Пояснювальна записка icon

Пояснювальна записка




НазваПояснювальна записка
Сторінка1/7
Дата31.07.2012
Розмір0.72 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7

Пояснювальна записка


На кафедрі історії України і всесвітньої історії Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О.О. Богомольця вчителями-методистами О.Д. Пілявською та І.Г. Керасіді розроблені додаткові інтегровані питання до робочої навчальної програми з дисципліни “Історія України. Всесвітня історія” (для учнів 10-го та 11-го класів).

При цьому автори виділяють основні завдання навчання історії, зокрема, у медичному ліцеї:

  • формування усталених історичних знань і чітких національних пріоритетів;

  • розвиток історичного мислення учнів, яке передбачає загальне розуміння історичного процесу в усіх його різноманітностях і суперечностях;

  • свідомого застосування історичних знань і набутих умінь;

  • виховання в учнів патріотизму, особистих рис громадянина України, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії;

  • підготовка до свідомої активної участі у розбудові незалежної Української держави, усвідомлення її ролі та місця в Європі, формування в учнів свідомої відповідальності за долю України, Європи та світу.

У робочій навчальній програмі чітко простежуються кілька пріоритетів:

  1. Вивчення історії України.

  2. Вивчення історії ХХ-ХХІ ст. та історії сусідніх країн та держав, що мали історично зумовлені зв’язки з Україною.

  3. Інтеграція історичного розвитку України із становленням медицини і медичної освіти, зокрема.

Ця програма розрахована саме на такі особливості уроку.

Вона дає можливість вчителю самостійно варіювати матеріалом, творчо підходити до організації навчання учнів. Успішним є те навчання, яке створює атмосферу зацікавленості, небайдужості до матеріалу, що розглядається, спільного пошуку вирішення навчальної проблеми.

Сучасне навчання вимагає широкого впровадження у шкільну практику різних моделей активного навчання від проблемного викладу навчального матеріалу вчителем і розв’язання проблемних завдань до самостійної пошуково-дослідницької роботи учнів. Проблемно-діалогічне навчання починається зі створення зразка розв’язання проблеми (проблемний вклад, колективне виконання лабораторно-практичних робіт). Наступними кроками є самостійна проблемно-пошукова діяльність учнів (учнівське дослідження, індивідуальне виконання лабораторно-практичної роботи, розв’язання навчальної проблеми), колективна проблемно-діалогічна діяльність учнів (навчальний диспут, дискусія, сюжетна або театралізована вистава), спільна проблемно-діалогічна діяльність учнів і вчителя (продуктивний діалог, евристична бесіда, рольова гра). Сприяти ефективній роботі вчителя мають хрестоматії, дидактичні матеріали.

Оцінюватися може виконання учнями будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими учні демонструють власне історичне мислення: розгорнуті і стислі усні відповіді, письмові роботи, доповіді, реферати, виступи в дискусіях тощо.

При цьому враховується наступні аспекти навчального процесу взаємодії “вчитель-учень” та вміння, які повинні опанувати ліцеїсти:

  • розуміння учнями взаємозв’язків між історичними подіями, уміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні факти;

  • самостійність мислення;

  • використання різних джерел історичних знань, розуміння їх особливостей, уміння їх характеризувати й оцінювати;

  • правильність і достатність добору історичних фактів для розв’язання поставлених вчителем завдань;

  • чіткість і завершеність викладу;

  • мовна грамотність;

  • порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на отримані знання, на основі альтернативних поглядів на проблеми;

  • порівнювати історичні події, процеси з періодами (епохами), орієнтуватись у науковій періодизації історії;

  • працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно знаходити історичну інформацію за темою, вести пошуково-дослідницьку роботу;

  • вміти аргументовано, на основі історичних факторів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, брати участь у диспутах, конференціях, виявляти розбіжності в позиціях, визначати помилки та прояви упередженості в міркуваннях, критично ставитись до тенденційної інформації.

Враховуючи професійну спрямованість навчального закладу, інтереси особистості ліцеїста, як майбутнього лікаря, у відповідності до тем програми включені інтегровані (з навчанням на першому курсі медичного університету) питання з історії медицини, яка є одним з розділів загальної історії людства. В історії кожної країни були визначні події, які позначилися на характері соціально-економічних відносин, на розвитку її культури, в тому числі й медицини.

Питання є комплексними, розрахованими на розвиток умінь вести науково-дослідну роботу, критично використовуючи різні джерела знань, самостійно опановувати матеріал. При цьому знайомство з окремими сторінками історії медицини як дій загальновідомих і менш знаних особистостей на тлі суперечливих суспільно-політичних процесів має бути таким, що однозначно не інтерпретується і надає учневі можливість сформувати свою позицію і ставлення у певному історичному контексті.

Додаткові питання мають на меті допомогти ліцеїстам усвідомити особливе місце лікаря в житті суспільства, зрозуміти, що дана професія постійно вимагає не лише інтелектуального, а головним чином, значного напруження духовних сил.

^ Навчання історії в ліцеї має сприяти:

  • розвитку історичної свідомості, розумінню завдань, що стоять перед державою і світовою цивілізацією, критичному осмисленню минулого, прогнозуванню майбутнього;

  • осмисленню ролі людини (включаючи і себе) в історії, відповідальності особистості за власні дії, усвідомленню учнями права на вибір моделі поведінки з урахуванням і дотриманням правових гуманістичних засад;

  • вихованню громадянської свідомості, гідності та честі в гармонійному поєднанні національних та загальнолюдських цінностей, утвердженню ідеалів гуманізму, демократії, добра та справедливості;

  • толерантному, неупередженому сприйманню і доброзичливому ставленню до інших народів, груп та особистостей;

  • розвитку творчого мислення, формуванню власного погляду та критичного ставлення до інформації;

  • розкриттю та розвитку здібностей учнів;

  • розвитку в учнів інтересу й поваги до історії та культури свого та інших народів, прагненню зберегти, примножити культурну спадщину своєї країни і всього людства.

Зазначені цілі реалізуються в процесі паралельного та синхронного вивчення історії України та всесвітньої історії.

10 клас

Історія України

52 год на рік




Всесвітня історія

35 год на рік

11 клас

Історія України

52 год на рік




Всесвітня історія

35 год на рік


Матеріал у ній згруповано відповідно до віку учнів (тобто по класах) так, як він викладається в загальноосвітніх навчальних закладах. Його не зведено в один потік, збережено курси всесвітньої історії та історії України. Це значно спро­щує користування програмою, дає можливість краще простежувати внутрішньопредметні зв’язки та відповідає історичній логіці.

Програму приведено у відповідність до її назви та суті. Вона позбавлена жорсткого поурочного поділу і не є поурочним плануванням, а лише окреслює необхідний навчальний матеріал, на основі якого відбувається розвиток історичного мислення учнів. Такий підхід надає більшої свободи вчителю: дозволяє гнучкіше розподіляти навчальний матеріал, обирати оптимальні форми і методи навчання. В програмі наводяться рекомендації щодо оцінювання досягнень навчальної діяльності учнів.

Для спрощення поурочного планування в програмі відповідним шрифтом виділено ключові аспекти тем, котрі, на розсуд учителя, можуть бути взяті як теми уроків. Програма передбачає уроки для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів.

Програму значно розвантажено від надмірної деталізації. Залишено основні матеріали та усунуто докладні формулювання, виклад основних ідей, а також другорядний фактичний матеріал.

Оскільки розвиток історичного мислення проходить шлях від виокремлення факту, визначення певного явища, узагальнення фактів у поняттях до опису і оцінки фактів, у програмі уточнено поняття, які формуються в учнів у процесі вивчення історії.

Визначено уміння та навички, над виробленням яких учні працюють під керівництвом учителя, та орієнтовні рівні їх розвитку, обумовлені можливостями школярів певного віку. Рівень розвитку цих умінь є одним з головних показників розвинутості історичного мислення учнів. Під час навчання вчитель визначає рівень розвитку учнів і спрямовує свої зусилля на його підвищення.

^ Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії

Рівні

навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

І.Початковий

1

Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти

2

Учень називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні “так-ні”); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність подій (на рівні “раніше-пізніше”).

3

Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати історичну подію, постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні “так-ні”); має загальне уявлення про історичну карту.

ІІ. Середній

4

Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох-шести простих речень) частину навчального матеріалу теми, дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або вчителем; назвати одну-дві основні дати; показати на карті історико – географічний об’єкт.

5

Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначати окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій.

6

Учень загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом), встановити послідовність подій; загалом правильно вживає історичні терміни, може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються у підручнику).

ІІІ. Достатній

7

Учень у цілому послідовно і логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виокремлює окремі ознаки явищ та процесів; “читає” історичні карти і картосхеми з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені у підручнику документи як джерело знань.

8

Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає у цілому правильне визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їхнього опису і наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом

9

Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, залученими з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення поняттям; у цілому самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки; встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати набуті знання.

ІV. Високий

10

Учень упевнено оперує набутими знаннями і застосовує їх для розв’язання нових навчальних проблем; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; співставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх при характеристиці подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії.

11

Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо міцні навики роботи з історичною картою.

12

Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі і міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ.
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко „ ” 2012 р. Пояснювальна записка пояснювальна записка
move to 213-161267
Пояснювальна записка iconЗатверджую Ректор О. Л. Голубенко „ ” 2012 р. Пояснювальна записка пояснювальна записка
...
Пояснювальна записка iconО. Л. Голубенко „ 2013 р. Пояснювальна записка
Пояснювальна записка складається з „Програми фахових вступних випробувань”, „Вимог до рівня підготовки вступників”, „Літератури”,...
Пояснювальна записка iconО. Л. Голубенко „ ” 2012 р. Пояснювальна записка
Пояснювальна записка складається з „Програми фахових вступних випробувань”, „Вимог до рівня підготовки вступників”, „Літератури”,...
Пояснювальна записка iconО. Л. Голубенко 2013 р. Пояснювальна записка
Пояснювальна записка складається з «Програм фахових вступних випробувань», «Вимог до рівня підготовки вступників», «Літератури»,...
Пояснювальна записка iconПояснювальна записка щодо проведення фахового вступного випробування з Іноземної мови до магістратури Пояснювальна записка складається з
Програма вступних випробувань у формі тестування з іноземних мов розроблена з урахуванням вимог чинних програм для вищих навчальних...
Пояснювальна записка iconПояснювальна записка щодо проведення фахового вступного випробування з Іноземної мови до магістратури Пояснювальна записка складається з
Програма вступних випробувань у формі тестування з іноземних мов розроблена з урахуванням вимог чинних програм для вищих навчальних...
Пояснювальна записка iconПояснювальна записка щодо проведення фахових вступних випробувань на спеціальність «Економіка довкілля і природних ресурсів»
Пояснювальна записка складається з «програми фахових випробувань», «Вимог до рівня підготовки вступників», «Літератури», «Порядку...
Пояснювальна записка iconПояснювальна записка щодо проведення фахових вступних випробувань на спеціальність «Економіка довкілля і природних ресурсів»
Пояснювальна записка складається з «програми фахових випробувань», «Вимог до рівня підготовки вступників», «Літератури», «Порядку...
Пояснювальна записка iconПояснювальна записка щодо проведення фахових вступних випробувань на спеціальність «Філософія»
Пояснювальна записка складається з «Програми фахових вступних випробувань», «Вимог до рівня підготовки випускників», «Літератури»,...
Пояснювальна записка iconПояснювальна записка щодо проведення фахових випробувань для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Пояснювальна записка складається з “Програми фахових вступних випробувань”, “Вимог до рівня підготовки вступників”, "Критеріїв оцінювання",...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи