Львівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» icon

Львівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст»




Скачати 229.99 Kb.
НазваЛьвівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст»
Дата19.10.2012
Розмір229.99 Kb.
ТипДокументи

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА


Програма

фахових вступних випробувань на ОКР

«спеціаліст» та «магістр»

за напрямом „соціологія”


Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

21.02.2011р. (протокол № 13)


Затверджено Вченою радою

історичного факультету

протокол № 5

від 26 січня 2011 р.


Львів – 2011


Вступ до спеціальності


Поняття соціології. Предмет соціології. Поняття та різновиди соціальних законів. Об’єкт соціології. Основні підходи до розуміння суспільства: мікро-, мезо-, макро- і мегарівні дослідження суспільства. Поняття соціального. Основні функції соціології. Особистість як об’єкт мікросоціології. Поняття соціального інституту, як усталеної форми взаємодії та самоорганізації людей. Поняття та характеристики спільнот. Офіційні організації та суспільні рухи, як база та рушій розвитку суспільства. Масштабні соціальні процеси, великі соціальні спільноти і системи як об’єкт дослідження соціології. Ознаки національного суспільства - центральної категорія макросоціологічного аналізу. Суспільство і природа. Структура суспільства, як цілісної системи. Поняття конкретно-соціологічного дослідження. Якісні та кількісні методи збору соціологічної інформації. Інструментарій КСД. Статистична обробка і аналіз емпіричної інформації. Методологічна та методична частини програми конкретно-соціологічного дослідження.


^ Загальна соціологічна теорія


Предметна специфіка соціології в системі суспільствознавства, об'єкт і предмет соціології. Структура система соціологічного знання. Суспільство як специфічна система. Культура як інтегративна цілісність матеріального і духовного. Суспільство як соціальна система, його системна специфіка. Елементи соціальної системи як відносно автономні підсумки соціального цілого. Система соціальних відносин: акт, дія, зв'язок, взаємодія. Соціальні процеси, соціальні зв'язки. Інтеграція, дезінтеграція, девіація, соціальний контроль, соціальний конфлікт. Соціальна структура як елемент соціальної системи. Типологія соціальних груп. Процеси групової динаміки. Соціальна стратифікація як процес відтворення соціально-структурних елементів. Соціальний статус в системі соціальної стратифікації. Соціальна мобільність, її типи та чинники. Соціальні інститути як система організації та відтворення системи суспільних відносин. Структурні компоненти соціальних інститутів та технологія їх функціонування. Співвідношення понять "індивід", "людина", "особа", "особистість". Основні етапи соціалізації індивіда.


^ Соціальна стратифікація


Форми та джерела стратифікації. Функції та дисфункції стратифікації. Соціологічні теорії класів. Передумови стратифікації. Вимірювання та динаміка стратифікації. Професійна, економічна та політична стратифікація. Клас як реальна та номінальна група. Склад, параметри та ціннісні орієнтації середнього класу. Рівень життя, межа бідності, абсолютна та відносна бідність. Прожитковий мінімум та споживчий кошик. Культура та субкультура бідності. Соціологічні теорії еліти. Сучасне розуміння еліти, мотивація та цінності підприємців. Робітничий клас. “Соціальне дно” та маргінали. Андерклас. Класифікація та детермінанти соціальної мобільності. Типи та види соціальної мобільності.


^ Передісторія соціології


Історія соціології як предмет вивчення. Етапи формування знань про суспільство. Предмет історії соціології. Місце історії соціології в системі соціологічного знання. Предмет соціології, історії соціології та історичної соціології. Проблема періодизації історії соціології та можливі критерії виділення періодів. Історія соціології та історія соціальної думки: загальне та особливе. Особливості розвитку соціології у різних країнах. Універсальне і специфічне в розвитку соціологічного знання. Основні підходи до аналізу історико-соціологічного процесу: хронологічний, проблемний, національний, персоніфікований. Школи, парадигми, напрями, перспективи в соціології. Мультипарадигмальність сучасної соціології. Міждисциплінарний підхід, «соціологізація» близьких за предметом наук. Історична соціологія: проблеми і перспективи. Ретроспективний аналіз в соціології.

Розвиток соціальних поглядів Стародавнього світу. Соціальні погляди епохи Середньовіччя Соціальне знання та дослідження Нового часу (ХVII –поч. XIX ст.) Соціологічні ідеї консерватизму, лібералізму та утопічного соціалізму. Виникнення та розвиток соціології у ХІХ ст. Соціально-історичні передумови виникнення соціології. Позитивізм О. Конта. Оцінка і переоцінка ідей О. Конта в історико-соціологічному контексті розвитку соціологічної думки. Еволюціоністська соціологія Г. Спенсера. Загальна характеристика соціологічного натуралізму. Натуралістичні школи у соціології др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Соціал-дарвінізм. Расово-антропологічна школа. Географічний напрямок у соціологічній думці ХІХ ст. Соціологічна концепція марксизму. К. Маркс та Ф. Енгельс. Вплив марксизму на політичне життя, ідеологію та суспільні науки ХІХ – поч. ХХ ст. Психологічний напрям у соціології ХІХ - поч. ХХ ст. Передумови виникнення психологічного напрямку в соціології. Криза натуралізму в соціології. Виникнення та розвиток психології як науки. «Психологія народів» В. Лацаруса і Г. Штейнталя, В. Вундта. Психологія натовпу Г. Лебона. Теорія наслідування Г. Тарда. Еволюційно-психологічний напрямок в американській соціології: Л. Уорд, Ф. Гіддінс. Інстинктивізм У. Мак-Даугала. Інтеракціонізм Ч. Х. Кулі, У. А. Томаса та Дж. Г. Міда.


^ Класична соціологія


Причини виникнення класичної соціології к. ХІХ – п. ХХ ст. Соціологічна концепція Е. Дюркгайма Французька соціологія поч. ХХ ст. Школа Е. Дюркгайма Внутрішня суперечливість соціологічних поглядів Е. Дюркгайма. Антипозитивізм в соціології і формування академічної соціології у Німеччині. Німецька соціологічна класика. Формальна соціологія (к. ХІХ – п. ХХ ст.): Ф. Тьонніс як засновник німецької класичної соціології. Формальна соціологія Г. Зіммеля. Соціологічне вчення М. Вебера. Німецька соціологія між світовими війнами. Соціологія і націонал-соціалізм Інститут соціальних досліджень і Франкфуртська школа Критична теорія суспільства. Неомарксизм Франкфуртської школи. Італійська соціологія к. ХІХ - поч. ХХ ст. Політична соціологія в Італії між світовими війнами. Соціологічна система В. Парето. Значення історії західної соціології к. ХІХ  - поч. ХХ ст. для подальшого розвитку соціології як науки Розвиток національних шкіл у соціології на поч. ХХ ст. Соціологія ХХ ст.: загальна характеристика, предмет, періодизація. Соціологічні аспекти психоаналізу. Неофрейдистські концепції. Гуманізм соціологічної концепції Е. Фромма. Соціологія в Австрії поч. ХХ ст. Неомарксизм Д.(Г.) Лукача, А. Грамші. Ранній функціоналізм. Британська школа соціальної антропології. Ранній етап у розвитку американської соціології. Особливості виникнення і розвитку соціології США. Американська соціологія: діалектика загального та особливого у виникненні та розвитку. Чиказька школа в соціології. Її основні етапи, досягнення, значення для наступного розвитку соціології. Емпірична соціологія в США у 1920-1930 рр. Чиказька соціологічна школа: зародження, розквіт і занепад.


^ Соціологія др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.


Основні парадигми соціології ХХ ст. Характерні риси новітньої соціології. Структурні парадигми. Структурно-функціональний аналіз та теорія дії Т. Парсонса. Вчення Т. Парсонса про соціальну поведінку. Р. Мертон: розвиток структурно-функціонального аналізу. Радикальна соціологія в Америці. Критика структурного функціоналізму. Ч. Р. Міллз, А. Гоулднер, І. Горовіц Ч. Міллз та А. Гоулднер: переосмислення соціальної теорії. “Соціологія соціології” А. Гоулднера. Соціологія конфлікту. Конфлікти у суспільстві та їх наслідки. Інтерпретативна парадигма. Основні положення символічного інтеракціонізму. Теорія соціального обміну та біхевіористська соціологія: Дж. Хоманс та П. Блау. Феноменологічний напрям у соціології. Поняття феноменологічної соціології та її теоретичні джерела. Етнометодологія: сучасні різновиди. Інтегральна соціологія. “Соціальна і культурна динаміка” П. Сорокіна. Сучасні теоретичні пошуки у соціології. Основні напрями та особливості сучасної західної теоретичної соціології. Теорія комунікативної дії Ю. Габермаса. Ю. Габермас: соціальна логіка міжсуб’єктних комунікацій. Сучасне соціологічне теоретизування і аналіз структури соціологічних знань Н. Смелзера. Неофункціоналізм. Основні ідеї неофункціоналізму. Функціональний аналіз і системна теорія Н. Лумана. Теорія структурації Е. Гідденса. Висновки і перспективи розвитку соціології у к. ХХ ст. Теорія соціального простору П. Бурдьє. Теорія соціальних змін П. Штомпки.


^ Українська протосоціологія


Особливості формування та становлення соціологічної думки в Україні. Історія української соціології як предмет вивчення. Етапи формування знань про українське суспільство. Українська соціологія: у пошуках традицій. Універсальне і специфічне в розвитку соціологічного знання. Протосоціологічні ідеї часів Київської Русі. Зародження елементів соціального знання в епоху Відродження (ранні гуманісти Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський). Соціальне значення Острозького культурно-освітнього центру. Соціальні функції козацтва. Братства як специфічний соціальний інститут. Українське бароко. Києво-Могилянська академія. Морально-етична проблематика у творах професорів Києво-Могилянської академії. Розуміння людини та історії у їхніх творах. Емпіричні обслідування на території України. Переписи населення на Русі. Козацькі реєстри в Україні Соціальна філософія Г. Сковороди Соціальні питання у творчості Феофана Прокоповича та Григорія Сковороди. Соціокультурні процеси в Україні ХVIIІ-поч. XIX ст. та їх значення у розвитку національної свідомості. Ідеї природного права у суспільній думці України (Я. Козельський, І. Шад, П. Лодій) Кирило-Мефодіївське братство та його значення в розвитку національної свідомості й актуальних соціальних проблем українського суспільства. Вітчизняна соціологічна думка у ХІХ ст. Емпіричні дослідження народної творчості в Україні. Витоки вітчизняної етносоціології та соціології літератури в ХІХ ст. Формування та розвиток української академічної соціології. Женевський гурток. Політична соціологія М. Драгоманова. Соціологічні проблеми в творчості О. Потебні. Соціологічна думка в Україні та Росії на поч. ХХ ст. Б. Кістяківський та його проект створення наукової соціології


^ Українська соціологія ХХ - п. ХХІ ст.


Соціологічна система М. Грушевського. Політична соціологія М. Грушевського. Українська соціологія поч. ХХ ст. в еміграції. Соціологічна концепція М. Шаповала. Український інститут громадознавства у Празі. «Класократична» версія моделювання української державності В. Липинського. Соціологія політики В. Липинського. Соціологічні погляди В. Старосольського. Соціологічні погляди О.Бочковського. Соціологічні студії в еміграції після Другої світової війни. Сучасна генерація українських соціологів в еміграції. Українська радянська соціологія. Вітчизняна соціологія сьогодні: досягнення та проблеми розвитку. Система організації та координації соціології як науки у сучасній Україні (указ Президента «Про розвиток соціологічної науки в Україні» від 25 квітня 2001 р.) Соціологічні установи та центри. Інститут соціології НАН України. Соціологічна асоціація України. Система соціологічної освіти в сучасній Україні. Соціологічні факультети, відділи, кафедри. Актуальні дослідницькі проблеми сучасної української соціології. Основні напрями та проблеми розвитку української соціології за державної незалежності.


^ Основи математичних методів у соціологічних дослідженнях


Характеристики шкал вимірювання: номінальна, порядкова, інтервальна, метрична. Процедура програмування змінних для SPSS-файлу на підставі запитань та віял відповідей стандартизованої анкети. Основні принципи кодування відкритих запитань. Основні підходи щодо програмування похідних змінних в режимі RECODE: 1) групування дискретних числових даних у межах однієї змінної; 2) перегрупування елементів шкали вимірювання змінної. Особливості створення похідних змінних у режимі COMPUTE на основі даних з декількох базових змінних. Принципи обчислення двохвимірних частотних та відсоткових розподілів. Правила зважування випадків під час ремонтування вибірки. Основні принципи аналізу множинних відповідей: 1) дихотомний метод; 2) категоріальний метод. Міри описової статистики окремо виділених числових вибірок: частотний та відсотковий розподіли, процентилі, квартилі, міри варіації (розсіювання), міри центральної тенденції, міри розподілу. Загальні принципи тестування статистичних гіпотез. Правила проведення тесту Колмогорова-Смірнова для перевірки форми розподілу.


^ Якісний аналіз кількісних баз даних.


Основні властивості функціональної і кореляційної залежностей. Правила застосування критерію Пірсона (критерію χ2) для визначення статистичної залежності двох номінальних ознак. Основні принципи перевірки гіпотез про середнє: двох залежних числових вибірок, двох незалежних числових вибірок, більше, ніж двох незалежних числових вибірок. Методична основа аналізу кореляцій: коефіцієнти кореляцій Спірмена та Пірсона, позитивна та негативна кореляції. Основні принципи проведення регресійного аналізу: проста та множинна лінійна регресія. Правила проведення стандартного факторного аналізу з обертанням матриці за методом варимакса. Методична основа кластерного аналізу з великою кількістю спостережень (з використанням методу к-середніх). Потреба та принципи застосування непараметричних тестів.


^ Кількісні методи соціологічних досліджень


Концептуалізація – операціоналізація – вимірювання: три базових стадії кількісного соціологічного дослідження. Робочі гіпотези дослідження: їхня роль при проведенні кількісного соціологічного дослідження, типологія та приклади формулювання. Типи кількісних емпіричних досліджень, види анкетних опитувань. Проект та програма статистичного соціологічного дослідження: призначення, структура та принципи формування. Основні принципи конструювання інтегрованих шкал вимірювання (соціологічних індексів). Основні вимоги щодо формулювання варіантів запитань стандартизованої анкети та віял відповідей на них. Основі вимоги щодо конструювання вибіркової сукупності: надійність й валідність. Основні принципи конструювання вибіркової сукупності. Правила розрахунку об’єму і допустимої помилки вибірки. Основні правила конструювання багатощаблевих вибіркових сукупностей зі застосуванням різних принципів.


^ Якісні методи соціологічних досліджень


Основні методи збору якісної соціологічної інформації, зокрема: глибинне інтерв’ю, фокус групова дискусія, спостереження, тощо. Місце “якісних” методів соціологічних досліджень в системі соціологічного знання. Теоретична основа, ключові категорії та поняття “якісної” соціології. Знання теоретичних напрацювань зарубіжних і вітчизняних соціологів, в яких знайшли відображення вище зазначені процеси і явища. Поняття: «розуміюча соціологія», «соціальна дія», «соціальна взаємодія», «драматургія соціального світу», «роль», «повсякденне», «модель інтеракції», «злам рамки», «дискурс», «симулякр», «глибинне інтерв’ю», «фокус групова дискусія», «спостереження», «авто спостереження», тощо.


^ Соціологія управління


Управління як специфічний вид людської діяльності. Об’єкт і предмет соціології управління. Рівні і функції менеджменту. Особливості професії «менеджер». Основні теорії (школи) менеджменту ХХ ст.: класична теорія менеджменту; поведінкова теорії менеджменту; кількісна теорія менеджменту. Планування та цілі організації. SWOT – аналіз. Основні фактори побудови організації. Бюрократична модель проекту організації. Головні форми проектування організації. Організаційні зміни та інновації. Контроль у процесі управління. Написання дослідницького проекту. Формування кошторису проекту, написання заявки на його фінансування. Управління людськими ресурсами. Лідерство в організаціях. Головні теорії лідерства. Ухвалення управлінського рішення. Організаційна культура. Мотивація в організаціях. Моделі (теорії) мотивації. Комунікація в організаціях. Управління конфліктами в організаціях. Залагодження конфлікту: основні стилі. Маніпулювання у процесі управління. Формування іміджу організації. Робота із ЗМІ.


^ Економічна соціологія та соціологія праці


Об'єкт та предмет економічної соціології. Рівні соціологічного пізнання: теоретичний та емпіричний, їхній статус у становленні економічної соціології. Економічна соціологія в системі соціальних наук. Структура та функції економічної соціології.

Економічна поведінка як соціологічна проблема. Пристосовницька (адаптивна) поведінка, підприємницька (конкурентна) поведінка, протестна та партнерська економічна поведінка. Комерційна поведінка та її функції. Дистрибутивна (розподільча) поведінка. Виробнича поведінка. Споживча поведінка. Соціальний механізм регуляції трудової поведінки.

Сутність економічної культури. Економічна ментальність як індивідуально-психологічна структура особистості у сфері економічної (господарської) життєдіяльності суспільства. Функції економічної культури. Інституційний і особистісний аспекти економічної культури. Організаційна культура та її складові, принципи, чинники впливу. Технологічна культура та її компоненти. Корпоративна культура та її рівні. Ділова культура.

Сутність підприємництва та його основні функції. Соціологічні теорії підприємництва. Побудова соціального портрета підприємця (підприємництва).

Об’єкт та предмет соціології праці як галузевої соціології. Підходи до визначення предмета соціології праці. Функції соціології праці. Система категорій соціології праці. Трудова діяльність. Цільова спрямованість трудової поведінки та її форми (функціональна та економічна). Зайнятість і ринок праці. Неоднорідність ринку праці. Гнучка зайнятість. Сегментація ринку праці. Форми зайнятості і незайнятості. Сегментація працедавців.

^ Соціологія міжнародних відносин

Соціологія міжнародних відносин як наука. Основні напрямки розвитку наук про міжнародні відносини. Особливості національних шкіл соціології міжнародних відносин. Компартивні дослідження у соціології міжнародних відносин. Інтегровані показники у крос-національних дослідженнях. Провідні компаративісти сучасності. Неомарксизм як напрямок соціології міжнародних відносин. Видозміни конфлікту у сучасному світі. Ф.Фукуяма, С. Гантінгтон, Е. Саїд. Справжнє зіткнення цивілізацій (за П. Норріс та Р. Інглегартом). Видозміни конфлікту у сучасному світі. Теорія третьої хвилі (О. та Х.Тоффлери). Різновиди акторів на міжнародній арені. Етатизм vs. “світове громадянське суспільство”. Глобалізація як вирішення та джерело соціальних проблем. Глобальні соціальні нерівності. Теорія мережевого суспільства (М.Кастельс). Соціальний вимір сучасних телекомунікаційних технологій. Методи соціологічного аналізу міжнародних відносин


^ Соціологічний аналіз політичних систем


Механістичні, органі стичні та синтезовані уявлення про систему у соціології. Підходи до аналізу політичної системи. Моделі політичної системи (Д. Істон, Г. Алмонд). Структура і функції політичної системи. Поняття легітимності у політичній соціології (різновиди та способи вимірювання). Поняття політичної ефективності та її індикатори. Концепції ролі держави у політичній системі: державний соціалізм, держава загального добробуту, держава «нічний сторож». Методика конструювання та ранжування країн світу за індексом  держав, які зазнали поразку (Failedstateindex). Типології партійних систем та місце України у них. Походження партій та структура партій. Соціологічний аналіз виникнення та функцій соціальних рухів. Третій сектор в соціологічних теоретизаціях та політичній практиці. Структура та зміст політичної культури і свідомості. Громадянська та тоталітарна політична культура: порівняння ідеальних типів. Соціологічна діагностика стану масової політичної свідомості (шкала аномії, шкала авторитаризму, шкала цинізму). Теорії транзиту: зміст та критика

Теорії трансформації. Хвилі демократизації. Політичні трансформації на пострадянському просторі. Соціальний капітал як інтегральна характеристика соціальної системи: політичний вимір. Гібридні політичні режими. Кольорові революції: спільне і відмінне. Немарксистська теорія революцій. Марксистська теорія революцій. Електоральний авторитаризм та віртуальна демократія. Соціальний капітал у крос-національних дослідженнях

 

^ Соціологія політики


Становлення соціології політики як науки. Соціологія політики: предмет, методи, парадигми. Політика та влада як соціальні феномени. Держава як центральний елемент політичної системи. Концептуалізації політичного простору. Стратифікація політичного простору. Суб’єкти політики. Механізми функціонування політичної сфери. Еліти: функціонування і дослідження. Соціологічне дослідження політичного лідерства. Групи інтересів, соціальні рухи та «третій сектор». Етноси і політика. Політика і релігійні групи

Політичні ідеології: феномен, історія та тенденції сучасного розвитку. Форми вияву і вивчення масової політичної свідомості. Форми і фактори політичної участі. Специфіка політичного вибору, його вивчення. Методика проведення exitpoll. Крос-національні компаративні дослідження у галузі соціології політики. Тенденції розвитку українського суспільства у політичній сфері.

Рекомендована література:


^ Соціологія особистості


Сутність поняття “особистість”. Особистість як об'єкт та суб'єкт соціальних відносин. Методи вивчення особистості. Основні соціологічні теорії особистості. Соціалізація особистості. Агенти й інститути, чинники, форми та механізми соціалізації. Соціальна адаптація: індикатори та етапи. Діалектика взаємозв’язку соціалізації та адаптації. Основні сфери становлення особистості. Ідентифікація. Соціологічні підходи до визначення ідентичності. Ідентитет. Індивідуальна, соціальна та групова ідентичності. Самореалізація та самовизначення. Варіанти структурування особистості. Розвиток особистості як процес зміни та удосконалення. Роль спадковості в розвитку особистості. Інтеріоризація й екстеріоризація. Життєвий простір та життєвий шлях особистості. Соціальна типологія особистості. Активність особистості як форма вияву її індивідуальності, діяльність і поведінка. Соціальний статус особистості, теорія соціальних ролей. Соціальний контроль як механізм соціальної регуляції поведінки особистості. Соціальні відхилення та девіантна поведінка. Спосіб життя та життєва позиція. Стиль життя як система практик. Якість життя. Сенс життя як світогляд особистості.


^ Соціологія молоді


Молодь як соціальна спільнота. Державна молодіжна політика в Україні. Молодь у політичних відносинах. Участь молоді у громадському житті. Молодіжні організації і рухи. Роль молоді у розвитку культури. Вільний час молодих українців. Молоді люди в економічній та соціальній сферах. Молодь у системі освіти. Особливості молодої сім’ї в Україні. Молодь і релігія. Девіантна поведінка молоді.

Етносоціологія


Основні етносоціологічні концепції, теорії походження етносу і нації, їх типологізації. Терміни “етнос”, “нація”, “народ”, “раса” та визначити такі етносоціологічні категорії, як “етнічна група”, “етнографічна група”, “етнічна меншина”. Знання про ключові етносоціологічні категорії та поняття. Методологія та методика етносоціологічного дослідження. Окрім традиційних соціологічних та соціально-психологічних методів вивчення етнонаціональних процесів, розглядається широкий спектр методів дослідження таких явищ, як етнічні стереотипи, образ “чужого”, етносоціальна дистанція, конструювання та деконструювання етнічної/ національної ідентичності, дискурс-аналіз тощо.Остання частина курсу спрямована на аналіз окремих випадків (case studies). Розглядаються наступні теми: Час (колективна пам'ять) і простір (уявлення про “рідну землю”) як елементи етнічної і національної ідентичності; етнічні та національні процеси в сучасній Україні; ісламська ідентичність в Україні; вивчення проявів антисемітизму в соціумі; гендерний вимір націоналізму.


^ Соціологія громадської думки


Становлення, предмет і об’єкт соціології громадської думки. Теоретичне та практичне значення вивчення громадської думки. Дискусії щодо природи громадської думки. Особливості та основні ознаки громадської думки як соціального феномена. Проблеми емпіричної ідентифікації громадської думки. Сутність та типології суб’єктів громадської думки. Поняття та класифікація каналів передачі соціальної інформації та виразу громадської думки. Громадська думка як соціально-політичний інститут та інститут соціального контролю. Функції громадської думки. Основні етапи формування та розвитку громадської думки. Джерела формування громадської думки. ЗМІ як засіб формування та артикуляції громадської думки. Специфіка громадської думки як адресата пропагандистського впливу. Громадська думка в політичній діяльності та соціальному управлінні. Основні напрямки маркетингових досліджень та громадська думка. Вивчення громадської думки в Україні та світі.


^ Соціологія релігії


Соціологія релігії як галузь соціологічного знання. Методологічні принципи та методи соціології релігії. Релігія як елемент соціальної системи. Проблема визначення поняття „релігія”. Функції релігії. Соціологія релігії в системі соціогуманітарних знань. Концепції релігії ХІХ ст. (О. Конт, Г. Спенсер). Класичні теорії релігії (Е. Дюркгайм, М. Вебер). Функціональні та соціально-антропологічні теорії (Б. Маліновський, А. Редкліф-Браун). Марксистська та нео-марксистська теорія (К. Маркс, О. Мадуро). Функціональні та структурно-аналітичні теорії релігії (Т. Парсонс, Дж. Йінгер). Сучасні концепції релігії (Р. Белла, Глок, Старк). Розгляд світових релігій в соціологічній перспективі. Типи релігійних організацій (церква, деномінація, секта). Секуляризація та сучасні релігійні тенденції. Релігія як символічна система. Релігія і магія. Релігія, соціальна мобільність та стратифікація. Ґендерні аспекти релігії. Особливості релігії в пострадянському суспільстві.


Ґендерні дослідження в соціології


Ґендерні студії як наука та навчальна дисципліна. Визначення терміну ґендер: ґендер як соціальна категорія. Відмінності понять «стать» та «гендер». Категорії фемінінності та маскулінності. Механізми формування ґендерної ідентичності. Поняття ґендерна соціалізація. Основні агенти ґендерної соціалізації: сім’я, друзі, школа, масс медіа. Теорія соціального конструювання гендеру. Основні теорії фемінізму. Хвилі фемінізму та їх характеристики. Соціальні канони тілесності та сексуальності. Ґендерні аспекти освітньої системи: поняття прихованого навчального плану. Ґендер і сім’я: сімейні ролі, моделі материнства та батьківства, розподіл повноважень, сімейне насильство. Політика і громадсько-публічна сфера, роль держави: державні механізми забезпечення гендерної рівності. Економіка і праця: вертикальна та горизонтальна сегрегація праці, гендерна дискримінінація на робочому місція, проблема сексуальних домагань. Ґендерні аспекти мас-медіа: різновиди сексизму в рекламі.


^ Теорії постіндустріального суспільства


Місце теорій постіндустріального суспільства в структурі сучасного соціологічного знання. Витоки дискурсу постіндустріалізму та його зв’язок із позитивізмом. Уявлення про індустріальний розвиток та його етапи. Позитивізм про історичну спадковість різних соціальних систем як передумову становлення теорій постіндустріального суспільства. Методологічний інструментарій теорій постіндустріального суспільства: множинність варіантів. Головні ознаки постіндустріального суспільства та їхня модифікація. Проблема ознак суспільств постіндустріального типу в історії соціологічної думки. Соціальні та політичні конфігурації суспільств постіндустріального типу. Висунення культури на провідні позиції у розвитку суспільств постіндустріального типу. Проблема особистості у постіндустріальному дискурсі. Переосмислення проблем капіталу, вартості і багатства як наріжних у теоріях постіндустріального суспільства. Постіндустріальні тенденції і світ. Постіндустріальний розвиток і Україна.


^ Соціологія постмодерності


Місце доби постмодерну в соціокультурному розвитку людства. Світоглядні рамки діб премодерну, модерну та постмодерну. Структуралізм і постструктуралізм та їх роль у становленні постмодернізму. Постулати постмодерної соціальної теорії: культура як система знаків, світ як “текст”, смерть суб’єкта, децентрація, постмодерністська чутливість. М. Фуко: влада, дискурс та нагляд. Концепція плинної модерності З. Баумана. Постсучасне суспільство у розумінні Ф. Джеймсона: етапи розвитку капіталізму і пізній капіталізм з його культурною домінантою. Ж. Бодрійяр про “гіперреалізацію соціального”. Особливості постмодерних ідентичностей. Теорії інформаційного суспільства. Конс’юмеризм та конс’юмеристьке суспільство.


Історія та колективна пам’ять


Місце основих теоретичних підходів до вивчення соціальних проявів пам’яті у сучасній системі гуманітарних та соціальних наук (зокрема соціології, історії та культурології). Зв'язок між ключовими соціальними інститутами та процесами формування історичної пам’яті. Ключові концепції феноменів пам’яті та соціального конструювання історичного минулого та необхідною термінологією. Поняття: "групова/індивідуальна пам’ять", "соціальна пам’ять", "колективна пам’ять", "національна пам’ять", "історична свідомість", "історична ментальність", "репрезентація минулого", "місця пам’яті", "усна історія", "жива історія", «внутрішня деколонізація пам’яті» «зовнішня деколонізація пам’яті», «місця пам’яті» тощо.


Рекомендована література


  • Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. Київ, 2001.

  • Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки / Пер. з фр. Г. Філіпчука. – К.: Юніверс, 2004. – 688 с.

  • Артемьев А.И. Социология личности / Артур Игоревич Артемьев. – [2-е изд.]. – М.: ООО “Арбат – ХХІ”, 2001. – 256 с.

  • Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. – М.: Академия, 2004. – 758 с.

  • Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція. – К.: Основи, 2004. – 230 с.

  • Бурлачук В. та ін. Біля витоків соціологічної думки в Україні / В. Бурлачук, М. Молчанов, В. Степаненко; Під ред. В. Танчера; Ін-т соціології НАНУ. – Київ:, 1996. – 114 с.

Вишняк О. Електоральна соціологія. – К.: ІСНАНУ, 1998. – 310 с.

  • Волков Ю.Г. Социология: история и современность / Ю.Г. Волков, М. А. Гулиев, В. Н. Нечипуренко, С. И. Самыгин. – Изд. 2-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 668 с.

  • Гавра Д.П. Общественное мнение как социологическая категория и социальный институт – СПб.: ИСЭП РАН, 1995. – 235 с.

  • Гараджа В. Социология религии: Учеб. пособие для студентов и аспирантов гуманитарных специальностей. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 348 с.

  • Ґеллнер Е. Нації та націоналізм. – Київ, 2003.

  • Гелрігел Д. Організаційна поведінка. – Київ, 2001.

  • Головатий М.Ф. Соціологія молоді. Курс лекцій. / М. Ф. Головатий. – К.: МАУП, 2006. – 304 с.

  • Горбачик А.П., Сальнікова С.А. Аналіз даних соціологічних досліджень засобами SPSS: Навч. посіб. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. – 164 с.; іл.

  • Гофман А. Б. Классическое и современное: Этюды по истории и теории социологии. – М.: Наука, 2003. – 783 c.

  • Громов И. А., Мацкевич А. Ю., Семенов В. А. Западная социология. СПб. – Санкт - Петербург: Ольга, 1997. – 372 с.

  • Економічна соціологія. Навчальній посібник. / За ред. В.М. Ворони, В.Е. Пилипенка. – К., 1997.

  • Западноевропейская социология ХІХ – начала ХХ веков. Тексты: Учеб. пособ. для студентов вузов, обучающихся по направлению и спец. «Социология» / Под общ. ред. В.И. Добренькова. – М.: Изд. Междунар. ун-та бизнеса и упр., 1996. – 520 с.

  • Зарубежная социология ХХ века: Хрестоматия. Тексты /Отв. Ред. В.Г. Городяненко. – Днепропетровск: Издательство ДНУ, 2001. – 336 с.

  • Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.) – К.: Либідь, 1993. – 336 с.

  • Зборовский Г. Е. История социологии: учебник / Г. Е. Зборовский. – М.: Гардарики, 2007. – 608 с.

  • История социологии: Учеб. Пособие / А. Н. Елсуков, Г. Н. Соколова, Т. Г. Румянцева, А. А. Грицанов; Под общ. Ред. А. Н. Елсукова и др. – 2-е изд., перераб. и доп. – Мн.: Выш. Шк. 1997.

  • История теоретической социологии. В 4-х т. /Отв. ред. и составитель Ю. Н. Давыдов. – М.: Изд-во “Канон+” ОИ “Реабилитация”, 2002.

  • Кастельс М. Информационная епоха. Экономика, общество и культура. – М., 2000. – 606 с.

  • Касьянов Г. Теорії нації та націоналізму. – Київ, 1999.

  • Кіммел М. Ґендероване суспільство / Пер. з англ. – К: Сфера, 2003. – 490 с.

  • Кравченко А. И. История зарубежной социологии: учебное пособие для сузов. – М.: Культура, Академический Проект, 2005. – 704 с.

  • Кутуєв П.В. Ключові проблеми політичної соціології: Підручник. – К.: Центр Вільної Преси, 2001. –236 с.

  • Методологія та методи визначення інтегральних соціальних показників / Відп. ред. Ю.І. Саєнко. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 2004. – 372 с.

  • Монсон П. Современная западная социология: теория, традиции, перспективы./ Пер. со шв. – СПб.: изд-во “Нотабене”, 1992. – 445 с.

  • Морис Хальбвакс. Коллективная и историческая память // http://www.nz-online.ru/index.phtml?cid=10010434

  • Мусієздов О.О. Історія української соціології: Навчально-методичний посібник. – Харків, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2004. – 117 с.

  • Новая индустриальная волна на Западе. Антология. – М.: Академия, 1999.

  • Нора Пьер Всемирное торжество памяти // http://www.nz-online.ru/index.phtml?cid=10010434

  • Основи теорії ґендеру. Навчальний посібник. – Київ: К.І.С., 2004. – 536 с.

  • Оссовський В. Л. Соціологія громадської думки. – К.: ПЦ «Фоліант», ВД «Стилос», 2005. – 186 с.

  • Панина Н.В. Избранные труды по социологии: В трёх томах. – Том I. Вопросы теории, методологии, технологии социологического исследования и профессиональной этики / Сост., ред., вступ. статья Е.И. Головахи. – К.: Факт, 2008. – 472 с.

  • Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження: Курс лекцій/ Міжнародний фонд „Відродження”. – К.: Наукова думка, 1996. – 232 с.

  • Паніотто В.І., Максименко В.С., Харченко Н.М. Статистичний аналіз соціологічних даних. – К.: Вид. дім “КМ Академія”, 2004. – 270 с.; іл.

  • Паращевін М. Релігія та релігійність в Україні. – К.: Ін-т політики, Ін-т соціології НАН України, 2009. – 68 с.

  • Перепелиця М.П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект). – К.: УІСД, 2001. – 242 с.

  • Погорілий О. І. Соціологічна думка ХХ століття. Навч. посібник. - К.: Либідь, 1996. – 224 с.

  • Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии / Сост. Гараджа В.И., Руткевич Е.Д. – М.: Аспект-Пресс, 1996. в 2-х частях. – 775с.

  • Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд. – СПб.: Питер, 2002. – 686 с.

  • Руткевич М.Н. Общество как система: Социологические очерки. – СПб., 2001. - 268 с.

  • Ручка А. А., Танчер В. В. Очерки истории социологической мысли. - К.: Наук. думка, 1992. – 234 с.

  • Семенова В. Качественные методы: введение в гуманистическую социологию. – М.: Добросвет, 1998.

  • Середа В. В. Етносоціологія: Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 160 с.

  • Смелзер Н. Проблеми соціології. Георг-Зіммелівські лекції, 1995. – Львів: Кальварія, 2003. – 128 с.

  • Смирнов П.И. Социология личности: учеб. пособ. – СПб.: Социолог. общ-во им. М.М. Ковалевского, 2001. – 380 с.

  • Соціологічна думка України: Навч. посібник / М.В. Захарченко, В. Ф. Бурлачук, М. О. Молчанов та ін. – К.: Заповіт, 1996. – 424 с.

  • Сулько В. С. Українська соціологічна думка у пошуках істини (зародження і становлення вітчизняної соціології в процесі національного державотворення. Від найдавніших часів до кінця ХІХ століття): Навч. посібник для викладачів і студентів. – К., 1999. – 324 с.

  • Тартаковская И.Н. Гендерная социология. – М.: Чистые пруды, 2006. – 368 с.

  • Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. – К.: Либідь, 2003. – 376 с.

  • Устич С.І. Системне дослідження суспільства. – Львів, 1992. - 188 с. 

  • Фуко М. Наглядати і карати: Народження в'язниці. – К.: Основи, 1998. – 392 с.

  • Хьелл. Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер // Пер. с англ. – СПб.: Питер Пресс, 1997. – 608 с. – (Серия “Мастера психологии”).

  • Цыганков П.А. Политическая социология международных отношений. – М.: Радикс, 1994. – 320 с.

  • Черниш Н.Й. Соціологія. – К.: Знання, 2009. – 468 с.

  • Якісні дослідження в соціологічних практиках/ За ред Н.Костенко та Л.Скокової. – К.: ІСНАНУ, 2009.

  • Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні ХУІ-ХУІІ ст. – К.: Критика, 2002. – 416 с.

  • Яцура В., Гріфін Р. Основи менеджменту. – Львів – Бостон – Нью-Йорк, 2001.

  • SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей: Пер. с нем./ Ахим Бююль, Петер Цёфель. – СПб.: ООО “ДиаСофтЮП”, 2002. – 608 с.

Схожі:

Львівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» iconЛьвівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» та «магістр» за напрямом „історія”
Мала Азія, Закавказзя та Східне Середземномор’я в давнину. Іран І середня Азія в давні часи. Давня Індія: особливості державного,...
Львівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту імені Івана Франка Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра класичної філології програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «Спеціаліст» / «Магістр» за напрямом 02030
Фахові вступні випробовування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні
Львівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра класичної філології програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «Магістр»»/«Спеціаліст» зі спеціальності «Латинська,
Фахові вступні випробовування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки вступників на окр «Магістр»/ «Спеціаліст»,...
Львівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра класичної філології програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «Магістр»»/«Спеціаліст» зі спеціальності «Латинська,
Фахові вступні випробовування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки вступників на окр «Магістр»/ «Спеціаліст»,...
Львівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра класичної філології програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «Бакалавр» зі спеціальності «Латинська,
...
Львівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» iconПрограма фахових вступних випробувань з політології для вступників у Львівський національний університет
«Політологія» 04. 03. 00) (освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» та «магістр»)
Львівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» iconПрограма фахових вступних випробувань на окр «магістр»
Дз «південноукраїнський національний педагогічний університет імені к. Д. Ушинського»
Львівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» iconПрограма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні “ Магістр” / “Спеціаліст” (німецька мова як друга іноземна) Затверджено на засіданні приймальної комісії Львівського національного університету імені Івана Франка 21.
Фахові вступні випробування перевіряють рівень підготовки бакалаврів з німецької мови як другої іноземної. Вони повинні вміти
Львівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» iconЛьвівський національний універтистет Студентське Братство імені Івана Франка Львівського національного універтистету імені Івана Франка Філологічний факультет
Львівському національному університеті імені Івана Франка відбудеться ІІІ всеукраїнська наукова конференція молодих учених-філологів...
Львівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» iconПрограма фахових вступних випробувань з культурології для вступників у Львівський національний університет (підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр", "спеціаліст")
Людина як творчий суб’єкт культури. Моделювання світу як процес культуротворення
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи