Національний авіаційний університет icon

Національний авіаційний університет




Скачати 356.02 Kb.
НазваНаціональний авіаційний університет
Дата29.07.2012
Розмір356.02 Kb.
ТипДокументи


НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут електроніки та систем управління

Факультет систем управління

Кафедра електротехніки і світлотехніки


Індекс Р-01-8.090603-25


Р-01-8.090605-25

“Затверджую”

проректор університету

з навчальної роботи

______________ М. Кулик

______________ 2005 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


навчальної дисципліни

Мікропроцесорна техніка”

(за кредитно-модульною системою)


Напрям 0906 «Електротехніка»

Спеціальність 6.090600 “Електротехнічні системи електроспоживання”

6.090600 “Світлотехніка і джерела світла”


^

Курс - 3 Семестр - 5


Лекції - 34 год. Диференційований залік - 5 семестр

Лабораторні роботи - 17 год.

Самостійна робота - 57 год.

Всього - 108 год.

Домашнє завдання (1) - 5 семестр


Київ 2005


Робоча навчальна програма з дисципліни “Мікропроцесорна техніка” складена на основі робочих навчальних планів № РБ-3-603/01, № РБ-3-605/01, напряму 0906 «Електротехніка» спеціальностей 6.090600 “Електротехнічні системи електроживлення”, 6.090600 “Світлотехніка і джерела світла” та навчальної програми цієї дисципліни, індекс Н – 3 – 8.090603 – 25 і Н – 3 –8.090603 - 25, затвердженої __ _________ 2002 року, «Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)» та «Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання», затверджених наказом ректора від 15.06.2004 № 122/од.


Робочу навчальну програму склав :

к.т.н., доцент кафедри електротехніки

і світлотехніки _______________________П.С. Соченко


Робоча навчальна програма розглянута на засіданні кафедри електротехніки і світлотехніки, протокол №__ від __________2005 р.


Звідувач кафедри _________________________ В.В. Васильєв


Робоча навчальна програма схвалена на засіданні науково-методичної редакційної комісії факультету систем управління, протокол №__ від ___________ 2005 р.


Голова НМРК__________________________Ю. Безкоровайний


“Згоден”

Декан факультету

систем управління

________________ О. Кривоносенко

“___”___________ 2005 р.


ЗМІСТ


Вступ………………………………………………………………………….4

  1. Пояснювальна записка………………………………………………………...4

    1. Мета викладання навчальної дисципліни…………………………………….4

    2. Завдання вивчення навчальної дисципліни…………………………………..4

    3. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця…4

    4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни…...…………4

    5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів…………………5

    6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни………………………….6

  1. Зміст навчальної дисципліни………………………………………………..7

    1. Тематичний план навчальної дисципліни…………………………………….7

    2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять…………..8

      1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг………………………………………..8

      2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг……………………………………9

      3. Самостійна робота студента і контрольні заходи…………………………..9

        1. Домашнє завдання………………………………………………………..10

  2. Навчально-методичні матеріали з дисципліни…………………………..10

    1. Основна та додаткова література…………………………………………….10

    2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН……………………………………………………………..11

4. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь …..11

4.1. Основні терміни, поняття, означення………………………………………...11

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь………13


ВСТУП


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).


  1. ^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни.

Вивчення дисципліни “Мікропроцесорна техніка” передбачає засвоєння комплексу знань студента з мікропроцесорної техніки, необхідних для технічної експлуатації електротехнічних систем електроспоживання, систем світлотехніки та джерел світла.


^ 1.2. Завдання вивчення навчальної дисципліни.

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:

  • оволодіння методами аналізу та синтезу мікропроцесорних систем;

  • формування навиків в складанні алгоритмів та написанні програм мовою асемблера;

  • оволодіння методами аналізу та синтезу інтерфейсних систем зв’язку мікропроцесора з зовнішніми пристроями.


^ 1.3. Місце навчальної дисципліни в системі професійно ї підготовки фахівця.

На основі здобутих знань майбутній фахівець зможе виконувати такі професійні задачі:

  • аналіз, синтез, розробка та електричні розрахунки принципових схем мікропроцесорних систем;

  • аналіз, синтез, розробка та електричні розрахунки принципових схем систем вводу та виводу інформації в мікропроцесорних системах;

  • складання алгоритмів та написання програм мовою асемблера.


^ 1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни.

В результаті вивчення курсу “Мікропроцесорна техніка” студент повинен

знати:

  • принципи побудови та принципи роботи електричних пристроїв мікропроцесорів, архітектурні особливості мікропроцесорів;

  • основи арифметики бінарної системи числення та алгебри логіки;

  • принципи складання алгоритмів та написання програм мовою асемблера;

  • організацію інтерфейсу та принципи взаємодії мікропроцесорів з зовнішніми пристроями;

  • основні вимагаючі характеристики мікропроцесорів, їх типізація та способи застосування в сучасних електронних схемах;

  • архітектурні особливості та цільове призначення основних інтерфейсних великих інтегральних схем (ВІС).

Студент повинен вміти:

  • конструювати принципові схеми мікропроцесорних систем та проводити їх електричні розрахунки;

  • користуватись довідниками по мікросхемотехніці та вибирати і обгрунтовувати найбільш доцільні варіанти необхідних цифрових мікросхем;

  • складати алгоритми і писати програми мовою асемблера.


^ 1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів.

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.

1.5.1. В результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 “Основи побудови мікропроцесорних пристроїв” студент повинен:

знати:

  • застосування позиційних систем числення – двійкову, шістнадцяткову, двійково-десяткову;

  • коди двійкових чисел: прямий, зворотній та додатковий;

  • правила двійкової арифметики.

  • основні функціональні елементи типової структури мікропроцесора;

  • принципи побудови функціональних схем МП;

  • особливості застосування МП та перспективи їх розвитку;

  • основні принципи побудови алгоритмів;

  • систему команд однокристальної мікро-ЕОМ типу МК51;

вміти:

  • виконувати арифметичні вправи в двійковому коді;

  • конструювати принципові схеми основних функціональних елементів мікропроцесора;

  • писати програми мовою асемблера з використанням емулятора МК51.

1.5.2. В результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 “МПС та їх застосування”. Студент повинен:

знати:

  • принципи побудови функціональних схем МПС;

  • принципи обміну інформації між мікропроцесором та зовнішніми пристроями;

  • функціональні схеми та принципи застосування основних інтегральних ВІС;

  • принципи складання принципових схем вводу та виводу багатоканальної інформації, застосування мультиплексірування та демультиплексірування;

  • особливості вводу аналогової та цифрової інформації в МПС;

  • принципи роботи МПС в режимі реального часу;


вміти:

  • складати принципові схеми МПС з застосуванням типових великих інтегральних схем (ВІС);

  • складати алгоритми та писати програми мовою асемблера для застосування типових інтерфейсних ВІС;

  • користуватись довідниками для вибору принципових схем типових функціональних елементів МПС;

  • складати принципові схеми вводу так виводу багатоканальної інформації з використанням типових мікросхем мультиплексорів та демультиплексорів.


1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни.

^

Дисципліни, знання яких необхідні студентам для вивчення курсу “Мікропроцесорна техніка”:


  • вища математика;

  • фізика;

  • промислова електроніка;

  • алгоритмічні мови та програмування.

Отримані знання відповідно вивченій дисципліні “Мікропроцесорна техніка” необхідні для вивчення таких дисциплін:

  • схеми та електричне устаткування об’єктів;

  • електричні пристрої світлотехнічних систем.






Вища Промислова Алгоритмічні мови

математика Фізика електроніка та програмування


^

Мікропроцесорна техніка




Схеми та електричне

устаткування об’єктів Електричні пристрої

світлотехнічних систем



  1. Зміст навчальної дисципліни.

^ 2.1.Тематичний план навчальної дисципліни.
Таблиця 1

№ п/п

Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Усього

Лекції

Лабораторні заняття

СРС

1

2

3

4

5

6

5семестр

^ Модуль №1 «Основи побудови мікропроцесорних пристроїв»

1.1.

Роль, задачі та призначення мікропроцесорної техніки

6

2




4

1.2.

Основи побудови мікропроцесорів

6

2




4

1.3.

Позиційні системи числення

5

2




3

1.4.

Основні функціональні елементи мікропроцесора

9

2

4

3

1.5.

Система команд однокристальних мікро-ЕОМ МК51

6

2




4

1.6.

Принципи побудови алгоритмів і програм мовою асемблера

11

2

5

4

1.7.

Архітектура, особливості застосування та перспективи розвитку мікропроцесорів.

6

2




4

1.8.

Модульна контрольна робота №1

5

2




3
^

Усього за модулем №1


54

16

9

29

Модуль №2 “МПС та їх застосування”.

2.1.

Архітектура та особливості застосування МПС

5

2




3

2.2.

Архітектура та цільове призначення основних інтерфейсних ВІС

5

2




3

2.3.

Принцип побудови інтерфейсних ВІС

10

2

4

4

2.4.

Проектування принципової схеми інтерфейсу вводу та виводу багатоканальної інформації в режимі мультиплексірування та демультиплексірування

6

2




4

2.5.

Особливості вводу аналогової та цифрової інформації в МПС

10

2

4

4

2.6.

Робота МПС в режимі реального часу з різними темпами

6

2




4

2.7.

Принципи побудови дистанційного зв’язку між МПС

5

2




3

2.8.

Домашнє завдання

4

2




2

2.9.

Модульна контрольна робота №2.

4

2




2

Усього за модулем №2

54

18

8

28

Усього за 5 семестр та навчальною дисципліною

108

34

17

57



^ 2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять.

2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг.
Таблиця 2

№ п/п
Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лекції


СРС

1

2

3


4

5 семестр
^

Модуль №1 «Основи побудови мікропроцесорних пристроїв»


1.1.

Роль, задачі та призначення мікропроцесорної техніки. Основні елементи мікропроцесора та їх призначення.

2

2

1.2.

Основні функціональні елементи мікропроцесорів.

2

2

1.3.

Основи побудови мікропроцесорів. Структура та призначення складових частин мікро ЕОМ МК51

2

2

1.4.

Позиційні системи числення. Двійкова арифметика та логічне обчислення в двійковому коді. Числа з фіксованою та плаваючою комою.

2

2

1.5.

Система команд мікро ЕОМ МК51

2

2

1.6.

Принцип побудови алгоритмів та складання програм для рішення простих арифметичних та логічних задач мовою асемблера.

2

3

1.7.

Типізація запам’ятовуючих пристроїв та особливості їх застосування. Стекова пам’ять та її призначення.

2

2

1.8.

Архітектура, особливості застосування та перспективи розвитку мікропроцесорів.

2

2

1.9.

Модульна контрольна робота № 1

2

1
^

Усього за модулем №1


18

18

Модуль №2 «МПС та їх застосування»


2.1.

Основи побудови та принципи застосування програмуємих інтерфейсних великих інтегральних схем (ВІС). Програмуємий інтервальний таймер та його призначення.

2

2

2.2.

Програмуємий паралельний адаптор та його призначення.

2

2

2.3.

Контролер переривань, його призначення, структура та принцип застосування.

2

2

2.4.

Контролер прямого доступу до пам’яті, його призначення, структура та принцип застосування.

2

2

2.5.

Принцип сполучення МПС з пультом управління та вивід даних на індикацію.

2

3

2.6.

Принцип мультиплексірування при вводі багатоканальної аналогової та цифрової інформації.

2

3

2.7.

Принцип демультиплекірування при виводі даних на позиційні індикатори.

2

3

2.8.

Організація дистанційного зв’язку між однокристальними мікро - ЕОМ

2

3

2.9.

Модульна контрольна робота № 2

2

2

Усього за модулем №2

18

19

Усього за навчальною дисципліною

34

37



^ 2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика та обсяг.
Таблиця 3

№ п/п

Назва теми

Обсяг навчальних занять

Лабораторні заняття

СРС

1

2

3

4

5 семестр







^ Модуль №1 Основи побудови мікропроцесорних пристроїв

1.1.

Техніка безпеки та виконання правил роботи з електричними пристроями. Дослідження роботи чотирьох розрядного мікропроцесора.

4

3

1.2.

Налагодження програм переводу чисел із двійково-десяткової системи в війкову та навпаки мовою асемблера на емуляторі МК51.

5

3

Усього за модулем №1

9

6

Модуль №2 МПС та їх застосування

2.1.

Налагодження програм виконання арифметичних операцій: складання, віднімання, множення та ділення мовою асемблера на емуляторі МК51.

4

3

2.2.

Налагодження програм обчислення простих алгебраїчних функцій мовою асемблера на емуляторі МК51.

4

3

Усього за модулем №2

8

6

Усього за семестр та навчальною дисципліною

17

12


^ 2.2.3. Самостійна робота студента і контрольні заходи.

№ тижня

Зміст самостійної роботи

Обсяг СРС (год)

Форма контролю

№ тижня проведення контролю

1

2

3

4

5

5 семестр

1

Опрацювання матеріалу лекції № 1.1.

1

ПК

2

2

Вивчення класифікацій та структур мікропроцесорів

2

ПК

2,6

2

Вивчення призначення основних елементів мікропроцесора

2

ПК

2,6-7

2

Опрацювання матеріалу лекції № 1.2.

1

ПК

2

2

Підготовка до лабораторного заняття № 1.1.

2

ПК

2

3

Вивчення структури ЕОМ МК 51

1

ПК

4,6

3

Опрацювання матеріалу лекції № 1.3.

1

ПК

5

4

Вивчення систем позиційного числення

2

ПК

5,6

4

Опрацювання матеріалу лекції № 1.4.

1

ПК

6

4

Підготовка до лабораторного заняття № 1.2.

1

ПК

5

5

Вивчення системи команд ЕОМ МК 51

2

ПК

6

5

Опрацювання матеріалу лекції № 1.5.

1

ПК

6

6

Опрацювання матеріалу лекції № 1.6.

1

ПК

7

6

Вивчення принципів побудови алгоритмів та складання програм мовою Асемблера

2

ПК

7-9

6

Підготовка до лабораторного заняття № 1.2.

1

ПК

8

7

Опрацювання матеріалу лекції № 1.7.

1

ПК

9

8

Опрацювання матеріалу лекції № 1.8.

1

ПК

10

8

Підготовка до лабораторного заняття № 1.2.

1

ПК

10

9

Підготовка до модульної контрольної роботи № 1

3

МК

11

10

Опрацювання матеріалу лекції № 2.1.

1

ПК

11

10

Підготовка до лабораторного заняття № 2.1.

1

ПК

12

11

Опрацювання матеріалу лекції № 2.2.

1

ПК

12

11

Вивчення структури та призначення програмує мого паралельного адаптера.

2

ПК

12,13

12

Опрацювання матеріалу лекції № 2.3.

1

ПК

13

12

Вивчення структури та призначення контролера переривань

1

ПК

13

13

Опрацювання матеріалу лекції № 2.4.

1

ПК

14

13

Вивчення структури та призначення контролера прямою до струму до пам’яті.

2

ПК

14

14

Опрацювання матеріалу лекції № 2.5.

1

ПК

15

14

Підготовка до лабораторного заняття № 2.2

1

ПК

15

15

Опрацювання матеріалу лекції № 2.6.

1

ПК

16

15

Вивчення структури інтерфейсу вводу-виводу інформації.

2

ПК

16

16

Опрацювання матеріалу лекції № 2.7.

1

ПК

17

16

Вивчення принципів мультиплесировання та демультиплексировання при вводі та виводі багатоканальної інформації

2

ПК

17

16-17

Виконання домашнього завдання

8

Захист ДЗ

17

17

Опрацювання матеріалу лекції № 2.8.

1

ПК

17

17

Підготовка до модульної контрольної роботи № 2.

3

МК

17

Усього за 5 семестр та навчальною дисципліною

57

-

-


^ 2.2.3.1. Домашнє завдання.

Тема: “Проектування принципової схеми пристрою дистанційної технічної діагностики складного електричного обладнання”.

Домашнє завдання (ДЗ) з дисципліни виконується у 5 семестрі відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій загальним обсягом 8годин самостійної роботи.

Мета домашнього завдання – закріплення та поглиблення теоретичних знань, вмінь студента та розвитку творчих навичок в розробці прикладних мікропроцесорних систем.

Виконання, оформлення та захист домашнього завдання здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.


  1. Навчально - методичні матеріали з дисципліни.

    1. Основна та додаткова література.

Основна література.

  1. Васильев П.И., Гусев Ю.М. «Электронные промышленные устройства» - М., ВШ, 1988 – 260 с.

  2. Каган Б.М., Сташин В.В. «Основы проектирования микропроцессорных устройств автоматики».- М. Энергоиздат, 1987 – 304 с.

  3. Калабеков Б.А. «Микропроцессоры и их использование в системах передачи и обработки сигнала» - М., ВШ, 1988 – 290 с.

  4. Лихтциндер Б.Я. «Микропроцессоры и вычислительные устройства в радиотехнике» - К., ВШ, 1988 – 270 с.

  5. Гольденберг Л.М. «Цифровые устройства и микропроцессорные системы. Задачи и упражнения» - М., Радио и связь, 1992 – 256 с.

  6. Зеленков А.А., Соченко П.С. «Микропроцессорные системы. Конспект лекций» - К. КМУГА, 1995 – 120 с.

  7. Структура однокристальної мікро-ЕОМ МК51 та принципи її застосування в сучасних електронних системах. (Електронна версія).


Додаткова література.

  1. ГОСТ 26.203-81 Измерительно-счетные комплексы. Прием классификация. Общие требования.

  2. ГОСТ 26.239-84 Интерфейс для автоматизированных систем управления расположенными объектами. Общие требования.

  3. ГОСТ 26.765.51-86 Интерфейс. Магистральная параллельность МП, система электронных модулей.

  4. ГОСТ 26.003-80 Система интерфейса для измерительных приборов с байт-последовательными и байтпараллельными обменами информации. Требования к соединению.




    1. Навчально-методичний посібник.

Програма-емулятор роботи одно кристальної мікро ЕОМ МК51.


^ 4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ


4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок (у даному випадку – за та п’ятий семестр) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.

^ 4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.


Таблиця 4.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента


5 семестр

Модуль №1

Модуль №2

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Вид

навчальної роботи

Мах

кількість

балів

Виконання та захист лабораторної роботи №1.1

13

Виконання та захист лабораторної роботи №2.1

13

Виконання та захист лабораторної роботи №1.2

13

Виконання та захист лабораторної роботи №2.2

13

Заохочувальні заходи

5

Заохочувальні заходи

6

Виконання модульної контрольної роботи №1

6

Виконання модульної контрольної роботи №2

6

Усього за модулем №1

44

Усього за модулем №2

45

^ Семестровий диференційований залік

11

Усього за 5 семестр

100



4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

у балах оцінкам за національною шкалою


Оцінка в балах

Оцінка

за національною шкалою

Виконання

та захист

лабораторної роботи

Виконання

та захист

домашнього завдання

Виконання

модульної

контрольної

роботи




6

6

6

Відмінно

5

5

5

Добре

3-4

3-4

3-4

Задовільно

менше 3

менше 3

менше 3

Незадовільно


4.2.3. Якщо студент виконав та захистив лабораторні роботи, реферат та розрахунково-графічну роботу з позитивними (за національною шкалою) оцінками у встановлені терміни, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються по одному додатковому заохочувальному балу за кожен такий вид навчальної роботи: модуль №1 – до трьох балів, модуль №2 – до п’яти балів, модуль №3 – до двох балів, модуль №4 – до чотирьох балів.

Ще один бал може бути доданий до підсумкової модульної рейтингової оцінки модуля №2, якщо студент взяв участь (доповідь, повідомлення) у роботі щорічної студентської або іншої науково-технічної конференції.

4.2.4. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.5. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то від допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.6. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.7. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.


Таблиця 4.3

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою


Модуль №1

Модуль №2

Оцінка за національною шкалою

42 - 44

42 – 45

Відмінно

39 - 41

38 – 41

Добре

36 - 38

33 – 36

Задовільно

менше 36

менше 33

Незадовільно


4.2.8. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).

Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною.

У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою (табл. 4.2), яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки.

4.2.9. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.10. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.11. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює семи (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.

4.2.12. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.13. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).


Таблиця 4.4 Таблиця 4.5

Відповідність підсумкових семестрових Відповідність екзаменаційної

модульних рейтингових оцінок у балах рейтингової оцінки в балах оцінці

оцінкам за національною шкалою за національною шкалою


Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою




Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

79-88

Відмінно




11-12

Відмінно

66-78

Добре




9-10

Добре

53-65

Задовільно




7-8

Задовільно

менше 53

Незадовільно




менше 7

Незадовільно



Таблиця 4.6

^ Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS


Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка

за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

Відмінно

(відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)

82 – 89

Добре

B

Дуже добре

(вище середнього рівня з кількома помилками)

75 – 81

C

Добре

(в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)

67 – 74

Задовільно

D

Задовільно

(непогано, але зі значною кількістю недоліків)

60 – 66

E

Достатньо

(виконання задовольняє мінімальним критеріям)

35 – 59

Незадовільно



FX

Незадовільно

(з можливістю повторного складання)

1 – 34

F
Незадовільно
(з обов’язковим повторним курсом)



Схожі:

Національний авіаційний університет iconНаціональний авіаційний університет

Національний авіаційний університет iconНаціональний авіаційний університет головному метрологу

Національний авіаційний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний авіаційний університет науково-технічна бібліотека покажчик передплачених нтб періодичних видань на 2013 рік київ 2012
Покажчик передплачених нтб періодичних видань на 2013 рік / Національний авіаційний університет, Науково-технічна бібліотека; Укладач...
Національний авіаційний університет iconНаціональний авіаційний університет
Секція Аспекти екобезпеки енергетики, промисловості та сільського господарства
Національний авіаційний університет iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний авіаційний університет Юридичний інститут

Національний авіаційний університет iconПроводять 22-23 березня 2012 року
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Національний авіаційний університет iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний авіаційний університет Юридичний інститут

Національний авіаційний університет iconМіністерство освіти І науки України Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут ”

Національний авіаційний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний авіаційний університет Юридичний інститут

Національний авіаційний університет iconНаціональний авіаційний університет
Проектування, виробництво, технічне обслуговування та діагностика авіаційної техніки І газотурбінних установок
Національний авіаційний університет iconНаціональний авіаційний університет онищенко наталія василівна
Робота виконана в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти І науки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи