Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни \" Фінанси\" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.) icon

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни " Фінанси" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.)




НазваНавчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни " Фінанси" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.)
Сторінка5/8
Дата23.09.2012
Розмір1.82 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8

^ Міні – лексикон: бюджет, бюджетна система, бюджетний устрій, бюджетний процес, функції бюджету, бюджетний механізм, принципи бюджету, міжбюджетні відносини, казначейство, бюджетне планування, бюджетна політика, місцевий бюджет.


Питання для самоперевірки та контролю:

  1. Що являє собою бюджет як основний фінансовий план держави?

  2. У чому виражається матеріальний зміст бюджету?

  3. Бюджет як економічна правова категорія, його функції і призначення.

  4. Бюджетна система: поняття і принципи побудови.

  5. Складові бюджетної системи

  6. На яких принципах грунтується бюджетний устрій.

  7. Бюджетний процес і його складові етапи.

  8. Завдання бюджетного планування.

  9. Процедура бюджетного планування.

  10. Які органи здійснюють управління бюджетом в Україні?

  11. На чому базується механізм регулювання міжбюджетних відносин?

  12. Які види взаємовідносин регламентовані законодавчими та інструктивними документами?

  13. Яка форма обслуговування Державного і місцевих бюджетів застосовується в Україні?

Навчально-методичні матеріали:

[5]; [6]; [33]; [37]; [38]с.8898; [22]с.7498; [24]с.448458; 124147; [30]с.220225; 125142; [32] с.7178; [28] с.2033; [34] с.7888; [25] с.141151.


2.7. Доходи і видатки Державного бюджету


Оскільки функціонування бюджету відбувається за допомогою особливих економічних форм – доходів і видатків розглянемо економічну сутність цих категорій і форм прояву, насамперед відмінностей в поняттях державні доходи і доходи державного бюджету.

Державні доходи охоплюють ту частину фінансових відносин, яка пов’язана з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави і державних підприємств. При цьому акумульовані державою фінансові ресурси належать до централізованих (концентруються в бюджеті держави і фондах цільового призначення), а ті, що залишаються у розпорядженні державних підприємств, є децентралізованими.

Доходи бюджету посідають головне місце у складі централізованих державних доходів, але це поняття більш вузьке, ніж доходи держави.

Державні видатки – це частина фінансових відносин обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів держави. Складаються державні видатки з прямих витрат держави, які здійснюються через систему бюджетних і позабюджетних фондів і витрат державних підприємств тощо. Отже видатки державного бюджету – це лише частина державних видатків.

Доходи і видатки – це об’єктивна категорія кожна з яких має специфічне суспільне призначення: доходи служать фінансовою базою діяльності держави, видатки – задовольняють загальнодержавні потреби.

Головне матеріальне джерело доходів бюджету – внутрішній валовий продукт (ВВП), якщо його недостатньо, держава залучає національне багатство (сукупність матеріальних благ створених працею попередніх і нинішніх поколінь і залучених у процес відтворення природних ресурсів), а саме: доходи від приватизації державного майна від продажу золотовалютного запасу на основі внутрішніх і зовнішніх норм, за рахунок емісії паперових грошей, тимчасово вільні грошові кошти юридичних осіб, заощадження населення, іноземний капітал. Разом з тим за своїм змістом кредитні надходження та емісійні доходи – це сума фактичної незбалансованості доходів та видатків бюджету.

Таким чином, доходами бюджету є ті грошові кошти, що надходять у розпорядження держави на безвідплатній і безповоротній основі згідно з чинним бюджетним і податковим законодавством.

Державні доходи бюджету (схема 2.12) класифікують за різними ознаками: на податкові і неподаткові. У доходах центральних бюджетів розвинутих країн вони досягають 80-90%, а в США більш 95%.



Схема 2.12. Система державних доходів


Неподатковими доходами є:

  • доходи від використання майна, що перебуває у державної власності;

  • доходи від продажу майна, що перебуває у державної та комунальної власності;

  • проценти і дивіденди нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарчих товариств;

  • доходи від платних послуг, що надаються органами державної влади;

  • інші отримані в результаті застосування заходів громадсько-правової адміністративної і кримінальної відповідальності;

  • інші неподаткові кошти.

У доходи бюджету зараховуються трансферти. Це поточні надходження від секретаріату ООН за український контингент; специфічні гранти цільового призначення, генеральні гранти.

Доходи бюджету класифікують і за іншими ознаками:

1.Залежно від державного устрою держави:

а) унітарній державі – доходи центрального і доходи місцевих бюджетів;

б) в федеративній державі – доходи федерального бюджету, доходи бюджетів членів федерації і доходи місцевих бюджетів;

2. Від рівня бюджетної системи вони поділяються на власні і регулюючі; від джерел надходження – від юридичних осіб від населення; від конкретних видів прямих і непрямих податків; від громадянства суб’єктів оподаткування – сплачувані резидентами або нерезидентами.

Видатки бюджету – це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави( схема 2.13).




Схема 2.13. Система державних видатків


З метою з’ясування ролі і значення бюджетних видатків в соціально – економічному житті держави фінансовою теорією і практикою розроблена класифікація бюджетних витрат: функціональна, яка відображає напрямки використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави вона підрозділяється на управлінську, оборону, соціальну, економічну. Залежно від економічної характеристики операцій, вони класифікуються на поточні і капітальні. Важливим критерієм класифікації витратной частини бюджету є предметне спрямування відповідних грошових потоків: фінансування управління національної оборони, фундаментальних та прикладних наукових досліджень, правоохоронної діяльності, та забезпечення безпеки держави, міжнародної діяльності, галузей економіки, соціально-культурних закладів з заходів, видатки на обслуговування державного боргу, створення резервних фондів, інші витрати і виплати.

Організаційні групування видатків бюджету – програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки, програми розвитку транспорту дорожнього господарства, зв’язку, телекомунікацій та інформатики, державні інвестиційні проекти, програми з інвалідного спорту та реабілітації та інші.

В основі галузевої класифікації (бюджетний баланс на схемі 2.14) видатків бюджету (схема 2.15) лежить поділ економіки на галузі і види діяльності промисловість, сільське господарство, будівництво і транспорт, зв’язок, освіта, охорона здоров’я, культура, тощо.




Схема 2.14. Бюджетний баланс


Відомча ознака класифікації – безпосередність бюджетних коштів – відповідне міністерство, державний комітет, відомство або іншу юридичну особу, якій надаються асигнування залежно від рівня управління – поділяються на видатки центрального бюджету, і видатки місцевих бюджетів.

Бюджетне управління – це надання грошових коштів юридичним і фізичним особам на проведення заходів, передбачених бюджетом , у таких формах :

  • кошторисне фінансування окремих бюджетних програм;

- трансферти населенню: бюджетні кредити юридичним особам ( у тому числі податкові кредити сплату податків); субвенції і субсидії фізичним і юридичним особам: бюджетні інвестиції у статутні капітали діючих або новостворених юридичних осіб; бюджетні позики державним позабюджетним фондам; міжбюджетні трансферти (дотації вирівнювання, субвенції, інші дотації ); кредити іноземним державам.





Схема 2.15. Класифікація видатків державного бюджету


Дефіцит бюджету – видатки бюджету перевищують його доходи. Профіцит – перевищення доходів над видатками. Збалансований бюджет – у якому видатки і доходи рівні.

Стійкий дефіцит – це дефіцит, який існує у довгостроковому періоді.

Тимчасовий дефіцит – який викликається касовими розривами у виконанні бюджету. Нормальна величина бюджетного дефіциту в індустріально розвинутих країнах коливається у межах 3-4% від розміру ВВП.

Причинно – наслідкова діалектика бюджетних дефіцитів: скорочення обсягу заощаджень у загальнонаціональному масштабі; зростання процентної ставки; менша доступність кредитних ресурсів для приватного сектору; підвищення обмінного курсу національної валюти; зменшення обсягів інвестицій та експорту, збільшення імпорту: збільшення імпорту: дефіцит зовнішньоторговельного балансу, що фінансується через виведення капіталу; дефіцит платіжного балансу.

Зменшення обсягів інвестицій спричиняє: скорочення акціонерного капіталу, виробничих потужностей, обсягів виробництва, зменшення продуктивності праці й реальної заробітної плати; проценти, рента, прибутки за рахунок національного капіталу переходить до нерезидентів; нарощування державної заборгованості знижує довіру інвесторів, скорочення іноземних інвестицій, нерезиденти вивозять капітали. Надмірний державний борг створює ризик дефолту. Дефолу може призвести до таких наслідків : зростання інвестицій, збування акцій та облігацій нерезидентам; падінн вартості цінних паперів, зростання процентних ставок, подальше зниження обсягів виробництва і рівня заробітної плати, зумовлене скорочення інвестицій; скорочення споживчих витрат домогосподарств. Запуск інфляційних процесів, збільшення обмінного курсу; загальна фінансова криза, масові банкрутства в реальному і фінансовому секторах економіки.

Централізовані джерела фінансування дефіциту бюджету (схема 2.16): доходи від приватизації (не враховані при формуванні дохідної частини бюджету); емісія державних облігацій внутрішньої державної позики: іноземні позики (міжнародні кредити); кредити уряду, що надаються недержавними фінансовими інститутами. Відстрочка погашення боргу (державні валютні векселі): емісійні кредити.

Структура місцевих джерел фінансування дефіциту бюджету (схема 2.17) від приватизації; випуск та розміщення муніципальних облігацій.

Секвестр бюджету полягає у пропорційному зниженні бюджетних видатків (на 5–10–15 і. т. д. відсотків) щомісячно за всіма статтями бюджету протягом того періоду, який залишився до кінця фінансового року.

Секвестру не підлягають захищенні статті, склад яких в Україні визначає Верховна Рада.

Установи, які перебувають на кошторисному фінансуванні показано на схемі 2.18.





Схема 2.16. Центральні джерела фінансування дефіциту бюджету





Схема 2.17. Структура місцевих джерел фінансування дефіциту бюджету




Схема 2.18. Установи, які перебувають на кошторисному фінансуванні


Міні – лексикон: державні доходи, централізовані доходи, децентралізовані доходи, податки, позики, емісія, власні доходи держави, закріплені доходи, регульовані доходи, відрахування, офіційні трансферти, податкові надходження, неподаткові надходження, плата, відрахування, бюджетне управління, бюджетний баланс.

Державні видатки, самофінансування, бюджетне фінансування, кредитне забезпечення, поточні видатки, видатки розвитку, кошторис витрат, кошторисно-бюджетне фінансування, кошторисний процес, децентралізовані державні видатки, державні капітальні видатки, сисвестр бюджету.

Питання для самоперевірки та контролю:

  1. Економічна сутність доходів бюджету і джерела їх формування.

  2. Як класифікуються за ознаками державні доходи.

  3. Що входить до складу бюджетних трансфертів.

  4. Класифікація видатків державного бюджету.

  5. Економічна сутність видатків та їх класифікація.

  6. Склад і структура доходів і видатків державного бюджету України.

  7. Методи бюджетного управління державних видатків.

  8. Класифікація видатків державного бюджету.

  9. Бюджетний дефіцит, поняття і причини виникнення.

  10. Центральні джерела фінансування дефіциту бюджету

  11. Охарактеризуйте структуру місцевих джерел фінансування дефіциту бюджету

  12. Які установи перебувають на кошторисному фінансуванні.

Навчально-методичні матеріали:

[38] с.98–132; [22] с.145–151; с.197–216; [32] с.57–65; [28] с.43–49; с.56–69; [5]; [6]; [37].


2.8. Державний кредит і державний борг


Всі доходи державного бюджету мобілізуються з допомогою основного-обов’язкового методу збору фінансових ресурсів. Однак цих коштів жодній державі в світі не вистачає. В такі періоди держава вдається до методу мобілізації грошових і матеріальних коштів у юридичних та фізичних осіб, заснованому на принципах добровільності, зворотності, відплатності і строковості з метою покриття бюджетного дефіциту, регулювання грошового обігу та інвестування. Цей вид фінансових правовідносин називається державним кредитом. Тобто кредит за своєю економічною сутністю – це сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади й управління з одного боку і фізичними та юридичними особами з іншого, за яких держава є позичальником, кредитором і гарантом.

Державний кредит не слід отожнювати з банківським кредитом. В банківському кредиті позичковий фонд використовується для кредитування підприємств, установ і організацій з метою забезпечення безперебійного процесу розширеного відтворювання і підвищення його ефективності. Основною відмінною рисою є продуктивне використання позичкового фонду а також відносини основані на добровільному волеіз’явленні сторін.

При державному кредиті взяті в борг грошові кошти поступають в розпорядження держави, перетворюючись у її додаткові фінансові ресурси. Державний кредит є відносинами вторинного розподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного доходу.

Використовують державний кредит для формування додаткових фінансових ресурсів держави і покриття бюджетного дефіциту, таким чином він може стати важливим чинником прискорення соціально-економічного розвитку держави. Державний кредит є також джерелом збільшення прибутків власників цінних паперів, що досягається через виплату процентів і виграшів за державними позиками.

Класифікація державного кредиту на схемі 2.19.

Держаний кредит як фінансова категорія виконує функції: фіскальну, регулювальну, контрольну.

За допомогою фіскальної функції здійснюється формування централізованих грошових фондів держави з її допомогою податковий тягар рівномірніше розподіляється у часі. Податки, які стягуються в період фінансування видатків за рахунок державної позики, не збільшується.



Схема 2.19. Класифікація державного кредиту

Сутність регулювальної функції державного кредиту виявляється в тому, що вступаючи в кредитні відносини, держава впливає на стан грошового обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво і зайнятість, наприклад: держава розміщує облігації державної позики серед різних груп інвесторів. Мобілізуючи кошти фізичних осіб, держава зменшує їх платоспроможній попит. Тоді, якщо за рахунок кредиту профінансовані виробничі витрати, наприклад інвестиції, відбудеться абсолютне скорочення готівкової грошової маси в обігу.

Як позичальник, держава збільшує попит на позичкові ресурси і тим часом сприяє зростанню ціни на кредит. Як кредитор і гарант держава може позитивно впливати на виробництво і зайнятість шляхом підтримки малого бізнесу, експорту продукції або виробництва в окремих галузях. За низькими ставками страхувати ризики неплатежу експортерами національних товарів. Цим заохочує освоєння нових ринків збуту національної продукції, надання кредитів за рахунок бюджетів або позабюджетних фондів тощо.

Контрольна функція державного кредиту огранічно переплітається з контрольною, функцією фінансів. Контроль поширюється як на залучення позикових коштів, так і на їх погашення. В основному контролюється цільове використання коштів, строки їх повернення і своєчасність сплати відсотків.

Державний кредит може бути внутрішнім і зовнішнім. (схема 2.20).



Схема 2.20. Форми державного кредиту

Як вже зазначалося, державні позики є основною формою державного кредиту. Класифікація державних позик здійснюється за такими ознаками. (схема 2.21) .



Схема 2.21 Структура державних позик


Джерелами погашення державних позик можуть бути: доходи від інвестування позичених коштів у високоефективні проекти; додаткові надходження від податків; економія коштів від зменшення відсотків; емісія грошей, залучені від нових позик кошти (рефінансування боргу).

Особливе місто серед нормативних актів України які регулюють питання пов’язані з обслуговуванням довгових зобов’язань займає закон України. „О державном внутрішньом боргу України” від 16.09.92 р. согласно ст.1 якого, державним внутрішнім боргом України є срочні довгові зобов’язання Уряду України в грошової формі.

Державний борг – це сума заборгованості за всіма борговими зобов’язаннями держави, відсотки за нею і невиконані фінансові зобов’язання держави перед суб’єктами економіки. Структура державного боргу показана на схемі 2.22. Структура внутрішнього державного боргу показана на схемі 2.23.



Схема 2.22.Структура державного боргу


Управління держаним боргом – це комплекс заходів, що здійснює держава в особі її уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, їх розміщення і погашення та забезпечення платоспроможності держави.

В управлінні державним боргом можна виділити такі принципи: безумовності, єдності, зниження ризиків, оптимальність структури, збереження фінансової незалежності, зниження вартості обслуговування державного боргу, в тому числі й за рахунок дострокового викупу боргових зобов’язань держав, прозорості.

Процес управління державним боргом включає кілька етапів: залучення коштів, використання коштів, повернення боргу і виплата відсотків.




Схема 2.23. Структура внутрішнього державного боргу


З метою забезпечення платоспроможності держави, тобто можливості погашення боргів, застосовуються різноманітні методи коригування позикової політики.

Рефінансування державного боргу – це погашення основної заборгованості й процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик.

Реструктуризація заборгованості полягає в тому, що на певних умовах відстрочується виплата частки боргу. Один з варіантів – відстрочення виплати частки боргу на 3 року. Існують також варіанти конверсії вкладення їх у національну економіку. Конверсія – це зміна дохідності позики. Консолідація – збільшення строків дії випущеної позики.

Уніфікація позик – це об’єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики. Відстрочення погашення позики проводиться тоді коли випуск нових позик є фінансово недоцільним.

Управління як зовнішнім, так і внутрішнім боргом включає також комплекс заходів щодо його обслуговування – це погашення позик, виплати процентів за ними, уточення і зміни умов погашення випущених позик.

Обслуговування державного внутрішнього боргу здійснюється Міністерством фінансів через банківську систему через проведення операцій з розміщення державних цінних паперів їх погашення і виплати доходу.

Граничні розміри державного внутрішнього і зовнішнього боргу встановлює Верховна Рада України одночасно із затвердженням Державного бюджету України на наступний рік.

Слід зазначити, що 1грн, спрямована на дострокове погашення державного боргу протягом 2001–2004 рік може забезпечити до 4 грн економії ресурсів у наступні чотири роки та до 11 грн за період до 2010 р.


^ Міні – лексикон: державний кредит, державна позика, державний борг, внутрішній державний борг, зовнішній державний борг, обслуговування боргу, конверсія позик, уніфікація, управління боргом, облігація, номінальна вартість облігації, курсова різниця, ощадний сертифікат, примусова позика, виражена позика, консолідація, акумулювання боргу, обмін облігацій за регресивним співвідношенням, фант.


^ Питання для самоперевірки та контролю:

  1. Охарактеризуйте соціально-економічну сутність державного кредиту. Його роль у формуванні додаткових фінансових ресурсів та в покритті бюджетного дефіциту.

  2. Перелічіть форми державного внутрішнього і зовнішнього кредиту, дайте їм характеристику.

  3. Які є форми управління державним боргом?

  4. Розкрийте поняття державного боргу і джерела його погашення.

5. У чому полягає сутність і складність вирішення проблеми покриття внутрішнього і зовнішнього боргу в Україні.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни \" Фінанси\" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.) iconІнститут післядипломної освіти
Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29. 03. 2005 р.)
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни \" Фінанси\" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.) iconНавчальний посібник “Бухгалтерський облік та аудит для менеджерів”
Навчальний посібник для самостійної роботи рекомендовано до видання науково-методичною радою нук (протокол № від 2007 р.)
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни \" Фінанси\" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.) iconНаціональний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни \" Фінанси\" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.) iconНаціональний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Навчально-методичний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №1 від 24. 02. 2004 р.)
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни \" Фінанси\" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.) iconІнститут післядипломної освіти
Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною радою нук (протокол №1 від 26 лютого 2008 р.)
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни \" Фінанси\" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.) iconНавчальний посібник
Рекомендовано Науково-методичною радою Національного університету Львівська політехніка як навчальний посібник для студентів усіх...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни \" Фінанси\" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.) iconНавчальний посібник для організації практичних занять і самостійного вивчення дисципліни
Рекомендовано до видання методичною радою обліково-фінансового факультету Державного вищого навчального закладу «Українська академія...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни \" Фінанси\" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.) iconНавчально-методичний посібник Для студентів економічних спеціальностей денної форми навчання Суми 2008
Рекомендовано до видання методичною радою державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи Національного...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни \" Фінанси\" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.) iconНавчально-методичний посібник для студентів спеціальності "Соціальна робота" вищих навчальних закладів. Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2005. 140 с
Рекомендовано Науково-методичною радою Національного університету “Львівська політехніка” як навчальний посібник для студентів спеціальності...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи з дисципліни \" Фінанси\" 2005 удк 336 (075. 8) Навчальний посібник рекомендовано до видання науково-методичною Радою нук ( протокол №2 від 29 березня 2005 р.) iconНавчально-методичний посібник до спецкурсу соціально-педагогічного циклу "Профілактика девіантної поведінки підлітків" для студентів спеціальності "Соціальна педагогіка"
Науково-методичною радою Інституту соціальної роботи та управління (протокол №6 від 22. 01. 2009р.)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи