Протокол №9 Факультет культури і мистецтв icon

Протокол №9 Факультет культури і мистецтв




Скачати 284.33 Kb.
НазваПротокол №9 Факультет культури і мистецтв
Дата16.05.2013
Розмір284.33 Kb.
ТипПрограма

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

25.02.2013 р. (протокол № 9)


Факультет культури і мистецтв


Програма

фахових вступних випробувань на

спеціальність «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія»,

освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст, магістр

(2013 р.)


БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВО

  1. Місце бібліотеки у суспільстві, її роль та основні функції.

  2. Історичні типи бібліотек, їх змістові функції та об’єкти діяльності.

  3. Функції бібліотеки у суспільстві.

  4. Термін «бібліотека» – еволюція поняття та змісту.

  5. Історія становлення бібліотечного соціального інституту: основні етапи.

  6. Інформаційне суспільство, його суть та основні ознаки.

  7. Розвиток бібліотек в інформаційному суспільстві. Аналіз документних комунікацій.

  8. Поняття «інформаційне суспільство»: історія творення.

  9. Предмет і призначення етики як науки.

  10. Професійна етика: предмет та специфіка.

  11. Характеристика бібліотеки як системи. Родові елементи бібліотеки.

  12. Типовидове різноманіття бібліотечної системи України: загальна характеристика. Універсальна бібліотека, її призначення та характеристика фонду. Основні завдання спеціальних бібліотек. Бібліотеки-депозитарії. Національна бібліотека України, державна і центральні бібліотеки, їх характерні ознаки та основні завдання.

  13. Бібліотечна діяльність, її зміст, об'єкти, види.

  14. Визначення та суть бібліотечної технології. Основні складові бібліотечної технології, їх визначення та характеристика. Підсистеми бібліотечної технології.

  15. Організаційна структура бібліотеки: суть і види. Особливості структури університетської (вузівської) бібліотеки.

  16. Схема класифікації підрозділів бібліотеки. Характеристика функціональних, комплексних, галузевих, мережевих, адміністративно-господарських та допоміжних відділів бібліотеки.

  17. Уніфікація та нормування у бібліотечній справі.

  18. Управління бібліотекою: зміст, принципи, функції, цикли, методи. Суть та значення планування бібліотечної діяльності. Видове різноманіття бібліотечних планів, їх специфіка. Річний план бібліотеки.

  19. Бібліотечний облік та бібліотечна статистика: суть, призначення, завдання. Бюджет бібліотеки.

  20. Бібліотечні споруди, приміщення бібліотеки. Організація робочих місць бібліотечних працівників та читачів.

  21. Управління бібліотечним фондом. Відділ основних книжкових фондів. Формування фондів окремих видів документів.

  22. Інформаційно-бібліографічна діяльність бібліотеки та її організація. Інформування про бібліотечні документи та їх зміст. Позастаціонарне обслуговування користувачів.

  23. Науково-дослідна та видавнича діяльність бібліотеки.

  24. Методична діяльність в бібліотеці, її принципи. Основні напрями та функції методичного забезпечення функціонування бібліотек.

  25. Маркетинг у бібліотеці.

  26. Поняття «бібліотечний фонд». Фонд як одна з підсистем бібліотеки. Властивості та функції бібліотечного фонду.

  27. Основні параметри фонду. Різноманітність документів, що складають бібліотечний фонд.

  28. Типи бібліотечних фондів. Єдиний бібліотечний фонд держави.

  29. Основні процеси формування бібліотечного фонду. Моделювання бібліотечного фонду.

  30. Відбір – основа комплектування бібліотечних фондів. Принципи комплектування бібліотечних фондів.

  31. Планування бібліотечного фонду: загальні вимоги, види планів. Вивчення фонду бібліотеки як засіб поліпшення його складу.

  32. Характеристика системи постачання бібліотек документами.

  33. Комплектування бібліотечного фонду як процес. Початкове, поточне та ретроспективне комплектування. Відділ комплектування, його функції, організація роботи.

  34. Організація бібліотечного фонду як процес. Приймання документів до бібліотеки. Технічна обробка документів.

  35. Облік документів у бібліотеці: значення, вимоги, одиниці обліку, види та форми. Облік документів, що вибувають з фонду бібліотеки.

  36. Розміщення бібліотечного фонду. Система розстановки документного фонду.

  37. Розміщення та розстановка фонду в умовах відкритого доступу користувачів до документних фондів бібліотек. Бібліотечні приміщення, обладнання та устаткування для розстановки та розміщення фондів.

  38. Зберігання бібліотечного фонду. Фізико-хімічні, біологічні та соціальні чинники збереження фонду. Відділ зберігання фонду, його функції та основні процеси роботи.

  39. Перевірка бібліотечного фонду.

  40. Бібліотечний фонд у системі фондів України.

  41. Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів: поняття, мета, принципи.

  42. Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів як система.

  43. Соціологічні групування користувачів, мотиви їх звернення до бібліотеки. Методи і форми роботи з користувачами. Формування інформаційної культури користувача.

  44. Типологія користувачів бібліотеки.

  45. Напрями бібліотечно-бібліографічного обслуговування.

  46. Виставкова діяльність бібліотеки.

  47. МБА як позастаціонарна форма бібліотечного обслуговування.

  48. Принципи користування фондами.

  49. Читальні зали як стаціонарна форма бібліотечного обслуговування.

  50. Бібліотечна послуга: поняття, предмет. Безплатні та платні послуги. Класифікація бібліотечних послуг. Нові послуги у бібліотеці.

  51. Аналітико-синтетична обробка документів: суть і значення. Поняття «згортання інформації».

  52. Види та використання аналітико-синтетичної обробки документів.

  53. Бібліографічний опис, його функції, вимоги до нього. Методика складання бібліографічного опису. Види бібліографічного опису.

  54. Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису.

  55. Суть індексування, правила класифікації. Види документних класифікацій, вимоги до них.

  56. Поняття про предметизацію. Предметна рубрика та її функції. Види предметних рубрик за структурою. Процес предметизації.

  57. Основні етапи розвитку теорії та методики предметизації.

  58. Суть систематизації документів. Загальні правила та методика систематизації документів. Розвиток систематичних класифікацій.

  59. Поняття про анотації, їхні функції, види. Методика анотування документів. Структура анотації. Основні етапи розвитку теорії та методики анотування.

  60. Реферат: визначення, функції, види. Процес реферування. Основні етапи розвитку реферування.

  61. Виникнення і розвиток бібліотечної каталогізації у світі та в Україні.

  62. Бібліотечний каталог: функції, форми, використання. Обладнання для карткових каталогів.

  63. Алфавітний каталог: функції, організація, розстановка карток, редагування, структура та оформлення, зв’язки з іншими каталогами.

  64. Систематичний каталог: структура, функції, посилання, редагування. Роль бібліотечно-бібліографічних систем в організації каталогів. Алфавітно-предметний покажчик – «ключ» до систематичного каталогу.

  65. Предметний каталог: функції, організація, види посилань, предметні комплекси, розстановка карток, редагування.

  66. Зведені каталоги: функції, ознаки класифікації, форма існування. Методика створення зведених каталогів. Практика створення зведених каталогів в Україні.

  67. Електронний каталог. Конверсія каталогів.

  68. Проблема формування електронних бібліотек. Електронна бібліотека: властивості, категорії, типи, переваги. Світова практика створення електронних бібліотек.

  69. Система каталогів та картотек бібліотек.

  70. Робота з каталогами у бібліотеці. Пропаганда інформаційно-пошукових систем бібліотек.

  71. Бібліотекознавство – наука про закономірності формування, розвитку та функціонування бібліотек.

  72. Історичний розвиток бібліотекознавства.

  73. Структурні рівні бібліотекознавства. Загальнотеоретичне бібліотекознавство. Прикладні бібліотекознавчі теорії. Порівняльне бібліотекознавство.

  74. Понятійний апарат бібліотекознавства, проблемні аспекти його розвитку.

  75. Об’єкт і предмет бібліотекознавства: ґенеза та еволюція.

  76. Бібліотечна професія: зміст та особливості.

  77. Бібліотечний персонал. Система знань інформаційно-бібліотечного фахівця.

  78. Етика багатопрофесійного бібліотечного середовища.

  79. Система підготовки кадрів для інформаційно-бібліотечних установ.

  80. Формування професійної свідомості бібліотекарів сучасності. Діяльність бібліотечних асоціацій.

  81. Бібліотечна система України, принципи її організації і функціонування.

  82. Визначення Національної бібліотеки, її характеристика та основні завдання.

  83. Роль обласних універсальних наукових бібліотек у системі бібліотечного обслуговування.

  84. Інноваційна діяльність обласних бібліотек України в обслуговуванні та забезпеченні інформаційних потреб користувачів.

  85. Класифікація бібліотек вищих навчальних закладів.

  86. Функції бібліотеки вищого навчального закладу.

  87. Стратегічний розвиток бібліотек вищих навчальних закладів в умовах інформатизації.

  88. Типологічні особливості і призначення педагогічних бібліотек.

  89. Роль дитячих бібліотек у бібліотечній системі України.

  90. Пріоритетні напрями діяльності шкільної бібліотеки в сучасних умовах.

  91. Джерела правової регламентації бібліотечно-інформаційної діяльності: законодавство України в галузі культури та інформаційної діяльності.

  92. Правове інформування в бібліотеці.

  93. Міжнародні політико-правові акти, що регулюють діяльність бібліотек у сфері надання інформаційних послуг.

  94. Документація бібліотеки як правова основа інформаційної діяльності.

  95. Правове середовище бібліотечно-інформаційної діяльності: законодавча основа.

  96. Нормативно-технологічні аспекти оцінювання бібліотечно-інформаційних послуг.

  97. Управління бібліотечно-інформаційною діяльністю на державному рівні.

  98. Норми, що визначають правовий режим використання Інтернет-ресурсів.

  99. Законодавчий аспект надання основних бібліотечних послуг.

  100. Основні засади інформаційної безпеки в бібліотеці.

  101. Законодавчі аспекти організації віртуальної довідкової служби в бібліотеці.

  102. Розмежування доступу користувачів до електронних ресурсів в бібліотеці.

  103. Нормативне забезпечення процесу надання інформаційних послуг в бібліотеці.

  104. Об’єкти інновацій в бібліотечно-інформаційній діяльності: соціальні, сервісні, технологічні, організаційні.

  105. Правові та технологічні вимоги до розміщення на бібліотечному сайті повнотекстових видань.

  106. Форми облікової документації та основні вимоги до звіту з бібліотечно-інформаційної роботи.

  107. Правове регулювання відносин: бібліотека – користувач.

  108. Нормативно-технологічне забезпечення бібліотечно-інформаційної діяльності: стандарти, технологічні карти, посадові інструкції.

  109. Законодавчі основи надання додаткових бібліотечно-інформаційних послуг: положення та інструкції.

  110. Характеристика джерел правової інформації в бібліотеках.

  111. Конфіденційність бібліотечного обслуговування: закони України «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про захист інформації в автоматизованих системах».

  112. Провові аспекти організації роботи бібліотек з питань ведення вітчизняного та міжнародного книгообміну.

  113. Концепція створення системи інформаційної безпеки в бібліотеці.

  114. Проекти як інноваційний механізм розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності.

  115. Інноваційні стратегії розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності: безперервного розвитку, традиційна, імітаційна.

  116. Організація ситеми автоматизованої реєстрації користувачів в бібліотеці: правовий аспект.

  117. Інтернет-доступ як бібліотечна послуга. Центри публічного доступу до Інтернет в бібліотеках.

  118. Характеристика основних елементів інформаційної безпеки в бібліотеці.

  119. Законодавчі основи організації роботи бібліотек на рівні міжнародної співпраці.

  120. Особливості надання бібліотечно-інформаційних послуг в умовах гібрідної бібліотеки.

  121. Інтелектуальна власність в Інтернет: відповідальність бібліотек.

  122. Впровадження новітніх форм роботи за допомогою веб-сайту: консультації а режимі он-лайн, електронна доставка документів, віртуальна довідка.

  123. Інтернет-сервіс публічної бібліотеки як інструмент для інформаційного забезпечення органів державної влади.

  124. Нормативно-правовий аспект організації роботи з автоматизованими інформаційними бібліотечними системами: навчання персоналу та користувачів.

  125. Відкритий доступ до наукової інформації: Берлінська декларація від 20-22 жовтня 2003 року.

  126. Використання стандартів в бібліотечно-інформаційній діяльності. Загальна характеристика проекту ДСТУ “Бібліотечно-інформаційна діяльність”.

  127. Краєзнавство як галузь знань: понятійний апарат, сутність, структура, функції, класифікація основних видів, організаційні форми.

  128. Етапи становлення та розвитку бібліотечного краєзнавства.

  129. Теоретичні засади бібліотечного краєзнавства: термінологічний інструментарій, базові підсистеми, основні напрями розвитку.

  130. Сучасні концепції бібліотечного краєзнавства. Організація наукових досліджень з бібліотечного краєзнавства.

  131. Краєзнавча діяльність бібліотек: сутність, структура.

  132. Краєзнавчий фонд бібліотеки: визначення поняття, функції, широке і вузьке значення, структурування краєзнавчих фондів бібліотек.

  133. Краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат бібліотеки: функції, завдання, компонентна структура, новітні електронні форми.

  134. Система краєзнавчих бібліографічних посібників і баз даних бібліотеки.

  135. Методика бібліографування краєзнавчих документів.

  136. Довідково-бібліографічне обслуговування з краєзнавства.

  137. Бібліотеки стародавнього світу як синкретичні установи інформаційного характеру: характер діяльності, суспільна функція.

  138. Засади діяльності та завдання університетських книгозбірень Західної Європи XIII-XVI ст.

  139. Приватні книгозбірні Західної Європи XIII-XVI ст., бібліотеки церкви XIII-XVI ст.: передумови функціональної трансформації.

  140. Книгозбірні Італії, Англії та Франції в епоху Відродження: особливості суспільного розвитку, завдання та суспільна роль.

  141. Бібліотечна справа Німеччини у період Реформації: суспільно-історичне тло, особливості функціонування.

  142. Бібліотечна справа епохи бароко (контрреформація): специфіка фондоутворення та фондовикористання.

  143. Становлення „бібліотечного світогляду" епохи Просвітництва.

  144. Бібліотечні реформи Йогана Вольфґанґа фон Ґете.

  145. Бібліотечна справа США в епоху Просвітництва: засади філософії демократії.

  146. Реформування бібліотечної справи Франції у період буржуазної революції.

  147. Глобальне утвердження інституту національної бібліотеки як вияв нового етапу суспільного розвитку XIX ст.

  148. Наукові бібліотеки Європи XIX ст.: види, суспільне призначення.

  149. Публічна бібліотека XIX ст.: види, концепції створення та функціонування.

  150. Діяльність професійних бібліотечних асоціацій США XIX ст.

  151. Історія виникнення перших бібліотек на Київській Русі. Характерні риси давньоруської культури. Принципи та засади формування бібліотек, як одного із основних суспільних та культурних інститутів після прийняття християнства.

  152. Бібліотека Києво-Софійського Собору – перший осередок київської писемної школи. Я. Мудрий – книжник, державний діяч. Збірник Святослава 1073 року, як джерело для вивчення та реконструкції фонду бібліотеки Я. Мудрого. Скрипторії – центри переписування книги: діяльність. Організація праці майстрів рукописної книги.

  153. Києво-Печерський та Михайлівський Видубицький монастирі – центри писемних київських шкіл.

  154. Монастирські бібліотеки та їх культурно-освітня роль у книжковій справі на Україні XI–XVII ст.: (Слуцький, Супрасльський, Київський Михайлівський Золотоверхий, Дерманський монастирі, їх книгозбірні). Вплив бібліотек і книг Дерманського і Почаївського монастирів на національне та культурно-освітнє відродження Волині.

  155. Монастирські бібліотеки Лівобережної України в контексті української культури XVIII ст. Бібліотеки василіанських греко-католицьких монастирів і колегіумів. Братські бібліотеки: до історії бібліотечної справи на Волині. Приватні бібліотеки: постаті, значення, внесок.

  156. Культурно-освітня діяльність церкви на Правобережній Україні у XVIII – першій половині XIX ст.

  157. Бібліотечна справа Галицько-Волинського князівства. Книгозбірня Володимира Васильковича. Приватні зібрання церковних діячів.

  158. Бібліотека Києво-Печерської Лаври та її роль у справі становлення та розповсюдження шкільництва, освіти, культури. Видавнича справа в Києво-Печерській Лаврі у XVIII ст.: умови, характер, особливості. Учений гурток друкарні Києво-Печерської Лаври.

  159. Бібліотечна справа XVII ст. Бібліотека Києво-Могилянської академії перший вищий навчальний заклад східних слов’ян. Епістолярна спадщина КМА. Бібліотеки навчальних закладів.

  160. Приватні зібрання XVI–XVIII ст. (П. Могили, Ф. Прокоповича, магнатів Яблоновських, С. Соболя). П. Могила – релігійний та культурно-освітній діяч I пол. XVII ст.

  161. Родові книгозбірні Правобережної України XVIII–XIX ст. (І. Мазепи М. Ханенка, П. Скоропадського).

  162. Бібліотека Харківського колегіуму – перше зібрання книг у Слобідській Україні. Бібліотека Чернігівського колегіуму: історія становлення, навчальний процес, бібліотека.

  163. Бібліотечна справа в Україні наприкінці XIX – у 10-х роках XX ст.: стан і основні напрями розвитку. Роль публічних бібліотек: (міські, повітові, громадські та народні). Формування засад бібліотечної справи у 1919–31-х рр. XX ст. З історії розповсюдження української книги в Одесі. Бібліотеки-читальні та народні читальні в історико-культурному контексті півдня України (кін. XIX – поч. XX ст.).

  164. Постать С. Сірополка у бібліотечній справі. Бібліотечна справа і бібліотечна діяльність М. Грушевського.

  165. Бібліотечна діяльність товариств грамотності. Бібліотечна діяльність товариства «Просвіта» на Волині (з початку XX ст. до 1939 р.): особливості діяльності, історія, теорія, практика, фонди. Товариства «Громади»: історія створення, діяльність, внесок у культуру.

  166. Бібліотечно-інформаційні ресурси НАН України: формування, збереження, використання.

  167. Бібліотеки у період становлення нових соціально-економічних і політичних відносин у 30-х роках XX ст. Українські бібліотеки під час війни: 30–50 ті роки XX ст.: евакуація та окупація. Стан бібліотек Києва у період нацистської окупації (1941–1943 рр.). Бібліотеки України у період післявоєнної відбудови та в 50-х роках XX ст. Бібліотечна справа в Україні у 50–60-ті рр. XX ст.: централізація науково-методичної роботи в галузі бібліотекознавства.

  168. Українське Наукове Товариство в Києві (1907–1921 рр.): засади створення, діяльність, внесок вчених у «наукові розсліди на полі українознавства». Внесок О. Грушевського у розбудову бібліотечної справи Української держави у 1917–1918 рр. Київське товариство «Просвіта» у контексті організації народної бібліотечної справи. Бібліотечна справа у період Української революції 1917–1920 рр.: проекти реформ бібліотечної справи. Створення Національної бібліотеки Української держави.

  169. Бібліотечна справа в Україні у 70–80-ті рр. XX ст.: спроби ґрунтовного упорядкування бібліотечної мережі, діяльність та внесок вчених. Український громадський видавничий фонд у Празі: мета діяльності, здобутки. Бібліотека «Українського слова» у Німеччині: діяльність видавничого центру. Ідея створення перших народних бібліотек (на прикладі бібліотеки-читальні м. Єлисаветграда).

  170. Українські бібліотеки у 90-х роках XX ст.: основні тенденції розвитку та напрями діяльності. Розширення міжнародної співпраці у бібліотечній галузі. Місце та значення бібліотеки і бібліотечної справи загалом у XXI ст.

  171. Реогранізація системи вищої освіти, підготовка кадрів вищої кваліфікації у бібліотечній справі. Удосконалення системи бібліотек, формування нової інфраструктури бібліотечно-бібліографічних установ, фахової періодики. Інформатизація бібліотечної справи, формування електронних ресурсів та електронних бібліотек в Україні.

  172. Деідеологізація та активізація використання фондів, нові умови управління та матеріально-технічного забезпечення діяльності бібліотек. Електронні бібліотеки: системний підхід до формування фондів. Організаційні, інформаційно-технологічні та правові засади формування фондів електронних бібліотек.

  173. Зародження і функціонування монастирських бібліотек: визначення поняття, теоретичні засади систематизації книг у монастирських бібліотеках.

  174. Книгозбірня вірменської громади у Львові.

  175. Бібліотеки Домініканського монастиря й римо-католицької катедри.

  176. Бібліотечна спадщина Свято-Онуфріївського та Бернардинського монастирів.

  177. Історія бібліотек Львівщини (Унівського, Крехівського, Городиського монастирів).

  178. Значення бібліотеки Львівського Успенського Ставропігійського братства у культурно-освітній діяльності др. пол. XVI–XVIІ ст.

  179. Книгозбірня львівського магістрату.

  180. Історія становлення, принципи організації книгозбірні єзуїтської колегії.

  181. Найдавніші приватні бібліотеки мешканців Львова – бібліотеки гуманістичного спрямування: бібліотечний фонд, тематико-типологічний і мовний склад, утилітарний характер у доборі книг.

  182. Започаткування у Львові книгозбірень Ю. М. Оссолінського, В. Баворовського, Г. Павліковського, Ю. К. і В. Дідушицьких: історія, джерела комплектування, опрацювання фондів, створення каталогів.

  183. Роль бібліотек Народного Дому та Наукового товариства ім. Шевченка в історії розвитку науки і культури Галичини. Діяльність корифеїв бібліотечної справи.

  184. Бібліотеки вищих навчальних закладів кінця XVIІI–ХІХ ст.: Львівського університету, Львівського політехнікуму, Львівської ветеринарної школи.

  185. Бібліотеки громадських організацій („Просвіти”, „Товариства ім. М. Качковського”, львівських друкарів).

  186. Іван Франко і бібліотеки.

  187. Основні етапи становлення та засади діяльності бібліотек студентських товариств: „Дружній лихвар”, „Академічне братство”, „Академічна громада”; „Основа”, „Медична громада”.

  188. Бібліотеки Львівщини у період з початку ХХ ст. до 1939 р. (Національного музею у Львові, „Студіону”, Міської публічної бібліотеки м. Львова, Богословського наукового товариства).

  189. Бібліотеки Львова у перші роки радянської влади.

  190. Історія творення Музею книги у Львові.

  191. Бібліотеки Львова у роки Другої світової війни, тимчасової німецько-фашистської окупації.

  192. Структура львівських бібліотек під час німецької окупації Львова у 1941-1944рр.(Staatsbibliotek Lemberg).

  193. Становлення бібліотек після звільнення Львівщини від німецько-фашистських загарбників.

  194. Обласна універсальна наукова бібліотека (відділ літератури з національного духовного відродження, відділ мистецької літератури, відділ технічної літератури): історія та сучасність.

  195. Історія та діяльність Львівської обласної бібліотеки для дітей.

  196. Розвиток бібліотек Львова у 1955-1990-х роках. Запровадження науково–методичної діяльності у бібліотеках Львівщини.

  197. Централізація бібліотечного обслуговування населення масовими бібліотеками. (ЦБС імені Лесі Українки)

  198. Втрати культурних цінностей Львівської філії бібліотеки АН УРСР у період 1941–1953р.р.


БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО

  1. Зародження і два напрями розвитку бібліографічної інформації.

  2. Бібліографічна інформація – посередник у системі документних комунікацій. Традиційні та новітні носії бібліографічної інформації, їх переваги і недоліки.

  3. Форми існування бібліографічної інформації.

  4. Виникнення і задоволення інформаційних, документних та бібліографічних потреб. Документно-бібліографічні потреби та їх види.

  5. Характеристика основних суспільних функцій бібліографічної інформації. Властивості бібліографічної інформації, вимоги до неї.

  6. Бібліографічна діяльність: характеристика поняття, виникнення й основні етапи розвитку. Характеристика структурних компонентів практичної бібліографічної діяльності: мети, об’єкта, суб’єкта, процесів, засобів, результату.

  7. Види бібліографічних посібників: за жанрами; за суспільним призначенням; за особливостями об’єкта обліку; за методами бібліографування; за зовнішньою формою.

  8. Походження і сучасне вживання терміну «бібліографія». Культурно-історичне та науково-практичне значення бібліографії. Основні принципи бібліографії.

  9. Видова класифікація бібліографії як наукова проблема. Види бібліографії за суспільним призначенням.

  10. Бібліографознавство як наука. Бібліографознавство в системі суміжних і споріднених дисциплін.

  11. Бібліографічний опис: поняття, функції, вимоги. Використання обов’язкових і факультативних елементів.

  12. Історичний огляд розвитку принципів бібліографічного опису.

  13. Загальні правила бібліографічного опису документів: об’єкт і структура бібліографічного запису, області бібліографічного опису, види заголовків.

  14. Характеристика областей бібліографічного опису документа.

  15. Види бібліографічного опису: однорівневий і багаторівневий.

  16. Бібліографічний опис серіальних видань.

  17. Аналітичний бібліографічний опис.

  18. Бібліографічний опис різних типів документів

  19. Теоретичні основи бібліографічного пошуку. Бібліографічна евристика – теорія, методика і практика бібліографічного пошуку.
  20. ^

    Еволюція поглядів на бібліографічну евристику зарубіжних і вітчизняних бібліографознавців.


  21. Основні підходи до методики трактування різновидів бібліографічних розшуків у сучасному бібліографознавстві.

  22. Бібліографічний пошук як вихідна основа всіх бібліографічних процесів. Бібліографічні потреби та їх основні передумови. Пошуковий образ документа.

  23. Загальне уявлення про інформаційно-пошукову систему (ІПС) та її основні компоненти. Визначення релевантності (повноти й точності) й пертинентності бібліографічного пошуку.
  24. ^

    Система методів бібліографічної евристики.


  25. Типи бібліографічних розшуків: уточнювальний, тематичний, біобібліографічний; специфіка пошуку бібліографічної інформації.

  26. Особливості бібліографічного пошуку в алфавітному каталозі бібліотек, в систематичному каталозі, організованоиу на основі ББК, і в систематичному каталозі, організованому на основі УДК.

  27. Бібліографічний посібник – джерело інформації для будь-яких типів бібліографічних розшуків. Структура бібліографічного покажчика, способи групування документів, допоміжні покажчики.

  28. Бібліографічні ресурси України: трактування терміну „бібліографічні ресурси”, стратегія розвитку, характеристика джерел. Діяльність Книжкової палати України.

  29. Система поточних державних бібліографічних посібників (ДБП) України, особливості їх використання при бібліографічному пошуці.

  30. Український бібліографічний репертуар: історія та сучасний стан, мета, завдання й організація загальної ретроспективної бібліографії.

  31. Суспільне призначення науково-допоміжної бібліографії, особливості інформаційних і бібліографічних потреб користувачів, система посібників.

  32. Рекомендаційна бібліографія: історичні витоки, призначення, завдання, жанрово-типологічна структура системи рекомендаційних бібліографічних посібників (РБП), особливості пошуку інформації в РБП „малих форм” та „новітніх жанрів”.

  33. Визначення та функції бібліографії бібліографії, її значення для бібліографічного пошуку.

  34. Особливості функціонування та завдання бібліографічної інформації стародавнього світу: Месопотамія, Єгипет, Греція та Рим.

  35. Таблиці Каллімаха: бібліотечно-бібліографічний характер роботи.

  36. Бібліографічні пам’ятки пізньої античності: посібники Касіодора Сенатора, Ієроніма Стридонського, Геннадія Марсельського.

  37. Специфіка розвитку бібліографії у середні віки: історичний контекст, суспільні вимоги: діяльність Ісидора Севільського, Ідельфотеса Толедського, Гуго з Трімберга, Томазо Парентучеллі.

  38. Принципи створення перших галузевих бібліографій (медицина, юриспруденція, філософія).

  39. Бібліографія у середні віки: Гонорій Отенський, Рішар де Фурневаль, Йоган Трітенгемський як бібліографи-практики.

  40. Бібліографія середини XV – XVII ст.: списки заборонених книг, книготорговельна бібліографія.

  41. Спеціальна бібліографія XVII – XVIII: бібліографія бібліографії, бібліофільська бібліографія, бібліографія інкунабул.

  42. Бібліографічна концепція Конрада Геснера: теоретико-методологічні константи.

  43. Бібліографія на сторінках перших наукових журналів Європи (XVII – XVIII): „Журнал вчених” (Франція), „Журналу вчених” (Італія), „Філософські записки” (Англія).

  44. Перші національні бібліографії Англії, Франції, Іспанії, Італії Німеччини: завдання, пріоритетні напрями розвитку.

  45. Передумови та причини виникнення й функціонування поточної бібліографії в країнах Європи.: Англія, Франція.

  46. Перші в світі теоретичні розробки в галузі бібліографії: концепція М. Деніса, Не деля Кошеля, Г. Пеньо. .

  47. Виникнення поточної бібліографії у країнах Європи.

  48. Міжнародні репертуари книг XVIII ст.

  49. Бібліографічні пам’ятки Київської Русі.

  50. Українська бібліографія у ХVI–XVII століттях.

  51. "Оглавленіе книг, кто их сложил" – друкована пам’ятка східнослов’янської бібліографії ХVІІ століття.

  52. Розвиток бібліографії в Україні у ХVІІІ столітті.

  53. Роль Харкова як важливого осередку бібліографічної діяльності в Україні у першій половині ХІХ століття.

  54. Викладання бібліографії у Кременецькому ліцеї.

  55. Огляди нової української літератури – важлива віха становлення нової української бібліографії.

  56. Книготорговельна бібліографія в Україні у другій половині ХVІІІ – першій половині ХІХ століття.

  57. "Книжная старина южнорусская" М.Максимовича – перша спроба репертуарної української бібліографії.

  58. Бібліографія на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ століття.

  59. Еволюція бібліотечної бібліографії: від інвентарних списків до друкованих каталогів.

  60. Започаткування ретроспективної українознавчої бібліографії (О. Лазаревський, П. Єфименко, Г. Милорадович)

  61. Книготорговельна бібліографія в Україні у другій половині ХІХ століття.

  62. Ретроспективна українська бібліографія другої половини ХІХ століття – початку ХХ століття.

  63. Каталоги приватних громадських бібліотек ХІХ століття як бібліографічне джерело.

  64. Бібліографічна діяльність І. О. Левицького.

  65. Характеристика "Галицько-руської бібліографії ХІХ століття" І. О. Левицького.

  66. Бібліографічна діяльність М. Комарова.

  67. Характеристика "Бібліографічного покажчика нової української літератури" М. Комарова.

  68. Бібліографічна діяльність І. Франка

  69. Бібліографія на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ століття.

  70. Роль періодичних видань ХІХ століття у поширенні бібліографічної інформації.

  71. Українська бібліографія поч. ХХ століття.

  72. Діяльність Бібліографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка (1909–1939 рр.)

  73. Діяльність Одеського бібліографічного товариства.

  74. Рекомендаційна бібліографія в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

  75. Краєзнавча бібліографія в Україні (ХІХ – початок ХХ століття).

  76. Біобібліографія в Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

  77. Започаткування і становлення державної бібліографії в Україні.

  78. Бібліографічна діяльність Українського наукового інституту книгознавства.

  79. Дискусії навколо українського бібліографічного репертуару в 20-х роках ХХ століття

  80. Книгознавча періодика 20–30 років ХХ століття – важливий чинник розвитку української бібліографії.

  81. Стан бібліографії в УРСР у 30-х роках ХХ століття.


^ ДОПОМІЖНІ НАУКОВІ ДИСЦИПЛІНИ

БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА І СУМІЖНИХ НАУК

  1. Історіографія поняття «допоміжні наукові дисципліни». Погляди українських та зарубіжних вчених.

  2. Палеографія – наука у системі допоміжних дисциплін: об’єкт, предмет, завдання та аспекти дослідження.

  3. Історія розвитку палеографії як науки. Українська палеографія: засади формування, визначні постаті.

  4. Історіографія дослідження латинського письма та кириличної палеографії. Внесок українських та зарубіжних вчених.

  5. Письмо – система нарисних знаків: типи, еволюція, історіографія.

  6. Матеріали для письма: історія розвитку, характерні особливості, різновиди, пам’ятки культури.

  7. Перші слов’янські азбуки: кириличне та глаголичне письмо: характерні ознаки, найвідоміші пам’ятки. Місіонери Костянтин (Кирило) та Мефодій – творці слов’янської писемності.

  8. Особливі види письмових знаків. Цифрові системи та розділові знаки.

  9. Техніка писання. Знаряддя для письма, формати, оправи, окуття: характерні особливості та значення. Чорнило та фарби для написання рукописної книги. Формат рукопису та підготовка тексту до видання.

  10. Книга як предмет дослідження науково-допоміжних дисциплін бібліотекознавства і інформаційних наук: історично-книгознавчий аналіз.

  11. Елементи художнього оформлення рукописної книги: орнаментальні прикраси та мініатюри. Стилі оздоблення найдавніших книг. Особливості хронології та датування пам’яток: система літочислення.

  12. Філігранологія – наукова допоміжна дисципліна: історіографія, об’єкт, предмет дослідження. Філіграні, як необхідний атрибут у датуванні письмової пам’ятки: історія виникнення, характерні особливості паперу: німецького, голандського, італійського та українського виробництва.

  13. Найдавніші українські папірні та їх водяні знаки: історія заснування, діяльність.

  14. Інкунабулознавство – спеціальна наукова дисципліна: об’єкт, предмет, завдання. Інкунабули та їх наукова цінність: визначення поняття та основні характеристики документа.

  15. Історичне джерелознавство – допоміжна дисципліна: об’єкт, предмет, завдання. Теорія та джерелознавча практика. Основні етапи розвитку історичного джерелознавства.

  16. Наукова школа німецької класичної історії, французька школа «Великих істориків», українська історична школа: діяльність та внесок її представників. Джерелознавча діяльність М. Грушевського, М. Максимовича та В. Антоновича.

  17. Класифікація історичних джерел: основні принципи. Історичні залишки і традиції: характерні ознаки. Типи історичних джерел.

  18. Сфрагістика – наукова дисципліна, об’єкт і предмет дослідження, історіографія.

  19. Геральдика – спеціальна наукова дисципліна: виникнення та еволюція, історіографія.

  20. Історична метрологія у системі допоміжних наук.

  21. Картографія як наука. Історія вивчення карти.

  22. Нумізматика – історичне джерело знань: поняття, відомі постаті та їх вчення. Основні поняття та категорії нумізматики.

  23. Марґіналістика – наукова дисципліна: об’єкт, предмет, завдання, історіографія. Покрайні записи на книгах (марґіналії): особливості, види.


ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО

  1. Документ як система. Характеристика документа як системного об’єкта: властивості, ознаки, функції. Інформаційна та матеріальна (фізична) складові документа.

  2. Структура документа: загальна характеристика, внутрішня та зовнішня структури, реквізити документа.

  3. Методи і способи документування. Класифікація документів.

  4. Документ як знакова система. Способи й засоби запису інформації.

  5. Видова та типологічна класифікація документів.

  6. Документна комунікація. Соціальна документно-комунікаційна система.

  7. Документознавство як наука: основні етапи розвитку, об'єкт і предмет вивчення, структура, зв'язок з іншими предметами.

  8. Видання як вид документа. Текстове видання.

  9. Документ як система. Характеристика документа як системного об’єкта: властивості, ознаки, функції. Інформаційна та матеріальна (фізична) складові документа.

  10. Структура документа: загальна характеристика, внутрішня та зовнішня структури, реквізити документа.

  11. Методи і способи документування. Класифікація документів.

  12. Документ як знакова система. Способи й засоби запису інформації.

  13. Видова та типологічна класифікація документів.

  14. Документна комунікація. Соціальна документно-комунікаційна система.

  15. Документознавство як наука: основні етапи розвитку, об'єкт і предмет вивчення, структура, зв'язок з іншими предметами.

  16. Видання як вид документа. Текстове видання.


^ ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КНИГИ

  1. Українська рукописна книга ХІ–ХVІІІ ст.

  2. Перша друкована книжка українського автора.

  3. Початки кириличного друкарства.

  4. Францішак Скорина і його послідовники.

  5. Перша друкарня у Львові.

  6. Остріг на Волині: перша академія, перша "слов’янська" друкована Біблія.

  7. Острозька академія: редагування і видання книг.

  8. Видавництво Львівського братства.

  9. Єпископські друкарні у Стрятині та Крилосі.

  10. Початки друкарства в Києві.

  11. Друкар-запорожець Вербицький і друкар-маґістр Соболь.

  12. Київське лаврське друкарство 30–40-x pp. XVII ст.

  13. Видавнича діяльність Михайла Сльозки.



^ ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

  1. Соціальна комунікація як предмет дослідження: схеми комунікації, види та інформаційні бар’єри.

  2. Внесок Г. Тарда, Д. Міда, Г. Блумера та їх у розвиток соціально-комунікаційну діяльність.

  3. Невербальна та вербальна комунікації. Комунікаційні канали. Невербальний та вербальний канали спілкування.

  4. Рівні спілкування. Інтерактивна та перцептивна сторони спілкування.

  5. Комунікаційна діяльність. Види: мікрокомунікація, мідікомунікація, макрокомунікація: особливості та характерні ознаки. Форми комунікаційної дії.

  6. Функції мови та мовлення. Соціально-мовні функції. Індивідуально-мовні функції. Соціально-мовленнєві функції. Індивідуально-мовленнєві функції: характерні ознаки, особливості.

  7. Комунікаційні бар’єри: суть поняття та їх приналежність до усної, документної та електронної комунікацій.

  8. Л. Заменґоф та проект створення штучної мови Есперанто.

  9. Соціальна документно-комунікаційна система.

  10. Документна комунікація – підсистема соціальної комунікації: суть поняття, особливості та підходи у вивченні. Роль документної та недокументної комунікацій у інформаційному суспільстві.

  11. Документно-комунікаційна система: суть поняття. Дайте визначення понять: документний потік, документний масив, документний ресурс, документний фонд. Функції документів: сутнісні та прикладні.

  12. Цензура – знаряддя комунікаційного примусу: види та підвиди.

  13. Електронна комунікація. Функції електронної комунікації. Постать М. Маклюена.

  14. Глобальна комунікаційна система Internet. Історія виникнення. Всесвітня павутина WWW та її складові елементи. Прикладні функції пошукової системи.

  15. Суспільна комунікаційна система. Археокультурна словесність. Палеокультурна книжність. Мануфактурна неокультурна книжність: Індустріальна неокультурна книжність. Мультимедійна комунікаційна культура: історичний аспект, засоби передачі інформації.

  16. Інформаційне суспільство: ґенеза поняття, концепції та його сутність. Поняття інформації в сучасному суспільстві. Інформатизація як провідна ознака інформаційного суспільства.


^ ЕЛЕКТРОННІ ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

  1. Етапи розвитку інформаційних технологій.

  2. Типологія інформаційних ресурсів: особливості класифікацій.

  3. Закон України про інформацію як основоположний регулятивний документ сучасного інформаційного простору країни.

  4. Інформаційні ресурси і документування інформації.

  5. Формування інформаційних ресурсів.

  6. Державна політика в сфері формування інформаційних ресурсів та інформації. Електронні ресурси як об'єкт каталогізації.

  7. Формати для каталогізації електронних ресурсів.

  8. Захист інформації в галузі інформаційних процесів та інформації.

  9. Автоматизація інформаційно-бібліотечної справи.

  10. Автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС) «MAРК-SQL»: призначення та особливості використання.

  11. Автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС) «Фоліант»: призначення та особливості використання.

  12. Автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС) «Ірбіс»: призначення та особливості використання..

  13. Автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС) «Бібліотека»: призначення та особливості використання.

  14. Автоматизована інформаційно-бібліотечна система (АІБС) «Галс»: призначення та особливості використання.


^ ПОШУК ІНФОРМАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ

  1. Інформація як основа людської діяльності.

  2. Інформаційно-технологічна компетентність особистості. Інформаційна культура.

  3. Поняття «Інтернет»: історія створення, характерні особливості: глобальність, децентралізованість, відкритість, безмірність, інтерактивність, підконтрольність користувачеві, інфраструктурна незалежність.

  4. Інформаційні ресурси Інтернет.

  5. Пошукові сервери: основні компоненти.

  6. Система доменних імен.

  7. Пошукові системи «Google», «Yahoo», «Rambler», «Yandex»: історія, можливості, особливості.

  8. Протоколи TCP/IP, FTP, HTTP.

  9. Сервіси Інтернету.



В. о. завідувача кафедри

бібліотекознавства і бібліографії доц. Крохмальний Р. О.

Схожі:

Протокол №9 Факультет культури і мистецтв iconПротокол №19 Факультет культури і мистецтв
move to 0-16915213
Протокол №9 Факультет культури і мистецтв iconПротокол №19 Факультет культури і мистецтв
move to 0-16915221
Протокол №9 Факультет культури і мистецтв iconДопущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний
Культури I мистецтв укра1ни державна академ1я kepibiihx кадр1в культури I мистецтв
Протокол №9 Факультет культури і мистецтв iconДопущено мыктерством культуры гмистецтв Украши як навчальний
Культури I мистецтв укра1ни державна академ1я kepibiihx кадр1в культури I мистецтв
Протокол №9 Факультет культури і мистецтв iconПротокол №9 Факультет культури і мистецтв
України: загальна характеристика. Універсальна бібліотека, її призначення та характеристика фонду. Основні завдання спеціальних бібліотек....
Протокол №9 Факультет культури і мистецтв iconФакультет культури І мистецтв кафедра психології та педагогіки мистецької освіти
Образотворче мистецтво*. Спеціалізація: художня культура, декоративне мистецтво
Протокол №9 Факультет культури і мистецтв iconПравила прийому до Дубенського коледжу культури І мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету
Провадження освітньої діяльності у Дубенському коледжі культури І мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету здійснюється...
Протокол №9 Факультет культури і мистецтв iconМіністерство освіти І науки України Херсонський державний університет Факультет культури І мистецтв Кафедра культурології
Спеціальності: 040101. Психологія. Спеціалізація: художня культура, режисура молодіжних театрів
Протокол №9 Факультет культури і мистецтв iconРобоча програма навчальної дисципліни політологія для спеціальностей «Книгознавство, бібліотекознавство І бібліографія» 020102) факультету культури та мистецтв
«Книгознавство, бібліотекознавство І бібліографія» 020102 факультету культури та мистецтв
Протокол №9 Факультет культури і мистецтв iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут культури і мистецтв Кафедра теорії, історії музики та інструментальної підготовки Асоціація з проблем компаративної педагогіки Національна Всеукраїнська музична спілка Інформаційн
Мистецька освіта в контексті глобалізації та полікультурності”, яка відбудеться 22-23 листопада 2012 року в Інституті культури і...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи