Методологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти icon

Методологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти




Скачати 118.87 Kb.
НазваМетодологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти
Дата27.09.2012
Розмір118.87 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методологічні передумови

ефективності навчальної роботи

з іноземних мов в умовах профілізації освіти

методичні рекомендації

кафедри методики викладання

філологічних дисциплін ОІППО

Розвиток європейського освітнього простору об'єктивно потребує від української школи відповідної реакції на процеси реформування загальної середньої школи, що відбуваються у провідних країнах світу. Загальною тенденцією розвитку старшої школи є її орієнтація на багатопрофільність та варіативність, широку диференціацію.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року № 1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” Міністерством освіти і науки України, починаючи з 1 вересня 2003 року, запроваджено профільне навчання учнів старшої школи. На колегії Міністерства освіти і науки України 25.09.2003 року затверджено Концепцію профільного навчання у старшій школі.

Профільне навчання - вид диференційованого навчання, яке передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання.

Мета профільного навчання - забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями профільного навчання є:

1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

2) виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;

3) формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофільному рівні, спрямування підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;

Для забезпечення профільного навчання передбачені навчальні плани, що дають змогу залежно від потреб учнів комплектувати старші класи за обраними напрямами диференціації (природничо-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним).

Диференціація - одна з ключових проблем організації сучасної школи. Початковий етап диференціації починається в старших класах неповної середньої школи, де вона має попередній, орієнтовний характер.

Учні академічних потоків керуються вимогами вищих навчальних закладів, навчальний план яких складається з традиційних загальноосвітніх дисциплін, що не виключає вибір нових навчальних курсів. Учні, які не орієнтуються на вступ до вищих навчальних закладів, обирають переважно навчальні курси практичного циклу, що в багатьох випадках не обмежує можливості продовження навчання.

Профіль навчання формується загальноосвітнім навчальним закладом, який самостійно визначає перелік профільних спецкурсів, які його забезпечують.

Профільне навчання з іноземних мов реалізується через навчально-методичне забезпечення профільного вивчення предметів. Викладання іноземних мов у профільній школі здійснюється за програмами “Іноземні мови. Програми для профільного навчання. 10-11 кл.” (видавництво “Навчальна книга”, 2004 р.) та навчальними посібниками визначеними в інформаційних збірниках МОНУ, як основних так і додаткових для використання в навчальному процесі.

У вчителя, який працює у профільних класах, є два способи розв’язання проблеми використання навчально-методичного забезпечення: - використовувати підручник авторів для 10-12 класу тієї ж серії, що використовувався у 9-му класі, або перейти на нові підручники, автентичні навчально-методичні комплекси.

Обираючи підручник як засіб навчання, слід перш за все звернути увагу на те, чи рекомендовано даний підручник Міністерством освіти і науки України, чи дотримано загальнодидактичних і методичних вимог, а саме наскільки повно реалізовані такі компоненти:

- основна стратегія підручника (комунікативна методика, що дає можливість реалізувати потребу учнів у спілкуванні);

- форми та способи презентації мети і завдань навчання іно­земної мови, їх співвідношення з вимогами програми ;

- мотивація навчальних дій учнів: форми та способи стиму­лювання до виконання передбачених у підручнику вправ і завдань, чи є можливість спланувати роботу у необхідних взаємозв’язаних аспектах ;

- індивідуалізація навчання: форми, способи і засоби, що за­безпечують виконання мети і завдань навчання за умов участі у на­вчальному процесі різних індивідуально-особистісних типів учнів;

  • способи семантизації нового навчального матеріалу (коментар, переклад, контекст, демонстрація, унаочнення) у відповідності до різних типів пам'яті учнів;

- рівень актуальності, науковості, адекватності та інформа­ційної достатності навчальних матеріалів, уміщених у підручнику; дидактична та методична доцільність ілюстрацій, таблиць, схем, довідників, таб­лиць, їх достатність і доцільність ;

- наявність у підручнику матеріалів, які сприяють реалізації виховної, освітньої та розвивальної мети навчання і;

- здатність підручника до використання в умовах самостійної діяльності учнів;

- відповідність підручника віковим особливостям учнів;

- структура підручника: чіткість, доступність, прозорість, за­вершеність компонентів, їх взаємозв'язок, способи досягнення мети і завдань навчання і функціональність усіх видів діяльності;

- автентичність навчальних матеріалів підручника, відповід­ність його мови сучасним нормам, прийнятим у країні, мова якої вивчається;

- наявність у змісті підручника засобів, що сприяють форму­ванню соціокультурної компетенції ;

- функціональне навантаження змісту окремого уроку (пара­графа) підручника, його цільове спрямування, логічна завершеність уроку;

- форми і способи здійснення контролю над рівнем оволодін­ня учнями іноземною мовою; види і об'єкти контролю, їх доціль­ність і ефективність;

- якісне поліграфічне виконання.

Організовуючи систему профільного навчання рекомендуємо використовувати курси за вибором. Це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання. Основні їхні функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компоненту змісту освіти.

Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором. Цим самим забезпечується гнучка система профільного навчання, яка дає змогу обрати старшокласнику індивідуальну освітню програму

Для ефективнішого впровадження профільного навчання у навчальний процес доцільно повністю використати “додаткові години, виділені на поглиблене вивчення предметів, спецкурсів, предметів за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття ”, реалізуючи їх у таких спецкурсах, як “Країнознавство”, “Література”, “Ділове мовлення”, “Технічний переклад”. Профіль навчання може мати кілька модифікацій, залежно від базових предметів, обраних учнем як профільні; їх має бути не більш як два - три і однієї або споріднених освітніх галузей

Форми організації профільного навчання забезпечують умови для підготовки учнівської молоді до свідомого життєвого самовизначення, професійного вибору та професійної адаптації. За характером взаємодії суб'єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації:

- внутрішньошкільні - профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах; профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах; профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами загальноосвітніх навчальних закладів; динамічні профільні групи (в тому числі різновікові).

- зовнішні: міжшкільні профільні групи району, шкільного округу; профільна школа інтернатного типу; опорна старша школа з пришкільним інтернатом; навчально-виховний комплекс (НВК); міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК); загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів, тощо.

Профільне навчання організується через навчальні заняття (уроки, лекції, семінари тощо), факультативи, дистанційні курси, екстернат.

Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах; профільних школах інтернатного типу; ліцеях; гімназіях; колегіумах; навчально-виховних комплексах, тощо.

Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або кілька профілів. В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може бути не орієнтований на конкретний профіль навчання. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.

Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають спеціалізацію груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філологічним та історико-правовим профілями. Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється для задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів.

Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів та їхніх батьків у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менш як 12 учнів у групі). Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів.

^ Допрофільна підготовка здійснюється у 8-9 класах для професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми її реалізації - введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі.

Основна функція курсів за вибором - профорієнтаційна. Вимоги до організації вивчення курсів: достатня їх кількість для визначення напряму профільного навчання; поступове введення за рахунок годин варіативного освітнього компонента; поділ класу на групи, однорідні за підготовленістю та інтересами учнів.

Поглиблене вивчення предмета, крім розширення і поглиблення змісту має сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом - програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми.

Допрофільна підготовка має здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади. Ефективність допрофільного навчання потребує налагодження дійової діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю і інтересами мікроколективів (класів, груп).

З метою ефективної організації навчальної роботи з іноземних мов на етапі введення профільного навчання та оновлення змісту освіти рекомендуємо:

- проводити профорієнтаційну роботу з учнями 5-9 класів (анкетування, групові та масові заходи, екскурсії, залучення науковців і фахівців з іноземних мов, батьків) з метою найбільш раннього вибору учнями галузі майбутньої професійної діяльності;

- профільну диференціацію навчання здійснювати за рахунок поглибленого вивчення навчальних дисциплін певного профілю;

- розширити мережу факультативів, спецкурсів, гуртків з метою підтримики обраного навчальним закладом профілю. Раціонально використовується варіативну складову робочих навчальних планів;

- заздалегідь проводити формування контингенту учнів для поглибленого вивчення предмету «Іноземна мова» ;

- для реалізації гуманітарного профілю проводити поглиблення мовних знань та удосконалення мовленнєвих умінь та навичок;

- ситуації спілкування повинні поповнюватися ситуаціями професійного спілкування;

- робота над профільними текстами, дібраними вчителем, повинна спрямовуватись на здобуття змістової інформації в межах обраного профілю;

- в лексичний мінімум необхідно внести частину найбільш уживаної лексики з профільних текстів, в тому числі терміни із відповідних обраному профілю сфер спілкування;

- на уроках у профільних класах рекомендується використовувати доступні країнознавчі матеріали.

- обираючи підручники враховувати наступні складові:

- опиратися на вивчену тематику навчального плану, узагальнюючи та розширюючи її, враховуючи інтереси учнів. Наприклад, говорячи про країну, мову якої ми вивчаємо, доцільно доповнювати знання учнів новими фактами з її історії та культури; ставити проблеми, які дають змогу порівняти культуру країни, мову якої вивчаємо, з культурою України;

- повторювати та систематизувати засвоєний лексико-граматичний матеріал, підключаючи до нього новий. Лексико-граматичний запас учнів поповнюється за рахунок мовних явищ, які є типовими для літературних, публіцистичних, функціональних (прагматичних) текстів;

- використовувати сучасні технології навчання, наприклад, метод проектів, інтерактивні методи.

- використовувати комп’ютерне обладнання навчальних закладів для вивчення іноземних мов, мережу Інтернет;

- кадрове забезпечення з іноземних мов загальноосвітніх навчальних закладів для профілізації старшої школи здійсненювати із числа найбільш досвідчених вчителів, активних учасників круглих столів, майстер-класів, постійно діючих семінарів ОІППО, міських (районних) методичних об’єднань вчителів іноземних мов;

- будувати навчальну діяльність учнів так, щоб вона відповідала формуванню головного - комунікативних мовленнєвихкомпетенцій, в основі яких повинні лежати навички оперування мовним матеріалом;

- при навчанні мовлення особливу увагу слід звертати на розвиток учнями спонтанних висловлювань. Розвиток непідготовленого мовлення здійснювати на основі комунікативних вправ, метою яких є формування вмінь творчого використання напрацьованого матеріалу;

- правильно пов’язувати уснe і писемне мовлення;

- для активізації комунікативної діяльності учнів застосовувати раціональне поєднання різних форм організації діяльності учнів, фронтальної, парної, групової, індивідуальної;

- застосовувати диференційований та індивідуальний підхід до учнів при оволодінні мовним матеріалом; при організації роботи слід враховувати диференційований підхід, тобто в залежності від того, чи буде навчальний матеріал використовуватися в говорінні чи служити основою для пізнавання при читанні і аудіюванні;

- чітко планувати опрацювання мовного матеріалу як на навчальний рік, так і на кожний урок зокрема. Вчителю необхідно заздалегідь до початку навчального року підібрати весь навчальний матеріал (лексичні одиниці, граматичні структури, тексти, діалоги, вправи, наочні прилади, ІКТ) за чіткою системою і раціональним розподілом часу на кожний аспект мови, види і прийоми роботи на уроці і вдома. Усі види мовної діяльності (аудіювання, діалогічне та монологічне мовлення, читання й письмо) повинні поєднуватися та формуватися у комплексі;

Зробивши своєчасно свідомий вибір загальноосвітнього навчального закладу відповідного профілю, учні старшої школи зможуть правильно зорієнтуватися у виборі навчального закладу для здобуття вищої освіти або галузі трудової діяльності, що в свою чергу сприятиме професійній підготовці молоді та дозволить їй у подальшому житті бути більш конкурентоспроможною на ринку праці.

Література:

  1. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. К. Ленвіт, 2009 р. – 261с.

  2. www.mon.gov.ua

  3. http://www.cvoippo.edu.ua

  4. Концепція профільного навчання в старшій школі. Інформаційний збірник МОНУ 2003, №3, стор.3-15.

  5. Калініна Л.В., Самойлюкевич І.В. Навчання творчого письма іноземною мовою у старших класах середньої школи. Іноземні мови. - 1996.- №3-4.- с.118-123.

  6. Комунікативні методи та матеріали для викладання англійської мови. Перекл. та адаптація Л.В.Биркун.- Oxford University Press, 1998.- 48 с.

  7. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Київ: Ленвіт, 2008.- 326с.

  8. Науково-методичний журнал “Іноземні мови в навчальних закладах”. Педагогічна преса - (усі номери).

  9. Науково-методичний вісник Чернівецького ОІППО, випуск №2 Іноземні мови.- “Черемош”, 2004. – 233с.

  10. Редько В.Г. Об’єкти експертної оцінки шкільного підручника іноземної мови.

  11. Редько В. Г. “Hola” розпочинає та перемагає (Концепція підручника для оволодіння іспанською мовою у середніх навчальних закладах)- Іноземні мови у навчальних закладах . 2008 . № 1-2

  12. Modern Languages: Learning, Teaching, Assessment. A Common European Framework of Reference. Council of Europe, Education Committee. – Strasbourg. 1998. – 224p

  13. Bleyl Werner- Fremdsprachen in der Grundschule. Grundlagen und Praxisbeispiele. Hannover: Schroedel, 2009


Викладачі кафедри

методики викладання

філологічних дисциплін ОІППО С.Куриш С.Микитюк

Схожі:

Методологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти iconМетодологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти
Загальною тенденцією розвитку старшої школи є її орієнтація на багатопрофільність та варіативність, широку диференціацію
Методологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра іноземних мов для
України, сусідство з Європейським Союзом, все тісніші наукові, політичні, економічні та культурні контакти з усіма іншими країнами,...
Методологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра іноземних мов для
України, сусідство з Європейським Союзом, все тісніші політичні, економічні, культурні та інші суспільні контакти з усіма країнами,...
Методологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра іноземних мов для
України, сусідство з Європейським Союзом, все тісніші наукові, політичні, економічні та культурні контакти з усіма іншими країнами,...
Методологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра іноземних мов для
України, сусідство з Європейським Союзом, все тісніші політичні, економічні, культурні та інші суспільні контакти з усіма країнами,...
Методологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Методика викладання іноземних мов та перекладу» для студентів 3 курсу заочного
Дисципліна «Методика викладання іноземних мов І перекладу» є частиною курсу професійно-орієнтованих обов’язкових дисциплін, яку присвячено...
Методологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Методика викладання іноземних мов та перекладу» для студентів 3 курсу заочного
Дисципліна «Методика викладання іноземних мов І перекладу» є частиною курсу професійно-орієнтованих обов’язкових дисциплін, яку присвячено...
Методологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Методика навчання іноземних мов» для студентів V курсу інституту мов світу
Робоча програма курсу з методики навчання іноземних мов спрямована на роботу зі студентами 5 курсу інституту мов світу зі спеціальностей:...
Методологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології
Переклад (англійська, німецька мови)” факультету іноземних мов Донецького національного університету необхідно скласти іспити з основної...
Методологічні передумови ефективності навчальної роботи з іноземних мов в умовах профілізації освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни донецький національний університет факультет іноземних мов кафедра германської філології
Переклад (англійська, німецька мови)” факультету іноземних мов Донецького національного університету необхідно скласти іспити з основної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи