в свідомості людини (людській свідомості): гносеологічні детермінанти та психологічні чинники релігії (гносеологічні та психологічні корені релігії). Релігія – важливий компонент духовної культури. Її взаємозв’язок з іншими формами суспільної свідомості (галузями духовної культури): філософією, наукою, мораллю, правом, політикою, мистецтвом.

Релігія як суспільний феномен. Соціально-історичний характер релігії: релігія як складне соціальне явище, історична категорія. Причини виникнення та існування (“корені”) релігії в людському соціумі (суспільстві): соціальні детермінанти та історичні чинники релігії (соціальні та історичні корені релігії). Історична еволюція релігії: головні типи та історичні форми релігії.

Багатоманітність релігій світу, релігійні конфесії, різноманітність їх віровчення та культу. Обумовленість цим необхідності систематизації (типології та класифікації) релігій світу. Методологічні засади класифікації сучасних релігій світу.

Типи та історичні форми релігії. Типологія релігії: чуттєво-надчуттєвий, демоністичний та теїстичний типи релігії, політеїзм, генотеїзм та монотеїзм, зооморфізм та антропоморфізм, язичництво як тип релігії, його особливості та характерні риси, типи локальних та світових релігій, архаїчних та розвинутих, “мертвих” та історичних тощо. Класифікація релігій світу за історичними формами релігії: релігія первісного суспільства (первісні та ранні форми релігії, родоплемінні культи та племінні релігії); ранні (архаїчні) етнічні та пізні (розвинуті, сучасні) національно-державні релігії, світові релігії, сучасний релігійний модернізм – сучасні “нетрадиційні” культи та неорелігії, новітні релігійні течії та рухи (НРТ, НРР).

Структура релігії та її головні складові елементи: релігійна свідомість, яку складають релігійні уявлення (знання, погляди) та релігійні почуття (емоції, настрої); релігійна діяльність; релігійні відносини; релігійні організації (релігійні інституції). Внутрішня та зовнішня структура релігії. Внутрішня структура релігії як структура релігійної свідомості. Складові елементи релігійної свідомості – релігійні уявлення і почуття; відображальне, виповнювальне та вірувальне (релігійна віра) релігійне відношення; особистий духовний досвід. Рівні релігійної свідомості – нижчий, буденний та вищий, концептуальний, теоретичний, або буденна релігійна свідомість (релігійна психологія) та релігійна ідеологія. Зовнішня структура релігії: релігійна свідомість (концептуальний та буденний рівні релігійної свідомості), культова та позакультова релігійна діяльність, культові та поза культові релігійні відносини, релігійні організації (релігійні інституції). Релігійний культ як релігійна обрядовість. Основні типи релігійних організацій: Церква, секта та її різновид – харизматичний культ, деномінація. Релігійна громада або релігійна група (громада, група віруючих) як первісна ланка всіх типів релігійних організацій.

Власний відображальний та виповнювальний зміст релігії. Історія релігії як її загальний зміст. Релігійні артефакти (артефакти змісту релігії) як опредмечені феномени (результати) релігійної діяльності. Головний релігійний артефакт – ідеаційна основа релігії як релігійні уявлення (знання, погляди), тематизовані в релігійних віруваннях та віровченнях. Концептуально-конфесійний плюралізм (багатоманітність) ідеаційної основи релігії.

Соціальні функції релігії, головна з яких – життєвої підтримки (компенсаторна, втішальна, терапевтично-лікувальна). Інші функції релігії: світоглядна, культурно-виховна, комунікативна, інтегративна, регулятивна, етноформуюча тощо. Роль та місце релігії у житті й духовному розвитку людини і суспільства. Функції релігійних організацій, головна з яких богослужебна. Місце релігії у національно-культурному та духовному відродженні українського народу на сучасному етапі державотворення в Україні.

  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство iconМіністерство освіти І науки України
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Релігієзнавство» для студентів 2 курсу заочної форми навчання...
Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство iconД. В. програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Економічна діагностика» для студентів 3 курсу денної форми...
Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство iconМіського господарства тараруєв Ю. О. Програма навчальноі дисципліни та робоча програма навчальноі дисципліни
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Фінансування будівництва» для студентів 5 курсу денної форми...
Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство iconМіського господарства тараруєв Ю. О. Програма навчальноі дисципліни та робоча програма навчальноі дисципліни
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Оцінка бізнесу» для студентів 5 курсу денної форми навчання...
Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство iconЛ. Г. програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Управління капіталом» для студентів 6 курсу заочної форми...
Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство iconМіського господарства ю. С. Калиниченко, О. В. Кульбашний програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та Робоча програма навчальної дисципліни “Спеціальні електричні машини” (для студентів 4 курсу заочної...
Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство iconЮ. О. програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Економіка інвестицій» для студентів 5 курсу денної І заочної...
Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство iconХарківська національна академія міського господарства в. О. Хесін Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Основи типологічного аналізу в містобудуванні» (для студентів...
Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство iconЮ. А. програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Економічна діагностика» для студентів 6 курсу заочної форми...
Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство iconХарківська національна академія міського господарства г. Г. Фесенко Програма навчальної дисципліни І робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни І робоча програма навчальної дисципліни «Філософія господарювання» для студентів 2 курсу заочної форми...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи