Затверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення” icon

Затверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення”




Скачати 153.97 Kb.
НазваЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення”
Дата17.03.2013
Розмір153.97 Kb.
ТипПрограма

Львівський національний університет імені Івана Франка


Кафедра філософії


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення”


(шифр і назва навчальної дисципліни)


напряму підготовки

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації

(назва спеціалізації)


факультету філософського

(назва факультету,)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Розробник: канд.філос.наук Лосик О.М.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії


Протокол № 7 від. “14”грудня 2009 р.


Завідувач кафедрою філософії _____________ ( Карась А.Ф. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

“15”грудня 2009 р.


Схвалено Вченою радою філософського факультету за напрямом 0301 – філософія (шифр, назва)

Протокол № 119/7 від. “25”грудня 2009р


“26”грудня 2009 р. Голова _______________ ( Мельник В.П.)

(підпис) (прізвище та ініціали)


Програма факультативного курсу
^

«Ідентичність у сучасній історії ідей: методи, контексти та значення»


Перший варіант



  • Лектор: Лосик О.М., канд. філос. наук

  • Курс розрахований на студентів старших курсів очної, заочної чи дистанційної форми навчання та магістрантів філософського факультету й інших гуманітарних спеціальностей, що вже отримали базові знання з історії філософії, культури, соціології, основ наукових досліджень та володіють іноземними мовами (польською, англійською, російською) на середньому академічному рівні .

  • Форма занять: лекції та семінари (конверсаторіум).

  • Кількість годин, розрахованих на вичитку курсу - 36, з них: лекційних - 20, семінарських - 16.

  • Форма зарахування курсу: залік

а) підстава допуску до складання заліку: пропущено в сумі не більше 3-х занять (лекційних чи семінарських); активна участь у семінарських заняттях;

б) залік проводиться на підставі вчасного написання й усного захисту письмої (від 1500 до 2000 друкованих знаків) праці наукового (не есеїстичного) характеру на вибрану й заздалегідь погоджену з лектором тему.

  • До курсу додається читанка обов'язкових для підготовки до семінарських тем текстів та список додаткової рекомендованої літератури (українською, польською, російською, англійською мовами). Читанка містить витяги з дослідницьких першоджерел у вигляді перекладів та мовами оригіналу.

  • Контрольні запитання словник ключових понять є оптимальним узагальненням матеріалу, який має бути засвоєним слухачами після прослуханого курсу та розраховані на самостійну перевірку студентами отриманих знань.



Спецкурс розрахований для студентів старших курсів очної форми навчання (бакалаврат та магістратура) гуманітарних спеціальностей, що вже отримали базові знання з філософії, історії культури, основ наукових досліджень та володіють іноземними мовами на середньому академічному рівні.

Загальна мета навчального курсу полягає у якісному використанні міждисциплінарного підходу при вивченні й аналізі базових складових культурної й життєвої реальності в сучасному світі. Кожна тема у запропонованих спецкурсах передбачає міжпредметні зв'язки вибраної проблематики з спеціалізацією студентів та факультету.

До програми спецкурсу долучається читанка обов'язкової літератури, що містить витяги з головних першоджерел у вигляді перекладів та мовами оригіналу (російською, польською, англійською).

Проблематика спецкурсу передбачає введення у кожну з тем українського контексту.

Форма занять: лекції та семінари.

Форма зарахування курсу: залік.


^ ОПИС КУРСУ


Навчальний спецкурс базується на висвітленні й аналізі базових соціально-історичних передумов та культурно-духовних основ формування колективної та індивідуальної форм ідентичностей на сучасному цивілізаційному етапі.

Дається системний огляд особливостей класичного й новітнього розуміння категорії ідентичності у гуманітарних дисциплінах (соціології, психології, культурній антропології, семіотиці, мовознавстві), зв'язок з ідейно-ідеологічними контекстами та сферою “політичного”. Охарактеризовано теоретично-методологічні засади й розробки провідних світових дослідницьких осередків у даній тематиці. Розглянуто природознавчі, релігійно-теологічні та біоетичні аспекти функціонування даного поняття в умовах технологізації знання й довкілля, глобалізму й секуляризації. Здійснено порівняльний аналіз вибраних концепцій та підходів, які використовуються в актуальних міждисциплінарних аналізах спільноти та її конституюючих форм — етнічної, регіональної, національної, культурної, громадянської.

Окрему увагу присвячено історіософським та культурознавчим змістам ідентичності особи та спільноти, які відображають ціннісні, нормативні, символічні й ментально-психічні орієнтири їх буття. На прикладі слов'янських народів розглянуто наративні стратегії (само)репрезентації національних спільнот; типологізовано джерела спільної національної свідомості та особливості їх проявлення/адаптації/нівеляції у загальних й локальних контекстах. На прикладі “українського” контексту, за допомогою емпіричних даних та теоретичних проекцій окреслюються основні тенденції трансформації української колективної ідентичності в історії, зокрема у призмі імперської та постколоніальної самоідентифікацій.


^ ТЕМИ ЛЕКЦІЙ

1. Поняття «ідентичності» у історії та перспективі гуманітарних й природознавчих наук

2. Основні концепції досліджень колективних та індивідуальних форм ідентичності

^ 3. Суспільні, культурні, цивілізаційні зміни та ідентичність особи

4. Сучасне ідентичнознавство: методологічні засади

5. Вибір та ідентичність

6. Багатоетнічні спільноти: виклики для ідентичності

7. Пам’ять та ідентичність

8. Українці про Україну. Національна ідентичність у постколоніальному дискурсі


^ АНОТАЦІЇ ТЕМ

Тема 1.

Поняття ідентичності у історії та перспективі гуманітарних й природознавчих наук

(2 год.)

Ввідна тема висвітлює етимологічні значення та світоглядне наповнення феномену ідентичності в європейській та американській історії ідей; розглядає еволюцію смислів цього поняття у філософських та культурно-історичній традиціях Західної цивілізації та Сходу. Дається системний огляд особливостей трактування категорії ідентичності у спеціалізованих гуманітарних дисциплінах (соціології, психології, мовознавстві, культурній антропології, семіотиці), у релігійно-теологічній та морально-духовній площинах. Розглянуто природознавчий ракурс інтерпретації поняття в контексті технологізації знання й довкілля, а також у біоетичній перспективі модифікації «людського» буття.

Обов'язкова література

BERGER P., LUCKMAN Th. Społeczne tworzenie rzeczywistości. – Warszawa: PIW, 1983. – pp. 240-255.

^ BOKSZAŃSKI Z. Tożsamości zbiorowe. – Warszawa: PWN, 2005. - rozdz. 2: „Pojęcie tożsamości”. - s. 30-43;

MELCHIOR M. Społeczna tożsamość jednostki. - Warszawa: ISNS - Uniwersytet Warszawski, 1990. - rozdz. 1 „Tożsamość” – rozróżnienia terminologiczne. - s. 19-30; rozdz. 3 „Problematyka tożsamości – jej aktualność i znaczenie”. - s. 63-70.

Тема 2.

Основні концепції досліджень колективних форм ідентичності (4 год.)

Оглянуто базові традиції дослідження колективних форм ідентичності (народу, нації, спільноти, громади, колективу, маси) у європейській філософії та науці XVIII-XXІ ст. Проаналізовано історичні передумови їх постання та занепаду, а також зв’язок з ідеологічними контекстами та сферою «політичного». Охарактеризовано ідейно-концептуальні відмінності між європейськими та американськими культурознавчими школами дослідження колективних ідентичностей у ХХ ст. Окреслено причини браку, появи, спадку й зростання професійної цікавості до колективних ідентичностей як предмету дослідження у класичному та новітньому суспільствознавстві. Виділено ключові контроверсії поняттєвих та смислових непорозумінь при дослідженні спільноти як такої. За допомогою оглянутих концепції зафіксовано головні взаємноопозиційні підходи в аналізі колективних ідентичностей; порівняно їх теоретичну комплексність та практичну (емпіричну) придатність в умовах спеціалізованого/міждисциплінарного наукового знання й гуманістичної парадигми.

Обов'язкова література

СМІТ Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху. — К.: Ніка-Центр, 2006. – с.

^ BOKSZAŃSKI Z. Tożsamości zbiorowe. – Warszawa: PWN, 2005. - rozdz. 3 „Tożsamości zbiorowe”. - s. 44-72;

KOŁAKOWSKI L. O tożsamości zbiorowej. - s. 44-55;

TAYLOR Ch. Źródła współczesnej tożsamości / Tożsamość w czasach zmiany. Rozmowy w Castel Gandolfo – Kraków: Znak, 1995. - s. 9-21.

Тема 3.

Суспільні, культурні, цивілізаційні зміни та ідентичність особи (2 год.)

Метою є розглянути шкалу взаємозв’язків між цивілізацією (як найбільш системною формою культурної спільноти) та особою (як носієм індивідуальної ідентичності). На прикладі аналізу т.зв. культурологічної та соціологічної орієнтацій показано два відмінних способи наукового розуміння та інтепретації традиційних взірців «буття собою» як у окремих типах суспільств, так і стосовно змін загалом. У контексті динаміки Західної цивілізації окреслено семіотичний ландшафт знаків та значень, створених в ході суспільно-історичних та культурних трансформацій та їх вплив на конституювання аксіологічного «життєсвіту» особи. Розкрито принципи індивідуалізуючого розуміння коцепцій «національної» й «культурної» форм ідентичності.

Обов'язкова література

ЕЛІАС Н. Процес цивілізації. Соціогенетичні і психогенетичні дослідження. – К.: Вид.дім «Альтернативи», 2003. – с.

BAGBY Ph. Kultura i historia. Prolegomena do porównawczego badania cywilizacji. – Warszawa: PIW, 1975. – s. 220 – 234.

^ BAUMAN Z. Identity – Then, Now, what For? // Polish Sociological Review. – nr 3. – 1998. – p. 10-25.

ERIKSEN Th.-H. Ethnicity & Nationalism. Anthropological Perspectives: London: Pluto Press, 1993. - p. 147-162;

KŁOSKOWSKA A. Kultury narodowe u korzeni. – Warszawa: PWN, 1996. - rozdz. 6 „Tożsamość jednostki a identyfikacja narodowa i przyswojenie kultury narodowej. - s. 103-112.


Тема 4.

Сучасне ідентичнознавство: методологічні засади (2 год.)

Тема представляє явище «ідентичності» як теоретично-методологічну проблему актуальних досліджень у філософії історії, культурній та соціальній антропології та інших гуманітарних субдисциплінах. Охарактеризовано методологічні засади головних дослідницьких осередків та програмні настанови провідних вчених у даній тематиці. Розглянуто міждисциплінарний доробок identity studies як наукового дискурсу. Проаналізовано вибрані базові методи й моделі інтерпретації «національної», «культурної» та інших форм ідентичності.

Обов’язкова література

ГНАТЮК О. Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність. – К.: Критика, 2005. – розділ 1.

ГІРЦ К. Інтерпретація культур. – К.: Дух і Літера, 2001. – с.

^ КОЗЕЛЛЕК Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії. Зі статтею Ганса-Ґеорга Ґадамера. - К.: Дух і літера, 2006. – с.

JENKINS R. Social Identity. London and New York: Routledge, 1996. - Chapter 1 «Knowing who we are». - pp.1-6; Chapter 2 «A sign of the times?». - pp.7-10.

Тема 5.

Вибір та ідентичність у класичній та постмодерній парадигмах (4 год.)

У темі розглядаються етапи трансформації світоглядних настанов членів культурних й політичних спільнот в умовах модернізації. На підставі міжнародних емпіричних опрацювань подається порівняльна характеристика способів, в який реформуються ідейні (приватні, публічні, громадянські) контексти; зіставлено позиції відомих сучасних мислителів стосовно дилем глокальності, секуляризації та толерантності.

Проблематика індивідуального вибору розглянута у зв’язку з космополітичними та націоналістичними (т.зв. укоріненими) домінантами. Запропоновано огляд найтиповіших «ситуацій», у які потрапляє особа Модерну й Постмодерну, у пошуках нових форм суспільних в’язей та автентичного самоздійснення. Представлено панораму образів інтерпретації «автентичності» та «тотожності» у сучасній художній творчості (візуальних й пластичних мистецтвах, літературі, музиці).

Обов’язкова література

^ ДЖЕЙМІСОН Ф. Постмодернізм, або культурна логіка пізнього капіталізму. - К.:Курс. (вийде друком у 2008 р.) – c.

БРЮБЕЙКЕР Р. Переобрамлений націоналізм. Статус нації та національне питання у новій Європі — Л.: Кальварія, 2006. – с.

^ BERGER P. Człowiek Zachodu: wyzwolenie i samotność // ANEKS. - nr. 43. - 1986. – s. 36-48.

GIDDENS A. Nowoczesność i tożsamość. – Warszawa: PWN, 2001. - rozdz.VI „Niepokoje tożsamościowe”. - s.248-284;

HABERMAS J. Obywatelstwo a tożsamość narodowa. Rozważania nad przyszłością Europy. – Warszawa: IFiS PAN, 1993. – s. 5-20.


Тема 6.

Багатоетнічні спільноти: виклики для ідентичності (2 год.)

Феномен «багатоетнічності» розглянуто у феноменологічному, соціологічно-психологічному та культурно-ментальному ракурсах протиставлення «більшості/меншості», «свого»/»чужого». Узагальнено теоретичні змісти концепцій мультикультуралізму, етнонаціоналізму та продукованих ними мітологем й стереотипів. Окрему увагу звернуто на історичні й культурні контексти конфронтацій різних (етнічних, релігійних, гендерних та ін.) форм ідентичності на території кількох (європейського, австралійського, північноамериканського) континентів. Ознайомлено і з філософськими рефлексіями (П.Рікер, Ч.Тайлор, Б.Міхальські, К.Морен, Саукконен, Р.Рорті) про етичні, релігійні, політичні виміри «діалогу ідентичностей».

Обов’язкова література

^ БАЛІБАР Е. Ми, громадяни Європи? Кордони, держава, народ. - К.: Курс, 2006. – с.

ВАЛЬДЕНФЕЛЬС Б. Топографія Чужого. Студії до феноменології чужого. – К.: ППС – 2002, 2004. – с

^ MICHALSKI B. Czy inny musi być piekłem? Etyka pojednania (głos w dyskusji) / Symbole Europy (red. A.Motycka, K.Moraurin). – Warszawa: Eneteia. – s.181-187;

TISCHNER J. Inny. – http://www.tezeusz.pl/cms/tz/index/php?id=788%20-%2056k

ZNANIECKI F. Studia nad antagonizmem do obcych / Współczesne narody, PWN, Warszawa 1990, s. 265-358.

Тема 7.

^ Пам’ять та ідентичність (2 год.)

Тема присвячена аналізу багатовимірності «колективної» пам’яті як важливого ціннісного, нормативного й символічного орієнтиру, актуального і в сучасних умовах плюральності й відчуження. Звернуто увагу на еволюційний характер змін образів минулого у т. зв. колективній свідомості та потенціальну багатовекторність їх значень у процесі конструювання культурних канонів та «місць пам’яті».

На прикладі історії «європейського», «американського» (індіанського, мексиканського та ін.) світоглядів розглянуто закономірності занепаду традиції як з’єднуючої ланки поміж «минулим», «теперішнім» та «майбутнім» і форм її відродження й проявлення у поточній щоденності, художній творчості, філософських та ідеологічних концептах, а навіть і у індивідуальних (вибраних) біографіях.

Обов’язкова література

^ КОННЕРТОН П. Як суспільства пам’ятають. – К.: Ніка-центр, 2004. – с. 70-113;

СПІВАК Ґ.Ч. В інших світах. Есеї з питань культурної політики. — К.: Всесвіт, 2006. – с.

^ КОЗЕЛЛЕК Р., ШЕРРЕР Ю., СІГОВ К. Історичні пошуки ідентичності: Українсько-німецький колоквіум. К.: Дух і літера, 2004. – Вибрані фрагменти.

ТАЙЛОР Ч. Етика автентичності. – К.: Дух і Літера, 2002. – Вибрані фрагменти.


^ DOMENACH J.-M. Europa: wyzwanie dla kultury. – Warszawa: Nowa, 1992. - s. 32-47;

PARK R.E. Human Migration and the Marginal Man // The American Journal of Sociology. - vol. XXXIII. - May 1928. - No.6. – p. 56-68.

RICOEUR P. Pamięć - zapomnienie – historia // Tożsamość w czasach zmiany. Rozmowy w Castel Gandolfo. – Kraków: Znak, 1995. - s. 22-43.

Тема 8.

Українці про Україну. Національна ідентичність у постколоніальному дискурсі (2 год.)

Метою цієї лекції є передовсім ознайомити студентів з тематикою т.зв. постколоніальних студій (postcolonial research) та актуальними методами досліджень у цій сфері. На прикладі «українського» контексту за допомогою аналізу емпіричних даних та теоретичних проекцій висвітлюються основні тенденції трансформації української національної ідентичності в історії та сучасності. На підставі порівняльного аналізу показників національної самоідентифікації й сфер «національної гордості» окреслено великі інтерпретаційні можливості, як також і хибні використання вузькосоціологічних досліджень у міждисциплінарних підходах.

Обов’язкова література

^ SMITH T. W., JARKKO L. National Pride. A Cross-national Analysis, National Opinion Research Center, Universityof Chicago, maj, 1998, http://www.issp.org/natlid98.txt

Współcześni Słowianie wobec własnych tradycji i mitów, red. M.Bobrownicka, L.Suchanek, F.Ziejka, Kraków, 1997. – Вибрані фрагменти.

^ KURCZEWSKA J. Tożsamość narodowa a pożsamość europejska, czyli pożadanie nieosiągalnego, W: Kultura narodowa i polityka (red. J. Kurczewska), PAN, Warszawa 2000.

ПАХЛЬОВСЬКА О. Біном "Україна-Діаспора" сьогодні: криза і перспектива. – К.: Км Академія, 2002 р. - 52 с.

МАСЕНКО Л. Мова і суспільство. Постколоніальний вимір. - К.: Км Академія, 2004. – Вибрані фрагменти.


Запитання для самоконтролю


  1. Етапи розвитку досліджень над формами ідентичності у світовій гуманістиці: загальний огляд і ключові здобутки.

  2. Етимологія поняття «ідентичність» у історії філософської думки Заходу та Сходу.

  3. Нормативне і описове розуміння ідентичності.

  4. Ідентичність як «стан» та ідентичність як «процес»: порівняльна характеристика.

  5. Ідентичність у вимірах «продовження» (континуації) чи «відмінності»: філософський (П.Рікер) і соціологічний (Якобсон-Віддінґ) ракурси.

  6. Етимологія поняття ідентичність у соціології (концепції Е.Дюркгайма, Р.К.Мертона, П.Берґера & Н.Лумана, Д.Белла, З.Баумана, П.Штомпки).

  7. Ідентичність як екзистенційна проблема.

  8. Ідентичність як теоретично-методологічна проблема.

  9. Міждисциплінарний метод дослідження ідентичності у І.Еріксона, Ж.-П.Фітуссі, П.Розанваллона.

  10. Інтерпретація ідентичності у працях А.Турена: основні принципи та висновки.

  11. Типологія колективних ідентичностей у теорії М.Кастеллса.

  12. Концепція «буття собою» у розумінні Ч.Тайлора.

  13. «Національний характер» у працях Д.Г'юма і Гердера.

  14. «Душа народу» у філософському та психологічному розуміннях (на прикладі тез Г.Штайнталя, М.Лазаруса, В.Вундта).

  15. Специфіка американських розвідок над формами ідентичності (доробок «culture and personality approach»). Переваги й недоліки етнопсихології.

  16. Семіотика ідентичності у розумінні Дж.Ділі.

  17. Чи «культури» посідають ідентичність? Аргументація П.Саукконена.

  18. Колективна ідентичність крізь призму «нації», «національного характеру» та «(авто)стереотипів».

  19. «Тяглість» та «перерваність» національної й культурної пам'яті в історії народів та етносів. Порівняльний аналіз наслідків (на вибраних прикладах).

  20. Чи існує (ще) колективна ідентичність? Арґументи «проти».

  21. Чи існує (ще) колективна ідентичність? Арґументи «за».

  22. Культурна ідентичність статі: зарис проблематики.

  23. Східно-європейська соціологія народу: причини популярності та специфіка розвитку.

  24. Дилеми національної ідентичності на прикладі вибраних країн: спроба аналізу.

  25. «Національна ідентичність» у гуманітарних науках 2-ої пол. ХХ ст. Загальний огляд спільних та відмінних засад інтепретації.

  26. Дихотомії «sameness – distinctiveness», «Kulturnation – Staatsnation», «нації конструйовані – нації постаючі»: суть та потенціальність смислів.

  27. Об’єктивістична модель національної форми ідентичності (на прикладі концепції Е.Сміта).

  28. Модель «культурного закодування» національної ідентичності (на прикладі концепцій Б.Маліновського, С.Гантінґтона).

  29. Джерела і символи національної ідентичності: метод Р.Козеллека.

  30. Конструктивістична модель національної форми ідентичності (підхід Е.Ґеллнера).

  31. Теорія «трьох кодів» у типологізаційній схемі Айзенштадта та Ґізена.

  32. Національна форма ідентичності як «публічна думка»: соціологічно-психологічна модель.

  33. Концепція «простору ідентичності» Дж.Фрідмана. Її традиціоналістькі та постмодерністські контексти.

  34. Теорія індивідуальної форми національної ідентичності у розумінні К.Левіна.

  35. Динаміка цивілізації Заходу та ідентичність особи (на прикладі концепцій П.Сорокіна та М.Фуко).

  36. «Логіки буття собою» у транскультурній теорії В.Каволіса.

  37. Постмодерна форма спільної ідентичності: дві концепції виникнення (за З.Бауманом та Е.Ґідденсом).

  38. Стратегія палімпсесту: дискурс «пошуку себе» у світлі метафор З.Баумана.

  39. Ідентичність «пілігрима», «туриста» та «волоцюги» у міждисциплінарній інтерпретації.

  40. Час, простір та смисли «рефлексивності» у «пізній постсучасності» Е.Ґідденса.

  41. Образи постсучасної ідентичності у художній творчості. Аналіз вибраних творів мистецтва.

  42. Етнічна ідентичність у багатокультурних спільнотах: від гетто до культурної домінації. Культурологічний аналіз явища.

  43. Видатні мислителі сучасності про феномен толерантності: спроба осмислення «за» і «проти» вибраних тез Ч.Тайлора, П.Рікера, Р.Шпемана, Р.Рорті, Й.Тішнера та ін.



^ Словник ключових понять


alter ego, адіафоризація, (авто)стереотипи, бриколаж, національний характер, Західна цивілізація, деіндустріалізація, національна гордість, дифузія ідентичності, етнічна афірмація, етнічність політична, етність сепараційна, етнопсихологія, етос, Gesellschaft, етнічна ідентифікація, етнічна група, ідентифікація колективна, індивідуалізація, інтерналізація, інтеракціонізм символічний, я ситуаційне (situational self), внутрішній колоніалізм, колонізація майбутнього, концепція-себе (self-conception), криза культури, конформізм, ксенофобія, культура ідеаційна, культура ідеалістична, культура символічна, логіка буття собою, локальність, нація етнічна, нація конструйована, нація культурна, нація політична, нація громадянська, NIS (National Identity Study), націоналізм, метакультура, модернізм, модернізація, образ-себе (self-image), чужий, відчарування світу, відчування себе (self-feeling), Батьківщина, публічна думка, держава-нація, плем’я-нація, імперія, периферія, маргінальність, плюральність, пізня сучасність, self-attitudes, психологія народу, етнічний регіон, реліктовий регіон, суспільна рухливість, ритуал, sacrum, секуляризація, семіотика особи, сепарація досвіду, соціологія народу, органічна солідарність, постсучасне суспільство, стигматизація, синтагма культури, свідомість-себе, національна свідомість, тест двохсот стверджень (TST), трибалізм, культурні цінності, національна пам'ять, місця пам'яті (lieux des mémoires), рефлексивність, мультикультуралізм, палімпсест, колоніальна ідентичність, постколоніальна ідентичність.


Схожі:

Затверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення” iconЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни діалогіка І мас-медіа
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)
Затверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення” iconЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни міжнародна безпека
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)
Затверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення” iconЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни діаспорна публіцистика
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)
Затверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення” iconЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни основи європеїстики
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)
Затверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення” iconЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 року Робоча програма навчальної дисципліни Трудове право
Робоча програма з трудового права студентів економічного факультету за напрямом підготовки «Менеджмент». 2012 р
Затверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення” iconЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 року Робоча програма навчальної дисципліни Трудове право
Робоча програма з трудового права студентів географічного факультету за напрямом підготовки «Менеджмент». 2012 р
Затверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення” iconЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Постмодерністські тенденції у філософії та культурі”
Навчальний спецкурс присвячений академічному ознайомленню з новітнім явищем постмодернізмом в історії культури, соціальності, творчості...
Затверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення” iconЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни медіаекономіка зарубіжних країн
Медіаекономіка зарубіжних країн. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів
Затверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення” iconЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни міжнародне право І журналістика
Міжнародне право І журналістика. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів
Затверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни “Ідентичність в сучасній історії ідей: методи, контексти, значення” iconЗатверджую” Проректор (заступник директора) з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни християнська етика І журналістська творчість
Християнська етика І журналістська творчість. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи