Оксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу» icon

Оксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу»




Скачати 55.82 Kb.
НазваОксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу»
Дата27.09.2012
Розмір55.82 Kb.
ТипДокументи

Оксана КОВАЛЕНКО: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу»


Сьогодні знання іноземної мови — пріоритетне завдання не тільки для учнів, студентів, учителів, але й для політиків і службовців, лікарів і науковців, підприємців і мандрівників — кожного, хто вважає себе освіченою людиною. «Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти — людина», — стверджує народна мудрість, і це правда. Україна — частина Європи. Ми прагнемо вступити до Європейського Союзу, що дасть нам можливість вільного пересування, подорожей, нові робочі перспективи. Це неможливо без маленького нюансу — знання хоча б однієї іноземної мови. Чому це так нагально? Чому без цього не можна обійтися? Шукайте відповіді в інтерв’ю з провідним спеціалістом Департаменту середньої шкільної та дошкільної освіти МОНУ пані Оксаною Коваленко.


^ 1. Я знаю, що в цьому році Вас було обрано членом Бюро Комітету з питань освіти Ради Європи. Які функції Ви виконуєте і що це означає власне для Вас, для України?

— На сьогодні до Бюро Комітету з питань освіти Ради Європи входить 8 осіб — представників різних європейських держав, але з країн Східної Європи — пострадянського простору — присутня лише Україна. Тому те, що представника України обрано до цього Комітету, не тільки почесно й престижно, але й надзвичайно відповідально.

Бюро Комітету збирається декілька разів на рік, де обговорюються різні питання. Власне кажучи, від членів Бюро Комітету залежить, які саме питання будуть виноситися на засідання, що проходить раз на рік. Комітет вирішує, наскільки вони важливі, які акценти потрібно розставити. Звичайно, це — велика робота, яка проходить не тільки під час зустрічей, але й упродовж тривалого часу між зустрічами, оскільки завдання розсилаються членам Комітету заздалегідь, і робота над ними ведеться на місцях, тому, коли ми збираємося, то вже готові вести полеміку. Під час дискусій проходять обговорення; якщо виникають якісь спірні питання, і ми не знаходимо консенсусу у вирішенні тієї чи іншої проблеми, рішення приймається шляхом голосування.

Звичайно, дуже добре, що Україна має доступ до такого важливого органу, як Комітет з питань Ради Європи, і може регулювати прийняття тих чи інших рішень, брати активну участь у їх обговоренні та володіти інформацією, що на сьогодні дуже важливо.


^ 2. Чи змінюються пріоритети у викладанні іноземних мов у європейських країнах? На що звертається головна увага?

— Не можна сказати, що пріоритети змінюються кардинально, але поступово відбувається зміна — шіфт (зсув). Якщо ми акцентуємо увагу на різних функціях мови — державна, іноземна, рідна мова, мова нацменшин, то у світі починається тяжіння до загального поняття мови. Сьогодні Рада Європи та Європейський Союз звертають увагу на важливість вивчення мови взагалі, незалежно від того, рідна це мова чи іноземна, на вироблення спільних підходів і розуміння того, наскільки важлива мова в навчальному процесі.


3. Європейські рекомендації Ради Європи лягли в основу розробки Державного Стандарту, який, у свою чергу, був провідним документом під час розробки нових національних програм з іноземних мов. Чи є цей документ догмою або ж він підлягає якимось змінам та корегуванням із плином часу?

— Звичайно, Рекомендації, які були розроблені на початку 2000 р., потребують корегування, але не ті догми, які закладені в основу цього документа. Сьогодні ніхто не піддає сумніву рівні володіння мовою, на які орієнтується вся Європа, важливість комунікативної компетенції та її складових, проте існує потреба в перегляді поглядів на те, що ми вважаємо мовою, загальних підходів до вивчення мови і, що найбільш важливо, роль мови в житті суспільства. Тому триває робота щодо внесення не коректив, а доповнень, якихось уточнень. Ідеться про багатомовність і міжкультурну освіту. Мова зараз розглядається не лише як засіб спілкування між собою, а також і з представниками інших культур, тому важливе знання не тільки мови, але й культури та традицій тієї чи іншої країни.


4. У листопаді 2010 р. в Женеві відбувся Форум з мовної політики, в якому Ви брали участь, на тему «Право учнів на якісну та рівну освіту». Чи стане цей форум переломним у викладанні іноземних мов? Який месидж цього форуму? Чи слід очікувати якихось змін у викладанні іноземних мов, чи зміняться підходи та методи викладання?

— Кардинальних змін у нас не передбачається, проте можливі зміни в підходах до вивчення мови. Зараз мова розглядається не лише як засіб спілкування, але і як інструмент для досягнення певної мети. Завдяки їй можливе близьке знайомство з країною, культурою, традиціями. Сьогодні ретельно розглядаються саме ці елементи — багатомовність, культура, міжкультурний діалог та спілкування. На це зверталася велика увага на форумі.

Ще одне питання, яке досить активно обговорювалося, — це роль мови під час вивчення інших предметів: якою мовою вони викладаються, чи це літературна мова, наскільки вона стилістично багата, який стиль характерний для сучасних підручниках, як мова викладання іншого предмета, рідна чи іноземна, допомагає учням бути успішними в майбутній професії.


^ 5. На що слід звертати увагу зараз учителям іноземних мов у своїй роботі? Чи потрібно їм якимось чином змінювати формати уроків, методику викладання тощо?

— Варто звернути увагу саме на вивчення мови як засобу спілкування і досягнення поставленої мети. Знання мови — це необхідність у сучасному суспільстві. Учителі повинні усвідомити це, бо якщо вони зараз не зорієнтуються, що щось потрібно змінювати в підходах до проведення уроків, не звернуть увагу на мотивацію учня, то ситуація залишиться, як є: ми будемо вчити мову 10, 11 років, але практичного її використання не буде. Педагоги мають стати прагматиками, бо наші учні зараз прагматичніші: для них мова — це не мета, а засіб набуття чогось. Учитель повинен зрозуміти, що перед тим, як навчити чомусь учня, він повинен пояснити, що це дасть йому для його майбутньої кар’єри, для чого це йому необхідно в дорослому житті. Якщо учень не отримає цих пояснень у школі, він буде шукати їх на курсах, через приватні уроки тощо, а школа стоятиме осторонь.

У нас достатньо підручників, посібників, у вчителя є вибір: можна підібрати підручник для будь-якого рівня, віку, на будь-який смак. Засобами навчання педагоги забезпечені. Не є проблемою використання технічних засобів, того ж магнітофона, наприклад, щоб послухати автентичні тексти. У багатьох школах є комп’ютери, які можна активно використовувати в процесі вивчення мови. Тому все залежить від бажання працювати того, хто заходить у сучасний клас, а від цього залежить кінцевий результат.


6. Ви — досвідчений експерт у вивченні іноземних мов в Україні. Чи можете Ви дати відповідь на питання, чому проблема викладання мови така нагальна зараз і чому вона стала головною темою дискусій конференцій, форумів та зібрань Європейського Союзу?

— Зараз і в Європейського Союзу, і в Ради Європи, до якої входять 49 країн, у тому числі й Україна, підходи та очікування однакові. Мова — це засіб входження в Європейський Союз, оскільки мобільність студентів, учителів та інших громадян забезпечується знанням мови. Але, зважаючи на те, що Європа — плюрілінгвальна, не можна обмежитися вивченням однієї мови.

Англійська найбільш поширена — це мова Інтернету, наукових досліджень, спорту та інших галузей. Ми досить близькі щодо її вивчення до Європи — там цю мову знають приблизно 80 % населення, у нас же вивчають англійську 82 % людей. Проте не виключається знання інших іноземних мов — французької, німецької, іспанської тощо для того, щоб бути конкурентоспроможними серед учнів та вчителів інших країн.

Існує багато різноманітних програм для вчителів, і не тільки іноземної мови, та учнів, проте є обмеження щодо участі — знання мови. Скажімо, програма Песталоцці спрямована на вчителів різних предметів; єдине, що вимагається від учасників, — це знати мову. Підходи до вивчення різних предметів однакові — компетентнісний підхід, розвиток умінь і навичок, міжкультурний підхід, тому вчителі різних предметів можуть відвідувати семінари на ці теми.


7. Що Ви можете побажати вчителям іноземних мов України? Чим їм потрібно керуватися у своїй роботі?

— Шановні вчителі, учіть мову! Якщо ви будете знати хоча б одну іноземну мову, перед вами відкриється новий світ, нові можливості, горизонти та перспективи. Ви будете конкурентоспроможними та обізнаними. Знання мови — це не примха, а необхідність часу, і це треба прийняти до уваги.


Інтерв’ю провела Тетяна Михайленко





Схожі:

Оксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу» iconРоль мультимедійних технологій у навчанні іноземної мови
України в Європі та світі. Іноземна мова все більше набуває ролі засобу міжкультурного спілкування. Усе це зумовлює необхідність...
Оксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу» iconПрограма вступного фахового випробування з іноземної мови (другої)
Програму до вступного екзамену з іноземної мови укладено з урахуванням вимог до обсягу знань, умінь і навичок, передбачених програмою...
Оксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу» iconПрограма комплексного державного екзамену
Сформувати у студентів уявлення про особливості навчання іноземної мови дітей дошкільного віку, надати знання про механізми опанування...
Оксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу» iconСумський державний університет факультет іноземної філології та соціальних комунікацій 19-20 квітня 2012 року в Сумду відбудеться Всеукраїнська наукова конференція студентів, аспірантів та викладачів
Сучасні проблеми викладання української мови як іноземної (російської мови як іноземної)
Оксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу» icon8. 020303 02 Філологія. Мова та література: (англійська та українська мови) Київ 2014 пояснювальна записка
Програму до вступного екзамену з іноземної мови укладено з урахуванням вимог до обсягу знань, умінь і навичок, передбачених програмою...
Оксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу» iconЗразок
Прошу Вас дозволити скласти кандидатський іспит із іноземної мови (у дужках вказати відповідну назву іноземної мови – англійська,...
Оксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу» iconБеата Кушка м. Львів Смислове пояснення, як один з методів викладання граматики другої іноземної мови (французької)
Коли мова йде про викладання граматики іноземної мови, а надто граматики другої іноземної мови, доцільним є, на нашу думку, говорити...
Оксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Херсонський державний університет
До складання вступного іспиту з другої іноземної мови допускаються студенти, які виконали усі вимоги навчального плану та програм...
Оксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу» iconРекомендації районного семінару вчителів французької мови з проблеми: «Сучасні мультимедійні технології в навчанні іноземної мови»
Сьогодні статус іноземної мови стрімко зростає. Вивчення іноземних мов з використанням інформаційних технологій – це вимога сьогодення,...
Оксана коваленко: «Знання іноземної мови — це не примха, а необхідність часу» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Херсонський державний університет
Вступний іспит з іноземної (англійської) мови передбачає перевірку І оцінку сформованості в студентів мовної, мовленнєвої та соціокультурної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи