Умовні позначення до рис. 1 icon

Умовні позначення до рис. 1




Скачати 173.02 Kb.
НазваУмовні позначення до рис. 1
Дата29.07.2012
Розмір173.02 Kb.
ТипДокументи
1. /Курсовий проект з ТЕЦ/Курсовий проект з ТЕЦ_Титульний лист.doc
2. /Курсовий проект з ТЕЦ/Курсовий проект з ТЕЦ_Частина 1.doc
3. /Курсовий проект з ТЕЦ/Курсовий проект з ТЕЦ_Частина 2.doc
4. /Курсовий проект з ТЕЦ/Курсовий проект з ТЕЦ_Частина 3.doc
5. /Курсовий проект з ТЕЦ/Курсовий проект з ТЕЦ_Частина 4.doc
6. /Курсовий проект з ТЕЦ/Курсовий проект з ТЕЦ_Частина 5.doc
7. /Курсовий проект з ТЕЦ/Курсовий проект з ТЕЦ_Частина 6.doc
8. /Курсовий проект з ТЕЦ/Курсовий проект з ТЕЦ_Частина 7.doc
Міністерство освіти І науки України Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя
Опис технічних параметрів та побудова схеми турбіни технічні параметри турбіни та її відборів
2 Принципова теплова схема теплоелектроцентралі з трьома турбінами типу пт-50-130/7 (утмз)
Умовні позначення до рис. 1
Розрахунок потоків пари, води І конденсату (перша частина) Існують різні методи розрахунку потоків пари, води І конденсату [2]. Вибираючи методику розрахунку, необхідно виходити з наступних міркувань
Розрахунок потоків пари, води І конденсату (друга частина) Розширювач продувної води барабана парогенератора Р
6. енергетичні показники турбоустановки та теплоелектроцентралі
6 Основні результати розрахунку принципової теплової схеми теплоелектроцентралі із трьома турбоагрегатами типу пт-50-130/7




3. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ПРИНЦИПОВОЇ ТЕПЛОВОЇ СХЕМИ І ПОБУДОВА ГРАФІКА РОЗШИРЕННЯ ПАРИ В ТУРБІНІ

Принципова теплова схема теплоелектроцентралі з трьома турбінами типу ПТ-50-130/7 наведена на рис. 1.

Результати розрахунку будемо заносити в табл. 1.



Умовні позначення до рис. 1:

ПГ - парогенератор;

ПЕ – пароперегрівач;

Т – турбіна;

ЦВТ - циліндри високого тиску турбіни;

ЦНТ – циліндри низького тиску турбіни;

Г – електричний генератор;

К – конденсатор;

П1, П2, П3 – регенеративні підігрівники живильної води (підігрівники високого тиску);

П4, П5, П6, П7 – регенеративні підігрівники основного конденсату (підігрівники низького тиску);

01, 02 – охолоджувачі дренажу;

ДЖ – деаератор живильної води;

ДК – деаератор зворотнього конденсату промислового споживача і додаткової води;

ПС, ТС – промисловий та теплофікаційний споживач тепла;

М – мережевий підігрівник (підігрівник мережевої води);

М1, М2 – мережеві помпи першого і другого підйому;

ПВК – піковий водогрійний котел;

ЖП, КП, ДП – живильна, конденсатна, дренажна помпа;

ПК – помпа зворотнього конденсату промислового споживача і додаткової води;

Р – розширювач продувної води барабана парогенератора;

ОП – охолоджувач продувної води барабана парогенератора;

ХО – хімічний очищувач додаткової води;

ДРК – дросельний регулювальний клапан;

ЗМ1, ЗМ2 – змішувачі.

Таблиця 1

Параметри гріючої пари, конденсату гріючої пари (дренажів), основного конденсату і живильної води в регенеративних підігрівниках

Точка процесу

P, МПа

t, C

i, кДж/кг

, МПа

tд, C

iд, кДж/кг

Ж, С

РЖ, МПа

tЖ, С

іЖ, кДж/кг

, кДж/кг

q, кДж/кг

0

12,75

565

3508

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

3,33

395

3211

2,94

232

1000

2

15,9

230

993,7

89,9

2211

2

2,17

346

3120

2,00

212

908,6

2

17,2

210

903,8

91,9

2211,4

3

1,40

296

3026

1,29

191

813,0

2

18,5

189

811,9

141,3

2213

ДЖ

1,40

296

3026

0,6

158,8

670,6

-

0,6

158,8

670,6

7,7

2355,4

4

0,686

222

2892

0,631

161

678,8

4

1,8

157

662,9

179,5

2213,2

5

0,211

137

2742

0,194

119

500,5

4

1,9

115

483,4

101,1

2241,5

6

0,093

106

2689

0,0856

95

399,3

4

2,0

91

382,3

75,2

2289,7

7

0,0451

83

2652

0,0415

77

321

4

2,2

73

307,1

196,8

2331

К

0,00343

26,3

2549

0,00343

26,3

110,3

-

0,00343

26,3

110,3

-

2438,7

p, t, i – параметри гріючої пари;

pд, tд, iд – параметри конденсату гріючої пари (дренажу);

pж, tж, iж – параметри живильної води;

Ж – недогрівання живильної води до температури насичення гріючої пари у підігрівнику;

 – тепло, яке одержує живильна вода у відповідному підігрівнику;

q – тепло, яке залишає гріюча пара у відповідному підігрівнику.

3.1. Визначення параметрів гріючої пари

Тиск і температура гріючої пари з відборів турбіни задані в паспорті турбіни. Задано також тиск і температуру свіжої пари, що подається на турбіну.

На турбіну та на регенеративні підігрівники подається звичайно перегріта пара. За таблицями термодинамічних параметрів перегрітої пари, маючи тиск р і температуру t, можна визначити ентальпію і.

Для прикладу визначимо ентальпію і перегрітої пари при р = 12,75 МПа і t = 565C. Оскільки у таблиці потрібних значень тиску та температури нема, то необхідно визначити ентальпію і із застосуванням лінійної інтерполяції.

p

t

550

565

600

12

3478




3603

12,75

3470

3508

3596

14

3456




3585

Визначимо ентальпію пари при р = 12,75 МПа і t = 550C: кДж/кг.

Визначимо ентальпію пари при р = 12,75 МПа і t = 600C: кДж/кг.

Визначимо ентальпію пари при р = 12,75 МПа і t = 565C: кДж/кг.

Параметри р, t для деяких (особливо нижніх) відборів в паспорті турбіни можуть бути не задані.

Їх потрібно прийняти самостійно із дотриманням умови відповідності теплоносія стану перегрітої пари, а не стану насиченої пари чи води.

Наприклад, не задана температура пари у шостому відборі при тиску 0,093 МПа.

Із таблиці насиченої пари (за тисками) визначимо температуру насичення пари при р = 0,093 МПа.

p

t

0,09

96,71

0,093

97,58

0,1

99,62



Таким чином, температура пари у відборі 6 не може дорівнювати або бути нижчою, ніж 97,58С. Задавши перегрівання пари 8С, одержимо температуру перегрітої пари у відборі 6: 97,58 + 8  106С.

Температура і ентальпія пари у конденсаторі (точка К) відповідають стану насиченої пари:

p

t

i

0,0030

24,078

2545,3

0,00343

26,3

2549

0,0035

26,674

2549,9

Тиск відпрацьованої пари (тиск пари у конденсаторі) задається у паспорті турбіни (у нашому випадку 0,00343 МПа).

В зонах термодинамічного стану теплоносія, що близькі до параметрів насиченої пари або води (де спостерігається різка зміна ентальпії), при визначенні параметрів перегрітої пари інтерполяцію слід виконувати лише по точках, що відповідають стану перегрітої пари. Наприклад, при визначенні ентальпії перегрітої пари при р = 0,211 МПа і t = 137C інтерполяцію слід виконувати по точках, що відповідають температурам 140 і 160С, а не температурам 120 і 140С, оскільки ентальпія теплоносія при t = 120C і р = 0,2 МПа відповідає стану води, про що свідчить різка відмінність її числових значень від тих, що, безперечно, відповідають стану перегрітої пари:

p

t

120

137

140

160

0,2

503,7




2749

2790

0,211




2742

2748

2789

0,3

503,7




2740

2783

кДж/кг;

кДж/кг;

кДж/кг.

3.2. Визначення параметрів конденсату граючої пари

У регенеративних підігрівниках гріюча пара, що поступає з відборів турбіни, конденсується. Конденсат підігрівників поверхневого типу називають ще дренажем. Таким чином, параметри дренажу відповідають термодинамічним параметрам води на кривій насичення.

Міжтрубний простір регенеративних підігрівників, куди подається гріюча пара, має певний гідравлічний опір, який викликає падіння тиску. Оскільки гідравлічні опори окремих регенеративних підігрівників на даному етапі виконання проекту невідомі, падіння тиску в регенеративних підігрівниках в області міжтрубного простору можна приймати рівним 5 10 %. Задавши значення 8 %, визначимо тиск дренажу рд у кожному регенеративному підігрівнику, за винятком підігрівника П1 (тиск та інші параметри дренажу цього підігрівника будуть визначені в одному з наступних підрозділів). Наприклад, тиск дренажу у підігрівнику П2 становитиме МПа.

Тиск у деаераторі ДЖ залежить від того, який тип деаератора (за тиском) вибрано. Якщо вибрано деаератор високого тиску, то рд = 0,6-0,7 МПа, атмосферного тиску – рд = 0,1-0,11 МПа. У нашому випадку рд = 0,6 МПа.

Тиск у конденсаторі К приймають аналогічним до тиску відпрацьованої пари (рд = р). У нашому випадку рд = р = 0,00343 МПа.

Температуру і ентальпію дренажів визначають з таблиць термодинамічних параметрів води на кривій насичення (за тисками). Наприклад, параметри дренажу підігрівника П2 будуть наступні –

p

t

i










2,00

212

908,6










tд = 212С, ід = 908,6 кДж/кг, а підігрівника П3 –

p

T

i

1,2

187,95

798,4

1,29

191,2

813,0

1,3

191,6

814,6

tд = 191С, ід = 813,0 кДж/кг.

3.3. Визначення недогрівання живильної води

Недогрівання основного конденсату і живильної води ж до температури насичення гріючої пари в регенеративних підігрівниках приймають в залежності від вартості палива: для підігрівників високого тиску ж = 1-3С, низького тиску - ж = 3-5С. Задамо для підігрівників високого тиску ж = 2С, низького тиску - ж = 4С. Як відомо, підігрівниками високого тиску є ті підігрівники, які стоять після живильної помпи, а підігрівниками низького тиску – підігрівники, що стоять після конденсатної помпи.

3.4. Визначення параметрів живильної води

Температура живильної води на вході в парогенератор ПГ (на виході із підігрівника високого тиску П1) задана в паспорті турбіни (у нашому випадку tж = 230С).

Температура живильної води на виході із інших регенеративних підігрівників є меншою на величину недогрівання ж від температури насичення гріючої пари у відповідних регенеративних підігрівниках:

tж = tд - ж

Наприклад, на виході із регенеративного підігрівника П2 температура живильної води буде становити tж = tд - ж = 212 – 2 = 210С.

Параметри води у деаераторі ДЖ і конденсаторі К відповідають параметрам рд, tд та ід, що характеризують дренажі.

В частині низького тиску з достатньою точністю можна приймати тиски основного конденсату такими, що дорівнюють тиску нагнітання конденсатної помпи, а в частині високого тиску тиски живильної води таким, що відповідають тиску нагнітання живильної помпи, з урахуванням втрат тиску у кожному підігрівнику. Крім того, з метою недопущення закипання тиски живильної води повинні перевищувати тиски води на лінії насичення: гарантією того, що живильна вода не закипить, буде дотримання умови рж  рд.

Живильна помпа ЖП, що перепомпує воду із бака-акумулятора деаератора ДЖ, повинна забезпечити на виході із пароперегрівача ПЕ тиск 12,75 МПа (тиск свіжої пари), долаючи при цьому гідравлічний опір внутрішньотрубного простору підігрівників високого тиску, парогенератора і пароперегрівача. При цьому найбільший гідравлічний опір чинить парогенератор з пароперегрівачем.

Оскільки на даному етапі виконання проекту технічні дані живильної помпи, регенеративних підігрівників, парогенератора і пароперегрівника невідомі, можна приймати спад тиску у парогенераторі і пароперегрівнику 20 – 30%, а в підігрівниках високого тиску – 5 – 10%. Приймаємо відповідно 25% і 8%.

Тоді тиск живильної води на виході із підігрівника П1 буде становити МПа, на виході із підігрівника П2 МПа і т.д.

Конденсатна помпа КП, яка перепомпує основний конденсат із конденсатора К, повинна забезпечити на вході в деаератор ДЖ тиск приблизно у 2-4 рази більший, ніж тиск гріючої пари, що подається в деаератор через дросельний регулювальний клапан ДРК із відбору турбіни (тиск пари у деаераторі). Приймемо коефіцієнт збільшення тиску 3 і визначимо тиск основного конденсату на виході із підігрівника П4: (на виході в деаератор ДЖ): рж = 0,6  3 = 1,8 МПа.

Із-за відсутності конкретних технічних даних падіння тиску у підігрівниках низького тиску, як і у підігрівниках високого тиску, можна приймати рівним 5 – 10%. Приймемо 8%, і на виході підігрівника П5 будемо мати тиск основного конденсату МПа і т.д.

Маючи тиск рж і температуру tж, за таблицями термодинамічних параметрів води можна визначити ентальпію іж живильної води. Наприклад, на виході із підігрівника П1 ентальпія живильної води буде наступною:

p

t

220

230

240

14

947,3




1039,1

15,9

948,0

993,7

1039,5

16

948,0




1039,5

іж = 993,7 кДж/кг.

Визначимо температуру дренажу регенеративного підігрівника П1: tд = tж + ж = 230 + 2 = 232С.

За таблицями термодинамічних параметрів води на лінії насичення (за температурами) визначимо інші параметри дренажу цього підігрівника – тиск і ентальпію:

t

p

i

220

2,34

943,7

232

2,94

1000

240

3,35

1037,6

рд = 2,94 МПа, ід = 1000 кДж/кг.

3.5. Визначення підігрівання живильної води у регенеративних підігрівниках

Тепло , яке одержує живильна вода у відповідному регенеративному підігрівнику, визначається як різниця ентальпій живильної води після і до регенеративного підігрівника. Наприклад, підігрівання живильної води у регенеративному підігрівнику П1 становить  = 993,7 – 903,8 = 89,9 кДж/кг.

Тут іж = 993,7 кДж/кг – ентальпія живильної води на виході із регенеративного підігрівника П1 (на вході в парогенератор ПГ), іж = 903,8 кДж/кг – ентальпія живильної води на виході із регенеративного підігрівника П2 (на вході в регенеративний підігрівник П1).

3.6. Визначення охолодження пари в регенеративних підігрівниках

У регенеративних підігрівниках гріюча пара з відборів турбіни віддає своє тепло живильній воді, і, охолоджуючись, конденсується, тобто перетворюється у воду, так званий дренаж. Тепло q, яке гріюча пара залишає у відповідному регенеративному підігрівнику, визначається як різниця ентальпій гріючої пари та її конденсату (дренажу):

q = i – iд.

Наприклад, охолодження пари у регенеративному підігрівнику П1 становить q = і – іж = 3200 – 1000 = 2211 кДж/кг.

3.7. Побудова графіка розширення пари в турбіні

Для побудови лінії розширення пари в турбіні, крім параметрів свіжої пари, відпрацьованої пари та пари з відборів турбіни (р, t, і), необхідно знайти значення внутрішніх відносин ККД відсіків турбіни в.

Значення в залежать від об`ємних пропусків пари через відсіки. Найменші значення внутрішніх відносин ККД відсіків відповідають мінімальним пропускам пари через циліндр низького тиску: при так званих „вентиляційних” пропусках пари в наближається до свого нульового значення.

Оскільки на даному етапі виконання проекту об`ємні пропуски пари через відсіки турбіни невідомі, то для відсіків циліндра високого тиску можна приймати в = 0,74 – 0,83, циліндра середнього тиску - в = 0,76 – 0,84, циліндра низького тиску в = 0 – 0,68.

В багатьох випадках спостерігається наступна тенденція зміни в. Спочатку в, починаючи з першого відсіку 0 – 1, зростає, аж до орієнтовно середнього відсіку, де він набуває свого максимального значення, а потім починає зменшуватись. В останньому відсіку (у нашому випадку 7 – К) в стає близьким до нуля. Дотримуючись вказаної тенденції, приймаємо наступні значення в:

Відсік турбіни

в



0 – 1

0,74

1,35

1 – 2

0,78

1,28

2 – 3

0,80

1,25

3 – 4

0,82

1,22

4 – 5

0,79

1,27

5 – 6

0,77

1,30

6 – 7

0,72

1,39

7 - К

0,1

10







 19,06

Значення в визначає величину росту ентропії пари s в кожному окремо взятому відсіку турбіни, тобто величину розсіювання теплового потенціалу пари в навколишнє середовище.

Величина характеризує відносне значення ентропії пари s по кожному окремо взятому відсіку.



Графік розширення пари в турбіні необхідно побудувати на окремому аркуші міліметрового паперу або паперу в клітинку формату А4 з дотриманням масштабу по осях абсцис та ординат. Дотримання масштабу по осі абсцис (осі s) полягає у забезпеченні відповідності проекцій відрізків 0 – 1, 1 – 2 і т. д. на вісь s значенням для кожного окремо взятого відсіку турбіни.

Схожі:

Умовні позначення до рис. 1 iconМетодичні вказівки до практичного заняття " класифікація металорізальних верстатів та умовні позначення на схемах"
Методичні вказівки до практичних занять “Класифікація металорізальних верстатів та умовні позначення на схемах” /Укладач М. М. Коротун....
Умовні позначення до рис. 1 iconОдеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Список бібліотек — учасниць “Зведеного покажчика”, їх умовні цифрові позначення та адреси
Умовні позначення до рис. 1 iconОдеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Список бібліотек — учасниць “Зведеного покажчика”, їх умовні цифрові позначення та адреси
Умовні позначення до рис. 1 iconОдеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Список бібліотек — учасниць “Зведеного покажчика”, їх умовні цифрові позначення та адреси
Умовні позначення до рис. 1 iconОдеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Список бібліотек — учасниць “Зведеного покажчика”, їх умовні цифрові позначення та адреси
Умовні позначення до рис. 1 iconОдеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Список бібліотек — учасниць “Зведеного покажчика”, їх умовні цифрові позначення та адреси
Умовні позначення до рис. 1 iconУмовні позначення
В окремих випадках необхідні знання спеціальних методів, прийомів, загальних для розв’язання окремих груп задач. При відсутності...
Умовні позначення до рис. 1 iconРозділ 1 ортогональне проекціювання
Мету практичних занять, умовні позначення та символи, тип та товщину ліній І методичні рекомендації до засвоєння заняття 1 за темою...
Умовні позначення до рис. 1 iconРис. 13. 26 Сборные железобетонные ростверки
При этом торцевая поверхность свай должна быть выровнена цементным раствором (рис. 13. 26, б)
Умовні позначення до рис. 1 iconЛабораторная работа №1 Изучение явления электромагнитной индукции. Ход работы. Собираем цепь по схеме на рис 1а: Рис 1а Выполняем опыты и заполняем таблицу
Направление тока находим по правилу буравчика: если буравчик (с правой нарезкой) ввинчивать по направлению тока (I), то направление...
Умовні позначення до рис. 1 iconУмовні позначки по комфортності

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи