“історія української культури icon

“історія української культури




Скачати 294.23 Kb.
Назва“історія української культури
Дата16.11.2012
Розмір294.23 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Кафедра ______українознавства та гуманітарної підготовки_________________

назва кафедри

Погоджено

Декан _____ФІТТС________

назва факультету

____________О.М._Одарущенко

підпис прізвище та ініціали

“ ___ ”___________ 20___ р.




Затверджую

Перший проректор – проректор з науково-педагогічної роботи

___________________ Б.О.Коробко

підпис

“ ___ ”___________ 20___ р
^

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


дисципліни ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

назва дисципліни

для студентів денної форми навчання

Найменування галузі знань

Напрям підготовки

Освітньо-кваліфікаційний рівень

0403 – Системні науки та кібернетика

6.040302 – Інформатика

бакалавр

0501 – Інформатика та обчислювальна техніка

6.050101 – Комп’ютерні науки

0501 – Інформатика та обчислювальна техніка

6.050102 - Комп’ютерна інженерія

0509 – Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв'язок

6.050903 - Телекомунікації




Загальний обсяг навчального часу:

годин

кредитів ECTS

змістових модулів

72

2

1




Види занять і підсумкового контролю знань

Розподіл по семестрах (годин)

2 сем.

Всього

Всього

72

72

Аудиторні заняття, у тому числі:

36

36

лекції

20

20

практичні заняття







семінарські заняття

16

16

лабораторні роботи







Самостійна робота

27

27

Індивідуальна робота, у тому числі:

9

9

курсова робота (проект)







РГР (інші види робіт)







підсумковий контроль знань – екзамен

+

+



Робоча навчальна програма затверджена на засіданні кафедри українознавства та гуманітарної підготовки,

протокол від „_^ 2_” _вересня_ 2010 року № 1


Завідувач кафедри: к.і.н., доцент_____ __ Н.К.Кочерга.

вчене звання, підпис, прізвище та ініціали

Укладач: к.і.н., доцент_______ Нарадько А.В._______

вчене звання, підпис, прізвище та ініціали

Полтава 2010

ЗМІСТ


  1. Передмова 3

  2. Тематичний план вивчення дисципліни 4

  3. Зміст дисципліни за модулями (темами) 5

  4. Перелік та зміст індивідуальної роботи студента 12

  5. Форми проведення поточного та підсумкового контролю 13

  6. Список рекомендованої літератури 19

Додаток А. Приклад екзаменаційного тесту 14

Додаток Б. Правила модульно-рейтингового оцінювання знань 20


  1. ПЕРЕДМОВА



    1. Метою і завданням навчальної дисципліни “Історія української культури” є формування у студентів системи знань про культуру як специфічний і унікальний феномен людства закономірності культурного процесу в Україні, вивчення української культури в розвитку, в єдності та суперечності різноманітних процесів і тенденцій у ній.

    2. Предмет навчальної дисципліни «Історія української культури» - українська культура у різні історичні періоди, види та стилі мистецтва.

    3. Вимоги до знань та вмінь.

      1. Студент повинен знати:

  • загальні відомості культурно-історичного процесу в Україні;

  • особливості культурних епох та їх духовні цінності;

  • досягнення українського народу в різних галузях духовної культури;

  • художньо-мистецькі стилі та шедеври української культури;

  • види та жанри мистецтв, їх художню мову;

  • провідних діячів науки і культури України.

      1. Студент повинен вміти:

  • аналізувати явища духовного життя;

  • усвідомлювати природу різних жанрів художньої творчості і видів мистецтв;

  • орієнтуватися в багатому світі духовної культури України;

  • збагачувати власну духовну культуру шляхом самоосвіти, творчо працювати над прирощенням і вдосконаленням культурно-освітніх знань.

    1. ^ Місце в структурно-логічній схемі спеціальності.

Обов’язкова навчальна дисципліна «Історія української культури» є складовою циклу гуманітарної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", є базовою для вивчення всіх наступних гуманітарних дисциплін.

Базується на знаннях з навчальних дисциплін «Історія України» та «Філософія».

^ 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Назва модуля (теми)

Кількість годин

Всього

Лекції

Практичні

(семінари)

Лабораторні

Самостійна робота

Індивідуальна робота

Форми

контролю

2 семестр

1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності.

9

2

2




4

1

Тест

2. Культура на українських землях у найдавніші часи.

8

2

2




3

1

Тест

3. Культура Київської Русі.

9

2

2




3

2

Тест

4. Культура Галицько-Волинського князівства.

8

2

2




3

1

Тест

5. Культура України литовсько-польської доби (ХІV – перша пол. ХVІІ століття).

8

2

2




3

1

Тест

6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття).

8

2

2




3

1

Тест

7. Українське національно-культурне відродження (ХІХ – початок ХХ століття).

11

4

2




4

1

Тест

8. Новітня українська культура.

9

4







4

1

Тест

Підсумковий контроль – (іспит)

2




2













^ Всього за семестр

72

20

16




27

9




Всього

72

20

16




27

9





^ 3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ (ТЕМАМИ)

IІ СЕМЕСТР


Змістовий модуль 1. Історія української культури


Лекція 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності (2 год).

Предмет і завдання курсу. Етимологія і еволюція поняття "культура". Структура культури. Функції культури. Основні культурні форми. Мистецтво як важлива складова духовної культури. Його види та стилі: загальна характеристика. Українська національна культура у контексті надбань світової цивілізації.


^ Семінарське заняття 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальні та духовні цінності (2 год).

Етимологія і еволюція поняття "культура". Структура культури. Найважливіші складові матеріальної та духовної культури. Поняття „світова”, „національна”, „етнічна” та „регіональна” культура. Загальна характеристика елітарної, масової та народної культури. Функції культури. Мистецтво та його місце в системі духовної культури. Класифікація видів мистецтва. Загальне поняття мистецького стилю.


^ Лекція 2. Культура на українських землях у найдавніші часи (2 год).

Проблема періодизації і джерела вивчення первісної культури. Епоха праобщини та її досягнення: становлення людини сучасного виду, виникнення мислення і мови; епоха родової общини та її культура. Родова демократія. Сім’я і шлюб. Практичні знання і розвиток мислення, мистецтво.

Неолітична революція. Археологічні пам’ятники неолітичних культур на території України. Спосіб життя. Матеріальна культура. Духовна культура: розвиток піктографічної писемності, практичного знання, первісні вірування і їх вплив на формування художньої картини світу.

Трипільська культура і її археологічні пам’ятки. Скіфська культура і її пам’ятники на території України. Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї і їх роль у розвитку місцевої культури.

Стародавньослов’янська культура. Спосіб життя. Матеріальна культура. Релігійно-міфологічні уявлення. Звичаї і традиції.


^ Семінарське заняття 2. Культура на українських землях у найдавніші часи (2 год).

Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української культури. Досягнення та значення скіфської культури. Грецька колонізація Північного Причорномор’я та вплив античної культури на розвиток української культури. Формування та особливості східнослов’янської культури. Розвиток господарства та матеріальної культури. Побут і повсякденне життя східних слов’ян. Міфологічні і релігійні уявлення, обряди та ритуали.

^ Лекція 3. Культура Київської Русі (2 год).

Культурна спадщина східних слов’ян як основа формування і розвитку давньоруської культури. Київська Русь – якісно новий етап розвитку східнослов’янської культури. Фольклор Київської Русі і його форми. Календарна обрядовість, поезія: заговори, заклинання, обрядові весільні і поминальні пісні. Легенди, билини, сказання. Дружинна поезія Язичництво давньої Русі і його культи. Прийняття християнства. (988 р.). Значення прийняття християнства для розвитку культури. Виникнення слов’янської писемності. Піктографія - "черты и резы". Слов’янська азбука. Кирило і Мефодій. Перші алфавіти - глаголиця і кирилиця. Старослов’янська (церковнослов’янська) і давньоруська мова. Розповсюдження грамоти: школа і освіта. Писемні пам’ятники Київської Русі. Культурні зв’язки із світом.


^ Семінарське заняття 3. Культура Київської Русі (2 год).

Становлення держави Київська Русь. Прийняття християнства та його вплив на розвиток культури. Розвиток освіти в Київській Русі. Поява писемної літератури: основні види та жанри. Розвиток архітектури: видові, функціональні та стильові особливості. Провідні види та жанри образотворчого мистецтва. Розвиток наукових знань.


^ Лекція 4. Культура Галицько-Волинського князівства (2 год).

Відображення в художній культурі Галицько-Волинського князівства державотворчих традицій Київської Русі, стабілізації економічного та політичного розвитку на галицьких та волинських землях , зростання населення та економічного потенціалу, формування зовнішніх економічних відносин. Об'єднання в 1199 р. князівств у Галицько-Волинську державу під керівництвом галицького князя Романа, нащадка Володимира Мономаха.

Відображення в духовній культурі Галицько-Волинського князівства внутрішньої та зовнішньої політики Данила Галицького та підвищення його ролі в очах європейських коронованих осіб. Коронування в 1253 р. папою Іннокентієм ІХ Данила в місті Дрогобич на Підляшші. як підтвердження визнання Галицько-Волинського князівства суб’єктом міжнародного права. Збільшення території князівства протягом 13 століття, за часів наступників Данила Романовича (приєднання земель Люблянщини та Транскарпаття, Литви).

Розвиток освіти та книжкової справи. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури. Розвиток архітектури, живопису, художніх ремесел, музики. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.


^ Лекція 5. Культура України литовсько-польської доби (ХІV – перша пол. ХVІІ століття) (2 год).

Формування української народності та утвердження в головних рисах її національної культури. Релігійно-національний та культурний рух ХV-ХVII ст. Виникнення козацтва. Берестейська унія.

Освіта, наука. Острозька академія і її роль у розвитку культури України. Братські школи. Розвиток друкарства в Україні. Поява перших перекладів. Зв’язки із західноєвропейською наукою. Відгуки Ренесансу в Україні: геральдика, сфрагістика, граверство, музика.

Києво-Печерський монастир і його роль у розвитку української культури.


^ Семінарське заняття 4. Культура України литовсько-польської доби (ХІV – перша пол. ХVІІ століття) (2 год).

Історичні умови розвитку української культури у ХІV – першій половині ХVІІ століття. Братства та їх роль в обороні української культури від асиміляції. Розвиток української освіти: головні тенденції, типи шкіл. Острозький культурний осередок. Книжкова справа в Україні. Поширення книгодрукування. Українська література: характеристика жанрів. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва.


^ Лекція 6. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття) (2 год).

Києво-Могилянська академія та її роль у розвитку української культури. Просвітницькі реформи митрополита Петра Могили. Розвиток книгодрукування. Духовна і світська література. Філологія, красномовство. Розвиток наукових знань. Літописи. Усна народна творчість. Думи і історичні пісні. Бароковий стиль в літературі, поезії: гіперболи, метафори, тавтологія тощо. Українське (козацьке) барокко в архітектурі.

Культура козацької держави (1648-1781). Розвиток освіти. Київська академія і гетьман Іван Мазепа, вклад в культурне життя слов"янських народів. Колегії в Чернігові, Харкові, Переяславі. Колегіуми в західноукраїнських землях: Львові, Перемишлі, Луцьку. Школа, освіта, парафіяльні, дяківські школи, народні училища. Г.Сковорода, С.Десницький, П.Юркевич як культурні діячі України ХVIII ст. Літописи - Г.Граб’янки, С.Величка; історичні праці Г.Полетики, О.Рігельмана. Розвиток природничих знань. Книгодрукування. Запровадження громадянського шрифту і його значення для розвитку писемності і видавничої справи. Петро І і українська культура. Священний Синод і цензура друку.

Сценічне мистецтво – зародження і розвиток світської драматургії і професійного театру. Перший постійний театр (Харків - 1789).

Музика і доля Максима Березовського, Дмитра Бортнянського і Артема Веделя.


^ Семінарське заняття 5. Українська культура епохи бароко та Просвітництва (друга половина ХVІІ – ХVІІІ століття) (2 год).

Загальна характеристика історичних умов розвитку культури України другої половини ХVІІ – ХVІІІ століття. Тенденції розвитку української освіти. Києво-Могилянська академія: від створення та підйому в її культурній діяльності до занепаду. Українська барокова література: драматичне письменство, козацькі літописи, проповідницька та публіцистична проза, поезія. Українська барокове зодчество. Образотворче мистецтво: живопис та графіка. Досягнення музичного мистецтва.


^ Лекція 7. Українське національно-культурне відродження (ХІХ – початок ХХ століття) (4 год).

Історичні особливості формування української національної культури на зламі століть. Реформа системи освіти (1803 - 1804 рр.). Початкові, середні школи, гімназії, приватні пансіони, ліцеї, інститути шляхетних дівчат. Професійна освіта: кадетські корпуси, медичні школи, військові училища. Вища освіта (Харківський університет, 1805 р., Київський університет - 1834 р.), їх роль у розвитку української культури. Формування національної інтелігенції. Видатні вчені України, наукові товариства і організації.

Асиміляційні заходи російського царизму, заборона української мови. Валуєвський циркуляр (1863 р.), Емський указ (1876 р).

Розвиток української літературної мови: І.П. Котляревський і його школа. Т.Г.Шевченко і його роль у розвитку української культури (Шевченко як художник, Шевченко як поет).

Музика і музикальне мистецтво. М.В. Лисенко. Становлення оперного мистецтва.

Національно-культурне піднесення на поч. ХХ ст. Відкриття першого пам’ятника в царській Росії письменнику І.П. Котляревському (1903 рік). Розвиток літератури, театру. Виникнення україномовної преси. Виникнення “Просвіт” та їх культурологічна діяльність. Демократична революція 1917 – 1920 років і національно-культурний процес в Україні.


^ Семінарське заняття 6. Українське національно-культурне відродження

(ХІХ – початок ХХ століття) (2 год).

Чинники українського національного відродження ХІХ століття. Українська освіта у ХІХ – на початку ХХ століть: тенденції розвитку, здобутки та проблеми. Провідні досягнення української науки. Асиміляційні заходи російського царизму щодо української мови (Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року). Становлення та розвиток професійного театру в Україні. Архітектура та скульптура України. Український живопис та графіка.


^ Лекція 8. Новітня українська культура (2 год).

Державно-партійне керівництво розвитком культури. Ідеологізація культури і її наслідки. Культурна революція в Україні. Політика українізації і її значення в духовному житті суспільства.

Соціалістична перебудова народної освіти. Вища школа і наука. Становлення українського соціалістичного мистецтва. Ідейні пошуки і організації. Літературні гуртки і художні об’єднання. Розстріляне відродження української культури. Видатні діячі літератури, науки, мистецтва - жертви сталінських репресій. О.П. Довженко і його значення для розвитку українського і світового кіномистецтва.

Втрати української культури в роки Великої Вітчизняної війни. Післявоєнна сталінська культурна політика в Україні. Проблема соціального замовлення в українській культурі. Розвиток української культури в роки "відлиги". “Шестидесятники” в культурі України ( І. Світличний, Є. Сверстюк, Л. Лук’яненко, В. Чорновіл, Л. Костенко, В. Стус, І. Драч та інші). Період “застою”. Кризові явища в культурі. Дисидентський рух в Україні.

Становище української культури напередодні перебудови.

Декларація про державний суверенітет України і проблеми духовного відродження. Подолання ідеології тоталітарного режиму і утвердження загальнолюдських цінностей в культурі. Проблема управління сферою культури і її вирішення в сучасних умовах. Деідеологізація і деполітизація діяльності в сфері культури. Проблема культурних взаємозв’язків у нових історичних умовах. Інтернаціоналізація культури і проблема культурних конфліктів. Закон "Про мови..." і шляхи його реалізації, значення в процесі духовного відродження України.

Повернення історичної пам’яті народу, стирання "білих плям" в культурі. Повернення "репресованої" культури. Нова роль релігії і церкви як носіїв моралі. Проблеми міжрелігійних і міжцерковних відносин. Закон "Про освіту" і реформа системи освіти в Україні. Проблеми розвитку науки, культури в ринкових умовах.


^ Семінарське заняття 7. Новітня українська культура (2 год).

Українська культура в роки боротьби за державну незалежність України (1917 – 1920 рр.). Українське національно-культурне „відродження” 20-их – початку 30-их років. Національна культура в умовах тоталітаризму 30-х років. Літературні і мистецькі процеси в умовах ідеологічних репресій і хрущовської „відлиги” (друга половина 40-их – перша половина 69-их рр.). „Шістдесятники” в українській культурі. Криза в українській радянській культурі 70-их – 80-их рр. Роль руху дисидентів у культурному розвитку. Сучасна українська культура та її входження у світовий простір.


^ 4. ПЕРЕЛІК ТА ЗМІСТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА


Загальний обсяг часу на індивідуальну роботу складає 9 год. За цей час студент здійснює інформаційний пошук з проблемних питань курсу, підготовлює доповіді на семінарське заняття.

За власним бажанням та вибором студента додатково, з метою отримання додаткових «призових» балів, він може виконати реферат на одну із тем, поданих у наступному переліку, або запропонувати та погодити з викладачем власну тему.


Перелік тем для рефератів:

  1. Поняття “культура”, її структура та функції.

  2. Види духовної діяльності людей , значення її для самовдосконалення людини, спеціаліста.

  3. Елітарна, народна, масова культура. Їх роль у розвитку суспільства.

  4. Українська культура та її складники.

  5. Мистецтво і його види.

  6. Художні стилі в мистецтві.

  7. Живопис і його жанри, техніки живопису.

  8. Архітектура як вид образотворчого мистецтва, її роль в житті суспільства і людини.

  9. Декоративно-ужиткове мистецтво : його види, техніки. Декоративно-ужиткове мистецтво Полтавщини.

  10. Українська культура в наукових дослідженнях.

  11. Культура Київської Русі – якісно новий етап у розвитку культури східних слов’ян.

  12. Розвиток усної народної творчості, літописання Київської Русі

  13. Запровадження християнства : наслідки і значення для розвитку культури Київської Русі.

  14. Мистецтво княжої доби : архітектура, живопис, декоративно-ужиткове мистецтво.

  15. Культура Галицько-Волинського князівства : літописи, архітектура, декоративно-ужиткове мистецтво.

  16. Виникнення братств та їх роль у відродженні національної культури.

  17. Розвиток освіти, книгодрукування в Україні ХVI ст.: Острозький культурний осередок.

  18. Становлення вищої освіти в Україні : Києво-Могилянська академія.

  19. Роль козацтва в розвитку матеріальної і духовної культури українського народу.

  20. Культурний розвиток Лівобережної України в 2 пол. 17 ст.

  21. Києво-Могилянська академія – загальноукраїнський і загальноєвропейський навчальний заклад.

  22. Українська культура в 18 ст.(освіта, архітектура, живопис, музика)

  23. Стиль українського ( козацького ) барокко в архітектурі.

  24. І. П. Котляревський і значення його діяльності для української культури.

  25. Вплив класицизму на забудову міст України ( 1-а пол. 19 ст. ).

  26. Розвиток освіти та науки в Україні в 19 ст.

  27. Т. Г. Шевченко і значення його діяльності для розвитку української культури

  28. Розвиток української драматургії та театру в 2-й пол. 19 ст.

  29. М. В. Лисенко – основоположник української класичної музики.

  30. Архітектура і містобудування в Україні ( Полтава ) в 19 ст.

  31. М. Грушевський та його культурологічна діяльність

  32. М. Драгоманов і його вклад в українську культуру.

  33. Національно-культурне піднесення в Україні на поч. 20 ст.

  34. Значення політики “українізації” для української культури.

  35. Розстріляне відродження української літератури і культури.

  36. Українська культура в період “відлиги” та “застою”.

  37. Проблеми розвитку культури України на сучасному етапі.

^ 5. ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на мету перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначається викладачем, що проводить заняття.

Підсумкова звітність – іспит, проводиться на останньому практичному занятті (№ 8) в формі тестування. За власним бажанням студента, після складання тесту, з метою уточнення оцінки він може відповісти на 1-2 додаткових запитання (за вибором викладача) з переліку питань, що додається. Приклад екзаменаційного тесту та перелік додаткових питань надаються у додатку А.

Організація МРОЗ студентів із конкретної навчальної дисципліни регламентується “Правилами модульно-рейтингового оцінювання знань із навчальної дисципліни“, які затверджуються рішенням кафедри та є додатком до РНП.


^ 6. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



    1. Основна:

    1. Історія української культури /за заг. ред.І.Крип’якевича. - К. 1994.

    2. В.А. Бокань, Л.П. Польовий. Історія культури України: Навч посібник. – К., 2001.

    3. Історія світової та української культури: Підручник / В.А. Греченко,І.В.Чорний. – К., 2000.




    1. Додаткова

    1. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М.Закович, І.А.Зязюн та ін.; За ред. М.М.Заковича. – К., 2000.

    2. С.М. Клапчук, В.Ф. Остафійчук. Історія української та зарубіжної культури: Навч. Посібник. – К., 2002.

    3. Передерій І.Г. Конспект лекцій з культурології (модуль „Культурологія”) для студентів економічних спеціальностей. – Полтава: ПолтНТУ, 2008.

    4. Українська культура: Лекції за ред.Д. Антоновича. – К., 1993.

Додаток А. ПРИКЛАД ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО ТЕСТУ


^ ПРИКЛАД ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО ТЕСТУ


І. Закрите тестування


1. Слово «культура» спочатку тлумачилось як:

  1. правила поведінки в суспільстві;

  2. способи обробляння землі;

  3. інтелектуальні досягнення людства;

  4. матеріальні досягнення людства.



2. Хто першим вжив слово “культура” у гуманітарному сенсі?

    1. Катон Старший;

    2. Ціцерон;

    3. Дж. Віко;

    4. С.Пуфендорф.



3. Позначте правильне твердження:

  1. матеріальна і духовна культури становлять єдину систему культури як її складові частини;

  2. матеріальна і духовна культура є протилежними за змістом поняттями, які зовсім не пов’язані між собою;

  3. матеріальна культура має пріоритет перед духовною;

  4. матеріальна і духовна культури відносно незалежні одна від одної.



4. Які складові є провідними у системі духовної культури:

    1. мова, житло, етика, освіта, релігія, наука, техніка, обряди;

    2. знаряддя праці, їжа, техніка, житло, комунікації, транспорт;

    3. право, мораль, політика, мова, освіта, транспорт, наука, техніка;

    4. мова, наука, освіта, право, етика, релігія, мистецтво, звичаї, обряди.



5. Які три мистецькі стилі припадають на середньовічну добу?

      1. відродження, бароко, рококо;

      2. класицизм, ампір, еклектизм;

      3. еклектизм, модерн, модернізм;

      4. візантійський, романський, готичний.



6. Які види мистецтва належать до образотворчого?

      1. музика, поезія, хореографія;

      2. живопис, скульптура, графіка;

      3. кіно, театр, телебачення;

      4. архітектура, живопис, скульптура.


7. Хто був автором знаменитого твору ораторської літератури часів Київської Русі "Слово про закон і благодать"?

a. митрополит Іларіон

b. Ярослав Мудрий;

c. Володимир Мономах;

d. літописець Нестор.


8. Коли офіційно було запроваджено християнство у Київській Русі?

a. 988 р.;

b. 1037 р.;

c. 860 р.;

d. 1240 р.


9. Агіографічну літературу інакше називають:

a. апокрифами;

b. літописами;

c. церковною проповіддю;

d. житійною літературою.

10. За часів якого князя у Галичі було відкрито велику бібліотеку?

а. Володимирко;

b. Ярослав Осмомисл;

c. Ярослав Мудрий;

d. Данило Галицький.


11. Назвіть види архітектури часів Галицько-Волинського князівства, що переважали серед інших за функціональним призначенням:

a. палацова та цивільна;

b. фортифікаційна та культова;

c. фортифікаційна та палацова;

d. культова та цивільна.


12. Які види монументального живопису були поширені у часи Галицько-Волинского князівства?

a. фреска та мозаїка;

b. фреска та іконопис;

c. мозаїка та іконопис;

d. книжкова мініатюра та мозаїка.

13. З боку якої держави українська культура зазнала найтяжчих утисків у ХVІ - першій половині ХVІІ століття?

a. Литовського князівства;

b. Візантії;

c. Московського царства;

d. Речі Посполитої.

14. Що слугувало ідеологічною підвалиною розвитку української культури у литовсько-польську добу?

a. католицизм;

b. православ'я;

c. українська мова;

d. латина.


15. Який тип середніх навчальних закладів відкривала польська королівська влада з метою покатоличення українського населення у ХVІ - на початку ХVІІ століття?

a. церковно-парафіяльні школи;

b. Братські школи;

c. Єзуїтські колегії;

d. протестантські школи.


16. Які школи склали конкуренцію єзуїтським колегіям в Україні наприкінці ХVІ – у першій половині ХVІІ століття?

a. кальвіністські школи;

b. лютеранські школи;

c. церковно-парафіяльні школи;

d. Братські школи.


17. Якого року Київська митрополія була підпорядкована Московській патріархії?

a. 1654 року;

b. 1569 року;

c. 1686 року;

d. 988 року.


18. Де на українських землях виник перший університет?

a. у Львові;

b. у Києві;

c. в Острозі;

d. у Чернігові.


19. Коли остаточно було затверджено статус академії стосовно Києво-Могилянського колегіуму?

a. 1631 року;

b. 1632 року;

c. 1701 року;

d. 1818 року.


20. Як називалося культурно-мистецьке свято у Києво-Могилянській академії із виставами та іграми, приурочене до завершення навчального року?

a. вакації;

b. рекреації;

c. урочистості;

d. вертеп.

21. В якому із перелічених українських міст у ХІХ столітті не було ліцею?

a. Одеса;

b. Ніжин;

c. Київ;

d. Крем'янець.


22. Де було засновано перший український університет на землях, що входили до складу Російської імперії?

a. у Харкові;

b.у Києві;

c. в Одесі;

d. у Львові.


23. Хто вважається засновником Харківського університету?

a. П.Гулак-Артемовський;

b. Д.Багалій;

c. В.Каразін;

d. М.Костомаров.


24. Які навчальні заклади давали у ХІХ столітті середню освіту?

a. парафіяльні школи;

b. повітові школи;

c. гімназії;

d. університети.


25. В якій губернії було відкрито найбільше українських середніх навчальних закладів у добу Центральної Ради?

a. у Київській;

b. у Полтавській;

c. у Подільській;

d. у Чернігівській.


26. Де відкрився перший український народний університет за доби Центральної Ради?

a. у Полтаві;

b. у Миколаєві;

c. у Харкові;

d. у Києві.

27. У яких містах 1918 року відкрилися державні українські університети?

a. у Полтаві та Києві;

b. у Києві та Кам'янці-Подільському;

c. в Одесі та Києві;

d. у Києві та Катеринославі.


28. Хто став першим президентом Української Академії Наук?

a) М.Грушевський;

b) А.Кримський;

c) В.Вернадський;

d) Д.Багалій.


29. Якого року було проголошено курс на "коренізацію" ("українізацію")?

a. 1923 року;

b. 1925 року;

c. 1933 року;

d. 1917 року.


30. Коли була проголошена незалежність України?

a. 19 лютого 1992 року;

b. 28 червня 1991 року;

c. 24 серпня 1991 року;

d. 26 серпня 1992 року.


ІІ. Відкрите тестування



  1. Суть поняття «культура»: еволюція, провідні підходи у трактуванні.

  2. Структура культури.

  3. Загальна характеристика функцій культури.

  4. Мистецтво та його види.

  5. Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української культури.

  6. Досягнення та значення скіфської культури.

  7. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на розвиток української культури.

  8. Формування та особливості східнослов’янської культури.

  9. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури Київської Русі.

  10. Охарактеризувати новий вид архітектури, що з’явився на Русі після прийняття християнства.

  11. Назвіть види образотворчого мистецтва Київської Русі.

  12. Основні види навчальних закладів, що існували на Русі після прийняття християнства.

  13. Назвіть і охарактеризуйте два види, на які поділялася писемна література часів Київської Русі.

  14. Назвіть і проілюструйте прикладами техніки монументального живопису Київської Русі.

  15. Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ століттях.

  16. Розвиток освіти та книжкової справи в Галицько-Волинському князівстві.

  17. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури в Галицько-Волинському князівстві..

  18. Розвиток архітектури, живопису у ХІІ – ХІІІ століттях.

  19. Художні ремесла та музика в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ століттях.

  20. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.

  21. Культурний конфлікт на українській землі за часів литовсько-польської доби: причини виникнення, шляхи подолання.

  22. Вклад козацтва в духовну культуру українського народу.

  23. Назвіть типи навчальних закладів, що діяли на українських землях у ХVI- першій половині ХVII ст.

  24. Охарактеризуйте діяльність Острозького культурного осередку.

  25. Назвіть основні тенденції розвитку архітектури України литовсько-польської доби.

  26. Назвіть і охарактеризуйте новий вид образотворчого мистецтва, що з’явився в Україні у ХVI ст. у зв’язку з розвитком друкарства.

  27. Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад України європейського типу.

  28. Г.С.Сковорода як видатний діяч української культури.

  29. Українське бароко в архітектурі, літературі.

  30. Українське козацьке бароко в архітектурі Полтавщини.

  31. Визначте особливості українського живопису другої половини ХVII-ХVIII ст.

  32. Охарактеризуйте українське музичне мистецтво другої половини ХVII-ХVIII ст.

  33. Назвіть три основні етапи, які пройшло українське національне відродження у ХIХ – на початку ХХ ст.

  34. Назвіть типи навчальних закладів, які діяли в Україні після освітньої реформи самодержавної Російської імперії 1803 року.

  35. Назвіть час, місце та основних ініціаторів створення першого університету на Лівобережній Україні.

  36. Назвіть провідні архітектурні стилі України ХIХ –початку ХХ ст. у послідовності їх поширення.

  37. Охарактеризуйте розвиток українського живопису та графіки ХIХ ст.

  38. Назвіть основні періоди, що їх пройшла у своєму розвитку новітня українська культура.

Додаток В. ПРАВИЛА МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ


Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів. За видами робіт вона розподіляється:

^ 1. Поточний контроль: відповіді на семінарських заняттях – до 40 балів (до 5 балів на кожному семінарському занятті)

поточне тестування на кожному семінарському занятті – до 10 балів (до 1,25 балів на кожному семінарському занятті)

^ 2. Підсумковий контроль (іспит) – до 50 балів. Студент вважається допущеним до підсумкового контролю за дисципліну, якщо виконав усі види робіт згідно із робочою навчальною програмою, та загальна сума балів за попередні звіти не менше 36 балів (що відповідає результату FX за шкалою ECTS). У разі невиконання цих вимог студент отримує незадовільну оцінку і має право на два перескладання: викладачу та комісії. У випадку успішного перескладання підсумкового контролю студентом, він отримує мінімальну задовільну оцінку (51-60 балів – результат Е за шкалою ECTS).

Іспит проводиться у формі тестування. Кількість набраних балів визначається пропорційно відсотку правильних відповідей на тестові запитання з урахуванням їх вагового множника.

За змістовими модулями трудомісткість дисципліни розподіляється таким чином:


№ змістового модулю

Змістові модулі

Максимальна кількість балів за змістові модулі

Разом

Мінімальна кількість балів за змістові модулі

Поточний контроль

Тестування

Контрольні роботи

РГР

Іспит

1

Історія української культури

40

10










50

26




Іспит













50

50

25




Усього за семестр
















100

51

^ ВИЗНАЧЕННЯ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ


Рейтингова оцінки складається з усіх видів контролю. Вона враховує виконання усіх видів навчальних робіт протягом семестру, результати модульних та підсумкового контролю знань.

За рейтинговою оцінкою визначається оцінка за шкалою ECTS та традиційна чотирибальна національна оцінка.


Рейтингова оцінка

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за національною шкалою

91-100

А - відмінно

5 - відмінно

81-90

В - дуже добре

4 - добре

71-80

С - добре

61-70

D - задовільно

3 - задовільно

51-60

Е - достатньо

31-50

FХ - незадовільно (з можливістю допуску до підсумкового контролю за дисципліну)

2 - незадовільно

1-30

F - незадовільно


Іспит як форма підсумкового контролю виставляється при наявності рейтингової оцінки понад 51 бал.


Примітка: при визначенні підсумкової рейтингової оцінки за дисципліну викладач має право:

- збільшити її, але не більше, ніж на 5 додаткових балів, за постійну активну та творчу роботу студента на всіх видах занять, виконання необов’язкового індивідуального завдання (реферату). При цьому підсумкова рейтингова оцінка не повинна перевищувати 100 балів;

- при визначенні підсумкової рейтингової оцінки викладач має право зменшити її, але не більше, ніж на 5 «штрафних» балів, за несвоєчасне складання модульних звітностей без поважних причин;

- у разі збільшення або зменшення рейтингової оцінки у вказаних межах викладач обов’язково повинен повідомити про це студента із зазначенням причин такого рішення.

Схожі:

“історія української культури iconПерелік практичних навичок Вивчаючи курс „Історія української культури”
Вивчаючи курс „Історія української культури”, студент повинен оволодіти такими практичними навичками
“історія української культури iconТема Предмет та завдання курсу "Історія української культури". Феномен та витоки української культури

“історія української культури iconМіністерство освіти та науки, молодта спорту україни харківська національна академія міського господарства м. С. Лисенко Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
«Історія української культури» для студентів І курсу заочної форм навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму 030601...
“історія української культури iconМіністерство освіти та науки, молодта спорту україни харківська національна академія міського господарства І. М. Рассоха Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
«Історія української культури» для студентів І курсу заочно форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму 020107...
“історія української культури iconМіністерство освіти та науки, молодта спорту україни харківська національна академія міського господарства в. В. Жигло програма І робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
«Історія української культури» для студентів І курсу заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму 050702...
“історія української культури iconМіністерство освіти та науки, молодта спорту україни харківська національна академія міського господарства І. М. Рассоха Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
«Історія української культури» для студентів І та ІІІ курсів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності...
“історія української культури iconМіністерство освіти та науки, молодта спорту україни харківська національна академія міського господарства І. М. Рассоха Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
«Історія української культури» для студентів І курсу заочної форм навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму 030504...
“історія української культури iconМіністерство освіти та науки, молодта спорту україни харківська національна академія міського господарства ю. А. Бєліков Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
«Історія української культури» для студентів ІІ та ІІІ курсів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму...
“історія української культури iconМіністерство освіти та науки, молодта спорту україни харківська національна академія міського господарства І. М. Рассоха Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
«Історія української культури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності...
“історія української культури iconТестові завдання з курсу “Історія української культури” !1 Феномен української культури. Джерельна база та методологічні засади її вивчення
Початковим класичним словосполученням зі словом cultura в античну добу був вислів
“історія української культури iconМіністерство освіти та науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства І. М. Рассоха Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
«Історія української культури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання та ІІ курсу денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи