Н. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок icon

Н. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок




Скачати 251.03 Kb.
НазваН. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок
Н.В. - викладач кафедри МВФД<> <><>«Скриня педагогічних ідей»<>
Дата27.09.2012
Розмір251.03 Kb.
ТипУрок

31 жовтня 2011 року

Кафедра методики викладання філологічних дисциплін

Блажевська Н.В. – викладач кафедри МВФД

«Скриня педагогічних ідей»

Іноземні мови

Використання інноваційних технологій на уроках німецької мови (з досвіду роботи вчителя німецької мови Чернівецької гімназії №7, Корні А.А.)


Використання інноваційних технологій на уроках німецької мови

(з досвіду роботи вчителя німецької мови Чернівецької гімназії №7, Корні А.А.)

Перебудовчі процеси в Україні обумовили нові тенденції щодо розвитку освіти. З'явилась нагальна потреба суспільства в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально і духовно розвинених громадянах. Для того, щоб обдарована дитина повністю розкрила свої здібності, реалізувалася в житті, необхідно створити певні умови у навчальному закладі. Саме під час використання на уроках сучасних освітніх технологій (проектних) учні можуть повністю розкритися як творчі особистості.

Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного та культурного розвитку суспільства. Незадоволення багатьох країн результатами системи шкільної освіти сьогодні призвело до необхідності її реформування. Для цього важливо було розробити стратегічні напрями розвитку загальної середньої освіти на перспективу. Визначення стратегічного напряму розвитку світових освітніх систем хвилює практично все світове суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти та її реформування. На запитання «Чого Ви очікуєте від школи?» роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та вчителі відповідають: «Треба виховувати дитину, яка вміє спочатку самостійно вчитись, а потім самостійно та творчо працювати і жити. В школі учень повинен навчитися, в першу чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього досягти значно важче, ніж навчити читати, писати та лічити.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

  • гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

  • самостійно та критично мислити;

  • уміти бачити та формувати проблему, знаходити шляхи її раціонального вирішення;

□ усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані;

□ бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

□ грамотно працювати з інформацією;

□ бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях;

□ вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

Таким чином, головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя , технологізації цього процесу.

В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня, як компетентний консультант і помічник. Його професійні знання повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь учнів, а на діагностику їх діяльності та розвитку.

Педагогіка - це не тільки наука, і не тільки мистецтво. Це перш за все прикладна дисципліна, і так само як усі прикладні дисципліни, вона не може бути технологічною.

У чому ж суть технологічності? Як зробити навчальний процес педагогічно керованим?

Гуманізація - освіти, її орієнтація на розвиток особистісного потенціалу учня, запобігання безвиході її розвитку змусили школу перейти на технологічний етап розвитку. При цьому процес навчання повинен бути психологічно і валеологічно - обгрунтований та інструктований.

Проблема сьогодні полягає в тому, щоб надати вчителю методологію вибору та механізм реалізації відібраного вченими змісту освіти в реальному навчальному процесі як з урахуванням інтересів та здібностей учнів, так і його особистої творчої індивідуальності. Окремі форми і методи навчання повинні поступатися цілісним педагогічним технологіям загалом і технології навчання - зокрема реалізації особистості відзначається тільки у 4% учнів. Сьогодні обсяг освіти перевищує всі допустимі норми сприйняття учнем. Цінності змісту освіти відірвані від системи життєвих цінностей.

Таким чином, вибір освітньої технології - це завжди вибір стратегії, пріоритетів, системи взаємодії, тактик навчання та стилю роботи вчителя з учнем.

Внаслідок посилення демократичних тенденцій у житті суспільства освітні системи, як його значущі складові, почали переносити акцент із масових педагогічних явищ на особистість дитини, вивчення можливостей і обставин її індивідуального розвитку, умов саморозкриття і самореалізації людини. Тенденція особистісної орієнтованості освітніх систем виявляється і у педагогічній освіті. Ідея особистісно і практично орієнтованої підготовки майбутнього вчителя почасти замовлена у вітчизняній психолого-педагогічній літературі теоретико-методологічного рівня (І.Д.Бех, О.С.Падалка, І.Ф. Прокопенко.)

Проект - це можливість учня виразити свої особисті ідеї у зручній для їх творчо продуманої форми: виготовлення колажів, афіш, газет, проведення виставок. В процесі проектної роботи відповідальність за навчання лягає на самого учня як індивіда і як члена проектної групи. Основне, що учень, а не вчитель визначає, яку інформацію буде мати проект, в якій формі пройде його презентація.

Навчальне проектування не є принципово новою технологією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття у США. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містилися ідеї побудови навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях.

Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті.

Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща для дитини, для її розв'язання дитині необхідно здобуті знання або ті, що їх належить здобути. Одному з послідовників Джона Дьюї - В.Х. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектами. Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. В.Х. Кілпатрик дав таку класифікацію проектів:

  • Створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний з трудовою діяльністю - доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо;

  • споживчий (його метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги), підготовка екскурсій розробка і надання певних послуг, проекти розв'язання проблем, життєзабезпечення табору тощо;

  • проект розв'язання проблеми (науково - дослідницький проект);

  • дослідження впливу умов догляду за рослинами на врожайність, фізико-математичні проекти, технічні проекти, проекти розв'язання історичних або літературних проблем (які, як правило, поєднуються з дискусійними формами роботи) тощо;

  • проект - вправа (проекти навчання і тренування для оволодіння певними навичками).

Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, формування задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

Метод проектів привернув увагу і російських педагогів початку XX ст. Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських вчених. У 1905 році під керівництвом російського педагога С.Т. Шацького було організовано невелику групу працівників, які намагалися активно запровадити проектні методи у практику викладання. Пізніше, вже за радянської влади, ідеї проектування почали широко використовувати і включати в навчально - виховний процес школи. Але, на жаль, недостатньо продумано і послідовно, через що постановою ЦК ВКП(б) 1931 року метод проектів було засуджено і заборонено. Відтоді, і в Росії, і в Україні більше не робилось якихось серйозних спроб відродити метод в освітянській практиці. На жаль, повернення до методу проектів сьогодні відбувається повільно, використовуються лише окремі елементи технології.

У школах США, Великої Британії, Бельгії, Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландах ідеї гуманістичного підходу Дж. Дьюї набули більшого поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань. З їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних проблем довкілля у спільній діяльності школярів. Згодом ідея методів проектів зазнала достатньої еволюції. Народившись з ідеї вільного виховання, у наш час проектування стає інтегрованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти.

Робота над проектом - практика особистісно орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня , на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: "Все, що я знаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати". Для педагога - це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують упродовж визначеного відрізка часу. Технологія проектування передбачас розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути "відчутні", якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Таким чином, суть проектної технології - стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеного сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування наданих знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

Продуктивна діяльність, перш за все, плідна для освіти, є індивідуальною дією, результатом якої може бути корисний матеріал або нематеріальний продукт, отже, вона має практичну цінність. Оскільки таке навчання розвивається у продуктивній діяльності, воно розширює свою сферу суб'єктивності в процесі самовизначення, творчості і конкретної участі.

Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.

Основні завдання:

  1. Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань.

  2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника, тощо).

  1. Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблем.

  2. Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати, з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

Існують основні принципи проектної роботи

1. Варіативність.

Варіативність діяльності на уроці передбачає індивідуальну, парну чи групову форму роботи. Необхідні різні варіанти тем і типів вправ.

2. Вирішення проблем.

Процес вивчення іноземної мови відбувається більш ефективно, коли ми використовуємо іноземну мову для вирішення проблем. Проблеми заставляють дітей думати, а думаючи вони вчаться.

3. Когнітивний підхід до граматики.

Не всі учні легко засвоюють правила і структури. Під час роботи над проектом в учнів пропадає страх перед граматикою, і вони краще засвоюють її логічну систему.

4. Навчання з захопленням.

Учні багато засвоюють, якщо їм подобається процес навчання. Отримання задоволення - це одна з головних умов ефективності навчання.

5. Особистісний фактор.

Під час роботи над проектом учням надається можливість думати і говорити про себе, своє життя, інтереси, захоплення і так далі.

6. Адаптація завдань.

Не можна пропонувати учню завдання, яке він не може виконати. Завдання повинні відповідати рівню, на якому знаходиться учень.

Основні вимоги , які висуває проектна технологія до її організації.

  1. наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання.

  2. практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця події);

  3. самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

  4. структурування змістовної частини проекту (з указуванням поетапних результатів);

  5. використання дослідницьких методів; визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки.

Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту. Її може бути сформульовано фахівцями, запропоновано вчителями з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів. Тематику проекту можуть запропонувати і самі учні. Результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими - відеофільм, альбом, комп'ютерна газета, альманах тощо. Існує кілька типів проектів.

- За видом діяльності розрізняють дослідницькі, пошукові, творчі, рольові, інформаційні.

- За характером контактів проекти поділяються на внутрішні, регіональні, міжнародні.

- За кількістю учасників проекти поділяються на особисті, парні та групові.

- За тривалістю проведення проекти розрізняють короткодіючі (розробляються протягом кількох уроків), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).

Дослідницькі проекти - потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета, дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експерементальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументації її актуальності, визначення предмета її об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висування гіпотез розв'язання проблеми і накреслення шляхів її розв'язання.

Творчі проекти - не мають детально опрацьованої спільної діяльності учнів, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.

Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення - рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарії, програми свят, макети журналів, альбоми, газети.

Ігрові проекти - учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні проекти - спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки) результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація; у т.ч. в електронній мережі, обговорення тем конференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів їхнім модулям.

Практично - орієнтовані проекти - результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, проект закону, словник ). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функції кожного з них . Особливо важливим є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику. Науковці визначають кілька етапів у роботі над проектом.





п/п

Етапи

діяльності

Зміст діяльності

1.

Підготовка. Визначення теми і мети проекту.

Учні: обговорення, пошук інформації.

Вчитель: заява роздуму, мотивація, допомога у постановці.

2.

Планування: а) визначення джерел, засобів, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів;

б) установлення критеріїв оцінки результату і процесу.

Учні: формують завдання і виробляють план дій.

Вчитель: спостерігає, непрямо керує.

3.

Збір ініормації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент)

Учні: збірають інформацію.

Вчитель: коректує, спостерігає, радить.

4.

Аналіз. Аналіз інформації, формування висновків.

Учні: аналізують інформацію.

Вчитель: коректує, спорстерігає, радить.

5.

Подання і оцінка результатів (усний, письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження завчасно встановленими критеріями)

Вчитель і учні беруть участь у колективному обговоренні. Оцінюють зусилля, використанні можливості, творчий підхід.



^ Схема оформлення проекту

І етап

Вибір напряму і формування назви проекту: включає узагальнену назву проблеми, коло питань; визначення загального напряму або пріоритетних напрямів, оформлених у підпроекти.

Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу спільно, включаючи педагогів та учнів.

П етап

Написання проекту:

  1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму (чому саме цей).

  2. Мета і завдання проекту.

3. Визначення етапів реалізації проекту:

а) визначаються терміни початку і закінчення проекту;

б) закінчення проекту визначається етапністю реалізації проекту;

в) зазначаються часові інтервали кожного етапу.

4. Механізм реалізації проекту. Пояснення - Як? Яким чином? За допомогою яких засобів? Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів.

5. Обов'язки та відповідальність учасників реалізації проекту:

  • хто відповідає за проект ?

  • хто і за що відповідає всередині проекту?

  • хто допомагає в реалізації проекту?

  1. Очікувані результати.

  2. Оцінка і самооцінка проекту.

Коли та з якою періодичністю будуть оцінювати виконання проекту (один, два, три, чотири рази на рік), хто візьме участь в оцінюванні: самі учасники, експерти, управлінські структури, форми контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки), в якій формі буде подано інформацію про хід проекту (звіт , конкретні матеріали, сценарії, розробки, нові проекти тощо)?

8. Бюджет, ресурсне забезпечення (приблизний бюджет, ураховуючи усі види витрат, необхідних для успішної реалізації проекту).

Вміння користуватися проектною технологією є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини у процесі навчання. Функції вчителя:

- допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом;

  • координує весь процес роботи над проектом;

  • підтримує і заохочує учнів;

  • підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом . Треба вміти допомагати учневі, не виконуючи роботи за нього.

Вчитель повинен не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, бачити точки їх зіткнення. Педагог повинен добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Психологічна грамотність і компетентність учителя вкрай важливі для організації проектної діяльності учнів.

Педагог повинен бути комунікабельним, особливо під час організації міжрегіональних проектів, толерантним.

Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності. Самооцінність особистості важлива у цій технології як ні в жодній іншій. Мистецтво акторської майстерності, володіння педагогічною психологією тут мають особливе значення .

А зараз звернемось до методу проектів у викладанні (навчанні) іноземних мов. Учитель іноземної мови навчає дітей способом мовленнєвої діяльності, ось чому ми говоримо про комунікативну компетенцією як одну з основних цілей навчання ІМ, приймаючи до уваги те, що комунікативна компетенція може бути сформована лише на основі лінгвістичної компетенції певного рівня.

Основною ідеєю такого підходу вчителя ІМ є те, що треба перенести акцент з різних видів вправ на активну мислячу діяльність учнів, яка потребує для свого оформлення володіння певними мовними засобами. Ось чому ми звернулись до методу проектів на етапі творчого застосування мовного матеріалу. Тільки метод проектів може дозволити вирішити цю дидактичну задачу і відповідно перетворити уроки ІМ в дискусійний, пошуковий клуб, де вирішуються дійсно цікаві, практично значущі і доступні учням проблеми, приймаючи до уваги особливості культури країни, і по можливості на основі міжкультурної взаємодії. Як вже зазначалось, в основі проекту лежить якась проблема. Щоб її вирішити, учні повинні не тільки знати мову, а й володіти великим об'ємом різноманітних предметних знань, необхідних і достатніх для вирішення даної проблеми. Крім того школярі повинні володіти певними інтелектуальними, творчими і комунікативними уміннями. До перших можна віднести уміння працювати з інформацією, з текстом (виділяти основну думку, вести пошук необхідної інформації, робити узагальнення, висновки з іншомовного тексту), аналізувати інформацію, уміння працювати з різноманітним довідковим матеріалом. До творчих умінь психологи відносять перш за все уміння генерувати ідеї, для чого потрібні знання в різних областях; уміння знаходити не одне рішення, а кілька варіантів; уміння прогнозувати наслідки того чи іншого рішення. Для грамотного використання методу проектів потрібна значна підготовка, яка здійснюється, безперечно, в цілісній системі навчання в школі; причому зовсім не обов'язково, щоб вона передувала роботі учнів над проектом. Така підготовча робота повинна вестись постійно, систематично і паралельно з роботою над проектами.

Головною метою проекту є формування таких ключових компетенцій як « уміння вчитися» , загальнокультурної та соціальної.

Розвиток компетенції «вміння вчитися» передбачає формування в учня здатності самостійно:

- визначити мету діяльності або сприймати ту, що поставлена вчителем;

- виявляти зацікавленість до навчання, докладати вольових зусиль для досягнення позитивного результату пізнавальної діяльності;

- раціонально організовувати свою навчальну працю;

- знаходити потрібну інформацію, добирати доцільні способи для розв'язання завдання;

- усвідомлювати свою діяльність і прагнути її вдосконалити;

- мати уміння і навички самоконтролю.

Розвиток даної компетенції має комплексний характер і передбачає, зокрема, формування лексичної, граматичної, фонетичної, мовної, соціокультурної компетенцій.

Здатність продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та в команді, виконувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, спільно визначати цілі діяльності, планувати, розробляти й реалізовувати проекти індивідуальних і колективних дій, брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання передбачає формування соціальної компетенції

Одним із шляхів формування загальнокультурної компетенції є користування іноземною мовою; доцільне застосування мовленнєвих навичок та норм відповідної мовної культури, символіки в процесі комунікації.

Як відомо, основною проблемою вивчення німецької мови є те, що поза класом учні практично не мають можливості спілкуватися мовою. Використання проектної методики в процесі навчання дозволяє в більшій мірі застосовувати мовні знання та мовленнєві навички.

Виконання завдань проекту виходить за межі уроку та вимагає багато часу, але при цьому можна вирішити цілий ряд важливих завдань. А саме:

  • учні отримають можливість здійснювати творчу роботу в межах даної теми, самостійно здобувати необхідну інформацію не тільки з підручників, а й з інших джерел;

  • учні в проекті взаємодіють одне з одним та з учителем. Вчитель виступає при цьому не лише контролером, але й консультантом;

  • посилюється індивідуальна та колективна відповідальність учнів за конкретну роботу в межах проекту;

  • у проекті враховуються інтереси та індивідуальні здібності учнів.

Елемент творчості робить проектну роботу дуже індивідуальною. Працюючи над проектом учні проводять невеличку дослідницьку роботу: шукають інформацію в книгах, спілкуються з іншими людьми, знаходять ілюстрації, фотографують.

Учні різного рівня мовленнєвого розвитку можуть зробити свій власний проект оригінально та неповторно, відповідно рівню своїх знань, можливостей. Готуючи розповідь про своє оточення, учні відкривають значення німецької мови як міжнародної. Колись, у майбутньому, їм прийдеться, можливо, розповісти іноземцю про себе, свої інтереси. Зосереджуючи свою увагу на темі, що вивчається німецькою мовою, учні мають можливість ознайомитися з особливостями культур німецькомовних країн, і таким чином збагатити власне розуміння інших культур.

Проектна робота може бути виконана в класі або вдома. Ключ до успіху проектної роботи - це добра організація і підготовка. Учні вчаться працювати самостійно і самостійно планувати свій проект.

Метод проектів - суть розвиваючого, особистісно орієнтованого характеру навчання. Певна річ, найбільш повно він може використовуватись на будь - якому ступені навчання, в тому числі і в початковій школі при будь-якій моделі навчання. Вся справа у виборі проблеми, яка вимагає певних мовних засобів для її розробки та рішення.

В курсі ІМ метод проектів може використовуватись в рамках програмного матеріалу практично з любої теми, так як відбір тематики проводиться з обліком практичної значущості для школяра (людина і її оточення). Головне - це сформулювати проблему, над якою учні будуть працювати в процесі роботи над темою програми.

Тепер розглянемо один з проектів на уроці німецької мови .

Проект до теми "Подорож". Ситуація: німецькі школярі запросили наших дітей приїхати до них на святкування Різдва і попросили обговорити, яким видом транспорту вони будуть добиратися і яку культурну програму їм би хотілося мати в Берліні, бажано з висновками, так як дітей потрібно зустріти і наперед, замовити екскурсії. Деякі діти з України можуть розміститись в сім'ях німецьких школярів, але дехто буде проживати в готелі, про це також потрібно подумати. Тип проекту визначається як практико-орієнтований. Однак він, як і будь-який інший проект; передбачає використання дослідницьких методів. Тут може знадобитись інформація історичного, географічного плану. Це покаже розвиток проблеми сюжету.

Перший етап (перший урок).

Ситуація пропонується учителем на першому уроці роботи над темою "Подорож". Учитель просить - обговорити, яка сума грошей необхідна для поїздки. Починається обговорення (фронтально, цілим класом). Заздалегідь учитель готує прайс - листок на основні послуги. Учні повинні не тільки назвати суму, але і обумовити її, виходячи з розходів що пропонуються. Учні можуть задавати учителю будь-які запитання. На цьому етапі вчитель дає всю необхідну лексику.

Обговорення ведеться у формі природного дискутування. Ініціатива йде від дітей. При виборі виду транспорту треба вкластись у ту суму, що передбачається поїздкою.

Потім обговорюються питання пов'язані з поїздкою: з якою метою кожен із дітей хоче побувати в Берліні; який вид транспорту вибрати і як купити квитки як забронювати місця в готелі; які визначні місця відвідати.

Питання, що обговорені, записані на дошці. Клас ділиться на підгрупи, кожній з яких доручається підготувати своє питання. Являється необхідність в знанні певних мовних засобів для обговорення проблеми.

Другий етап (другий урок з теми).

Вводиться нова лексика з теми "Подорож до Берліну".

Вчитель ознайомлює учнів з лексикою, що призначена для активного опрацювання і одночасно пропонує кожній підгрупі додатковий список лексики, яка може їм знадобитись в ході обговорення. Ця лексика призначається для пізнавання. Після закріплення активної лексики кожна група готує повідомлення "Мета подорожі". Передбачаються можливі варіанти: відкрити нові місця, познайомитися з традиціями і звичаями, побачити однолітків, поспілкуватися з ровесниками.

Починається розподіл ролей по групах і всередині груп. При цьому кожній групі дається текст з цієї теми. На цьому ж уроці можливі і інші види діяльності (наприклад, оволодіння граматичним матеріалом).

Третій етап (третій урок).

Групам дається вибрати свій вид транспорту і мотивувати свій вибір. Учитель дає справку про вартість квитків види транспорту в різних касах. Кожна група розповідає про переваги і недоліки даного виду подорожі.

При цьому використовується активна лексика. Після того, як кожна група обґрунтовувала свою точку зору учитель організовує загальне обговорення, щоб прийти до загального висновку, яким транспортом діставатись. Всі труднощі під час обговорення знімаються учителем. На цьому уроці учитель може запропонувати дітям прослухати додатковий матеріал у звукозаписі.

Четвертий етап (четвертий та п'ятий уроки).

Організація подорожі. Учитель пропонує в кожній групі виділити відповідальних за покупку квитків, замовлення готелю, розробку програми перебування. Кожен із учасників починає працювати над своєю проблемою. Організація подорожі передбачає такі види діяльності: замовити і купити квитки; забронювати місця в готелі; домовитись з друзями, які запропонували зупинитись у них; замовити кімнату у молодіжному таборі, скласти список визначних місць.

Кожна група працює окремо, намагаючись організувати свою подорож. Учитель забезпечує учнів різноманітною інформацією, яку почерпнув з різних джерел (рекламних довідників, рекламних агенств). Якщо учасники вирішили зупинитись у друзів, їм потрібно уточнити всі деталі по телефону; якщо в молодіжному таборі, то вияснити як туди дістатись.

П'ятий етап (шостий та сьомий уроки).

Учитель може запропонувати звукозапис, відео, слайди, статті про визначні місця Берліну. Після обговорення учні складають програму прогулянки по місту і відвідування його визначних місць.

Шостий етап (восьмий і дев'ятий уроки).

Заключний етап. Кожна група захищає свій проект, аргументуючи, чому вибрали той чи інший транспорт; програму перебування, акцентуючи увагу на тому, що група не вийшла за рамки суми розходів, які обговорювалися раніше. Учасники інших груп запитують виступаючих, намагаючись знайти недоліки в проекті. При цьому групи по ходу захисту проекту можуть використовувати в якості аргументів будь-які засоби наочності, спеціально підібрані для цього випадку. На такі уроки бажано запросити експертів (інших вчителів ІМ або дітей із паралельних груп) для зовнішньої оцінки проектів. По закінченні захисту проектів і загального обговорення клас складає повну програму підготовки до поїздки і перебування в Берліні.

На слідуючи уроках тему можна продовжити, використовуючи рольову гру: приїзд школярів у Берлін, святкування Різдва, відвідування музеїв та інших визначних місць. Тут можна розіграти ролі гіда, екскурсовода, допитливого школяра і т.п. Учитель аналізує виступи учнів, слідкує за тим як засвоєна лексика, оцінює відповіді.

Працюючи над проектом „Моя Батьківщина" перед учнями була поставлена мета: розповісти про свою Батьківщину, намагаючись дати відповідь на запитання "Warum liebe ich meine Heimat?".

Учні поділилися на три групи, кожна з них виконувала своє завдання.

  1. група працювала над газетою "Von allen Ecken und Enden". Учні зібрали фотографії з різних українських міст, місцевостей, зробили до них підписи і роз'яснення. Один з учнів на основі робіт учасників склав розповідь - узагальнення про українські міста.

  2. група представила матеріал з теми "Beruhmte Menschen der Ukraine". Діти у формі короткої розповіді повідомили про видатних людей нашої країни, використовуючи ілюстрації і портрети.

  3. група займалася підтемою "Meine kleine Heimat ist mein Heimatdorf". Учні підготували альбом, в якому зібрали фотографії та малюнки з краєвидами села, цікаві розповіді про відомих односельчан.

Під час роботи над проектом "Das Schulsystem in der Ukraine" перед дітьми була поставлена мета: розповісти про систему освіти в Україні та порівняти її з освітою в Німеччині, повідомити про типи шкіл, показати свою школу, як одну з типових українських шкіл, виражаючи своє ставлення до неї, відобразити життя учнів як під час уроків, так і поза школою.

Учні поділилися на групи. Після спільного обговорення теми і мети кожна група визначила свої завдання. Вирішили, що можна

  • підготувати реферат про систему освіти і типи шкіл в Україні і в Німеччині;

  • зробити виставку " Шкільне життя", де розповісти про життя школярів,

  • виготовити фотоальбом " Моя школа", в якому повідомити про історію школи, найкращих учнів;

- випустити газету "Наші вчителі".

Такі проекти можна організовувати з будь-якої теми, головне щоб була проблема.

Підсумовуючи вищесказане, слід відмітити, що метод проектів є надзвичайно демократичним видом педагогіки співпраці, довіри і особистої орієнтації. Цей метод сприяє розвитку творчої обдарованості. Принципи цієї технології забезпечують добровільність участі, проблематики обговорення, участі в різних акціях, заходах, справах; свободу спілкування на принципах прагнення до взаєморозуміння, до взаємотерпимості, конструктивності; повагу до поглядів, ідей, підходів і діяльності учасників; надання можливостей для здійснення дитиною вільного і усвідомленого вибору ідей, норм, цінностей, моделей поведінки, рішень, тощо; забезпечує партнерство, рівноправну співпрацю дітей і дорослих.

Ніхто не стверджує, що проектна робота допоможе вирішенню всіх проблем у вивченні іноземної мови, але це ефективний засіб від одноманітності, нудьги. Він сприяє розвитку творчої особистості учня, розширенню мовних знань. Це реальна можливість використати знання, отримані на других уроках засобами іноземної мови.

Схожі:

Н. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок iconН. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Урок
...
Н. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок iconС. М. завідувач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Проект урок
Проект уроку для розвитку навичок читання, мовлення та аудіювання з теми «Literature of the Wartime» (з досвіду роботи вчителя англійської...
Н. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок iconС. М. завідувач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Проект урок
Даний матеріал представлений на допомогу вчителям у навчально-виховному процесі англійської мови для формування навичок мовлення,...
Н. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок icon«Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови

Н. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок icon«Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови

Н. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок icon«Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови

Н. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок icon«Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови

Н. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок icon«Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Contes et histoires de Noël

Н. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок icon«Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови SprachenQuest “Köln stellt sich vor”

Н. В. викладач кафедри мвфд «Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови Використання інноваційних технологій на урок icon«Скриня педагогічних ідей» Іноземні мови SprachenQuests – kleine Projekte für den Deutschunterricht

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи