6 безпека в надзвичайних ситуаціях
Скачати 137.76 Kb.
|
|
6 БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 6.1 Шляхи та заходи підвищення стійкості ТзОВ " Агрофуд" в м. Бережани Тернопільської області в умовах надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Ліквідація наслідків.  Заходи, пов'язані з підвищенням стійкості роботи консервного заводу включають великий і складний комплекс робіт щодо захисту продукції, сировини і води від забруднення радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами при прийманні, переробці і зберіганні ресурсів та забезпеченню безперебійного постачання консервною продукцією населення в умовах надзвичайних ситуацій (НС).Основними напрямками підвищення стійкості роботи заводу є організація захисту персоналу, проведення заходів, які забезпечують захист сировини і продуктів переробки, а також відомчих джерел води від ураження (забруднення) і проведення робіт, які забезпечують фізичну стійкість об'єкту в умовах НС; будівництво і пристосування захисних і спеціальних споруд для зберігання продукції; надійне забезпечення об'єктів джерелами електро-, газо- і водопостачання, технологічним обладнанням, матеріально-технічними і транспортними засобами; проведення робіт з обеззаражуванні сировини і продукції, території і споруд об'єкту; організація рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. ^ Заходи мирного часу включають будівництво і введення в експлуатацію заводів по типових проектах і нормам ІТЗ (інженерно-технічних заходів) цивільного захисту (цивільної оборони) з тим розрахунком, щоб вони в короткий час могли бути пристосованими до функціонування в умовах військового часу; визначення загальної потреби в матеріалах, робочій силі, механізмах, техніці, електроенергії, паливі, в джерелах водопостачання; підвищення фізичної стійкості будівель, споруд і накопичення матеріальних засобів для проведення захисних заходів; навчання керівного складу, командирів і особового складу формувань, всього працюючого персоналу способам захисту від зброї масового ураження, прийомам боротьби з пожежами та іншими стихійними лихами.  ^ Підвищення стійкості електропостачання здійснюється за двома напрямками: електромережі повинні бути такими, щоб їх можна було поділити на окремі ділянки, що одержують енергію самостійно, що дозволяє перерозподіляти навантаження найбільш важливим споживачам. Електричні трансформаторні підстанції закільцьовують, лінії електропередач замінюються кабельною сіткою. На об'єкті створюють резерв автономних джерел електропостачання. ^ Підвищення стійкості водопостачання може бути забезпечене від двох незалежних джерел води, одне з яких підземне. Крім існуючої системи водопостачання на заводі є автономна система, яка базується на підземних водах -артезіанські свердловини. Свердловини після будівництва і обладнання випробовують, герметизують і тимчасово консервують, залишаючи резервними. Герметизують їх устя так, щоб запобігти попаданню в них радіоактивних речовин, отруйних речовин і біологічних засобів. Бурові свердловини працюють від глибинних електронасосів. При виході з ладу мережі електропостачання застосовують автономні резервні джерела електропостачання. Водопровідні башти, які легко руйнуються ударною хвилею ядерного вибуху, повинні мати підйомні обвідні пристрої (бай паси). ^ Підвищення стійкості газопостачання забезпечується подачею газу через газорозподільні станції, закільцьовані між собою. На території підприємства газопроводи повинні бути прокладені під землею, а на газорозподільних пунктах повинні бути підземні обвідні газопроводи, які дозволяють забезпечити поступання газу при виході з ладу наземної частини цих пунктів. В котельні на випадок припинення подачі газу створюють запаси резервного палива і необхідне обладнання, що дозволяє швидко переходити з газу на інший вид палива. Запаси рідкого палива зберігаються в заглиблених ємностях на незатоплюваній території. ^ Щоб виробництво велося стабільно, необхідно забезпечити його сировиною, паливом, електроенергією, обладнанням, машинами, пакувальними засобами. Консервний завод повинен мати резерви допоміжних матеріалів, обладнання і комплектуючих виробів. Кількість їх розраховується на термін роботи підприємства, в який можливе відновлення нормативного постачання. ^ По сигналу "Повітряна тривога" на об'єкті повинно бути організоване проведення наступних заходів:
При застосуванні супротивником зброї масового ураження основну небезпеку для консервного виробництва становить радіоактивне забруднення місцевості. Для захисту людей, зайнятих в консервному виробництві, будують протирадіаційні укриття і забезпечують засобами індивідуального захисту. Завчасно ведеться будівництво захищених вододжерел. З виникненням загрози нападу супротивника здійснюються заходи по захисту запасів сільськогосподарської продукції і джерел води. Ліквідація наслідків нападу супротивника передбачає в консервному виробництві обробку посівів чи садів, а також знезараження території, складських приміщень, техніки, продукції сільського господарства і води. Головним завданням цивільного захисту на підприємстві є захист працюючих від зброї масового ураження: завчасна підготовка захисних споруд; забезпечення населення засобами індивідуального захисту; навчання населення способам і засобам захисту; організація оповіщення про загрозу нападу супротивника; організація і проведення розосередження та евакуації працюючих. Іншими важливими завданнями цивільного захисту є підвищення стійкості об'єктів народного господарства у військовий час, в умовах нападу супротивника та ліквідація наслідків застосування супротивником зброї масового ураження, організація і проведення рятувальних і інших невідкладних аварійно-відновлювальних робіт в зонах ураження. Підготовка до захисту працюючих повинна проводитись в мирний час в обов'язковому порядку. Основними способами захисту працюючих від зброї масового ураження є: укриття людей в захисних спорудах, роззосередження робітників і службовців, застосування засобів індивідуального захисту і медичних засобів захисту.Сховища забезпечують захист осіб, що укриваються, від негативного впливу сучасних засобів ураження, бактеріальних (біологічних) засобів, від бойових отруйних речовин, а також, при необхідності, від катастрофічного затоплення, небезпечних хімічних речовин, радіоактивних продуктів при руйнуванні ядерних енергетичних енергоустановок, високих температур і продуктів горіння при пожежах та передбачають можливість безперервного перебування у них розрахункової кількості осіб, що укриваються, протягом двох діб. Захисні властивості сховищ забезпечуються високою міцністю і герметичністю огороджуючи конструкцій, входом і внутрішнім обладнанням. Схема розміщення укриттів складається з врахуванням розташованих інженерних мереж (водо-, тепло- і газопостачання, електричних кабелів і каналізації), а також технологічних установок і резервуарів з вибухонебезпечними, пожежонебезпечними і отруйними газами і рідинами. Місця для будівництва укриттів повинні вибиратися на ділянках, які не затоплюються цими рідинами і знаходяться на безпечних відстанях від резервуарів. Для будівництва укриттів слід по можливості відводити місця на глибині 2 м і більше від поверхні землі. Для захисту людей від іонізуючого та світлового випромінювання призначені протирадіаційні укриття (ПРУ). До них відносяться найпростіші укриття - перекриття щілин, а також підвали, тунелі і також спеціально пристосовані заглиблені споруди. Всі вони до деякого ступеня знижують уражуючи дію ударної хвилі. Захисні властивості ПРУ залежать від багатьох факторів (положення відносно поверхні землі, густини огороджуючих конструкцій, типу входу) і характеризуються коефіцієнтами послаблення радіації (таблиця 6.1). Таблиця 6.1 - Захисні властивості протирадіаційних покриттів
Внутрішні приміщення в спорудах мають невеликий коефіцієнт послаблення радіації, оскільки іонізуюче випромінювання і радіоактивний пил проникають через багаточисельні віконні і дверні отвори. Захисні властивості цих приміщень можуть бути збільшені шляхом закладки вікон, застосування масивних екранів для захисту входів, обсипання грунтом стін напівпідвалів. Заздалегідь назначаються і навчаються бригади обслуговування укриттів, які до заповнення їх людьми перевіряють справність конструкцій, внутрішнього обладнання, наявність запасу води, засобів освітлення. При ядерному ураженні проводяться негайні аварійно-відновлювальні роботи з метою локалізації і усунення аварій і пошкоджень, які утруднюють ведення рятувальних робіт і можуть викликати додаткові ураження людей. До цих робіт відносяться: локалізація аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах; укріплення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалитися; ремонт і тимчасове відновлення пошкоджених ліній зв'язку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт. Аварії на газових мережах ліквідують аварійно-газотехнічні команди, оснащені ізолюючими протигазами. Насамперед із загазованих приміщень (з зони поширення газу) виводять людей і перекривають газопроводи. Пошкоджені ділянки труб закривають дерев'яними заглушками і замащують глиною. Якщо газ зайнявся, то його гасять після поступового пониження тиску. Вогонь гасять піском, землею, мокрим брезентом aбo мішковиною. Слабке полум'я можна загасити, замастивши місце витоку газу глиною або сирою землею. Після локаліз ації аварії проводять тимчасові відновлювальні роботи: ремонт обладнання газорегуляторних пунктів і газорозподільних станцій і облаштування тимчасових обвідних ліній замість зруйнованих. Тимчасові обвідні лінії прокладають на поверхні, використовуючи металеві труби, а на сітках низького тиску - гумові шланги.При ліквідації аварій на електричних мережах в першу чергу їх знеструмлюють. Для цього знаходять найближчі до пошкодженої ділянки підстанції, трансформаторні будки або вводи в споруди і відключають пошкоджені лінії. Можуть застосовуватись і найпростіші способи: заземлення повітряних високовольтних ліній, роз'єднання запобіжників, перерізання проводів з дотриманням всіх правил безпеки. Потім відновлюють найменше пошкоджені джерела електропостачання і лінії електропередач, з'єднують пошкоджені кабелі. Повітряні лінії відновлюють з'єднанням старих або прокладанням нових проводів на уцілілих або тимчасових опорах. При пошкодженні кабельних ліній з'єднувальний кабель прокладають по землі. Подача електроенергії по уцілілих лініях дозволяється лише після перевірки розподільних сіток і відключення ділянок, на яких роботи не проводяться. Для усунення аварій на водопровідних, теплових і каналізаційних мережах необхідно знайти місця пошкодження трубопроводів, розчистити завали над оглядовими колодязями і відключити пошкоджені ділянки від магістралей (закрити кінці пошкоджених труб заглушками). При відключенні пошкоджених ділянок спочатку відкривають засувку на магістральній лінії зі сторони насосної станції, потім засувку з другого боку пошкодження і тільки після цього перекривають розгалуження від магістрального трубопроводу. Для запобігання затоплення підвалів і сховищ отвори в трубах водопровідної мережі забивають дерев'яними пробками або перекривають засувки. При частковому затопленні сховищ воду викачують за допомогою насосів і електропомп. При відновленні водопроводу на пошкоджених ділянках облаштовують обвідні лінії з допомогою металевих труб або пенькових рукавів. Пошкодження сталевих трубопроводів знешкоджують заваркою тріщин і встановленням заплат. Можуть використовуватись і металеві накладки з гумовими прокладками, які закріплюються на трубі хомутами з смугової сталі або закрутками з дроту Стики ремонтуються заливанням в раструби труб розчину або замащуванням раструбу цементом. При зруйнуванні мереж каналізації і загрозі затоплення сховищ стічними водами здійснюється перепуск стічних вод по самоточним канавам, відвідним каналам і траншеям або перекачування їх з допомогою пересувних насосів. Пошкоджені ділянки відключають встановленням заглушок і пробок в каналізаційних трубах, що примикають до оглядових колодязів. При зруйнуванні технологічних трубопроводів для запобігання вибухів і пожеж насамперед перекривають трубопроводи, що йдуть до місткостей і технологічних установок, і відключають насоси, що підтримують тиск. Конструкції, які загрожують обвалитись, укріплюються або обвалюються. Конструкції і стіни споруд висотою до 6 м закріплюють простими дерев'яними або металевими підкосами під кутом до землі не більше 60°. Конструкції і стіни споруд висотою 6 – 9 м закріплюють подвійними дерев'яними підкосами або підкосами з металевих балок.Рятувальні і негайні аварійно-відновлювальні роботи повинні проводитись з дотриманням всіх правил безпеки. В осередку ядерного ураження, враховуючи рівні радіації, необхідно використовувати індивідуальні засоби захисту і не допускати опромінення особового складу вище допустимих норм. З метою зменшення пилеутворення і радіоактивного захисту ділянки завалів, де ведуться роботи з відкривання захисних споруд і пророблення проходів, поливають водою. Перед початком робіт необхідно оглянути руйнування і встановити найбільш небезпечні місця. Підходити до пошкоджених споруд і будівель необхідно тільки з найменш небезпечного боку. При знаходженні споруд, які загрожують обвалитися, небезпечні місця огороджують. На електричних сітках роботи повинні проводитись в гумових черевиках і рукавицях. При виконанні спеціальних робіт всі працюючі повинні бути навчені правилам техніки безпеки. При загрозі нападу супротивника із забрудненням радіоактивними речовинами подається сигнал "Радіаційна небезпека". По сигналу використовуються захисні споруди та засоби індивідуального захисту. Формування захисту рослин завершують роботи по герметизації складських приміщень, укривання продуктів харчування. Особовий склад формувань та працівники негайно натягають індивідуальні засоби захисту, і якщо вони знаходились не в захисних спорудах, то ховаються в них. За сигналом "Хімічна тривога" всі в сховищах натягають протигази, а ті, хто опинився на відкритій місцевості - захисний одяг. Після нападу супротивника начальник ОГД організовує радіаційну та хімічну розвідку, її завданнями є: своєчасне виявлення радіоактивного забруднення і вимірювання рівнів радіації, виявлення хімічного забруднення і визначення виду ОР; встановлення ступеня радіоактивного та хімічного ураження джерел води, рослин, продукції та інших продуктів сільськогосподарського виробництва; визначення маршрутів та ділянок місцевості з найменшими рівнями радіації і концентраціями ОР. В ході рятувальних робіт здійснюють контроль радіоактивного опромінення людей для того, щоб не допустити їх переопромінення, правильно оцінити необхідність та обсяги санітарної обробки і своєчасно провести лікувально-профілактичні та евакуаційні заходи. В зоні хімічного ураження рятувальні роботи включають надання допомоги ураженим і евакуацію в медичні установи, виведення людей в безпечні місця, позначення забруднених ділянок, проведення санітарної обробки і обеззараження території, споруд, техніки і обладнання. Осно вною особливістю рятувальних та інших невідкладно-відновлювальних робіт на консервному заводі є висока небезпека зараження харчової сировини та продукції збудниками інфекційних захворювань.На об'єктах харчової промисловості після усунення аварій і рятування людей формування приймають заходи для збереження продуктів харчування. В подальшому проводиться обеззараження харчової сировини та продукції. ^ 1. Визначаємо максимальне значення очікуваного на об'єкті надлишкового тиску (∆Рф мах) в екстремальних умовах, тобто, коли об'єкт буде знаходитись на максимальній відстані від центру вибуху: Rх = Rr – rвідх = 5 - 0,6 = 4,4 км. По таблиці додатків ∆Рф мах = 30 кПа. 2. По таблиці додатків визначаємо ступінь руйнування елементів цеху в залежності від ∆Рф мах. Таблиця 6.1  3. Висновки та заходи по підвищенню стійкості консервного цеху. Таблиця 6.2
|
)Схожі:
 | 1. Організація виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» України» у кваліфікаційних роботах бакалаврів, дипломних роботах, проектах магістрів і спеціалістів обов’язковим є розділ «Охорона... | | Міністерство освіти та науки України Харківська національна академія міського господарства С. О. Обухов Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Безпека в надзвичайних ситуаціях» Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Безпека в надзвичайних ситуаціях» (для студентів денної форми навчання напряму... |
| Методичні вказівки до написання розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" у дипломних роботах для студентів економічних спеціальностей Методичні вказівки до написання розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" у дипломних роботах / укладач А. Ф. Денисенко.... | | Додаток в приклади оформлення розділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» НС, які загрожують життю та здоров’ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час ів особливий період |
| Пояснювальна записка до дипломної роботи магістра на тему: "Імпортна політика підприємства та шляхи її вдосконалення" Консультант розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” І.І. Д’яконова | | Психологічна допомога потерпілим в надзвичайних ситуаціях Психологічна допомога потерпілим в надзвичайних ситуаціях. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів |
| Пояснювальна записка до дипломної роботи магістра на тему: "Удосконалення конкурентних позицій підприємства на зовнішньому ринку" Консультант розділу “Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” І.І. Д’яконова | | Пояснювальна записка до дипломної роботи магістра на тему: «Удосконалення діяльності банків на міжнародних ринках капіталу» Консультант розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» І.І. Д’яконова |
| Методичні вказівки до практичних занять Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях" (для студентів 4 курсу спец.... | | Методичні вказівки Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці та безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях» в дипломних проектах... |