Інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи icon

Інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи




Скачати 145.76 Kb.
НазваІнформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи
Дата27.09.2012
Розмір145.76 Kb.
ТипІнформації

Управлінські рівні особистісно

орієнтованого моніторингу


В умовах оновлення освіти актуальними стають проблеми педагогічної діагностики. Неможливо досягти високого рівня навчальних досягнень учнів без відповідного контролю за ходом навчального процесу. Проблеми оцінювання навчальних досягнень учнів та оцінювання ефективності навчання пов’язані між собою. Вирішення цієї проблеми стає можливим шляхом моніторингового дослідження. Тому поняття “моніторинг” увійшло в наше життя як необхідність. Слово моніторинг походить від лат. „монітор” – той, що попереджає, наглядає, нагадує. Оксфордський словник визначає моніторинг як ретельне спостереження, контроль за роботою. Людство давно „приміряло” моніторинг на себе. Його апробували у різних сферах та напрямках, і ось, нарешті, він захопив і педагогів.

Педагогічний моніторинг - система відбору, обробки, аналізу, зберігання інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи.

Виділяють багато видів освітнього моніторингу:

  • за масштабами цілей освіти (оперативний, тактичний, стратегічний);

  • за етапами навчання (вхідний або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий);

  • за часовою залежністю (попереджувальний, поточний);

  • за частотою процедур (разовий, періодичний, систематичний);

  • за охопленням об’єкта спостереження (локальний, вибірковий, суцільний);

  • за організаційними формами (індивідуальний, груповий, фронтальний);

  • за рівнями управління навчально-виховним процесом (керівний, адміністративний, педагогічний, учнівський).

Основний зміст його полягає в одержанні інформації про стан освіти з метою прийняття управлінських рішень щодо переведення її на якісно новий рівень.

Освітній моніторинг в навчальних закладах здійснює методичний кабінет, який організовує управління якістю освіти на кількох рівнях: учень (самомоніторинг навчальних досягнень), учитель (самомоніторинг педагогічної діяльності), навчально-виховний заклад (внутрішкільний моніторинг). Проводячи педагогічний моніторинг, шкільна методична служба покликана не тільки зосереджуватись на обробці отриманої інформації, а практично повинна досягти своєї домінуючої функції - управлінської, тобто коригування та прогнозування результатів.

Поняття освітнього моніторингу являє собою цілісний управлінський інструмент (Додаток 1).

2004-2005 н.р. визначено як практичний етап моніторингу, який передбачає масову апробацію критеріїв та методів дослідження. Виходячи з цього, обласний інститут післядипломної педагогічної освіти пропонує навчальним закладам області включитися в процес впровадження моніторингу, що є планомірним здійсненням стратегічних дій, спрямованих на контроль, оцінку вдосконалення якості освіти. Ця робота передбачає дійове співробітництво педколективів та адміністрацій шкіл, райметодкабінетів з відділом моніторингу розвитку освітніх закладів області ОІППО.

Моніторинг націлює на постійне спостереження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату. Кожен учитель і учень повинні чітко окреслити той бажаний результат (перспективну мету), на який вони вийдуть у процесі співпраці. А мета одна: випускник повинен бути освіченою людиною. Для того існує Школа...

Сучасна школа орієнтується на розвиток творчості учнів, утвердження особистісно-орієнтованої педагогічної системи, що дозволяє спрямувати освіту на інтереси розвитку особистості, самодостатності, підготовленої до свідомої та ефективної самодіяльності в ринкових умовах.

Результати здійснення моніторингових досліджень на обласному управлінському рівні доводять, що адміністраціями закладів освіти на шкільному рівні не проводиться систематичний аналіз якості освіти, спостерігається тенденція завищення навчальних балів, або ж існує невідповідність реальних знань учнів і виставлених балів. Як наслідок – значна розбіжність між експертними оцінками та попередніми результатами написання контрольних робіт, тематичних атестацій. Вихід з цієї ситуації, на наше глибоке переконання є. Це систематичне відстеження якості освіти в навчальному закладі самою адміністрацією, тобто – організація внутрішкільного моніторингу.

Для керівника освітнього закладу, а особливо для завуча, дуже важливо мати оперативну, об’єктивну інформацію про діючий стан навчального процесу. При необхідності це дозволить йому своєчасно здійснити методичну підтримку і внести необхідні корективи. Таку інформацію можуть надати регулярно здійснені моніторингові дослідження, які є хорошим інструментом аналізу різноманітних сторін навчального процесу. Вони дозволять одержати реальну картину результативності нововведень, напрямів плану розвитку навчального закладу, якості знань учнів та ін. В залежності від мети дослідження можна виділити найрізноманітніші напрями моніторингу. Однак найважливішим з них було і залишається визначення результативності навчального процесу.

Моніторинг якості освіти передбачає дослідження в таких напрямках:

  • базовий (предметний) моніторинг, який полягає у відслідковуванні відповідності освітнього рівня учнів з базових дисциплін вимогам Державних стандартів;

- проблемний моніторинг, який пов’язаний з окремими аспектами оновлення та модернізації освітньої системи в контексті комплексу регіональних програм, за напрямками:

• підвищення рівня навчальних досягнень учнів на основі самоосвітньої діяльності;

• розвиток творчих здібностей;

• діагностика навчання учнів із низькою успішністю;

• рівень професійної компетентності педагогічних кадрів.

Залежно від мети дослідження можна виділити ще і інші різноманітні напрямки моніторингу. Наведемо основні з них:

  1. діагностичний моніторинг, основною метою якого є визначення рівня навичок учня залежно від їх особистості;

  2. статистичний, який надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямками діяльності освітнього закладу, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення;

  3. змістовний (особистісно орієнтований моніторинг, змістом якого є розвиток якостей особистості дитини, тобто динаміка особистісного розвитку);

  4. супровідний педагогічний моніторинг, який передбачає контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні навчально-виховного процесу.

Щоб освітній моніторинг на шкільному рівні став реальним фактором управління, його потрібно організувати таким чином, щоб він виконував наступні функції:

- інформаційну (створення вірогідного масиву інформації щодо якості освіти в навчальному закладі);

- діагностичну (фіксування реального стану якості освіти в ЗНЗ);

- прогнозуючу (виявлення стратегії і тактики розвитку освіти в навчальному закладі);

- управлінську (вплив на мету, зміст і методи управлінської діяльності);

- педагогічну (створення цілісності процесу навчання, виховання та розвитку учнів) (Додаток 2).

Ідея моніторингу – відстежити, скоригувати й отримати результат. Проведення управлінського педагогічного моніторингу проходить три етапи: (Додаток 3).

  • підготовчий (передбачає визначення мети, завдань, об’єкту, напрямків і критеріїв моніторингу, а також вибір відповідного інструментарію).

  • практичний (суть якого полягає у зборі інформації шляхом спостережень, співбесід, тестування, інтерв’ю, відвідування уроків, аналіз документів, самооцінку).

  • аналітичний (передбачає аналіз і систематизацію отриманої інформації, розробку рекомендацій і пропозицій щодо подальшого періоду, формування висновків).

Кожен вид моніторингу має свій склад. Зокрема, внутрішкільний моніторинг складається з наступних складових: (Додаток 4).

  • джерела інформації. Основним джерелом інформації є учень, клас, школа. На кожному рівні отримана інформація узагальнюється.

  • зміст інформації. (Визначається об’єктом моніторингу). Об’єктом внутрішкільного моніторингу може бути: динаміка індивідуальних досягнень учнів у розвитку; рівень навчальних досягнень учнів; відповідальність навчальних закладів і програм державному стандарту; рівень професійної компетентності педагогічних кадрів; вимірювання та оцінка ефективності нововведень у змісті освіти, технологіях навчання і виховання.

Можливе визначення й інших об’єктів шкільного моніторингу.

  • розповсюдження інформації. Користувачами інформації є практично всі рівні управління – від вчителя до директора ЗНЗ.

  • збереження інформації. Створюється і зберігається на кожному управлінському рівні, бо необхідна для порівняльного аналізу та прогнозування.

Моніторинг здійснюється на декількох управлінських рівнях (Додаток 5).

Мета управлінського супроводу полягає у створені умов для оптимізації навчально-виховного процесу, інноваційної освітньої діяльності педагогів, індивідуального розвитку учня. Адміністрація освітнього закладу повинна під час моніторингу якості освіти сприяти створенню гармонічних взаємин між дітьми, педагогами, батьками. Управлінський супровід шкільного моніторингу повинен бути спрямований на поглиблення професійної свідомості вчителя, має орієнтувати педагога на розширення діапазону застосування інноваційних технологій навчання.

Запровадження моніторингу в управлінську практику відбувається в такій послідовності: (Додаток 6).

  • визначення мети та об’єкта моніторингу;

  • визначення критеріїв, на підставі яких буде здійснюватися визначення стану об’єкта (на проміжному та підсумковому етапах);

  • збір інформації про стан та розвиток об’єкта моніторингу;

  • обробка інформації;

  • систематизація інформації;

  • аналіз інформаційних даних;

  • висновки щодо зіставлення отриманих результатів з еталонним значенням показників;

  • прийняття управлінських рішень;

  • розробка рекомендацій.

Проведення моніторингу якості викладання відповідних предметів у навчальному закладі має на меті аналіз стану викладання його, а також рівня компетентності учнів.

Завдання його полягають в наступному:

  • надання методичної допомоги вчителям-предметникам;

  • виявлення кращого педагогічного досвіду роботи вчителів-предметників та рекомендація його до розповсюдження в педагогічних колективах інших шкіл.

Застосування моніторингових досліджень особливо доцільне під час вивчення результативності нововведення й подальшого планування розвитку школи. Приміром, маючи результати навчальної діяльності 5-х класів за попередній навчальний рік, ми можемо порівняти їх із нинішньою паралеллю 5-х класів і отримати реальну картину, яка показує ефективність чи неефективність навчання за вибраними методиками, технологіями.

Моніторинг якості знань тісно переплітається з психологічним моніторингом. Метою психологічного моніторингу є: вивчення індивідуально-психологічних особливостей дітей, визначення рівня сформованості внутрішньої позиції учня щодо навчання, зіставлення інтелектуального потенціалу кожного учня з реальним рівнем його навчальних досягнень, розробка індивідуальних рекомендацій для батьків та вчителів з метою підвищення якості знань учня.

Управлінська діяльність закладом освіти на підставі моніторингу має свої особливості та вимагає серйозної підготовки і створення відповідної інформаційної системи. Щоб моніторинг став реальним фактором управління, його треба організувати. Необхідно розподілити повноваження між учасниками моніторингового дослідження. Керівник школи повинен розробити нормативно-правове, науково-методичне, кадрове, матеріально-технічне забезпечення. Зокрема, слід обговорити і виробити спеціальне положення про внутрішкільний моніторинг, розробити спеціальні інструкції для проведення моніторингу, опрацювати наукову літературу, вибрати адаптаційні діагностичні методики для визначення реального стану об’єктів, що обстежуються.

Досвід свідчить, що ця робота вимагає певного часу та інтелектуальних зусиль, але результати роботи переконують в її ефективності.

Основна лінія поведінки адміністрації в процесі моніторингу: не грубо підтягувати учня до відомих стандартів, а організувати та запровадити систему супроводження дитини як повноцінного партнера педагога, дотримуючись принципів цілеспрямованого створення емоційно-збагачених навчальних ситуацій, особистісно-розвивального навчання, використання співпереживання як психологічного механізму заохочення, системного аналізу учнем і вчителем результатів навчальної діяльності (самоаналіз, взаємо аналіз тощо).

Моніторингова система винятково коректна в роботі адміністрації, оскільки дає змогу безконфліктно вирішувати найболючіші питання навчального процесу. Системний підхід дасть змогу коригувати навчальну діяльність упродовж року, простежувати результат особистісного зростання дітей та діяльності вчителя, підтримати будь-які, нехай навіть ледь помітні успіхи. Моніторингова діагностика змінює суть контролю адміністрації, робить її гуманнішою, стимулює роботу вчителя над собою.

Втілюючи систему моніторингу якості освіти в ЗНЗ, управлінська служба (адміністрація) цілеспрямовано повинна орієнтувати педагога та учня на співробітництво, на організацію особистісно-орієнтованого навчання, на творчість і самостійність. Одночасно все підлягає одній меті: сприянню становлення та розвитку особистості учня при умові дотримування у спілкуванні з дітьми принципу: “Не поряд і не над, а разом!”.


Додаток 1



незалежна експертиза

стану освітнього процесу

система збирання, аналізу,

подання інформації, база

управління

спостереження з метою

контролю, оцінювання,

прогнозу




Моніторинг







система отримання даних

для прийняття стратегічних

і практичних рішень



Додаток 2



Інформаційна




Прогнозуюча







виявлення стратегії

і тактики розвитку

освіти в навчальному

закладі

створення вірогідної

інформації щодо якості

освіти в навчальному

закладі




Функції моніторингу







Діагностична




Управлінська



Педагогічна






фіксування реального

стану якості освіти

в ЗНЗ




вплив на мету, зміст

і методи управлінської

діяльності

створення цілісності

процесу навчання,

виховання та розвитку

учнів



Додаток 3

Етапи моніторингових досліджень




Додаток 4



^ Склад внутрішкільного моніторингу







Джерела

інформації







Зміст інформації

(визначається об’єктом

моніторингу)




Розповсюдження

інформації


Збереження

інформації







  • динаміка індивідуальних досягнень учнів у (само) розвитку;

  • рівень навчальних досягнень учнів;

  • відповідальність навчальних закладів і програм державному стандарту;

  • рівень професійної компетентності педагогічних кадрів;

  • вимірювання та оцінка ефективності нововведень у змісті освіти, технологіях навчання і виховання

учень




учитель




створюється і

зберігається на

кожному

управлінському

рівні




клас




заступник директора

з навчально-

виховної роботи




школа







директор ЗНЗ



Додаток 5


^ Управлінські рівні моніторингу



Регіональний

(обласний) рівень








фіксація діяльності регіональної,

міських, районних систем освіти




прогнозування розвитку освіти

на визначеній території

Міський

(районний) рівень

відстеження якості освіти

в міських (районних)

навчальних закладах

прогнозування можливих

напрямів розвитку та нового

якісного стану системи освіти

Внутрішкільний

рівень

фіксація діяльності кожного

учня та освітнього закладу

(якісні показники)

накопичення інформації,

аналіз та прогнозування якісного

розвитку освітнього закладу,

рівнів навченості учнів



Додаток 6

Технологія здійснення шкільного моніторингу


  • визначення мети та об’єкта моніторингу;




  • визначення критеріїв, на підставі яких буде здійснюватись визначення стану об’єкта (на проміжному та підсумковому етапах);




  • розробка діагностичних параметрів для визначення реального стану об’єкта моніторингу;




  • збір інформації про стан та розвиток об’єкта моніторингу;




  • обробка інформації;




  • систематизація інформації;




  • аналіз інформаційних даних;




  • висновки щодо зіставлення отриманих результатів з еталонним значенням показників;




  • прийняття управлінських рішень;




  • розробка методичних рекомендацій.

Схожі:

Інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи iconПро організацію навчально-виховного процесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку
Міністерство освіти і науки надсилає для використання в роботі методичні рекомендації про організацію навчально-виховного процесу...
Інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи iconРекомендації обласного семінару директорів шкіл-інтернатів з проблеми: «Інноваційні підходи до організації навчально-виховного процесу в інтернатних закладах»
Нтеграція України у світовий простір потребує постійного вдосконалення національної системи освіти, методології І технології організації...
Інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи iconРозпорядження 30 жовтня 2009 р м. Херсон №53 Про призупинення навчально-виховного процесу
Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою недопущення виникнення епідемії грипу та гострих респіраторних...
Інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи iconПоложення про навчально-методичний відділ затвердити (додається). Затвердити наступну структуру навчально-методичного відділу з 1 січня 2008 року: Сектор науково-методичної роботи. Сектор практики
З метою удосконалення навчально-виховного процесу, координування навчальної та науково-методичної роботи в університеті
Інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи iconЗатверджую” Проректор з науково-педагогічної роботи “ ” 2012 р. Програма нормативної навчальної дисципліни «загальна семіотика»
Знаки є елементарними носіями інформації, а знакові системи – носіями баз даних. Головною функцією семіотичної системи є її здатність...
Інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи iconЗвіт навчально-методичного відділу післядипломної освіти за І півріччя 2013 року кз сумського оіппо навчально-, науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу навчальних закладів області
Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр) ), значна роль у науково-методичному зростанні вчителів належить методистам...
Інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи iconЮ. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття
Тим самим забезпечує взаємодію організму з навколишнім середовищем. Своєчасне виявлення захворювань нервової системи має важливе...
Інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи iconГрафік проведення обласних інструктивно-методичних нарад-семінарів щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти у 2010/2011 н р

Інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи iconУрок як основна форма організації навчально-виховного процесу
Урок — логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом...
Інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи iconІнституційні передумови імплементації Стратегічної екологічної оцінки: аналіз стану державного планування та прогнозування соціально-економічного розвитку
Сного стану державного планування та прогнозування соціально-економічного розвитку як одного з основних напрямків впровадження сео...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи