О.І харківський національний медичний університет icon

О.І харківський національний медичний університет




Скачати 61.75 Kb.
НазваО.І харківський національний медичний університет
Дата31.07.2012
Розмір61.75 Kb.
ТипДокументи

Фоміна Л.В., Самолисова О.В, Геращенко О.І..

Харківський національний медичний університет

Шляхи формування пізнавального інтересУ

студентів-медиків на заняттях з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)»


Анотація

Дана стаття подає стислий огляд наукових джерел, що висвітлюють проблему формування пізнавального інтересу студентів. Автори статті також розглядають сукупність умов, які сприяють формуванню пізнавального інтересу, прийоми його формування у студентів-медиків на заняттях з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)».

Ключові слова: пізнавальний інтерес, уміння, навички, процес навчання.

Головна мета сучасної вищої школи полягає в ефективній передачі найціннішого та актуального досвіду, накопиченого попередніми поколіннями. Але вища школа, як і раніше, ще залишається орієнтованою здебільшого на простий розвиток знань умінь і навичок, методи навчання багато в чому репродуктивні.

Навчання задовольняє державне (соціальне) замовлення на певний рівень знань і певний тип особистості громадян, тому воно повинно орієнтуватися на досягнення освітніх стандартів навчання. З цієї причини пізнавальний інтерес, властивий дітям від народження, досить часто успішно загальмовується і навіть знищується саме через обов'язковість і стандартизованість програми, методів і критеріїв навчання.

Розвиток пізнавального інтересу є однією з актуальних проблем сучасної освіти. Педагогічною наукою доведена необхідність теоретичного розроблення цієї проблеми і здійснення її у практиці навчання.
Розвиток сучасного суспільства і рівень виробничих сил постійно потребують особливої уваги до проблем навчання і виховання.

Пізнавальний інтерес – це особлива вибіркова спрямованість особистості на пізнання в тій або іншій наочній галузі знань. В умовах навчання пізнавальний інтерес виражений привертанням студента до навчання; до педагогічного пізнання діяльності в межах одного або низки навчальних предметів. Як відомо, стійкий пізнавальний інтерес формується при поєднанні емоційного і раціонального в навчанні.

Необхідність формування пізнавальних інтересів обумовлена не тільки об'єктивними вимогами суспільного розвитку, але й самим походженням філологічної освіти як творчого процесу.

Особливості пізнавального інтересу і проблеми його розвитку мають досить широке висвітлення в педагогічній і психологічній літературі, де його визначають як первинну, фундаментальну умову успішного виконання будь-якої діяльності (С.Т. Шацький, В.Н. М’ясищев, В.Г. Іванов, Н.Г. Морозова). Деякі дослідники вивчають його в аспекті двостороннього характеру (С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, А.Л. Леонтьєв, Н.Ф. Тализіна). У дослідженнях П.Ф. Каптерева, Є.Г. Юдіна, B.C. Швирева, Л.П. Буєвої, А.Н. Леонтьєва, В.П. Зінченка пізнавальний інтерес логічно взаємопов'язаний з конкретною діяльністю.

Актуальність і практична значущість даної проблеми полягає в теоретичному і практичному обґрунтовуванні педагогічних умов формування пізнавального інтересу студентів-медиків у процесі викладання курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)».

Формування пізнавального інтересу студентів до вивчення української мови в процесі викладання філологічних дисциплін матиме більш успішний перебіг, якщо сукупність педагогічних умов буде включати:
-      забезпечення в процесі викладання професійної спрямованості змісту предметів філологічного циклу;

-      процес навчання, який ґрунтується на проблемному, дослідницькому підході повинен мати поетапний характер, що включає діагностику рівня підготовленості студентів-першокурсників, мотивацію, цілеспрямовану організацію навчальної діяльності, контроль за якістю знань;
-                           диференційований підхід до вибору методів навчання залежно від етапу і якості засвоєння мовних знань, а також підбір різнорівневих завдань, орієнтованих на формування пізнавального інтересу, відповідно до здібностей студентів;

-                           організація позааудиторної діяльності, що дає можливість студентам включатися у творчий, дослідницький пошук, спрямований на практичне застосування знань;

-                           цілеспрямований розвиток особистісних якостей студентів, сприяння формуванню грамотної особистості, яка прагне до постійного самостійного підвищення своєї філологічної освіти.

Пошуки шляхів оптимізації пізнавального навчання ведуться з різних теоретичних позицій. Незважаючи на різноманітність підходів до вирішення цієї проблеми, мета цих пошуків єдина. Вона пов'язана з розробкою шляхів активізації пізнавальних можливостей студентів.

Якщо визначити цю проблему більш конкретно, то її можна сформулювати так: повинен бути шлях, за допомогою якого можна, домагаючись повноцінного засвоєння програми з курсу «Українська мова за професійним спрямуванням», забезпечувати розвиток їх пізнавальних можливостей, не допускаючи при цьому перевантаження. Саме це завдання найбільш гостро стоїть перед вищою школою, тобто повинні бути знайдені оптимальні шляхи його вирішення.

Максимальна опора на активну розумову діяльність студентів-медиків. Головним ґрунтом для розвитку пізнавальних сил і можливостей студентів, як і для розвитку достовірно пізнавального інтересу, є ситуації розв’язання пізнавальних задач, ситуації активного пошуку, припущень, роздуму, ситуації розумової напруги, ситуації суперечності думок, зіткнень різних позицій, у яких необхідно розібратися самому, прийняти рішення, долучитися до певної точки зору.


Друга умова, що забезпечує формування пізнавальних інтересів полягає в тому, щоб вести навчальний процес на оптимальному рівні розвитку студентів.

Емоційна атмосфера навчання, позитивний емоційний тонус навчального процесу – це третя важлива умова.

Благополучна емоційна атмосфера учіння і навчання пов'язана з двома головними джерелами розвитку студента: з діяльністю і спілкуванням, які народжують багатозначні відносини і створюють тонус особистого настрою того, хто навчається. Саме заняття з філологічних дисциплін, а саме з «Української мови (за професійним спрямуванням)» дають якнайширші можливості для цього.

З цього випливає і четверта важлива умова, що забезпечує благотворний вплив на інтерес і на особистість у цілому – сприятливе спілкування в навчальному процесі.

Залежно від змісту навчального матеріалу, психологічно-вікових особливостей студентів виокремлюють різні способи створення проблемної ситуації:
^ 1. Спосіб аналогій.

У цьому випадку ми спираємося на життєвий досвід, що вже є у студентів, або ж актуалізуємо раніше отримані знання для вирішення нових задач.
2. Індуктивний, аналітико-синтетичний спосіб.

Студенти самостійно досліджують явища і факти і роблять необхідні наукові висновки.

^ 3. Висунення проблемного питання.

Цей прийом використовується тоді, коли для вирішення проблеми і оволодіння новими знаннями потрібно творчо застосувати якийсь раніше вивчений принцип або закономірність.

Прийомами, що сприяють розвитку пізнавального інтересу на етапі сприйняття знань і активізують діяльність учнів, є:

1) ^ Прийом новизни, що припускає включення в зміст навчального матеріалу цікавих фактів, відомостей та ін.

2) Прийом семантизації, в основі якого лежить збудження інтересу завдяки розкриттю смислового значення слова, назви.
3) ^ Прийом значущості матеріалу, при якому створюється установка на необхідність вивчення матеріалу у зв'язку з його професійною цінністю, практичною значущістю для студентів-медиків.

Таким чином, тільки стимулюючи пізнавальну діяльність самих студентів і підвищуючи їх власні зусилля в оволодінні знаннями з української мови на всіх етапах навчання, можна домогтися розвитку пізнавального інтересу до предметів гуманітарного циклу; у навчанні треба активно працювати над розвитком усіх студентів, як сильних за успішністю, так і слабких; використання розглянутих прийомів у навчальному процесі сприяє розвиткові пізнавального інтересу, поглибленню знань студентів з філологічних дисциплін; педагогічна теорія набуває дієвої сили тільки тоді, коли вона втілюється в методичну майстерність викладача і стимулює цю майстерність. Тому система методичних засобів і прийомів активізації пізнавальної активності студентів потребує практичного засвоєння кожним викладачем у виробленні відповідних умінь і навичок.


  1. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник / В.М. Галузинський, М.Б. Євтух – ДО «Вища школа» ,1995. – 237 с.

  2. Ільїн Є.Н. Мистецтво спілкування: з досвіду роботи вчителя. / Ільїн Є.Н. – Мінськ.: «Народна освіта», 1987. – 108 с.

  3. Лещенко Т., Самойленко І. Деякі аспекти самостійної роботи іноземних студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін // Матеріали доповідей навчально-методичної конференції «Особливості навчально-виховного процесу зі студентами-іноземцями у медичному вузі». – Полтава, 2003. – С. 126-128.

Схожі:

О.І харківський національний медичний університет iconХарківський національний медичний університет робак Всеволод Ігорович удк 616. 37 – 002 – 036. 11 – 036. 17 – 089 хірургічне лікування важких форм гострого панкреатиту: оцінка результатів та критерії прогнозу
Державної премії України, доктор медичних наук, професор Сипливий Василь Олексійович, Харківський національний медичний університет...
О.І харківський національний медичний університет iconЦентральний методичний кабінет з вищої медичної освіти акушерство та гінекологія
Програма складена: академіком нан україни, професором В.І. Грищенком (Харківський національний медичний університет); академіком...
О.І харківський національний медичний університет iconХарківський державний медичний університет тучинська марина анатоліївна
Харківський державний медичний університет моз україни, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх
О.І харківський національний медичний університет iconХарківський державний медичний університет тучинська марина анатоліївна
Харківський державний медичний університет моз україни, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх
О.І харківський національний медичний університет iconО.І харківський національний медичний університет
move to 1143-74789
О.І харківський національний медичний університет iconІi міжнародна науково–практична конференція
України «Київський політехнічний інститут», Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський...
О.І харківський національний медичний університет iconСторожева марина Вікторівна
Рузін Геннадій Петрович, Харківський національний медичний університет моз україни, завідувач кафедри хірургічної стоматології та...
О.І харківський національний медичний університет iconМіністерство охорони здоров'я України Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Київський національний медичний університет ім. А. А. Богомольця
Автори: Нагорна Н. В., Волосовець О. П., Острополець С. С., Бордюгова О. В., Дудчак О. П., Марченко К. М
О.І харківський національний медичний університет iconХарківський національний університет імені В. Н. Каразіна Філологічний факультет запрошує Вас до участі у Всеукраїнській науковій конференції
«Харківський період» 20–30-х років ХХ ст в історії української літератури: ідеї, стилі, жанри
О.І харківський національний медичний університет iconХарківський національний медичний університет
Дпп [1–50]. Як зауважують Meadows et al. [7] І robison тa. Mertens [8], значуще збільшений ризик дпп є, можливо, найбільшим викликом...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи