Моніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області icon

Моніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області




Скачати 65.12 Kb.
НазваМоніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області
Дата27.09.2012
Розмір65.12 Kb.
ТипДокументи

Моніторинг профільного навчання

в загальноосвітніх навчальних закладах області

Одним з найбільш позитивно оцінених суспільством напрямів модернізації системи загальної середньої освіти є профілізація школи, яка спрямована на здобуття учнівською молоддю якісної загальноосвітньої підготовки, самореалізацію та професійне самовизначення випускників шкіл. Нові підходи до організації освіти в старшій школі викликані необхідністю створення реальних умов для врахування індивідуальних особливостей, інтересів та потреб учнів, формування у них певних уявлень про майбутню професію. При цьому розширюються можливості побудови для учнів індивідуальної освітньої траєкторії, забезпечується більш високий рівень їх підготовки для продовження освіти у вибраному напрямі.

Основним документом, що регулює процес профільного навчання в освітньому закладі, є Концепція профільного навчання у старшій школі. Тому, на виконання наказів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30. 09. 2011 № 1134, Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області від 01.11.2011 № 560 „Про проведення моніторингового дослідження стану реалізації Концепції профільного навчання в старшій школі” та з метою реалізації завдань щодо реформування системи загальної середньої освіти, створення ефективного освітнього середовища та оптимальних умов для профілізації старшої школи Центром моніторингу якості освіти та тестових технологій Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області протягом листопада-грудня 2011 р. було проведено відповідне моніторингове дослідження.

У контексті цього дослідження опитування було спрямоване на з’ясування суспільної та педагогічної думки щодо якості профільного навчання, проблем, які постають при організації допрофільної підготовки, а також найефективніших способів реалізації завдань запровадження профільного навчання в старшій школі.

Інструментарієм моніторингу було визначено анкети. Одержані дані оброблялися у знеособленому вигляді. Усього до вибіркової сукупності було залучено 3782 респондентів, з них: 122 керівників загальноосвітніх закладів (сільської місцевості – 87, міської - 35 ) та по 1220 опитаних вчителів, учнів, батьків (відповідно по 870; 350).

Результати репрезентативного опитування серед керівників ЗНЗ області свідчать, що в навчальних закладах систематично проводиться профконсультаційна психодіагностика учнів з метою визначення їх професійних інтересів та функціонують навчальні кабінети (куточки) профорієнтації.

Моніторингові дослідження профілізації в області показали, що вибору учнями профілю навчання у старшій школі має передувати їх допрофільне навчання, яке варто розпочинати в основному з 8-го класу. Так вважають 35,2% керівників ЗНЗ та 42,4% вчителів. 19,8% зазначеної категорії респондентів переконані, що допрофільне навчання слід впроваджувати з 5-го класу, 6,9% - 6-го класу, 16,1% - 7-го класу, 13,8% - 9-го класу. Ефективними формами реалізації допрофільної підготовки на думку опитаних виступають: поглиблене вивчення окремих предметів (53,5%), курси за вибором (44,4%), факультативи (39,8%), інформаційна робота (50,0%), профільна орієнтація (46,7%), предметні гуртки, наукові товариства учнів (25,1%).

На запитання «Які з форм організації профільного навчання використовуються в навчальному закладі» керівники закладів зазначили наступне: профільні класи (55,7% респондентів), класи з поглибленим вивченням окремих предметів (52,5%), профільне навчання за індивідуальними планами та програмами (10,7%), міжшкільні профільні групи (7,4%), профільні групи (5,7%).

Особливі вимоги висуваються до вчителів, які викладають у профільній школі. Вони повинні володіти інноваційними технологіями навчання та виховання, досконало знати навчальний предмет, мати навички в організації пізнавальної діяльності школярів. Переважна більшість керівників ЗНЗ (82,0%) ствердно відповіли, що навчальні заклади забезпечені кадрами для роботи в профільних класах. Тільки 3,2% вважають, що в закладі відсутні відповідні фахівці, а 14,8% – частково забезпечені.

Варто зауважити, що забезпечення навчальних закладів відповідною матеріально-технічною базою та програмами для викладання профільних предметів є одним з ключових питань ефективності організації профільного навчання. Так, адміністрації ЗНЗ (28,7%) під час проведення моніторингового дослідження зазначили, що заклади забезпечені матеріально-технічною базою, 65,6% - частково, 5,7% - не забезпечені. 77,9% респондентів вважають, що в школах є відповідні програми для профільного навчання, 20,5% констатують, що частково забезпечені, 1,6% - зовсім відсутні.

Стосовно запитання «Що насамперед враховується під час комплектування профільних класів у навчальному закладі?», керівники ЗНЗ зазначили наступне: бажання учнів (61,5%), допрофільна підготовка (31,1%), бажання батьків (19,7%), рекомендації вчителя, психолога, класного керівника (15,6%), рівень успішності з предметів, які будуть вивчатися як профільні (8,2%), результати участі в предметних олімпіадах (4,1%).

Серед основних проблем, з якими доводиться стикатися керівникам ЗНЗ при організації профільного навчання, було зазначено наступне: незадовільне матеріально-технічне забезпечення (44,3%), незацікавленість учнів та їх батьків (15,2%), незадовільне навчально-методичне забезпечення закладів (14,8%), недостатня кількість учителів підготовлених до роботи в профільних класах (10,7%).

Зважаючи на деяку складність впровадження профільного навчання в освітніх закладах, необхідним є передбачення вирішення її з позицій системного підходу шляхом реалізації взаємопов’язаних заходів на обласному, районному(міському), шкільному напрямах. При цьому мають бути визначені умови ефективності процесу розбудови старшої школи на засадах профільності, які передбачають: організацію різнопрофільних динамічних груп для забезпечення можливості зміни профілю в межах навчального закладу, профільних груп в багатопрофільному ЗНЗ; удосконалення фахової перепідготовки вчителів профільних дисциплін; надання можливості закладам нового типу затверджувати авторські робочі навчальні плани, здійснювати перерозподіл годин на вивчення профільних предметів; системне формування навчально-методичних, матеріально-технічних, інформаційно-комунікаційних ресурсів.

У моніторинговому дослідженні з означеної проблеми брала участь й інша категорія респондентів – учні 10-х класів та їх батьки. Найбільша кількість опитаних десятикласників вибрала філологічний (34,1%), технологічний (16,2%), природничий (15,7%), суспільно-гуманітарний (12,2%) профілі. Менше учнів 10-го класу навчається у закладах із універсальним (5,1%), спортивним (3,9%), художньо-естетичним (3,0%) профілем. Біохімічний (0,5%) та правовий (0,2%) вибрала незначна кількість респондентів.

На думку батьків вирішальним фактором у виборі дитиною профілю навчання є наступне: бажання підготуватися до вступу у ВНЗ (36,2%), інтерес до певного предмета (23,4%), бажання отримати допрофесійну підготовку (18,1%), задоволення своїх інтересів (11,6%), реалізація творчого потенціалу (5,9%) та допрофільна підготовка (4,8%).

Опитані батьки та учні в переважній більшості (73,5%) впевнені в доцільності запровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. Тільки 6,7% респондентів переконані в тому, що вистачить загальноосвітнього навчання.

Моніторинговим дослідженням було визначено, що найбільшою мірою на вибір профільного навчання впливають: самостійно прийняті рішення -40,2%, обговорення в сімейному колі - 37,7%, рекомендації класного керівника, вчителя, психолога - 9,5%, рекомендації адміністрації школи -7,5%, поради друзів та однокласників - 5,1%.

Позитивно, що 72,3% респондентів вважають відповідність профілю навчання напрямку допрофільної підготовки, яку отримали десятикласники. Тільки 13,6% опитаних не отримали відповідної підготовки, а 14,1% учнів та їх батьків вказали, що допрофільна підготовка не відповідає профілю навчання в 10 класі. Переважна більшість опитаних респондентів підтвердила, що їх задовольняє обсяг знань, умінь та навичок, який отримують школярі в процесі вивчення профільних предметів.

На запитання «Чи маєте Ви можливість змінити профіль навчання?» дали ствердну відповідь 31,0% респондентів; не мають можливості - 59,5% опитаних, частково – 9,5%.

На думку респондентів найбільше інформації про попит на певні категорії фахівців на місцевому ринку праці отримує учнівська молодь через мережу Інтернет та засоби масової інформації (57,0%), обговорення у сімейному колі (16,0%), Центри зайнятості (8,2%), дні відкритих дверей у ВНЗ (6,1%) тощо.

Стосовно планів щодо навчання після закінчення школи найбільш актуальними учні десятих класів зазначили наступне: навчання у ВНЗ (53,5%), технікумах, коледжах (26,8%), професійно-технічних училищах (9,2%). Менша кількість респондентів планують працювати (6,5%) та одночасно отримувати заочну або вечірню освіту (4,0%).

Підсумовуючи вищезазначене, адміністраціям загальноосвітніх навчальних закладів, педагогічним працівникам варто вдосконалювати організацію навчально-виховного процесу у профільних класах, а саме:

  • ширше запроваджувати на уроках інноваційні технології, форми та методи навчання, проводити моніторинг ефективності їх запровадження відповідно до профілю навчання;

  • не допускати перевантаження учнів при вивченні непрофільних предметів;

  • сприяти організації допрофільної підготовки учнів 8-9 класів з метою їх свідомого самостійного вибору напряму профільного навчання в старшій школі;

  • враховувати освітні потреби учнів, кадрові можливості, матеріальну та навчальну базу освітнього закладу при виборі напряму профілізації;

  • здійснювати моніторинг якості профільного навчання;

  • покращити навчально-методичне забезпечення профільної освіти за рахунок авторських програм спецкурсів, факультативів;

  • зміцнювати зв’язки з іншими освітніми установами з метою розвитку змісту і форм організації навчального процесу в профільних класах;

  • впроваджувати проходження учнями практики на підприємстві, в організаціях тощо;

  • організовувати зустрічі з викладачами ВНЗ, представниками Центрів зайнятості.

Схожі:

Моніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області iconПро організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах
«Організація інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», розробленого з метою запровадження Порядку організації...
Моніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області iconПро організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах
«Організація інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», розробленого з метою запровадження Порядку організації...
Моніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах області
«Стан впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах» у 16 районах (містах) області
Моніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області iconПро затвердження Плану заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області на 2012-2014 рр
Затвердити план заходів управління освіти і науки обласної державної адміністрації щодо впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх...
Моніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження якості біологічної освіти учнів 9-х класів у загальноосвітніх навчальних закладах
Сумської облдержадміністрації від 13. 09. 2013 №693-од «Про проведення регіональних моніторингових досліджень у 2013-2014 навчальному...
Моніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області iconРекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з української мови І літератури в загальноосвітніх навчальних закладах області в 2009/2010 н р
Головного управління освіти І науки Чернівецької обласної державної адміністрації від 19. 02. 10 №67 «Про порядок закінчення 2009/2010...
Моніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області iconМоніторинг оцінки якості проведеної виховної роботи класними керівниками 7-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Виховна робота була І залишається важливим компонентом навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах. Вона сприяє...
Моніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області iconНаказ №479 Про підсумки надання методичної допомоги педагогічним працівникам з питань інклюзивного навчання в закладах освіти області
Чернівецької облдержадміністрації, Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області відповідальними працівниками...
Моніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області iconПро затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Кабінет Міністрів України постановляє
Затвердити Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, що додається
Моніторинг профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах області iconПро затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Кабінет Міністрів України постановляє
Затвердити Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, що додається
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи