Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В icon

Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В




Скачати 324.7 Kb.
НазваЗавідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В
Романенко О.В
Дата31.07.2012
Розмір324.7 Kb.
ТипДокументи

Автори:

Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О.В.;

кандидат педагогічних наук, доцент Погоріла І.О.;

викладач ліцею, вчитель-методист Жгут О.А.;

викладач ліцею, вчитель-методист Гороховатська О.Я.


Рецензенти:


Професор кафедри ботаніки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор біологічних наук, професор Соломаха В.А.;

Вчитель біології гімназії №136 м. Києва, вчитель-методист Палій Є.Д.


Пояснювальна записка


Головною метою цієї програми є формування у ліцеїстів наукового світогляду, екологічного мислення, розуміння сутності живого як невід'ємного складового компоненту планетарної екосистеми у її історичному розвитку, послідовності виникнення живих форм, вершиною піраміди яких є людина.

Значної уваги приділено проблемам організації живої матерії, обміну речовин і перетворення енергії в клітині як основі всієї життєдіяльності організму. Належне місце відведено питанням анатомо-фізіологічних особливостей сучасної людини та засобів збереження її здоров'я.

Передбачено поглиблене вивчення спадковості людини, її генетичної системи.

Суттєве місце займають питання взаємовідносин людини з іншими компонентами екосистеми, у яких вони знаходяться: дроб'янками, грибами рослинами та тваринами, особливо в тій частині знань, які стосуються реакцій людського організму на вказані компоненти (отруйні та лікарські рослини, тварини, збудники та переносники інфекційних, інвазійних хвороб, забруднення навколишнього середовища). Без формування цілісного уявлення про єдність людини та екосистем різного рівня неможливе адекватне сприйняття та оцінка теоретичних знань.

Поряд з професійною орієнтацією ліцеїстів на заняттях проводиться формування тих людських якостей, які повинні бути властиві майбутньому медичному працівнику. Реалізація цієї задачі проводиться шляхом ретельного добору дидактичного матеріалу, конкретних прикладів, художніх засобів відображення результатів праці лікарів.


^ Матеріали програми вирішують такі задачі:

1. З’ясування сутності, причин і наслідків біологічної різноманітності живих організмів на планеті.

2. Формування сучасного уявлення про еволюцію живого та філогенез окремих груп живих істот.

3. Оволодіння сучасною класифікаційною системою, включаючи вміння користуватися ієрархією таксонів. Показ невід'ємності та взаємозалежності еволюції органічного та неорганічного світу.

4. Розуміння організаційної та регуляторної єдності живих організмів усіх систематичних груп.

5. З'ясування ролі спадковості та мінливості як загально-біологічних явищ та значення їх у виникненні спадкових патологій.

6. Вивчення особливостей, закономірностей та законів онтогенезу організмів.

7. Знайомство з сучасними методами біології та можливостями їх використання, зокрема, у біотехнології.

8. Вивчення особливостей онтогенезу людського організму у сучасну техногенну епоху в аспекті причинно-наслідкового зв'язку зі станом антропогенних екосистем.

9. Усвідомлення ліцеїстами необхідності впровадження здорового способу життя та забезпечення гармонійного поєднання фізичного та духовного начал.

10. Встановлення місця людини у справі збереження цілісності та біорізноманітності природних екосистем. Розуміння глобального значення охорони природи.

11. Розуміння пріорітетності проблем порушення природних зв'язків між компонентами екосистем усіх рівнів, що призводить до появи техногенних та антропогенних захворювань (хвороби, що викликані радіаційним та іншим техногенним забрудненням, СНІД, тощо). У запропонованій програмі значна увага приділяється засвоєнню основних термінів і понять; лабораторним і практичним роботам. Наведено основні вимоги до знань та вмінь учнів.

^ 10 клас

( 35 тижнів; 5 годин на тиждень; 175 годин на рік)


Вступ ( 5 годин)

Біологія - система наук про живу природу. Ознаки живого. Рівні організації живої матерії. Основні методи біологічних досліджень. Наукові поняття в біології (факт, гіпотеза, теорія, закон).


Розділ 1

Молекулярний рівень організації живої матерії (28 годин)

Особливості хімічного складу живих організмів. Співвідношення хімічних елементів у живій та неживій природі. Властивості води та її функції в організмі. Гідрофільні та гідрофобні сполуки. Солі та інші неорганічні речовини живих істот.

Органічні сполуки, їх загальна характеристика, класифікація. Поняття про біополімери.

Вуглеводи, їх хімічний склад та класифікація (моносахариди, дисахариди, полісахариди). Функції вуглеводів.

Ліпіди: структура, властивості, класифікація та функції. Ожиріння. Атеросклероз.

Будова та властивості амінокислот, їх класифікація. Біологічне значення

Амінокислот в організмі.

Утворення білків з амінокислот. Поняття про пептиди та поліпептиди. Білки як нерегулярні полімери. Класифікація білків. Рівні структурної організації білків. Властивості та функції білків у живих організмах. Ферменти: механізм та умови їхньої дії. Використання ферментів у медицині.

Нуклеїнові кислоти. Хімічний склад та структура нуклеїнових кислот (ДНК, РНК). Властивості ДНК. Реплікація ДНК. Правило Чаргаффа. Значення ДНК. Види РНК та їх функції.

Роль окремих нуклеотидів у клітині (макроергічні сполуки, кофактори, переносники електронів).

Вітаміни: будова, властивості, біологічна роль.

Гормони. Основні гормони хребетних та безхребетних тварин. Фізіологічне значення та використання стероїдних гормонів у медицині. Нейрогормони та фітогормони. Інші біологічно активні речовини (антибіотики, алкалоїди, їх медичне значення).

Демонстрування: таблиць, моделей.

Лабораторні роботи:

1) Визначення наявності деяких органічних молекул (жирів, полісахаридів) у клітинах та вивчення їх властивостей.

2) Вивчення властивостей ферментів.

^ Практичні роботи:

Розв'язування задач з молекулярної біології.

Розділ 2

Клітинний рівень організації живої матерії (65 годин)

§ 1 Клітина-структурна та функціональна одиниця живого (25годин)

Цитологія - наука про клітини. Історія вивчення клітин. Клітинна теорія та її роль у розвитку біології. Методи цитологічних досліджень. Прокаріотичні та еукаріотичні клітини.

Біологічні мембрани клітини. Структура, властивості та функції мембран. Плазматична мембрана. Транспорт речовин через мембрану (механізм активного та пасивного транспорту). Піноцитоз та фагоцитоз. Значення Фагоцитозу в захисних реакціях організму.

Надмембранний комплекс. Будова та функції глікокаліксу, клітинної стінки рослин, грибів, прокаріот.

Підмембранні комплекси. Цитоскелет (мікрофіламенти, мікротрубочки), його біологічна роль. Взаємозв'язок мембран в еукаріотичній клітині та їх участь у міжклітинних взаємодіях. Плазмодесми рослинних клітин.

Цитоплазма, її компоненти. поняття про гіалоплазму та компартментацію. Одномембранні та двомембранні органели клітини. Одномембранні органели: ендоплазматичний ретикулум, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі. Особливості їх будови та функції.

Двомембранні органели клітини: пластиди (хлоропласти, хромопласти, лейкопласти), мітохондрії. Особливості будови та функції. ПОНЯ1Тя про автономію мітохондрій та хлоропластів у клітині.

Рибосоми, особливості їх будови та функції. Клітинний центр.

Органели руху.

Функціональна взаємодія клітинних структур.

Особливості будови та функції ядра. Каріотип. Підтримання стабільності каріотипу, як умова існування виду. Будова та хімічний склад хромосом. Типи хромосом.

Демонстрування: таблиць, мікропрепаратів.

Лабораторні роботи:

3) Ознайомлення з будовою клітин прокарют та еукарют. Складання їх порівняльної характеристики.

4) Спостереження за рухом цитоплазми в клітині, явищами плазмолlзу та деплазмолізу. Гемоліз еритроцитів хребетних тварин.

5) Вивчення каріотипу організмів.

§ 2 Об’єм речовин і перетворення енергії в клітині (30годин)

Обмін речовин і перетворення енергії в організмі. Катаболізм. Анаболізм.

Автотрофні та гетеротрофні організми.

Енергетичний обмін. Його етапи.

Підготовчий етап енергетичного обміну, його біологічне значення.

Анаеробний етап перетворення енергії. Гліколіз, його значення. Спиртове та інші види бродіння. Кисневий етап перетворення енергії. Аеробне перетворення вуглеводів. Цикл Кребса та його роль. Дихальний ланцюг мітохондрій: структура та функціонування. Взаємозв'язок процесів окислення та фосфорилювання.

Пластичний обмін. Біосинтез білків як основа специфічності організмів.

ДНК - носій генетичної інформації. Ген. Генетичний код та його властивості. Схема оперона. Етапи біосинтезу білка. Транскрипція, її стадії. Трансляція та її етапи. Гіпотеза: один ген - один фермент та її сучасний стан.

Біосинтез вуглеводів, ліпідів та нуклеїнових кислот.

Фотосинтез. Історія вивчення фотосинтезу. Основні реакції світлової та темнової фаз фотосинтезу в хлоропластах. Вплив умов довкілля на інтенсивність цього процесу. Особливості фотосинтезу прокаріот. Значення фотосинтезу для існування біосфери.

Хемосинтез та його значення.

Єдність та взаємозв'язок пластичного та енергетичного обмінів. Виведення з організму продуктів обміну речовин. Особливості екскреції кінцевих продуктів азотистого обміну (аміаку, сечовини, сечової кислоти, гуаніну) у різних організмів.

Демонстрування: таблиць, схем.

Практичні роботи:

  • Розв'язування задач і вправ на енергетичний обмін.

  • Розв'язування задач і вправ на біосинтез білка.

  • Розв'язування задач і вправ на фотосинтез.

  • Розв’язування задач і вправ з пластичного та енергетичного обмінів.


§ 3 Розмноження клітин (10годин)

Способи розмноження клітин. Диплоїдний та гаплоїдний набір хромосом. Клітинний цикл. Інтерфаза та її періоди: пресинтетичний, синтетичний, постсинтетичний. Мітоз. Процеси, що відбуваються під час його фаз. Цитокінез. Біологічне значення мітозу. Наслідки порушення мітозу.

Мейоз, його фази. Значення мейозу. Порівняння процесів мітозу і мейозу.

Демонстрування: таблиць, мікропрепаратів.


Розділ 3

^ Організм та популяція як рівні організації живої природи

(132 години)

§ 1 Розмноження та індивідуальний розвиток організмів

(18 годин)

Форми розмноження організмів. Нестатеве та вегетативне розмноження, їх біологічне значення. Статеве розмноження та його форми. Будова статевих клітин. Гаметогенез. Сперматогенез та овогенез. Роздільностатеві та гермафродитні організми.

Запліднення. Типи статевих процесів. Партеногенез, його біологічне значення. Подвійне запліднення у покритонасінних рослин.

Поняття онтогенезу. Особливості онтогенезу тварин. Розвиток зародка на прикладі ланцетника та людини. Ембріональний період онтогенезу. Дробіння, його типи, утворення бластули. Типи гаструляції. Диференціація клітин під час розвитку зародка (гістогенез, органогенез). Явище взаємодії частин зародка, що розвивається, його біологічне значення. Критичні періоди ембріонального розвитку та їх значення в медицині.

Постембріональний розвиток організму. Поняття про життєві цикли. Чергування ядерних фаз у життєвих циклах організмів. Прості та складні життєві цикли. Чергування спорофіту та гаметофіту у рослин. Прямий та непрямий розвиток (з повним і неповним перетворенням) у тварин. Тривалість життя. Біологічні основи старіння та довголіття. Геронтологія.

Демонстрування: таблиць, схем, вологих препаратів.

^ Лабораторні роботи:

Вивчення особливостей будови статевих клітин.

Екскурсії:

Ознайомлення з етапами ембріонального розвитку тварин і людини (музей ембріології НМУ).


§ 2 Спадковість і мінливість в організмі (59годин)

Генетика, основні етапи її розвитку. Основні генетичні поняття (алельні гени, геном, генотип, домінантність, мінливість, рецесивність, спадковість, фенотип). Методи генетичних досліджень.

Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем: закон одно­манітності гібридів 1-го покоління (закон домінування); гіпотеза чистоти гамет; закон розщеплення ознак Закон незалежного успадкування. Статистичний характер законів Г. Менделя, їх цитологічні основи. Методи перевірки генотипу гібридних особин. Аналізуюче схрещування. Неповне домінування. Дигібридне та полігібридне схрещування. Відхилення від встановлених Г. Менделем типових кількісних співвідношень при розщепленні, їх причини.

Взаємодія алельних генів (повне та неповне домінування, кодомінування, наддомінування).

Явище зчепленого успадкування. Групи зчеплення, перехрест хромосом. Порушення зчеплення. Кросинговер, його біологічне значення. Вплив різних факторів на частоту кросинговеру. Генетичні карти хромосом. Хромосомна теорія спадковості. Роботи Т. Моргана.

Генетика статі. Аутосоми та статеві хромосоми. Визначення статі у різних груп організмів. Співвідношення статей в популяціях. Успадкування, зчеплене зі статтю.

Генотип як цілісна система. Структурні та регуляторні гени. Організація геному у різних груп організмів.

Взаємодія неалельних генів (комплементарна дія, епістаз, полімерія). Множинна дія генів. Цитоплазматична спадковість. Роль взаємодії генотипу та умов довкілля у формуванні фенотипу. Модифікаційна мінливість. Норма реакції. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості. Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість. Типи мутацій (генні, геномні, хромосомні), Причини виникнення мутацій. Мутагенні фактори. Значення мутацій у природі та житті людини. Мутації як матеріал для штучного та природного добору. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості І.М. Вавілова. Генетика популяцій. Поняття про генофонд популяції. Закон Харді-Вайнберга. Дрейф генів.

Генетика людини. Методи дослідження спадковості людини. Медична генетика, її значення для охорони здоров'я. Основні спадкові захворювання, їх причини. Успадкування груп крові та резус-фактору у людини. Медико-генетичне консультування.

Демонстрування: таблиць, мікропрепаратів.

Практичні роботи:

  • Розв'язування задач на моногібридне схрещування.

  • Розв'язування задач на другий закон Г. Менделя.

  • Розв'язування задач на аналізуюче схрещування.

  • Розв'язування задач на дигібридне схрещування.

  • Розв'язування задач на взаємодію алельних генів.

  • Розв'язування задач на взаємодію неалельних генів.

  • Розв'язування задач на явище зчепленого успадкування.

  • Розв'язування задач на частоту кросинговеру.

  • Розв'язування задач з генетики статі.

  • Розв'язування задач на успадкування зчеплене зі статтю.

  • Розв'язування задач на зчеплене успадкування.

  • Розв'язування задач на взаємодію генів.

  • Розв'язування задач з генетики популяцій.

  • Розв'язування задач з генетики людини.

Лабораторні роботи:

7) Побудова варіаційного ряду та варіаційної кривої.

8) Вивчення мутаційної мінливості.

Ліцеїсти повинні знати:

  • предмет та методи загальної біології;

  • ознаки живих організмів;

  • рівні організації органічного світу;

  • особливості організації клітин про- та еукаріот;

  • основні положення клітинної теорії;

  • біологічне значення води та інших неорганічних речовин;

  • будову, класифікацію та значення вуглеводів;

  • структуру, властивості, класифікацію та ознаки ліпідів;

  • будову, рівні організації, значення білків;

  • використання ферментів в медицині;

  • будову, властивості та функції ДНК;

  • будову, функції, види PНК;

  • хімічний склад, молекулярну структуру та рідинно-мозаїчну модель клітинної мембрани;

  • способи транспорту речовин через мембрану;

  • будову та функції мембранних та немембранних органел;

  • будову та функції ядра, хромосом;

  • автотрофні та гетеротрофні організми;

  • етапи енергетичного обміну;

  • етапи біосинтезу білка;

  • схему оперона;

  • фази та значення фотосинтезу, космічну роль зелених рослин;

  • особливості різних способів розмноження, їх відмінність;

  • періоди інтерфази та їх характеристику;

  • фази мітозу, їх характеристику;

  • порушення мітозу та його наслідки;

  • стадії мейозу;

  • будову статевих клітин;

  • біологічні основи репродукції людини;

  • періoдизацію онтогенезу;

  • етапи ембріонального розвитку;

  • критичні періоди ембріонального розвитку та їх значення в медицині;

  • типи постембріонального розвитку організмів;

  • предмет, завдання загальної генетики;

  • закони Менделя;

  • гіпотезу «чистоти гамет»;

  • взаємодію генів;

  • явище зчепленого успадкування;кросинговер;

  • основні положення хромосомної теорії;

  • генетику статі;

  • зчеплене зі статтю успадкування;

  • спадкову мінливість;

  • мутації, їх класифікацію, механізм виникнення;

  • модифікації, норму реакції;

  • охорону навколишнього середовища від забруднення;


Ліцеїсти повинні вміти:

- виготовляти деякі мікро- та макропрепарати;

- відрізняти клітину прокаріот від клітини еукаріот;

- користуватися мікроскопом;

  • розрізняти різні органели клітини на електронограмах;

  • виявляти жири та полісахариди в клітині;

  • розв'язувати задачі з молекулярної біології;

  • розв'язувати задачі на пластичний та енергетичний обмін;

  • розв'язувати задачі на біосинтез білка;

  • розв'язувати задачі на фотосинтез;

  • розрізняти на схемах різні фази мітозу та мейозу;

  • виконувати вправи з теми розмноження клітин;

  • порівнювати статеві клітини;

  • розв’язувати задачі з використанням законів Г. Менделя;

  • розв’язувати задачі на хромосомну теорію спадковості;

  • розв’язувати задачі на зчеплене зі статтю успадкування;

  • будувати варіаційний рад та варіаційну криву;

  • висловлювати припущення, робити висновки про ступінь відповідності їм результатів досліджень;

  • оформлювати результати практичних та лабораторних робіт;

  • складати конспект та готувати повідомлення на задаю теми;

  • реалізувати біологічні особливості організму людини та вести здоровий спосіб життя;

  • проводити профілактичні засоби в класі, школі, сім'ї з метою запобігання виникненню інфекційних хвороб, гельмінтозів тощо.


Ліцеїсти повинні засвоїти поняття і терміни:

цитологія

хімічний склад клітини

водневий зв’язок

гідрофільність

гідрофобність

вуглеводи

моносахариди

олігосахариди

полісахариди

біополімери

мономери

ліпіди

жири

стероїди

воски

стероїдні гормони

атеросклероз

ожиріння

амінокислоти

пептидний зв’язок

поліпептиди

білки

рівні організації білків

ферменти

нуклеїнові кислоти

нуклеотиди

денатурація

деструкція

реплікація

репарація

комплементарність

транскрипція

макроергічні сполуки

кофактори

гормони

антибіотики

алкалоїди

фітогормони

прокаріоти

еукаріоти

цитоплазматична мембрана

компартменти

цитоплазма

цитозоль

гіалоплазма

органела

ядро

хромосоми

хроматин

каріотип

аутосоми

гетерохромосоми

диплоїдність

гаплоїдність

ядерце

вакуоль

пластиди

хромопласти

хролопласти

глікопласти

центріолі

клітинний центр

рибосома

ЕПС

лізосома

комплекс гольджі

мітохондрія

цитоскелет

мікротрубочки

мікрофіламенти

війки

джгутики

фагоцитоз

піноцитоз

екзоцитоз

плазмоліз

деплазмоліз

метаболізм

катаболізм

анаболізм

автотрофність

гетеротрофність

фосфорилювання

енергетичнй обмін

гліколіз

бродіння

пластичний обмін

ген

генетичний код

оперон

трансляція

фотосинтез

хемосинтез

експреція

клітинний цикл

мітотичний цикл

інтерфаза

мітоз (каріокінез)

профаза

метафаза

анафаза

телофаза

цитокінез мейоз

гамети

гаметогенез

сперматогенез

овогенез

яєчник

сім’яник

запліднення гермафродити

подвійне запліднення

зигота

онтогенез

ембріон

дроблення

бластула

гаструляція

інвайнація

епіболія

делямінація

гаструла

гістогенез

органогенез

ембріональна індукція

ембріогенез

життєвий цикл

спорофіт

гаметофіт

прямий розвиток

непрямий розвиток

геронтологія

генетика

спадковість

мінливість

генотип

геном

фенотип

алель

домінантність

рецесивність

гомозигота

гетерозигота

схрещування

гібрид

група зщеплення

кросинговер

епістаз

комплементарність

полімерія

рекомбінація

кодомінування

наддомінування

модифікації

норма реакції

мутації

мутагени

геном

ендоплазматична сітка

транскрипція

цитокінез

гістогенез

^ 11 клас

(35 тижнів, 5 годин на тиждень, 175 годин на рік)


Розділ 3

Організм і популяція як рівні організації живої матерії (продовження)


§ 3 Прокаріотичні та еукаріотичні організми, їх організація (55 годин)

Загальні уявлення про систематику. Основні систематичні категорії.

Віруси, їх хімічний склад і морфологія. Репродукція вірусів. Віруси як збудники захворювань. Вірус імунодефіциту людини.

Царство Дроб'янки. Відділ Бактерії. Структура та хімічний склад бактеріальної клітини. Класифікація бактерій за характером перебігу анаболічних та катаболічних процесів. Ріст та розмноження бактерій. Генетична рекомбінація у бактерій. Роль бактерій в екосистем ах, значення для медицини, сільського господарства, промисловості. Хвороботворні бактерії та засоби боротьби з ними.

Царство Дроб'янки. Відділ Ціанобактерії. Будова та життєдіяльність ціанобактерій. Роль у природі та житті людини.

Царство Рослини. Загальна характеристика водоростей. Відділи Зелені, Діатомові, Бурі, Червоні водорості. Роль водоростей у природі та житті людини.

Вищі рослини. Умови виходу рослин на суходіл. Поняття про спорофіт та гаметофіт. Відділ Мохоподібні. Особливості будови, життєвого циклу. Особливості будови та життєві цикли папоротеподібних, хвощеподібних та плауноподібних. Значення цих рослин в природі та медицині.

Насінні рослини як найбільш досконала група наземних рослин. Відділ Голонасінні. Характерні риси розмноження голонасінних. Систематичні групи голонасінних. Їх значення в природі та медицині. Відділ Покритонасінні. Загальна характеристика, різноманітність, класифікація покритонасінних рослин. Переваги покритонасінних, які привели до панування їх на Землі. Вегетативні органи покритонасінних рослин. Вегетативне розмноження. Особливості будови репродуктивних органів. Подвійне запліднення у покритонасінних. Значення покритонасінних у медицині.

Царство Гриби. Особливості будови грибів. Їх класифікація. Гриби як збудники захворювань та продуценти лікарських препаратів. Значення грибів у природі та житті людини. Лишайники - симбіотичні організми. Особливості будови, живлення та розмноження лишайників, їх різноманітність, значення в природі та житті людини. Лишайники – симбіотичні організми. Особливості будови, живлення та розмноження лишайників, їх різноманітність, значення в природі та житті людини.

Царство Тварини. Підцарство Одноклітинні тварини або Найпростіші. Особливості будови та життєдіяльності представників найпростіших. Паразитичні одноклітинні. Медичне значення найпростіших.

Підцарство Багатоклітинні тварини. Тканини, органи та системи органів – характерна ознака багатоклітинних організмів. Тип Кишковопорожнинні. Особливості організації та процесів життєдіяльності, різноманітність та їх роль у природі. Отруйні представники кишковопорожнинних. Медичне значення представників типу Кишковопорожнинних.

Тип Плоскі черви. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Різноманітність плоских червів. Цикли розвитку деяких представників класів Сисунів та Стьожкових червів. Тип Круглі черви як первиннопорожнинні тварини. Загальна характеристика та різноманітність круглих червів, їх роль у природі. Представники типу, які паразитують в організмі людини. Тип Кільчасті черви – сегментовані вторинно-порожнинні тварини. Тип Молюски - несегментовані вторинно-порожнинні тварини. Загальна характеристика, різноманітність. Роль кільчастих червів та молюсків у природі.

Тип Членистоногі. Загальна характеристика членистоногих. Класи Ракоподібні та Павукоподібні. Особливості організації, різноманітність, роль у природі та житті людини. Отруйні та паразитичні представники павукоподібних. Клас Комахи. Загальна характеристика класу. Особливості структурної та функціональної організації комах, що забезпечують їх багаточисельність. Роль комах у природі та житті людини. Медичне значення комах.

Тип Хордові. Загальна характеристика. Підтип Безчерепні. Клас Ланцетники. Підтип Черепні. Клас Круглороті. Надклас Риби. Загальна характеристика класів Хрящових та Кісткових риб. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Різноманітність та господарське значення риб. Класи Земноводні та Плазуни. Загальна характеристика, різноманітність, значення. Отруйні представники цих класів. Клас Птахи. Загальна характеристика. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови у зв'язку з пристосуванням до польоту. Розмноження та розвиток птахів. Сезонні явища у житті птахів. Роль у природі та житті людини. Свійські птахи. Охорона птахів. Клас Ссавці. Особливості організації та життєдіяльності. Різноманітність Ссавців. Значення в природі та житті людини. Тваринництво. Представники ccавців, які є переносниками збудників захворювань людини. Охорона ссавців. Загальні напрямки перетворення систем органів у хоррових. Значення хордових для вивчення проблем медицини.

Демонстрування: представників різних типів царства Тварин у зоологічному музеї НМУ.

^ Лабораторні роботи:

9) Вивчення будови і життєвих циклів вищих спорових рослин.

Вивчення ознак покритонасінних на гербарних зразках та муляжах.

Найпростіші як збудники захворювань.

Вивчення препаратів плоских і круглих червів у зоологічному музеї НМУ.


Розділ 4

Історичний розвиток органічного світу (32 години)

§ 1 Основи еволюційного вчення (16 годин)

Поняття про еволюцію в біології. Розвиток еволюційних поглядів. Еволюційна теорія Ж.-Б. Ламарка. Основні положення теорії Ч. Дарвіна. Синтетична теорія еволюції та сучасний етап розвитку еволюційних поглядів. Значення теорії еволюції для розвитку природознавства.

Вид, його критерії та структура. Популяція - елементарна одиниця еволюції. Поняття про мікроеволюцію. Елементарні фактори еволюції: хвилі життя, дрейф генів, ізоляція. Природний добір, його види (рушійний, стабілізуючий, дизруптивний). Результати мікроеволюції: адаптація організмів та видоутворення.

Макроеволюція. Напрям, закономірності та проблеми макроеволюції. Біологічний прогрес та регрес. Шляхи досягнення біологічного прогресу: ароморфоз, ідіоадаптація, дегенерація.


§ 2 Основи селекції та біотехнології (8 годин)

Завдання сучасної селекції. Центри різноманітності та походження культурних рослин. Райони одомашнення тварин. Поняття про сорт, породу, штам. Системи схрещування організмів та їхні генетичні наслідки. Поліплоїдія. Віддалена гібридизація. Явище гетерозису. Особливості селекції рослин, тварин та мікроорганізмів.

Біотехнологія. Можливості використання генетичної та клінічної інженерії для створення нових лікувальних препаратів та лікування різних захворювань людини. Використання методу клонування для подолання тяжких захворювань людини.

Демонстрування: таблиць, схем, колекцій.

Лабораторні роботи:

13) Вивчення морфологічного критерію виду.

Вивчення пристосованості організмів до середовища існування.

Вивчення гомологічних та аналогічних органів, рудиментів та атавізмів.

§ 3 Історичний розвиток та різноманітність

органічного світу (8 годин)

Система органічного світу як відображення його історичного розвитку.

Гіпотези виникнення життя на Землі.

Поділ геологічної історії землі на ери, періоди та епохи.

Розвиток життя в Архейську еру. Еволюція прокаріот. Розвиток життя в Протерозойську еру. Гіпотези походження еукаріот багатоклітинних організмів, їх видова різноманітність. Розвиток життя в Палеозойській ері. Розповсюдження життя по суходолу. Основні еволюційні події Мезозойської ери. Розвиток життя в тріасовому, юрському та крейдяному періодах. Розвиток життя в Кайнозойську еру. Діяльність людини як особливий фактор еволюції.

Проблема походження людини, сучасні погляди. Фактори, що впливали на історичний розвиток людини. Огляд основних етапів історичного розвитку людини. Людські раси.

Демонстрування: таблиць, схем, колекцій організмів.


Розділ 5

^ Анатомо-фізіологічні особливості сучасної людини та засоби збереження її здоров'я (40 годин)

Рівні організації тіла людини. Основні типи тканин людського організму, їх характерні особливості і функції. Органи, фізіологічні та функціональні системи органів. Організм людини як єдина цілісна біологічна система. Гомеостаз, шляхи його забезпечення.

Морфо-фізіологічні особливості нервової системи. Можливі порушення структури та функцій нервової системи. Їх профілактика.

Ендокринна система. Її роль в забезпеченні життєдіяльності організму людини. Поняття про стрес та фактори, які його спричиняють.

Морфо-фізіологічні особливості опорно-рухової системи людини. М'язи як активна частина опорно-рухової системи. Формування мускулатури організму людини. Рухова активність і здоров'я.

Кров як складова частина внутрішнього середовища організму. Групи крові, резус-фактор. Імунітет. Види імунітету. Механізм формування імунітету. Алергія як підвищена чутливість організму. Поняття про імунну пам'ять. Трансплантація тканин і органів. Найбільш поширені захворювання, що призводять до порушення функцій крові: анемія, лейкопенія, лейкоз, порушення зсідання крові.

Морфо-фізіологічні особливості органів кровообігу. Регуляція серцевого ритму, електрокардіографія, регуляція кров'яного тиску. Розлади роботи серцево-судинної системи (аритмія, атеросклероз, ішемія, тромбоз, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда, варикозне розширення вен). Заходи профілактики захворювань системи кровообігу.

Лімфатична система. Лімфообіг. Особливості будови лімфатичних вузлів та їх роль. Значення селезінки як органа лімфатичної системи. Взаємозв'язок між кров'ю, тканинною рідиною, лімфою.

Морфо-фізіологічні особливості органів дихання у людини. Основні показники процесу дихання. Найбільш поширені та небезпечні захворювання системи дихання: бронхіальна астма, грип, бронхіт, пневмонія, плеврит, їх профілактика.

Травлення. Будова та функцій органів травлення. Методи дослідження процесів травлення. Захворювання органів травлення та гігієнічні вимоги до харчування. Захворювання зубів (карієс), ясен (пародонтоз), розлади акту жування, слиновиділення, ковтання. Порушення секреторної функції шлунково-кишкового тракту. Профілактика захворювань травної системи. Шкідливий вплив наркотиків, алкоголю, тютюнопаління на органи травлення. Профілактика

Обмін речовин у людини та хвороби, які пов'язані з його порушенням. Норми харчування залежно від вмісту необхідних організму речовин та витрат енергії. Поняття про дієту.

Морфо-фізіологічні особливості сечової системи. Найпоширеніші небезпечні захворювання сечовидільної системи (нефрит, уретрит, цистит). Розлади нейро-гуморальної регуляції. Профілактика цих захворювань.

Морфо-фізіологічні особливості шкіри. Гігієна шкіри та вимоги до одягу та взуття. Догляд за волоссям та нігтями. Профілактика захворювань шкіри (екземи, висипання, грибкові ураження).

Морфо-фізіологічні особливості статевої системи. Біологічні особливості репродукції у людини. Шкідливий вплив токсичних речовин, наркотиків, алкоголю та нікотину на систему органів розмноження. Хвороби, які передаються переважно статевим шляхом (СНІД, сифіліс, гонорея, хламідоз, трихомоноз).

Сенсорні системи. Зоровий аналізатор. Гігієна зору, запобігання його порушенням. Аналізатор слуху. Гігієна слуху і запобігання його порушенням. Органи рівноваги. Механізм відчуття положення тіла в просторі. Органи дотику, нюху, смаку, відчуття температури і болю. Шкідлива дія токсичних речовин, наркотиків, алкоголю та паління на органи чуття.

Вища нервова діяльність - основа поведінки людини. Безумовні та умовні рефлекси. Виникнення динамічного стереотипу. Формування звичок і умінь. Відчуття. Сприйняття подразників як початковий етап психічних процесів. Увага, її роль у сприйманні інформації. Перша і друга сигнальні системи. Фізіологічні основи мови. Свідомість. Мислення. Емоції. Мотивації. Пам'ять. Емоційні стреси, їх вплив на організм. Основні типи ВНД. Психічна індивідуальність людини. Нахили, інтереси, темперамент, характер. Здібності і обдарованості, їх виявлення та розвиток. Сон і неспання. Гіпноз. Порушення нормального сну та його наслідки. Поняття про особистість. Вплив соціальних чинників і спадковості на формування особистості. Профілактика нервово-психічних захворювань. Можливі порушення ВНД, спадкові та набуті психічні захворювання (стрес, неврози, олігофренія, епілепсія, шизофренія). Вплив алкоголю, наркотиків, токсинів на нервову систему та поведінку людини.

Демонстрування: таблиць, моделей органів.

Екскурсії:

2) До анатомічного музею НМУ.

^ Лабораторні роботи:

Мікроскопічна будова тканин.

Вивчення будови головного мозку людини на муляжах та макропрепаратах.


Розділ 6

Біоценотичний та біосферний рівні організації живої природи

(43 години)


§ 1 Взаємозв’язки організмів і середовища (38 годин)

Надорганізменні рівні організації живої природи. Предмет і завдання екології. Короткий нарис з історії розвитку екології. Основні розділи екології: вчення про екологічні фактори, популяційна екологія, біогеоценологія. Методи екологічних досліджень. Зв'язки екології з іншими науками.

Екологічні фактори, їх класифікація. Екологічна валентність організмів. Закономірності дії екологічних факторів на організми (закони толерантності, мінімуму, оптимуму, обмежуючих факторів, взаємокомпенсації обмежуючих факторів). Основні форми біотичних взаємовідношень (конкуренція, паразитизм, хижацтво, мутуалізм, коменсалізм). Поняття про лімітуючі фактори. Комплексна дія екологічних чинників на організми. Їх взаємодія.

Поняття про середовище існування живих організмів, адаптації живих організмів до середовищ існування. Адаптивні біологічні ритми організмів. Фотоперіодизм. Поняття про біологічний годинник.

Структура виду. Популяція, її характеристика. Структура популяцій. Популяційні хвилі. Поняття про екологічну нішу.

Поняття про угруповання організмів. Біогеоценоз та екосистема. Структура та властивості біогеоценозу. Ланцюги живлення. Правило екологічної піраміди. Поняття про сукцесію, типи сукцесій та їх причини. Агроценози, особливості їх структури та функціонування. Підвищення продуктивності агроценозів.


§ 2. Людина і біосфера (5 годин)

Біосфера та її межі. Розподіл життя в біосфері. Кругообіг речовин та енергії в біосфері.

Роль живих організмів у перетворенні оболонок Землі.

Природоохоронне законодавство України. Міжнародне співробітництво у справі охорони природи. Вплив діяльності людини на стан біосфери. Раціональне використання природних ресурсів та охорона біосфери. Вчення В.І. Вернадського про ноосферу.

Демонстрування: таблиць, колекцій організмів.

Лабораторні роботи:

Вивчення пристосованості тварин до існування в ґрунті.

Вивчення різних екологічних груп гідробіонтів та їх пристосованості до існування у водоймах.

20) Вивчення пристосованості паразитичних організмів до існування в

організмі хазяїна.

Складання екологічної характеристики місцевих видів рослин і тварин.

Вивчення взаємозв'язків організмів в екосистемі (на прикладі акваріума). Складання ланцюгів живлення.

^ Практичні роботи:

Розв'язування екологічних задач.


Узагальнення курсу (5 годин)

Сутність життя та основні ознаки живих систем. Проблеми пізнання суті життя. Уявлення про біогеоценоз як середовище еволюційного процесу. Підтримання гомеостазу на всіх рівнях організації - необхідна умова функціонування живих систем. Біогеографія і еволюція. Біогеографічне районування біосфери. Місце людини в ієрархічних системах організмів та здійснення мікро- та макроеволюційних процесів.

Новітні напрямки прикладних галузей біології як основа розвитку медицини. Межа розвитку сучасної біології - забезпечення існування та збереження людства.



  • характерні риси царства Гриби та медичне значення деяких його представників;

  • головні особливості будови та життєдіяльності тварин;

  • класифікацію та ознаки видової різноманітності флори та фауни України;

  • основні положення теорії Дарвіна;

  • закономірності перебігу генетичних процесів у популяціях;

  • елементарні фактори еволюції;

  • форми природного добору;

  • штучний добір;

  • основи селекції рослин, тварин, мікрооргаюзмів;

  • напрямки біотехнологй;

  • напрямки макроеволюції;

  • біогенетичний закон;

  • людські раси;

  • морфологію людського тіла;

  • системи органів людини та їх морфо-фізіологічні особливості;

  • особливості будови та функціонування нервової системи;

  • закономірності функціонування та структуру ендокринної системи;

  • поняття про імунну систему та її порушення;

  • головні особливості функціонування кровоносної системи;

  • медичні наслідки порушення фізіологічної діяльності системи внутрішніх органів;

  • біологічні основи гігієни людини та профілактики захворювань;

  • шляхи використання набутих знань у формуванні здорового способу;

  • структуру наземних екосистем;

  • головні абіотичні та біотичні фактори;

  • закономірності формування трофічних ланцюгів;

  • типи взаємин організмів у симбіозі;

  • біологічні засади охорони природи як елемент збереження здоров’я людини;

  • закономірності кругообігу речовин та енергії в природі;

  • сучасні екологічні проблеми людства.


Ліцеїсти повинні уміти:

  • визначати систематичну належність живих організмів за комплексом ознак;

  • розпізнавати представників найпоширеніших систематичних груп рослин, тварин, грибі;

  • встановлювати напрямки еволюційного розвитку організмів на підставі результатів комплексного аналізу;

  • інтерпретувати вплив рушійних сил еволюції на представників різних систематичних груп;

  • використовувати докази еволюції;

  • пояснювати взаємозалежність функціонування систем органів людини як результат еволюційних та адаптивних процесів;

  • оцінювати стан екосистеми з метою прогнозування його впливу на здоров’я людини;

  • обґрунтовувати необхідність охорони навколишнього середовища з точки зору медицини;

  • наводити приклади адаптації організмів до середовища існування;

  • складати схеми ланцюгів живлення, будувати екологічні піраміди.


Ліцеїсти повинні засвоїти поняття та терміни:

класифікація бактерії

систематика плазміни

систематичні категорії кон’югація

таксони трансформація

віруси, фаги трансдукція

СНІД нижчі рослини

вищі рослини целом

хоматофор мантія

гриби глохідія

лишайники гемолімфа

слань, талом кутикула

грибниця, міцелій гіподерма

гіфи хеліцери

мікориза педипальпи

флора регенерація

фауна повне перетворення

дарвінізм неповне перетворення

еволюція антсил

вид лялечка

популяція інстинкт

мікроеволюція симбіоз

дивергенція конкуренція

періноїд зооценоз

мікро нуклеус хорда

макронуклес нервова трубка

порошиця бічна лінія

таксис амніон

планктон перелітні птахи

бентос осінні птахи

брунькування діафрагма

білатеральна симетрія плацента

проміжний хазяїн екологія

променева симетрія гідробіопт

остаточний хазяїн фітофагів

шкірно-м’язовий мішок зоофагія

первинна порожнина некрофагія

сапрофагів біологічний процес

стенбіоти біологічний регрес

еврибіонти ароморфоз

продуценти ідіоадаптація

консументи дегенерація

редуценти геохронологія

біоіон антропогенез

біогеоденоз раси

біот тканина

агроценоз орган

біосфера фізіологічна система організму

адаптивні функціональна система організму

адаптивна радіація морфологія

ареал фізіологія

макроеволюція гуморальна регуляція

дивергенція гомеостаз

конвергенція імунітет

паралелізм резус-фактор

дрейф генів трансплантація

ізоляція гігієна

популяційні хвилі профілактика

рушійний добір обмежуючий фактор

дизруптивний добір екосистема

стабілізуючий добір ендемік

видоутворення фотоперіодизм

селекція біогеоценоз

гібридизація екологічна піраміда

гетерозис консументи

поліплоїдія продуценти

біотехнологія редуценти

агроценоз біоритм

біосфера

релікт


Література

1. Біологія: Підруч. Для 6-го кл. Загальноосвіт. Навч. закл./ М. М. Мусієнко, Ю.Г. Вервес, П.С. Славний, П.Г. Балан, М.Ф. Войцехівський. - К.: Генеза, 2002.- 208 с.

2. Вервес Ю.Г., Балан П.Г., Серебряков В.В. Зоологія: Підручник для учнів 7-го класу середньої загальноосвітньої школи - К: Генеза, 1996.-296 с.

3. Шабатура М.Н., Матяш Н.Ю., Мотузний В.О. Біологія людини: Підручник для учнів 8-9 класів середньої загальноосвітньої школи -. К: Генеза,1997.- 432 с. 4. Загальна біологія: Підручник для учнів 10-11 класів середньої загальноосвітньої шк./М.Є. Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г. Балан, та ін.- К: Генеза, 1998. - 464с.

5. Біологія: Навч. посіб., /А.О. Слюсарев, О.В. Самсонов, В.М. Мухін та ін. За ред. та пер. з рос. В.О. Мотузного/ - 3-тє вид., випр. І-допов. - К.: Вища шк., 2002.- 622 с.

6. Захаров В.Б., Учебник для 10-11 кл. общеобразовательный учебник заведений В.Б. Захаров, С.Г., Н.И. Сонин. - 5-е издательство, Стереотип - М.: Дрофа, 2002. - 624 с.: ил.

7. Коцюбинська Н.П. Біологія. Тести і завдання для учнів 6-11 класів. - К: Генеза, 2003. - 325 с.

8. Растения полей и лесов. Перевод В.Фельдмана под редакцией В.Лобачева, Г.Матвеевой, А.Н. Мешкова, Е. Рыхтар-Жиковой. 1987, Прага: Артия, 224 с.

9. «Введение в биологию». П. Кемп, К. Армс. Издат. «Мир» Москва 1998г. 671 с. Київ, Генеза, 2001 р., 96 с.

10. Біологія. Тварини, тести для учнів 7-го класу загальноосвіт.навч.закл. Київ, Ґенеза, 2001р., 96с.

11. Біологія 6-11: Тестові завдання. Навчально-методичний посібник для середніх загальноосвітніх шкіл. Київ "Генеза", 1998р. 144 с. За ред. С.В.Страшка.

12. Завдання для ДПА з біології за курс старшої школи. Автор - Упорядник О.В. Данілова, С.А. Данілов. Київ "Генеза" 2002 р. 176 с.

13. Завдання для ДПА з біології за курс основної школи. Автор - Упорядник Н.Ю. Матяш, О.В. Костильов, А.С. Вихренко, Т.О. Вихренко. Київ "Генеза", 2002 р., 224 с.

14. Біологія в тестах 8-9 кл. Методичний посібник для вчителів. Луганськ: Янтар, 2001 р. 68 с. Косогов Т.М., Маслова В.Р.

15. Біологія в тестах 10-11 кл. Методичний посібник для вчителів. Луганськ: Янтар, 2001 р. 68 с. Косогов Т.М., Маслова В.Р.

16. Атлас анатомии человека. Все органы человеческого тела. Москва "Белый город", 1997г. 103с. Парамонс Эдитариал Тим.




Схожі:

Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В iconЗавідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В
move to 1136-73740
Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В iconНавчально-методичний посібник до практичних занять з медичної біології для студентів і викладачів вищих навчальних медичних закладів
Р. П. Піскун – доктор біологічних наук, професор, завідуюча кафедрою медичної біології, Т. Л. Полеся – кандидат біологічних наук,...
Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В iconКриницький григорій томкович завідувач кафедри лісівництва професор, доктор біологічних наук
У 1991 р обраний деканом лісогосподарського факультету. З 1994 р проректор з наукової роботи І завідувач кафедри лісівництва. Викладає...
Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В iconЄвтєхов Валерій Дмитрович доктор геолого-мінералогічних наук професор, завідувач кафедри; викладає дисципліни
Валерій Дмитрович – доктор геолого-мінералогічних наук професор, завідувач кафедри; викладає дисципліни: «Загальна геологія», «Генетична...
Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В iconЗвіт про роботу науково-дослідної лабораторії Лабораторія психофізіології. Кафедра фізіології людини І тварин, Інститут природознавства. Керівник лабораторії
Керівник лабораторії Шмалєй Світлана Вікторівна директор Інституту природознавства, завідувач кафедри фізіології людини І тварин,...
Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В iconЄзіков Володимир Іванович завідувач кафедри органічної та біологічної хімії, доктор хімічних наук, професор робоча програма
Володимир Іванович – завідувач кафедри органічної та біологічної хімії, доктор хімічних наук, професор
Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В iconПрограма вступного випробування
Марциновський В. П, професор, кандидат біологічних наук, зав кафедри біології рдгу
Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В iconПрограма вступного випробування
Марциновський В. П, професор, кандидат біологічних наук, зав кафедри біології рдгу
Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В icon«затверджую» Голова приймальної комісії
Л. Г. Любінська професор кафедри біології та методики її викладання, кандидат біологічних наук
Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко О. В iconЗвіт про роботу науково-дослідної лабораторії Лабораторія психофізіології. Кафедра фізіології людини і тварин Керівник лабораторії Шмалєй Світлана Вікторівна
Керівник лабораторії Шмалєй Світлана Вікторівна завідувач кафедри фізіології людини і тварин, завідувач лабораторією психофізіології,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи