Резолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р icon

Резолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р




Скачати 154.89 Kb.
НазваРезолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р
Дата27.09.2012
Розмір154.89 Kb.
ТипДокументи

Резолюція

МІЖНАРОДНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ФОРУМУ «ДОВКІЛЛЯ ДЛЯ УКРАЇНИ»

Київ, 19–21 квітня 2011 р.


Природні ресурси є необхідним і одним з основних чинників суспільного виробництва та національного багатства і важливою складовою еколого-економічної безпеки. Визначальною умовою переходу до збалансованого (сталого) розвитку є додержання принципу: норма споживання природних ресурсів не повинна перевищувати темпи природного відтворення ресурсів. Щодо використання невідновлюваних ресурсів, то необхідно, щоб частина доходів від продажу залізної руди, вугілля, нафти тощо спрямовувалася на використання і відтворення ресурсів, здатних замінити невідновлювані ресурси. До невідновлюваного природного ресурсу держави належить також її територія.

В умовах глобалізації екологічних проблем відбувається усвідомлення неадекватності нинішньої моделі економічного зростання вимогам переходу до моделі збалансованого (сталого) розвитку та необхідності формування засад «зеленої економіки». Відмова або затримка із впровадженням принципів збалансованого розвитку в систему державного управління означає втрату контролю над природними ресурсами, соціальними процесами та демографічною ситуацією (чисельність населення країни після 1993 року все ще скорочується), а в підсумку може обернутися фактичною втратою суверенітету країни.

У процесі формування інноваційної моделі розвитку українського суспільства важливу роль має відігравати соціальна та екологічна відповідальність ділових кіл. Необхідно активізувати процес усвідомлення бізнесом нагальності екологізації економіки та зміни соціально-економічних реалій. Екологічне управління на державному рівні має бути доповнене поширенням і підтримкою принципів етики екологічно та соціально відповідального бізнесу.

Кроком українського бізнесу до партнерства стало приєднання його представників до Глобального Договору ООН. Міністерство економіки, Міністерство екології та природних ресурсів, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Міністерство фінансів, інші міністерства та відомства України мають ініціювати та координувати законодавчу, економічну, дослідницьку, освітню діяльність для популяризації ідей корпоративної соціальної відповідальності, поширення успішних практик і проектів бізнесу у сфері довкілля та соціальних відносин; створювати умови для залучення громадськості до співпраці з підприємницькими структурами на всіх рівнях з метою запровадження моделі соціально орієнтованої економіки.

Необхідно вдосконалювати податкову систему досліджувати яка гармонізує податкову політику в інтересах «зеленого» бізнесу. Практика екологічної паспортизації, аудиту та страхування має стати обов’язковою складовою економічної системи.

Стратегія національної екологічної політики, міжнародні угоди та імідж України потребують зміни економічної парадигми на користь «зеленого зростання», якій відповідає модель «зеленої» економіки.


Учасники^ МІЖНАРОДНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО ФОРУМУ пропонують:


У сфері політики збалансованого (сталого) розвитку

1. Розробити Концепцію, Національну стратегію збалансованого (сталого) розвитку України та Національний план дій і розпочати їх впровадження на національному, регіональному та місцевому рівнях.

2. Законодавчо забезпечити до 2015 року перехід від соціально-економічного планування до еколого-соціально-економічного планування розвитку країни, регіонів і міст (до планування збалансованого розвитку).

3. Розробити стратегії та плани збалансованого (сталого) розвитку кожного регіону на близьку і тривалу перспективу та забезпечити їх впровадження, моніторинг і періодичне оновлення.

4. Розробити та впровадити регіональні екологічні доктрини, спрямовані на підвищення якості життя населення регіону, перш за все, за рахунок поліпшення екологічних параметрів системи життєзабезпечення, доведення показників конкурентоспроможності продукції регіону до світового рівня за рахунок впровадження нових наукоємних, ресурсозберігаючих технологій, створення стабільного еколого-безпечного господарсько-виробничого комплексу, який зможе ефективно функціонувати і розвиватися в нових економічних умовах.

5. Створити умови для забезпечення взаємодії всіх інститутів суспільства, організації та підтримання постійного діалогу органів державної влади з бізнес-структурами, науковцями та громадськістю як ключового чинника збалансованого (сталого) розвитку України.

6. Впровадити паспортизацію населених пунктів на рівні окремо взятого села для оцінки екологічних ризиків.


^ У сфері системної екологізації

1. Розробити державні цільові програми з екологізації галузей національної економіки та населених пунктів, що передбачають технічне переоснащення, впровадження енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів.

2. Здійснити екологізацію законодавства шляхом розроблення та удосконалення чинного законодавства України відповідно до об’єктивних потреб оптимальної взаємодії суспільства і природи з урахуванням об’єктивних законів їх розвитку та адаптації до змін клімату.


^ Екологізація економіки

3. Здійснити екологічну реорганізацію податкової системи шляхом перенесення податкового навантаження з фонду заробітної плати на пріоритетне оподаткування ресурсопотоку (без збільшення загального податкового навантаження)

4. Удосконалити нормативну базу платності за споживання природних благ на основі об’єктивних рентних оцінок продуктивності ресурсних джерел і диференціації відповідних платежів за якісними і просторовими ознаками.

5. Трансформувати систему нормування платежів за забруднення навколишнього природного середовища.

6. Розробити та впровадити методи фінансово-економічного заохочення господарюючих суб’єктів, які прагнуть зменшити обсяги шкідливих викидів і відходів виробництва.

7. Стимулювати інвестиційну діяльність та акумулювати обмежені інвестиційні ресурси через формування механізму державно-приватного партнерства, спрямованого на поліпшення екологічної ситуації в Україні та поєднання ринкових і державних механізмів регулювання.

8. Розширити застосування кредитування природоохоронної діяльності шляхом здешевлення кредитів.

9. Розробити Національну цільову програму «Впровадження екологічно чистого виробництва в Україні».

10. Стимулювати розвиток сектора екологічних товарів та послуг (ЕТП).


Енергозбереження та екологізація енергетики

11. Відмовитися від будівництва гігантських енергогенеруючих агрегатів, зокрема від пріоритетного розвитку атомної енергетики; постійно збільшувати обсяги використання відновлюваних джерел енергії – сонячної, вітрової, гідроенергії, а також використання біогазогенераторів. Виробництво біогазу внести до переліку виробництв, що можуть одержати «зелений тариф».

12. Спрямовувати фінансові ресурси на розроблення і впровадження програм відновлюваної енергетики та використання альтернативних джерел енергії.

13. Відновити покинуті та спорудити нові малі ГЕС на річках для забезпечення прилеглих населених пунктів дешевою та екологічно чистою електроенергією.

14. Розробити економічні механізми заохочення підприємств і господарств до використання енергозберігаючих технологій (податкові пільги, податок на двоокис вуглецю, пільгові кредити, субсидії та ін.).

15. Підвищити енергоефективність житлових будинків, зокрема шляхом підвищення теплотехнічних показників зовнішніх захисних будівельних конструкцій. Привести державні будівельні стандарти (стосовно енергоефективності) у відповідність до європейських.

^ Екологізація сільського господарства

16. Розробити і впровадити «Національну програму екологізації сільського господарства до 2020 року».

17. Створити систему моніторингу стану сільських територій за екологічними, економічними та соціальними показниками, яка має стати основою складання достовірних прогнозів збалансованого (сталого) розвитку сільських територій.

18. Розробити та прийняти Закон України «Про органічне виробництво», який дасть можливість сформувати єдину законодавчу базу для ефективного управління процесами органічного сільського господарства та встановити нормативні вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, сертифікації органічної продукції.

19. Орієнтувати державну політику на збереження родючості ґрунтів і охорону їх від деградації та здійснити такі заходи:

- розробити та прийняти Національну програму охорони родючості ґрунтів;

- створити Державну службу охорони ґрунтів;

- провести повторне великомасштабне дослідження ґрунтового покриву;

- забезпечити державну підтримку проведення стандартизації і нормування, що виз­на­чають якість земель, допустиме антропогенне навантаження на ґрунтовий покрив, оптимальне співвідношення угідь, гранично допустимі показники деградації ґрунтів, а також здійснення моніторингу, земельно-оцінювальних робіт, земельного кадастру з використанням інноваційних технологій та комплексу заходів з відновлення ґрунтового покриву і біорізноманіття на порушених землях.

20. Запроваджувати екологічно безпечні методи зрошення.

21. Розробити та затвердити на рівні Кабінету Міністрів України комплексний міжгалузевий нормативно-правовий акт, який визначить порядок передачі у користування деградованих земель для їх реабілітації та подальшого використання.

22. Створити національну систему оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів землями сільськогосподарського призначення.

23. Розробити та впровадити загальнодержавну програму консервації еродованих земель відповідно до природно-кліматичних зон, через залісення в Лісовій зоні, залуження в Степовій зоні і залуження та залісення в Лісостеповій зоні України.

24. У зв’язку зі швидким розвитком галузі вівчарства у Східних та Південних регіонах України та загрозою перевипасу встановити норми випасу та дозволеної кількості голів дрібної рогатої худоби в залежності від наявності відповідних площ пасовищ. Зобов’язати сільські та селищні ради контролювати це питання.


^ Екологізація науки

25. Включити до Переліку спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, такі спеціальності за галуззю знань «Екологічні науки»: екологія, соціальна екологія, екологічне законодавство, екологічна політика, екологічне управління, екологічна економіка, збалансований (сталий) розвиток, екосоціологія, екологічна психологія, екологічна філософія, екологічна етика, екологічний дизайн, ландшафтна архітектура, просторове планування, технічна екологія, охорона природи, геоекологія, екологічне ґрунтознавство, екологічна експертиза, моніторинг стану довкілля, поводження з відходами.

26. Створити спеціалізовані вчені ради, на засіданнях яких відбуватимуться захисти за спеціальностями з екологічних наук.


^ У сфері природно-ресурсного потенціалу

1. Здійснити переоцінку мінерально-сировинної бази за ринково-економічними та екологічними критеріями з вилученням родовищ, розробка яких є нерентабельною або може спричинити незворотні негативні зміни стану довкілля.

2. Розробити та прийняти Закон України «Про вторинні матеріальні ресурси», який має стати основою масштабного переходу промисловості України на екологічно безпечні замінники традиційної первинної сировини вторинною і стимулювання впровадження екологічно без­печних технологій та виробництв, що використовують ресурсо- та енергозберігаючі технології.

3. Налагодити ефективний екологічний контроль для управління техногенним навантаженням та раціональним використанням природних ресурсів.

4. Законодавчо забезпечити до 2015 року перехід до інтегрованих дозволів відповідно до Директиви ЄС про запобігання забрудненню та контроль за ним.

5. Розробити та запровадити методику визначення розміру платежів для нормалізації стану природного середовища та поліпшення здоров’я населення, в якій врахувати показники: розмір завданої шкоди природному середовищу та людині (забруднення атмосферного повітря, води, ґрунтів; знищення видів рослин та тварин, скорочення віку людини або її загибелі, руйнування будівель тощо).


^ У сфері інтегрованого управління водними ресурсами

1. Визначити на законодавчому рівні межі основних річкових басейнів України.

2. Розробити до 2015 року та впровадити Плани управління річковими басейнами для Дніпра, Прип’яті, Десни, Дністра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Західного Бугу, Тиси, Нижнього Дунаю.

3. Розробити та реалізувати короткострокові та довгострокові локальні й регіональні програми відродження малих річок і водно-болотних угідь.

4. Здійснити заходи з відновлення витоків річок.

5. Створити сприятливі умови для відтворення рибних запасів, зокрема шляхом категоричної заборони використання електровудок і сіток та проведення самовільних гідротехнічних робіт (особливо спусків ставків) з метою вилову риби.

6. Посилити державний нагляд і контроль за скидами з підприємств і дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах річок і дренажних каналів.

7. Реконструювати незадовільно працюючі очисні споруди каналізації та побудувати очисні споруди каналізації, особливо типу «біоплато», в населених пунктах, де їх немає.

8. Здійснити заходи, спрямовані на забезпечення населення якісною питною водою, зокрема:

- розробити Закон України «Про питну воду», спрямований на розвиток нормативно-правової бази з питань питного водопостачання та водовідведення, господарського механізму водокористування, що стимулює економію питної води, у тому числі за рахунок державної підтримки розвитку та сталого функціонування водопровідно-каналізаційної мережі;

- впровадити нову редакцію ДСанПіН «Гігієнічні вимоги до якості води питної, призначеної до споживання людиною», в якій встановити стандарти питної води, наближені до тих, що прийнято в Європі.

9. У разі одержання квот на вилов рибних ресурсів пріоритет надавати користувачам, які виконували роботи з утримання гідротехнічних споруд, здійснювали заходи щодо поліпшення стану природного середовища.


У сфері збереження і відтворення біорізноманіття

1. Створити об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), передбачені Указами Президента України (2008-2010 рр.).

2. Винести в натуру межі існуючих об’єктів ПЗФ.

3. Сформувати адміністрації для новостворених національних природних парків.

4. Встановити рівні допустимих рекреаційно-оздоровчих навантажень на природно-заповідні території та розробити заходи для мінімізації антропогенного впливу, зокрема розробити та внести зміни до чинних нормативно-методичних документів, що регламентують рекреаційне використання територій; удосконалити та облаштувати рекреаційно-оздоровчі заклади в межах об’єктів ПЗФ зі збереженням стабілізуючих функцій довкілля.

5. Розробити менеджмент-плани для всіх водно-болотних угідь міжнародного значення.

6. Інтегрувати берегову зону Азовського моря в єдину загальноєвропейську природоохоронну мережу шляхом створення нових об’єктів ПЗФ міждержавного та регіонального рівня у комплексі з раціональними формами природокористування та управлінської діяльності на територіях, які охороняють.

7. Включити збережені аква-територіальні комплекси колишньої порожистої частини Дніпра в межах Запорізького (Дніпровського) водосховища до складу території планованого національного парку «Дніпровські плавні».

8. Розробити концепцію оптимізації природно-заповідної мережі зелених зон міст у напрямі максимального заповідання долин річок та найцінніших природних і штучних фітоценозів.

9. Розробити концепцію розвитку торфових боліт.

10. Забезпечити можливості для міграції тварин через території міст шляхом створення екокоридорів (міських лісосмуг).

11. Для збереження біорізноманіття у містах збільшити екологічну ємність міського середовища шляхом: а) засадження усіх неозеленених територій суцільними кущовими насадженнями; б) обов’язкового внесення в архітектуру міських споруд вбудованих елементів для гніздування, проживання та зимівлі птахів та інших тварин, як це прийнято в Європі; в) здійснення біотехнічних заходів по збереженню та відтворенню усіх груп біоти, для чого доцільно створити спеціальну службу при міській держадміністрації.

12. Заборонити насадження рослин-інтродуцентів при створенні штучних лісонасаджень та залуженні й виключити зі списку дозволених для залісення/залуження рослин всі види, які не мають Європейського походження.


^ У сфері охорони та збереження природних ландшафтів

1. Забезпечити охорону та збереження степів шляхом реалізації таких заходів:

- внесення змін в Указ Президента України від 4 листопада 2009 р. № 995/2008 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень» у частині запобігання залісенню степових територій, що перебувають у природному стані;

- скасування Наказу Держкомлісгоспу України № 371 від 29 грудня 2008 р. та перепрофілювати та збільшення лісистості України в бік залісення у межах північного та західного регіонів і створення вітрозахисних лісосмуг на півдні та сході (замість залісення степу);

- внесення змін до «Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів відведення земельних ділянок» у частині запровадження обов’язкового дослідження наявності степових природних комплексів і видів, які охороняють, на ділянках, що їх розглядають як перспективні для залісення, та унеможливлення погодження органами Міністерства екології та природних ресурсів України тих ділянок, що мають природну цінність;

- підготовка та впровадження Загальнодержавної програми «Степи України»;

- введення заборони на надання місцевими адміністраціями під залісення земель запасу, зайнятих степовою рослинністю, натомість розглядати такі ділянки як перспективну мережу об’єктів ПЗФ місцевого та загальнодержавного значення;

- зупинення робіт з визначення ділянок, що будуть надані під залісення до моменту закінчення робіт з винесення в натуру меж земель природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення;

- на основі картографічних напрацювань про степи (у т. ч. їх розміщення, поширення рідкісних видів, існуючі та перспективні об’єкти ПЗФ) видати Атлас степів України.

2. Посилити контроль на всій території України в небезпечний період підпалів сухої рослинності та підвищити в 2011 році штрафи за підпали сухої рослинності, особливо степів і лісосмуг, до десятків і сотень тисяч гривень.

3. Розробити та впровадити систему заходів щодо запобігання пожежам у степовій зоні.

4. Розробити Програму відновлення вітрозахисних лісосмуг на українських полях на місці тих, що були пошкоджені будь-яким чином, забезпечити їх оптимальний склад, ширину та щільність.

5. Накласти мораторій на забудову скверів і парків у містах.

6. Провести інвентаризацію та картографування всіх природних ділянок землі та на їхній основі створити каркас екомережі.

7. Визначити юридично термін «степ» як ділянку землі зі степовою рослинністю та включити всі степові ділянки до національної екологічної мережі.

8. Передбачити податкові чи інші пільги для власників чи користувачів особливо цінних природних територій (під час створення нових об’єктів ПЗФ).


^ У сфері екологічного туризму

1. З метою розвитку екотуризму на територіях лісового фонду:

- у Положенні про державні підприємства лісового господарства передбачити рекреаційну діяльність, зокрема щодо прокладання екомаршрутів;

- у Положенні про заказники дати визначення механізованого (механічного) транспорту, аналогічно прийнятому в Правилах дорожнього руху, що дасть змогу прокладати ековеломаршрути (включивши мотоцикли, квадроцикли, скутери до механізованих видів).

2. Сприяти правовому регулюванню екотуризму.

3. Сприяти активізації створення інфраструктури екологічного туризму міжнародного рівня.

4. Включити до структури міських екологічних планів дій територіальні (міські) екологічні програми, розділ «Розвиток територіальної системи екологічного туризму» як обов’язковий.

5. Забезпечити прискорене районування територій ПЗФ для активізації екологічного туризму.


^ У сфері екологічного управління

1. Створити систему корпоративного екологічного менеджменту в сфері науки та інновацій, екологічних технологій, товарів і послуг, який сприяв би поширенню інвестиційних та інформаційних потоків, об’єднував матеріальні, фінансові та інтелектуальні ресурси для формування нової ідеології, спрямованої на еколого-орієнтований інноваційний розвиток і нову «зелену» економіку.

2. Сприяти широкому поширенню на підприємствах України систем екологічного управління і аудиту шляхом розроблення відповідного методичного, нормативного та інформаційного забезпечення, а також розвитку механізмів державного стимулювання систем екологічного управління та аудиту.

3. Створити національну інфраструктуру екологічної паспортизації, екологічного аудиту і сертифікації чистого виробництва.

4. Переглянути чинне законодавство щодо систем екологічного управління та аудиту і внести фахово обґрунтовані пропозиції з метою поліпшення і розширення механізму дієвості природоохоронного законодавства.


^ У сфері освіти для збалансованого (сталого) розвитку

1. Забезпечити державну підтримку освіти для збалансованого (сталого) розвитку в Україні.

2. Розробити та затвердити Стратегію, Національний план дій щодо впровадження освіти для збалансованого (сталого) розвитку.

3. Сприяти розвитку екологічної освіти у сфері екологічної енергетики, зокрема шляхом перегляду навчальних планів і програм, здійснення перепідготовки кадрів, підвищення кваліфікації фахівців у близьких галузях знань, створення інформаційних центрів, пропаганди технологій енергозбереження, проведення періодичної атестації посадових осіб державних підприємств, установ та організацій, відповідальних за стан енергоефективності.

4. Сприяти виданню еколого-освітніх матеріалів (методик, листівок тощо) для безкоштовного розповсюдження, що забезпечить збереження біорізноманіття.

5. Вимагати від Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України повернути для викладання дисципліну «Екологія» («Основи екології») для всіх спеціальностей ВНЗ як обов’язкову.

6. Включити екологічну освіту до програм усіх середніх загальноосвітніх закладів, зберегти екологічні гуртки у школах.


У сфері «зеленого зростання»

1. Розробити Концепцію «зеленого зростання» в Україні та затвердити Указом Президента України з визначенням дій на національному та регіональному рівнях.

2. Розробити і впровадити Програму структурної перебудови економіки України до 2030 року, яка передбачатиме скорочення в економіці України частки сировинно- та енергоємних галузей промисловості й водночас таких, що найбільше забруднюють довкілля (гірничо-металургійної, паливно-енергетичної, хімічної і нафтохімічної), та впровадження ресурсозберігаючих і безвідходних технологій у промисловості, транспорті, побуті тощо.

3. Реалізувати інноваційну еколого-економічну політику, зокрема через зменшення потреб в імпорті енергоносіїв за рахунок зниження енергоємності виробництва і енергозбереження, орієнтацію на експорт кінцевої продукції, переробку вторинної сировини, технологічне переоснащення гірничодобувної та переробної галузей.

4. Розробити і впровадити модель еколого-орієнтованого розвитку територій на кластерній основі зі стійкими територіально-галузевими партнерськими відносинами між різними підприємствами та організаціями, зокрема шляхом створення органів дорадчої координації й моніторингу, а також розроблення проектів і програм, що об’єднуватимуть діяльність усіх заінтересованих сторін.

5. Розробити Програму заходів переходу до «зеленої», соціально орієнтованої економіки.

6. Розробити програму адаптації до змін клімату на національному, обласних рівнях та у відповідних секторах економіки.




Схожі:

Резолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р iconРезолюція форуму «Енергоефективні гуртожитки» 25 жовтня 2011 року
move to 0-18353689
Резолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р iconРезолюція міжнародного симпозіуму з питань репродуктивної медицини «Від науки до практики», м. Київ, 5 04. 2012 р. Ввести в перелік спеціальностей моз україни спеціальність «лікар гінеколог-репродуктолог»
Міжнародного симпозіуму з питань репродуктивної медицини «Від науки до практики», м. Київ, 5 04. 2012 р
Резолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р icon25-27 вересня 2012 року, м. Київ, вул. Салютна 2-Б, вц «КиївЕкспоПлаза» Науково-практична програма* Міжнародного медичного форуму базується на Міжнародному медичному конгресі «Впровадження сучасних досягнень медичної науки в практику охорони здоров'я України»,
Міжнародного медичного форуму базується на Міжнародному медичному конгресі «Впровадження сучасних досягнень медичної науки в практику...
Резолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р iconРезолюція форуму «Енергоефективні гуртожитки» 25 жовтня 2011 року
За статистикою, заклади освіти споживають 45% енергоресурісів житлово-комунальної сфери. Відтак питання енергозбереження у навчальних...
Резолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р iconРішення про проведення віртуальних сесій напередодні кожного наступного Міжнародного Нобелівського економічного форуму «Світова економіка ХХІ століття: цикли та кризи»
Вас прийняти участь у Другій віртуальній сесії Міжнародного Нобелівського економічного форуму «Світова економіка ХХІ століття: цикли...
Резолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р iconФаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика IV міжнародна науково-практична конференція Київ, Україна 1-2 квітня 2011 р. Шановні колеги!
Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика”, яка відбудеться 1-2 квітня 2011 р у Національному авіаційному університеті...
Резолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р iconДодаток 2 до листа №47/05 від 8 травня 2012 року Наукова та ділова програма Міжнародного форуму фармацевтичної індустрії pharmcomplEX
Наукова та ділова програма Міжнародного форуму фармацевтичної індустрії pharmcomplEX
Резолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р icon25-27 вересня 2012 року, м. Київ, вул. Салютна 2-Б, вц «КиївЕкспоПлаза»
Міжнародного медичного форуму базується на Міжнародному медичному конгресі «Впровадження сучасних досягнень медичної науки в практику...
Резолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р iconУкраїни Ключові слова: екологічний ризик, аналіз екологічного ризику, навколишнє природне середовище, господарська діяльність
Виконаний аналіз міжнародного досвіду щодо оцінки екологічного ризику та прийнятності методик, що прийняті у світовій практиці щодо...
Резолюція міжнародного екологічного форуму «довкілля для україни» Київ, 19–21 квітня 2011 р iconІІ. Роздроблення систем екологічного моніторингу й техногенно-екологічної безпеки регіонів, окремих екосистем. Заходи стабілізації та поліпшення стану довкілля
Екційного контролю стану забруднення довкілля України та викидів, скидів і відходів "Екоінспектор" : метод посіб для студ. Ч. 1 :...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи