Дисципліни художньо-естетичного циклу icon

Дисципліни художньо-естетичного циклу




Скачати 341.33 Kb.
НазваДисципліни художньо-естетичного циклу
Дата27.09.2012
Розмір341.33 Kb.
ТипДокументи

Дисципліни художньо-естетичного циклу


В.Г. Спіжавка,

методист образотворчого мистецтва


Духовний розвиток особистості – одне з найважливіших завдань сучасної освіти, вирішенню якого в системі загальної середньої освіти мають сприяти предмети художньо-естетич­ного циклу. Зміст предметів художньо-естетичного циклу роз­криває перед учнями розмаїття жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів, особливості культурних регіонів світу, основи естетичних знань.

Організація шкільної художньо-естетичної освіти у 2010/2011 навчальному році має бути спрямована на формування в учнів загальних естетичних понять, набуття ними певної си­стеми знань, умінь і навичок у сфері мистецтва з орієнтацією на добро, красу й істину, що мають скеровувати особистість на самопізнання і саморозвиток, виховувати естетичне став­лення до дійсності, високі духовні ідеали та художній смак.

Першочергову роль у цих процесах відіграє сприймання та інтерпретація мистецьких творів на уроках музичного та об­разотворчого мистецтва як у початковій, так і в основній школі, що формує в учня образне й узагальнене сприйняття світу, усвідомлення власного місця в ньому, розширює круго­зір, збагачує словниковий запас, розвиває комунікативні здіб­ності. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у навчальних програмах з мистецтва сформульовані від­повідно до тематичного змісту і враховують особистіше сприйняття та інтерпретацію учнями художніх (музичних) тво­рів, а також індивідуальні творчі й виконавські можливості.

У листі Міністерства освіти і науки України від 27.01.2009 №1/9-55 підкреслено важливість забезпечення навантаження викладацькими годинами педагогічного персоналу загально­освітніх закладів. Звертається увага керівників загальноосвіт­ніх навчальних закладів на мистецьке наповнення змісту нав­чального предмета «Художня культура» і рекомендується під час комплектації педагогічних працівників на 2009/2012 нав­чальні роки передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.

Образотворче мистецтво в 1-4-х класах вивчається за програмою Л. Любарської та Л.Вовк (вид. «Початкова школа», 2006 р.), а в 5-7-х класах – за програмою Е. Бєлкіної, А. Полішук та ін. (вид. «Перун», 2005 р.). Зміст програм спрямований на збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів під час сп­риймання навколишнього світу і практичної діяльності. Віддзер­калення цього світу в художньо-творчій діяльності кожного учня є важливим завданням для вчителя образотворчого ми­стецтва.

У 8 класі зміст інтегрованого курсу «Мистецтво» традицій­но будується на основі двох змістових ліній – музичне мисте­цтво і візуальне мистецтво, які доповнюються синтетичними мистецтвами (театр, хореографія, кіно). Він спрямований на забезпечення розуміння учнями відмінних і споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення взаємозв'язків між ни­ми, вміння застосовувати (переносити) набуті знання і вміння у практичній художньо-творчій діяльності.

Інтеграція набутих художніх знань відбувається за принципами: спільності та відмінності понятійних констант у різних видах мистецтва; трактування форми і змісту, композиції, ритму, руху, динаміки, колориту (тембру), фактури; тематичної єдності; спільності та відмінності жанрово-стильових особливостей; спільності емоційно-образного стану.

У 8 класі загальна тема року «Мистецтво у культурі сучасності» у 8 класі розкриває особливості мистецтва XX сто­ліття. Вивчаючи тему І семестру «Художні напрями XX ст.», учні знайомляться з особливостями академічного мистецтва XX ст., новаторськими пошуками митців і появою великої кількості мистецьких течій і напрямів. «Подорожуючи» мисте­цькими стежками різних країн, учні знайомляться з худож­німи течіями і напрямами, що виникли протягом минулого століття. Зміст курсу пропонується будувати на визначних творах мистецтва, що яскраво репрезентують той чи інший мистецький вияв. Так, наприклад, авангардистські пошуки-футуризм, абстракціонізм, кубізм в образотворчому мистецтві пропонується показувати на творах П. Пікассо, В. Кандинського, К. Малевича, П. Мондріана, О.Архипенка. У музичному ми­стецтві подібні пошуки нових засобів виразності виявилися у народженні нових методів (атональність, додекафонія, алеато­рика), появі творів, образи яких втілювали ознаки індуст­ріального середовища. Ознаки нових мистецьких течій по-різному проявлялися в різ­них видах мистецтва. Так, експресіоністичні, неофольклорні риси притаманні багатьом творам музичного, образотворчого і кіномистецтва того часу. А такі мистецькі напрями, як суп­рематизм, абстракціонізм були означені переважно в образот­ворчому мистецтві. На прикладі творів різних авторів (зокрема, українських) учням пропонується знайомство з цими мистець­кими явищами. В епоху становлення нового синтетичного виду мистецтва – кінематографу посилилася взаємодія різних видів художньої творчості, зародилася кольоромузика. Учням пропо­нується ознайомитися з особливостями синтезу мистецтв.

Зміст теми II семестру висвітлює мистецьке середови­ще масової культури – музичне мистецтво естради (джаз, рок- і поп-музику), особливості дизайну та реклами, досягнення театру (народження нових жанрів – рок-опера, мюзикл), кіно­мистецтва тощо. До практичної діяльності учнів пропоную­ться для вивчення твори пісенного мистецтва, що вже стали класичними зразками («Два кольори», «Чорнобривці», «Червона рута», «Україна» та ін.) Слухаючи джаз, аналізуючи «плюси» й «мінуси» рок- і поп-музики, особливості дизайну та реклами, учні будуть вчитися критично оцінювати різні художні яви­ща, визначати їх вплив на культуру сучасного суспільства. У 8 класі інтегрований курс «Мистецтво» розрахований на 1 го­дину інваріантної складової Типового навчального плану. Рі­шенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу вивчення цього курсу доцільно доповнити ще од­нією годиною (за рахунок годин з варіативної складової Ти­пового навчального плану) з метою розширення можливостей більш глибокого вивчення курсу та створення сприятливих умов для виконання художньо-творчих практичних робіт. Концептуальні підходи щодо методики роботи за інтегрова­ним курсом «Мистецтво» викладено у методичному посібни­ку «Методика навчання мистецтва у початковій школі» (авт. Л.Масол, вид. «Ранок», 2006 р.).

Художня культура вивчається в школі як культурологічний курс і є важливим чинником формування духовного світу осо­бистості, її художньо-естетичного розвитку.

У сучасних умовах, коли школа формує новий тип осо­бистості, особистість на кінець повинна стати метою, а не за­собом історії. Цього можливо досягти тільки за умови, що лю­дина стане цілісною, різносторонньою у своїх потребах і здіб­ностях, з'єднуючи ті напрямки діяльності, які сформувалися в ході розвитку культури і складають специфічне надбання лю­дини як людини.

Загальнокультурний розвиток дитини, що стає метою шко­ли нового типу, означає цілеспрямований розвиток усіх нап­рямків діяльності учня і всіх необхідних для цього здібностей його психіки. Це означає, що засвоєння основ наукових знань і розвиток необхідного для цього абстрактного мислення є не єдиним і не головним, а тільки одним із завдань школи.

Важливим завданням сучасної школи є формування свідо­мості учнів, їх світогляду. Тут акцентується увага на вихован­ні почуттів, а не на абстрактному мисленні, при скерованому впливі на здатність дитини осмислено переживати все, що її оточує в житті – природу, соціальні інститути, явища культури.

Ще одним із важливих завдань є формування продуктив­ної уяви, творчої фантазії як здатності проектувати те, що має створюватись людиною.

Мистецтво – це відтворення людського життя в тих уяв­них, ілюзорних світах, які творить уява. Вони необхідні куль­турі для того, щоб люди жили в цих світах подібно до того, як вони живуть в житті – переживаючи все, що тут відбувається, і осмислюючи отриманий досвід, адже практичне життя об­межене у часі та просторі, і досвіду практичної реальності ще­ не­достатньо для формування повноцінної людини. Однак мож­на прожити безліч людських життів у світах Гомера, Шекспіра, Рембрандта, Гойї.

Ось чому без мистецтва неможливо сформувати духовне багатство людини. Отже, повноцінне викладання предметів художньо-естетичного циклу крайньо необхідне, оскільки метою їх стає цілісна людина, а не вузький фахівець. Кожен вид мистецтва відіграє у художньому вихованні особливу і не заміниму роль.

У процесі вивчення художньої культури в 9 класі відбуває­ться узагальнення мистецьких знань учнів, здобутих у 1-8 кла­сах, та втілюється ідея пропедевтики культурологічної освіти, що є базовою в старшій профільній школі. Таким чином, за­безпечується послідовність і наступність змісту художньо-естетичної освіти.

Матеріал 9 класу систематизовано відповідно до видової, жанрової та стильової специфіки мистецтва, що є основою ху­дожньої культури.

Зміст програми курсу включає два основні розділи: «Ми­стецтво в просторі культури» та «Основи художньої культури».

Узагальненню мистецьких знань учнів, набутих у 1-8 кла­сах, присвячено розділ «Мистецтво в просторі культури» (І се­местр). Тематична будова розділу передбачає аналіз основних видів мистецтва – візуального (образотворчого), музичного, театрального та екранного і особливостей їх художньо-образ­ної мови. Узагальнює зміст І розділу заключна тема семестру «Поліхудожній образ світу».

Практична діяльність учнів під час вивчення художньої культури в 9 класі спрямована на формування потреби в спіл­куванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього духовно-культур­ного досвіду. Практичні завдання для учнів можуть бути різ­номанітними, проте відповідними до особливостей певного виду мистецтва, що розглядається під час вивчення тої чи ін­шої теми.

Так засвоєння учнями теми «Види і мова мистецтв» може бути закріплене створенням різноманітних кросвордів за змі­стом цієї теми. Під час вивчення теми «Візуальні мистецтва» учні можуть створювати графічні, живописні роботи, малі скульптурні форми, замальовки архітектурних споруд. Зміст теми «Жанрова палітра музичного мистецтва» спонукає, пере­дусім, до інтерпретації прослуханих музичних творів, визна­чення особливостей їх образного змісту, жанру і форми, а та­кож до підготовки музичних тематичних вечорів, концертів-вікторин тощо. Тема «Театр як синтез мистецтв» передбачає практичну діяльність у вигляді відвідування театральних ви­став, створення театральних масок, ляльок, підготовки рек­ламних афіш, шоу-презентацій, а в контексті вивчення теми «Екранні мистецтва» учні переглядатимуть кінофільми, телепе­редачі з наступним їх обговоренням, створюватимуть ілюстра­ції до мальованих мультфільмів тощо. Логічним практичним завданням щодо узагальнюючої теми І семестру «Поліхудожній образ світу» може бути підготовка і проведення диспуту «Чому сучасній людині потрібні всі види мистецтва?».

Пропедевтична культурологічна спрямованість розділу Основи художньої культури» (II семестр) має на меті сформу­вати в учнів загальне уявлення про культуру та її роль у сус­пільстві, навчити порівнювати зразки народної і професійної художньої культури та підготувати до опанування в 10-11 кла­сах української та зарубіжної художніх культур в усій їх ба­гатоманітності та взаємопроникненні. Допоміжну роль у цьо­му процесі відіграє засвоєння основних понять і термінів: діалог культур, духовна культура, масова культура, полікуль­турна. Увага учнів також має спрямовуватися на періодиза­цію розвитку художньої культури із одночасним засвоєнням та усвідомленням понять стиль епохи, національний стиль, індивідуальний стиль митця.

Враховуючи попередній досвід сприймання музичного та образотворчого мистецтва, учні мають усвідомити художню культуру як засіб самопізнання і творчої самореалізації особи­стості.

У процесі вивчення І теми II семестру «Художня культура як духовне явище» увагу учнів слід спрямувати на взаємодію та взаємопроникнення народної і професійної, світської та ду­ховної культури й акцентувати проблему збереження національ­ної культурної спадщини. Основою змісту наступної теми «Худ­ожня культура і світ людини» є відображення емоцій і почуттів, думок і мрій людини в цінностях художньої культури. Також у контексті теми художня культура постає як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості. На практиці зміст цієї теми може бути реалізований шляхом створення учнями реалістичної або абстрактної композиції, а також підготовки та проведення дискусії на тему: «Культура в людині, людина в культурі».

Упродовж вивчення теми «Художні напрями та стилі», якій відведено 6 годин навчального часу, учні засвоюють поняття стиль епохи, національний стиль, індивідуальний стиль митця. Учні мають навчитися аналізувати, розпізнавати й порівнювати найвідоміші пам'ятки архітектури, музики й живопису різних художніх напрямів, – від античності до мистецтва ХХ-ХХІ сто­літь. На практиці знання щодо стильових особливостей мистецт­ва можуть бути закріплені шляхом створення графічних та жи­вописних композицій у різних художніх стилях і техніках, порів­няння живописних і музичних творів певного стилю, складання словника (таблиці) основних художніх напрямів і стилів.

Після представлення характерних особливостей та етапів розвитку художніх стилів і напрямів логічним і своєчасним кроком є вивчення теми «Художня культура і середовище», що зосереджена на формах збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, театри, галереї тощо). Також у контексті те­ми увага приділена дизайну та рекламі як складовим худож­ньої культури і ролі засобів масової інформації у поширенні мистецьких цінностей. Цікавими для учнів формами закріп­лення змісту навчального матеріалу можуть бути віртуальна комп'ютерна подорож художніми музеями світу та створення проекту реклами промислового виробу для школи (обладнан­ня, меблі, форми тощо).

Зміст теми «Художня культура рідного краю», вивченню якої відводиться 3 години навчального часу, особливо кон­центрує навчально-пізнавальну та практичну діяльно­сті учнів на пам'ятках культури і мистецтва рідного краю. З огляду на особливості культурно-мистецького життя кожного конкретного регіону та можливі способи ознайомлення з ним учнів, шляхи вивчення теми можуть бути різними. Тобто, вчи­тель може спрямувати діяльність учнів у більш практичний чи більш теоретичний бік. Зокрема, учням пропонується відвіду­вання музеїв (краєзнавчих, художніх, меморіальних) та інших закладів культури, складання карти туристичного маршруту «Па­м'ятки художньої культури рідного краю», виконання композиції «Вулиця, якою я йду до школи». Формами практичної роботи також можуть бути запис і виконання народних пісень, поши­рених у регіоні, та створення зразків декоративно-прикладного мистецтва з урахуванням регіональних художніх традицій.

Узагальнює зміст курсу художньої культури 9 класу тема «Полікультурний образ світу», що спрямована на усвідомлення учнями полікультурності суспільства сучасної доби. Під час вивчення теми учні порівнюють особливості музично-танцю­вального фольклору і національних костюмів різних народів світу й зокрема тих, що проживають в Україні, а також засвою­ють поняття художня картина світу, художній образ світу.

Завершити вивчення курсу художньої культури у 9 класі можна проведенням диспуту за темою: «Художня культура: минуле, сучасне, майбутнє», а також таким видом колективної учнівської роботи, як розробка комп'ютерних презентацій з художньої культури.

Організовуючи навчально-виховний процес на уроках художньої культури, варто використовувати різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти, зокрема загальні:

  • метод розповіді та бесіди;

  • метод наочності;

  • ігровий метод;

  • метод порівняння і зіставлення;

  • метод узагальнення

та спеціальні:

  • метод художньо-педагогічної драматургії;

  • метод драматизації;

  • метод зруйнування;

  • метод емоційного заряду;

  • метод забігання наперед і повернення до вивче­ного матеріалу.

Організаційно-методичні засади шкільного курсу худож­ньої культури та інші аспекти й закономірності педагогічного процесу в галузі шкільної художньо-естетичної освіти викла­дено в підручнику для студентів педагогічних університетів «Методика викладання художньої культури» (авт. О.Щолокова, вид. НПУ ім. М.Драгоманова, Київ, 2007 р.).

З урахуванням зауважень та пропозицій, що надійшли на сайт Міністерства освіти і науки України, було доопрацьовано критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із дисциплін художньо-естетичного циклу. Критерії оцінювання навчаль­них досягнень учнів у системі загальної середньої освіти зат­верджено наказом МОНУ від 05.05.2008 р. № 371.

Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дис­циплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетич­ної культури учнів. Основними видами оцінювання є поточне і тематичне (відповідно до тем конкретної програми, за якою працює вчитель), а також семестрове і річне.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом пре­дмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчаль­них програм. Об'єктом поточного оцінювання є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навко­лишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окре­мих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування ро­боти вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підля­гають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок та навчальної активності шко­лярів.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тема­тичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок. Коригуванню підлягає лише семестрова оцінка.

Міністерство освіти і науки України наголошує на тому, що навчальна діяльність учнів із дисциплін художньо-естетич­ного циклу у початковій та основній школі може проводитись у різних формах, окрім письмових (запис учнями будь-якої ін­формації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостій­них робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Методична робота з учителями художньо-естетичних дисциплін повинна забезпечити повне освоєння ними змісту і вимог оновленої шкільної програми з вищеназваних дис­циплін, розробку найбільш складних для викладання тем, уз­годження підходів і накопичення дидактичних матеріалів для проведення уроків і перевірки знань учнів. У процесі роботи вчитель має право використовувати друковані календарно-те­матичні плани, рекомендовані Міністерством освіти і науки України, та авторські програми, які схвалені Вченою радою Чернівецького інституту післядипломної пе­дагогічної освіти.

Тематика роботи творчих груп учителів музичного та образотворчого мистецтва:

  • Розробка програм факультативних курсів з музичного та образотворчого мистецтва.

  • Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні художньо-естетичних дисциплін.

  • Шляхи підвищення ефективності уроків музичного та образотворчого мистецтва. Моделювання уроків. Демон­страція кращих уроків (з досвіду роботи).

  • Використання ігрових технологій як ефективного засобу розвитку школярів на уроках музичного та образотвор­чого мистецтва.

^ Організація допрофільної підготовки учнів та пог­либленого вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу

Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкіль­ної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступ­ність. Тобто, переважна більшість факультативних курсів та курсів за вибором вивчаються учнями упродовж кількох років і взаємодоповнюють один одного за змістом. Зокрема, під­ґрунтям допрофільної підготовки учнів основної школи може бути поглиблене вивчення мистецьких дисциплін, що розпо­чинається в початковій школі. Так, у школах із поглибленим вивченням музики та образотворчого мистецтва відповідно в 1-8-х (1-7-х класах) рекомендуємо використовувати програми «Музика», 2 години на тиждень (авт. О.Гумінська) та «Образот­ворче мистецтво», 2 години на тиждень, авт. Н.Ковальчук (обидві – вид. Торсінг», 2006 р.). Концентричний принцип бу­дови зазначених програм надає можливість повторного та щоразу глибшого опанування їх змісту на різних рівнях нав­чання. Програми О. Гумінської мають повне навчально-мето­дичне забезпечення: календарно-тематичне планування, му­зичні хрестоматії та фонохрестоматії з 1 по 8 клас (вид. «Нав­чальна книга – Богдан», м. Тернопіль).

Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін у початковій школі створює передумови для якісної допрофільної підготов­ки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливі­сть свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вив­чення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії.

Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором в основній школі організовується за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних зак­ладів за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створен­ня належних умов для їх опанування.

Реалізації допрофільної підготовки учнів сприятимуть збірники програм факультативних курсів та курсів за вибо­ром для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю, сформовані Міністерством освіти і науки України. Збірники видано видавництвом «Ранок» у 2009 ро­ці. Пропоновані в збірниках програми можуть використовува­тися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких за­гальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підго­товки учнів.

За програмами, наявними в збірниках, учні 9-го класу, зокрема, можуть вивчати такі факультативні курси та курси за вибором, як: «Декоративно-ужиткове мистецтво», «Історія об­разотворчого мистецтва», «Світова художня культура», Графі­ка», «Живопис», «Українське народне мистецтво», «Креслення», Дизайн», «Хореографія», «Гра на бандурі», «Гра на електронних музичних інструментах», «Театр», «Хоровий клас», «Музичні ан­самблі».

У системі загальної середньої освіти художньо-естетична освіта посідає особливе місце. Вона впливає на процес само­розвитку людської духовності, залучає людину до світових ху­дожніх надбань, що позитивно позначається на творчих та інтелектуальних здібностях не лише окремої особистості, а й суспільства в цілому.

Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяль­ність особистості, здатної усвідомити себе в суспільстві, створює умови для індивідуального творчого самороз­витку, саморозкриття і самореалізації. Завдання вчителя художньої культури навчити кожного школяра уміння самостійно задовольняти власні естетичні потреби, ціну­вати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати її.


^ Художня культура. 10 клас

Особливістю реалізації нового змісту художньо-естетичної освіти в 12-річній школі є впровадження з 2010/2011 навчального року вивчення художньої культури в 10 класі за програмами трьох рівнів: рівня стандарту, академічного чи профільного, в залежності від умов, спеціалізації школи та наявності в ній відповідних профілів навчання. Як зазначалося вище, реалізація змісту предмета «Художня культура» в 10 класі («Українська художня культура») буде здійснюватися за програмою «Художня культура. 9-11 класи» (укл. Л.Масол, Н.Миропольська), що наявна в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів 12-річної школи (вид. «Перун», 2005 р.) та в Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.).

Художня культура як форма образного втілення життя, засіб вираження національної ментальності народу вивчається в школі як культурологічний курс, забезпечуючи естетичні запити учнів та вчителів, і є важливим чинником формування духовного світу особистості, її художньо-естетичного розвитку.

Головною метою курсу художньої культури в школі є особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, формування в них світоглядних орієнтацій і компетенцій у царині художньої культури, виховання потреби в творчій реалізації і духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культури. Основними завданнями курсу в школі є:

  • збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей:

  • опанування учнями художньо-практичних умінь та навичок, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності у процесі самоосвіти;

  • розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу;

  • виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, здатної усвідомити себе в суспільстві, створює умови для індивідуального творчого саморозвитку, саморозкриття, самореалізації. Завдання вчителя художньої культури – навчити кожного школяра умінню самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати її.

Методична система викладання художньої культури спрямована на розвиток таких якостей учнів, як ініціативність, самостійність, креативність, критичність. Для цього пріоритет має надаватися особистісно-зорієнтованим технологіям, які допоможуть подолати суто інформативно-пізнавальні орієнтації курсу. Збагаченню методичного апарату вчителя сприятиме орієнтовна система художньо-творчих завдань, поданих у програмі наприкінці викладу змісту тем.

Організовуючи навчально-виховний процес на уроках художньої культури, варто використовувати різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти, зокрема загальні:

  • метод розповіді та бесіди;

  • метод наочності, ігровий метод:

  • метод порівняння і зіставлення;

  • метод узагальнення

та спеціальні:

  • метод художньо-педагогічної драматургії;

  • метод драматизації;

  • метод «зруйнування»;

  • метод «емоційного заряду»;

  • метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу.

Організаційно-методичні засади шкільного курсу художньої культури та інші аспекти й закономірності педагогічного процесу в галузі шкільної художньо-естетичної освіти викладено в підручнику для студентів педагогічних університетів «Методика викладання художньої культури» (авт. О.Щолокова. вид. НПУ ім. М.Драгоманова, Київ, 2007 р.).

Програма з художньої культури для 10 класу передбачає вивчення впродовж навчального року української художньої культури. В пояснювальній записці до програми зазначено: «виділення української художньої культури як окремої частини курсу зумовлено необхідністю збереження національних пріоритетів освіти. Водночас, для органічного поєднання вітчизняних і загальнолюдських цінностей варто робити акцент не на тому, що роз'єднує, а на тому, що об'єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне, й полікультурне виховання». Враховуючи попередній досвід сприймання музичного та образотворчого мистецтва, учні мають усвідомити українську художню культуру як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості.

Програми рівня стандарту та академічного рівня розраховані на вивчення за 1 годину на тиждень і структуровані за 4-ма розділами:

I. Художня культура України від найдавніших часів до кінця ХУІ ст.

II. Художня культура XVII - XVIII ст.

  1. Українська художня культура XIX ст. (у програмі академічного рівня: Українська художня культура XIX - початку XX ст.)

  2. Українська художня культура XX ст.

Змістове наповнення програм обох зазначених рівнів є практично ідентичним, проте в програмі академічного рівня більш оптимально вирішено питання розподілу годин на вивчення розділів.

Вивченню мистецтва періоду від Трипільської культури до Київської держави присвячено І розділ «Художня культура України від найдавніших часів до кінця XVI ст.» (7 годин). Тематична будова розділу передбачає ознайомлення учнів із фактами і явищами української культури зазначеного періоду, аналіз творів основних видів мистецтва: образотворчого, музичного і театрального та особливостей їх художньо-образної мови.

Практична діяльність учнів під час вивчення української художньої культури в 10 класі спрямована на формування потреби в спілкуванні з вітчизняними творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього духовно-культурного досвіду на кращих зразках української художньої культури. Практичні завдання для учнів можуть бути різноманітними, проте відповідними до змісту певної навчальної теми.

Так, засвоєння учнями теми «Образотворче мистецтво» може бути закріплене виготовленням фрагментів діорами «Чернівці – духовний центр Буковини» (робота в групах). Зміст теми «Музична культура» спонукає, передусім, до виконання українських народних пісень та порівняння їх за жанрами. Тема «Театральна культура» передбачає практичну діяльність у вигляді виконання народних ігор та обрядів за вибором учнів та вчителя.

Зміст II розділу «Художня культура XVII – XVIII ст.» (9 годин) має на меті сформувати в учнів загальне уявлення про українську культуру козацької доби та її роль у суспільстві, навчити порівнювати зразки народної і професійної художньої культури зазначеного періоду, ознайомити учнів із архітектурними шедеврами українського бароко та творчістю М.Березовського. А.Веделя, Д.Бортнянського, Г.Сковороди, Й. Главки.

У процесі вивчення І теми цього розділу «Образотворче мистецтво» увагу учнів слід спрямувати на розвиток архітектури (мм. Чернівці, Київ, Львів, Хотин, Тернопільщина, Полтавщина), портретного живопису та гравюри. Замальовки архітектурних споруд – зразків українського бароко - можуть бути вдалим практичним закріпленням тематичного змісту. Також цікавими практичними завданнями для учнів, пропонованими програмою, є порівняння репродукцій народної картини «Козак Мамай» та колективне створення альбому «Пам'ятки України».

Основою змісту наступної теми цього розділу «Музична культура» є відображення емоцій і почуттів, думок і мрій українців у думах та історичних піснях, мистецтві кобзарів та лірників. Також у контексті теми розглядається творчість видатних представників музичного мистецтва XVII - XVIII століть. На практиці зміст цієї теми може бути реалізований шляхом створення учнями фонозапису староукраїнської музики «Хоровий літопис століть», а також виконання живописних чи графічних композицій за мотивами текстів відомих кантів Г.Сковороди.

Упродовж вивчення теми «Театральна культура» учні ознайомляться із «шкільним театром», народним театром – вертепом та Чернівецьким театром ім.. О.Кобилянської. На практиці знання учнями різновидів театру XVII – XVIII століть можуть бути закріплені шляхом створення комічної або сатиричної інтермедії в стилі «шкільного театру» та написанням сценарію для вистави «живого вертепу», «маланки».

Таким чином, у результаті засвоєння змісту І і II розділів програми на рівні стандарту чи академічному рівні учні мають уміти описувати факти і явища художньої культури України відповідного періоду, характеризувати національні особливості українського мистецтва, наводити приклади та показувати на мапі місце знаходженнях історико-культурних пам'яток України, аналізувати художній зміст творів українського мистецтва, використовуючи спеціальну термінологію (у межах програми). Одним із найважливіших результатів навчальної діяльності учнів є уміння вести дискусію з питань української художньої культури, самостійно знаходити джерела для збагачення знань з української культури.

У програмі профільного рівня зазначені вище періоди розвитку української художньої культури об'єднано в загальний розділ «Українська художня культура від найдавніших часів до кінця XVIII ст.» (60 годин), що включає 8 тем. Зміст навчального матеріалу цієї програми орієнтує на більш глибоке й деталізоване вивчення джерел, явищ, досягнень української культури і творчості її видатних представників. Так, наприклад, вступ до цього розділу розглядає зокрема періодизацію української культури в контексті європейського та світового розвитку, архетипи української культури тощо. А тема розділу розпочинається ознайомленням учнів із версіями щодо походження мистецтва: трудовою, ігровою, пізнавальною, комунікативною, магічною та ін.

Кожна тема профільної програми на відміну від програм рівня стандарту та академічного пропонує для ознайомлення орієнтовні твори для сприймання та інтерпретації. Практичні завдання, рекомендовані профільною програмою, мають більш прикладний і творчий характер: «реставрація» трипільської кераміки (ескізи стилізованих орнаментів); майстерні музикантів-реставраторів (розшифрування крюкового запису музики); «показ мод» (стиль бароко в сучасному костюмі); створення ескізу палацу в класичному стилі тощо.

Результатами засвоєння учнями змісту І розділу профільної програми є зокрема вміння оцінювати світоглядно-гуманістичний зміст староукраїнської культури, значущість українського мистецтва в розвитку національної культури, володіння базовими художньо-естетичними компетентностями, виявлення готовності до толерантного ведення дискусій щодо розвитку національної художньої культури, до переносу набутих мистецьких знань і вмінь в інші освітні галузі та інтегрування етнокультурного та художньо-естетичного досвіду з іншим міждисциплінарним досвідом (гуманітарним, екологічним, технологічним тощо).

II семестр програми рівня стандарту розпочинається вивченням розділу «Українська художня культура XIX ст.» (8 годин), який, як і попередні розділи, включає теми з образотворчого мистецтва, музичної та театральної культури цього періоду. У програмі академічного рівня цей розділ дещо розширено: «Українська художня культура XIX - початку XX ст.». Тема «Образотворче мистецтво» ознайомить учнів із творчістю Ї.Маотоса, Л.Позена, Й.Главки (архітектура і скульптура), Т.Шевченка, М.Пимоненка, О.Мурашка, І. Холоменюка (живопис), із особливостями розвитку тиражної графіки, декоративно-прикладного мистецтва та народних художніх промислів України. Цікавою для учнів формою закріплення змісту теми може бути рекомендоване програмою виконання декоративної композиції в українському стилі.

Зміст теми «Музична культура» особливий концентруванням навчально-пізнавальної діяльності учнів на зразках творчості відомих їм з курсу музичного мистецтва композиторів С.Гулака-Артемовського, М.Колачевського, М.Вербицького та М.Лисенка, а також на кращих зразках народного музичного мистецтва. У процесі аналізу та інтерпретації змісту та художньо-мовних особливостей, зокрема й знайомих музичних творів, учні мають навчитися оцінювати роль українського народного і професійного музичного мистецтва в розвитку національної культури, обґрунтовувати власні оцінні судження щодо зразків українського мистецтва, аргументувати судження щодо значущості української художньої спадщини в житті суспільства та у власній життєдіяльності. Закріпити засвоєний матеріал теми пропонується практичною роботою в групах щодо добірки матеріалів – фотографій, репродукцій, календарів, марок тощо за темою «Видатні діячі української музичної культури».

Тема «Театральна культура» спрямована на усвідомлення учнями значення драматургії для розвитку українського театру. Під час вивчення теми учні ознайомляться з особливостями аматорського театру, театру в Галичині та на Буковині, театру корифеїв, першого українського стаціонарного театру в Києві, а також із творчістю М.Заньковецької. За результатами засвоєння матеріалу теми можна запропонувати учням створити фотоальбом «Театр корифеїв».

Завершує курс художньої культури в 10 класі IV розділ «Українська художня культура XX ст.» (9 годин) – ідентичний у програмах рівня стандарту й академічного рівня. Зміст першої теми розділу «Образотворче мистецтво» висвітлює особливості розвитку архітектури і скульптури, живопису, графіки та народного образотворчого мистецтва в зазначений період, знайомить учнів із представниками українського авангарду. Програма орієнтує реалізувати засвоєні знання у такому виді практичної діяльності, як живописна абстрактна творча робота в стилі сучасного мистецтва за українськими мотивами, а також розробка дизайну сучасного інтер'єру шкільного приміщення з використанням українських традицій.

У процесі засвоєння змісту II теми розділу «Музична культура» учні на новому, вищому рівні порівняно з попередніми роками навчання аналізуватимуть хорову, вокально-симфонічну і симфонічну творчість композиторів XX століття, чия музика вже звучала на уроках музичного мистецтва: Л.Ревуцького. Б.Лятошинського. С.Людкевича. М.Скорика, Є.Станковича, а також вокальну й інструментальну музику В.Косенка, В.Барвінського, В. Івасюка, Л. Дутківського та інших композиторів цього періоду. Ця тема зокрема представить учням напрями популярної музики XX століття й особливості розвитку музичного виконавства та освіти. З метою узагальнення засвоєного матеріалу цікавою формою практичної роботи може бути колективна творчість учнів – підготовка позакласного заходу «Пісенний вернісаж» із творів сучасних українських композиторів.

Зміст теми «Театральна культура», що представить учням різновиди театру XX століття – драматичного, музичного, театру ляльок, провідних акторів та режисерів українського театру, органічно може бути закріплений колективною підготовкою міні-вистави (наприклад, фрагменту твору українського письменника), її декорацій, костюмів та музичного оформлення.

Появу та розвиток у XX столітті на теренах України кінематографа, особливості розвитку цього виду мистецтва і його жанрів – ігрового, документального та науково-популярного – висвітлено в змісті теми «Кіномистецтво». Тема зокрема розглядає творчі портрети видатних представників українського кіно: О.Довженка, І.Миколайчука, Л.Бикова та інших. У контексті теми виділено фольклор як основне джерело розвитку української анімації (наприклад, «козацький» комедійний серіал В.Дахна). Підсумовуючи зміст теми, можна запропонувати учням організувати дискусію після перегляду українського кінофільму, а також провести роботу в групах за інтересами щодо упорядкування відеокартотеки «Українське кіномистецтво».

В останній темі розділу «Художня культура української діаспори» представлено творчі досягнення представників різних видів українського мистецтва поза межами нашої країни – архітекторів і скульпторів, живописців і графіків, музикантів, а також діячів мистецької освіти. Акцентовано увагу на використанні українського фольклору і тем, пов'язаних з Україною, в творчості митців української діаспори. Тому на практиці засвоєння змісту цієї теми щонайкраще може бути реалізовано в колективному створенні учнями альбому «Імена славетних українців у світовому мистецтві».

У результаті опанування змісту української художньої культури учні мають класифікувати види і жанри українського мистецтва, називати найвидатніших його представників, розпізнавати твори мистецтва та інтерпретувати їх зміст, характеризувати особливості та пояснювати тенденції розвитку української художньої культури минулого й сучасності, формулювати власне ставлення до неї. Також учні мають навчитися обґрунтовувати власні оцінні судження щодо зразків українського мистецтва, аргументувати судження щодо значущості української художньої спадщини в житті суспільства та у власній життєдіяльності. Важливим результатом навчальної діяльності учнів має бути вміння вести дискусію з питань національних пріоритетів у галузі художньої культури, самостійно знаходити джерела та застосовувати художню інформацію для самоосвіти, пропагувати національну культурно-мистецьку спадщину й відстоювати національно-культурні пріоритети в суспільному житті.

У програмі профільного рівня 70 навчальних годин II семестру присвячено вивченню

розділу «Українська художня культура XIX — початку XXI ст.». Розділ містить 5 тем із нерівнозначним розподілом навчальних годин. Так, перші три теми, що охоплюють найбагатші своєю мистецькою спадщиною періоди розвитку української культури: «Контрасти романтизму і реалізму», «Українська художня культура І половини XX ст.», «Українська художня культура II половини XX ст.», вивчаються протягом 20-ти годин кожна. Зміст навчального матеріалу зазначених тем глибоко й детально висвітлює багатогранну та багатожанрову палітру національного мистецтва цих періодів, знайомить учнів із творчістю митців різних напрямів, зокрема й тих, чиї імена не звучали в попередні роки на уроках образотворчого та музичного мистецтва. Як і в І розділі програми, пропонуються орієнтовні твори для сприймання та інтерпретації. Тема «Художня культура української діаспори» передбачена для вивчення впродовж 6-ти годин.

На завершення розділу і всього профільного курсу пропонується організація і проведення Інтернет-конференції за змістом курсу української художньої культури, а також презентація колективних та індивідуальних проектів за такими орієнтовними темами: «Українське бароко і європейський контекст». «Класицизм і неокласицизм в українському мистецтві: історичні долі й мистецькі прогнози», «Тарас Шевченко – наш великий сучасник», «Синтез мистецтв у творчості романтиків (діалог поезії та музики)», «Розстріляне відродження»: імена і твори». «Митці-шестидесятники», «Світові обрії українського кіно» тощо. На цей вид діяльності програмою відведено 4 години навчального часу. .

На профільному рівні учні зокрема мають володіти базовими освітніми художньо-естетичними компетентностями, виявляти здатність до самостійної творчої діяльності, колективної співпраці з метою розв'язання мистецьких проблем та потребу використовувати здобутки української культури у власній творчій діяльності, пропагувати національну культурно-мистецьку спадщину, відстоювати національні культурні пріоритети в особистісному та суспільному житті, демонструвати готовність до постійного художнього самовдосконалення, усвідомлення власної причетності до традицій і цінностей національної культури та вміння їх використовувати у культурно-творчій діяльності.

Отже, найактуальнішим результатом вивчення курсу художньої культури в 10 класі має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації. Пропоновані програмами пізнавальні й практичні способи самовираження й розкриття свого ставлення до життя через мистецтво покликані спрямовувати учнів на розвиток універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, тобто на формування загальнокультурної компетенції.

Однією з умов ефективного впровадження художньої культури є створення художньо-естетичного середовища в навчальному закладі (картинні галереї, мистецькі світлиці, художні майстерні) та активна взаємодія з навколишнім соціокультурним середовищем, закладами культури (музеями, філармоніями, театрами) з урахуванням індивідуальних здібностей, інтересів і потреб учнів. Передбачається організація зустрічей з митцями - народними і професійними, а також використання різноманітних форм позаурочних занять, пов'язаних зі специфікою класів різного профілю. На уроках повинна панувати атмосфера піднесеності, яка сприятиме створенню естетичної аури, передачі духовної енергії мистецьких шедеврів

За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі підручник з художньої культури академічного рівня, що може використовуватися на рівні стандарту (авт. Л.Масол та ін.. вид. «Ранок») та підручник профільного рівня (авт. Л.Масол та ін.). Зміст підручника академічного рівня структуровано за такими розділами:

I. Художня культура України від найдавніших часів до кінця ХУІ ст.

II. Художня культура XVII - XVIII ст.

  1. Українська художня культура XIX ст.

  2. Українська художня культура XX ст.

Згідно з програмою, зміст навчального матеріалу в підручнику викладено за хронологічним принципом: він знайомить учнів з художньою культурою України від найдавніших часів до сучасності. Окрема тема присвячена мистецькій діяльності представників української діаспорі.

Ілюстративний матеріал підручника несе дидактичне навантаження: частина завдань для учнів спонукають їх аналізувати твори українського мистецтва, вчать проводити аналогії, пояснювати явища мистецтва з культурологічної позиції. Для детального вивчення окремих творів мистецтва – визнаних світових шедеврів, а також творчості митців у кожному розділі підручника вміщено рубрики «З історії шедевру», «Портрет митця».

Зміст підручника профільного рівня пропонує учням поглиблене вивчення розвитку української художньої культури від найдавніших часів до сучасності. Тематична структура підручника більш деталізована. Для глибшого усвідомлення учнями закономірностей мистецьких явищ у підручнику крім інформативного та ілюстративного матеріалу пропонуються різноманітні види художньої діяльності: мистецтвознавчий аналіз твору в контексті культурної епохи, вивчення особливостей індивідуального стилю митців різних епох, практичні завдання (зокрема, індивідуальні проекти, дизайнпроекти тощо з урахуванням професійних інтересів учнів).

В 11-річній школі курси художньої культури або основ естетики вивчаються учнями 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів гуманітарного спрямування за програмами «Художня культура», «Зарубіжна художня культура» (авт. Н.Миропольська, Л.Масол) вид. «Навчальна книга - Богдан», 2004 р.. та «Основи естетики» (авт. Л.Левчук. О.Оніщенко) вид. «Початкова школа», 2002 р.

Впровадження сучасних медіа-засобів, зокрема комп'ютерних технологій, у процесі викладання художньої культури передбачає користування СD-Інформацією з мистецтва, мережею Інтернет.

В інформаційному просторі мережі Інтернет існує велика кількість Web-сайтів. на яких розміщено інформацію, присвячену українській художній культурі. Зокрема, на сторінках сайту http://www.artsmaidan.kiev.ua «ArtsMaidan» – галерея сучасного українського мистецтва» розміщено твори сучасних українських митців on-line у жанрах живопису, графіки, скульптури, кераміки, портрету і натюрморту, декоративно-прикладного мистецтва.

На сайті www.heritage.com.ua «Українська спадщина» можна знайти матеріали з архітектури (дослідження, реставрація, публіцистика, архітектори) та краєзнавства (заповідники). Сайт www.artofukraine.com «Art Of Ukraine – сучасне мистецтво українських художників» містить інформацію про сучасних українських художників (біографії, творчість, галерея творів). Цікаві матеріали про історичні архітектурні пам'ятки України (Софійський собор, Андріївську церкву, Золоті Ворота, Кирилівську церкву в Києві, Судацьку фортецю в Криму) розміщено на сайті www.sophia.org.ua «Софія Київська – національний заповідник». Про пам'ятки архітектури, історії та монументального мистецтва України (їх опис, ретроспективні та сучасні зображення, фотографії, класифікація пам'яток за стилем та статусом) розповідає сайт www.oko.kiev.ua «ОКО – архітектура і краєзнавство України». Київську віртуальну художню галерею розміщено на сайті http://art-gallery.kiev.ua де подано інформацію про київські художні музеї та Михайлівський собор, а також розмішено біографії сучасних українських художників, галерею їхніх робіт. Сайт http://prostir.museum/museums/ua/ пропонує загальні відомості про музеї України, які систематизовані за регіонами та типами колекцій.

Сайти, присвячені українському музичному мистецтву: http://spiv.org.ua/ Назва: Хоровий спів в Україні. На сайті - інформація про хоровий спів в Україні, видатних хорових композиторів, диригентів, хормейстерів, регентів, хори: новини хорового життя; хорові фотогалереї, аудіогалереї, відеогалереї; анонси хорових подій тощо. Сайт http://folk.org.ua/ Назва: Українська Автентична Музика. Присвячений темі збереження унікальної народної музичної спадщини України. Сайт http://www.classic-music.ru/ містить такі розділи: композитори (біографії і творчі портрети); виконавці (диригенти, співаки, піаністи, скрипалі, віолончелісти та ін.); факти (цікаві та маловідомі факти з життя видатних особистостей); афоризми (висловлювання видатних особистостей); інструменти (енциклопедія старовинних і сучасних інструментів); словник музичних термінів; наші проекти (кращі сайти про класичну музику).

Сайт http://kobzari.org.ua/ Назва: Національна спілка кобзарів України. Кобзарі сучасності. Це – офіційний сайт Національної спілки кобзарів України. Тут можна знайти музичні записи, ноти та іншу інформацію про кобзарство.

Сайт http://gomin.uazone.net Назва: «Гомін» – архів української народної пісенності.

Схожі:

Дисципліни художньо-естетичного циклу iconКу ссш №17 створення естетичного середовища засобами викладання предметів художньо-естетичного циклу
У статті розкриті особливості створення естетичного середовища засобами викладання предметів художньо-естетичного циклу. Охарактеризовані...
Дисципліни художньо-естетичного циклу iconМетодичні рекомендації з предметів художньо-естетичного циклу «Образотворче мистецтво»
Зміст предметів художньо-естетичного циклу має високий виховний та розвивальний потенціал із притаманним йому впливом на свідомість...
Дисципліни художньо-естетичного циклу iconПедагогічний малюнок як елемент естетичного виховання педагогічна реальність суб’єктивна: кожний
Відповідно до Державного стандарту середньої освіти, особливої актуальності набувають дисципліни художньо-естетичного циклу, які...
Дисципліни художньо-естетичного циклу iconТести з предметів художньо-естетичного циклу
Яка культура найбільше впливала на орнаментальну мову українського декоративно-прикладного мистецтва
Дисципліни художньо-естетичного циклу iconОрганізація формування естетичного середовища в комунальній установі сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №17
У статті розглядаються організаційні аспекти формування естетичного середовища учнів основної та старшої школи експериментального...
Дисципліни художньо-естетичного циклу iconВивчення предметів художньо-естетичного циклу в системі загальної середньої освіти є важливим чинником духовного розвитку естетичної та загальної культури
Естетичне виховання це процес формування цілісного сприйняття І правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність...
Дисципліни художньо-естетичного циклу iconІнформація про проведення обласного семінару заступників директорів шкіл-інтернатів з виховної роботи з проблеми: «Стимулювання навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами засобами художньо-естетичного впливу»
Ти оіппо 20 травня 2010 року на базі Чернівецької загальноосвітньої спеціальної школи №3 проведено обласний семінар заступників директорів...
Дисципліни художньо-естетичного циклу iconМетодичні рекомендації на 2009-2010 н р. з художньо-естетичного напрямку «Музика та музичне мистецтво», «Художня культура»

Дисципліни художньо-естетичного циклу iconЗатверджено Ректор Східноєвропейського
Духовне відродження суспільства невід’ємне від художньо-естетичного виховання насамперед молодого покоління
Дисципліни художньо-естетичного циклу iconМетодичні рекомендації щодо викладання художньої культури у 2013-2014 навчальному році у 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура»
Мон від 27. 01. 2009 №1/9-55, зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи