Методичні вказівки до лекційного курсу \"Історія німецької мови\" Перелік тем для самостійного опрацювання icon

Методичні вказівки до лекційного курсу "Історія німецької мови" Перелік тем для самостійного опрацювання




Скачати 77.38 Kb.
НазваМетодичні вказівки до лекційного курсу "Історія німецької мови" Перелік тем для самостійного опрацювання
Дата12.10.2012
Розмір77.38 Kb.
ТипМетодичні вказівки

Методичні вказівки до лекційного курсу “Історія німецької мови”



1. Перелік тем для самостійного опрацювання.


1. Становлення німецької мови в староверхньонімецький (ствн.) період. Формування і консолідація німецької народності. Ствн. діалекти, їхні спільні та відмінні риси. Розвиток писемності і проблема співвідношення писемної мови і усних діалектів. Пам’ятки писемності ствн. періоду та їхні особливості.


2. Еволюція голосних у ствн. період у ненаголошеній позиції (у префіксах, суфіксах, середніх складах).


3. Розвиток ґерм. h, s, r, w, j у ствн. мові. Граматичне чергування приголосних у ствн. мові.


4.Утворення і вживання ствн. прислівників.


5. Морфологія числівників ствн. мови. Кількісні числівники. Порядкові числівники. Інші типи числівників. Відмінювання числівників.


6. Етимологія займенників. Архаїчні риси їх відмінювання. Морфологічні типи відмінювання займенників у ствн мові. Розвиток артикля.


7. Будова речення у ствн. мові. Поширення двочленної структури речення на безособове та неозначено-особове речення. Порядок слів у простому реченні. Інфінітивні і партиципні групи у простому реченні. Складносурядне та складнопідрядне речення. Порядок слів у підрядному реченні.


8. Словотвір та лексичний склад ствн. мови. Типи та засоби словотвору. Хронологічні рівні ствн. лексики. Зміни у значеннях слів. Запозичення з латинської мови. Взаємодія автохтонного та запозиченого елементів.


9. Середньоверхньонімецькі (середвн.) діалекти. Пам’ятки писемності середвн. періоду. Особливості середвн. орфографії.


10. Фонетичні та фонологічні зміни приголосних у середвн. мові.


11. Числівники у середвн. мові. Зникнення опозиції у роді кількісних числівників.


12. Відмінювання займенників у середвн. мові. Фонетичні трансформації.


13. Будова речення у середньоверхньонімецькій мові. Позиція присудка. Формулювання заперечення. Розвиток дієслівної рамки. Розвиток складнопідрядного речення.


14. Словотвір та лексичний склад середвн. мови. Збагачення лексичного складу у середвн. мові. Лексичні особливості мови придворної поезії. Словотворні і лексичні запозичення з інших мов. Зміни у значенні слів.


15. Загальна характеристика новонімецького періоду. Критерії відмежування ранньоверхньонімецького (ранньовн.) періоду. Хронологічні рамки та діалекти. Сфери вживання німецької мови. Утворення та нормалізація німецької літературної мови. Літературні пам’ятки ранньовнім. періоду. Розвиток орфографічних норм.


16. Фонетичні та фонологічні зміни приголосних у ранньовн. мові.


17. Морфологічна структура ранньовн. мови. Удосконалення правил відмінювання іменників. Встановлення трьох типів відмінювання іменників. Походження суфіксів множини. Зміни у відмінюванні займенників та прикметників. Диференціація різних відмін прикметників у зв’язку з розвитком монофлексії. Норми вживання короткої форми прикметника. Спрощення системи відмінювання сильних дієслів. Скорочення числа претерито-презентних дієслів. Розвиток системи часових форм.


18. Синтаксичні зміни у ранньовн. мові. Тенденція до створення довгих періодів речень. Розвиток системи сурядних та підрядних сполучників. Закріплення різних типів порядку слів у реченні. Вживання розділових знаків.


19. Словотвір та словниковий склад ранньовн. мови. Зміни у значеннях. Нові типи словотвору. Запозичення з інших мов. Словникові нововведення Мартіна Лютера.


^ 2. Список рекомендованих підручників


Бублик В.Н. Історія німецької мови. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2004.


Левицький В.В. Основи германістики. – Вінниця: Нова книга, 2006.


Левицький В.В. Історія німецької мови. Посібник для студентів ВНЗ. – Вінниця: Нова книга, 2007.


Чемоданов Н.С. Хрестоматия немецкого языка. – М., 1978.


Braune, Wilhelm; Reiffenstein, Ingo: Althochdeutsche Grammatik. 15. Aufl. – Tübingen: Max Niemeyer, 2004.


Kluge, Friedrich. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Bearb. von Elmar Seebold. – 24. durсhgesehene und erweiterte Aufl. – Berlin, New York: de Gruyter, 2002.


Lexer, Matthias. Mittelhochdeutsches Taschenwörterbuch. – Stuttgart: S. Hirzel, 1992.


Maxymtschuk, Bohdan; Petrashchuk, Natalija. Lehr- und Übungsbuch zur Geschichte der deutschen Sprache. – Lwiw: LNU, 2003.


Paul, Herman; Wiehl, Peter; Grosse, Siegfried. Mittelhochdeutsche Grammatik. 23. Aufl. – Tübingen: Max Niemeyer, 1989.


Schützeichel, Rudolph. Althochdeutsches Wörterbuch. – Tübingen: Max Niemeyer, 1995.


Stedje, Astrid. Deutsche Sprache gestern und heute: Einführung in die Sprachgeschichte und Sprachkunde. – München: Fink, 1996.


Zadorožnyi B. М. Geschichtliche Laut- und Formenlehre des Deutschen. – Lwiw, 1987.


3. Приклади тестових завдань

^

Староверхньонімецький період




I. Kreuzen Sie die richtige Antwort an! (Nur eine Aussage ist jeweils richtig!)



1. Die ahd. Periode umfasst folgenden Zeitraum:

  1. 650 – 1050

  2. 850 – 1150

  3. 750 – 1050


2. Welche Zuordnung ist richtig?

  1. Notker schrieb Ostfränkisch, Otfried schrieb Alemannisch, Tatian ist ein südrheinfränkisches Literaturdenkmal

  2. Notker schrieb Alemannisch, Otfried schrieb Südrheinfränkisch, Tatian ist ein ostfränkisches Literaturdenkmal

  3. Notker schrieb Südrheinfränkisch, Otfried schrieb Alemannisch, Tatian ist ein ostfränkisches Literaturdenkmal


3. Vor folgendem j wurden im Wgerm. folgende Konsonanten geminiert:

  1. alle germ. Konsonanten außer r

  2. alle germ. Sonanten außer r

  3. germ. Tenues und Sonanten außer r


4. Von der 2. Lautverschiebung wurden erfasst:

  1. wgerm. Tenues und stimmlose Spiranten sowie deren Geminaten

  2. wgerm. Tenues und Medien sowie deren Geminaten

  3. wgerm. Spiranten und Medien sowie deren Geminaten


5. Wo entstehen durch die 2. Lautverschiebung im Ahd. Affrikaten?

  1. Nur im Anlaut und in der Gemination

  2. Nur im Anlaut, nach Liquiden und in der Gemination

  3. Im Anlaut und nach Konsonant (inkl. in der Gemination)


6. Germ. þ

  1. blieb im Ahd. unverändert

  2. wurde im Ahd. zu d

  3. wurde im Ahd. zu t


7. Germ. z [z] ist im Ahd.

  1. inlautend zu r geworden, auslautend in mehrsilbigen Wörtern geschwunden

  2. auslautend in mehrsilbigen Wörtern zu r geworden, inlautend erhalten geblieben

  3. in allen Positionen zu r geworden


8. Der ahd. Monophthongierung unterlagen die Diphthonge

  1. eu und au

  2. ai und eu

  3. ai und au


9. Welche Aussage ist richtig?

  1. Die ahd. Monophthongierung trat in allen Positionen ein; die ahd. Diphthongierung wurde stellungsbedingt durchgeführt.

  2. Die ahd. Diphthongierung trat in allen Positionen ein; die ahd. Monophthongierung wurde stellungsbedingt durchgeführt.

  3. Sowohl die ahd. Monophthongierung als auch die ahd. Diphthongierung traten stellungsbedingt ein.


10. Im Vergleich zum Germ. besitzt das Ahd.

  1. dieselben Kurzmonophthonge

  2. mehr Kurzmonophthonge

  3. weniger Kurzmonophthonge


11. In welchem Fall liegt der primäre (ahd.) Umlaut vor?

  1. got. jēr – ahd. jār ‘Jahr’

  2. wgerm. +batizo > ahd. bẹiro ‘besser’

  3. germ. +wiraz > ahd. wёr ‘Mann‘


^ II. Wodurch unterscheiden sich die ahd. Formen von den früheren sprachgeschichtlichen Stufen? Bei jedem Wortpaar erklären Sie mindestens zwei eingetretene Lautwandel.


as. hēt – ahd. hia ‘er hieß’

wgerm. +taljan > ahd. zẹllen ‘zählen’

got. stautan – ahd. stōan ‘stoßen’

got. sōkjan – ahd. suohhen ‘suchen’

^

Середньоверхньонімецький та ранньонововерхньонімецький періоди



1. In welche Phasen lässt sich die mhd./frühnhd. Periode einteilen? Datieren Sie die einzelnen Etappen.


2. Erklären Sie den Gegensatz „Primärumlaut“ – „Sekundärumlaut“. Nennen Sie die Produkte beider Entwicklungen, bestimmen Sie deren Qualität und Quantität.


3. Erklären Sie die Vorgänge der Dehnung und Kürzung der starktonigen Vokale im Mhd.-Frühnhd. und führen Sie Beispiele an.


4. Erklären Sie den Vorgang der nhd. (md.) Monophthongierung. Führen Sie Beispiele an.


5. Auf welche germ./ahd. Laute geht der mhd. Langmonophthong /y:/ zurück?


6. Beschreiben Sie das System der mhd. Kurzmonophthonge sowie deren Herkunft und Weiterentwicklung.


7. Nennen Sie die mhd./frühnhd Entsprechungen zu folgenden ahd. Formen. Beachten Sie dabei lautgesetzliche Entwicklungen, orthographische Besonderheiten des „Normal“-Mhd. und erläutern Sie ggf. Fälle, wo die Schreibung nicht der Lautung entspricht.


ziohan mahti fuori ligit turi giang liuti


8. Wie lauteten folgende nhd. Formen im Mhd.? Erläutern Sie ggf. deren Lautung/Schreibung.


schreiben Sohn Bruder Haus Leute wuchs [u:] müde


8. Ermitteln Sie die fehlenden mhd. Formen und die jeweilige Ablautreihe. Beachten Sie den Grammatischen Wechsel / Verners Gesetz (W.) im Pl. Prät. und Part.2, die ahd. Monophthongierung (M.) im Sg. Prät. und die Auslautverhärtung (A.) im Sg. Prät.:


Ablautreihe

Infinitiv

1. Sg.Präs.Ind.

1.Sg.Prät.Ind.

1.Pl.Prät.Ind.

Part.2












wurten W., A.



















geswummen




binden A.




























gelihen M.










gruop A.










wёben






















verlōs W., M.










stīgen
















stёl(e)n




























gegёben







biute M.
















sihe













mёlken



















wirfe













waschen















^

Підсумковий тест

Закресліть правильну відповідь (лише одна відповідь є правильною).



I. Der nhd. Diphthongierung unterlagen die Monophthonge

  1. ō, ū, ā,

  2. ū, ī, ō

  3. ī, ē, iu [y:]

  4. ū, iu [y:], ī



II. Den höchsten Durchführungsgrad der 2. Lautverschiebung weisen auf

  1. die oberdeutschen Mundarten

  2. die fränkischen Mundarten

  3. das Alemannische und Ostfränkische

  4. das Bairische und Mittelfränkische


III. Welche Aussage ist richtig?

  1. Die ahd. Monophthongierung trat in allen Positionen ein; die ahd. Diphthongierung erfolgte stellungsbedingt.

  2. Die ahd. Diphthongierung trat in allen Positionen ein; die ahd. Monophthongierung erfolgte stellungsbedingt.

  3. Sowohl die ahd. Monophthongierung als auch die ahd. Diphthongierung traten stellungsbedingt ein.

  4. Sowohl die ahd. Monophthongierung als auch die ahd. Diphthongierung traten in allen Positionen ein.


IV. Der Form nach ist folgēm ‘ich folge’ ein schw. Verb der

  1. 1. Klasse

  2. 2. Klasse

  3. 3. Klasse


V. Das Produkt des primären (ahd.) Umlauts (aus wgerm. a, z. B. in gẹsti ‘Gäste’) war

  1. ein langer offener Vokal

  2. ein langer geschlossener Vokal

  3. ein kurzer geschlossener Vokal

  4. ein kurzer offener Vokal


VI. Woraus entstehen durch die 2. Lautverschiebung im Ahd. Spiranten?

  1. Aus einfachen vorahd. Tenues

  2. Aus einfachen vorahd. Medien

  3. Aus einfachen vorahd. Frikativen

  4. Aus einfachen vorahd. Tenues und Medien


VII. Die i-Deklination der Substantive im Ahd. umfasst

  1. alle drei Geschlechter

  2. Maskulina und Neutra

  3. Neutra und Feminina

  4. Feminina und Maskulina

  5. Feminina

  6. Maskulina


VIII. In welchem Fall liegt der primäre (ahd., palatale) Umlaut vor?

  1. got. jēr – ahd. jār ‘Jahr’

  2. wgerm. +batizo > ahd. bẹzziro ‘besser’

  3. got. maiza – ahd. mēro

  4. germ. +wiraz > ahd. wёr ‘Mann‘



IX. Der ahd. Diphthongierung unterlagen die langen Monophthonge

  1. ū und ē2

  2. ā und ē1

  3. ē2 und ō

  4. ō und ū



X. Das ahd. Verb wahsan (mit den Stammformen wuohs, wuohsum, giwahsan) gehört zur

  1. 1. Ablautreihe

  2. 2. Ablautreihe

  3. 3. Ablautreihe

  4. 4. Ablautreihe

  5. 5. Ablautreihe

  6. 6. Ablautreihe

  7. 7. Ablautreihe



Методичні вказівки склали


проф. Максимчук Б.В._________________


асист. Захаров Ю.М.__________________




Схожі:

Методичні вказівки до лекційного курсу \"Історія німецької мови\" Перелік тем для самостійного опрацювання iconЗвіт про наявність до кожного курсу лекцій, методичних вказівок для самостійного опрацювання
Методичні вказівки. Перелік тем для самостійного опрацювання курсу «Малюнок, живопис» дшв – І
Методичні вказівки до лекційного курсу \"Історія німецької мови\" Перелік тем для самостійного опрацювання iconМетодичні вказівки для самостійного вивчення для студентів ІІІ курсу
Методичні вказівки містять перелік питань для самостійного опрацювання, рекомендовану літературу та питання для самоконтролю
Методичні вказівки до лекційного курсу \"Історія німецької мови\" Перелік тем для самостійного опрацювання iconМетодичні вказівки для самостійного вивчення для студентів ІІІ курсу
Методичні вказівки містять перелік питань для самостійного опрацювання, рекомендовану літературу та питання для самоконтролю
Методичні вказівки до лекційного курсу \"Історія німецької мови\" Перелік тем для самостійного опрацювання iconМетодичні вказівки до організації І проведення самостійної роботи з курсу «Вступ до германістики» для студентів 2 курсу німецької філології
Самостійна робота враховує години на опрацювання лекційного матеріалу, матеріалу, що не висвітлювався у лекціях та на підготовку...
Методичні вказівки до лекційного курсу \"Історія німецької мови\" Перелік тем для самостійного опрацювання iconМетодичні вказівки для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Фінансовий облік» напрям підготовки 030507 «Комерційна діяльність»
Методичні вказівки містять перелік питань для самостійного опрацювання, рекомендовану літературу, методичні рекомендації як опрацьовувати...
Методичні вказівки до лекційного курсу \"Історія німецької мови\" Перелік тем для самостійного опрацювання iconМетодичні вказівки до лекційно-практичного курсу «Лексикологія німецької мови як другої іноземної» для студентів 3-го курсу відділу англійської філології
Вміти дати правильну відповідь німецькою мовою на питання стосовно теоретичного матеріалу тем 1-4 та виконати практичні завдання...
Методичні вказівки до лекційного курсу \"Історія німецької мови\" Перелік тем для самостійного опрацювання iconМетодичні вказівки з німецької мови для студентів І курсу немовних спеціальностей заочної форми навчання
Методичні вказівки з німецької мови для студентів І курсу немовних спеціальностей / Укладач І. О. Зайцева. – Суми: Вид-во СумДУ,...
Методичні вказівки до лекційного курсу \"Історія німецької мови\" Перелік тем для самостійного опрацювання iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
Методичні вказівки до лекційного курсу \"Історія німецької мови\" Перелік тем для самостійного опрацювання iconМетодичні вказівки до практичних занять з курсу «Практика перекладу з німецької мови» для студентів спеціальності
Методичні вказівки до практичних занять з курсу «Практика перекладу з німецької мови» / Укладач С. В. Єрмоленко. Суми: Вид-во СумДУ,...
Методичні вказівки до лекційного курсу \"Історія німецької мови\" Перелік тем для самостійного опрацювання iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Нормування праці” для студентів напряму 030601...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи