Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» icon

Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях»




Скачати 135.18 Kb.
НазваДодаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях»
Дата28.07.2012
Розмір135.18 Kb.
ТипДокументи




ДОДАТОК В

Приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях»


9 БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ


9.1 Вступ

Цивільний захист (ЦЗ) являє собою систему організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (НС), які загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час ів особливий період.

Для проведення робіт з ліквідації наслідків стихійних лих, аварій (катастроф), забезпечення постійної готовності органів управління і сил для ведення цих робіт, а також для здійснення контролю за розробкою і реалізацією заходів по попередженню НС створюються Державна комісія Кабінету Міністрів України з НС, комісія з НС при виконкомах обласних, міських та селищних Рад народних депутатів.

Руйнування будівель, споруд, промислових об’єктів, загибель людей і матеріальних цінностей мають місце не тільки під час війни, але і в мирний час в результаті стихійних лих, виробничих аварій і катастроф, тобто НС, які можна класифікувати наступним чином:



  • НС, пов’язані із стихійними лихами (землетруси, катастрофічні паводки, урагани, снігові бурі і заноси, зсуви, обвали, лавини, лісові і торф’яні пожежі, епідемії, та інше);

  • НС, пов’язані із викидом шкідливих речовин в навколишнє середовище (аварії на атомних електростанціях (АЕС) і інших об’єктах ядерної енергетики з викидом (витіканням) радіоактивних речовин в атмосферу і аварій на об’єктах, що мають небезпечні хімічні речовини (НХР), аварії на виробничих підприємствах з викидом (витіканням) біологічних засобів;

  • НС, пов’язані з виникненням пожеж і вибухів та їх наслідки (руйнування будівель, споруд, технологічних установок, ємностей і трубопроводів на підприємствах із вибухо- і пожежонебезпечною технологією, пожежі і вибухи в населених пунктах та на транспортних комунікаціях).

  • НС соціального характеру (збройні напади екстремістських груп, демонстрації, революції, тощо)[7].

Завдання ЦЗ – попередити, а при необхідності ліквідувати наслідки цих НС.


^ 9.2 Стійкість роботи підприємства при надзвичайних ситуаціях і заходи захисту та безпечність випуску продукції


Площа території підприємства «Нива» складає 3000 м2. Висота будівель не перевищує 8 метрів. Найвища споруда підприємства – труба–димар котельні висотою 30 м, збудована із цегли.

Одне з головних завдань цивільного захисту на підприємстві - це проведення заходів, що спрямовані на підвищення стійкості об’єкту в НС природного і техногенного характеру. Під стійкістю роботи промислового об’єкту розуміють його здатність в умовах цих НС випускати продукцію в запланованому об’ємі і номенклатурі, а при отриманні слабких і середніх руйнувань і порушень зв’язку по кооперації і постачанню відновлювати виробництво в мінімальні терміни.

На стійкість роботи об’єктів народного господарства в мирний час впливають наступні фактори: надійність захисту робітників і службовців від дії стихійних лих та техногенних катастроф і здатність інженерно-технічного комплексу об’єкта протистояти дії цих стихійних лих і аварій (катастроф) та надійність системи постачання всім необхідним для виробництва продукції (сировиною, паливом, комплектуючими, електроенергією, водою, газом, і т.п.); стійкість і безперервність управління виробництвом і цивільним захистом; підготовленість об’єкта до проведення рятувальних і невідкладних аварійних відновлювальних робіт і робіт по відновленню порушеного виробництва.

Перераховані фактори визначають собою і основні, загальні для всіх об’єктів народного господарства, шляхи підвищення стійкості роботи в НС природного і техногенного характеру, а саме:

  • забезпечення надійного захисту робітників і службовців від уражаючих факторів стихійних лих та техногенних катастроф;

  • захист основних виробничих фондів від уражаючих факторів;

  • підвищення надійності і оперативності управління виробництвом;

  • забезпечення стійкості постачання всім необхідним для випуску продукції, та підготовка до відновлення порушеного виробництва [21].

Під стихійним лихом розуміють явища природи такого масштабу, які викликають катастрофічні ситуації, що характеризуються раптовим порушенням нормальної життєдіяльності населення, руйнування і знищення матеріальних цінностей.

Виробничими аваріями прийнято рахувати раптовий вихід з ладу машин, механізмів, агрегатів під час їх експлуатації, що супроводжується серйозними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утвореннями вогнищ, пожеж, зон забруднення або виникнення інших ситуацій, що створюють загрозу людям і навколишньому середовищу.

Катастрофою називають раптове лихо, подію, викликаною злочинною дією (чи без дії) окремих або груп осіб, що потягло за собою трагічні наслідки: руйнування будівель, різних споруд, транспортних засобів, знищення матеріальних цінностей і масову загибель людей.

Аварії і катастрофи можуть бути також наслідком стихійних лих.

До техногенних аварій (катастроф) слід віднести також витікання (вилив) НХР із забрудненням навколишнього середовища, що виникають на підприємствах харчової промисловості, водопровідних і очисним спорудах, а також при транспортуванні НХР по залізниці чи автошляхами, безпосередня причина лих – порушення правил зберігання чи транспортування, недотримання техніки безпеки, вихід із ладу трубопроводів, пошкодження ємностей.

Причини стихійних лих і виробничих аварій різні. Пожежі, наприклад, виникають не тільки в результаті дій сил природи, але й в наслідок недотримання населенням правил протипожежної безпеки. Зсуви і обвали виникають деколи при будівельних і господарських роботах, що виконуються без врахування геологічних умов місцевості. Виробничі аварії переважно стаються із-за порушень технологічних процесів і правил техніки безпеки.

Стихійні лиха і виробничі аварії небезпечні своєю раптовістю. Однак руйнівним наслідком їх можна запобігти або значно зменшити, якщо будуть прийняті попереджувальні заходи.

Основним завданням формування цивільного захисту в НС природного і техногенного характеру є порятунок людей і матеріальних цінностей. Послідовність виконання цього завдання залежить від лиха чи аварії, стану погоди та інших факторів.

Порядок приведення в готовність і дії формування цивільного захисту в НС природного і техногенного характеру визначають завчасно на кожному з об’єктів народного господарства.

Успіх дій формування ЦЗ в НС природного і техногенного характеру в значній мірі залежить від своєчасної організації і проведення розвідки і від того, наскільки при цьому будуть враховані конкретні умови.

В районах стихійних лих визначають: межі району лиха; напрямок його поширення і об’єм, яким безпосередньо загрожує небезпека; місця скупчення людей; шляхи підходу техніки до місць робіт; наявність в них потерпілих, яким необхідна допомога в першу чергу; місце аварії на технологічних лініях і комунально-енергетичних мережах; стан оглядових люків і оглядових пристроїв, розміри руйнувань на них; об’єми робіт, умови їх виконання, можливості застосування засобів механізації.

При виробничих аваріях уточняють: ступінь і об’єм руйнувань та можливість проведення робіт без індивідуальних засобів захисту; наявність руйнувань, які можуть ускладнити обстановку чи призвести до збільшення наслідків аварії; місце скупчення людей, ступінь загрози для їх життя; стан електричних і комунально-енергетичних мереж.

При аваріях, пов’язаних з витіканням (викидом) НХР визначають: місце аварії; метеорологічну обстановку; зону забруднення та напрямок поширення НХР; тип НХР; місце скупчення людей та ступінь загрози для їх життя; тип засобів індивідуального захисту та способи ліквідації аварії; шляхи можливої евакуації і способи її проведення.

При НС природного і техногенного характеру в районах стихійних лих, місцях виробничих аварій та зонах забруднення в першу чергу виконуються заходи, пов’язані з проведенням рятувальних робіт, відверненням виникнення можливих вторинних причин, які здатні викликати загибель людей і знищення матеріальних цінностей. Роботи проводяться до повного їх завершення [1].

Стійкість роботи ТОВ «Нива» при НС природного і техногенного характеру визначається ступінню його підготовки (людей і інженерно-технічного комплексу) та заходами захисту, що повинні забезпечити безперебійний випуск продукції.

На будівлі хлібозаводу та окреме технічне обладнання можуть чинити вплив землетруси. Землетруси - це сильні коливання земної кори, викликані тектонічними або вулканічними причинами, що призводять до руйнувань споруд, будівель та людських жертв. Для захисту від землетрусів завчасно визначаються сейсмічні та небезпечні зони в різних регіонах держави, тобто проводиться сейсмічне районування. На картах сейсмічного районування переважно виділяють області, яким загрожує землетрус інтенсивністю VII-VIII балів по шкалі Ріхтера. До заходів захисту відносяться неухильне виконання норм і правил при будівництві і реконструкції будівель, споруд та інших об’єктів.

ТОВ «Нива» не загрожують дії землетрусів, оскільки Тернопільська область не знаходиться в сейсмічно небезпечній зоні. Землетруси на території області по своїй інтенсивності не перевищують V балів за шкалою Ріхтера, а будівлі та споруди хлібозаводу можуть отримати слабкі пошкодження тільки при землетрусі в VII балів.

Достатньо стійкий хлібозавод і до дії зсувів. Територія хлібозаводу знаходиться на рівній поверхні і ймовірність виникнення зсувів наближається до нуля.

Однак існує ймовірність того, що будівлі та споруди підприємства можуть піддаватися дії ураганного вітру, хоча на даній місцевості ніколи не було зареєстровано вітру силою 12 балів по шкалі Боформа. Сучасні методи прогнозу погоди дозволяють за декілька годин і навіть діб попередити населення про насування такого стихійного лиха. При проектуванні заводу була врахована так звана „роза вітрів”, що дозволило розмістити будівлі і споруди заводу по критерію найбільшої стійкості дії такого природного явища, як вітри ураганної сили. Найбільшого ушкодження може зазнати тільки димар котельні, однак місце його розташування не дозволяє спричинити ушкодження інших будівель, а тим більше, не загрожує здоров’ю та життю людей. Завод може працювати без припинення випуску продукції. В найбільш важких випадках надійним захистом працівників заводу являється використання захисних споруд (сховищ, ПРУ, підвалів, будівель).

Для захисту хлібозаводу від пожеж, що викликані стихійними лихами (блискавки, замикання електропроводки внаслідок пошкодження магістралей і т.п.) використовуються громовідводи, автоматичні системи відключення, системи автоматичного пожежегасіння, а також первинні засоби пожежегасіння [2].

Наслідками виробничих аварій і катастроф на хлібозаводі, як правило являються пожежі і вибухи, в результаті яких руйнуються виробничі будівлі, пошкоджуються техніка і обладнання. В ряді випадків вони викликають загазованість повітря. Найбільш часто вибухають котли і балони, що знаходяться під високим тиском. Особливу небезпеку являють вибухи газоповітряної суміші в теплових та вентиляційних каналах хлібопекарських печей, оскільки всі шість тунельних газових печей на ТОВ «Нива» опалюються природним газом. Пожежі, що виникають при виробничих аваріях і катастрофах можуть викликати вибухи, які в свою чергу можуть бути вторинною причиною пожежі, так як при вибухах часто пошкоджується електропроводка, руйнуються газопроводи, перевертаються діючі вогневі установки і прилади.

Причинами виробничих аварій і катастроф можуть бути стихійні лиха, дефекти, допущені при проектуванні і будівництві споруд та монтажі технічних систем, порушенні технології виробництва, правил експлуатації транспорту, порушення технічної безпеки.

Для захисту хлібозаводу від виробничих аварій і катастроф, а також їх попередження, здійснюється комплекс організаційних, інженерно-технічних заходів, які визначають вимоги охорони праці і техніки безпеки, протипожежної безпеки, а також вимог інструкції по експлуатації газового обладнання, електричних установок, посудин під тиском.

Важливе місце серед заходів по підвищенню стійкості заводу при НС, пов’язаних з виробничими аваріями, займає автоматизація. Вона не тільки підвищує продуктивність праці, а й сприяє зниженню вибухо- і пожежонебезпеки на підприємстві, зменшенню небезпеки отруєння обслуговуючого персоналу та ушкодження електричним струмом. Для цього використовується автоматичні системи контролю роботи обладнання, автоматичні системи аварійного відключення та різноманітні блокуючі пристрої. Підвищенню стійкості сприяє також суворе дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки при проектуванні, будівництві, реконструкції та монтажі будівель, споруд та технічних систем, а також правильна, згідно інструкцій, експлуатація діючого обладнання [1].

Однією з НС техногенного характеру є забруднення місцевості, де розміщується хлібозавод, НХР внаслідок їх неправильного зберігання чи транспортування. До НХР відносяться: аміак, хлор, фосген, сірчистий ангідрид, окис вуглецю, сірководень, трьоххлористий фосфор, фтористий водень і синильна кислота. По токсичному прояву НХР в основному є речовини загальноотруйної та задушливої дії, що викликають різні за характером отруєння.

Зоною забруднення НХР прийнято називати територію, що потрапила під дію НХР, в результаті якої виникає небезпека ураження людей [7].

Хлібозавод не використовує в своєму виробництві НХР, немає також підприємств – сусідів, котрі використовують НХР при виготовленні своєї продукції. Основну небезпеку становлять аварії з витіканням (викидом) НХР при транспортуванні шляхами, що пролягають поблизу хлібозаводу.

Стійкість роботи хлібозаводу при такій НС, як витікання (викид) НХР, полягає в підготовці підприємства до захисту від НХР. Підготовка підприємства здійснюється на основі спеціально розробленого плану, який складається з плану організаційних та інженерно–технічних заходів по підготовці об’єкта до захисту від НХР: схеми оповіщення робочої зміни і населення, що проживає поблизу об’єкта, про небезпеку ураження НХР; розрахунку сил і засобів ЦЗ об’єкту для ліквідації осередків забруднення НХР; план дій формувань ЦЗ при ліквідації осередків забруднення.

До заходів захисту підприємства від дії НХР відносяться:

  • завчасне оповіщення про небезпеку ураження НХР;

  • навчання працюючих та особового складу формувань ЦЗ до дій при загрозі ураження об’єкта НХР;

  • накопичення для забезпечення всіх працюючих об’єкту, зберігання і підтримка готовності індивідуальних засобів захисту;

  • пошук напівпродуктів і відходів виробництва, придатних для дегазації (нейтралізації) НХР і підготовки до приготування дегазуючих розчинів і подача їх в можливо забруднену зону [1].


^ 9.3 Здатність інженерно-технічного комплексу протистояти в надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру


Захист інженерно-технічного комплексу передбачає зберігання матеріальної основи виробництва: будівель і споруд, технологічного обладнання і комунально-енергетичних мереж.

Будівлі і споруди на хлібозаводі розміщені з врахуванням усіх можливих НС, оскільки від стійкості будівель і споруд залежить в основному стійкість цілого об’єкту. Підвищення їх стійкості досягається за рахунок влаштування каркасів, рам, підкосів, контрфорсів проміжних опор для зменшення прольотів конструкцій (див. Рисунок 9.1.)



1-стіна; 2-перекриття; 3-проміжна опора; 4-обсипка

Рисунок 9.1 – Підвищення стійкості будівель


Високі споруди для підвищення стійкості (димар котельні) закріплюється відтяжними, розрахованими на вплив швидкісного напору вітру ураганної сили. (див. рисунок 9.2.)



Рисунок 9.2 – Підвищення стійкості високих споруд


Підвищення стійкості технологічного обладнання полягає в споруджені над ними спеціальних захисних пристроїв (кожухи, куполи), що захищають від пошкоджень уламками конструкцій. (див. Рисунок 9.3.)




а) кожух б) купол

Рисунок 9.3 – Підвищення стійкості технологічного обладнання


Найбільш цінне і унікальне обладнання розміщується в підвальних приміщеннях або в спеціальних захисних спорудах.

Підвищеної стійкості системи енергоспоживання досягається за рахунок передбачання автономного джерела живлення електроенергією. Система газопостачання закільцьовується, що дозволяє відімкнути пошкоджені ділянки і використати лінії що збереглися. На газопроводах встановлюють запірну арматуру з дистанційними керуванням і автоматичні крани.

Постачання водою здійснюється з двох джерел постачання – основного і резервного, одне з яких повинно бути підземним (артезіанська свердловина). Резервним джерелом можуть служити резервуари з запасом води, яка захищена від можливого забруднення.

Стійкість об’єкту підвищується також за рахунок внутрішнього джерела пари і тепло місцевої котельні.

На трубопроводах встановлюються автоматичні відключаючі пристрої канали-відсікачі, що перекривають ділянки, що вийшли з ладу.

Для цілей дегазації на підприємстві створюються необхідні запаси речовин, що нейтралізують НХР.

В цехах хлібозаводу обладнано автоматичну сигналізацію, яка дозволяє відвернути аварії, вибухи і загазованість приміщень і територій. Встановлені автоматичні системи пожежогасіння та первинні засоби полжежогасіння.

Для забезпечення безперервного управління виробництвом існує захищений пункт управління та зв’язку, є можливість автоматичного та дистаційного управління виробництвом, існують резерви сировини та палива. Нема потреби підвищувати стійкість ємностей палива і технологічних рідин, оскільки вони знаходяться в укріплених спорудах або вкопані в землю на території.

9.4 Висновки


Хлібозавод є одним із стратегічних об’єктів народного господарства не тільки у воєнний, але й у мирний час, оскільки потреба у споживані хліба людьми є постійною. Тому велике значення має підвищення стійкості хлібозаводу в надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру та здатність його випускати продукцію в запланованому обсязі та асортименті. Природні катаклізми, що можуть призвести до стихійних лих, виробничі аварії та катастрофи, забруднення місцевості небезпечними хімічними речовинами - все це може спричинити не тільки руйнування і знищення матеріальних цінностей, але й загибель людей.

Ось чому одним з головними завдань ЦЗ є підвищення стійкості роботи об’єктів народного господарства, тобто забезпечення безперервності випуску продукції при будь-яких надзвичайних ситуаціях. Важливу роль в забезпечені стійкості роботи хлібозаводу відіграє здатність його інженерно-технічного комплексу протистояти в надзвичайних ситуаціях, що забезпечує персоналу підприємства безпечні умови роботи та безперервність випуску продукції.

Запропоновані у розділі заходи забезпечать надійну роботу заводу під час можливих НС.

^

Зм.

Арк.


докум.

Підпис

Дата

Аркуш




Аркушів

Літ

Розроб.

Перевір.

Н. контр.

Затв.



у

13

156

Консульт.

.

.




Схожі:

Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» icon1. Організація виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
України» у кваліфікаційних роботах бакалаврів, дипломних роботах, проектах магістрів і спеціалістів обов’язковим є розділ «Охорона...
Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» iconМетодичні вказівки до написання розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" у дипломних роботах для студентів економічних спеціальностей
Методичні вказівки до написання розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" у дипломних роботах / укладач А. Ф. Денисенко....
Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» iconПояснювальна записка до дипломної роботи магістра на тему: "Імпортна політика підприємства та шляхи її вдосконалення"
Консультант розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” І.І. Д’яконова
Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» iconПояснювальна записка до дипломної роботи магістра на тему: «Удосконалення діяльності банків на міжнародних ринках капіталу»
Консультант розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» І.І. Д’яконова
Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» iconПояснювальна записка до дипломної роботи магістра на тему: "Удосконалення конкурентних позицій підприємства на зовнішньому ринку"
Консультант розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” І.І. Д’яконова
Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» iconМіністерство освіти та науки України Харківська національна академія міського господарства С. О. Обухов Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Безпека в надзвичайних ситуаціях»
Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Безпека в надзвичайних ситуаціях» (для студентів денної форми навчання напряму...
Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» icon6 безпека в надзвичайних ситуаціях
Шляхи та заходи підвищення стійкості Тзов " Агрофуд" в м. Бережани Тернопільської області в умовах надзвичайних ситуацій техногенного...
Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» iconМетодичні вказівки
Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці та безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях» в дипломних проектах...
Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» iconКонспект лекцій з епідеміології розділу «організація протиепідемічних заходів при надзвичайних ситуаціях»
Затверджено на засіданні кафедри інфекційних хвороб І епідеміології як конспект лекцій з дисципліни «Епідеміологія з епідеміологією...
Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» iconМетодичні рекомендації щодо написання розділу магістерської дипломної роботи Для студентів
Зазначеним наказом (п. 6) запроваджено також вимогу включати до лу дипломних проектів спеціалістів І магістрів окремий розділ (далі...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи