Психокорекція дитячої агресивності icon

Психокорекція дитячої агресивності




Скачати 348.23 Kb.
НазваПсихокорекція дитячої агресивності
Дата18.03.2013
Розмір348.23 Kb.
ТипРобоча програма


Кафедра (предметна, циклова комісія) психології


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора) з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ПСИХОКОРЕКЦІЯ ДИТЯЧОЇ АГРЕСИВНОСТІ

__________________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки психологія___________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності (тей) психологія ___6.0301________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації ___вікова та педагогічна психологія ________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення філософський факультет_______________

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


^ Психокорекція дитячої агресивності. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю "психологія”________: __________ 20___. - ____ с.


Розробник: доцент кафедри психології, к. психол. н. Гупаловська В. А.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


____________.20___

___________.20.___


  1. ^

    Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Психокорекція дитячої агресивності”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів, – 2

Галузь знань

0301 соціально-політичні науки

(шифр, назва)

Дисципліна вільного вибору студента


Модулів – 2

Напрям

психологія

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

психологія


3-й




Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин -72

5-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 4

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

спеціалііст


18 год.




^ Практичні, семінарські

18 год




Лабораторні

год.

год.

^ Самостійна робота

36 год.




ІНДЗ:

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання -

для заочної форми навчання – 1:2



  1. ^ Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета: сформувати знання про цілі, функції та види агресії, основні теорії агресії, основні причини виникнення агресії; механізми становлення агресивної поведінки людини; особливості прояву агресії у різні вікові періоди, методи психологічної діагностики агресивності дітей, індивідуальні та групові методи психокорекції дитячої агресивності.

Завдання: розглянути та проаналізувати теорії агресії, психологічні причини та прояви дитячої агресивності, оволодіти основними методими та методиками психокорекції дитячої агресивності.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: основні причини виникнення агресії; механізми становлення агресивної поведінки; особливості прояву агресії у різні вікові періоди; уміти: діагностувати агресивність; відрізняти агресивну поведінку від агресивних станів; володіти психологічними методами корекції агресивної поведінки.


  1. ^ Програма навчальної дисципліни




Тема лекційного заняття

Тема семінарського заняття

Лекцій

Семінарських занять

Самостійна робота студентів

  1. Агресія та агресивність. Визначення агресії та агресивності, види агресії

  1. Агресія та агресивність. Визначення агресії та агресивності, види агресії

2

2

4

  1. Теорії агресії. Причини агресивної поведінки

  1. Теорії агресії. Причини агресивної поведінки

2

2

4

  1. Становлення агресивної поведінки

  1. Становлення агресивної поведінки

2

2

4

  1. Вікові особливості агресивної поведінки. Особливості корекційної роботи з дітьми.

  1. Вікові особливості агресивної поведінки. Особливості корекційної роботи з дітьми.

2

2

4

  1. Психокорекція агресивної поведінки. Основні принципи та методи психокорекції

  1. Психокорекція агресивної поведінки. Основні принципи та методи психокорекції

2

2

4

  1. Психологічна діагностика дитячої агресивності.

  1. Психологічна діагностика дитячої агресивності.

2

2

4

  1. Методи та форми психокорекційної роботи з агресивними дітьми

  1. Методи та форми психокорекційної роботи з агресивними дітьми

2

2

4

  1. Індивідуальна психокорекційна робота із агресивними дітьми. Робота із вчителями та батьками

  1. Індивідуальна психокорекційна робота із агресивними дітьми. Робота із вчителями та батьками

2

2

4

  1. Групова психокорекційна робота із агресивними дітьми

  1. Групова психокорекційна робота із агресивними дітьми.

2

2

4

Разом:





18

18

36


^ Тематичний план модульного контролю

з дисципліни „Психокорекція дитячої агресивності”


П/П

МК

Семестр

Тиждень

Тема

1

І

9

1-5

2

І

18

6-9


^ 4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср




л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Теорії агресії, її види. Становлення агресивної поведінки

Тема 1. Агресія та агресивність. Визна-чення агресії та агре-сивності, види агресії




2

2







4



















Тема 2. Теорії агресії. Причини агресивної поведінки




2

2







4



















Тема 3. Становлення агресивної поведінки




2

2







4



















Тема 4. Вікові особ-ливості агресивної поведінки. Особли-вості корекційної роботи з дітьми.




2

2







4



















Тема 5. Психокорек-ція агресивної пове-дінки. Основні прин-ципи та методи психокорекції




2

2







4



















Разом – за модуль1




10

10







20



















Змістовий модуль 2. Психологічна діагностика та корекція дитячої агресивності

Тема 6. Психологіч-на діагностика дитя-чої агресивності.




2

2







4



















Тема 7. Методи та форми психокорек-ційної роботи з агресивними дітьми




2

2







4



















Тема 8. Індивідуаль-на психокорекційна робота із агресивни-ми дітьми. Робота із вчителями та батьками




2

2







4



















Тема 9. Групова психокорекційна ро-бота із агресивними дітьми




2

2







4


















^

Усього годин





8

8







16




















^ Тема 1. Агресія та агресивність. Визначення агресії та агресивності, види агресії

Агресія як поведінка. Агресія як намір. Агресія як завдання шкоди та образи. Ворожа (емоційна, імпульсивна) та інструментальна агресія. Реактивна та проактивна агресія. Деструктивна та конструктивна агресія.

Рекомендована література:

1. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002.

2. Бєрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб.: Питер, 1999.

3. Крейхи Б. Социальная психология агрессии. – СПб.: Питер, 2003.


Тема 2. Теорії агресії. Причини агресивної поведінки

Теоретичні підходи до вивчення агресії:

• агресія як інстинктивна поведінка (психоаналітичний та еволюційний підхід);

• агресія як вияв спонуки (теорії агресії Берковіца, Зільмана);

• когнітивні моделі агресивної поведінки;

• агресія як набута соціальна поведінка (теорія соціального научіння).

Експериментальні та неекспериментальні підходи у дослідженнях.

Дослідження агресивної поведінки за допомогою опитування:

анкети, особистісні шкали, оцінювання іншими. Проективні методи.

Спостереження за агресією. Лабораторні спостереження. Лабораторний Бобо. Метод Басса і метод Тейлора.

Рекомендована література:

1. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. – СПб.: ПраймЕ-ВРОЗНАК, 2002.

2. Бєрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб.: Питер, 1999.

3. Крейхи Б. Социальная психология агрессии. – СПб.: Питер, 2003.

4. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – М., 2000.

5. Яньшин П.В. Практикум по клинической психологи. Методы исследования личности. – СПб.: Питер, 2004.


Тема 3. Становлення агресивної поведінки

Засвоєння агресивної поведінки: сімейні взаємини, стиль сімейного керівництва, моделі сімейного впливу, взаємодія з ровесниками, моделі агресії в ЗМІ.

Вплив когнітивних процесів на розвиток агресії: виникнення, закріплення, апробація і корекція агресивних форм поведінки. Стійкість агресивної поведінки.

Рекомендована література:

1. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002.

2. Бєрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб.: Питер, 1999.

3. Крейхи Б. Социальная психология агрессии. – СПб.: Питер, 2003.

4. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000.

5. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер,1998.


Тема 4. Вікові особливості агресивної поведінки. Особливості корекційної роботи з дітьми.


Роль спадкового чинника у формуванні агресивної поведінки людини. Аномалії, пов’язані з Y- та X-хромосомами.

Гормони та агресивна поведінка. Центральна нервова система (взаємозв’язок головного мозку і навколишнього середовища).

Збудження і агресія: вплив збудження на агресивність та вплив агресії на збудження.

Частота трансляції програм агресивного змісту в ЗМІ. Вікові групи споживачів екранного насилля. Ефект від короткотривалого і довготривалого регулярного перегляду програм із проявами агресії.

Діти і підлітки як найбільш сприйнятливі глядачі.

Рекомендації по психологічному супроводу перегляду телепрограм із проявами агресії. Роль виховання у сприйнятті агресивного за змістом відеоматеріалу. Рекомендації батькам.

Рекомендована література:

  1. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002.

3. Крейхи Б. Социальная психология агрессии. – СПб.: Питер, 2003.

4. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000.

5. Кэдьюсон Х., Шефер Ч. Практикум по игровой психотерапии. – СПб.: Питер, 2000.


Тема 5. Психокорекція агресивної поведінки. Основні принципи та методи психокорекції


Покарання: чи є покарання ефективним засобом попередження агресії?

Ефективне покарання. Правила ефективного покарання: послідовність, поміркованість, неминучість, своєчасність.

Страх покарання.

Література:

1. Агеева И.А. Коррекционные техники в школе. – СПб.: Речь, 2004.

2. Агрессия у детей и подростков: Учеб. пособие / Под ред. Н.М. Платоновой. – СПб.: Речь, 2004.

3. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. – М., 1997.

4. Заморев С.И., Кудрявцева С.В. От игры к развитию личности. Практическое руководство. – СПб., 1995.


Тема 6. Психологічна діагностика дитячої агресивності.


Основні психологічні методики діагностики дитячої агресивності.

Діагностика агресивності різних вікових груп: дошкільнят, молодших школярів, школярів середніх класів, підлітків та юнаків.

Малюнкові методики: «Неіснуюча тварина», «Кактус», «Малюнок сімї», «Автопортрет», «Дім. Дерево. Людина», малюнок на довільну тему та ін..

Психодіагностичні опитувальники: Басса-Даркі, FРІ, шкали конфліктності, способу поведінки у конфлікті К. Томаса.

Проективні методики: «Тест руки», «Фрустраційний тест Розенцвейга», «Тематичний апперцепційний тест», «Кольорових плям Г. Роршаха», «Блеккі-пікчерз» та ін..

Вікові

обмеження й особливості психодіагностики дитячої агресивності.

Література:

  1. Захаров А.И. Групповая психотерапия при неврозах детского возраста: Методические рекомендации НИИ им. В.М. Бехтерева. – Л., 1997.

  2. Кэдьюсон Х., Шефер Ч. Практикум по игровой психотерапии. – СПб.: Питер, 2000.

  3. Лэндрет Г.Л. Игровая терапия. Искусство отношений. – М., 1994.

  4. Мамайчук И.И. Психокоррекция детей и подростков с нарушениями в развитии. – СПб., 1997.

  5. Насилие в семье: Особенности психологической реабилитации / Под ред. Н.М. Платоновой, Ю.П. Платонова. – СПб., 2004.

  6. Оклендер В. Окна в мир ребёнка. – М., 1997.

  7. Панфилова М.А. Игротерапия общения: Тесты и коррекционные игры. – М., 2000.

  8. Фурманов И.А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция. – Минск, 1996.


Тема 7. Методи та форми психокорекційної роботи з агресивними дітьми


Попередження дитячої агресивності та основні способи і методи корекції агресії в дітей.

Індивідуальна та групова робота.

Методи індивідуальної роботи: бесіди, психокорекційні вправи, малювання, ігри та ін..

Методи групової роботи: соціально-психологічний тренінг, ігрова терапія, арт-терапія, робота з уявою, керована візуалізація, психодрама та ін.

Література:

  1. Практична психологія та соціальна робота. №1-10, 1998.

  2. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – М., 2000.

  3. Рудестам К. Групповая терапия. – СПб., 1998.

  4. Федоров А.П., Эйдемиллер Э.Г. Групповая психотерапия при неврозах. – Л., 1988.

  5. Хрящева Н.Ю. Психогимнастика в тренинге. – СПб., 1998.

  6. Чижова С.Ю. Детская агрессивность. 100 ответов на родительские “почему?” – M., 2000.

  7. Шевченко Ю.С. Коррекция поведения детей с гиперактивностью и психопатоподобным симптомом. – М., 1997.


Тема 8. Індивідуальна психокорекційна робота із агресивними дітьми. Робота із вчителями та батьками


Методи індивідуальної роботи: бесіди, психокорекційні вправи, малювання, ігри та ін..

Бесіди з батьками, вчителями, однокласниками.

Література:



  1. Кэдьюсон Х., Шефер Ч. Практикум по игровой психотерапии. – СПб.: Питер, 2000.

  2. Панфилова М.А. Игротерапия общения: Тесты и коррекционные игры. – М., 2000.

  3. Паренс Г. Агрессия наших детей. – М., 1997.



Тема 9. Групова психокорекційна робота із агресивними дітьми


Соціально-психологічний тренінг як основна групова форма психокорекційна робота із агресивними дітьми

Структура занять: 1. Діагностичний блок – 4 год; 2. Психокорекційний блок – 36 год; 3. Формуючий блок – 16 год; 4. Закріплюючий блок – 4 год.

Ознайомлення із правилами групового тренінгу, вправами, які можуть навчити зменшувати емоційну напругу дітей, формувати в учнів навички самоконтролю.

Уміння розуміти та коригувати емоційний стан дитини.Ігрова корекція агресивної поведінки дітей та нейтралізація негативної емоційної енергії.

Вправи, які розвивають вміння дотримуватися дистанції стосовно інших людей, здатність усвідомлювати та висловлювати своє ставлення до проблеми агресивної поведінки.

Література:

  1. Кулагин Л.Г. О подростках, которым трудно // Советская педагогика. – 1991. – № 6. – С. 141-142.

  2. Личко А.Е., Попов Ю.В. Делинквентное поведение, алкоголизм и токсикомании у подростков. – Москва, 1988.

  3. Медведева И., Шишова Т. Разноцветные белые вороны. М., 1996.

  4. Першанина Е. Проблема профилактики педагогической запущенности подростков // Советская педагогика . – 1984. – № 5. – С.141.

  5. Саенко Е. В. Профессиональная деятельность психолога при профилактике девиантного поведения. Автореферат диссертации кандидата психологических наук. – Тверь, 1995.

  6. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции. – Москва, 1996.




  1. Теми семінарських занять




з/п

Назва теми

Кількість годин

1.

Агресія та агресивність. Визначення агресії та агресивності, види агресії

2

2.

Теорії агресії. Причини агресивної поведінки

2

3.

Становлення агресивної поведінки

2

4.

Вікові особливості агресивної поведінки. Особливості корекційної роботи з дітьми.

2

5.

Психокорекція агресивної поведінки. Основні принципи та методи психокорекції

2

6.

Психологічна діагностика дитячої агресивності.

2

7.

Методи та форми психокорекційної роботи з агресивними дітьми

2

8.

Індивідуальна психокорекційна робота із агресивними дітьми. Робота із вчителями та батьками

2

9.

Групова психокорекційна робота із агресивними дітьми.

2




Разом

18




  1. ^ Самостійна робота




з/п

Назва теми

Кількість годин

1.

Агресія та агресивність. Визначення агресії та агресивності, види агресії

4

2.

Теорії агресії. Причини агресивної поведінки

4

3.

Становлення агресивної поведінки

4

4.

Вікові особливості агресивної поведінки. Особливості корекційної роботи з дітьми.

4

5.

Основні принципи та методи психокорекції. Психокорекція агресивної поведінки

4

6.

Психологічна діагностика дитячої агресивності

4

7.

Методи та форми психокорекційної роботи з агресивними дітьми

4

8.

Індивідуальна психокорекційна робота із агресивними дітьми. Робота із вчителями та батьками

4

9.

Групова психокорекційна робота із агресивними дітьми.

4

10.

Агресія та агресивність. Визначення агресії та агресивності, види агресії

4




Разом

36




  1. ^ Розподіл балів, що присвоюється студентам

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою:

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується заліком, становить: за поточну успішність – до 100 балів, на заліку (якщо студент не набрав достатньої кількості балів) – 20 балів.

  • Поточний контроль рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни „Психокорекція дитячо агресивності” оцінюється за десятибальною шкалою. Студент повинен отримати мінімум три оцінки. Якщо оцінок більше, враховуються найвищі. Якщо оцінок менше, сума буде меншою. Таким чином заохочуємо студента до активності і підвищення успішності. За два модулі студенти також можуть набрати по 10 балів. У кінці семестру усі одержані оцінки додаються: три оцінки за відповіді на семінарах і дві – за модулі – і множаться на коефіцієнт 2. Таким чином, за семестр студент набирає до 100 балів. Якщо за семестр набрано більше 50 балів, залік ставимо «автоматично». Якщо балів набрано менше, студент приходить на залік, де може отримати не більше 20 балів.

  • Бали за аудиторну роботу не відпрацьовуються у разі пропусків без поважної причини. Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме відповідний поточний контроль – 0 балів.

  • Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

  • виступ з основного питання

  • усна наукова доповідь

  • доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ

  • участь у дискусіях

  • аналіз першоджерел і монографічної літератури

  • письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи)

  • реферат, есе (письмові роботи, оформлені відповідно до вимог)

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – заліку.


^ Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

91 – 100

5

Відмінно




Зараховано


В

81-90

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо

FX

25-50

2

Незадовільно

Не зараховано

F

0-24

Незадовільно без права повторної перездачі

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або контрольних робіт. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, - по 10 балів.


^ Критерії оцінювання:


Оцінка “відмінно” (9-10 балів) виставляється

  • у разі засвоєння матеріалу за програмою у повному обсязі,

  • при логічному, послідовному його відтворенні під час відповіді,

  • при володінні необхідною термінологією і поняттєвим апаратом,

  • при відсутності незначних помилок у відповіді,

  • при здатності аналізувати, порівнювати, узагальнювати,

  • при усвідомленні взаємозв’язків і співвідношень між явищами, поняттями,

  • при відсутності невідпрацьованих занять, незадовільних оцінок,

  • при наявності виконаних індивідуальних письмових завдань.


Оцінка “добре” (7-8 балів) виставляється

  • у разі засвоєння матеріалу за програмою у повному обсязі,

  • при логічному, послідовному його відтворенні під час відповіді,

  • при володінні необхідною термінологією і поняттєвим апаратом,

  • при відсутності невідпрацьованих занять, незадовільних оцінок,

  • при наявності виконаних індивідуальних письмових завдань.

  • при і наявності однієї грубої або кількох незначних помилок у відповіді,

або

  • при неповній здатності аналізувати, порівнювати, узагальнювати,

або

  • при неповному усвідомленні взаємозв’язків і співвідношень між явищами, поняттями,


Оцінка “задовільно” (4-6 балів) виставляється

  • у разі засвоєння матеріалу за програмою у неповному обсязі,

  • при непослідовному його відтворенні під час відповіді,

  • при наявності не менше двох грубих помилок

або

  • при незасвоєнні необхідної термінології й поняттєвого апарату,

  • при нездатності аналізувати, порівнювати, узагальнювати,

  • при відсутності усвідомлення взаємозв’язків і співвідношень між явищами, поняттями,

  • при відсутності невідпрацьованих занять, незадовільних оцінок,

  • при наявності виконаних індивідуальних усних або письмових завдань.


Оцінка “незадовільно”(0-3 бали) виставляється

  • у разі часткового засвоєння матеріалу за програмою,

  • при відсутності цілісної відповіді,

  • при наявності не менше трьох грубих помилок

  • при відсутності володіння необхідною термінологією і поняттєвим апаратом,

  • при відсутності здатності аналізувати, порівнювати, узагальнювати.




  1. Методичне забезпечення


Рекомендована література

Базова


1. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. – СПб.: Прайм-

ЕВРОЗНАК, 2002.

3. Бєрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – СПб.: Питер, 1999.

4. Крейхи Б. Социальная психология агрессии. – СПб.: Питер, 2003.

5. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000.

6. Кэдьюсон Х., Шефер Ч. Практикум по игровой психотерапии. – СПб.:

Питер, 2000.

7. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер,1998.

Допоміжна

  1. Ананьев Б. Г. О человеке, как объекте и субъекте воспитания. Избранные психологические труды в 2-х томах. - Москва, 1980.

  2. Андриенко В. К. Гербеев Ю.В. Невский И.А. Система перевоспитания подростков в условиях специальной школы. – Москва, 1990.

  3. Горшкова Е.А. Педагогическая диагностика учащихся старших классов при организации реабилитационной работы // Проблемы личности, профилактика отклонений в её развитии. – Москва , Архангельск, 1993.

  4. Горьковая И.А. Медико-психологическое исследование формирования характера делинквентных подростков. Автореферат диссертации кандидата психологических наук. – Санкт-Петербург, 1992.

  5. Иванова Л.Ю. Агрессивность, жестокость и отношения старшеклассников к их проявлениям // Проблемы личности, профилактика отклонений в её развитии. – Москва, Архангельск, 1993.

  6. Исаев Д.Д., Журавлёв И.И., Дементьев В.В. Типологические модели поведения подростков с различными формами аддиктивного поведения. – Санкт-Петербург, 1997.

  7. Кулагин Л.Г. О подростках, которым трудно // Советская педагогика. – 1991. – № 6. – С. 141-142.

  8. Личко А.Е., Попов Ю.В. Делинквентное поведение, алкоголизм и токсикомании у подростков. – Москва, 1988.

  9. Медведева И., Шишова Т. Разноцветные белые вороны. М., 1996.

  10. Першанина Е. Проблема профилактики педагогической запущенности подростков // Советская педагогика . – 1984. – № 5. – С.141.

  11. Саенко Е. В. Профессиональная деятельность психолога при профилактике девиантного поведения. Автореферат диссертации кандидата психологических наук. – Тверь, 1995.

  12. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции. – Москва, 1996.

  13. Степанов В.Г. Психология трудного школьника. – Москва, 1998.

  14. Сурков А. Семейные войны // Стрела, №14 (143). – Санкт-Петербург. – 1999. – апрель. – стр.6.

  15. Тархова Л. Как уберечь ребёнка от тюрьмы и панели. – Москва, 1997.

  16. Фельдштейн Д.И. Психолого-педагогические проблемы соотношения биологического и социального // Советская педагогика, 1984. – № 5. – С. 52-55.

  17. Фридман Л.М. Волкова К.Н. Психологическая наука - учителю. – Москва, 1985.


Підсумковий (семестровий) контроль


Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни „Психокорекція дитячої агресивності” передбачена така форма звітності, як залік, який проводиться у 5 семестрі. Протягом семестру студент може набрати до 100 балів. Для допуску до заліку студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 31 бала.

Залік не є обов’язковою підсумковою формою контролю, однак, він дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу і проводиться у тестовій формі. Студенти отримують тестові завдання (10 запитань по 2 бали за кожне), за які максимально можна отримати 20 балів.


^ Тестові запитання для підсумкового контролю

  1. Агресія – це:

а) систематичне порушення дисципліни і неслухняність;

б) руйнівна поведінка, яка має намір нанести шкоду іншій людині, що не бажає подібного ставлення;

в) негативна поведінка, яка не має наміру нанести шкоду іншій людині, однак не може стриматись.

  1. ^ Основні теорії розглядають агресію як:

а) інстинктивну, вроджену поведінку;

б) як вияв спонуки;

в) як набуту соціальну поведінку;

г) прояв психопатологічних рис особистості.

  1. ^ Агресія притаманна дітям у віці:

а) 0-1 рік;

б) 1-3 роки;

в) 3-7 років;

г) 7-13 років;

д) усі відповіді вірні.

  1. Найбільше агресія притаманна дітям у віці:

а) 0-1 рік;

б) 1-3 роки;

в) 3-7 років;

г) 7-13 років;

д) усі відповіді вірні.

  1. Види прояву дитячої агресії:

а) плач, крик;

б) кусання, плювання;

в) блювота, головний біль;

г) бійки, непокірність;

д) негативізм, дратівливість.

  1. ^ Дитяча агресивність – це:

а) стійка схильність до регулярних проявів агресії;

б) неслухняність, крикливість;

в) відмова виконувати прохання дорослих;

г) впертість, мовчазність.

  1. ^ У формуванні дитячої агресивності відіграють роль такі чинники:

а) вплив моделей агресивної поведінки, які дитина бачить серед ровесників;

б) агресія у засобах масової інформації;

в) відсутність уваги та любові з боку батьків;

г) агресія у засобах масової інформації;

д) жорстоке ставлення до дитини, фізичні покарання.

  1. ^ Вікарне научіння – це:

а) агресія у засобах масової інформації;

б) вплив моделей агресивної поведінки, які дитина бачить серед ровесників;

в) научіння шляхом спостереження за агресиними проявами і тим, як карають і заохочують інших ;

г) спостереження за стосунками в сім’ї.

  1. Пряме научіння – це:

а) агресія у засобах масової інформації;

б) вплив моделей агресивної поведінки, які дитина бачить серед ровесників;

в) научіння шляхом спостереження за агресиними проявами і тим, як карають і заохочують інших ;

г) спостереження за стосунками в сім’ї.

  1. ^ Агресію як вроджену поведінку розглядали:

а) Зігмунд Фройд;

б) Конрад Лоренц;

в) Еріх Фромм;

г) Барах та Ардрі;

д) К. Хорні.

  1. ^ До видів агресії відносять:

а) пряму і непряму;

б) вікарну і навчену;

в) інструментальну та ворожу (емоційну);

в) вербальну та фізичну;

г) реактивну та проактивну;

д) деструктивну і конструктивну (інстинктивну).

  1. Інструментальна агресія – це та, яка:

а) служить засобом для досягнення інших цілей, не пов’язаних напряму з агресією;

б) має за мету зруйнувати інструменти;

в) має за мету нанести пряму фізичну шкоду;

г) має за мету образити, звести наклеп на когось;

д) полягає у розпусканні чуток, пліток.

  1. ^ До видів агресії не відносять:

а) пряму і непряму;

б) вікарну і навчену;

в) інструментальну та ворожу (емоційну);

в) вербальну та фізичну;

г) реактивну та проактивну;

д) деструктивну і конструктивну (інстинктивну).

  1. ^ Непряма вербальна агресія – це та, яка:

а) служить засобом для досягнення інших цілей, не пов’язаних напряму з агресією;

б) має за мету зруйнувати інструменти;

в) має за мету нанести пряму фізичну шкоду;

г) має за мету образити, звести наклеп на когось;

д) полягає у розпусканні чуток, пліток.

  1. ^ Автор теорії соціального научіння агресії:

а) Р. Берон;

б) Д.Річардсон;

в) Л. Берковітц;

г) А. Бандура;

д) Міллер і Доллард.

  1. Автори фрустраційної теорії агресії:

а) Р. Берон, Р. Аш;

б) Д.Річардсон, С. Мілграм;

в) Л. Берковітц;

г) А. Бандура, З. Фройд;

д) Міллер і Доллард.

  1. Автори теорії примусових дій:

а) Р. Берон, Р. Аш;

б) Тедеші і Фелсон;

в) Л. Берковітц; Д.Річардсон, С. Мілграм;

г) А. Бандура, З. Фройд;

д) Міллер і Доллард.

  1. ^ Ефективне покарання відповідає таким вимогам:

а) настає не рідше одного разу на тиждень;

б) настає одразу після проступку;

в) супроводжується поясненням;

г) є досить жорстоким;

д) є помірним;

е) наводиться приклад правильної поведінки у даній ситуації;

є) за одні і ті ж проступки одні і ті ж покарання;

ж) є неминучим, тобто після проступку обов’язково настане.

  1. ^ Яке покарання не є ефективним?

а) яке настає не рідше одного разу на тиждень;

б) яке настає одразу після проступку;

в) яке супроводжується поясненням;

г) таке, що є досить жорстоким;

д) яке є помірним;

е) коли наводиться приклад правильної поведінки у даній ситуації;

є) коли за одні і ті ж проступки одні і ті ж покарання;

ж) яке є неминучим, тобто після проступку обов’язково настане.

  1. ^ Коли батьки кричать і б’ють дитину, вони тим самим сприяють:

а) кращому її вихованню;

б) прямому научінню агресії;

в) засвоєнню агресивних форм поведінки;

г) засвоєнню неагресивних форм поведінки;

д) виробленню слухняності у дитини.

  1. ^ Ознаками агресивності дитини вдома є:

а) впертість, непокора, неслухняність;

б) негативізм, дратівливість;

в) пристрасть до перегляду «бойовиків»;

г) захоплення агресивними комп’ютерними іграми;

д) байдужість;

е) надмірна рухливість;

є) крикливість,

ж) часте псуття предметів домашнього вжитку та іграшок;

з) бійки з сиблінгами, батьками.

  1. ^ Ознаками агресивності дитини у школі є:

а) впертість, непокора, неслухняність;

б) негативізм, дратівливість;

в) імпульсивність, надмірна рухливість;

г) гризіння нігтів;

д) байдужість, апатія;

е) «зривання» уроків;

є) крикливість, обзивання інших;

ж) часте псуття приладдя та меблів;

з) бійки з однокласниками.

  1. ^ Ефективні пособи впливу батьків на сиблінгів, які конфліктують:

а) байдужість, апатія;

б) ігнорування інцендентів;

в) ізоляція в різних приміщеннях;

г) бесіда із кожним окремо

д) фізичне покарання обох;

е) наказання старшого, адже він розумніший і міг поступитись.

  1. ^ Методи психологічної діагностики дитячої агресивності:

а) спостереження за поведінкою дитини у школі, на прийомі у психолога;

б) прийняття до уваги свідчень батьків або вчителів, ровесників за умови їх несуперечливості;

в) основна опора на свідчення батьків або вчителів, ровесників;

г) спостереження за грою дитини;

д) використання психодіагностичних методик.

  1. ^ З метою діагностики агресивності дітей до 10-12 років використовують такі психодіагностичні методики:

а) тест руки – Hand-test;

б) «Неіснуюча тварина», «Кактус»;

в) «Автопортрет», «Малюнок сім’ї у вигляді тварин»;

г) тест Басса-Даркі;

д) Тематичний апперцепційний тест (дитячий варіант);

е) Фрустраційний тест Розенцвейга;

є) тест «Три дерева».

  1. ^ З метою діагностики агресивності дітей від 10-12 років використовують такі психодіагностичні методики:

а) тест руки – Hand-test;

б) «Неіснуюча тварина», «Кактус»;

в) «Автопортрет», «Малюнок сім’ї у вигляді тварин»;

г) тест Басса-Даркі;

д) Тематичний апперцепційний тест;

е) Фрустраційний тест Розенцвейга;

є) тест «Три дерева».

  1. Індивідуальними методами психокорекції агресивності дітей до 10-12 років є:

а) психологічний тренінг;

б) покрокова десенсибілізація;

в) мислення та уява;

г) ігрова психокорекція;

д) керована візуалізація;

е) малювання, атр-терапевтичні методи

є) бесіди, складання казок та історій з метою ознайомлення із конструктивними формами поведінки.

  1. Індивідуальними методами психокорекції агресивності дітей після 10-12 років є:

а) психологічний тренінг;

б) покрокова десенсибілізація;

в) бесіди разом з батьками;

г) ігрова психокорекція;

д) керована візуалізація;

е) малювання, атр-терапевтичні методи

є) складання казок та історій з метою ознайомлення із конструктивними формами поведінки.

ж) усі відповіді вірні.

  1. Груповими методами психокорекції агресивності дітей до 10-12 років є:

а) психологічний тренінг;

б) покрокова десенсибілізація;

в) мислення та уява;

г) ігрова психокорекція;

д) керована візуалізація;

е) малювання, атр-терапевтичні методи

є) бесіди, складання казок та історій з метою ознайомлення із конструктивними формами поведінки

ж) рольові ігри, обговорення змодельованих ситуацій.

  1. ^ Груповими методами психокорекції агресивності дітей від 10-12 років є:

а) психологічний тренінг;

б) покрокова десенсибілізація;

в) застосування технік псих одрами та символдрами;

г) бесіди з міліцією і батьками;

д) керована візуалізація;

е) малювання, атр-терапевтичні методи

є) бесіди, складання казок та історій з метою ознайомлення із конструктивними формами поведінки

ж) рольові ігри, обговорення змодельованих ситуацій.





Схожі:

Психокорекція дитячої агресивності iconПсихокорекція дитячої агресивності
Психокорекція дитячої агресивності. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю...
Психокорекція дитячої агресивності iconРобоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки
Психокорекція дитячої агресивності. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю...
Психокорекція дитячої агресивності iconVii. Завдання для самостійної роботи студентів змістовий модуль І теоретичні аспекти проблеми дитячої практичної психології тема Історія розвитку дитячої практичної психології та педології
Тема Методологія дитячої практичної психології. Психолого-педагогічний експеримент – зміст, функції і складові елементи
Психокорекція дитячої агресивності iconКафедра хірургічної та дитячої стоматології
Авдєєв О. В. Концепцiя викладання клiнiчних дисциплiн та кафедрi терапевтичної I дитячої стоматологiї за методикою єдиного дня /О....
Психокорекція дитячої агресивності iconV. плани семінарських занять змістовий модуль І загальні питання психології дитячої семінарське заняття 1 (2 год.). Методологія, методика та метод у психології дитячій. Семінарське заняття до лекцій за темами
Предмет та завдання психології дитячої. Основні теорії психічного розвитку дитини
Психокорекція дитячої агресивності icon“затверджено” на методичному засіданні кафедри акушерства та гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології
Проблема мимовільного переривання вагітності має не лише медичне, а й соціаль­не значення, оскільки вона пов'язана з питанням безпліддя,...
Психокорекція дитячої агресивності iconМіністерство охорони здоров’я україни
Тема самостійної роботи: дисморфофобія І дисморфоманія. Діагностика. Лікування. Психокорекція
Психокорекція дитячої агресивності iconМіністерство охорони здоров’я україни
Тема самостійної роботи: дитячий аутизм (синдром каннера).                            діагностика. Лікування. Психокорекція
Психокорекція дитячої агресивності icon  Конкурс дитячої творчості має три напрямки:   - конкурс «Малюнки»
Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року №1425-р «Про затвердження плану заходів, спрямованих на формування в суспільстві...
Психокорекція дитячої агресивності iconХерсонський державний університет бібліотека. Довідково-бібліографічний відділ Психокорекція
Корекційні можливості арт-терапії (музикотерапії, танцювальної терапії, казкотерапії) 7
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи